Для зменшення втрат мінеральних речовин до води пропонується добавляти 7 - 10 г солі на 1 літр води.
Не рекомендується розморожувати в воді рибне філе.
5.5.3.9. Напівфабрикати із січеного м'яса, м'ясо птиці обжарюють 3 - 5 хвилин з обох боків до утворення підсмаженої кірочки, а потім доводять до готовності в жаровій шафі при температурі 250 - 280 град. C протягом 5 - 7 хвилин.
5.5.3.10. Допускається жарити напівфабрикати без попереднього обжарювання в жаровій шафі при температурі 250 - 270 град. C протягом 20 - 25 хвилин.
5.5.3.11. При приготуванні битків на пару тривалість теплової обробки повинна бути не менше 20 хвилин.
5.5.3.12. Органолептичними показниками готовності м'ясних виробів є виділення безбарвного соку в місцях проколів та сірий колір на розрізах.
При цьому температура в середині виробу повинна бути не нижче +85 град. C для природних січених виробів і не нижче +90 град. C для виробів із котлетної маси.
При повній готовності птиці на зломі стегнової кістки не повинно бути червоного або рожевого кольору.
5.5.3.13. Відварене м'ясо та птиця для перших та других страв нарізається на порції, заливається бульйоном, кип'ятиться 5 - 7 хвилин і зберігається в гарячому стані до видачі.
5.5.3.14. При приготуванні холодцю відварені та приготовані продукти заливають проціженим бульйоном і повторно кип'ятять.
Холодець в гарячому стані розливають в попередньо ошпарені форми, охолоджують і зберігають у холодильних шафах.
Реалізація холодцю дозволяється тільки при наявності холодильного обладнання.
5.5.3.15. Порціонні шматки риби та вироби із рибного фаршу жарять в розігрітому жирі з обох боків до створення піджаристої скоринки, а потім доводять до готовності у жаровій шафі протягом 5 хвилин при температурі 250 град. C.
5.5.3.16. Обробка яєць, що використовуються для приготування страв, враховуючи кондитерські вироби, виконується в відведених для цього місцях у спеціальних промаркованих ємкостях (відрах, котлах) у такій послідовності: теплим 1 - 2% розчином кальцинованої соди, 0,5% розчином хлораміну, після чого сполоскуються холодною водою. Після промивання яйця викладаються на лотки або інший посуд. Заносити та зберігати в виробничих цехах необроблені яйця в касетах забороняється.
5.5.3.17. Яєчний порошок після просіювання розводиться водою і після набухання протягом 30 - 40 хвилин одразу ж піддають термічній обробці.
5.5.3.18. При виготовленні омлету суміш яєць або яєчного порошку з іншими компонентами виливають на змащену жиром жаровню або порціонну сковороду шаром 2,5 - 3,0 см і ставлять у жарову шафу з температурою 180 - 200 град. C на 8 - 10 хвилин.
Виготовлення омлету із меланжу забороняється.
5.5.3.19. Почищені корнеплоди та інші овочі зберігають покритими зволоженою тканиною не довше 3 годин.
Почищену картоплю для запобігання її потемніння зберігають в холодній воді не довше 3 годин.
5.5.3.20. При надходженні на судно сульфітованої та обробленої картоплі в піні з використанням метилцелюлози допускається її зберігання в холодній коморі, відповідно, 48 та 72 години, а без холоду - 24 та 36 годин.
Перед використанням такої картоплі її слід ретельно промити холодною водою.
5.5.3.21. При виготовленні гарнірів слід додержуватися таких правил.
- при перемішуванні користуватися інвентарем, не торкаючись продукту руками;
- жир, який дається в гарніри, повинен бути попередньо підданий термічній обробці.
5.5.3.22. Салати, вінегрети в незаправленому стані зберігаються при температурі +2 - 6 град. C не довше 6 годин. Заправляти салати та вінегрети слід безпосередньо перед роздачею.
5.5.3.23. Салати із свіжих овочів, зелені та фруктів слід готувати в залежності від попиту.
5.5.3.24. Холодні закуски, рибні та м'ясні зі свіжими овочами, зеленню та фруктами слід виготовляти партіями, в залежності від попиту.
В процесі виготовлення закусок слід користуватися відповідними дошками та інструментами, зовсім не торкаючись продуктів руками при порціонуванні їх.
5.5.3.25. Виготовлення кондитерських виробів з кремом та морозива може бути дозволене тільки на великих пасажирських суднах, де є для цього необхідні умови.
5.5.3.26. Борошно, що використовується для випікання хліба, повинно обов'язково просіюватися та перевірятися на відсутність домішок та комірних шкідників.
5.5.3.27. Випікання хліба на судні повинне здійснюватися відповідно до технологічних пропозицій на це.
5.5.3.28. Забороняється використовувати для випікання хліба борошняний зміт, хлібні крихти, тісто, яке випало із діжі.
5.5.3.29. Аварійний шлюпковий запас провізії повинен відновлюватися один раз в 2 роки із складанням акта за підписом капітана судна та представника санітарно-епідеміологічної служби порту приписки судна.
Продукти, вилучені із аварійних запасів до закінчення строку придатності, реалізуються на загальних підставах.
5.5.4. Вимоги до роздачі готової страви та кулінарних виробів
5.5.4.1. До початку роздачі готової страви якість її повинна бути перевірена шеф-кухарем та судновим лікарем (фельдшером), а при відсутності на судні медичного працівника - старшим помічником капітана.
5.5.4.2. Бракераж нової партії страв та кулінарних виробів здійснюється до їх видачі споживачам
5.5.4.3. При роздачі гарячих страв (супи, соуси, напої) вони повинні мати температуру не нижче +75 град. C, другі страви та гарніри - не нижче +65 град. C, холодні супи та напої - не вище +14 град. C.
5.5.4.4. Забороняється змішувати щойно приготовану страву із залишками від попереднього дня або зі стравами, виготовленими в той же день, але в попередні строки.
5.5.4.5. При складанні меню не дозволяється включати однойменні страви та гарніри протягом одного дня для денної та вечірньої змін.
5.5.4.6. Готові перші та другі страви можуть знаходитися на гарячій плиті не більше 3 годин.
5.5.4.7. Зберігання готових страв понад 3 години у виключних випадках дозволяється при додержанні таких умов:
- не реалізовані страви через 3 години після виготовлення необхідно охолодити і зберігати при температурі +2 - 6 град. C не більше 12 годин;
- перед реалізацією охолоджені страви повинні бути випробувані шеф-кухарем (завідуючим виробництва на пасажирських суднах), після чого обов'язково піддані повторній термічній обробці (кип'ятінню, прожарюванню);
- строк реалізації страв після термічної обробки не повинен перевершувати одну годину.
5.5.4.8. Забороняється залишати для реалізації на другий день:
- салати, вінегрети, паштети, холодні заливні страви та інші, особливо холодні страви, які швидко псуються;
- супи молочні, холодні, солодкі, супи-пюре;
- м'ясо відварене порціонне для перших страв, млинці з м'ясом та сиром, січені вироби із м'яса, птиці, риби;
-соуси;
-омлети;
- картопляне пюре, відварені макаронні вироби;
- компоти та напої власного виготовлення.
5.5.4.9. При роздачі страви кухар або роздавальники повинні користуватися розливними та гарнірними ложками, лопатками та іншім інвентарем, передбаченим для таких цілей.
5.5.5. Режим миття посуду
5.5.5.1. Миття столового, кухонного посуду та столових приладів здійснюється в посудомийних машинах або мийних ваннах.
5.5.5.2. Миття камбузного посуду виконується в такому режимі:
- знищення залишків страви щіткою або дерев'яною лопаткою;
- миття щітками або віхтем у воді з температурою не менше +40 град. C з доданням дозволених для цього миючих засобів;
- ополіскування проточною водою при температурі не нижче +65 град. C;
- просушування в перевернутому стані на ґратах, полицях, стелажах.
5.5.5.3. Миття столового посуду ручним способом здійснюється таким чином:
- віддалення залишків страв щітками або дерев'яними лопатками в спеціальну ємкість для відходів;
- миття в воді з температурою не нижче +40 град. C з доданням миючих засобів;
- миття в воді з температурою не нижче +40 град. C з доданням миючих засобів в кількості вдвічі меншій, ніж в першій секції ванн;
- ополіскування посуду, вміщеного в металеві сітки-касети, гарячою проточною водою з температурою не нижче +65 град. C або за допомогою гнучкого шлангу з душовою насадкою;
- сушіння посуду в сушильній шафі або на ґратах, полицях, стелажах.
5.5.5.4. Миття скляного посуду та столових приладів виконується в такому режимі:
- миття водою з температурою не нижче +40 град. C з доданням миючих засобів;
- ополіскування проточною водою з температурою не нижче +65 град. C;
- вимиті столові прилади ошпарюють кип'ятком з наступним просушуванням на повітрі або витримують у жарових (духових) шафах протягом 2 - 3 хвилин.
5.5.5.5. В ресторанах, барах дозволяється скляний посуд та прилади протирати спеціально призначеними для цього рушниками.
5.5.5.6. По закінченні робочого дня повинна проводитися дезинфекція столового посуду та приладів 0,2% розчином хлорного вапна або хлораміну або 0,1% розчином гіпохлориду кальцію при температурі не нижче +50 град. C протягом 10 хвилин.
5.5.5.7 Чистий кухонний посуд та інвентар зберігають на стелажах на висоті від палуби не менше 500 - 700 мм.
Чистий столовий посуд зберігають у закритих шафах чи на полицях.
Чисті столові прилади зберігають у вертикальному стані в спеціальних шухлядах-касетах.
Зберігати їх на підносах розсипом забороняється.
5.5.5.8. Щітки та віхті для миття посуду після закінчення роботи промивають в гарячій воді з доданням миючих засобів, просушують і зберігають в спеціально призначеному місці.
5.5.5.9. Харчоварні котли миють водою +45 - 50 град. C з додаванням миючих засобів при допомозі щіток, потім ополіскують водою з температурою не нижче +65 град. C за допомогою шланга з душовою насадкою.
5.5.5.10. Дрібний кухарський інвентар (дошки, лопатки, мішалки та інше) миють гарячою водою з температурою не нижче +65 град. C, а потім просушують на гратчатих стелажах.
5.5.6. Вимоги додержання особистої гігієни працівниками харчоблоку
5.5.6.1. Всі працівники суднових харчоблоків, в тому числі і ті, що тільки зараховуються на роботу, зобов'язані проходити медичне обстеження згідно з діючим положенням.
5.5.6.2. До пред'явлення результатів медичного обстеження та складання заліку з санітарного мінімуму зазначені працівники до роботи в харчоблоках не допускаються. Надалі складання заліків із санітарного мінімуму проводиться через кожен рік.
5.5.6 3. Персонал харчоблоку повинен додержуватися таких правил особистої гігієни:
- коротко підстригати нігті;
- перед початком роботи приймати душ, ретельно мити руки з милом, одягати чистий санітарний одяг, підібрати волосся під ковпак або хустину;
- при відвідуванні туалету знімати санітарний одяг в спеціально відведеному місці, після туалету ретельно вимити руки з милом та дезинфікуючими засобами;
- при появі ознак застудного захворювання або шлунково-кишкової дисфункції, а також порізів, опіків, нагноєння на руках звернутися до суднового медичного працівника або особи, що виконує його обов'язки.
5.5.6.4. Працівникам харчоблоку забороняється:
- застібати санітарний одяг шпильками, зберігати в кишенях сторонні речі, носити на роботі ювелірні вироби (брошки, перстні, сережки, кліпси, значки і т. інше);
- палити в приміщеннях харчоблоку;
- їсти в приміщеннях харчоблоку, окрім спеціально визначених для цього місцях.
6. Правила перевезення пасажирів
6.1. Кожне судно, яке перевозить більше 12 пасажирів, слід вважати пасажирським.
6.2. Кількість пасажирів, що дозволена для перевезення на судні, визначається відповідно до технічних даних та умов експлуатації судна.
6.3. Умови перевезення пасажирів обумовлюються категорійністю судна та домовленостями на виконання таких перевезень із замовником.
6.4. На суднах I та II категорій дозволяється перевезення пасажирів тільки за умови надання їм місць в каютах незалежно від пори року та району плавання.
Перевезення палубних пасажирів забороняється.
6.5. На пасажирських суднах III категорії, крім каютних пасажирів, допускається перевезення і палубних пасажирів в межах дозволеної Регістром кількості при обов'язковій наявності достатньої кількості місць для сидіння і укриття від негоди.
6.6. На суднах IV категорії перевезення пасажирів згідно із дозволеною Регістром кількістю допускається за умови забезпечення їх місцями для сидіння та укриття від сонячного випромінювання.
Площа палуби на кожного пасажира не повинна бути меншою 1,2 кв.м.
6.7. Приміщення для перевезення пасажирів без винятків повинні відповідати вимогам, зазначеним в розділах 2.1, 2.3, 2.5, 2.8 цих Правил.
6.8. Посадка пасажирів на судно може бути дозволена тільки після завершення підготовки всіх пасажирських приміщень (генерального прибирання кают, прибирання і дезинфекції санітарно-гігієнічних приміщень і приміщень особистої гігієни каютних і загального користування, зміни постільної білизни).
6.9. На протязі рейсу прибирання кают повинне здійснюватися щоденно із заміною, на вимогу пасажирів, постільної білизни та рушників.
6.10. Санітарно-гігієнічні приміщення загального користування повинні прибиратися та дезинфікуватися не менше трьох разів на день.
6.11. Режим харчування та умови користування громадськими приміщеннями визначаються судновою адміністрацією залежно від умов експлуатації судна.
7. Правила транспортування вантажів
7.1. Загальні вимоги
7.1.1. Вантажні приміщення суден повинні бути очищені від іржі і пофарбовані відповідно до правил догляду за корпусом судна та правил їх фарбування.
7.1.2. Після кожного розвантаження вантажних приміщень вони повинні бути очищені від залишків вантажу, що перевозився, а в разі необхідності, промиті та піддані дезинфекції або дезинсекції.
7.1.3. Для миття, дезинфекції та дезинсекції вантажних приміщень, в яких можуть перевозитися харчові вантажі, дозволяється застосовувати засоби та препарати, допущені для використання в таких випадках.
7.1.4. Всі вантажні приміщення повинні мати герметичне закриття, яке б гарантувало збереження вантажу за будь-яких погодних умов та запобігало попаданню вантажу на палубу або їх парів у житлові чи службові суднові приміщення.
7.1.5. В разі спеціалізації суден для транспортування певних вантажів вантажні приміщення повинні бути виконані в суворій відповідності з вимогами до транспортування специфічних вантажів.
7.1.6. Процеси очищення і миття трюмів і вантажних систем (на суднах, що транспортують рідкі вантажі) повинні бути максимально механізовані та гарантувати повну безпечність виконання цих робіт екіпажем.
7.2. Вимоги до умов транспортування харчових вантажів
7.2.1. Судна, призначені для транспортування тільки харчових вантажів, забороняється використовувати для транспортування токсичних та санітарно-небезпечних вантажів.
7.2.2. Під завантаження харчових вантажів судна повинні подаватися справні, в придатному для транспортування відповідних вантажів стані.
Вантажні приміщення (трюми, танки, цистерни) повинні бути очищені від залишків раніше транспортованого вантажу, промиті, просушені, без запахів, слідів попереднього вантажу та миючих засобів.
7.2.3. Захисні антикорозійні покриття вантажних приміщень не повинні мати пошкоджень.
7.2.4. Харчові вантажі приймаються до транспортування тільки в тарі, що відповідає ДОСТу для даного вантажу.
7.2.5. Допускається транспортування навалом зернових та овочевих (картопля, буряки, капуста, кавуни) вантажів, а також солі.
7.2.6. Приймати для транспортування харчові вантажі з ознаками псування забороняється.
7.2.7. Для перевезення на судна приймаються тільки харчові вантажі, на які пред'явлені відповідні сертифікати, а для м'ясних - ще й посвідчення ветеринарно-санітарного нагляду.
7.2.8. Транспортування харчових вантажів, що швидко псуються, може здійснюватися як на спеціалізованих суднах з рефрижераторним устаткуванням, так і на інших суднах (і не самохідних), на яких можуть бути забезпечені необхідні умови.
7.2.9. При транспортуванні вантажів, що швидко псуються, на рефрижераторних суднах вантажні приміщення повинні бути заздалегідь охолоджені до необхідної температури для приймання заморожених продуктів.
7.2.10. При завантаженні плодоовочів відповідне охолодження трюмів здійснюється після завершення завантаження.
7.2.11. Змійовики охолоджуючих батарей перед завантаженням, а також під час рейсу, повинні постійно очищатися від снігового утворення, знятий сніг негайно видалятися із приміщення, що охолоджується.
7.2.12. При транспортуванні продуктів, які швидко псуються, в трюмах звичайних (не рефрижераторних) суден всі поверхні, які нагріваються, повинні бути добре теплоізольовані.
Наявні вентиляційні пристрої повинні правильно і постійно працювати на протязі всього транспортування.
7.2.13. При виконанні вантажних операцій із вантажами, що швидко псуються, необхідно запобігати їх падінню та ударам, а використовувати гаки при виконанні робіт з вантажем в м'якій тарі забороняється.
7.2.14. В сертифікатах на вантажі, що швидко псуються, повинні бути зазначені строки їх зберігання. При перевищенні часу доставки вантажу проти строку його зберігання, такий вантаж до транспортування не повинен прийматися.
7.2.15. При транспортуванні води як вантажу на суднах-водоліях (танкерах) повинні виконуватися такі вимоги:
- забороняється транспортування пасажирів та будь-якого іншого вантажу;
- цистерни після побудови чи ремонту, а також за вказівкою представника санітарно-епідеміологічної служби порту повинні очищатися, промиватися та дезинфікуватися;
- не дозволяється входити до цистерн для води з метою їх очищення або ремонту без спеціального одягу, передбаченого на такі випадки;
- під час транспортування води горловини і люки всіх цистерн повинні бути герметично закриті та запломбовані;
- шланги для вантажних операцій повинні зберігатися на судні в окремому приміщенні, шафі (рундуці);
- екіпаж судна повинен пройти відповідний медичний огляд до направлення на судно і в подальшому - відповідно діючого положення.
7.2.16. Транспортування зерна, борошна та круп може бути дозволене лише після ретельного приготування вантажних приміщень, включаючого їх знезараження від комірних шкідників та відсутності сторонніх запахів.
7.2.17. При транспортуванні зернових вантажів, оброблених з метою запобігання заселення комірними шкідниками, вантажні приміщення повинні бути герметизовані для виключення можливості потрапляння парів фумігантів на палубу та надбудови.
7.2.18. Під час транспортування фумігованих вантажів всі члени екіпажу повинні бути обов'язково забезпечені індивідуальними засобами захисту (протигазами) відповідного призначення.
7.2.19. Вантажні операції при вивантаженні фумігованого вантажу можуть бути дозволені лише після визначення концентрації залишкової кількості фуміганту в вантажних приміщеннях в товщі вантажу.
7.2.20. В випадках зараження зернових вантажів плісневими грибками, штивка, розвантаження та зачистка трюмів ручним способом категорично забороняється.
Як виняток, може бути дозволена зачистка трюмів вручну тільки при умові забезпечення всіх учасників цієї роботи індивідуальними засобами захисту і режиму роботи з 10-хвилинною перервою кожної години.
7.3. Вимоги до умов транспортування тварин, птахів та сирих тваринницьких продуктів
7.3.1. Для транспортування тварин партіями повинні призначатися спеціальні судна. Протягом рейсу на цих суднах повинні здійснюватися систематичне прибирання та нагляд за тваринами. За вказівкою представника ветеринарного нагляду повинна проводиться дезінфекція палуб та інших суднових приміщень.
7.3.2. Транспортування тварин, птахів та сирих тваринницьких продуктів допускається при дотриманні таких умов:
- відсутність серед пред'явленнях для транспортування тварин і птахів хворих або підозрілих на заразні захворювання;
- попереднє обстеження та ветеринарно-санітарна обробка сирих тваринницьких продуктів, не надійних у ветеринарно-санітарному відношенні, відповідно до спеціальних правил і інструкцій Міністерства охорони здоров'я України та ветеринарного нагляду;
- всі стоки, екскременти, залишки кормів повинні збиратися і видалятися з судна на берег у місцях, вказаних спеціалістами ветеринарно-санітарного нагляду або на судно, збираюче сміття та відходи.
7.3.3. Як виняток, з особливого дозволу установ санітарно-епідеміологічної служби та ветеринарного нагляду, може бути допущене транспортування поодиноких тварин на вантажних та пасажирських суднах при умові їх ізолювання від екіпажу та пасажирів.
7.3.4. Собаки, кішки і інші дрібні тварини повинні транспортуватися в спеціально відведених приміщеннях або відведених для цього місцях. Транспортування їх у пасажирських приміщеннях заборонено.
На малих суднах та суднах III та IV категорій вони можуть транспортуватися в клітках або кошиках, а собаки - знаходитися біля пасажира (господаря) обов'язково на поводку та в наморднику.
7.3.5. У власників тварин, які транспортуються на пасажирських та вантажних суднах I та II категорій, повинні бути відповідні ветеринарні документи, що засвідчують щеплення тварин проти сказу та відсутність у них інфекційних захворювань.
7.3.6. При транспортуванні сухосоленої і прісносухої тваринної сировини (шерсть, волосся, щетина, пух, пір'я і інш.) на одному судні з мокросоленою шкіряною сировиною, остання повинна бути розташована окремо.
7.3.7. Забороняється транспортування харчових продуктів, фуражу та предметів побутового застосування на одному судні зі шкірою, хутрами і іншою сировиною тваринницького походження.
7.4. Вимоги до умов транспортування отруйних та небезпечних вантажів
7.4.1. При транспортуванні отруйних речовин адміністрація порту зобов'язана заздалегідь попередити установи санітарно-епідеміологічної служби порту про передбачувані місця вантаження та одержати дозвіл на нього.
На отруйні вантажі повинні бути пред'явлені сертифікати, в яких зазначаються головні фізико-хімічні та токсикологічні властивості вантажу.
7.4.2. Порядок і засоби завантаження в трюми і танки та розвантаження їх повинні визначатися відомчими інструкціями та погодженими з установами санітарно-епідеміологічної служби.
7.4.3. При транспортуванні на судні отруйних речовин всі члени екіпажу повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідного призначення і ознайомлені з особливостями вантажу та заходами застереження при роботі з даним видом вантажу.
7.4.4. Транспортування отруйних речовин повинне здійснюватися тільки на вантажних або спеціалізованих суднах.
Після розвантаження судна приміщення, де знаходилися отруйні речовини, повинні бути ретельно оглянуті і очищені від залишків вантажу, а при необхідності залишки повинні бути нейтралізовані.
7.4.5. На наливних та комбінованих (універсальних) суднах при транспортуванні нафтопродуктів та інших токсичних вантажів наливом, відвідування помпових відділень, кофердамів та інших закритих приміщень і ємкостей дозволяється тільки в тих випадках, коли концентрація парів токсичних речовин у повітрі цих приміщень не перевершує гранично допустимих, визначених для повітря виробничих приміщень.
Достовірність виконання зазначеної вимоги повинна бути обов'язково засвідчена попереднім лабораторним дослідженням повітря.
7.4.6. При транспортуванні нафтопродуктів з етилом повинні здійснюватися такі заходи безпеки:
- робота в помповому відділенні може бути дозволена тільки після достатнього його провітрювання через увімкнення штучної вентиляції на період часу, передбаченого паспортною продуктивністю системи;
- тривалість безперервного перебування донкермана в приміщенні не повинна перевершувати одну годину;
- палуба судна, стіни надбудов і всі предмети інвентарю та одягу, забруднені нафтопродуктами з етилом, підлягають негайній і безумовній дегазації (знешкодженню) за допомогою розчинників (неетиловий бензин або гас), які повинні бути на судні в необхідній кількості;
- особи, які спускаються в танки, де знаходилися нафтопродукти з етилом, повинні бути забезпечені відповідним спеціальним одягом, шланговим ізолюючим протигазом та рятівним паском. За працюючими в танках повинне бути забезпечене постійне спостереження;
- ремонт танків та інших ємкостей після транспортування нафтопродуктів з етилом може виконуватися тільки після повного віддалення із них залишків вантажу і дегазації їх;
- члени екіпажу, які безпосередньо брали участь у вантажних операціях або роботі в танках, повинні пройти повну санітарну обробку.
7.4.7. Транспортування етилової рідини, як самостійного вантажу, дозволяється тільки на відкритих палубах у заводському стандартному затаренні (металевих бочках, герметично закритих, опломбованих), при суворому дотриманні правил транспортування.
7.4.8. При транспорту ванні зріджених газів на суднах-газовозах адміністрації судна слід дотримуватися таких вимог:
- перевірити у всіх членів екіпажу, які ідуть у рейс, наявність медичних свідоцтв про відсутність у них протипоказань для участі у такому транспортуванні;
- перевірити підготовку до здійснення заходів щодо індивідуальної та загальної безпеки (наявність та стан індивідуальних засобів захисту, герметизації житлових та службових приміщень при аварійних ситуаціях);
- перевірити забезпечення системою штучної вентиляції (кондиціонування) паспортної потужності, роботу фільтрів (нейтралізаторів) відповідно до технічних вимог;
- перевірити роботу дозиметричної апаратури та аварійної сигналізації;
- перевірити підготовку медичного забезпечення (номенклатуру медикаментозного забезпечення, організацію постів першої допомоги).
7.4.9. До початку вантажних операцій необхідно перевірити справність повітряного компресора для спорядження ізолюючих приладів та ступінь стану балонів для дозаправленим їх.
7.4.10. Також до початку вантажних операцій необхідно перевірити справність душових та устаткування для промивання очей на вантажній палубі.
7.4.11. При транспортуванні скраплених газів та інших токсичних вантажів (у рідкому та газоподібному стані) у тарі, повинні виконуватися всі вимоги, передбачені для суден, які транспортують подібні вантажі, а також повинен бути забезпечений постійний нагляд за можливою розгерметизацією тари і витіканням газу.
При виявленні витікання вантажу негайно повинен бути припинений доступ у такий район палуби і вжиті всі заходи для усунення несправності.
8. Вимоги до експлуатації систем життєзабезпечення
8.1. Вентиляція, кондиціонування повітря, опалення
8.1.1. Експлуатація цих систем повинна забезпечувати безумовне виконання вимог, викладених у розділі 3.1 цих Правил.
8.1.2. Для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату і чистоти повітря в суднових приміщеннях необхідно систематично здійснювати перевірку і очищення повітрозабірників і повітропроводів, забірних камер, фільтрів до них та магістральних повітропроводів з урахуванням умов експлуатації судна, характеру вантажів, що перевозяться, умов стоянки судна в портах заходів.
8.1.3. Для забезпечення номінальної продуктивності вентиляційного устаткування, відповідно до графіка технічного обслуговування, необхідно регулярно проводити огляд та профілактичний ремонт усіх вентиляторів системи, яка забезпечує дотримання нормативного обміну повітря в суднових приміщеннях.
8.1.4. Під постійним наглядом повинні знаходитися усі повітророзподілюючі прилади, технічний стан пристроїв, які регулюють подачу повітря, своєчасний їх ремонт та очищення.
8.1.5. В разі обладнання системи знешкодження повітря, яке подається у суднові приміщення, бактерицидними ультрафіолетовими лампами або озоном, слід постійно стежити за режимом роботи систем, за потужністю випромінювали бактерицидних ламп та технічним станом озонаторних пристроїв.
8.1.6. З метою запобігання розповсюдження сторонніх запахів, виробничих випарювань і шкідливих газів у житлові, громадські та службові приміщення слід приділяти особливу увагу забезпеченню стійкого режиму роботи загальносуднової та самостійних систем штучної витяжної вентиляції.
8.1.7. На суднах-газовозах, хімовозах, а також універсальних суднах необхіден постійний нагляд за станом фільтрів-нейтралізаторів, зберіганням та концентрацією нейтралізуючих реагентів, технічним станом дозуючих пристроїв.
8.1.8. В запасах суднового забезпечення повинна бути передбачена достатня кількість фільтрів, фільтрів-нейтралізаторів та реагентів до них для можливості забезпечення ними систем штучної вентиляції та кондиціонування повітря до чергового поповнення запасів.
8.1.9. На суднах, які обладнані системою зимового кондиціонування повітря, повинен бути забезпечений постійний контроль за температурою повітря, що подається до приміщень, та зволоження його до нормативного рівня.
8.1.10. На суднах, які не обладнані системою зимового кондиціонування повітря, всі обігрівальні прилади та захисні кожухи до них повинні систематично (при проведенні вологого прибирання приміщень) очищатися від пилу вологим способом.
8.1.11. Пристрої для регулювання ступеню нагрівання опалювальних приладів повинні постійно знаходитися в робочому стані.
8.2. Система водопостачання
8.2.1. Відповідальність за технічний стан системи водопостачання та якість води, що використовується на судні, покладається на адміністрацію судна.
8.2.2. Контроль за виконанням санітарних вимог до системи водопостачання в рейсі виконує судновий лікар (фельдшер), а в разі відсутності його в штаті - старший помічник капітана.
8.2.3. З метою забезпечення умов зберігання прісної води цистерни не рідше одного разу на рік, а також на вимогу представника санітарно-епідеміологічної служби порту, повинні підлягати огляду, а при необхідності - очищенню або виконання відновлення антикорозійного покриття, з послідуючою дезинфекцією цистерн.
8.2.4. Огляди та дезинфекція цистерн і систем водопостачання повинні виконуватися в заводських умовах або під час стоянки судна в порту спеціально підготованим заводським (портовим) персоналом під наглядом представника санітарно-епідеміологічної служби.
8.2.5. Виконання в рейсі силами екіпажу будь-яких ремонтних робіт, пов'язаних з розгерметизацією системи водопостачання, крім аварійних випадків, не дозволяється.
8.2.6. Дезинфекція систем водопостачання виконується обов'язково після побудови судна або переобладнанні перед введенням його до експлуатації, після ремонтних робіт в системі, а також у тих випадках, коли після дворазового знешкодження води її санітарно-бактеріологічні показники якості не відповідають вимогам ДОСТу на питну воду.
8.2.7. Результати огляду, промивання та дезинфекції суднових систем водопостачання оформлюються в вигляді акта, який пред'являється в установу санітарно-епідеміологічної служби.
В акті зазначаються тривалість знешкодження, доза знешкоджуючого реагента, дата та час закінчення промивання, дані хімічного та бактеріологічного аналізів води.
8.2.8. Поповнення запасів питної води та води для миття повинне здійснюватися із берегових централізованих господарсько-питних водопроводів або спеціалізованих суден-водоліїв.
8.2.9. При поповненні запасів води із водопроводів адміністрацією (службою) порту повинен бути пред'явлений сертифікат, який засвідчує якість води.
8.2.10. При прийманні води із водоналивного або іншого судна її якість повинна бути підтверджена відповідним товарним документом, завіреним адміністрацією судна-постачальника, із зазначенням місця, дати одержання води та з поміткою про проведення знезараження води перед подачею її на судно, що її приймає.
8.2.11. Поповнення запасів води із не централізованих берегових джерел та безпосередньо із водоймищ категорично забороняється.
8.2.12. Забирання води для приготування на судні води для пиття та господарських потреб може здійснюватися лише в спеціально визначених місцях на шляху руху судна.
8.2.13. Вода, що виготовляється на судні на устаткуванні любого типу, може використовуватися для пиття лише після її знезараження.
8.2.14. В будь-яких випадках, незалежно від засобів поповнення запасів води, при зберіганні її понад 5 діб та температурі вище +10 град. C, перед її використанням необхідно здійснювати її знезараження.
8.2.15. Шланги, що використовуються при поповненні запасів води із берегових джерел водопостачання або іншого судна, повинні бути виготовлені із непромокаємих матеріалів і дозволених для даних цілей, а кінцеві пристрої для подовження забезпечувати герметичне з'єднання шлангів між собою та гідрантами.
8.2.16. Шланги повинні зберігатися на штатних місцях і лише для цього призначених рундуках, шафах, чохлах.
8.3. Відведення стічних, нафтоутримуючих вод та сміття
8.3.1. Вимоги до умов скидання стічних вод
8.3.1.1. Умови скидання стічних вод з суден у відкритому морі регламентуються Міжнародною конвенцією про запобігання забрудненню із суден ( МАРПОЛ-73/78) , а у територіальних та внутрішніх водах - національними правилами прибережних держав.
8.3.1.2. Скидання необроблених господарсько-фекальних вод із суден та інших плавучих об'єктів в територіальних та внутрішніх водоймищах України забороняється.
8.3.1.3. В першому поясі зони санітарного захисту водоймищ скидання оброблених господарсько-фекальних вод дозволяється при обробці їх на установках очищення та знезараження стічних вод (УОЗСВ), які мають свідоцтво Регістра або іншого класифікаційного органу та наявності на судні Міжнародного свідоцтва про запобігання забрудненню стічними водами.
8.3.1.4. Показники ступеня очищення та знезараження стічних вод повинні бути не більшими показників, зазначених в пункті 3.2.10 цих Правил.
8.3.1.5. Скидання господарсько-побутових вод, які не змішані зі стічними, Міжнародною конвенцією та правилами України по запобіганню забрудненню водоймищ, не забороняються.
8.3.1.6. Всім суднам та іншим плавучим засобам забороняється скидання шкідливих речовин для здоров'я людей та живих ресурсів водоймищ відповідно до переліку, передбаченому діючими національними правилами і нормами захисту поверхневих вод від забруднення.
8.3.1.7. Якщо стічні води змішані з відходами або іншим забрудненням, умови скидання яких підпадають під інші вимоги, повинні бути вжиті суворіші заходи.
8.3.2. Вимоги до умов скидання вод, які містять нафту
8.3.2.1. Будь-яке судно, на борту якого є нафта або нафтопродукти, незалежно від того, вантаж це чи паливо, слід вважати потенційним забруднювачем навколишнього середовища нафтою.
8.3.2.2. Любе витікання або відведення із суден за борт нафти та нафтоутримуючих стоків (підсланевих, баластних) і сміття, забрудненого нафтою, не допускається.
8.3.2.3. Всі стоки та сміття, які утримують або забруднені нафтопродуктами, підлягають збиранню на судні для здачі їх на берегові станції для їх очищення, чи на суднонафтозбірник.
8.3.3. Вимоги до умов збирання та утилізації сміття та харчових відходів
8.3.3.1. Скидання з судна за борт в рейсі сміття та харчових відходів забороняється.
8.3.3.2. У випадках, коли судно не обладнане системою утилізації (спалювання) будь-якого виду сміття, всі види сміття та харчові відходи в рейсі повинні збиратися в спеціальні ємкості, які встановлюються на відведених для цього місцях, з послідуючою передачею їх на берег або судносміттєзбірник.
8.3.3.3. Контейнери з харчовими відходами можуть зберігатися на судні не більше двох діб.
8.3.3.4. Ємкості для сміття після здавання їх на берег повинні повертатися на судно в чистому вигляді та продезинфіковані.
8.4. Запобігання забруднення атмосферного повітря
8.4.1. Під час стоянки в порту суднова адміністрація повинна передбачати дотримання заходів, які виключають роботи, що можуть призводити до надмірного забруднення атмосферного повітря димом, сажею та вантажним пилом.
8.4.2. Для запобігання забруднення і задимлення атмосферного повітря надбудов та палуб у рейсі необхідно забезпечити постійний нагляд за технічним станом систем димозолоочищення і додержанням режимів роботи головних та допоміжних двигунів, забезпеченням ефективного використання палива, технологічних вимог до його підготовки для використання.
9. Запобігання шкідливого впливу фізичних та хімічних факторів суднового середовища
9.1. Захист від токсичних газів і дефіциту кисню
9.1.1. Всі суднові приміщення та місткості, які постійно не вентилюються і знаходяться тривалий час у стані герметизації, слід вважати потенційно небезпечними для життя.
9.1.2. При необхідності відвідування (спуску) членами екіпажу таких приміщень (місткостей) вони повинні бути попередньо розгерметизовані та ретельно провітрені (не менше 35 кратного їх обсягу).
9.1.3. Після здійснення вентиляції приміщень (місткостей) повинен бути проведений аналіз повітря на передбачуваний газ і обов'язково на вміст кисню в повітрі приміщення (місткості). Вміст кисню повинен бути не менше 18% нормованого повітря.
9.1.4. Відвідування таких приміщень або місткостей членами екіпажу самостійно - заборонено.
Присутність другого члена екіпажу для страхування - обов'язкова.
9.2. Організація зачисних робіт на нафтоналивних суднах, газо- і хімовозах та в паливних танках
9.2.1. Перед виконанням зачисних робіт вантажних танків після транспортування токсичних вантажів танки повинні бути дегазовані.
9.2.2. Зачисні роботи в вантажних танках повинні бути механізовані, без перебування в них людей.
9.2.3. Роботи, виконання яких потребує перебування людей в вантажних танках (ручне домивання, збирання твердих залишків та інше), повинні виконуватися тільки після дегазації та вентиляції цих приміщень з використанням індивідуальних засобів захисту.
9.2.4. Вентилювання вантажних танків повинне проводитися протягом всього часу перебування в них людей.
9.2.5. Керівник зачисних робіт під час роботи повинен через кожні 30 хвилин проводити аналіз повітря на вміст токсичних газів (парів нафти) і визначати параметри мікроклімату в танках (температуру та відносну вологість).
9.2.6. Спуск в вантажні танки при наявності в повітрі шкідливих речовин, які перевершують рівень граничної санітарної норми, допускається лише при аварійних ситуаціях і з застосуванням індивідуальних ізолюючих засобів захисту.
9.2.7. До виконання зачисних робіт допускаються особи, які мають на це дозвіл медичної комісії.
Жінки до виконання такої роботи не допускаються.
9.2.8. Тривалість перебування людей в танках при ручному домиванні та збиранні твердих залишків не повинна перевищувати 30 хвилин і перериватися 15-хвилинним відпочинком на палубі. Тривалість робочої зміни при зачисних роботах в танках, включаючи перерви, не повинна перевершувати 6 годин.
9.2.9. Ті, хто працюють в танках, при появі почуття нездужання (слабкість, нудота, запаморочення), повинні припинити роботу і вийти із танка.
Поновлювати роботу дозволяється тільки після виявлення і усунення причин, які викликали нездужання.
9.2.10. Всі нафтоналивні судна та зачисні станції повинні бути забезпечені спеціальними аптечками, що містять медикаменти та інструменти, необхідні для надання першої допомоги потерпілим при виконанні зачисних робіт.
9.2.11. Виконання робіт, пов'язаних з перебуванням людей в вантажних танках, безпосередньо після розвантаження нафтопродуктів з етилом, забороняється.
Виконання робіт в танках у таких випадках дозволяється тільки після транспортування в цих танках нафтопродуктів без етилу або баласту.
9.2.12. Зачисні роботи після транспортування нафтопродуктів з етилом можуть виконуватися лише під час стоянки судна в порту і лише після повної дегазації танків.
Місце стоянки визначається адміністрацією порту за погодженням з установами санітарно-епідеміологічної служби.
9.2.13. Під час зачисних робіт у танках після транспортування нафтопродуктів з етилом на борту судна обов'язково повинен знаходитися лікар.
9.2.14. Для миття танків дозволяється використовувати тільки миючі засоби, дозволені для цієї мети.
Застосування миючих засобів побутового призначення забороняється.
9.2.15. Миючі препарати повинні зберігатися в закритій тарі в суднових коморах, обладнаних системою вентиляції.
9.3. Запобігання шкідливого впливу шуму і вібрації
9.3.1. Перевірка рівнів шуму та вібрації на всіх суднах проводиться в строки, визначені установами санітарно-епідеміологічної служби і погоджені з судновласником; при необхідності вживаються заходи щодо зниження шкідливого впливу їх на екіпаж та пасажирів.
Установи санітарно-епідеміологічної служби здійснюють нагляд за виконанням цих заходів.
9.3.2. Разом з впровадженням конструктивних заходів щодо зниження рівнів шуму та вібрації при експлуатації судна пропонується запроваджувати такі заходи:
- доводити до відома екіпажу відомості про шкідливий вплив шуму та вібрації на організм і значення використовування засобів індивідуального захисту;
- використовувати індивідуальні засоби захисту від шуму та вібрації у вигляді протишумових навушників, шумозахисних шоломів, вібродемфіруючих килимів, віброгасильного взуття та інше;
- біля входу до приміщень з рівнями шуму, що перевершують 80дбА, повинні бути розміщені попереджуючі знаки.
9.3.3. Для індивідуального контролю рівня шумового навантаження пропонується використання дозиметрів.
9.3.4. З метою скорочення часу безперервного впливу шуму та вібрації ("захист часом"), в залежності від їх інтенсивності, слід передбачати зміну режимів праці та відпочинку.
9.3.5. Особи, в яких між двома періодичними медичними оглядами виявлено зміщення слухових порогів на частотах вище 500 Гц більше ніж на 15 - 20 дБ, повинні переводитися на роботу, що не пов'язана з впливом шуму.
9.4. Захист від електромагнітних полів, інфрачервоного та іонізуючого випромінювання, статичної електрики
9.4.1. Під час експлуатації суден, особливо після їх ремонту, необхідно проводити контрольні вимірювання інтенсивності іонізуючого та інфрачервоного випромінювань, статичної електрики в строки, обумовлені установами санітарно-епідеміологічної служби спільно з судновласниками.
9.4.2. Вимірювання напруги та щільності потоків енергії електромагнітних полів слід проводити періодично, але не рідше одного разу на рік у вигляді поточного санітарного нагляду, а також у таких випадках:
- при прийманні до експлуатації нових устаткувань;
- при внесенні змін у конструкцію діючих устаткувань;
- при внесенні змін у схему підключення випромінюючих елементів і режиму праці устаткувань;
- при зміні конструкції засобів захисту від впливу ЕМП;
- при створенні нових робочих місць;
- після виконання ремонтних робіт на установках.
9.4.3. При перебуванні людей в зоні випромінювання радіопередавачів та радіолокаційних станцій повинні вживатися захисні заходи, зазначені в п. 4.2 цих Правил.
9.4.4. Для зниження напруги поля статичної електрики пропонується щоденно проводити вологе прибирання приміщень, обробку меблів, поручнів трапів, використовуючи антиелектростатичні засоби.
10. Медичне обслуговування та санітарно-епідеміологічне забезпечення
10.1. Загальні положення
10.1.1. Надання медичної допомоги, проведення лікувально-профілактичних та санітарно-протиепідемічних заходів на суднах в період експлуатації покладається на штатний судновий медичний персонал (лікаря, фельдшера), а у випадку відсутності їх у штаті - на спеціально призначених та підготованих для цього членів екіпажу.
10.1.2. Медичний персонал, який призначається на судна, входить до складу установ (служб), що виконують адміністративне та методичне керівництво медичним обслуговуванням суден флоту.
10.1.3. Комплектування суднового медичного персоналу здійснюється відповідно до діючих штатних нормативів та положення про умови забезпечення лікувально-профілактичної та санітарно-протиепідемічної роботи на суднах.
10.1.4. Медичні працівники під час рейсу підпорядковані капітанові судна, з організаційно-методичних питань - керівництву лікувально-профілактичної установи, у штаті якої вони знаходяться; з санітарно-епідеміологічних питань - головним санітарним лікарям басейнів, портів, ліній за місцем постійної приписки судна.
10.1.5. У випадках, коли в штаті судна не передбачені посади медичних працівників і їх обов'язки покладаються на одного із членів екіпажу, власники суден за домовленістю з лікувально-профілактичними та санітарно-епідеміологічними установами порту приписки судна повинні забезпечити навчання членів екіпажу, що призначаються для медико-санітарного обслуговування замість медичних працівників, на спеціальних курсах за затвердженою для цього програмою і в строки (періодичність), передбачені курсовим навчанням.
10.1.6. Медичний персонал або члени екіпажу, які виконують медико-санітарне обслуговування на судні, на рівні з капітаном судна несуть відповідальність за надання медичної допомоги членам екіпажу та пасажирам, запобігання виникнення інфекційних захворювань, санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на оздоровлення умов праці, побуту та відпочинку, і запобігання забруднення зовнішнього середовища з суден.
10.1.7. Вимоги зазначених посадових осіб про виконання лікувальних, профілактичних, санітарно-гігієнічних та карантинних заходів для усіх членів екіпажу, пасажирів та тих, хто тимчасово перебуває на судні, обов'язкові.
10.1.8. Медичні працівники або посадові особи, які здійснюють медико-санітарне обслуговування на судні, володіють ключами від приміщень медичного призначення, аптеки і відповідають за збереження медикаментів та інструментарію, їх стан та поповнення.
Зазначені посадові особи, що тимчасово залишають судно, ключі від приміщень та спеціальну аптечку передають капітанові або його вахтовому помічникові.
10.1.9. Посадові особи, що здійснюють медико-санітарне обслуговування на судні, зобов'язані:
- у своїй діяльності керуватися цими санітарними правилами, статутом служби на суднах, положеннями, які регламентують їх діяльність, директивними документами лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних установ за підлеглістю;
- знати міжнародні санітарні вимоги з охорони зовнішнього середовища та конвенції по охороні праці на суднах;
- разом з капітаном судна визначати порядок медичного обслуговування та додержання відповідного санітарного стану на судні;
- вести за установленою формою облік та звітність про надання медичної допомоги;
- своєчасно інформувати адміністрацію судна про випадки захворювань з втратою працездатності членів екіпажу, інфекційні захворювання;
- при приході у порт або виході із порту в рейс, при посадці або висадці пасажирів повинні бути біля трапа.
10.1.10. Адміністрація судна, з метою надання допомоги медичним працівникам або особам, що відповідають за медико-санітарне обслуговування, зобов'язана:
- надати необхідні приміщення для розташування медико-санітарної служби та забезпечити їм відповідний санітарно-технічний стан;
- забезпечити необхідним обладнанням, апаратурою та медикаментами відповідно до табеля постачання та своєчасне їх поповнення;
- забезпечити потребу медичного блоку у видаткових матеріалах та м'якому інвентарі, постійно здійснюючи його заміну та прання;
- подавати всебічну допомогу і вживати необхідні заходи щодо усунення порушень санітарних правил;
- для догляду за хворими та дотримання належного санітарного стану у приміщеннях медичного блоку виділяти із членів екіпажу персонал для виконання цієї роботи.
10.2. Лікувально-профілактичне обслуговування
10.2.1. Медична допомога на судні членам екіпажу, пасажирам та особам, які тимчасово перебувають на судні, повинна бути надана у будь-який період доби.