Про затвердження Державних санітарних правил (ДСП 7.7.4.048-99)

- неохолоджуємі - для сухих продуктів, хліба і окремо - для тари.

Примітка: залежно від кількості екіпажу і пасажирів та умов експлуатації судна допускається заміна охолоджуємих комор холодильними шафами і морозильниками відповідного обсягу.

2.4.8.4. На суднах I та II категорій з кількістю членів екіпажу і пасажирів більше 250 чоловік повинні бути передбачені слідуючі провізійні комори:

- охолоджуємі - для м'яса і м'ясопродуктів; для риби і рибних продуктів; для масла, жирів, яєць, молочних продуктів; для овочів, фруктів та напоїв; для копченостей та ковбасних виробів;

- неохолоджуємі - для сухих продуктів (круп, борошна, макаронів, солі, цукру; для хліба та борошняних виробів; для тари).

2.4.8.5. Провізійні комори повинні мати водостійке покриття палуб (керамічні плитки), переборок та підволоку, що добре піддавалося б очищенню і змиванню та були стійкими до впливу дезинфікуючих речовин.

Матеріали, що використовуються для покриття внутрішніх поверхонь провізійних комор, повинні мати дозвіл Міністерства охорони здоров'я України на використання їх саме для таких цілей.

2.4.8.6. Всі провізійні комори повинні мати відповідний уклін палуби та шпігатну систему, які забезпечували б повне осушення палуб при їх змиванні.

2.4.8.7. При обладнанні провізійних комор, особливо охолоджуємих, необхідно суворо дотримуватися технологічних вимог до виконання теплоізолюючого покриття, запобігаючи його герметизацію до остаточного затвердіння клеючих матеріалів.

2.4.8.8. Всі провізійні комори повинні бути обладнані зовнішніми показниками температури і, крім того, в кожній коморі безпосередньо повинні бути спиртові термометри (ртутні - забороняються).

2.4.8.9. Дверні запорні пристрої провізійних комор повинні відчинятися як з зовні, так і з середини, та мати стопор для утримання дверей у відкритому стані.

2.4.8.10. У випадках постійного знезараження повітря в провізійних коморах за допомогою озону чи бактерицидних ламп на кожній такій коморі повинні бути встановлені світлові табло, що сповіщають про роботу генератора озону чи бактерицидної лампи і заборону входу до комори до їх вимкнення.

2.4.8.11. Провізійні комори слід розташовувати у одному блоці на одній палубі. При розташуванні приміщень провізійних комор на різних палубах з камбузом вони повинні розташовуватися одне над другим. У таких випадках вони повинні сполучатися шахтами з підйомником (ліфтом).

2.4.8.12. У тамбурах провізійних комор повинні бути створені умови для розрубування туш, а також підведена холодна та гаряча вода для миття комор і установлено умивальник.

2.4.8.13. Крюччя для підвішування м'яса та риби, штанги та інша металева фурнітура в провізійних коморах повинні бути виготовлені із антикорозійних матеріалів або мати відповідне захисне покриття, що запобігатиме ржавінню металів.

2.4.8.14. Штанги для підвішування м'яса повинні розташовуватися так, щоб при нормальному положенні судна була виключена можливість торкання туш між собою, переборками і палубами.

2.4.8.15. Комори для зберігання сухої провізії повинні бути обладнані шафами, ларями, стелажами. Шафи повинні мати отвори для їх вентиляції (особливо для хліба). Нижня полиця шафи чи стелажу повинна розташовуватися на відстані від палуби не менше ніж 350 мм.

2.4.8.16. Розташування обладнання провізійних комор та зберігаємої провізії повинні забезпечувати вільні проходи не менше 650 мм, а на малих суднах не менше 350 мм.

2.4.8.17. Трапи, що ведуть до провізійних комор, повинні мати поручні по обидва боки і уклін від 45 град. до 55 град.

2.4.8.18. Головний прохід до провізійних комор повинен бути ізольований від інших приміщень. Ширина головного проходу в блоці провізійних комор повинна бути не менше 1000 мм для забезпечення вільного перенесення провізії у будь-якій тарі.

Забороняється розташовувати вхід до комор поряд або навпроти входів до санітарно-гігієнічних приміщень та приміщень медичного призначення.

2.4.8.19. Мінімальна розрахункова площа провізійних комор повинна розраховуватися:

Примітка: коефіцієнт "C" - це коефіцієнт збільшення площі комор на проходи, відстані між обладнанням та переборками і охолоджуючими батареями. Більше значення слід рахувати як пропонуємо, а менше - як допустиме.

P - добова розрахункова норма продуктів на 1 людину в кг (таблиця 3);

K - норма завантаження, кг/кв.м (таблиця 3);

R - кількість раціоно-днів.

A - автономність плавання відповідно із категорійністю за проектом або найбільший період часу між черговими поповненнями запасів провізії;

N - кількість членів екіпажу та пасажирів за проектом.

2.4.8.20. Не знижуємий запас провізії для суден I та II категорій повинен передбачатися на 3 доби.

Для суден III та IV категорій незнижуємий запас провізії не передбачається.

2.4.8.21. Площа комори для тари не повинна бути меншою 5 кв.м.

2.4.8.22. Температурні режими умов зберігання провізії з урахуванням строків їх зберігання повинні відповідати зазначеному в таблиці 4.

2.4.8.23. Встановлення будь-якого рефрижераторного обладнання (крім охолоджуючих батарей та повітроохолоджувачів) безпосередньо у приміщенні провізійних комор забороняється.

2.5. Санітарно-побутові приміщення

2.5.1. Пральні

2.5.1.1. На всіх суднах з кількістю екіпажу 10 і більше чоловік для прання особистої білизни членів екіпажу та спеціального одягу повинні бути обладнані приміщення пралень.

Прання та обробка загальносуднової білизни (постільного, столового і інш.) на борту судна не здійснюється, якщо це не передбачається замовником у проекті судна.

2.5.1.2. Площа приміщень пралень визначається відповідно з кількістю членів екіпажу, потужності та габаритами обладнання, а також функціональними відстанями між обладнанням.

Ширина проходів у пральні між пральними машинами, кип'ятильниками або іншим обладнанням та переборками повинна бути не меншою 600 мм.

2.5.1.3. Пральні повинні бути обладнані пральними машинами (окремо для білизни і спеціального одягу), мати підводку холодної та гарячої води (температурою не менше 70 град. C).

У разі відсутності системи гарячого водопостачання повинен бути обладнаний водопідігрівач (кип'ятильник) відповідної потужності.

2.5.1.4. Крім обладнання пралень машинами для механічного прання, повинні бути передбачені умови і для прання вручну.

2.5.1.5. Переборки та підволоки приміщень пралень повинні бути теплоізольовані і покриті водонепроникними матеріалами та пофарбовані фарбою світлих відтінків.

Переборки пропонується на висоті 1.2 м покрити метлахськими чи кахельними плитками або подібними матеріалами.

2.5.1.6. Палуба приміщень пралень повинна бути покрита водостійким, не слизьким матеріалом та мати уклін до шпігатів для забезпечення постійного стоку виробничих стоків та при митті приміщень.

2.5.1.7. Приміщення пралень повинні мати достатнє штучне освітлення і вентиляцію відповідно з нормативними вимогами.

2.5.1.8. Поряд з приміщеннями пралень повинні бути передбачені приміщення для сушіння білизни та спеціального одягу, які повинні бути обладнані пристроєм для підігрівання повітря до 45 град. C, для розвішування білизни і одягу, а також штучне освітлення та вентиляцію.

Площа приміщень повинна бути не меншою 1 кв.м - для суден з екіпажем до 10 чоловік; для суден з екіпажем до 30 чоловік - 2 кв.м; для суден з екіпажем більше 30 чоловік - 3 кв.м.

2.5.2. Приміщення для зберігання білизни

2.5.2.1. На всіх суднах повинні бути передбачені умови для зберігання чистої та використаної білизни.

На суднах I та II категорій повинні бути передбачені приміщення для зберігання чистої та використаної постільної білизни.

На суднах III та IV категорій слід передбачати обладнання шаф для зберігання різних видів білизни.

2.5.2.2. Приміщення (шафи) повинні розташовуватися поблизу приміщень, які використовуються за певним призначенням (каюти, їдальні, ресторани і інш.).

2.5.2.3. На суднах, призначених для перевезення пасажирів та туристичних рейсів, приміщення для зберігання білизни для членів екіпажу та пасажирів повинні бути окремими.

2.5.3. Приміщення для зберігання спеціального одягу

2.5.3.1. На суднах I та II категорій повинні передбачатися приміщення (шафи) для зберігання робочого одягу палубної та машинної команд, а також приміщення для сушіння та зберігання штормового одягу.

2.5.3.2. На суднах III та IV категорій повинні передбачатися шафи для зберігання робочого одягу для кожного члена екіпажу. Шафи повинні бути на висоту приміщення, глибиною не менше 350 мм і шириною 300 мм.

2.5.3.3. Спеціальний одяг працівників харчового блоку повинен зберігатися поряд із приміщеннями харчоблоку, але окремо від спецодягу інших виробничих категорій або безпосередньо на робочих місцях у вентилюємих шафах.

2.5.4. Приміщення побутового обслуговування

2.5.4.1. На суднах, призначених для пасажирських перевезень і туристичних рейсів з кількістю пасажирів більше 150 чоловік, повинні передбачатися приміщення для зберігання поклажі пасажирів, обладнані стелажами та захищені від проникання до них гризунів, а підволока та стіни покриті матеріалами чи пофарбовані у світлі відтінки, стійкі до миючих та дезинфікуючих речовин.

2.5.4.2. На всіх пасажирських та туристичних суднах, виконуючих рейси понад 3 доби, повинні передбачатися приміщення для перукарень.

2.5.4.3. Приміщення перукарень повинні розташовуватися так, щоб доступ до них мали всі пасажири безпосередньо із коридору.

2.5.4.4. Площа приміщення перукарні повинна визначатися із розрахунку 4 кв.м на одне крісло.

2.5.4.5. Приміщення перукарні повинне мати гладке покриття стін та підволоку світлих відтінків і палубу, покриту лінолеумом або подібним гігієнічним матеріалом.

Приміщення повинне бути обладнане умивальником з підведенням холодної і гарячої води, та змішувачем з ліктьовим краном.

2.5.4.6. На побажання замовника судна перелік побутових послуг може бути збільшений.

2.6. Санітарно-гігієнічні приміщення

2.6.1. Загальні положення

2.6.1.1. На всіх суднах, на яких передбачене перебування членів екіпажу та пасажирів, повинні бути обладнані приміщення санітарно-гігієнічного призначення.

2.6.1.2. Санітарно-гігієнічні приміщення індивідуального та загального користування повинні розташовуватися в комплексі з обслуговуємими житловими приміщеннями членів екіпажу та пасажирів.

2.6.1.3. При розташуванні гігієнічних приміщень на паралельних палубах вони повинні залежно від призначення розташовуватися одне над одним.

2.6.1.4. Обладнання умивальних, душових і ванн в одному приміщенні з туалетом загального користування - забороняється.

2.6.1.5. При визначенні обладнання санітарно-гігієнічних приміщень загального користування не враховуються санітарно-гігієнічні вузли індивідуального користування, обладнані у пасажирських каютах, приміщеннях медичного призначення та харчових блоків, інших службових і виробничих приміщеннях.

2.6.1.6. На пасажирських суднах з кількістю членів екіпажу більше 5 чоловік санітарно-гігієнічні приміщення повинні передбачатися окремо для членів екіпажу і пасажирів.

2.6.1.7. На суднах з кількістю членів екіпажу більше 25 чоловік санітарно-гігієнічні приміщення повинні передбачатися окремо для чоловіків та жінок.

2.6.1.8. На швидкісних та малих суднах допускається обладнання санітарних блоків загального користування у складі кабіни з унітазом та тамбура з умивальником.

2.6.1.9. На пасажирських суднах I, II та III категорій повинні бути обладнані окремі санітарні вузли у складі кабіни з унітазом і тамбура з умивальником тільки для персоналу харчових блоків.

Користування цими вузлами іншими особами категорично забороняється, про що повинен бути напис на вході.

2.6.1.10. Поряд з виходом із машинного відділення пропонується обладнувати санітарний вузол для членів машинної команди у складі кабіни з унітазом і тамбуром з умивальником, а також душової кабіни.

2.6.1.11. Палуби санітарно-гігієнічних приміщень повинні бути покриті водотривкими та неслизькими матеріалами і мати необхідний уклін у бік шпігатів для забезпечення постійного відведення стоків із приміщень під час прибирання та дезинфекції.

2.6.1.12. Поверхні зовнішніх стін санітарно-гігієнічних приміщень повинні бути теплоізольованими, а всі поверхні покриті водотривкими матеріалами та пофарбовані в світлі кольори.

2.6.2. Умивальні

2.6.2.1. На всіх суднах повинні бути обладнані приміщення для умивалень індивідуального чи загального користування.

2.6.2.2. Кількість та розташування умивальних кранів залежить від кількості членів екіпажу та пасажирів і умов експлуатації суден.

2.6.2.3. На суднах з кількістю членів екіпажу до 10 чоловік допускається обладнання загальної умивальні з одним краном.

2.6.2.4. На суднах I, II та III категорій для членів екіпажу всі каюти повинні бути обладнані умивальниками індивідуального користування. Обладнання пасажирських кают індивідуальними умивальниками визначається замовником.

2.6.2.5. Мінімальна кількість кранів у загальних умивальнях для членів екіпажу та пасажирів, що не мають індивідуальних умивальників, повинна бути відповідною з нормами:

- для членів екіпажу - 1 кран на 6 чоловік;

- для каютних пасажирів - 1 кран на 15 чоловік;

- для некаютних пасажирів - 1 кран на 25 чоловік;

- на швидкісних суднах - 1 кран на 50 чоловік.

2.6.2.6. Палуби приміщень умивальних повинні мати водостійке покриття та уклін у бік шпігатів для забезпечення постійного осушення палуб.

Стіни та підволоки приміщень умивальних повинні бути пофарбовані стійкими до дезинфікуючих речовин фарбами світлих відтінків.

2.6.2.7. Кожний умивальник повинен бути обладнаний дзеркалом, піддзеркальними полицями для гігієнічних приладів та гачками для рушників.

2.6.3. Душові

2.6.3.1. На всіх суднах для членів екіпажу та пасажирів повинні бути передбачені постійно діючі душові з підведенням холодної та гарячої води.

2.6.3.2. Кількість душових сіток повинна передбачатися із розрахунку 1 сітка на кожні 10 чоловік.

Примітка: на самохідних суднах з кількістю членів екіпажу більше 3 чоловік обладнання душової обов'язкове.

2.6.3.3. На суднах IV категорії та швидкісних суднах обладнання душових для членів екіпажу не обов'язкове, але для них повинні бути обладнані душові в берегових побутових приміщеннях.

2.6.3.4. Палуба душових повинна бути покрита водотривкими, не слизькими матеріалами і мати уклін до шпігатів.

Зовнішні стіни та підволоки повинні бути покриті теплоізолюючими матеріалами і пофарбовані у світлі відтінки.

2.6.3.5. Душові кабіни повинні бути відокремленими між собою напівпереборками, мати душові сітки, підведену холодну та гарячу воду через змішувач для регулювання температури води в душі, поличку для мила, а також гумовий чи пластиковий килимок під ноги.

2.6.3.6. Душові загального користування повинні мати роздягальні, обладнані стільцями (лавами) відповідно з кількістю душових кабін, дзеркалами та гачками для одягу і рушників, а також полички для гігієнічних приладів.

2.6.3.7. Розміри обладнання та площа приміщень душових повинні бути не гіршими від зазначених в таблиці 5.

2.6.3.8. Забороняється обігрівання приміщень та приготування гарячої води за допомогою відкритого пару. Паропроводи та водогрійні прилади повинні бути добре теплоізольовані для запобігання опіків.

2.6.4. Туалетні

2.6.4.1. На всіх суднах для членів екіпажу та пасажирів повинні бути обладнані приміщення туалетних.

Розрахунки кількості унітазів, пісуарів та обладнання приміщень туалетних повинні відповідати вимогам, зазначеним в таблиці 6.

2.6.4.2. На малих, швидкісних та суднах III категорії, працюючих на місцевих лініях, дозволяється обладнання 1 унітазу на 50 чоловік.

2.6.4.3. Туалетні на несамохідних суднах необхідно обладнувати на палубі або у корпусі судна з відведенням стоків до збірної цистерни.

Обладнання туалетів навісних або на кринолінах забороняється.

2.6.4.4. Розташовувати туалети загального користування безпосередньо біля їдалень, ресторанів, буфетів, харчових блоків та приміщень медичного призначення забороняється.

Примітка:

1) На пасажирських суднах кількість членів екіпажу на 1 унітаз може допускатися до 20 чоловік.

2) На суднах при кількості членів екіпажу до 10 чоловік обладнання пісуарів не обов'язкове.

2.6.5. Приміщення гігієни жінок

2.6.5.1. На суднах з екіпажем більше 25 чоловік необхідно в туалеті для жінок обладнувати гігієнічний висхідний душ.

2.6.5.2. На суднах I та II категорій при кількості пасажирів більше 200 чоловік повинні бути обладнані спеціальні каюти гігієни жінок у складі:

- тамбуру площею 2.0 кв.м, обладнаного умивальником з підведенням холодної та гарячої води і краном із змішувачем;

- кабіни площею 1.5 кв.м, обладнані висхідним душем (душ "Біде") з підведеною холодною і гарячою водою питної якості.

2.6.5.4. На суднах з кількістю пасажирів до 200 чоловік повинні бути кабіни гігієни жінок у приміщеннях жіночих туалетів, обладнані висхідними гігієнічними душами із розрахунку 1 душ на 50 чоловік. Кабіни повинні мати умивальники з підведенням холодної та гарячої води, дзеркала з полицею для гігієнічних приладів та гачки для рушників і верхнього одягу.

2.7. Приміщення медичного призначення

2.7.1. На вантажних суднах та суднах технічного флоту з кількістю екіпажу більше 25 чоловік повинні бути обладнані медичні каюти.

2.7.2. У випадках, коли до суден технічного флоту для проживання членів екіпажу придається брандвахта, на ній повинні обладнуватися медичні каюти незалежно від кількості членів екіпажу.

В разі передбачення в екіпажі посади суднового медичного працівника, на брандвахті повинно бути обладнане приміщення суднової амбулаторії та ізолятора на 1 ліжко.

2.7.3. На пасажирських та туристичних суднах, де кількість екіпажу та пасажирів перевершує 50 чоловік, слід передбачити обладнання приміщення суднової амбулаторії та ізолятора на 1 ліжко (зі збільшенням кількості ліжок на кожні послідуючі 100 чоловік).

2.7.4. На всіх інших суднах, де не передбачено обладнання приміщень медичного призначення, в каюті штурмана-механіка, а на несамохідних суднах - в каюті шкіпера, обладнується шафа для зберігання ліків, перев'язувальних матеріалів та інструментів.

На самохідних суднах розміри шафи повинні бути не меншими слідуючих: висота - 800 мм, ширина - 500 мм, глибина - 300 мм.

2.7.5. Площа приміщень медичного призначення визначається з врахуванням габаритів меблів та спеціального обладнання, а також відстанями для проходів, але їх площа повинна бути не меншою, ніж визначена у таблиці 7.

2.7.6. Приміщення медичного призначення повинні розташовуватися на головній палубі, враховуючи запобігання завищених рівнів шуму суднових двигунів, а також на віддаленні від житлових приміщень членів екіпажу та пасажирів і приміщень харчоблоку.

2.7.7. В приміщеннях медичного призначення повинні бути забезпечені вільні підходи до кушеток та ліжок з хворим на ношах.

2.7.8. В приміщеннях медичних кают та ізоляторах підходи до ліжок (кушеток) повинні бути забезпечені з трьох боків.

В приміщенні суднової амбулаторії кушетки повинні встановлюватися з підходом під праву руку, а обличчям хворого до природного освітлення.

2.7.9. Переборки та підволок медичних приміщень повинні бути пофарбовані в білий колір фарбами, стійкими до дезинфікуючих розчинів.

Палуби приміщень повинні бути покриті ліноліумом, краї якого повинні заходити на переборки не менше як на 200 мм.

2.7.10. В приміщеннях медичного призначення повинне передбачатися обладнання умивальників з підведенням холодної і гарячої води через змішувач з ліктьовим затвором.

2.7.11. У приміщенні ізолятора повинен бути обладнаний санітарний вузол з умивальником, унітазом та ванною з душовим пристроєм.

2.7.12. Приміщення медичного призначення повинні мати відповідне обладнання та меблі:

- амбулаторія: кушетку розміром 1900 х 700 мм, покриту вологонепроникним матеріалом; письмовий стіл з шухлядами; процедурний стіл; шафу для хірургічних інструментів та предметів догляду за хворим; аптечну шафу (верхня частина якої - з чарунками для склянок, нижня - для запасів перев'язочного матеріалу); два стільці - один із них обертовий; педальне відро; ноші;

- медична каюта: кушетку розміром 2000 х 800 мм, стіл маніпуляційний, шафу для медикаментів та перев'язочного матеріалу, два стільці - один із них обертовий, педальне відро, ноші;

- ізолятор; кушетку розміром 2000 х 800 мм, приліжкову шафу, стільці, шафу для одягу хворих.

2.7.13. Приміщення медичного призначення повинні мати телефонний або сигнальний зв'язок з медичним працівником або вахтовим членом екіпажу.

2.7.14. Обсяг медичних послуг на суднах, їх забезпечення обладнанням, медикаментами і інш. визначаються Міністерством охорони здоров'я України.

2.8. Службові та виробничі приміщення

2.8.1. З метою забезпечення належних умов на робочому місці судноводія рульова рубка та пульт керування судном повинні відповідати слідуючим вимогам:

- обсяг кругозору із рульової рубки повинен забезпечувати до 270 - 360 град.;

- зусилля на рукоятці механізмів з ручними приводами при періодичному користуванні ними, а також короткочасні максимальні зусилля на ручних штурвалах не повинні перевершувати 12 кгс;

- висота пультів керування повинна бути близько 1000 мм з урахуванням забезпечення праці судноводія або рульового в положенні сидячи і стоячи;

- для забезпечення праці судноводія у положенні сидячи в діаметральній площині рубки обладнується робоче крісло з м'яким сидінням з підлікотниками та підставкою для ніг;

- в центрі пульта керування необхідно розташовувати показчики постійного нагляду (головні прилади);

- прилади керування рульовими пристроями повинні розташовуватися на висоті до 1220 мм від палуб;

- поверхня пульта керування повинна бути матовою.

2.8.2. Обсяг приміщень машинних та котельних відділень і розташування в них виробничого обладнання повинні забезпечувати їх зручне та безпечне обслуговування.

2.8.3. Висота приміщень в місцях постійного перебування вахтового персоналу повинна бути не меншою 2000 мм, а в місцях тимчасового перебування - 1900 мм.

2.8.4. Ширина проходів визначається з урахуванням можливості здійснення необхідних ремонтних робіт.

Пропонується передбачати вільні проходи шириною 700 мм при праці в положенні стоячи і 800 мм - в місцях, де роботи повинні виконуватися у нахиленому стані.

2.8.5. До всіх приладів управління (маховиків, арматури, важелів, перемикачів і інш.) - повинен бути забезпечений зручний і безпечний доступ чи передбачене дистанційне управління.

2.8.6. З метою доцільного обладнання робочих місць в машинних та котельних відділеннях пульти управління механізмами повинні відповідати слідуючим вимогам:

- висота пульта управління повинна бути 700 - 900 мм над рівнем палуби (плит);

- рукоятка реверса повинна розташовуватися на висоті 900 - 1200 мм над палубою і пересуватися на відстань не більше 550 мм з зусиллям, не перевищуючим 2 - 5 кгс (19,6 - 49,0 N);

- довжина рукоятки повинна бути не менше 120 мм, а діаметр - 20 - 25 мм;

- інші прилади управління повинні бути розташовані в зоні пульта управління на висоті 800 - 1800 мм від рівня палуби;

- всі засоби індикації на пульті управління повинні розташовуватися в зоні оптимального огляду оператора (вахтового) під кутом не більше 100 град.

Окремо розташовані прилади повинні знаходитися на висоті 1800 мм від рівня палуби.

2.8.7. Контрольні та сигнальні прилади слід розташовувати, враховуючи їх функціональний взаємний зв'язок, і вони повинні відповідати слідуючим вимогам:

- шкали приладів виконуються округлої форми з розміром не більше 180 мм у діаметрі і кутом огляду 2.5 - 5.0 град.;

- провідні показчики забезпечуються підсвічуванням з регулюванням його яскравості;

- провідні та аварійні показчики розташовуються в зоні огляду вахтового під кутом зору до 30 град. (в горизонтальній та вертикальній площинах);

- аварійні сигнали дублюються звуковими (сиреною) та світловим (мигаючим) табло.

2.8.8. Не дозволяється виконувати написи та застосовувати прилади, на циферблатах яких використані світломатеріали, що мають радіоактивні речовини.

2.9. Вантажні приміщення

2.9.1. Вантажні приміщення, призначені для транспортування на судні вантажів, повинні відповідати вимогам згідно з характером вантажів.

2.9.2. Розташування і обладнання вантажних приміщень, пристроїв та вантажних систем, а також здійснення вантажних операцій повинні виключати можливість травматизму і шкідливого впливу на членів екіпажу, забруднення суднових приміщень та навколишнього середовища.

2.9.3. Конструкція вантажних приміщень повинна передбачати виконання слідуючих вимог:

- забезпечувати герметичність люкового закриття трюмів та горловин танків;

- забезпечувати можливість очищення (миття) від залишків попередньо транспортованих вантажів та їх осушення;

- танки на суднах, які перевозять летучі та агресивні речовини, повинні мати природну вентиляцію для забезпечення компенсаторного відведення чи поповнення повітря в танках під час вантажних операцій та транспортування; вентиляційні колони повинні бути вище суднових приміщень надбудови;

- вантажні приміщення, призначені для транспортування харчових вантажів (води, молока, вина, харчових масел, жирів і інш.), повинні мати мінімальний судновий набір з метою забезпечення їх якісного очищення та миття; антикорозійне покриття приміщень повинне бути виконане із матеріалів, які спеціально дозволені для цих цілей; забезпечена подача до них води питної якості та при необхідності підігрівання її до 100 град. C; вантажне устаткування (помпи, шланги та інш.) повинне бути розбірним, легко піддаватися очищенню від залишків вантажу і дезинфекції; вантажні шланги повинні мати штатні місця (шафи, ящики) для їх зберігання; горловини танків повинні здійматися над рівнем палуби не менше, ніж на 400 мм;

- судна, на яких передбачається транспортування етильованих нафтопродуктів, повинні бути обладнані санітарними пропускниками, ізольованими від житлових приміщень екіпажу і маючими вхід з відкритої палуби, а також приміщенням для зберігання дегазуючих речовин та індивідуальних засобів захисту;

- всі танки повинні обладнуватися горловинами для їх миття механізованими засобами (мийними машинками); кількість і розташування горловин повинні забезпечувати достатньо повне миття не менше 90% горизонтальних поверхонь і 85% вертикальних поверхонь танків; горловини повинні мати ущільнення, які гарантували б запобігання протікання рідини та газів на палубу;

- всі вантажні танки та кофердами повинні обладнуватися похилими трапами, які забезпечували б вільне сполучення між палубою та дном ємкостей;

- трюми-танки нафторудовозів, де неможливе обладнання похилих трапів, обладнуються вертикальними трапами;

- відстійні танки пропонується виконувати з гладким дном, а також з найменшим судновим набором і гладкими або гофрованими перегородками;

- на суднах-контейнеровозах, якщо для сепарації ярусів контейнерів використовуються проміжні контейнерні пристрої, повинні бути механізовані приводи для їх встановлення та прибирання на штатні місця;

- в охолоджуємих вантажних приміщеннях повітроохолоджуючі прилади повинні бути обладнані постійним устаткуванням для відтаювання снігової "шуби"; до повітроохолоджувачів та їх арматури, електродвигунів, вентиляторів і заслінок, до датчиків контролю параметрів температури повітря повинен бути передбачений зручний доступ для обслуговування та ремонту; всі внутрішні теплоізольовані і нетеплоізольовані двері та кришки лазів до охолоджуємих приміщень повинні відчинятися з обох сторін; для відведення води із приміщень, де розташовані випарники повітроохолоджувачів, слід передбачати шпігати з гідравлічним закриттям або рівноцінним пристосуванням; кількість шпігатів і їх розташування повинне запезпечувати повне відведення талої води та стічної води під час миття приміщення;

- на суднах, де передбачено озонування повітря вантажних приміщень або застосування бактерицидних ламп, над входом до них повинні бути обладнані світлові табло з написом: "не входити - в приміщенні озон" або "не входити - ввімкнена бактерицидна лампа", табло повинні бути зблоковані з ввімкненням генератора озону чи бактерицидної лампи;

- на суднах, призначених для транспортування тварин, повинні бути створені умови, щоб тварини могли вільно лягати та вставати, палуби приміщень повинні мати стоки для рідких нечистот; для прив'язування великих тварин повинні бути обладнані бар'єри чи прив'язи, а для дрібних тварин - особливі загони, розгороджені ґратами.

2.10. Захист суднових приміщень від гризунів

2.10.1. Враховуючи епідеміологічне значення наявності на суднах гризунів (розповсюдження чуми, лептоспірозу і інш.) і загрозу їх для цілості суднових конструкцій, обладнання, меблів, харчових продуктів, при проектуванні суден необхідно передбачати засоби для запобігання проникнення гризунів на судна та їх розповсюдження у суднових приміщеннях.

2.10.2. З метою запобігання розповсюдження гризунів по суднових приміщеннях необхідно передбачати слідуючі заходи:

- всі перегородки, палуби, настили та закриття, які не є водо- та газонепроникними, не повинні мати наскрізних отворів та щілин діаметром (шириною) більше 12.5 мм;

- трубопроводи, покриті ізоляцією товщиною 12.5 мм і більше, в місцях їх проведення крізь перегородки та палуби повинні бути надійно захищені від розгризання пацюками на відстань не менше 150 мм в один і другий бік від отвору для трубопроводу;

- при розташуванні обладнання та меблів, проведенні трубопроводів та кабелів повинні передбачатися заходи щодо запобігання створення зручних сховищ та місць гніздування гризунів;

- всі двері суднових приміщень повинні бути щільно підігнані до одвірок і не мати люків і наскрізних отворів діаметром (шириною) більше 12.5 мм; по зовнішній нижній кромці вони повинні бути покриті листовим металом шириною не менше 150 мм;

- зовнішні отвори вентиляційних систем повинні бути закриті сіткою із дроту діаметром 1.0 - 1.25 мм і розміром комірок не більше 12.5 мм;

- передбачати покриття металевими листами дерев'яних поверхонь, які можуть бути погризені пацюками (дерев'яні прилади, кришки, внутрішні стінки і дно скринь для провізії та інше).

Замість листового металу допускається використання суцільно тягнутого металу або дротяної сітки, за винятком вантажних приміщень;

- на всі швартовні троси повинні бути передбачені штатні протипацюкові щити.

3.1. Система водопостачання

3.1.1. На кожному судні, де передбачено наявність екіпажу, повинна бути обладнана система водопостачання.

3.1.2. В залежності від призначення судна, характеру його експлуатації та умов проживання членів екіпажу можуть передбачатися слідуючі системи водопостачання: питної води, води для миття та забортної води.

3.1.3. Поповнення суднових запасів води на господарсько-побутові потреби може здійснюватися: із централізованих мереж водопостачання портів та пристаней; із суден-водоліїв або за рахунок води, приготованої безпосередньо на судні при наявності на ньому станції по виготовленні питної води із забортної та наявності дозволу Міністерства охорони здоров'я України на використання станції для таких цілей.

3.1.4. При проектуванні систем водопостачання слід віддавати перевагу єдиній системі водопостачання - питній.

3.1.5. Цистерни для зберігання запасів питної води на судні повинні бути вкладними, автономними і не мати дотиків до інших цистерн та бортів.

3.1.6. Цистерни не повинні мати внутрішнього набору міцності і бути виготовлені із антикорозійного матеріалу (нержавіючої сталі, харчового алюмінію і іншого).

3.1.7. При обладнанні цистерн для окремого зберігання води для миття допускається обладнання в них мінімального набору міцності без якихось інших послаблень вимог до цистерн прісної води.

3.1.8. Крізь цистерни для води не повинні проходити трубопроводи інших систем.

3.1.9. Дно цистерн повинне мати уклін у бік розташування пристроїв для осушення цистерн від залишків води та мулу.

3.1.10. При розташуванні цистерн в приміщеннях з підвищеним випромінюванням тепла вони повинні бути ретельно теплоізольовані.

3.1.11. Обладнання цистерн для зберігання питної води в приміщеннях машино-котельних відділень, а також в одному приміщенні з цистернами стічної системи та станціями очищення і знешкодження суднових стічних вод чи приміщеннях для накопичення сміття та устаткуванням для його спалювання - забороняється.

3.1.12. Трубопроводи системи водопостачання повинні мати надійне антикорозійне покриття або виготовлені із матеріалів, стійких до корозії від дезінфікуючих реагентів.

Матеріали, що використовуються для трубопроводів системи водопостачання або антикорозійного покриття, повинні мати на це дозвіл Міністерства охорони здоров'я України.

3.3.13. Цементне покриття цистерн для зберігання питної води не дозволяється.

3.1.14. Для поповнення запасів питної води і води для миття із берегових систем водопостачання чи суден-водоліїв повинні передбачатися спеціальні трубопроводи, що могли б забезпечувати приймання води з будь-якого борту.

Наливні трубопроводи повинні закінчуватися уніфікованими оголовками висотою над палубою не менше ніж на 400 мм і обладнаними з'ємними заглушками.

3.1.15. Для замірювання рівня води в цистернах повинні бути передбачені пристрої, які б не призводили до забруднення води при замірюванні.

3.1.16. Кінгстони для забирання забортної води на станції приготування води для суднової системи водопостачання повинні бути розташовані у районі корпусу судна, де відсутні отвори для відведення стічних вод і інших стоків.

3.1.17. Кількість запасів води на господарсько-питні потреби судна і обсяг цистерн для її зберігання визначається з врахуванням кількості членів екіпажу та пасажирів, категорійності судна, умов його експлуатації та можливостей поповнення запасів води.

В залежності від категорійності суден запаси води повинні складати на кожного члена екіпажу і кожного пасажира на добу не менше зазначених в таблиці 8.

3.1.18. При обладнанні на судні роздільних систем водопостачання вода від системи питної води повинна бути підведена до усіх водорозбірних точок у приміщеннях харчового блоку, ресторанів, провізійних комор, приміщень медичного призначення, до усіх кип'ятильників поза приміщень харчоблоку та сатураторів, до усіх умивальників і кімнат гігієни жінок.

До системи води для миття приєднуються душові, ванни, пральні.

Примітка: на пасажирських та туристичних суднах на вимогу замовника кількість води на кожного пасажира може бути збільшена.

3.1.19. При обладнанні на судні системи постачання гарячою водою вона повинна відповідати вимогам ДСТ "Вода питна" по бактеріологічних показниках.

3.1.20. Цілодобово, для забезпечення членів екіпажу та пасажирів кип'ятком, повинні бути обладнані, у зручних для користування місцях, кип'ятильники безперервної дії, доступ до яких виключав би необхідність заходити до приміщень харчоблоку.

3.1.21. Для забезпечення членів екіпажу та пасажирів охолодженою водою слід обладнувати сатураторні устаткування у місцях загального користування біля житлових приміщень екіпажу та пасажирів.

На суднах з постійною вахтою у машино-котельних відділеннях повинні бути обладнані сатураторні установки поруч з цими приміщеннями.

3.1.22. Водою із системи забортної води дозволяється користуватися лише для змивання унітазів, пісуарів та миття палуб.

3.1.23. Усі установки чи пристрої для користування водою повинні мати позначення, до якої системи вони належать або про їх призначення.

3.2. Стічні системи, системи збирання та утилізації відходів і сміття

3.2.1. На всіх суднах, на яких передбачається перебування членів екіпажу та пасажирів, повинні бути обладнані стічні системи.

3.2.2. В залежності від категорійності судна та характеру експлуатації можуть передбачатися: загальна стічна система або система господарсько-побутових стоків, система для збирання і відведення стоків від санітарно-гігієнічних та виробничих приміщень і приміщень медичного призначення.

3.2.3. Кожна із зазначених систем повинна мати збірні цистерни - загальну чи роздільні.

3.2.4. Збірні цистерни стічних систем по можливості не повинні мати внутрішній набір міцності та обов'язково похиле дно для забезпечення їх осушення.

3.2.5. Цистерни повинні бути обладнані приладами замірювання рівня заповнення їх і звукову або світлову сигналізацію в ЦПУ або в ходовій рубці при заповненні цистерн на 80% їх об'єму.

3.2.6. Цистерни повинні бути обладнані засобами обмивання внутрішніх їх поверхонь та промивання випускних отворів, а також відвідними вентиляційними трубами.

3.2.7. З метою запобігання розповсюдження запахів від устаткування в суднові приміщення вони повинні бути розташовані в окремих, добре вентильованих приміщеннях, а трубопроводи в місцях їх з'єднання з санітарними і іншими приладами, що створюють стоки, повинні бути обладнані гідравлічними запорами.

3.2.8. Об'єм збірних цистерн визначається на підставі розрахунку кількості стоків в залежності від норм водопостачання, визначених для судна, кількості членів екіпажу та пасажирів, умов експлуатації та можливості опорожнення цистерн в рейсі на берегові станції або на судна-збирачі.

3.2.9. Для зменшення об'єму збірних цистерн стічних вод слід передбачати обладнання на суднах станцій очищення та знезараження стічних вод до стану, що дозволяє скидання їх безпосередньо за борт у місцях, визначених для цього санітарно-епідеміологічними установами на кожній суднохідній річці чи водосховищі.