Про затвердження Державних санітарних правил (ДСП 7.7.4.048-99)

3.2.10. Очищені та знезаражені стічні води перед скиданням їх за борт повинні мати показники, не більше зазначених:

3.2.11. Всі судна повинні бути обладнані пристосуваннями для збирання та зберігання сухих побутових (сміття), твердих харчових та виробничих відходів.

3.2.12. Всі види відходів повинні постійно забиратися із судна, а враховуючи місцеві можливості та характерні особливості експлуатації судна, утилізуватися безпосередньо на судні, обладнаному устаткуванням для його спалювання, яке допущене для цього Міністерством охорони здоров'я України.

3.2.13. Для розрахунку обсягів місткостей для збирання сміття та відходів або для розрахунку потужності установок для їх спалювання, слід керуватись слідуючими нормами утворення відходів на 1 людину на добу:

- сухе побутове сміття - 0.02 куб.м

- тверді харчові відходи - 0.3 кг.

3.2.14. Загальний обсяг місткостей для побутового сміття та твердих харчових відходів повинен складати не менше дводобової норми їх накопичення.

3.2.15. Ємкості для сміття та відходів повинні бути пофарбовані антикорозійними фарбами, мати щільно закриваючі кришки та позначення про призначення їх.

3.2.16. Опорожнення ємкостей для збирання сміття та відходів дозволяється тільки на берегові чи плавучі очисні станції або ж на суднові установки утилізації.

3.2.17. Всі судна повинні бути обладнані відповідними системами для збирання та зберігання нафтоутримуючих вод з послідуючою передачею їх на берегові станції очистки або на спеціалізовані судна-збирачі.

3.3. Системи вентиляції, опалення та кондиціонування повітря

3.3.1. Мікрокліматичні умови в суднових приміщеннях

3.3.1.1. Для забезпечення додержання нормуємих мікрокліматичних умов в суднових приміщеннях повинні бути передбачені системи вентиляції, опалення або кондиціонування повітря.

3.3.1.2. Мікрокліматичні умови в суднових приміщеннях характеризуються певним співвідношенням чотирьох показників - температури повітря, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні та середньої температури огороджень та обладнання.

3.3.1.3. При розрахунку обладнання суднових приміщень системами вентиляції і опалення мікрокліматичні умови повинні бути створені відповідно з показниками, визначеними в таблиці 9.

3.3.1.4. У випадках, коли система вентиляції не може забезпечити на робочих місцях в приміщеннях харчового блоку (з тепловиділенням), постах управління МКВ (при відсутності ЦПУ), майстернях, пральнях, прасувальнях, посудомийних температуру +28 град. C і вище, на робочі місця у зазначених приміщеннях повинна бути передбачена подача охолодженого повітря.

3.3.1.5. Температура подаваємого охолодженого повітря в літню пору року повинна бути не нижче +22 град. C.

В зимову пору року температура подаваємого на робочі місця повітря не повинна бути меншою +18 град. C.

3.3.1.6. У випадках, коли при обладнанні системи вентиляції в житлових, громадських та приміщеннях медичного призначення, а також адміністративно-господарських, побутових приміщеннях, приміщеннях харчового блоку (без тепловиділень) і ЦПУ температура повітря в літню пору року перевищує +25 град. C, ці приміщення повинні бути обладнані системою літнього кондиціонування повітря.

3.3.1.7. При обладнанні житлових, громадських та приміщень медичного призначення системою кондиціонування повітря (СКП) мікрокліматичні умови в цих приміщеннях повинні відповідати показникам результуючих температур (град. РТ), вказаним в таблиці 10.

Примітка: райони плавання:

- південний - Дніпро (нижче Києва), Дунай, Дністер, Південний Буг, Прут, Інгул, Інгулець, Азовське та Чорне моря;

- помірний - Дніпро (вище Києва);

- необмежений - плавання в любому кліматичному районі.

3.3.1.8. Окремі показники мікроклімату, складові результуючих температур приймаються в слідуючих межах:

- відносна вологість повітря (фі, %) - 50 +- 10 %;

- швидкість руху повітря (V) - 0,15 м/с (при експлуатації допускається до 0,5 м/с);

- алгебраїчна різниця між температурою повітря в приміщенні та усередненою радіаційною температурою огороджень (визначаєму із розрахунку рівня теплоізолювання приміщень) t град. +- 4 град. C.

3.3.1.9. При обладнані суден системами кондиціонування повітря, яке подається на робочі місця і пости управління, в службових та виробничих приміщеннях мікрокліматичні умови в них в літню пору повинні відповідати значенням, приведеним в таблиці 11.

3.3.2. Система вентиляції

3.3.2.1. Всі суднові приміщення, в яких передбачено постійне або періодичне перебування людей, повинні бути обладнані природною або штучною вентиляцією.

3.3.2.2. Стан повітряного середовища в суднових приміщеннях, створений системою вентиляції, а також мікрокліматичні умови в них, передусім, залежать від кратності обміну повітря у кожному з них.

3.3.2.3. Для забезпечення задовільних мікрокліматичних умов та належного стану повітряного середовища в суднових приміщеннях обсяг обміну повітря в них повинен розраховуватися у відповідності з показниками, приведеними в таблиці 12.

3.3.2.4. При розрахунку потужності системи вентиляції не повинен враховуватися обмін повітря крізь ілюмінатори, двері, світлові люки.

3.3.2.5. На суднах потужністю до 600 е. к. с., які не призначені для транспортування (барж) нафтопродуктів, в приміщеннях, розташованих в надбудовах, дозволяється використовувати лише природну вентиляцію.

В холодну пору року повинно передбачатися обладнання додаткової системи вентиляції, яка забезпечуватиме належний постійний обмін повітря в обслуговуємих приміщеннях.

На даних суднах для поліпшення вентиляції машинних відділень використання світлових люків слід рахувати додатковим.

3.3.2.6. Всі повітрозабираючі пристрої повинні розташовуватися в місцях, виключаючих попадання до них забрудненого повітря, газів та води.

Взаємне розташування повітрозабираючих та повітровідвідних устаткувань ж повинне створювати можливість попадання видаляємого повітря до повітрозабірників припливної вентиляції.

3.3.2.7. На суховантажних суднах, призначених для транспортування курних вантажів, а також на суднах технічного флоту, виконуючих роботи, пов'язані зі створенням куряви, системи припливної вентиляції повинні бути обладнані фільтрами, які забезпечують якісне очищення повітря від пилу до відповідності його вимогам до "Повітря робочої зони".

3.3.2.8. Повітропроводи припливної вентиляції слід розташовувати на віддалі від поверхонь, що нагріваються, та обладнання, яке виділяє тепло. У місцях, де за технічних умов неможливо уникнути сусідства теплоджерел, повітропроводи повинні бути добре теплоізольовані.

Для очищення повітропроводів під час експлуатації системи вони повинні мати отвори зі знімаючимися кришками.

3.3.2.9. З метою запобігання попадання забрудненого повітря в житлові приміщення із інших, пропонується слідуюча організація повітрообміну - повітря із кают попадає до коридорів, а із коридорів видаляється зовні за допомогою відвідної вентиляції приміщень санітарного призначення.

3.3.2.10. Приміщення медичного призначення, харчового блоку, індивідуальних та загальних санітарних блоків, вибуховонебезпечних (малярних, акумуляторних, станцій протипожежного забезпечення) повинні мати автономні системи відвідної вентиляції.

3.3.2.11. Приміщення, для яких мікрокліматичні показники та обсяг обміну повітря мають подібні вимоги, можуть приєднуватися до загальносуднової припливної та відвідної систем вентиляції.

3.3.2.12. Повітророзподілюючі прилади припливної системи вентиляції в місцях роздачі повітря повинні бути обладнані пристроями, за допомогою яких забезпечувалося б зручне ручне регулювання напряму та швидкості руху повітря.

3.3.2.13. Отвори відвідної вентиляції на камбузі, хлібопекарнях, посудомийних повинні розташовуватися над джерелами тепловиділення.

Над плитами, електросковородами пропонується обладнувати легко розбірні короби, які збирають жири.

Обладнання похилих вентиляційних зонтів над камбузними плитами забороняється.

У випадках обладнання камбуза побутовими електроплитами, дозволяється установка побутових електричних повітроочищувачів, як допоміжного засобу очищення повітря на камбузі.

3.3.2.14. В кают-компаніях, їдальнях, ресторанах розташування припливних та відвідних отворів вентиляції повинне забезпечувати рівномірне вентилювання всього приміщення.

3.3.2.15. Припливна вентиляція машинних та котельних відділень обов'язково повинна мати штучне побудження.

Природна припливна вентиляція дозволяється в машинних відділеннях швидкісних суден та суднах потужністю до 600 е. к. с.

Повітрообмін у машинних і котельних відділеннях в літню пору року повинен забезпечувати перепад температур у відповідності із зазначеним у таблиці 9.

3.3.2.16. Відвідна система вентиляції машинних та котельних відділень повинна відводити повітря із верхніх рівнів приміщень.

3.3.2.17. Організація обміну повітря в машинних та котельних відділеннях і інших приміщеннях з тепло- та газовиділеннями повинна повністю виключати можливість попадання забрудненого повітря в коридори житлових та громадських приміщень.

3.3.2.18. Припливне повітря повинно подаватися у робочу зону приміщень, на місця постійних вахт, а також на ремонтні майданчики.

3.3.2.19. Подача повітря на робочі місця повинна здійснюватися крізь поворотні повітророзподілюючі пристрої, створюючи можливість змінювати напрям руху повітря по необхідності.

3.3.2.20. В місцях розташування паливних та масляних сепараторів повинна передбачатися місцева відвідна вентиляція із нижніх зон приміщень.

Потужність цієї вентиляції повинна забезпечувати утримання шкідливих речовин в місцях знаходження сепараторів, не перевищуючого ГДК в повітрі виробничих приміщень.

3.3.2.21. Випробування форсунок для дизелів і котлів повинне здійснюватися в окремих виділках, обладнаних відвідною вентиляцією або на закритих стендах, виключаючих розповсюдження парів пального.

3.3.2.22. В приміщеннях розташування охолоджуючих машин при обладнанні відвідної вентиляції отвори для забирання повітря повинні розташовуватися зверху при аміачних машинах, а при фреонових машинах - внизу приміщення.

3.3.2.23. В приміщеннях насосних відділень, призначених для транспортування нафтопродуктів чи зріджених газів, приймальні отвори вентиляції повинні розташовуватися внизу приміщення, під настилом та поблизу насосів (компресорів).

Приплив свіжого повітря повинен здійснюватися із верхнього рівня приміщень.

3.3.3. Система опалення

3.3.3.1. Для забезпечення належних мікрокліматичних умов у суднових приміщеннях в зимову пору року на всіх суднах повинна бути обладнана система суднового опалення.

3.3.3.2. В судновому опаленні можуть бути застосовані: система водяного опалення (в системі, крім води, дозволяється використовувати і інші термальні рідини, дозволені Міністерством охорони здоров'я України для застосування в опаленні житлових приміщень) або повітряне опалення (система зимового кондиціонування повітря).

3.3.3.3. Застосування пару для опалення суднових приміщень дозволяється тільки в приміщеннях енергетичних відділень, санітарно-гігієнічних і приміщеннях зберігання суднових запасів та румпельних.

3.3.3.4. Прокладання магістральних трубопроводів свіжого пару через житлові та громадські приміщення, а також приміщення медичного призначення забороняється.

Трубопроводи парового опалення повинні мати сітчате огородження для запобігання опіків.

3.3.3.5. Прилади для опалення пропонується обладнувати у нижній зоні приміщень, біля бортів та зовнішніх переділок.

Забороняється встановлювати прилади опалення біля узголів'я ліжок, а також під столами, канапами, ліжками.

3.3.3.6. Кожний прилад для опалення повинен мати пристосування для регулювання температури в приміщенні.

Конструкція приладів для опалення повинна давати змогу для легкого очищення їх від пилу.

3.3.3.7. При обладнанні системи повітряного опалення кількість подаваємого повітря повинна відповідати вимогам до повітрообміну в певних приміщеннях згідно з зазначеними в таблиці 12.

Температура подаваємого для опалення повітря не повинна перевершувати +40 град. C.

3.3.3.8. Кінцеві повітрярозподілюючі прилади повітряного опалення повинні мати пристрої для регулювання кількості і напрямку руху повітря.

3.3.4. Система кондиціонування повітря

3.3.4.1. На суднах I та II категорії, а також всіх суднах необмеженого району плавання, повинні бути обладнані системи кондиціонування повітря.

На швидкісних суднах, експлуатація яких передбачається в районах з розрахунковою температурою +25 град. C і більше, повинна бути обладнана система літнього кондиціонування повітря.

Обладнання систем літнього кондиціонування повітря для інших суден, що експлуатуються в південних районах, пропонується або обладнується на вимогу замовника.

3.3.4.2. Системи кондиціонування повітря повинні забезпечувати в житлових і громадських приміщеннях, приміщеннях медичного призначення, службових приміщеннях та ЦПУ, адміністративних та господарських приміщеннях, приміщеннях харчового блоку (без тепловиділень) мікрокліматичні умови в відповідності із зазначеними в таблицях 10, 11.

3.3.4.3. На робочі місця в приміщеннях харчового блоку (з тепловиділенням), пости управління механізмами в енергетичному відділенні, майстерні та пральні повітря повинно подаватися від системи кондиціонування повітря в відповідності з пп. 3.3.1.4 і 3.3.1.5 та таблиці 9.

3.3.4.4. При приєднанні до системи кондиціонування повітря приміщень медичного призначення необхідно запобігати можливості розповсюдження із них повітря в загальну систему кондиціонування та в випадках відключення (псування) відвідної вентиляції в цих приміщеннях.

Аналогічна вимога стосується і інших приміщень, де мають місце виділення парів та газів.

3.3.4.5. Кількість і якість подаваємого свіжого зовнішнього повітря в суднові приміщення системою кондиціонування не повинна бути меншою, ніж це передбачається в таблиці 12.

3.3.4.6. Допускається в системі кондиціонування повітря застосовувати рециркуляцію за рахунок повітря суднових приміщень. Для цього може бути використано не більше 30% від кількості подаваємого повітря.

При обладнанні системи рециркуляції необхідно в любих випадках додержуватися вимог до якості повітря для житлових приміщень за хімічним станом (відносно вуглекислого газу) та його запилення. В разі необхідності слід передбачати очищення рециркулюємого повітря.

3.3.4.7. На швидкісних суднах на рециркуляцію допустимо використання до 50% від повітря у всій системі, але кількість свіжого повітря не може бути менше 20 куб.м/год. на 1 чоловіка.

3.3.4.8. Для дотримання необхідних температур та відносної вологості в суднових приміщеннях, обслуговуємих системою кондиціонування, вона повинна бути обладнана пристроями автоматичного регулювання цих показників.

Допускається відхилення приладів від дійсних параметрів мікроклімату по температурі повітря не більш, ніж на +-2 град. C та відносній вологості +-10%.

3.3.4.9. В житлових та громадських приміщеннях на кінцевих отворах системи кондиціонування повітря повинні бути обладнані повітророзподільчі прилади, які дозволяли б регулювання температури в приміщенні за рахунок подачі охолодженого повітря, а також зменшувати швидкість руху повітря до 0,5 м/с.

В громадських приміщеннях пропонується застосовувати для роздачі повітря перфоровані панелі.

3.3.4.10. В приміщеннях та ізольованих постах управління, які не підключені до системи кондиціонування повітря, можуть обладнуватися автономні кондиціонери.

3.4. Система освітлення

3.4.1. На всіх суднах суднові приміщення повинні мати відповідне природне чи штучне освітлення.

3.4.2. Всі житлові, громадські та службові приміщення повинні мати природне освітлення, що здійснюється крізь ілюмінатори, вікна та світлові фонарі.

Примітка: в допоміжних та побутових приміщеннях (коморах, коридорах, туалетах, душових і інш.) природне освітлення може не передбачатися, але ці приміщення повинні мати постійне штучне освітлення.

3.4.3. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) в приміщеннях, розташованих в корпусі судна і де передбачене природне освітлення, повинен бути не менше 0,2.

В випадках, коли з технічних (конструктивних) умов неможливо забезпечити нормативне значення КПО, допускається підсвічування окремих зон приміщення світильниками з люмінісцентними лампами. При цьому КПО може бути зменшений до 50%.

3.4.4. Мінімальне значення КПО в приміщеннях суднових надбудов повинно бути не менше зазначених в таблиці 13.

3.4.5. В деяких випадках для збільшення природного освітлення, де це можливо з технічних умов, дозволяється використовувати світлові люки та палубні ілюмінатори (вікна).

Світлові люки повинні мати міцну конструкцію і щільно закриватися.

Природне освітлення коридорів слід збільшувати також за рахунок засклення дверей приміщень, виходячих до коридору.

3.4.6. Штучне освітлення суднових приміщень може здійснюватися системою загального освітлення або системою комбінованого освітлення, коли до системи загального освітлення приєднується місцеве освітлення.

Примітка: застосування тільки місцевого освітлення не дозволяється.

3.4.7. Для загального освітлення суднових приміщень пропонується застосовувати газорозрядні лампи, переважно люмінісцентні.

Лампи розжарювання використовуються переважно: для місцевого освітлення, для освітлення приміщень, де передбачене тимчасове перебування людей, у вибухово- та пожежонебезпечних приміщеннях, а також в приміщеннях з несприятливими умовами праці (особливо вологі, курні, з хімічно активним середовищем).

Лампи розжарювання можуть також використовуватися в випадках, коли використання люмінісцентних ламп з технічних умов неможливе.

3.4.8. При проектуванні освітлюючого устаткування необхідно передбачити коефіцієнти запасу з врахуванням погіршення освітленості під час експлуатації устаткування (забруднення світильників, старіння ламп і т. п.).

Коефіцієнти запасу і відповідні строки очищення світильників повинні відповідати зазначеним у таблиці 14.

3.4.9. При проектуванні системи освітлення слід передбачати можливість доступу до світильників загального освітлення для їх обслуговування.

3.4.10. При доборі кольору фарбування інтер'єру приміщень необхідно враховувати спектральний склад застосовуємих джерел освітлення.

3.4.11. Для забезпечення належних умов життєдіяльності та безпечних умов праці в суднових приміщеннях повинна бути обладнана система освітлення, що відповідатиме вимогам, зазначеним в таблиці 15.

3.4.12. Для загального освітлення машинних відділень і виробничих приміщень без природного освітлення або недостатнім природним освітленням, призначених для постійного перебування людей, повинні використовуватися люмінісцентні лампи незалежно від прийнятої системи освітлення. Використання ламп розжарювання допустиме лише у випадках, коли використання люмінісцентних ламп не можливе.

3.4.13. В машинних відділеннях та виробничих приміщеннях під час виконання ремонтних робіт для поліпшення освітлення слід користуватися переносним місцевим освітленням.

3.4.14. Для забезпечення місцевого освітлення повинні використовуватися світильники із світлонепроникними абажурами, що мають захисний кут не менше 30 град.

Допускається використання світильників для місцевого освітлення з абажуром, маючим захисний кут від 10 град. до 30 град., при розташуванні їх нижче рівня очей працюючого.

3.4.15. Розташування світильників і обладнання повинно бути таким, щоб на робочі поверхні не падала тінь від працюючого обладнання.