22.12.2. Доповнити підпункт 18.1 після абзацу четвертого новими абзацами п'ятим і шостим такого змісту:
"визнання підприємства банкрутом;
неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно з законодавством".
У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом сьомим;
22.12.3. Решту абзаців підпункту 18.1 замінити новими підпунктами 18.1.1 -18.1.5 у такій редакції:
"18.1.1. У разі виникнення спору про визнання установчих документів підприємства недійсними позов може бути поданий на підставі як пункту 2 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні", так і частини вісімнадцятої статті 8 Закону України "Про підприємництво", тобто про скасування державної реєстрації.
18.1.2. Обов'язок доведення обставин, пов'язаних із здійсненням діяльності, що суперечить чинному законодавству чи установчим документам, покладається на позивача.
Згідно із частиною першої статті 26 Цивільного кодексу України юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Отже такою, що суперечить установчим документам, може вважатися діяльність підприємства, яка не відповідає цілям його створення, зазначеним у статуті (установчому договорі).
Діяльністю, що суперечить чинному законодавству, може бути визнана діяльність, яка заборонена законом (наприклад, укладання угод стосовно предметів, вилучених з цивільного обігу, здійснення підприємницької діяльності без відповідної ліцензії тощо). Підставою для скасування державної реєстрації підприємства є постійне протягом певного періоду часу здійснення такої діяльності. Окремі порушення чинного законодавства, яких припускалося підприємство у здійсненні діяльності, що сама по собі не суперечить закону, не тягнуть за собою правових наслідків у вигляді скасування його державної реєстрації.
18.1.3. Відповідно до частини сімнадцятої статті 8 Закону України "Про підприємництво" орган державної реєстрації може звернутися до господарського суду з позовом про скасування державної реєстрації у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності вимоги щодо повідомлення цього органу у семиденний строк про зміну свого місцезнаходження (частина шістнадцята цієї ж статті). Позивач згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України повинен подати докази того, що суб'єкт підприємницької діяльності фактично змінив своє місцезнаходження. Такими доказами можуть бути відповідні акти, складені працівниками органів, що здійснюють контроль за діяльністю цих суб'єктів, довідки органів управління житлово-комунальним господарством або орендодавців за договором оренди державного майна про фактичну відсутність суб'єкта підприємницької діяльності за його місцезнаходженням тощо, у сукупності з іншими доказами, які підтверджують його фактичне місцезнаходження - довідками та квитанціями відділень зв'язку, рекламними оголошеннями, транспортними накладними, платіжними документами та ін.
Необхідно враховувати, що саме лише припинення підприємницької діяльності за відсутності доказів зміни суб'єктом підприємницької діяльності свого місцезнаходження без своєчасного сповіщення про це реєструючого органу не є підставою для прийняття рішення про скасування державної реєстрації.
Господарським судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 30 Цивільного кодексу України місцем знаходження юридичної особи визнається місцезнаходження її постійно діючого органу. Тому підставою для скасування державної реєстрації може бути лише несповіщення в установлений строк про зміну саме цієї адреси, а не адрес окремих виробничих підрозділів суб'єкта підприємницької діяльності.
18.1.4. У разі несвоєчасного сповіщення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми і форми власності (частина одинадцята статті 8 Закону України "Про підприємництво" позов про скасування державної реєстрації може бути подано органом, що здійснює таку реєстрацію, а також прокурором чи його заступником (частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Слід мати на увазі, що зміна складу учасників господарського товариства або зміна засновника приватного підприємства не тягнуть за собою зміни організаційної форми, а так само не змінюють форми власності. Такі зміни не є підставою для перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, і отже, неповідомлення про них не може вважатися підставою для скасування державної реєстрації.
18.1.5. У вирішенні спорів, пов'язаних зі скасуванням державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у зв'язку з неподанням ним протягом року податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, господарські суди повинні враховувати таке.
Строки подання відповідних документів встановлено згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419, а також наказом Державної податкової адміністрації України від 08.07.97 N 214 (з подальшими змінами і доповненнями), яким затверджено Порядок складання декларації про прибуток підприємства. Таким чином рік, протягом якого суб'єкт підприємницької діяльності не звітував перед податковим органом, повинен обчислюватись з дати, коли необхідну звітність було подано востаннє.
За змістом пункту 17 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позови про скасування державної реєстрації у випадках неподання необхідних документів вправі подавати органи цієї служби";
22.13. Пункт 19 викласти у такій редакції:
"19. Чинне законодавство, зокрема, пункт 1 статті 3, пункт 1 статті 5 і пункт 1 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні", статті 4 і 19 Закону України "Про господарські товариства", передбачає у ряді випадків необхідність погодження рішень про створення, реорганізацію і ліквідацію (припинення діяльності) підприємств з антимонопольними органами. Такі випадки передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.94 N 765 "Про запровадження механізму запобігання монополізації товарних ринків" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.97 N 499, а щодо господарських товариств - Положенням про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації, затвердженим Указом Президента України від 11.05.94 N 224.
Порядок розгляду заяв на одержання згоди визначається Антимонопольним комітетом України.
У разі відмови Антимонопольного комітету України чи його органу у наданні згоди на створення, реорганізацію, ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності засновник останнього, який є підприємством чи організацією у розумінні частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України, вправі звернутися до господарського суду із заявою про визнання недійсним відповідного акта Антимонопольного комітету України.
У разі відсутності згоди Антимонопольного комітету України чи його органу на створення, реорганізацію або ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію), затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.02.2002 N 33-р, акт державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності або рішення про його реорганізацію чи ліквідацію мають визнаватися недійсними";
22.14. У пункті 20:
22.14.1. В абзаці другому слова "(у разі ліквідації господарського товариства - його засновникам)" виключити, а слова "в арбітражному" замінити словами "у судовому";
22.14.2. Доповнити пункт абзацами такого змісту:
"Створення господарським судом ліквідаційної комісії та проведення ліквідаційної процедури, за винятком випадків, зазначених у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", і здійснення контролю за процесом ліквідації підприємства Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.
Обов'язки щодо здійснення ліквідації підприємства не можуть покладатися господарським судом на орган, який здійснив державну реєстрацію цього підприємства, у тому числі і в тих випадках, коли судове рішення про скасування такої реєстрації прийнято за позовом зазначеного органу";
22.15. Перше речення абзацу другого пункту 21 доповнити словами: "і отже може бути учасником судового процесу на загальних підставах".
( Пункт 23 втратив чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду N 6 від 23.03.2012 )( Пункт 24 втратив чинність на підставі Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду N 04-5/1799 від 15.10.2004 )
25. У роз'ясненні від 06.08.97 N 02-5/276 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про підприємництво" (у редакції роз'яснення від 03.06.98 N 02-5/202:
25.1. У тексті роз'яснення, крім вступної частини, пунктів 9 і 10, слова "арбітражний" і "арбітражні" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський" і "господарські" у відповідних відмінках, а абревіатуру "АПК" - абревіатурою "ГПК";
25.2. У пункті 1:
25.2.1. Абзац перший після слова "Закону" доповнити словами "України "Про підприємництво" (далі - Закон)";
25.2.2. Підпункт 1.1 після слів "Господарського процесуального кодексу України" доповнити словом і абревіатурою "(далі - ГПК)";
25.2.3. У підпункті 1.2 слова "Арбітражного процесуального кодексу України ( у подальшому - АПК)" замінити абревіатурою "ГПК", а слова "частини другої" виключити;
25.3. В абзаці другому пункту 3 слова "судом або арбітражним судом" замінити словами "господарським судом".
( Пункт 26 втратив чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду N 18 від 26.12.2011 )( Пункт 27 втратив чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду N 7 від 21.02.2013 )( Пункт 28 втратив чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду N 4 від 23.03.2012 )
29. У роз'ясненні від 12.05.99 N 02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції":
29.1. У тексті роз'яснення, крім вступної частини, пунктів 5-7, слова "арбітражний" і "арбітражні" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський" і "господарські" у відповідних відмінках;
29.2. У вступній частині слова "арбітражного процесу" замінити словами "судового процесу";
29.3. У пункті 3:
29.3.1. Перше речення викласти у такій редакції: "Належна до стягнення сума з урахуванням індексу інфляції розраховується на момент пред'явлення позову";
29.3.2. У другому реченні слова "частини другої" виключити.
30. У роз'ясненні від 24.12.99 N 02-5/602 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу":
30.1. У тексті роз'яснення, крім вступної частини і назви "Вищого арбітражного суду України" у пункті 10 роз'яснення, слова "арбітражний" і "арбітражні" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський" і "господарські" у відповідних відмінках, а абревіатуру "АПК" - абревіатурою "ГПК";
30.2. У підпункті 8.1 пункту 8 абзац перший виключити, а в абзаці другому цифри "14,15" замінити цифрами "13-16";
30.3. В абзаці третьому пункту 12 слова "пред'явлення претензій і" виключити;
30.4. Доповнити роз'яснення після пункту 12 новим пунктом 13 такого змісту:
"13. Якщо предметом застави є будівлі чи споруди, то у разі звернення стягнення на них заставодержатель має право одержати у встановленому порядку й земельну ділянку, на якій розташовано ці будівлі (споруди). Стаття 37 Закону не ставить наявність такого права у залежність від того, чи містить договір іпотеки будівлі (споруди) окрему умову про перехід права на земельну ділянку.
У разі звернення стягнення на будівлі (споруди) згідно з рішенням господарського суду відповідне рішення є підставою для оформлення права власності або користування відповідною земельною ділянкою у порядку, передбаченому Земельним кодексом України".
У зв'язку з цим пункти 13-15 вважати відповідно пунктами 14-16.
31. У роз'ясненні від 26.01.2000 N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів":
31.1. У тексті роз'яснення, крім вступної частини, пункту 9 і назви "Вищого арбітражного суду України" у пункті 10, слова "арбітражний" і "арбітражні" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський" і "господарські" у відповідних відмінках, а абревіатуру "АПК" - абревіатурою "ГПК";
31.2. В абзаці п'ятому підпункту 6.2 пункту 6 слова "названого Кодексу" замінити словами "Цивільного процесуального кодексу України";
31.3. В абзаці другому пункту 8 виключити слова "частини другої".
( Пункт 32 втратив чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду N 12 від 29.05.2013 )
33. У пункті 19 роз'яснення від 18.04.2001 N 02-5/467 "Про внесення змін і доповнень та визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України" слова "в абзаці першому" замінити словами "в абзаці п'ятому".
( Пункт 34 втратив чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду N 6 від 17.05.2011 )
35. У роз'ясненні від 27.06.2001 N 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища":
35.1. У тексті роз'яснення, крім вступної частини, назви "Вищого арбітражного суду України" у підпункті 2.1 пункту 2, у підпункті 3.1 пункту 3 і у пункті 9, слова "арбітражний" і "арбітражні" в усіх відмінках замінити відповідно словами "господарський" і "господарські" у відповідних відмінках, а абревіатуру "АПК" - абревіатурою "ГПК";
35.2. Підпункт 4.6.3 пункту 4 викласти у такій редакції:
"4.6.3. Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника після попереднього погодження з органами Мінекоресурсів протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року. Отже вирішуючи питання про обгрунтованість стягнення з підприємства пені за прострочку сплати збору, господарському суду слід витребувати від позивача докази того, що він подає звіти про кількість викидів, скидів, розміщення відходів та використаного пального";
35.3. Підпункт 5.1 пункту 5 доповнити новим першим абзацом такого змісту:
"5.1. Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом".
У зв'язку з цим абзаци перший-третій вважати відповідно абзацами другим-четвертим;
35.4. У підпункті 8.1 пункту 8:
35.4.1. В абзаці першому слова і цифри "частини другої статті 25" замінити словами і цифрами "частини першої статті 33";
35.4.2. В абзаці четвертому виключити слова "колективної та" і "чи його заступника", а цифри "29" замінити цифрою "8".
II. Визнати таким, що втратило чинність, роз'яснення від 19.03.98 N 02-5/98 "Про деякі питання, що виникають у вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів державної податкової служби та зворотним стягненням списаних ними у безспірному порядку сум".
| Голова Вищого господарського суду України | Д.Притика |