Щодо надання консультації

Головне управління ДФС у м. Києві, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПК України), розглянуло звернення « » щодо надання консультації та в межах компетенції повідомляє.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регламентовані Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом № 2464, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за N 508/26953 (далі - Інструкція № 449).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Платник ЄВ зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ та подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством (пп. 1 та 4 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Частиною восьмою статті 9 Закону № 2464 визначено, що платники ЄВ зобов'язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, роботодавці (страхувальники), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до контролюючих органів звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, незалежно від того, чи нараховувався дохід найманим працівникам (застрахованим особам).

Згідно з частиною одинадцятою статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 12 статті 9 Закону № 2464, ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄВ одночасно із зобов'язаннями із сплати ЄВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати ЄВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 7 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що сума недоїмки (сума ЄВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464) не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником ЄВ мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати ЄВ.

Пунктом 9 Розділу VI Інструкції № 449 визначено конкретні підстави для списання боргу (недоїмки) з ЄВ, зокрема, що списанню підлягає борг (недоїмка) зі сплати ЄВ у разі:

- повної ліквідації юридичної особи - платника ЄВ, коли борги (недоїмка) із сплати ЄВ залишилися непогашеними у зв'язку з недостатністю майна такого платника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника;

- смерті фізичної особи, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною, за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону несуть зобов'язання зі сплати ЄВ, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення.

За наявності зазначених підстав, списанню підлягають і суми нарахованого ЄВ, недоїмки зі сплати ЄВ, штрафів та пені, що обліковуються за даними інформаційної системи органу доходів і зборів ЄВ.

Одночасно з тим, пунктом 10 Розділу VI Інструкції № 449 регламентовано перелік документів, які підтверджують наявність зазначених вище підстав для проведення списання, а саме:

у разі повної ліквідації юридичної особи - повідомлення державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи;

у разі смерті фізичної особи, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною - копія свідоцтва про смерть фізичної особи, чи повідомлення державного реєстратора щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, чи копія рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, недієздатною або оголошення померлою.

Стосовно посилання у вашому листі на Закон України від 02 вересня 2014 року № 1669-VIІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» зі змінами (далі - Закон № 1669), слід зазначити, що ним визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Одночасно повідомляємо, що Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набув чинності 01.01.2016 року) внесено зміни до Закон № 1669, зокрема, вилучено п.п. 8 п. 4 статті 11 Закону № 1669 та, відповідно, скасовано п. 9 прим. 4 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 щодо звільнення від виконання обов'язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону № 2464, платників ЄВ, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція (далі - АТО).

Отже, законодавством не передбачено особливих умов щодо виконання зобов'язань платниками ЄВ, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО.

Аналогічне роз'яснення із зазначеного питання розміщене на офіційному WEB-порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) в банері «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (категорія 301, підкатегорія 301.04.01)