Щодо змін до Закону "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та до Кодексу України про адміністративні правопорушення

21 грудня 2004 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким передбачаються, у тому числі, зміни до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 22 лютого 2000 року N 1490-III, а також до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері державних закупівель.

Закон офіційно опублікований 11 січня 2005 року в газеті "Голос України" та відповідно з цього терміну він набуває чинності.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі - Закон), Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції надає офіційне роз'яснення щодо внесених до цього Закону змін і доповнень.

Щодо змін до статті 1 Закону

Зміни до статті 1 Закону торкнулися поняття "замовника торгів". Так, замовником торгів є розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається суб'єкт, тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю.

З урахуванням внесених поправок, державна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом, при цьому здійснення закупівлі одним замовником в інтересах іншого забороняється.

Кожен замовник повинен здійснювати процедури закупівель та укладати договори про закупівлю самостійно.

Однак допускається проведення процедур закупівель тендерним комітетом розпорядника державних коштів вищого рівня для укладення договорів розпорядником нижчого рівня в межах застосування механізму міжвідомчої координації. З огляду на зазначене Мінекономіки найближчим часом підготує відповідні зміни до існуючого Порядку міжвідомчої координації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1312.

Вперше Законом передбачено визначення поняття частини предмета закупівлі. Так, згідно статті 1 Закону, частина предмета закупівлі (лот) є визначена замовником (за обсягом, номенклатурою чи місцем поставки товару (виконання робіт, надання послуг) частина товарів, робіт чи послуг, на яку, в межах єдиної процедури закупівлі, учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції. Кількість тендерних пропозицій на кожну окрему частину предмета закупівлі не може бути меншою ніж дві.

При цьому варто звернути увагу, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону замовник не має права ділити закупівлю товару, роботи, послуги на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів.

Щодо зміни поняття учасника торгів

З урахуванням змін, внесених до статті 1 Закону, учасником торгів може бути фізична особа, що проживає на території України (не обов'язково суб'єкт господарювання), чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну пропозицію.

Таким чином, учасник торгів на відміну від старої редакції Закону, має право оскаржити рішення замовника торгів ще до моменту подання тендерної пропозиції.

Щодо проходження навчання членами тендерного комітету

Відповідно до внесених змін всі члени тендерного комітету повинні мати сертифікат чи свідоцтво встановленого зразка про проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель.

Відтепер кожен член тендерного комітету має щорічно проходити навчання чи курси підвищення кваліфікації з питань державних закупівель.

Найближчим часом Мінекономіки внесе відповідні зміни до нормативно-правових актів щодо організації навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань державних закупівель. До внесення відповідних змін чинним залишається існуючий порядок, встановлений відповідно постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 N 734 та наказом Мінекономіки від 18.07.2003 N 193 в частині, що не суперечить Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Відповідно до роз'яснення Державного казначейства України від 18.01.2002 N 07-07/92-353 щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету видатки на проведення тендерів із закупівлі товарів і послуг, у тому числі видатки на навчання, можуть обліковуватися за тим кодом, за яким має бути проведений основний платіж.

Щодо внесення змін до статті 2 Закону

Нижню вартісну межу, з якої необхідно застосовувати процедури закупівлі у разі придбання товарів та оплати послуг, піднято з 2 тис. євро до 5 тис. євро. Разом з цим, для закупівель робіт мінімальну вартісну межу зменшено зі 100 тис. євро до 20 тис. євро.

Таким чином, у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5 тис. євро (для товарів та послуг) та 20 тис. євро (для робіт), замовник зобов'язаний при здійсненні цих закупівель керуватися нормами Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Крім того, згідно зі змінами, внесеними до статті 2 Закону, дія Закону не поширюється у випадках, коли предметом закупівлі є поштові марки та послуги щодо підготовки кадрів вищими навчальними закладами I - IV рівнів акредитації. Якщо предметом закупівлі є Інтернет-послуги, замовник повинен застосовувати процедури закупівлі, передбачені Законом.

Щодо функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державних закупівель

Змінами до Закону доповнено перелік функцій та розширено права спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг, яким є Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. Так, Міністерство, крім функцій, передбачених статтею 3 Закону, має проводити співробітництво з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення державних закупівель.

Функцію щодо надання консультаційної та методичної допомоги замовникам у здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, у тому числі надання зразків тендерної документації, іншої інформації щодо здійснення закупівель, вилучено.

Статтю 3 доповнено нормою, згідно з якою спеціально уповноважений орган має право складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Положення абзаців другого та шостого частини третьої статті 3 Закону виключені, у тому числі щодо можливості створення реґіональних видань "Вісника державних закупівель", визначення меж його розповсюдження та умов публікації оголошень в ньому.

Щодо встановлення контролю за діяльністю уповноваженого органу та парламентського контролю за діяльністю замовників торгів

Статтю 3 Закону доповнено новою нормою, згідно якої контроль за діяльністю уповноваженого органу здійснюватиме Верховна Рада України та інші органи державної влади відповідно до Конституції України та законів України.

Крім того, на звернення та запити Верховної Ради України, Комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України замовники торгів зобов'язані надавати повну інформацію, що стосується здійснення державних закупівель. При цьому із Закону виключено норму (частина друга статті 17 та частина одинадцята статті 26 Закону), згідно з якою замовник не мав права розголошувати інформацію, що стосується розгляду, оцінки та порівняння тендерних пропозицій.

Щодо оприлюднення інформації про державні закупівлі та здійснення електронних державних закупівель

Закон доповнений новою статтею 4-1 "Прозорість здійснення державних закупівель та оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Згідно положень цієї статті, замовник зобов'язаний забезпечити прозорість здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет, а саме розмістити в них:

оголошення про закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації (у тому числі оголошення про відкриті торги, двоступеневі торги, про проведення попередньої кваліфікації);

звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього (у тому числі, про результати здійснення відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів, процедури запиту цінових пропозицій (котирувань));

оголошення про результати проведеної процедури (у тому числі про результати проведених відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів);

інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження.

Вибір інформаційних систем у мережі Інтернет здійснюється замовником самостійно на конкурентних засадах та має відповідати встановленим у Законі до таких систем вимогам.

На сьогоднішній день, за існуючою в Мінекономіки інформацією, існують наступні інформаційні системи в мережі Інтернет, які відповідають зазначеним вище вимогам, а саме:

інформаційна система "Державні закупівлі України" (www.zakupivli.com): 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 21, а/с "Портал "ДЗУ", тел.: 451-45-55, e-mail: info@zakupivli.com;

інформаційна система бюлетеня "Вісник державних закупівель" (www.tender.com.ua): 01601, МСП, м. Київ, вул. Воровського, 22, тел.: 492-93-42; 494-39-43; e-mail: inform@tender.com.ua;

інформаційна система "Електронні державні закупівлі України" (www.e-tenders.kiev.ua): 01042, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, тел.: 451-92-28.

У випадку створення нових інформаційних систем, які відповідатиму вимогам законодавства, їх перелік буде розширено.

Враховуючи, що в оголошенні про торги чи запрошенні до участі у торгах з обмеженою участю (стаття 19 Закону) замовник зобов'язаний зазначати адреси обраних інформаційних систем у мережі Інтернет, він повинен розмістити інформацію про державні закупівлі не менше ніж у двох із зазначених у переліку інформаційних системах мережі Інтернет. Розміщення інформації в зазначених системах має здійснюватися на підставі цивільно-правових відносин, які не передбачатимуть витрачання державних коштів.

Строки висвітлення інформації про державні закупівлі повинні відповідати строкам здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг, передбачених Законом.

Відповідно до внесених до статті 8 Закону змін, оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників публікуються у "Віснику державних закупівель", в інших друкованих засобах масової інформації, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет, у відповідних міжнародних виданнях згідно з частиною третьою статті 8. Тобто процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї у "Віснику державних закупівель" та в інформаційних системах у мережі Інтернет (крім процедури торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій та закупівлі в одного учасника).

Слід також звернути увагу на зміни, внесені до частини другої статті 29 Закону, відповідно до яких замовник, протягом п'яти календарних днів з дня акцепту, надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, строк дії якої не закінчений, а також надсилає всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю письмове повідомлення про результати торгів (у тому числі через інформаційні системи в мережі Інтернет) із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

Відповідно до частини четвертої статті 4-1 замовник оприлюднює інформацію про державні закупівлі в інформаційних системах в мережі Інтернет шляхом її направлення до таких систем у паперовому або електронному вигляді. Тобто, у разі, якщо замовник торгів не має виходу до системи Інтернет, він може направити інформацію щодо державних закупівель у паперовому вигляді на адресу інформаційної системи в мережі Інтернет.

У разі розбіжностей текстів оголошень про торги, повідомлень про результати торгів, які розміщені в інформаційних системах Інтернет з текстами оголошень і повідомлень, опублікованих у бюлетені "Вісник державних закупівель", визначальним є текст, що міститься у "Віснику державних закупівель".

Відповідно до частини п'ятої статті 4-1 Закону замовник має право здійснити закупівлю за процедурами, зазначеними в статті 13 Закону (крім процедури закупівлі в одного постачальника (учасника)), шляхом здійснення електронних державних закупівель, з дотриманням вимог, встановлених цим Законом.

Згідно із визначенням поняття електронних державних закупівель, що наводиться у статті 1 Закону, електронні державні закупівлі - здійснення замовниками встановлених цим Законом процедур закупівель за допомогою інформаційної системи в мережі Інтернет з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до частини шостої статті 4-1 Закону, оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти в інформаційних системах у мережі Інтернет, передбаченої в частині першій цієї статті, не вважається здійсненням електронних державних закупівель.

Щодо залучення експертів і консультантів та порядку надання тендерної документації

Новим доповненням до статті 12 Закону є норма, згідно якої експерти та консультанти, які залучаються до роботи тендерного комітету, не можуть бути членами тендерного комітету. Відповідно до частини десятої статті 26 для оцінки тендерних пропозицій можуть залучатися відповідні експертні організації чи окремі експерти на договірних засадах між замовником та ними відповідно до положень цивільного законодавства, рекомендації яких можуть бути використані під час визначення переможця процедури закупівлі. Взаємовідносини та порядок розрахунків між сторонами договору та учасниками визначаються в тендерній документації.

Таким чином, замовник торгів має право залучати до роботи тендерного комітету експертів та консультантів на договірній основі. Однак, ці експерти чи консультанти не можуть входити до складу тендерного комітету та голосувати щодо обрання переможця торгів.

Порядок розрахунків між замовником торгів, експертною організацією та учасником торгів має бути зазначений у тендерній документації.

До статті 20 Закону внесені зміни, що стосуються порядку оплати тендерної документації та її надання учасникам торгів. З урахуванням цих змін, для того, щоб отримати тендерну документацію, учасник торгів повинен надіслати запит щодо надання тендерної документації та оплатити її вартість. В триденний термін з моменту оплати вартості тендерної документації вона надається учаснику.

У разі залучення замовником торгів до розробки тендерної документації експертних організацій чи окремих експертів, визначення вартості тендерної документації, порядку її надання учасникам та порядку розрахунків здійснюється відповідно до положень цивільного законодавства.

Щодо поняття та змісту тендерної документації

Відповідно до статті 1 Закону тендерна документація - документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмета закупівлі, визначеного замовником у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг. Порядок визначення предмета закупівлі за державні кошти затверджений наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 27.06.2003 N 165.

Відповідно до змін, внесених до статті 21 Закону, замовник торгів повинен зазначити у тендерній документації основні умови, які обов'язково мають бути включені до договору про закупівлю, а не включати до неї проект договору, як передбачалося раніше.

Щодо змін до статті 14 Закону

Відповідно до змін, внесених до частини другої статті 14 Закону, застосування процедури закупівлі в одного постачальника потребує погодження з уповноваженим органом у встановленому ним порядку, якщо очікувана вартість закупівлі дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5 тисячам євро для товарів і послуг та 20 тисячам євро для робіт.

Щодо тендерного забезпечення

До статті 23 Закону внесені зміни, згідно яких замовник зобов'язаний вимагати від учасників торгів внесення тендерного забезпечення (у разі застосування відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів).

Крім того, відповідно до статті 19 Закону замовник зобов'язаний в оголошенні про проведення відкритих торгів та запрошенні до участі у процедурі торгів з обмеженою участю зазначати умови надання тендерного забезпечення та способи зв'язку для отримання додаткової інформації.

У частині другій статті 23 визначено фіксований розмір тендерного забезпечення, а саме становить один відсоток очікуваної вартості у разі проведення торгів на закупівлю робіт та п'ять відсотків у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг. Умови надання тендерного забезпечення повинні бути відображені у тендерній документації.

Відповідно до статті 24 Закону, тендерні пропозиції учасників мають супроводжуватися документом, що підтверджує надання учасником тендерного забезпечення. Варто відмітити, що відповідно до частини 42 статті 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" від 23.12.2004 N 2285-IV, кошти, що надійдуть від надання учасниками торгів забезпечення їх тендерної пропозиції, які не підлягають поверненню учасникам торгів у випадках, передбачених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", зараховуються до державного бюджету.

Щодо забезпечення виконання договору про закупівлю

Відповідно до змін, внесених до статті 25 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт, послуг, замовник вимагає від учасника - переможця процедури закупівлі (у разі застосування відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів) внесення ним під час укладення договору про закупівлю забезпечення його виконання згідно з умовами, зазначеними в тендерній документації. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю становить 15 відсотків кошторисної вартості договору під час здійснення закупівлі товарів і послуг та відповідно 5 відсотків у разі закупівлі робіт.

Зміни щодо проведення окремих процедур закупівель

Конкретизовано строк, впродовж якого подаються тендерні пропозиції після попередньої кваліфікації (стаття 16 Закону, або після першого етапу двоступеневих торгів (стаття 31 Закону). Цей строк складає 15 календарних днів.

Статтю 26 Закону доповнено положенням, відповідно до якого Замовник має право запросити від будь-якого учасника процедури закупівлі повторне підтвердження відповідності його кваліфікаційним вимогам згідно із статтею 15 цього Закону чи звернутись за підтвердженням такої інформації до державних органів або відповідних експертних підприємств, установ, організацій, а також ціни його тендерної пропозиції. У разі відмови учасника надати таке підтвердження чи одержання достовірної інформації щодо його невідповідності кваліфікаційним вимогам згідно із статтею 15 цього Закону або факту надання у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації замовник має відхилити тендерну пропозицію цього учасника і визначити переможця торгів серед тих учасників, які залишились.

Зміни торкнулися й обмеження умов застосування процедури двоступеневих торгів. Так, із статті 30 Закону вилучені норми, згідно яких замовнику дозволялося застосовувати процедуру двоступеневих торгів у разі, якщо:

всі тендерні пропозиції, подані учасниками на відкриті торги, замовник відхилив через змову учасників щодо ціни відповідного товару, робіт чи послуг, а також коли учасники, які подали тендерні пропозиції, не відповідали вимогам, викладеним у тендерній документації;

предметом закупівлі є нові будівельні роботи, які є повторенням подібних будівельних робіт, що відповідають типовому проекту, щодо якого первинний договір про закупівлю було укладено згідно з положеннями розділу III цього Закону.

Внесені зміни до порядку проведення процедури запиту цінових пропозицій (стаття 32 Закону), а саме:

зменшена вартісна межа для застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) для закупівлі товарів та послуг до еквівалента 10 тисяч євро;

для запрошення учасників до процедури запиту цінових пропозицій замовник зобов'язаний направити відповідний запит щодо цього не менш ніж п'яти учасникам (при цьому достатньо отримати не менше двох пропозицій учасників);

договір про закупівлю у результаті проведеної процедури запиту цінових пропозицій має бути укладений протягом 14 робочих днів з дня визначення переможця.

Замовник торгів має право скористатися процедурою запиту цінових пропозицій (котирувань), у разі закупівлі товарів та послуг очікуваною вартістю від 5 тис. євро до 10 тис. євро.

Щодо порядку розгляду скарг

Також внесено зміни до порядку розгляду скарг (стаття 37 Закону), а саме: подовжено строк, протягом якого процедура закупівлі може бути призупинена. Так, якщо скаргу направлено до уповноваженого органу, процедура закупівлі повинна бути призупинена за вимогою уповноваженого органу на строк, що не перевищує 20 робочих днів, якщо скаргу подано до замовника торгів - до 15 робочих днів. У цей же термін і замовник, і уповноважений орган повинні прийняти відповідне рішення щодо розгляду скарги. У разі, якщо скаргу не задоволено - зазначити у рішенні причини незадоволення скарги. У разі, якщо скаргу задоволено повністю або частково - зазначити у рішенні причини прийняття такого висновку та заходи, які вживатимуться для врегулювання конфлікту.

Крім того, як зазначалося вище, з урахуванням внесених до статті 1 змін (щодо визначений терміна "учасник процедури закупівлі"), учасник має право оскаржувати рішення замовника ще до моменту подання тендерної пропозиції.

Щодо змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 18.11.2004 N 2188-IV також внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про державні закупівлі, а саме:

здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур;

застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, в тому числі оформлення тендерної документації з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, оцінка тендерних пропозицій, які не відповідають критеріям та методиці оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції, що міститься у тендерній документації, укладення з учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за цінами і обсягами, які не відповідають вимогам тендерної документації; неоприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства, недотримання умов захисту вітчизняного ринку; неподання в установленому порядку звіту про результати здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури - тягне за собою накладення, штрафу на посадових осіб від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи зміни, внесені до статті 38 Закону "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", відповідальність за порушення законодавства про державні закупівлі несуть посадові особи замовника торгів та учасників торгів.

Решта змін і доповнень носять переважно редакційний характер.

У зв'язку з прийняттям вищевказаних змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" найближчим часом Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції буде готувати відповідні зміни до нормативно-правових актів у сфері державних закупівель.