Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" Міністерством внутрішніх справ України

На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів органів виконавчої влади, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва В С Т А Н О В И В:

Наказом Управління Державної автомобільної інспекції МВС України від 27.10.2000 N 65 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок розміщення реклами на транспортних засобах" (далі - Наказ) затверджене Тимчасове положення про порядок розміщення реклами на транспортних засобах (далі - Положення).

Аналіз цього акта виявив норми, які суперечать законодавству України, створюють перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності і призводять до значних витрат підприємців.

1. Відповідно до преамбули Наказу він виданий відповідно до статті 17 Закону України "Про рекламу", на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2000 р. N 1276 "Про внесення змін і доповнень до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 та від 31 грудня 1993 р. N 1094" щодо погодження розміщення реклами на транспорті у відповідності з вимогами безпеки дорожнього руху та з метою встановлення єдиного порядку розміщення реклами на транспортних засобах і здійснення належного контролю за дотриманням діючого законодавства з цих питань.

Згідно з підпунктом 5 пункту 1 Змін і доповнень, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 та від 31 грудня 1993 р. N 1094, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 N 1276, до переліку документів, що видаються на зареєстровані транспортні засоби, визначеного в абзаці 1 пункту 15 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 N 1388, були включені дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв та погодження щодо розміщення реклами відповідно до законодавства.

Також нормами постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 N 1276 внесені доповнення до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.93 N 1094.

В підпункті "в" пункту 2.1 Правил дорожнього руху (із змінами та доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 N 1276) зазначається, що водій повинен мати при собі у разі встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв та розміщення реклами дозвіл чи погодження, видані Управлінням Державтоінспекції МВС України.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 N 1276 до підпункту "к" пункту 32.1 Правил дорожнього руху внесене доповнення, згідно з яким з органами Державтоінспекції узгоджується розміщення реклами.

Можна констатувати, що окремими нормами постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 N 1276 встановлена необхідність для підприємців отримання погодження, яке видається Управлінням Державтоінспекції МВС України, на розміщення реклами на транспортних засобах відповідно до законодавства.

Всупереч цьому пунктом 1 Наказу затверджується форма дозволу на розміщення реклами на транспортних засобах. Крім того, в пунктах 3, 4 та 5 Наказу, в преамбулі та пунктах 1.4, 2.1, 2.2, 3.2 - 3.4, 4.1 - 4.6 Положення визначений порядок оформлення та видачі дозволів на розміщення реклами на транспортних засобах.

Визначення терміна "дозвіл на розміщення реклами на транспортних засобах" міститься в абзаці 3 Преамбули Положення, відповідно до якого дозволом є документ встановленого зразка, виданий відповідно до цього Положення, який засвідчує право розміщувати рекламу на конкретних рекламоносіях з визначеним терміном дії.

Крім того, в пункті 3.3 Положення визначено, що невід'ємною частиною дозволу на розміщення реклами є формуляр, затверджений в установленому порядку.

Однак нормами постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 N 1276 не передбачена видача дозволу на розміщення реклами на транспортних засобах та формуляра до нього. Видача зазначених дозволів та формулярів до них також не належить до функцій та повноважень органів Державтоінспекції МВС України відповідно до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 N 341 (із змінами і доповненнями).

В результаті аналізу можна зробити висновок, що нормами Положення передбачена як процедура погодження (узгодження) розміщення реклами на транспортних засобах, так і процедура видачі відповідних дозволів. При цьому погодження (узгодження) розміщення реклами на транспортних засобах, яке здійснюється органами Державної автомобільної інспекції МВС України та Науково-дослідним центром безпеки дорожнього руху МВС України, не надає власникам транспортних засобів, рекламодавцям (рекламорозповсюджувачам) права на розміщення реклами.

Отже, в Наказі та Положенні дозвіл на розміщення реклами на транспортних засобах фактично виконує роль погодження, що суперечить вимогам підпункту 5 пункту 1, підпунктів 1 та 2 пункту 2 Змін і доповнень, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 та від 31 грудня 1993 р. N 1094, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 N 1276.

2. Відповідно до пункту 4.2 Положення дозвіл на розміщення реклами на транспортному засобі видається власнику транспортного засобу тільки за умов сплати ним (рекламодавцем) коштів згідно з прейскурантом тарифів.

Проте нормами постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 N 1276 не визначено, що видача погодження на розміщення реклами на транспортних засобах повинна здійснюватися за плату.

В Наказі та Положенні не вказується, який орган встановлює прейскурант тарифів за видачу дозволу на розміщення реклами на транспортному засобі і на підставі яких актів законодавства.

Згідно з нормами Положення органи ДАІ МВС України та Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху МВС України всупереч законодавству надають платні послуги з оформлення та видачі дозволів на розміщення реклами на транспортних засобах та формулярів до них.

Крім того, як свідчать скарги суб'єктів підприємницької діяльності, оформлення та реєстрація заяви на видачу дозволу на розміщення реклами на транспортному засобі, оформлення формуляра до дозволу також здійснюються на платній основі згідно з прейскурантами тарифів.

Оформлення формуляра до дозволу на договірних засадах здійснюють спеціально визначені суб'єкти підприємницької діяльності, які фактично виконують функції, покладені нормами Положення на органи ДАІ МВС України та НДЦ БДР МВС України.

Наприклад, в м. Києві дозвіл НДЦ БДР МВС України на розміщення реклами на транспортному засобі видається на Діагностичній станції автомобілів N 1 (вул. Академіка Туполєва, 19).

Документи для одержання дозволу подаються заявником за посередництвом ТОВ "НВП Авто-Дизайн", яке отримує цей дозвіл в НДЦ БДР МВС України і видає заявнику. Оплата за ці послуги здійснюється згідно з Тарифами на послуги з проведення експертного аналізу розміщення реклами на транспортних засобах, затвердженими ТОВ "НВП Авто-Дизайн". Згідно з вказаними Тарифами автоперевізник повинен щорічно сплачувати за так звані "послуги на отримання дозволу щодо розміщення реклами" на автобус 748 грн., на сідельний тягач - 562 грн., на напівпричіп бортовий - 648 грн., напівпричіп фургон, бортовий з тентом - 962 грн.

Внаслідок цього власники (користувачі) транспортних засобів, на яких розміщена реклама, а також рекламодавці (рекламорозповсюджувачі) зазнають значних та невиправданих витрат. При цьому в більшості випадках прибуток, одержаний від розміщення реклами на транспортному засобі, стає значно меншим, ніж витрати на одержання дозволу на розміщення такої реклами.

Отже, видання Наказу призвело до порушення вимоги статті 2 Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", відповідно до якої Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади повинні забезпечувати максимальне скорочення витрат суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаних з виконанням нормативно-правових актів.

3. В пункті 1.2 Положення встановлені обмеження щодо поверхні транспортних засобів, на якій може розміщуватися реклама. Згідно з пунктом 1.3 Положення реклама повинна займати не більше половини площі фарбованих деталей кузовів транспортних засобів, на яких вона нанесена, і не заважати візуальному сприйняттю кольору транспортного засобу відповідно до його реєстраційних документів.

В підпунктах 1.4.1 - 1.4.4 та 1.4.6 пункту 1.4 Положення встановлена заборона на використання як реклами окремих деталей транспортних засобів, розміщення реклами на окремих місцях поверхні транспортних засобів, а також розміщення окремих видів реклами.

Проте в Законі України "Про рекламу" від 03.07.96 N 270/96-ВР не встановлені зазначені обмеження та заборони щодо розміщення реклами на транспортних засобах. В частині першій статті 17 Закону України "Про рекламу" лише зазначається, що реклама може розміщуватись на транспортних засобах, автомобільних і залізничних шляхах сполучення загального користування (включаючи смугу відведення), у метрополітені лише за угодою з їх власниками та відповідно до вимог безпеки і правил руху.

Отже, визначені в окремих нормах Положення обмеження та заборони щодо розміщення реклами на транспортних засобах повинні бути визначені в нормативно-правових актах, які встановлюють вимоги безпеки і правила дорожнього руху.

Однак в Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.93 N 1094, інших нормативно-правових актах, які встановлюють вимоги безпеки і правила дорожнього руху, не визначені обмеження та заборони для розміщення реклами на транспортних засобах.

4. В підпункті 1.4.5 пункту 1.4 Положення встановлена заборона під видом реклами наносити написи, які є дискримінаційними за ознаками походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, за інших обставин, а також використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів України, крім випадків, передбачених законодавством.

Зазначена норма Положення дублює абзаци 3 та 7 частини першої статті 8 Закону України "Про рекламу", в яких визначені загальні обмеження щодо реклами.

Відповідно до пункту 5.1 Положення контроль за виконанням вимог, передбачених цим Положенням, покладається на НДЦ БДР МВС України та здійснюється підрозділами Державтоінспекції під час реєстрації (перереєстрації), проведення державного технічного огляду транспортних засобів і причепів до них, а також під час контролю за дорожнім рухом.

Тобто контроль за додержанням заборони, встановленої в абзацах 3 та 7 частини першої статті 8 Закону України "Про рекламу" (яка викладена також в підпункті 1.4.5 пункту 1.4 Положення), покладається на Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху МВС України та здійснюється підрозділами ДАІ МВС України.

Проте НДЦ БДР та інші підрозділи ДАІ МВС України не є органами, які відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про рекламу" в межах своєї компетенції здійснюють контроль за дотриманням законодавства України про рекламу (в тому числі Закону України "Про рекламу").

Відповідно надання пунктом 5.1 Положення НДЦ БДР та іншим підрозділам ДАі МВС України права здійснювати контроль за додержанням вимог абзаців 3 та 7 частини першої статті 8 Закону України "Про рекламу" є порушенням частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5. Відповідно до пункту 3.4 Положення термін дії дозволу на розміщення реклами на транспортному засобі повинен становити не більше 12 місяців.

Однак положеннями Закону України "Про рекламу", постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 N 1276, інших нормативно-правових актів не визначений термін дії погодження ("дозволу", "узгодження") на розміщення реклами на транспортному засобі, а також не встановлені обмеження за часом для розміщення реклами на транспортних засобах.

Необхідно зазначити, що встановлення терміну дії дозволу на розміщення реклами на транспортному засобі може призвести до необхідності повторного одержання власником або рекламодавцем (рекламорозповсюджувачем) такого дозволу у випадку, якщо реклама розміщується на транспортному засобі більше 12 місяців.

До того ж є незрозумілим, яким чином термін розміщення реклами на транспортному засобі впливає на додержання вимог безпеки і правил руху, відповідно до яких і має розміщуватися реклама на транспортних засобах згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про рекламу".

6. Наказ не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України, що є порушенням вимог Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731.

Згідно з пунктом 4 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Окремі норми Положення встановлюють нові обов'язки громадян, а також зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України.

Зокрема, зміст пунктів 1.1 - 1.5, 3.3, 3.4, 4.2, 4.4 Положення зачіпає (зокрема, обмежує) встановлене в частині першій статті 17 Закону України "Про рекламу" право громадян на розміщення реклами на транспортних засобах.

Зміст пункту 4.1 Положення зачіпає встановлене статтею 40 Конституції України та положеннями Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.96 N 393/96-ВР право громадян на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, а також обов'язок зазначених органів, їх посадових і службових осіб щодо розгляду та надання обгрунтованої відповіді на ці звернення.

Крім того, Положення має міжвідомчий характер, тобто є обов'язковим для підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт (тобто до сфери управління УДАІ МВС України).

При цьому Наказ не містить ознак акта, який відповідно до пункту 5 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731, не повинен подаватися на державну реєстрацію.

Отже, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" Управління Державної автомобільної інспекції МВС України було зобов'язане подати Наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

7. Незважаючи на те, що Наказ за своєю формою і змістом є нормативно-правовим актом (регуляторним актом) з питань підприємницької діяльності, його проект не був погоджений з Держпідприємництвом України, чим порушено вимоги статей 4 та 6 Указу Президента України від 22.01.2000 N 89/2000 "Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва".

Зазначені дії Управління Державної автомобільної інспекції МВС України є порушенням статті 1 Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", згідно з якою одним із заходів з дерегулювання є забезпечення послідовності та стабільності нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності, а також статті 3 Указу Президента України від 22.01.2000 N 89/2000 "Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва", відповідно до якої одним з основних принципів впорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності є системність, послідовність та координованість дій щодо розроблення, видання та виконання регуляторних актів.

У зв'язку з виявленням положень, які суперечать законодавству України, створюють перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності і призводять до значних витрат підприємців, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва В И Р І Ш И В:

Запропонувати Міністерству внутрішніх справ України вжити заходів щодо скасування наказу Управління Державної автомобільної інспекції МВС України від 27.10.2000 N 65 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок розміщення реклами на транспортних засобах".

Рішення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва щодо усунення обмежень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, є обов'язковим для виконання.