Відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Також Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N 288/4509, визначено, що основні засоби, це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Разом з тим, отримані при ліквідації основних засобів матеріали, паливо, запасні частини, металобрухт оцінюють за цінами можливого використання і оприбутковують на рахунках 20 "Виробничі запаси", 28 "Товари" та інші.
Згідно із нормами чинного законодавства України, матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, є товаром.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
Отже, у разі продажу за готівкові кошти матеріальних цінностей, що були вилучені з активів (списані з балансу) та обліковуються в обліку як сировина і матеріали, паливо, запасні частини тощо і які не є продукцією власного виробництва, суб'єкти господарської діяльності зобов'язані відповідно до Закону N 265 здійснювати розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, або здійснювати такі розрахункові операції у безготівковій формі через установи банків.
Разом з тим, облік основних засобів ведеться на рахунку 10 "Основні засоби". На цьому рахунку здійснюється облік та узагальнення інформації про наявність, рух власних, або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів та орендованих майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. По дебету рахунку 10 "Основні засоби" відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства. По кредиту цього рахунку відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів. Облік основних засобів ведеться в таких розрізах: надходження, вибуття, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.
Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.
Враховуючи вищезазначене, ДПА України вважає, що у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно бухгалтерського обліку обліковувались на рахунку 10 "Основні засоби", суб'єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах цих суб'єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або у безготівковій формі через банківські установи.
Крім того, у разі здійснення розрахунків в касі у готівковій формі суб'єкти господарювання зобов'язані дотримуватись вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, та постанови Правління Національного банку України від 09.02.2005 N 32 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.04.2005 за N 410/10690.
2.2.142. Щодо оформлення товарних чеків.
Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов'язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій, або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.
В той же час пунктом 15 статті 3 Закону передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця.
Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом, є правомірним.
Разом з тим, якщо форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, визначена підпунктом 3.2 пункту 3 наказу Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. N 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - наказ), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена. Таким чином, суб'єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.
Разом з тим, виходячи із змісту Закону України "Про захист прав споживачів", а також визначення Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" терміна розрахункові документи, до яких відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис "Товарний чек" та за змістом відповідати вимогам підпункту 3.2 пункту 3 наказу за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, напису "Фіскальний чек".
2.2.143. Розрахунки через РРО із застосуванням платіжного терміналу.
Пунктом 1.32-1 статті 1 Закону України від 05.04.2001 р. N 2346 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон N 2346) передбачено, що платіжний термінал - електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу.
Крім того, відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону N 2346 документ за операцією із застосуванням спеціальних платіжних засобів - документ, що підтверджує виконання операції із використанням спеціального платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки.
При здійсненні розрахункових операцій з використанням платіжних карток видається документ, який підтверджує переказ коштів з рахунка, та документ, який підтверджує факт продажу товару.
2.2.144. Щодо програмування реєстратора розрахункових операцій.
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Реєстратори розрахункових операцій застосовуються юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів, та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно з вимогами Закону реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів, зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Тобто реєстратори розрахункових операцій мають забезпечувати облік кількості проданих товарів саме під час їх реалізації.
Враховуючи викладене, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку товарів.
2.2.145. Щодо застосування реєстратора розрахункових операцій при наданні послуг з лікування та діагностики.
Згідно із нормою статті 1 Закону України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами і доповненнями, далі - Закон N 265) реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону N 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 статті 9 Закону N 265 суб'єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Отже, норми пункту 1 статті 9 Закону N 265 можуть застосовуватись підприємством при здійсненні розрахунків за надані послуги з лікування та діагностики, за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У разі недотримання цієї умови, підприємство зобов'язано відповідно до вимог Закону N 265 застосовувати реєстратор розрахункових операцій.
2.2.146. Щодо ведення книги обліку розрахункових операцій та подання звітності.
Відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі - Порядок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 N 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 106/5297, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Згідно пункту 7.7 пункту 7 Порядку, записи в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.
На бажання суб'єкта господарської діяльності у графах 5-8 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми ПДВ та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги можна виконувати додаткові записи, де підсумовуються дані за розрахунками за день чи за місяць.
Отже, за бажанням суб'єкта господарювання, в графах 5-8 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, можна додавати додаткові колонки для зазначення сум розрахунків, в тому числі "купівлі кредитів тощо".
Відповідно до пункту 2 Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 N 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 108/5299, звітність, пов'язана із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, подається у складі "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" (далі - Звіт).
Згідно Інструкції із заповнення "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" за формою N ЗВР-1, затвердженої наказом ДПА України 28.04.2004 N 248, звіт за формою N ЗВР-1 складається в розрізі всіх реєстраторів розрахункових операцій, що зареєстровані суб'єктом господарювання, та в розрізі книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю, які використовувались протягом звітного місяця.
У графі 7 Звіту записується загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (послуги). Якщо протягом звітного місяця через РРО були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4-7. За бажанням суб'єкта господарювання до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.
Отже, у графі 7 Звіту суб'єкт господарювання записує загальну суму виданих коштів при поверненні товару (послуги), а також, в цій графі слід зазначити від'ємне значення суми проведеної через реєстратор розрахункових операцій за куплені кредити.
Крім того, відповідно до пункту 4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 N 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 107/5298, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги (купівлі кредитів), перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.
2.2.147. Щодо повернення готівкових коштів за неотриманий, або повернутий товар.
Відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).
Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Статтею 9 Закону визначено вичерпний перелік випадків звільнення суб'єктів господарювання від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок при проведенні розрахунків.
Звільнення суб'єктів господарювання при поверненні покупцеві готівкових коштів за неотриманий або повернутий ним товар статтею 9 Закону не передбачено.
Разом з тим, пунктом 1 статті 9 Закону передбачено, що проведення розрахунків у касах підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та без застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок дозволяється суб'єктам господарювання лише при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва, крім підприємств торгівлі.
Крім того, загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків при безготівкових розрахунках, в тому числі при поверненні готівкових коштів, що переказані отримувачу (фізичній особі) на відповідний рахунок регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976.
Отже, підприємства торгівлі відповідно до Закону при поверненні покупцеві готівкових коштів за неотриманий, або повернутий ним товар мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
2.2.148. На підприємстві рахується РРО (ЕРА 501) 2000 р. виготовлення. Введення в експлуатацію здійснено 16.12.2002 р. Чи може підприємство використовувати такий РРО ще 7 років, тобто до 2009 р.?
Порядок проведення розрахункових операцій суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначено ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. N 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. N 1776-III, зі змінами та доповненнями).
Нормою ст. 2 цього Закону визначено, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовано фіскальні функції і який призначено для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Пунктом 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. N 601, визначено, що строк служби - це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.
До складу касового апарата входять функціональні вузли та блоки: мікропроцесор, мікросхеми оперативної та фіскальної пам'яті, годинник-календар, механізм друку, клавіатура, табло касира та покупця тощо. Кожен з таких вузлів має ресурс (строк служби) і показники надійності. Саме з урахуванням таких показників комплектувальних вузлів і блоків виробник установлює в річному вимірі строк служби касового апарата в цілому. При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат.
Фактично після вичерпання строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність реєстратора в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам'яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов'язковими для РРО відповідно до вимог Закону N 265/95-ВР.
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев'яти років від дати випуску, строку служби апарата, яка встановлена Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.99 р. N 11 (зареєстровано в Мін'юсті України 07.03.2000 р. за N 133/4354).
Отже, у разі використання суб'єктом господарювання реєстратора, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону N 265/95-ВР. Тобто подальше використання такого пристрою суб'єктом господарювання є порушенням вимог ст. 3 цього Закону і тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону N 265/95-ВР.
2.2.149. Інформація, що міститься у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. N 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 265/95-ВР) суб'єкти господарювання зобов'язані під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг використовувати лише ті реєстратори, які включено до Державного реєстру РРО (за текстом - Держреєстр РРО), з урахуванням сфери їх застосування. Розглянемо детальніше Держреєстр РРО та з'ясуємо, яка корисна для користувачів РРО інформація міститься у ньому.
Державний реєстр РРО - це офіційний документ, у якому викладено перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, що відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Уперше Держреєстр РРО було опубліковано у 1997 р., коли постановою Кабінету Міністрів України "Про Положення про Державний реєстр електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем" від 22.08.97 р. N 913 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. N 1315) було затверджено Положення про Державний реєстр електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем. Нині порядок ведення Держреєстру РРО регулюється постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій" від 29.08.2002 р. N 1315 (зі змінами та доповненнями).
Держреєстр РРО постійно оновлюється (приблизно один раз на квартал), тому слід користуватися лише останньою його редакцією, яка публікується, зокрема, на сторінках "Вісника" або на веб-сторінці ДПА України (www.sta.gov.ua).
Щодо кожної моделі реєстратора в Держреєстрі РРО наводиться така інформація:
назва моделі чи модифікації;
версії внутрішнього програмного забезпечення;
заявник;
виробник;
строк первинної реєстрації в органах державної податкової служби;
дата та номер рішення про включення до Держреєстру РРО;
сфера застосування.
Держреєстр РРО складається з двох частин.
До першої частини Реєстру внесено інформацію про РРО, дозволені до первинної реєстрації. Тобто це ті РРО, що продаються виробниками чи їхніми дистриб'юторами.
Друга частина Реєстру містить інформацію про реєстратори, первинну реєстрацію яких заборонено. Якщо користувач придбаває новий реєстратор, віднесений до другої частини Держреєстру РРО, то органи ДПС його не зареєструють.
Держреєстр РРО розділено на дві частини у 2002 р., коли Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" від 18.02.2002 р. N 199 та затверджено нові технічні вимоги до РРО. Зміни у конструкціях РРО мали на меті підвищити надійність захисту інформації, що обробляється та зберігається реєстраторами. Зі зміною конструкції нових РРО постановою N 199 було врегульовано технічні вимоги до реєстраторів, дозволених для застосування до набрання чинності новими вимогами, тобто дія нових вимог на них не поширювалась. Моделі таких реєстраторів було внесено до другої частини Держреєстру РРО, що дало можливість відповідно до норм Закону N 265/95-ВР продовжити їх використання до виведення з експлуатації.
Окремої уваги заслуговує сфера застосування реєстраторів, зазначена в Держреєстрі РРО для кожної моделі окремо.
Основними сферами застосування РРО є:
торгівля; громадське харчування; сфера послуг;
виїзна торгівля; сфера послуг;
торгівля; громадське харчування; сфера послуг; підприємства поштового зв'язку;
оформлення проїзних/перевізних документів на поїзди приміського сполучення;
оформлення проїзних/перевізних документів на автовокзалах та автостанціях;
казино; зали гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів;
торгівля; громадське харчування; сфера послуг; підприємства електрозв'язку;
торгівля; громадське харчування; сфера послуг; АЗС;
послуги таксі;
купівля-продаж іноземної валюти.
2.2.150. Коментар до наказу ДПА України від 01.07.2008 N 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції".
Наказом ДПА України від 01.07.2008 р. N 430 затверджено нову редакцію Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (за текстом - наказ N 430). Перш ніж зупинитися на змінах, внесених до переліку засобів фіскального контролю зазначеним наказом, слід нагадати основні засади формування Державного реєстру.
Понад півтора року діє нова редакція Положення про Державний реєстр РРО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. N 1315 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2006 р. N 1773, за текстом - Положення N 1315) відповідно до ст. 12 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій при розрахунках у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Порівняно із попередньою редакцією Положення N 1315 нова редакція дає змогу суттєво (і це визнають виробники касової техніки в Україні) скоротити процедуру формування Державного реєстру, яка передбачає включення (виключення) моделей реєстраторів до Державного реєстру, розширення переліку версій їх внутрішнього програмного забезпечення, продовження строків первинної реєстрації моделей реєстраторів в органах ДПС, а також уточнення сфер їх застосування.
Попередній розгляд питань формування Державного реєстру здійснює утворений наказом ДПА України від 16.03.2007 р. N 147 спеціальний дорадчий орган - технічна комісія, до складу якої входять представники Міністерства промислової політики, Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, ДПА України, СБУ, Нацбанку України та Державного підприємства "Укрелекон".
Свою діяльність технічна комісія здійснює відповідно до Положення, затвердженого наказом ДПА України від 17.04.2007 р. N 236 і зареєстрованого в Мін'юсті України 03.05.2007 р. за N 445/13712. Слід зазначити, що крім попереднього розгляду питань, пов'язаних з формуванням Державного реєстру, технічна комісія готує та надає пропозиції ДПА України щодо строків та порядку виведення з експлуатації або доопрацювання РРО, які не відповідають новим вимогам, у разі зміни фіскальних вимог або вимог нормативних документів до реєстраторів. До повноважень технічної комісії віднесено також розгляд проектів нормативно-правових актів та нормативних документів з питань ведення Державного реєстру.
Відповідно до п. 6 Положення N 1315 рішення про включення (відмову у включенні) моделей до Державного реєстру або їх виключення, розширення переліку версій внутрішнього програмного забезпечення моделей, продовження строку їх первинної реєстрації приймає ДПА України на підставі висновків технічної комісії, оформлених протоколом, а також інших документів, які підтверджують відповідність моделей реєстраторів встановленим обов'язковим вимогам. Прийняті рішення оприлюднюються після їх затвердження центральним податковим органом на його офіційному сайті та у визначених ним друкованих засобах масової інформації.
З моменту набрання чинності новою редакцією Положення N 1315 (у редакції постанови N 1773) зміни до Державного реєстру вносилися наказами ДПА України від 08.06.2007 р. N 341, від 12.01.2008 р. N 9, від 01.04.2008 р. N 202 та від 01.07.2008 р. N 430.
Слід зазначити, що зміна регламенту формування Державного реєстру у зв'язку із запровадженням нової редакції цього Положення жодним чином не уповільнила темпів роботи підприємств - виробників касової техніки з розробки та введення в експлуатацію моделей РРО нового покоління, які побудовані на сучасній елементній базі, мають розвинуті функціональні можливості, відрізняються високою надійністю. Аналізуючи зміни у Державному реєстрі за останні два роки можна виділити найбільш характерні напрями розвитку ринку касової техніки.
По-перше, продовжується (і відповідно сертифікується) виробництво моделей касової техніки, які зарекомендували себе як надійні та зручні в експлуатації технічні засоби контролю.
По-друге, виробники шляхом внесення змін до внутрішнього програмного забезпечення РРО доповнюють функціональні характеристики реєстраторів додатковими властивостями (опціями), виходячи з побажань замовників цієї техніки та умов її експлуатації на конкретних підприємствах.
По-третє, найпопулярнішим розділом Державного реєстру (по кількості нових моделей реєстраторів) для виробників є і залишається розділ електронних контрольно-касових реєстраторів (так званих фіскальних принтерів).
По-четверте, Державний реєстр поповнюється новими моделями реєстраторів з вбудованими засобами криптографічного захисту інформації, які здатні працювати в режимі формування і зберігати контрольні стрічки у вигляді електронного документа.
Окремо слід зупинитися ще на одній позиції Державного реєстру, затвердженій наказом N 430.
Відповідно до Закону N 265/95-ВР гральні автомати, що застосовуються суб'єктами господарювання в сфері грального бізнесу для надання послуг, належать до РРО - автоматів з продажу товарів (послуг), які в автоматичному режимі здійснюють видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечують відповідний облік їх кількості та вартості. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. N 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" строк переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО для різних форм та умов діяльності, в тому числі для здійснення діяльності з використанням гральних автоматів, було встановлено станом на 01.07.2002 р. Надалі цей термін чотири рази переносився урядовими постановами: від 29.01.2003 р. N 151 - до 1 липня 2003 р., від 10.12.2003 р. N 1905 - до 1 липня 2004 р., від 28.10.2004 р. N 1447 - до 1 липня 2005 р., від 07.06.2006 р. N 803 - до 31 грудня 2006 р. Підставою для перенесення строків була відсутність технічних рішень для фіскалізації гральних автоматів.
Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено у поточному році, а саме наказом N 430 до Державного реєстру РРО включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", призначену для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів. Наявність у складі системи технічних пристроїв з криптографічним захистом інформації забезпечує високий рівень захисту та збереження даних про рух готівки або її замінників (жетонів, кредитів) як щодо кожного автомата окремо, так і в цілому по залу гральних автоматів. Таким чином, на сьогодні вирішено технічну проблему, яка гальмувала виконання вимог вищезазначеної урядової постанови.
2.3. Проведення розрахунків платниками єдиного податку
2.3.1. Чи можна фізичній особі - платнику єдиного податку, торгувати пивом у пляшках. Чи потрібно застосовувати РРО?
П. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. N 1336, передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності проводять розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при роздрібній торгівлі продовольчими товарами та пивом у пляшках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.
2.3.2. Чи мають право фізичні особи платники фіксованого, єдиного податку видавати "Товарний чек" при реалізації товару та які реквізити мають бути на товарному чеку?
Використання та форма товарних чеків при розрахунках зі споживачами у разі відключення електроенергії або виходу з ладу електронного контрольно-касового апарату було передбачено Положенням про порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженого наказом ДПА України від 18.09.97 N 343, який втратив чинність згідно з наказом ДПА Україні від 01.12.2000 N 614, виданим відповідно до зміненої редакції Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" (далі - Закон 265).
Згідно з п. 6 ст. 9 Закону 265 не застосовують реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу товарів (наданні послуг) суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Разом з тим, відповідно до п. 15 ст. 3 Закону 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року N 1023-XII "Про захист прав споживачів", із змінами та доповненнями (далі - Закон 1023).
Згідно з п. 7 ст. 1 Закону 1023 договір - усний чи письмовий право чин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).
Форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, визначена підпунктом 3.2 пункту 3 наказу ДПА України від 01.12.2000 N 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" (далі - наказ).
Виходячи з викладеного, товарний чек повинен мати напис "Товарний чек" та за змістом відповідати вимогам підпункту 3.2 пункту 3 наказу 614 за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій та напису "Фіскальний чек".
Тобто, товарний чек повинен мати такі реквізити:
- Назва суб'єкта господарювання;
- Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО);
- Індивідуальний податковий номер платника ПДВ (якщо платник, являється таким платником);
- Найменування товару (послуги);
- Ціна за одиницю виміру;
- ПДВ (%);
- Вартість;
- Розрахунок здійснив;
- Підпис;
- Дата.
2.3.3. Чи має право суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, який працює на загальній системі оподаткування та здійснює продаж товарів приватним підприємця, які сплачують фіксований податок, видавати товарний чек не застосовуючи РРО та чи включається до граничного розміру розрахункових операцій безготівкові розрахунки?
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (далі - Закон), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Враховуючи викладене, суб'єкти господарювання - фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО з дотриманням норм Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року N 1336, розробленою на виконання статті 10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2 вказаної вище постанови встановлений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) - 200 тис.грн. на один суб'єкт господарської діяльності, для роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва - 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Відповідно до ст. 2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки-оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Таким чином, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим, містить в собі загальний обсяг готівкових та безготівкових розрахунків, проведених суб'єктом господарювання протягом року.
Щодо товарного чека, то листом ДПА України від 30.12.2005 N 13365/6/23-8019 зазначено: "... форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена". Таким чином, суб'єкти господарювання мають право видавати товарні чеки довільної форми.
Разом з тим, виходячи із змісту Закону України "Про захист прав споживачів", а також визначення Законом терміну "розрахунковий документ", до якого відноситься товарний чек, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис "Товарний чек" та за змістом відповідати вимогам пп. 3.2 п. 3 наказу ДПА України від 01.12.2000 N 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, напису "Фіскальний чек".
2.3.4. Чи мають право фізичні особи - платники єдиного податку та платники, діяльність яких здійснюється за фіксованим розміром податку, торгувати пивом у пляшках та бляшанках без застосування РРО?
Відповідно до пп. 5 - 6 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (далі - Закон), реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику, та при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань оподаткування прибутковим податком з громадян, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).
Згідно із п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23 серпня 2000 року N 1336, передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань обкладення прибутковим податком з громадян; та суб'єкти підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності проводять розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при роздрібній торгівлі продовольчими товарами та пивом у пляшках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.