2.2.112. Який строк служби реєстраторів розрахункових операцій?
Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року N 601, із змінами і доповненнями, строк служби - строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою строку служби апарата, щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев'яти років від дати випуску.
2.2.113. Який максимальний термін використання книг обліку розрахункових операцій суб'єктами господарювання, або резервного реєстратора розрахункових операцій на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або відключення електроенергії, і в який строк центри сервісного обслуговування повинні забезпечити відновлення роботи реєстратора розрахункових операцій?
Відповідно до статті 5 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами і доповненнями (далі - Закон), на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Статтею 14 Закону передбачено, що у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій центри сервісного обслуговування зобов'язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин.
2.2.114. Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту реєстратора розрахункових операцій та ведення книги обліку розрахункових операцій?
Відповідно до п. 4.9 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 107/5298 (далі - Порядок РРО), із змінами та доповненнями, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та РК.
Згідно із п. 7.8 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 106/5297, із змінами та доповненнями (далі - Порядок КОРО), у розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО.
Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Згідно із п. 7.9 Порядку КОРО, якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, то за кожний робочий день у розділі 3 книги ОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1-2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 - тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки.
Крім того, на підставі даних РК щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3-8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу реєстратора, або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.
Відповідно до п. 4.9 Порядку РРО після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. При потребі виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
2.2.115. Який порядок заповнення "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій"?
Інструкція із заповнення "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою N ЗВР-1 наведена у додатку 2 до Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, затверджений наказом ДПА України від 01.12.2000 N 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 N 108/5299.
Звіт за формою N ЗВР-1 складається в розрізі всіх реєстраторів розрахункових операцій, що зареєстровані суб'єктом підприємницької діяльності та в розрізі книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю (депо, кондуктора, об'єкт виїзної торгівлі), які використовувались протягом звітного місяця.
У рядку "До державної податкової інспекції" слід зазначити назву району, міста, району в місті та міста (для міст з районним розподілом).
У рядку "реквізити суб'єкта підприємницької діяльності" наводяться назва суб'єкта підприємницької діяльності та його місцезнаходження (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові громадянина-підприємця та його місце проживання), що зазначені у свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ чи ідентифікаційний номер за ДРФО.
У графі 1 - порядковий номер запису у Звіті;
у графі 2 - модифікація реєстратора розрахункових операцій, а в рядках, де виконуються записи щодо книг обліку розрахункових операцій, - напис "книга обліку розрахункових операцій" або абревіатура "КОРО";
3. У графі 3 - фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій або книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на господарську одиницю (депо, кондуктора, об'єкт виїзної торгівлі).
4. У графах 4-6 записуються такі суми розрахунків за звітний місяць:
У графі 4 - загальна сума проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто сума коштів, яку отримано від покупців за реалізовані товари (надані послуги);
У графі 5 - частина суми розрахунків, зазначеної в графі 4, що оподатковується податком на додану вартість (далі - ПДВ) за ставкою 20 відсотків;
У графі 6 - сума ПДВ, обчислена виходячи із суми розрахунків, зазначеної в графі 5.
5. У графі 7 записується загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках). Якщо протягом звітного місяця через реєстратор розрахункових операцій були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4-7.
За бажанням суб'єкта підприємницької діяльності до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.
6. У рядку "Разом за всіма реєстраторами розрахункових операцій (розрахунковими книжками)"
У графах 4-7 записуються підсумки показників за відповідними графами.
7. Звіт підписують директор (керівник) та головний бухгалтер - для юридичних осіб, особисто громадянин-підприємець - для фізичних осіб. Факт прийняття Звіту органом державної податкової служби засвідчується підписом уповноваженої посадової особи цього органу із зазначенням дати його подання.
8. Звіт скріплюється печаткою суб'єкта підприємницької діяльності, якщо наявність такої у суб'єкта підприємницької діяльності передбачена чинним законодавством
2.2.116. При відключенні електроенергії в магазині підприємство використовувало зареєстровані належним чином розрахункові книжки. Чи потрібно подавати до податкового органу звітність по використаним книжкам?
Відповідно до пункту 3 Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. N 108/5299 (далі - Порядок), у разі використання розрахункової книжки на період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії звітність подається у складі, передбаченому для РРО.
Згідно із пунктом 2 Порядку звітність, пов'язана із застосування РРО надається у складі "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" за формою N ЗВР-1 (далі - Звіт), а при наданні звіту за останній місяць календарного року - з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному РРО. Звітність пов'язана з використання РК, подається у складі Звіту і Довідки про використання розрахункових книжок. Якщо є зареєстровані РРО та книги обліку розрахункових операцій, то відомості про суми розрахунків по РРО та книгам обліку розрахункових операцій можна відобразити у одному Звіті.
Пунктом 7 статті 3 розділу II Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", із змінами та доповненнями, звіт подається до податкового органу за місцем реєстрації РРО щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця.
2.2.117. Якщо суб'єкт господарської діяльності зареєстрував реєстратор розрахункових операцій і не здійснює господарської діяльності, чи потрібно подавати звіт до органів ДПС?
Відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами і доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.
Згідно з пункту 1 Порядку подання звітності, пов'язаною із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книги обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. N 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 108/5299, із змінами і доповненнями, передбачено, що звітність, пов'язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункових книжок (далі - РК), подається суб'єктом підприємницької діяльності щодо всіх зареєстрованих РРО, незалежно від застосування чи незастосування їх у звітному місяці, та щодо всіх книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю (депо, кондуктора, об'єкт виїзної торгівлі), які ведуться разом із розрахунковими книжками у випадках, визначених законом (крім виходу РРО з ладу або відключення електроенергії).
2.2.118. Чи передбачено подання уточнюючого "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)"?
Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.
Згідно із п. 2 Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книги обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за N 108/5299 (далі - Порядок N 614), звітність, пов'язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, подається у складі "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" за формою N ЗВР-1 (далі - Звіт), а при поданні звіту за останній місяць календарного року - з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному реєстраторі розрахункових операцій. Звітність, пов'язана з використанням розрахункових книжок, подається у складі Звіту та Довідки про використані розрахункові книжки.
Відповідно до п. 1 Порядку N 614 звітність, пов'язана із застосуванням РРО або використання розрахункових книжок, подається суб'єктом підприємницької діяльності щодо всіх зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій РРО, незалежно від застосування чи незастосування їх у звітному місяці.
Слід зауважити, що "Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункові книжки)" не відноситься до податкової звітності в розумінні Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Таким чином, подання уточнюючого "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)", чинним законодавством не передбачено.
2.2.119. Чи передбачено складання акту у разі помилково вибитого чека та який порядок відображення даної суми в "Звіті про використання реєстраторів розрахункових операцій"?
Відповідно до 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N 614 (далі - Порядок), скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи реєстратора розрахункових операцій окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо реєстратор розрахункових операцій не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача", крім цього, як передбачено пунктом 4.8 Порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій необхідно скласти акт про відміну помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа, акти про скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб'єкта підприємницької діяльності і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 5 Інструкції щодо заповнення "Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою N ЗВР-1 Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000 N 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 за N 108/5299, із змінами і доповненнями, якщо протягом звітного місяця через реєстратор розрахункових операцій були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми до граф 4-7 Звіту не включаються.
2.2.120. Яким чином відображається у звіті про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій сума викрадених коштів з касового ящика реєстратора розрахункових операцій?
Відповідно до Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 N 614, зареєстрованого у Мін'юсті України 05.02.2001 за N 108/5299, звітність, пов'язана із застосуванням РРО, подається у складі "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)" за формою N ЗВР-1 (далі - Звіт). Графи Звіту заповнюються згідно з Інструкцією із заповнення "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)" (далі - Інструкція).
Згідно з п. 4 Інструкції у графі 4 записується загальна сума проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто сума коштів, яку отримано від покупців за реалізовані товари (надані послуги).
Таким чином, у Звіті відображається повна сума проведених за звітній місяць розрахункових операцій, незалежно від того, що певна сума коштів була викрадена з касового ящика реєстратора розрахункових операцій, тобто окремого відображення у Звіті суми викрадених коштів не передбачено.
2.2.121. При закупівлі пально-мастильних матеріалів (операція пов'язана з господарською діяльністю) підприємство розрахувалося готівковими коштами у сумі до 10 тис.грн. Продавець за відпущені пально-мастильні матеріали видав належно оформлений касовий чек. Чи є касовий чек розрахунковим документом та яка гранична сума готівкових розрахунків?
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (далі - Закон), розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Згідно із п. 2.3 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. N 637, гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Постановою Правління НБУ від 09.02.2005 р. N 32 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" така сума встановлена у розмірі 10000 грн.
Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними картками.
Зазначені обмеження не поширюються на:
а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;
б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
в) розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними електроенергію;
г) використання коштів, виданих на відрядження;
ґ) розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції. Перелік товарів, що належать до цієї продукції (далі - сільськогосподарська продукція), визначений Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України".
Таким чином, у разі проведення розрахунків за пально-мастильні матеріали готівкою, касовий чек, що роздрукований на реєстраторі розрахункових операцій, є розрахунковим документом.
Гранична сума готівкового розрахунку не повинна перевищувати 10000 грн. для розрахунків в касі підприємства.
Обмеження 10000 грн. не розповсюджується на готівкові розрахунки проведені через належним чином зареєстрований РРО.
2.2.122. Яким чином потрібно проводити розрахункові операції у випадку виходу з ладу РРО?
Згідно статті 5 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
2.2.123. Які реєстратори розрахункових операцій приймаються до реєстрації в пунктах обміну валюти?
Порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти визначено Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87 (далі - Порядок).
Відповідно до розділу 2 п. 2.1 Порядку до реєстрації приймаються реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО), модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій з визначеною сферою застосування "операції з купівлі-продажу іноземної валюти", за умови, що термін служби РРО не вичерпаний, та з урахуванням термінів реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.
2.2.124. Які документи подає суб'єкт господарювання (далі - СГ) при реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти?
Згідно з пп. 2.2-2.3 р. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, визначено, що реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням СГ.
Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання документів а взяття на облік - у день подання СГ усіх необхідних документів.
Реєстрація РРО здійснюється на підставі подання СГ письмової заяви довільної форми, у якій зазначені сфера застосування та реквізити РРО (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, постачальник або виробник, дата виготовлення), а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою СГ:
- копії свідоцтва про державну реєстрацію СГ (якщо СГ має зареєстрований в даному органі ДПС реєстратор, то копію свідоцтва надавати не треба);
- документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування реєстратором;
- паспорта (формуляра) на РРО;
- належним чином оформленої довідки про реєстрацію пункту обміну іноземної валюти у відповідному територіальному управлінні Національного банку України;
- у разі реєстрації РРО, що був раніше зареєстрований іншим СПД, - довідки про скасування реєстрації.
Оригінали документів повертаються СГ, копії залишаються в органі ДПС.
2.2.125. Який порядок проведення розрахунків уповноваженими банками, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти?
Відповідно до ст. 4 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями, уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані:
- проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти, змінювати курс валюти відповідно до порядку, встановленого Національним банком України;
- проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;
- зберігати протягом робочої зміни другий примірник розрахункового документа, що підтверджує здійснення операції;
- застосовувати у встановленому порядку лише ті реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
- видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції;
- здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку;
- забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту;
- проводити технічне обслуговування і ремонт реєстраторів розрахункових операцій у встановленому порядку;
- забезпечувати цілісність пломб реєстраторів розрахункових операцій, а також незмінність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції.
2.2.126. Чи має право суб'єкт господарювання, який здійснює операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти за рахунок власних коштів, та коштів банку?
Відповідно до п. 6 ст. 4 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями, уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані:
- здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку.
Отже, здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти за рахунок власних коштів законодавством не передбачено.
2.2.127. Чи необхідно надавати до органів державної податкової служби довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій виданої центром сервісного обслуговування у разі ремонту реєстратора розрахункових операцій?
Згідно із п. 3.6 р. 3 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за N 234/8833, суб'єкт підприємницької діяльності повинен подати до органу державної податкової служби за місцем обліку реєстратора не пізніше настання найближчого терміну подання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО копію кожної довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій, виданої центром сервісного обслуговування.
2.2.128. Чи повинен центр сервісного обслуговування подавати до органів державної податкової служби звіт про використання засобів контролю?
Згідно із п. 3.9 р. 3 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за N 234/8833, центр сервісного обслуговування (далі - ЦСО) щокварталу до 25 числа наступного за звітним кварталом місяця подають до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням звіт про використання засобів контролю за формою додатка 8. У разі припинення діяльності ЦСО або припинення дії договору з постачальником окремої моделі (модифікації) РРО звіт про використання засобів контролю повинен подаватися не пізніше двох тижнів від дня виникнення зазначених обставин.
2.2.129. Обов'язки суб'єктів господарювання при проведені операцій з купівлі-продажу іноземної валюти?
Згідно із п. 4.5 р. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за N 234/8833, суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити:
- виконання наприкінці кожної робочої зміни касира Z-звіту та зберігання надрукованого Z-звіту в журналі використання РРО;
- ведення у встановленому порядку поточного, а також зберігання в пункті обміну попереднього журналу використання РРО;
- зберігання кожного журналу використання РРО протягом трьох років після його закінчення;
- друкування фіскального звіту, інших документів (крім розрахункових та Z-звіту), що передбачені документацією на РРО, під час здійснення перевірки пункту обміну на вимогу представника контролюючого органу, зберігання на місці проведення валютних операцій, реєстраційного посвідчення, довідки про опломбування реєстратора, паспорта (формуляра) на РРО, довідки про реєстрацію журналу використання РРО або копій цих документів.
2.2.130. Чи має право суб'єкт підприємницької діяльності використовувати в пункті обміну реєстратор розрахункових операцій, який не зазначений в реєстраційному посвідченні та без наявності договору про сервісне обслуговування реєстратора розрахункових операцій?
Згідно із п. 4.2 р. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за N 234/8833, реєстратор розрахункових операцій може застосовуватись тільки в тому пункті обміну, який зазначений в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про сервісне обслуговування реєстратора.
2.2.131. В який термін відповідальна посадова особа органу державної податкової служби приймає рішення про можливість реєстрації реєстратора розрахункових операцій?
Згідно із п. 2.4 р. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за N 234/8833, на підставі вивчення наданих документів суб'єктом підприємницької діяльності, відповідальна посадова особа органу державної податкової служби не пізніше двох днів з часу їх подання приймає рішення про можливість реєстрації РРО. За позитивним рішенням виписується довідка про резервування фіскального номера РРО у двох примірниках; один примірник довідки надається суб'єкту підприємницької діяльності, другий залишається в органі державної податкової служби.
2.2.132. В який термін після отримання довідки про резервування фіскального номера реєстратора, суб'єкт господарювання зобов'язаний ввести реєстратор розрахункових операцій в експлуатацію (фіскалізувати)?
Відповідно до п. 2.5 р. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за N 234/8833, протягом п'яти робочих днів з моменту отримання довідки про резервування фіскального номера реєстратора суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити укладення договору про сервісне обслуговування реєстратора з центром сервісного обслуговування, який має відповідний договір з постачальником даної моделі реєстратора розрахункових операцій, а також перевести РРО у фіскальний режим роботи, занести фіскальний номер до фіскальної пам'яті.
2.2.133. Чи має право підприємство, яке здійснює операції з іноземною валютою та має мережу відокремлених філій реєструвати реєстратор розрахункових операцій за місце знаходженням цих філій?
Згідно із п. 2.2 р. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за N 234/8833, підприємства, які мають мережу відокремлених філій (представництв), які взяті на податковий облік у місцевих органах державної податкової служби та відповідно до законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати реєстратор розрахункових операцій за місцезнаходженням цих філій.
2.2.134. В яких випадках працівники органів державної податкової служби мають право проводити перевірку програмного забезпечення за допомогою верифікатора та самостійно опломбовувати реєстратори розрахункових операцій?
Згідно із п. 3.8 р. 3 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за N 234/8833, перевірка відповідності реєстратора розрахункових операцій, у тому числі перевірка програмного забезпечення за допомогою верифікатора, повинна проводитися за рішенням керівника органу державної податкової служби або його заступника в таких випадках:
- порушення цілісності засобу контролю, установленого на реєстратор;
- виявлення факту опломбування РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у довідці про опломбування;
- застосування суб'єктом підприємницької діяльності при розрахунках неналежним чином опломбованого або несправного реєстратора;
- підключення до РРО додаткових пристроїв (блоків), якщо таке підключення не передбачене документацією виробника;
- письмове звернення споживача або суб'єкта підприємницької діяльності, що застосовує реєстратор.
Перевірку проводять уповноважені посадові особи органу державної податкової служби, після чого реєстратор опломбовується.
Якщо опломбування здійснила вповноважена посадова особа органу державної податкової служби, то суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити переопломбування реєстратора в центральному сервісному центрі не пізніше наступного робочого дня після перевірки (крім випадків виявлення невідповідності програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції, до документації виробника).
Відповідно до розділу 1 верифікатор - технічний засіб контролю, за допомогою якого шляхом послідовного порівняння одиниць виміру інформації (біт, байт) установлюється ідентичність версій внутрішнього програмного забезпечення реєстратора розрахункових операції, що перебуває в експлуатації, та еталонного зразка.
2.2.135. Який порядок реєстрації валютної операції через реєстратор розрахункових операцій та в який час видається розрахунковий документ?
Відповідно до п. 4.3 р. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за N 234/8833, реєстрація валютної операції через реєстратор розрахункових операцій повинна проводитися одночасно з прийняттям та видачею клієнтові коштів (чеків). Розрахунковий документ, що підтверджує здійснення валютної операції, повинен видаватися клієнтові не пізніше завершення операції.
2.2.136. Які дії касира, якщо сталася поломка реєстратора розрахункових операцій та відбулось обнулення оперативної пам'яті фіскального блока реєстраторів розрахункових операцій з купівлі продажу іноземної валюти?
Відповідно до п. 4.8 р. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 N 87, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.02.2004 за N 234/8833 (далі - Порядок N 87), якщо сталася поломка реєстратора розрахункових операцій чи відключення електроенергії, то безпосередньо після встановленого відремонтованого реєстратора або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО підсумкову інформації про проведені операції за період роботи без застосування РРО. У разі обнуління оперативної пам'яті фіскального блока реєстратора слід також провести через РРО підсумкову інформації про проведені операції за період роботи з початку робочої зміни касира, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії. Суми проводяться окремо за кожним найменуванням валюти, видом валютної операції, а також окремо за різними значеннями курсів купівлі-продажу (крос-курсів).
Після друкування відповідного службового звіту за проведеними сумами слід виконати Z-звіт. Дані звіти повинні зберігатися разом у журналі використання РРО.
2.2.137. Які документи повинен надати суб'єкт господарювання при реєстрації наступного журналу використання реєстратора розрахункових операцій?
Згідно із п. 2.12 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за N 234/8833, реєстрація другого та наступних журналів використання РРО здійснюється за поданням суб'єкта підприємницької діяльності письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію журналу використання РРО.
2.2.138. Який порядок реєстрації першого журналу використання реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти?
Відповідно до п. 2.11 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, реєстрація першого журналу використання РРО здійснюється одночасно з реєстрацією РРО або на підставі подання суб'єктом підприємницької діяльності письмової заяви довільної форми та реєстраційного посвідчення на РРО, яке повертається суб'єкту підприємницької діяльності.
Посадова особа органу державної податкової служби здійснює запис у відповідному розділі книги реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, виписує довідку про реєстрацію журналу використання РРО у двох примірниках, а також здійснює записи у незаповнених рядках титульної сторінки журналу.
Журналу використання РРО надається фіскальний номер, який збігається з фіскальним номером РРО та який є одночасно номером довідки про реєстрацію. Один примірник довідки надається суб'єкту підприємницької діяльності, другий - залишається в органі державної податкової служби. Термін реєстрації - не більше двох робочих днів з моменту подання суб'єктом підприємницької діяльності усіх необхідних документів.
2.2.139. Розрахунок з відстроченням платежу.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, відповідно до статті 3 Закону зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Разом з тим відповідно до ст. 2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Розрахункові операції у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем проводяться через реєстратор розрахункових операцій за відділом "погашення кредиту".
Остаточний розрахунок за відстроченим платежем має бути проведений через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін, товарів (послуг) та обліку їх кількості.
2.2.140. Щодо програмування реєстраторів розрахункових операцій в аптеках.
Статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 N 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 265) встановлено, що суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Згідно пункту 11 статті 3 Закону N 265 суб'єкти господарської діяльності повинні проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
На теперішній час технічні можливості контрольно-касової техніки, яка включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та дозволена до застосування в Україні, значно розширені. Переважна більшість запропонованих до використання моделей реєстраторів розрахункових операцій здатна в повній мірі забезпечувати дотримання аптечними закладами при проведенні розрахункових операцій вимог пункту 11 статті 3 Закону N 265.
Також, на теперішній час до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено реєстратори, які входять до складу комп'ютерних систем та комплексів. Як свідчить аналіз якісного складу зареєстрованих на аптечні заклади реєстраторів розрахункових операцій, саме такі комплекси останнім часом здебільшого і використовуються при продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення в аптечних закладах. При цьому, технічні можливості таких систем щодо програмування кількості найменувань товарів практично необмежені.
Тобто, на теперішній час не існує обґрунтованих перешкод для проведення в аптечних закладах розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування реєстрації продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення за окремими найменуваннями та цінами.
Слід зазначити, що використання режиму попереднього програмування найменування і цін товарів, забезпечує відображення в касових чеках, які друкуються реєстраторами, назв аптечних закладів, їх адресу, найменування кожного лікарського засобу, його вартість, а також загальну вартість придбаних засобів. Видача покупцям таких касових чеків дозволяє в повній мірі реалізувати вимоги Закону України "Про захист прав споживачів".
Крім того, слід зазначити, що згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 N 1336 суб'єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села, дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Разом з тим, продаж аптечними закладами лікарських засобів та товарів медичного призначення без зазначення у касовому чеку їх найменування та ціни, є не тільки порушенням норм Закону N 265, а й порушенням передбачених Законом України "Про захист прав споживачів" прав громадян на захист у разі придбання ними неякісних лікарських товарів.
2.2.141. Щодо продажу основних фондів
Виходячи з позиції судів, якщо основні засоби до дати продажу використовувались у господарській діяльності суб'єкта господарювання і згідно з даними бухгалтерського обліку відносились до основних засобів, розрахунки за готівку при продажу таких основних засобів, можуть проводитись у касі суб'єкта, або у безготівковій формі через установи банків.
Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно пункту 1 статті 17 Закону N 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Разом з тим, в преамбулі Закону N 265/95-ВР зазначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.