Доходи виплачуються ФОПу з окупованих територій: що з ПДФО?

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення ТОВ щодо окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що є платіжною установою та надає платіжні послуги на підставі ліцензії Національного банку України (далі - НБУ). Товариство є оператором міжнародної платіжної системи [...], яка внесена НБУ до реєстру платіжних систем, оператором яких є небанківські установи.

Клієнтами фінансових послуг можуть бути фізична особа або суб'єкт господарювання, які отримують або мають намір отримати фінансову послугу. Відповідно до умов надання послуг з переказу коштів компанія надає послуги з переказу коштів клієнтам - фізичним особам на підставі публічного договору про надання послуг з переказу коштів.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи потрібно утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з операцій з фізичними особами - підприємцями з окупованих територій станом на 01.01.2023 (після повномасштабного вторгнення)?

2. Чи повинен перереєструватись (зазначити місце проведення своєї господарської діяльності) фізична особа - підприємець, якщо згідно з єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місце реєстрації останнього є непідконтрольна територія України?

Відповідно до п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року №254-VIII "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" (далі - Постанова №254), або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу. Дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон №1207).

У п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови №254, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу застосовується на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС).

Підпунктом 38.9 п. 38.9 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення Кодексу" встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов'язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 та пп. 2 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця та/або доходу фізичної особи - підприємця платника - єдиного податку.

Водночас період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України (ст. 1 Закону України від 02 вересня 2014 року №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції").

Разом з тим зараз існує Рішення Президента України, прийняте на підставі ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо введення в дію рішення РНБО України від 30.04.2018 "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях", уведеного в дію Указом Президента України від 30.04.2018 №116. Разом з тим рішення РНБОУ має гриф "для службового користування".

Одночасно з цим Верховним Головнокомандувачем Збройних сил України прийнято Наказ від 30.04.2018 №3дск-оп "Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях".

Таким чином, положення пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу застосовуються суб'єктами господарювання та/або самозайнятими особами, які нараховують (виплачують) дохід на користь фізичних осіб - підприємців, місце проживання або податкова адреса яких зареєстровані на тимчасово окупованій території, визначення якої наведено у п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Щодо другого питання

Відповідно до ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців здійснюється відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон №755) шляхом включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

До Єдиного державного реєстру вносяться відомості, зокрема, про місцезнаходження фізичної особи - підприємця. Тобто зміна місцезнаходження фізичної особи - підприємця потребує державної реєстрації. Згідно зі ст. 9 Закону №755 в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження фізичної особи - підприємця (адресу місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем).

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону №755 одним із принципів, на яких базується державна реєстрація фізичних осіб - підприємців, є обов'язковість державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; об'єктивність, достовірність та повнота відомостей у Єдиному державному реєстрі; відкритість та доступність відомостей Єдиного державного реєстру.

Державна реєстрація та інші реєстраційні дії відповідно до ст. 25 Закону №755 проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили і тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також рішень, прийнятих Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до ст. 34 Закону №755.

Відповідно до ст. 65, 66 Кодексу взяття на облік та внесення змін до облікових даних фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру, наданих згідно із Законом №755.

Пунктом 45.1 ст. 45 Кодексу визначено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Контролюючі органи отримують відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію та інші реєстраційні дії у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами контролюючих органів для виконання покладених повноважень.

Отже, для контролюючих органів першоджерелом відомостей щодо місцезнаходження фізичної особи - підприємця є Єдиний державний реєстр, відомості з якого мають бути достовірними.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.