Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мещерякова Володимира Павловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України

Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Касмініна Олександра Володимировича - головуючого,

Городовенка Віктора Валентиновича,

Первомайського Олега Олексійовича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мещерякова Володимира Павловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Первомайського О.О. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Мещеряков В.П. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс).

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 Кодексу для цілей Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Як вбачається зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів, Мещеряков В.П. у січні 2019 року звернувся до суду з позовом до директора Донецької загальноосвітньої школи І-III ступенів № 2 Балаклійського району Харківської області Собків О.І., начальника відділу освіти Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області Швід С.А. про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. Балаклійський районний суд Харківської області рішенням від 4 квітня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовив. Харківський апеляційний суд постановою від 29 липня 2019 року апеляційну скаргу Мещерякова В.П. залишив без задоволення. Верховний Суд ухвалою від 9 вересня 2019 року відмовив у відкритті касаційного провадження у справі, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Автор клопотання вважає, що застосування Верховним Судом в його справі положень пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу призвело до порушення його прав, зокрема гарантованих положеннями частини четвертої статті 43 Конституції України; оспорювані положення Кодексу суперечать частині другій статті 3, частині першій, пунктам 1, 3 частини другої статті 129 Основного Закону України.

Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваних положень Кодексу, Мещеряков В.П. посилається на окремі положення Конституції України, Кодексу, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці", а також на судові рішення у своїй справі.

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно з Законом України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

З аналізу конституційної скарги вбачається, що автор клопотання не погоджується із законодавчо встановленим обмеженням щодо оскарження в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах, які, на його думку, "мають ознаки дискримінації".

Автор клопотання висловлює незгоду з судовими рішеннями, ухваленими у справі, в якій він був стороною, а також із законодавчими обмеженнями щодо можливості касаційного перегляду таких судових рішень.

Отже, суб'єкт права на конституційну скаргу не навів обґрунтування тверджень щодо невідповідності положенням частини другої статті 3, частини четвертої статті 43, частини першої, пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України положень пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, чим не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі за пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мещерякова Володимира Павловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.