Посилання скопійовано

Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги "Бронхіальна астма у дітей"

Міністерство охорони здоровя України | Наказ, Класифікація, Протокол від 23.12.2021 № 2856

1. Кадрові ресурси

Лікар педіатр, лікар алерголог дитячий, лікар пульмонолог дитячий, лікар функціональної діагностики, лікар лаборант, за потреби - лікар отоларинголог дитячий, медична сестра.

2. Матеріально-технічне забезпечення

Оснащення

Для установ, що надають вторинну амбулаторну медичну допомогу: спірограф, пікфлуометр, пульсоксиметр, електрокардіограф, небулайзери та інше обладнання відповідно до Табеля оснащення.

Для установ, що надають вторинну стаціонарну медичну допомогу: спірограф, пікфлуометр, пульсоксиметр, електрокардіограф, небулайзери, рентгенівський апарат, аналізатор газів крові, лабораторне обладнання, апаратура для проведення кисневої терапії та інше обладнання відповідно до Табеля оснащення.

Лікарські засоби (нумерація не визначає порядок призначення)

Бронходилятатори, бета 2-агоністи короткої дії: Сальбутамол, Фенотерол;

Бронходилятатори, бета 2-агоністи пролонгованої дії: Формотерол, Сальметерол (в якості монотерапії не застосовуються, а лише в комбінації з ІКС).

Комбіновані інгаляційні бронхолітики (бета 2-агоністи короткої дії + іпратропію бромід)

Інгаляційні глюкокортикостероїди: Беклометазон, Флютиказон, Будесонід;

Комбіновані лікарські засоби: Будесонід + Формотерол, Флютиказон + Сальметерол; Беклометазон + Формотерол;

Системні ГКС;

Антагоністи лейкотриєнових рецепторів: Монтелукаст;

Ксантини: Теофілін;

Магнію сульфат;

Моноклональні антитіла: Омалізумаб.

БРОНХІАЛЬНА АСТМА І COVID-19

Перевагу віддавати дистанційному контролю за перебігом хвороби і лікуванням, оскільки планові візити можуть слугувати ризиком інфікування.

Не ургентні діагностичні процедури (шкірні прик-тести, спірометрія) можуть бути відкладені.

Дистанційне спілкування з пацієнтом із застосуванням спеціальних опитувальників.

Візити в ЗОЗ лише у разі складних випадків, які потребують огляду пацієнта і відповідної корекції лікування.

АСІТ в період пандемії.

Початок АСІТ можна відкласти.

Якщо пацієнт вже отримує АСІТ - продовжувати, але категорично відміняти, якщо захворів на Covid-19 або є контактною особою.

VI. ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ

6.1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги

1. Наявність у лікаря загальної практики - сімейного лікаря клінічного маршруту пацієнта.

2. Наявність у ЗОЗ, що надають медичну допомогу пацієнтам з бронхіальною астмою у дітей, клінічного маршруту пацієнта.

3. Відсоток пацієнтів (діти старші за 5 років), яким проведено спірометричне дослідження та виконано тест на зворотність бронхообструкції та специфічне прик-тестування.

4. Відсоток пацієнтів, щодо яких лікарем загальної практики - сімейним лікарем отримано інформацію про медичний стан протягом звітного періоду.

6.2. Паспорти індикаторів якості медичної допомоги

1. Наявність у лікаря загальної практики - сімейного лікаря клінічного маршруту пацієнта.

Зв'язок індикатора із затвердженими настановами, стандартами та протоколами медичної допомоги.

Індикатор ґрунтується на положеннях Уніфікованого клінічного протоколу первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги "Бронхіальна астма у дітей".

Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора.

Даний індикатор характеризує організаційний аспект запровадження сучасних медико-технологічних документів (КМП) в регіоні. Якість медичної допомоги хворим на бронхіальну астму, відповідність надання медичної допомоги вимогам КМП, відповідність КМП чинному УКПМД даним індикатором висвітлюватися не може, але для аналізу цих аспектів необхідне обов'язкове запровадження КМП в закладах охорони здоров'я.

Бажаний рівень значення індикатора:

2022 рік - 50%;

2023 рік - 90%;

2024 рік та подальший період - 100%.

Інструкція з обчислення індикатора.

Організація (заклад охорони здоров'я), яка має обчислювати індикатор: структурні підрозділи з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.

Дані надаються лікарями загальної практики - сімейними лікарями (амбулаторіями сімейної медицини, центрами первинної медико-санітарної допомоги), розташованими на території обслуговування, до структурних підрозділів з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.

Дані надаються поштою, в тому числі електронною поштою.

Метод обчислення індикатора: підрахунок шляхом ручної або автоматизованої обробки.

Індикатор обчислюється структурними підрозділами з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій після надходження інформації від всіх лікарів загальної практики - сімейних лікарів (амбулаторій сімейної медицини, центрів первинної медико-санітарної допомоги), зареєстрованих на території обслуговування. Значення індикатора обчислюється як відношення чисельника до знаменника.

Знаменник індикатора складає загальна кількість лікарів загальної практики - сімейних лікарів (амбулаторій сімейної медицини, центрів первинної медико-санітарної допомоги), зареєстрованих в районі обслуговування. Джерелом інформації є звіт структурних підрозділів з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій, який містить інформацію про кількість лікарів загальної практики - сімейних лікарів (амбулаторій сімейної медицини, центрів первинної медико-санітарної допомоги), зареєстрованих на території обслуговування.

Чисельник індикатора складає загальна кількість лікарів загальної практики - сімейних лікарів (амбулаторій сімейної медицини, центрів первинної медико-санітарної допомоги), зареєстрованих в районі обслуговування, для яких задокументований факт наявності клінічного маршруту пацієнта, хворого на бронхіальну астму (наданий екземпляр КМП). Джерелом інформації є КМП, наданий лікарем загальної практики - сімейним лікарем (амбулаторією сімейної медицини, центром первинної медико-санітарної допомоги).

Значення індикатора наводиться у відсотках.

Зв'язок індикатора із затвердженими настановами, стандартами та протоколами медичної допомоги.

Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора.

Бажаний рівень значення індикатора:

2022 рік - 50%;

2023 рік - 90%;

2024 рік та подальший період - 100%.

Інструкція з обчислення індикатора.

Дані надаються ЗОЗ, розташованими на території обслуговування, до структурних підрозділів з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.

Дані надаються поштою, в тому числі електронною поштою.

Метод обчислення індикатора: підрахунок шляхом ручної або автоматизованої обробки.

Індикатор обчислюється структурними підрозділами з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій після надходження інформації від всіх ЗОЗ, зареєстрованих на території обслуговування. Значення індикатора обчислюється як відношення чисельника до знаменника.

Знаменник індикатора складає загальна кількість ЗОЗ, зареєстрованих в районі обслуговування. Джерелом інформації є звіт структурних підрозділів з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій, який містить інформацію про кількість лікарів загальної практики - сімейних лікарів (амбулаторій сімейної медицини, центрів первинної медико-санітарної допомоги), зареєстрованих на території обслуговування.

Чисельник індикатора складає загальна кількість ЗОЗ, зареєстрованих в районі обслуговування, для яких задокументований факт наявності клінічного маршруту пацієнта, хворого на бронхіальну астму (наданий екземпляр КМП). Джерелом інформації є КМП, наданий лікарем загальної практики - сімейним лікарем (амбулаторією сімейної медицини, центром первинної медико-санітарної допомоги).

Значення індикатора наводиться у відсотках.

Зв'язок індикатора із затвердженими настановами, стандартами та протоколами медичної допомоги.

Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора.

Аналіз індикатора дозволить виявити проблеми, пов'язані з кваліфікованою діагностикою бронхіальної астми у дітей.

Цільовий (бажаний) рівень значення індикатора на етапі запровадження УКПМД не визначається заради запобігання викривленню реальної ситуації внаслідок адміністративного тиску.

Інструкція з обчислення індикатора.

Організація (заклад охорони здоров'я), яка має обчислювати індикатор: Сімейний лікар (амбулаторія сімейної медицини, центр первинної медико-санітарної допомоги). Регіональне управління охорони здоров'я.

Дані надаються лікарями загальної практики - сімейними лікарями (амбулаторіями сімейної медицини, центрами первинної медико-санітарної допомоги), розташованими в районі обслуговування, до регіонального управління охорони здоров'я.

Дані надаються поштою, в тому числі електронною поштою.

Метод обчислення індикатора: підрахунок шляхом ручної або автоматизованої обробки. При наявності автоматизованої технології ЗОЗ, в якій обробляються формалізовані дані щодо медичної допомоги в обсязі, що відповідає Медичній карті амбулаторного хворого ( форма 025/о ).

Індикатор обчислюється лікарем загальної практики - сімейним лікарем (амбулаторією сімейної медицини, центром первинної медико-санітарної допомоги) шляхом ручного або автоматизованого аналізу інформації Медичних карт амбулаторного хворого (форма 025/о).

Індикатор обчислюється регіональним управлінням охорони здоров'я після надходження від всіх сімейних лікарів (амбулаторій сімейної медицини, центрів первинної медико-санітарної допомоги), зареєстрованих в регіоні обслуговування, інформації щодо загальної кількості пацієнтів сімейного лікаря (амбулаторії сімейної медицини), з діагнозом бронхіальна астма у дітей та вперше зареєстрованих протягом звітного періоду, а також тих з них, яким було проведено спірометричне дослідження та виконано реверсивний тест.

Знаменник індикатора складає загальна кількість пацієнтів, які перебувають під подальшим спостереженням у лікаря загальної практики - сімейного лікаря (амбулаторії сімейної медицини, центру первинної медико-санітарної допомоги), з діагнозом бронхіальна астма у дітей та вперше зареєстровані протягом звітного періоду. Джерелом інформації є:

Медична карта амбулаторного хворого ( форма 025/о ).

Чисельник індикатора складає загальна кількість пацієнтів, які перебувають під подальшим спостереженням у лікаря загальної практики - сімейного лікаря (амбулаторії сімейної медицини, центру первинної медико-санітарної допомоги), з діагнозом бронхіальна астма у дітей та вперше зареєстровані протягом звітного періоду, яким було проведено спірометричне дослідження та виконано тест на зворотність бронхообструкції та специфічне прик-тестування. Джерелом інформації є:

Медична карта амбулаторного хворого ( форма 025/о ).

Значення індикатора наводиться у відсотках.

Зв'язок індикатора із затвердженими настановами, стандартами та протоколами медичної допомоги.

Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора. При аналізі індикатора слід враховувати неприпустимість формального та необґрунтованого віднесення до чисельника індикатора тих хворих, для яких не проводилося медичного огляду лікарем загальної практики - сімейним лікарем (амбулаторією сімейної медицини, центром первинної медико-санітарної допомоги) протягом звітного періоду. В первинній медичній документації мають бути задокументовані факти медичного огляду хворого, а також наявність або відсутність повторних загострень захворювання. Пацієнти, для яких такі записи в медичній документації відсутні, не включаються до чисельника індикатора, навіть у випадку, якщо лікар загальної практики - сімейний лікар (амбулаторія сімейної медицини, центр первинної медико-санітарної допомоги) має достовірну інформацію про те, що пацієнт живий та перебуває на території обслуговування (за відсутності даних медичного огляду).

Інструкція з обчислення індикатора.

Організація (заклад охорони здоров'я), яка має обчислювати індикатор: лікар загальної практики - сімейний лікар (амбулаторія сімейної медицини, центр первинної медико-санітарної допомоги). Регіональне управління охорони здоров'я.

Дані надаються сімейними лікарями (амбулаторіями сімейної медицини, центрами первинної медико-санітарної допомоги), розташованими в районі обслуговування, до регіонального управління охорони здоров'я.

Дані надаються поштою, в тому числі електронною поштою.

Індикатор обчислюється регіональним управлінням охорони здоров'я після надходження від всіх лікарів загальної практики - сімейних лікарів (амбулаторій сімейної медицини, центрів первинної медико-санітарної допомоги), зареєстрованих в регіоні обслуговування, інформації щодо загальної кількості пацієнтів, які складають чисельник та знаменник індикатора.

Джерелом інформації є:

Медична карта амбулаторного хворого ( форма 025/о ).

Чисельник індикатора складає загальна кількість пацієнтів лікаря загальної практики - сімейного лікаря (амбулаторії сімейної медицини, центру первинної медико-санітарної допомоги), з діагнозом бронхіальна астма у дітей, для яких наведена інформація про медичний стан хворого із зазначенням відсутності або наявності повторних загострень захворювання.

Джерелом інформації є:

Медична карта амбулаторного хворого ( форма 025/о ).

Значення індикатора наводиться у відсотках.

VII. Перелік літературних джерел, використаних при розробці уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги

1. Електронний документ "Клінічна настанова, заснована на доказах "Бронхіальна астма", 2021

2. Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 127 від 02 березня 2011 року "Про затвердження примірних табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення центральної районної (районної) та центральної міської (міської) лікарень".

3. Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 734 від 31 жовтня 2011 року "Про затвердження табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення структурних підрозділів лікарні планового лікування".

4. Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 735 від 31 жовтня 2011 року "Про затвердження табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення структурних підрозділів лікарні інтенсивного лікування".

5. Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 739 від 31 жовтня 2011 року "Про затвердження табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення структурних підрозділів консультативно-діагностичного центру".

6. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 669/20982.

7. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28 вересня 2012 року № 751 "Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров'я України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 року за № 2001/22313.

8. Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 868 від 08 жовтня 2013 року "Про затвердження примірних табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення центральної районної (районної) та центральної міської (міської) лікарень".

Генеральний директор
Директорату медичних послуг

О. Машкевич

Додаток 1

до Уніфікованого клінічного протоколу

первинної та вторинної (спеціалізованої)

медичної допомоги

"Бронхіальна астма у дітей"

(пункт 3.2 розділу III)

КЛАСИФІКАЦІЯ

бронхіальної астми

За етіологією (при можливості уточнення на рівні спеціалізованого центру):

Алергічна (екзогенна, J45.0), яка виникає під впливом неінфекційних інгаляційних алергенів:

атопічна (IgE - залежна);

неатопічна (не IgE - залежна);

Неалергічна (ендогенна, J45.1), до якої відносять неімунні форми БА (астма фізичного навантаження, аспіринова БА).

Змішана (J45.8), при якій розвиток і подальший перебіг захворювання відбувається, як під дією інфекційних, так і неінфекційних факторів.

Ступінь важкості БА оцінюється ретроспективно за рівнем терапії (протягом декількох місяців), яка потрібна для контролю симптомів і загострень. Ступінь тяжкості не є постійною характеристикою хворого і змінюється з часом (під впливом терапії та різних чинників).

За ступенем важкості виділяють:

Легкий перебіг - захворювання добре контролюється на 1 та 2 кроці базисного лікування;

Середньо-тяжкий - захворювання добре контролюється на 3 кроці базисного лікування;

Важкий - захворювання добре контролюється на 4 або 5 кроці базисного лікування.

За рівнем контролю БА класифікують як контрольовану, частково контрольовану, неконтрольовану.

Додаток 2

до Уніфікованого клінічного протоколу

первинної та вторинної (спеціалізованої)

медичної допомоги

"Бронхіальна астма у дітей"

(пункт 3.1 розділу III)

ОЦІНКА

контролю БА

A. Симптоми астми контролю		Рівень контролю симптомів
За останні 4 тижні пацієнти мають:		Хороший контроль	Частковий контроль	Неконтрольований
Денні симптоми більше 2 разів	Так Ні	жодного	1-2 із перерахованих	3-4 із перерахованих
Нічні пробудження із-за астми	Так Ні
Потреба в КДБА Більше 2 разів на тиждень	Так Ні
Обмеження активності із-за астми	Так Ні
B. Фактори ризику для несприятливих наслідків бронхіальної астми
1 Оцінка факторів ризику при постановці діагнозу та періодично, особливо у пацієнтів з частими загостреннями 2 Вимірювання ОФВ1 на початку лікування, після 3-6 місяців прийому контролюючої терапії до покращення функції легень, з подальшою поточною оцінкою ризиків.
Потенційно змінні незалежні фактори ризику розвитку загострень Неконтролюючі симптоми астми Надмірне використання КДБА (1 інгалятора на місяць) Неадекватна терапія ІКС: не призначення ІКС, низька прихильність до терапії, некоректна техніка інгаляції Низький ОФВ1, особливо якщо 60% від повинних Значні психологічні та соціально-економічні проблеми Впливи: паління, вплив алергену при сенсибілізації Супутні: ожиріння, риносинусити, підтверджена харчова алергія Еозинофілія в мокроті або крові Вагітність Інші важливі незалежні фактори ризику загострень: Хворі, які були інкубовані або знаходяться у відділенні інтенсивної терапії із-за астми) більше або дорівнює 1 тяжкого загострення за останні 12 місяців		Наявність 1 або більше з цих факторів підвищує ризик загострень, навіть якщо симптоми добре контролюються
Фактори ризику розвитку фіксованої бронхообструкції Відсутність ІКС терапії Вплив тютюнового диму, хімічних речовин, професійних шкідливостей Низька початкова ОФВ1, хронічна гіперсекреція слизу, еозинофілія в мокроті або крові
Фактори ризику розвитку побічних ефектів медикаментозної терапії Системні: часті прийоми оральних ГКС, довгострокові високі дози ІКС, прийом інгібіторів Р450
Місцеві: високі дози або сильнодіючі ІКС, погана техніка інгаляції

Методи контролю: рекомендованим інструментом для оцінки і моніторингу за астма-контролем є: Астма - Контроль - Тест (додаток 3).

За періодом захворювання:

період загострення: прогресуюче зростання ядухи, кашлю, свистячих хрипів, відчуття стискання в грудній клітці або будь-якої комбінації перерахованих симптомів (легке, середньої важкості, важке і загострення загрозливе для життя);

контроль - відсутність проявів хвороби на фоні базисного лікування ("медикаментозна ремісія");

ремісія - повна відсутність симптомів хвороби на фоні відміни базисної протизапальної терапії.

Критерії важкості загострень БА

Показник	Легке загострення	Загострення середньої важкості	Важке загострення	Загрозливе для життя
Задишка	При ходьбі	При розмові, труднощі при годуванні, сидить	Є у спокої, відмовляється їсти, сидить нахилившись уперед	Ризик припинення дихання
Мова	Речення	Окремі фрази	Окремі слова	Не розмовляє
Поведінка дитини	Може бути збудженим	Частіше збуджений	Збуджений	Загальмований або в стані сплутаної свідомості
Частота дихання*	Збільшена до 30% від вікових норм	Збільшена до 30% від вікових норм	Збільшена більше ніж 30% від вікових норм	Парадоксальне дихання
Участь в акті дихання допоміжної мускулатури	Немає	Є	Значно виражене	Парадоксальні рухи грудної клітини та черевної стінки
Свистячі дистанційні хрипи	Немає	Помірні	Гучні	Відсутні ("німі легені")
Частота серцевих скорочень**	Нормальна	Збільшена на 20-30% від належних вікових величин	Збільшена більш ніж на 30% від належних вікових величин	Брадикардія
ПОШВ після застосування бета 2-агоніста	> 80%	60-80%	< 60%	Труднощі при вимірюванні
PaO2 (при диханні повітрям)	Норма, немає потреби вимірювати	> 60 мм рт.ст.	< 60 мм рт.ст. можливий ціаноз	< 60 мм рт.ст.
PaCO2 (при диханні повітрям)	< 45 мм рт.ст.	< 45 мм рт.ст.	> 45 мм рт.ст.	> 45 мм рт.ст.
SaO2 (при диханні повітрям)	> 95%	91-95%	< 90%	< 90%
Парадоксальний пульс***	Немає < 10 мм рт.ст.	Може бути 10-25 мм рт.ст.	Часто присутній 25 мм рт.ст. - діти старшого віку; 20-40 мм рт.ст. - діти раннього віку	Відсутність свідчить про втому дихальних м'язів

__________
Примітка:

Важкість загострень характеризується наявністю декількох ознак, але не обов'язково усіх.

__________

* Нормальна частота дихання у дітей після просинання

Вік - частота дихання

Менше 2 місяців - менше 60 на хвилину;

2-12 місяців - менше 50 на хвилину;

1-5 років - менше 40 на хвилину;

6-8 років - менше 30 на хвилину.

** Нормальна частота серцевих скорочень у дітей

Вік - частота серцевих скорочень

2-12 місяців - менше 160 на хвилину;

1-2 роки - менше 120 на хвилину;

2-8 років - менше 110 на хвилину.

*** Парадоксальний пульс - зниження систолічного артеріального тиску (АТ) під час нормального вдиху більше, ніж 10 мм рт.ст. порівняно із здоровими однолітками. Цей феномен типовий для обструктивних захворювань дихальних шляхів і тампонади серця. У здорових людей систолічний АТ при нормальному вдиху може знижуватися на величину до 10 мм рт.ст.

SaO 2 (Сатурація О2 ) - насичення крові киснем.

контроль - усунення проявів захворювання на фоні базисної терапії БА, згідно з визначенням рівня контролю (при первинній діагностиці рівень контролю не вказується);

період ремісії - повне усунення симптомів захворювання на фоні відміни базисної терапії.

Ускладнення захворювання (вказати за наявності):

легеневе серце (гостре, підгостре, хронічне);

хронічна емфізема легень;

пневмосклероз;

сегментарний або полісегментарний ателектаз легень;

інтерстиціальна, медіастінальна або підшкірна емфізема;

спонтанний пневмоторакс;

неврологічні ускладнення (беталепсія - епізоди короткочасної втрати свідомості на висоті кашлю або нападу при важкій астмі; судомний синдром, гіпоксична кома);

ендокринні розлади (затримка і відставання фізичного та статевого розвитку) при гормонозалежній астмі, при тривалій системній терапії ГКС - синдром Іценка-Кушинга, трофічні порушення, міопатичний синдром, остеопороз, осалгії, стероїдний діабет тощо).

Додаток 3

до Уніфікованого клінічного протоколу

первинної та вторинної (спеціалізованої)

медичної допомоги

"Бронхіальна астма у дітей"

(пункт 4.2 розділу IV)

ТЕСТИ

з контролю бронхіальної астми у дітей (Астма - Контроль - Тест)

Тест по контролю над БА у дітей старше 12 років (ACT-тест)

Питання	Варіанти відповіді
1	2
1. Як часто протягом останніх 4-х тижнів астма заважала Вам виконувати звичайний об'єм роботи (на роботі, на навчанні або вдома)?	1 - весь час 2 - дуже часто 3 - іноді 4 - зрідка 5 - ніколи
2. Як часто протягом останніх 4-х тижнів Ви відмічали у себе утруднене дихання?	1 - частіше, ніж 1 раз на день 2 - 1 раз на день 3 - від 3 до 6 разів на тиждень 4 -1-2 рази на тиждень 5 - жодного разу
3. Як часто протягом останніх 4-х тижнів Ви прокидались вночі або раніше, ніж звичайно, через симптоми астми (свистючого дихання, кашлю, утрудненого дихання, відчуття стиснення в грудях або болі в грудях)?	1 - більше або дорівнює 4 ночей за тиждень 2 - 2-3 ночі за тиждень 3 - раз на тиждень 4 - 1-2 рази 5 - жодного разу
4. Як часто протягом останніх 4-х тижнів Ви використовували інгалятор "швидкої допомоги" або небулайзер (такі як сальбутамол)?	1 - більше або дорівнює 3 рази на день 2 - 1-2 рази на день 3 - 2-3 рази на день 4 - менше або дорівнює 1 рази на тиждень 5 - жодного разу
5. Як би Ви оцінили, наскільки Вам вдавалося контролювати астму протягом останніх 4-х тижнів?	1 - зовсім не вдавалося 2 - погано 3 - в деякій мірі 4 - добре 5 - повністю вдавалось контролювати
Загальна оцінка (сума балів)

За даними ACT-тесту сума в 25 балів означає повний контроль. Сума в 20-24 бала означає, що астма контролюється добре, але не повністю. Сума 19 балів і менше вказує на неконтрольовану БА.

Тест по контролю над БА у дітей від 4 до 11 років (ACT-дитячий)

Запитання для дітей	Варіанти відповіді
1. Як у тебе справи сьогодні з БА?	0 - дуже погано 1- погано 2 - добре 3 - дуже добре
2. Як сильно БА заважає тобі бігати, займатись фізичним навантаженням або грати в спортивні ігри?	0 - дуже заважає, я зовсім не можу робити те, що я хочу 1 - заважає і це мене засмучує 2 - не дуже заважає, але це нічого 3 - не заважає
3. Внаслідок БА у тебе є кашель?	0 - так, весь час 1- так, часто 2 - так, інколи 3 - ні, ніколи
4. Ти прокидаєшся вночі внаслідок А?	0 - так, весь час 1- так, часто 2 - так, інколи 3 - ні, ніколи

Запитання для батьків: 5 - Як часто за останні 4 тижні Ваша дитина мала будь-які симптоми БА вдень?; 6 - Як часто за останні 4 тижні у Вашої дитини було свистюче дихання внаслідок БА вдень?; 7 - Як часто за останні 4 тижні Ваша дитина прокидалася вночі внаслідок БА?

Відповідь: 5 - ні жодного разу, 4 - 1-3 дня, 3 - 4-10 днів, 2 - 11-18 днів, 1 - 19-24 дня, 0 - кожний день.

За даними ACT - дитячого тесту сума 19 балів і менше вказує на неконтрольовану БА. Сума 20 балів і більше означає, що бронхіальна астма контролюється ефективно.

( Текст взято з сайту МОЗ України http://www.moz.gov.ua )

Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги "Бронхіальна астма у дітей"

Усі документи

Головні новини

Головне за тиждень

Перевір свого контрагента:

Зараз коментують