Щодо практичного застосування постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2014 року N 216 "Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків" та документального підтвердження належності продукції до медичних виробів

Державна фіскальна служба України у зв'язку з наявністю численних запитів платників податків щодо практичного застосування постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2014 року N 216 "Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків" (далі - постанова N 216) та документального підтвердження належності продукції до медичних виробів повідомляє.

Згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 467/2011, Міністерство охорони здоров'я України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, інформує та надає роз'яснення щодо здійснення державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, протидії ВІЛ-інфекції/ СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів.

У листі-роз'ясненні МОЗ України від 10.07.2014 р. N 18.02-04/4041/1563-ф-14, який надіслано митницям Міндоходів та регіональним головним управлінням Міндоходів листом ДФС України від 21.07.2014 р. N 29/7/99-99-19-04-01-17, зазначено таке:

обов'язковим документом, який підтверджує належність продукції до медичних виробів, є свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу;

декларація про відповідність та/або заява про медичні вироби особливого призначення, наявність яких передбачається Технічними регламентами щодо медичних виробів, які затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року N 753, N 754 та N 755, не є обов'язковими документами.

Свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу надаються виробам, які пройшли процедуру державної реєстрації у встановленому порядку.

Порядок державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2004 року N 1497, з урахуванням змін і доповнень (далі - Порядок N 1497).

Згідно з пунктом 3 Порядку N 1497 державну реєстрацію медичних виробів здійснює Державна служба України з лікарських засобів (далі - Держлікслужба) за результатами експертизи та у разі потреби випробувань, що проводяться експертними установами.

Пунктом 12 Порядку N 1497 визначено, що на підставі рішення про державну реєстрацію медичні вироби включаються до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (далі - Реєстр), що ведеться Держлікслужбою, а заявнику видається свідоцтво про державну реєстрацію медичних виробів за встановленим зразком, яке може мати додатки, де зазначаються модифікації медичних виробів та комплектувальні вироби.

Реєстр розміщено на веб-порталі МОЗ України за адресою www.moz.gov.ua, а пошукова система Реєстру - на веб-сайті Держлікслужби за адресою: http://portal.diklz/gov.ua/PublicSite/PUB/VMList.aspx.

Отже, враховуючи те, що постанова N 216 набрала чинності з 2 липня 2014 року, при здійсненні із зазначеної дати митного оформлення медичних виробів, які ввозяться на митну територію України і на які є свідоцтво про їх державну реєстрацію, податок на додану вартість нараховується за ставкою 7 відсотків. При цьому відсутність декларації про відповідність та/або заяви про медичні вироби особливого призначення за умови наявності діючого свідоцтва про державну реєстрацію медичних виробів не може бути підставою для відмови в застосуванні ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків.

З огляду на викладене Державна фіскальна служба України зобов'язує забезпечити інформування підпорядкованих органів ДФС України та проведення роз'яснювальної роботи серед платників податків із зазначеного питання.