ГУ ДФС у Рівненській області
Лист
| 27.01.2017 № 210/10/17-00-12-02-10. |
Головним управлінням ДФС у Рівненській області розглянуто лист про надання роз’яснення:
Чи повинно новостворене благодійне товариство подати установчі документи для включення його до Реєстру неприбуткових установ та організацій? Форма та термін подачі звітності неприбутковою організацією. Про подання звіту та терміни подачі звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.
Зазначена норма передбачена підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 21 грудня 2016 р. №1797 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".
Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених підпунктом 133.4.3 цього пункту.
Фінансова звітність є додатком до звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.
Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджена наказом Мінфіну від 17 червня 2016 року № 553.
Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), визначення кола платників, умови та порядок його нарахування і сплати регулюються Законом України від 08 липня 2010 р. №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464).
Відповідно до пункту 4 статті 5 Закону №2464 обов'язки платників єдиного внеску виникають з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Згідно пункту 4 частини другої статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати внески до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною першою статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску визначено роботодавців (страхувальників) – підприємства, установи та організації, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, осіб, якi забезпечують себе роботою самостiйно та фiзичних осіб за умови, якщо вони:
- використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;
- мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Форми та строки подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (далі – Звіт) передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року №441 (далі – Порядок №435).
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку № 435 визначено, що страхувальники, зокрема, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб зобов’язані формувати та подавати Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.
Звітним періодом є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 435.
При цьому, звітність формується та подається незалежно від того, чи нараховувався дохід найманим працівникам (застрахованим особам). Якщо юридичні особи або ФО - підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, Звіт за найманих працівників до органів доходів і зборів ними не подається (п.11 розд.ІІ Порядку №435).
Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно абз. першого частини 8 ст. 9 Закону №2464 платники зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця. Частиною 12 ст. 9 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Статтею 65 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами та доповненнями визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Якщо працівник, який одночасно є власником, виконує певну роботу на умовах трудового договору, укладеного відповідно до вимог ст.ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями, то йому повинна бути виплачена заробітна плата (згідно з трудовим договором (контрактом)), розмір якої не може бути меншим за мінімальний, установлений законодавством.
Відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" (далі – Постанова №413) повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови №413, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Звертаємо Вашу увагу, що інформування та надання роз’яснень стосовно законодавства про працю належать до компетенції Мінсоцполітики.
Згідно з пп. 14.1.180. п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу. Відповідно до пп. "б" п.176.2 ст.176 розділу IV Кодексу, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані у строки, встановлені для податкового кварталу, подавати податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Крім того, згідно п. 1.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим Міністерством юстиції України від 30 січня 2015 року за № 111/26556, в даній звітності зазначається військовий збір, передбачений пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.