Щодо виправлення помилок в бухгалтерському обліку

Міністерство фінансів України відповідно до листа Адміністрації Президента України до звернення щодо виправлення помилок в бухгалтерському обліку повідомляє.

Порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99 р. N 137 (далі - ПБО-6), яке за змістом гармонізує з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки".

Виправлення помилок у первинних документах та облікових регістрах здійснюється в порядку, визначеному Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, та Методичними рекомендаціями по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. N 356.

Згідно з ПБО-6 у примітках до фінансових звітів підприємство розкриває інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах, зокрема факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення. Доцільність (недоцільність) оприлюднення визначається суттєвістю інформації про помилки.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. N 73, суттєвою інформацією вважається інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності та керівництвом підприємства.

Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 р. N 635, передбачено, що розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема, кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності, які мають забезпечити надання користувачам всієї інформації з достатньою деталізацією про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.