Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Волоса Андрія Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 7, пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію"

Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Мельника Миколи Івановича - головуючого, доповідача,

Саса Сергія Володимировича,

Шевчука Станіслава Володимировича,

розглянула на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Волоса Андрія Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 7, пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., № 29, ст. 245), пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року № 901-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2016 p., № 4, ст. 44).

Заслухавши суддю-доповідача Мельника М.І. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Волос А.М. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частинам першій, другій статті 8, статті 19, частинам першій, шостій статті 43, частині другій статті 58, частині другій статті 61, частині першій статті 64, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України статті 7, пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року № З460-ІV (далі - Статут), пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року № 901-VIII (далі - Закон № 901).

У статті 7 Статуту визначено обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України. Відповідно до пункту 8 статті 12 Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення, як "звільнення з органів внутрішніх справ". Згідно з пунктом 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 901 до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Статуту.

З аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає, що наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - Управління) від 27 грудня 2017 року № 4480 за грубе порушення вимог статті 7 Статуту, Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII зі змінами (далі - Закон № 580), Правил внутрішнього службового розпорядку Управління, затверджених наказом Управління від 28 квітня 2016 року № 876, у зв'язку з невиходом на службу в період із 24 по 29 жовтня 2017 року та 31 жовтня 2017 року без поважних причин, наданням підроблених листів до Управління з метою створення умов для невиходу на службу, відповідно до статті 2, пункту 8 статті 12, статті 13 Статуту інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Окнянського відділення поліції Подільського відділу поліції Управління Волоса А.М. звільнено зі служби в органах поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Зазначений наказ реалізовано наказом Управління від 25 січня 2018 року № 96 о/с, відповідно до якого Волоса А.М. звільнено зі служби в органах поліції з 26 січня 2018 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, відмовлено в задоволенні позову Волоса А.М. до Управління про визнання протиправними та скасування наказів Управління "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Окнянського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області" від 27 грудня 2017 року № 4480 в частині звільнення його зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580 та від 25 січня 2018 року № 96 о/с в частині звільнення його зі служби в поліції, поновлення на службі на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Окнянського відділення поліції Подільського відділу поліції Управління, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27 грудня 2017 року по дату винесення судового рішення.

Верховний Суд ухвалою від 27 грудня 2018 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волоса А.М. на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року з підстав, установлених пунктом 2 частини шостої статті 12, пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності, що не підлягає касаційному оскарженню, виняткові обставини касаційного оскарження судових рішень у справах незначної складності не наведено.

Волос А.М. стверджує, що в межах строку на касаційне оскарження повторно звернувся з касаційного скаргою до Верховного Суду, який ухвалою від 21 січня 2019 року відмовив у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року. Автор клопотання зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 21 січня 2019 року не отримав, з її змістом не ознайомлений.

Суб'єкт права на конституційну скаргу вважає, що застосування Статуту до нього як до поліцейського призвело до порушення його права на працю та гарантії захисту від незаконного звільнення, передбачених статтею 43 Конституції України, і вказує, що "законом про дисциплінарну відповідальність поліцейських є лише затверджений у встановленому порядку Дисциплінарний статут Національної поліції України", поширення на поліцейських дії Статуту суперечить пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу; у конституційній скарзі зазначаються конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України, а також обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (частина перша, пункти 5, 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

У постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, яка, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, є остаточним судовим рішенням у його справі, пункт 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 901, щодо конституційності якого звернувся автор клопотання, не був застосований. Крім того, в ухвалі Верховного Суду від 27 грудня 2018 року оспорювані положення Статуту та Закону № 901 не застосовано. Отже, в цій частині конституційна скарга не відповідає вимогам частини першої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Зі змісту конституційної скарги вбачається, що в ній не зазначено конкретних положень статті 7 Статуту, що складається з двох частин, які належить перевірити на відповідність Конституції України.

Порушуючи питання про невідповідність положень статті 7, пункту 8 статті 12 Статуту частинам першій, другій статті 8, статті 19, частинам першій, шостій статті 43, частині другій статті 58, частині другій статті 61, частині першій статті 64, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, автор клопотання наводить положення Основного Закону України, Закону № 580, Статуту, посилається на юридичні позиції Конституційного Суду України. Однак цитування приписів Конституції України, наведення змісту положень законів України, посилання на рішення Конституційного Суду України без аргументації невідповідності Конституції України оспорюваних положень закону не є обґрунтуванням тверджень щодо їх неконституційності (ухвали Великої палати Конституційного Суду України від 24 травня 2018 року № 23-у/2018, від 24 травня 2018 року № 24-у/2018, від 31 травня 2018 року № 27-у/2018, від 7 червня 2018 року № 34-у/2018).

Крім того, аналіз конституційної скарги дає підстави вважати, що Волос А.М. фактично висловлює незгоду з передбаченим Законом № 901 поширенням дії Статуту на поліцейських до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції", що не є обґрунтуванням тверджень щодо невідповідності Конституції України оспорюваних положень Статуту в розумінні вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Щодо клопотання Волоса А.М. прийняти конституційну скаргу на підставі частини другої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для розгляду конституційної скарги з мотивів суспільного інтересу.

Отже, суб'єкт права на конституційну скаргу не дотримав вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Волоса Андрія Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 7, пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV, пункту 9 розділу її "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року № 901-VІІІ на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ця Ухвала є остаточною.