МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
Н А К А З
| 30.11.2007 N 1094 |
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, що надаються ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ"
Відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" та з метою впровадження єдиного порядку формування тарифів на комплекс робіт і послуг, що надаються підприємствами промислового залізничного транспорту,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, що надаються ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (додаються).
2. Голові правління ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (В.Панкратов) забезпечити доведення Методичних рекомендацій щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, що надаються ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", до всіх підпорядкованих структурних підрозділів.
3. Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 19.12.2005 N 891 "Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування цін (тарифів) на перевезення вантажів та інші послуги, що надаються підприємствами промислового залізничного транспорту" визнати таким, що втратив чинність.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Фоменко К.О.
| В.о. Міністра | В.Корнієнко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
транспорту та зв'язку
України
30.11.2007 N 1094
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, що надаються ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ"
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Методичні рекомендації щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, що надаються ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (далі - Методичні рекомендації) розроблено з метою удосконалення механізму формування тарифів та впровадження єдиних засад визначення собівартості на комплекс послуг ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (далі - ППЗТ), що відноситься до сфери управління Мінтрансзв'язку відповідно до статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".
2. Основними вимогами до формування тарифів і показників оцінки роботи ППЗТ є: надання транспортних послуг з найменшими витратами, забезпечення високої якості послуг і робіт, запобігання негативним проявам монополізму.
3. Механізм формування та рівень тарифів сприятимуть вирішенню наступних завдань:
створенню для ППЗТ економічних умов для простого і розширеного відтворення на принципах самоокупності;
узгодженню інтересів ППЗТ та споживачів транспортних послуг;
висвітленню об'єктивних умов роботи ППЗТ по рівню трудомісткості, матеріаломісткості і якості виконання різних видів послуг;
забезпеченню високої ефективності виробництва і конкурентоспроможності ППЗТ на ринку транспортних послуг.
4. Терміни, наведені в цих Методичних рекомендаціях, вживаються в такому значенні:
базовий тариф на перевезення вантажів - вартість перевезення 1 (однієї) тонни вантажу по під'їзних коліях ППЗТ на відстань до 3-х кілометрів (базову відстань), яка визначена на підставі розрахунків, що включають всі витрати на виконання цих робіт;
виробнича собівартість перевезень (послуг) - це виражені в грошовій формі витрати ППЗТ, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів (послуг), а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують цей процес;
диференційовані тарифи на перевезення вантажів - установлення різних тарифів (цін) на перевезення вантажів залежно від технологічного процесу, рівня витрат та обсягів перевезень;
договірний тариф - тариф, який встановлюється за домовленістю між ППЗТ та користувачем послуг і може змінюватись за взаємною згодою сторін;
калькулювання собівартості - це визначення розміру витрат у грошовій формі на виконання одиниці певного виду послуги по окремих видах витрат. За допомогою калькулювання визначається собівартість одиниці послуги, собівартість послуги по окремих структурних підрозділах підприємства, по різних виробничих процесах і в цілому по підприємству;
підприємство промислового залізничного транспорту - суб'єкт господарювання, що має на праві власності або іншому праві під'їзні залізничні колії, рухомий склад, будівлі, споруди й інші об'єкти для надання послуг;
послуги ППЗТ - комплекс послуг промислового залізничного транспорту (перевезення вантажів, навантажувально-розвантажувальні роботи і тощо), коли через відокремлену систему під'їзних колій здійснюється транспортний зв'язок різних суб'єктів господарювання (у сфері промисловості, торгівлі тощо) з мережею колій загального користування Укрзалізниці;
перевезення вантажів ППЗТ - транспортна послуга з переміщення маси вантажів залізничним транспортом між станціями примикання і вантажними фронтами;
тариф на послугу ППЗТ - розмір плати за послугу ППЗТ, що забезпечує відшкодування витрат від операційної діяльності, отримання прибутку, необхідного для розвитку ППЗТ і сплати податкових зобов'язань.
5. При розробці цих Методичних рекомендацій використано такі нормативні акти:
Закон України "Про господарські товариства";
Закон України "Про ціни і ціноутворення";
Закон України "Про транспорт";
Закон України "Про залізничний транспорт";
Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів";
Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності";
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств";
Закон України "Про оплату праці";
Закон України "Про охорону праці";
Закон України "Про Антимонопольний комітет України";
Закон України "Про захист економічної конкуренції";
Закон України "Про управління об'єктами державної власності";
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457;
постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 N 733 "Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів";
Правила перевезень вантажів залізничним транспортом України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 09.12.2002 N 873 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за N 1030/7318;
Наказ Держнаглядохоронпраці від 17.05.2004 N 126 "Про затвердження Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, зайнятим у будівельному виробництві", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.06.2004 за N 699/9298;
Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 N 65;
Інструкція по устрою та утриманню колії залізниць України (ЦП-0050), затверджена наказом Укрзалізниці від 06.04.98 N 82-Ц;
Наказ Укрзалізниці від 26.06.2003 N 159-Ц "Про нормативи праці на поточному утриманні колії і штучних споруд";
Номенклатура витрат по основній діяльності підприємств залізничного транспорту України, затверджена наказом Укрзалізниці від 10.02.2000 N 57-ЦЗ;
Положення про проведення планово-запобіжних ремонтно-колійних робіт на залізницях України (ЦП-0059), затверджене наказом Укрзалізниці від 05.07.2000 N 18-ЦЗ;
Інструкція по технічному нормуванню витрат електричної енергії і палива локомотивами на тягу поїздів, затверджена наказом Укрзалізниці від 05.03.2003 N 62-Ц;
інші нормативно-правові акти та нормативні документи.
6. Рекомендується застосовувати наступні нормативні документи, згідно з якими визначаються норми витрат:
При визначенні собівартості робіт (послуг) ППЗТ:
Питомі норми витрат дизельного палива на роботу тепловозів по ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ";
Норми міжремонтних періодів та норми витрат на ремонти рухомого складу ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ";
Норми матеріальних витрат на комплексно-оздоровчий ремонт колій ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ";
Норми матеріальних витрат на поточне утримання стрілочних переводів ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ";
Норми витрат палива та мастильних матеріалів на роботу механізмів та автомобілів ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ";
Норми безоплатної видачі спеціалізованого одягу, спеціального взуття та засобів індивідуального захисту працівникам ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ";
Галузева угода між Міністерством транспорту та зв'язку України та Радою профспілки залізничників і транспортних будівельників України;
Штатні розклади.
II. ВИДИ ПОСЛУГ ППЗТ
7. До основних видів послуг ППЗТ, на які розробляються тарифи, відносяться:
перевезення вантажів;
навантажувально-розвантажувальні роботи.
Послуга з перевезення вантажів передбачає здійснення подачі вагонів від станцій примикання залізниць до фронтів навантаження-вивантаження та забирання вагонів після проведення вантажних операцій від фронтів навантаження-вивантаження до станцій примикання залізниць.
Навантажувально-розвантажувальні роботи передбачають виконання ППЗТ операції з навантаження, розвантаження, перевантаження, переміщення вантажу (вручну та/або механізмами).
8. Перелік інших послуг ППЗТ:
користування тепловозом (маневрова робота на замовлення вантажовласника);
користування іншим рухомим складом та механізмами;
користування під'їзними коліями ППЗТ (пропуск рухомого складу по під'їзних залізничних коліях);
зайняття під'їзних колій (відстій вагонів);
послуги стропальників;
проведення щоквартального огляду підвізних колій, стрілочних переводів, які знаходяться на балансі вантажовласників;
обстеження вантажних фронтів;
огляд під'їзних колій на замовлення їх власника;
утримання, обслуговування та переведення стрілок, встановлення гальмівних башмаків, відкриття і закриття воріт, шлагбаумів, які розташовані на під'їзних коліях вантажовласника;
надання інформації про час подавання вагонів;
зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів);
надання експедиційних послуг, розкредитування документів;
подача стислого повітря;
зберігання рухомого складу на своїх осях;
зберігання вантажів;
надання послуг з поточного утримання та ремонту колійного господарства стороннім підприємствам;
виконання ремонтів рухомого складу, вузлів, агрегатів стороннім підприємствам;
підготовка вагонів під вантажні операції;
розробка єдиних технологічних процесів роботи підприємств;
надання у тимчасове користування підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності приколійних складів, майданчиків, підвищених колій для виконання вантажних операцій;
інші послуги.
III. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ЗМІНИ ТАРИФІВ ППЗТ
9. Базові тарифи на перевезення вантажів та навантажувально-розвантажувальні роботи затверджуються наказами директорів філій ППЗТ та вводяться в дію з урахуванням вимог чинного законодавства.
Базові тарифи визначаються на єдиних принципах формування структури тарифу і методів визначення основних його складових.
10. У залежності від обсягів робіт, з метою їх збільшення, та виходячи з економічної доцільності, можуть встановлюватись диференційовані тарифи.
Фактори, які впливають на диференціацію тарифів:
обсяг перевезення і/або переробки вантажів;
відстань перевезення;
обсяг одночасної відправки та/або переробки вантажів;
вид рухомого складу.
11. Для користувачів транспортних послуг, завдяки яким досягається збільшення або залучення нових обсягів робіт та доходних надходжень, в окремих випадках можуть встановлюватись знижки до базових тарифів за умови гарантування користувачем транспортних послуг обсягів робіт, внесення попередньої оплати, належного виконання договірних відносин.
Знижки до базових тарифів встановлюються на основі моніторингу основних ціноутворюючих факторів:
рівня тарифів, що склався у попередні періоди;
збільшення обсягів послуг;
собівартості послуг;
динаміки зміни (сезонності) обсягів послуг;
обсягів одночасних надходжень (відправок);
інших факторів, що суттєво впливають на конкурентоспроможність послуг.
При встановленні знижок до базових тарифів повинна забезпечуватись рентабельність послуг.
Рівень знижок до базових тарифів розглядається та погоджується Комісією підприємства.
У випадку значного зменшення обсягів робіт, змін умов надання послуг або зростання матеріальних та фінансових витрат, можуть за домовленістю сторін встановлюватися тарифи, вищі від базових.
Філії ППЗТ при укладанні договору з клієнтом доцільно передбачити умови погодження при необхідності зміни розміру тарифу, а саме: внесення змін до договору про надання послуг, укладання додаткової угоди, підписання протоколу та інші методи, що не суперечать чинному законодавству.
IV. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАТИ ППЗТ
12. Розмір плати за перевезення вантажів визначається, виходячи із встановленого тарифу, обумовленої в договорі відстані перевезення, що округлюється до цілих кілометрів, та маси вантажу, визначеної у Відомості перевезення, подавання та забирання вагонів.
13. Мінімальна беззбиткова відстань, за яку нараховується плата за перевезення, становить 3 км.
Для сплати за перевезення понад мінімальну беззбиткову відстань (понад 3 км) у договорах установлюється відстань із округленням до цілих кілометрів, при цьому неповний кілометр приймається за повний.
За перевезення на відстань понад мінімальну беззбиткову, до базового тарифу додається розрахована вартість витрат на перевезення за кожний додатковий кілометр, враховуючи неповний кілометр за повний.
14. До обліку обсягів перевезень приймаються завершені процеси переміщення вантажів:
від приймально-здавальних колій на місце вивантаження;
від місця навантаження до приймально-здавальних колій;
від приймально-здавальних колій до колій обслуговуваних підприємств, які мають власні тепловози;
від колій обслуговуваних підприємств, які мають власні тепловози до приймально-здавальних колій.
До обліку обсягів технологічних перевезень приймаються перевезення вантажів, які є частиною технології обслуговуваного підприємства, в тому числі, які здійснюються по контактних графіках, якщо вони передбачені в договорі.
Переадресація вантажів, виконана вантажоотримувачем після подачі вагона на фронт вивантаження або на приймально-здавальну колію підприємства, враховується як нове перевезення.
15. Виконані обсяги перевезень обліковуються в тоннах. Для визначення плати за перевезення приймається округлена до повних тонн загальна маса вантажу, зазначена в перевізних документах.
До загальної маси вантажу включаються маса упаковки вантажу (тари), піддонів, пристроїв (знімне та невідокремлюване обладнання) і разових реквізитів (підкладки, бруски, прокладки тощо, використаних для їх перевезення).
При округленні маси вантажу до повних тонн 500 кг і більше округлюються в бік збільшення до повних тонн, маса менше 500 кг не враховуються. Якщо маса вантажу не перевищує 500 кг, вона округлюється до повної тонни.
Плата за перевезення вантажу стягується з замовника за фактичну масу перевезеного вантажу, але не менше мінімальної вагової норми завантаження вагона. У разі якщо маса вантажу у вагоні менша мінімальної вагової норми, плата стягується за мінімальну вагову норму, встановлену для даного вантажу Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів.
При перевезенні порожніх вагонів, кранів, колійних машин та іншого рухомого складу як вантажів на своїх, маса враховуються в тоннах по визначеній тарі вагонів, масі кранів, колійних машин тощо.
При перевезенні вантажів, мінімальна вагова норма яких менша маси тари вагона, вага враховується в тоннах по визначеній тарі вагона.
Плата за перевезення вантажів стягується окремо з кожного вантажовласника, з яким укладено договір або разову угоду, незалежно від того, окремо кожному з них чи одночасно декільком здійснюється перевезення.
16. Розмір плати за навантажувально-розвантажувальні роботи визначається, виходячи із встановленого в договорі тарифу за одну тонно-операцію та маси переробленого вантажу.
Однією тонно-операцією вважається переміщення однієї тонни вантажу:
зі складу (майданчика) у вагон, на автомашину чи інший транспортний засіб - при навантаженні;
з вагона, автомашини чи іншого транспортного засобу до складу (на майданчик) - при розвантаженні;
з вагона у вагон (з одного транспортного засобу на інший) - при перевантаженні (пряма операція);
в межах території (майданчика) з метою перевірки або переважування вантажу;
від залізничної колії для вивільнення місця для розвантаження (за вимогою вантажовласника);
в інших випадках, коли за умов роботи виникає потреба в таких операціях, що підтверджується договором на транспортне обслуговування або іншим документом.
Плата за навантажувально-розвантажувальні роботи стягується за кожну тонно-операцію, незалежно від способу виконання цих робіт (вручну чи механізмами).
Тарифи на навантажувально-розвантажувальні роботи встановлюються за умови нормального стану вантажу, його закріплення в транспортній одиниці і тари.
При навантаженні (розвантаженні, перевантаженні) змерзлих, злежалих, закам'янілих вантажів, що потребують розрихлення, відігріву, киркування чи іншого втручання, плата за виконання робіт збільшується та встановлюється за погодженням сторін, виходячи із собівартості таких робіт.
При здійсненні за вимогою вантажовласника переважування вантажу в процесі навантаження (розвантаження, перевантаження) плата за виконання цих робіт збільшується та встановлюється за погодженням сторін, виходячи із собівартості переважування.
17. Плата за користування тепловозом (маневрова робота) сплачується за додаткову роботу тепловоза з вагонами, що обумовлена договором або виконується за окремими заявками вантажовласника. Плата стягується за кожні півгодини маневрової роботи. Неповні півгодини вважаються за повні.
18. Розрахунки за користування під'їзною колією ППЗТ можуть здійснюватися за добу, декаду, місяць тощо згідно з договором про надання послуг з перевезення вантажів або про експлуатацію під'їзної колії.
Для розрахунку плати довжина колії приймається у кілометрах з точністю одного знаку після коми, при довжині колії менше 100 метрів - довжина приймається 0,1 кілометр.
За умови використання кількома вантажовласниками однієї колії ППЗТ, плата за користування колією визначається на термін один місяць як середньозважена для кожного вантажовласника окремо залежно від кількості поданих та забраних вантажовласником вагонів.
19. Плата за інші послуги ППЗТ визначається за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству, виходячи з кон'юнктури ринку, якості і споживчих властивостей послуг.
20. Податок на додану вартість за надані послуги сплачується замовником додатково до встановлених тарифів відповідно до законодавства.
V. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ ТАРИФІВ
21. Загальний рівень тарифів на промисловому залізничному транспорті визначається, враховуючи єдиний механізм формування структури тарифів як різновидності планової ціни та єдиних методів визначення складових частин на підставі питомих нормативних витрат. Питома нормативна собівартість відображає всі планові зміни ціни, заробітної плати, амортизації та інших складових частин. Рівень рентабельності встановлюється, виходячи із економічної доцільності, але не більше 45 відсотків.
22. Вартість кожного виду послуг визначається самостійно кожною філією ППЗТ на базі індивідуальних витрат в розрізі видів послуг та технологій перевезень.
23. Базовим періодом для визначення показників, що мають бути закладені до розрахунку вартості послуг приймається, як правило, рік. В окремих випадках, при формуванні вартості деяких додаткових послуг, можуть прийматися інші розрахункові періоди.
24. Основою для формування планової вартості основних видів послуг та інших послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, є технологічний процес, плановий (очікуваний) річний обсяг робіт, нормативи витрат праці, матеріалів та інших ресурсів. Інші витрати, що включаються до вартості послуг кожної окремої філії, визначаються за фактичними показниками року, попередньому розрахунковому або очікуваними показниками.
1. Розрахунок тарифів на перевезення вантажів
25. Тариф за перевезення однієї тонни вантажу на середню
відстань перевезень (Т ) розраховується за формулою
сер
(S + П )
п п
Т = ----------- грн./Т,
сер Q
п
де:
S - повна планова річна собівартість перевезень, тис.грн.;
п
П - необхідний оптимальний прибуток перевезень, тис.грн.;
п
Q - плановий річний обсяг перевезень вантажів, тис.т.
п
Середня відстань вантажоперевезень (L ) розраховується за
сер
формулою
Q
L
L = ------- км,
сер Q
п
де:
Q - річний вантажообіг, тис.т-км;
L
Q - річний обсяг перевезень вантажів, тис.т.
п
26. Базовий тариф на перевезення однієї тонни вантажу на
базову відстань (Т ) розраховується за формулою
б
Т = Т - (L - L ) * омега грн./т,
б сер сер мін
де:
Т - тариф, розрахований на середню відстань
сер
вантажоперевезень, грн./т;
L - середня відстань вантажоперевезень, км;
сер
L - мінімальна беззбиткова відстань вантажоперевезень, км;
мін
омега - додаткові витрати на перевезення понад базову
мінімальну беззбиткову відстань (понад 3 км) однієї тонни вантажу
за кожний повний або неповний кілометр, грн./т км.
27. Тариф (Т ) на перевезення однієї тонни вантажу на
п
відстань понад базову (3 км) визначається за формулою
Т = Т + (L - L ) * омега, грн./т,
п б п мін
де:
Т - тариф на перевезення однієї тонни вантажу на базову
б
відстань;
L - фактична відстань вантажоперевезень, км;
п
L - мінімальна беззбиткова відстань вантажоперевезень, км;
мін
омега - додаткові витрати на перевезення понад базову
мінімальну беззбиткову відстань (понад 3 км) однієї тонни вантажу
за кожний повний або неповний кілометр, грн./т км.
2. Розрахунок тарифів на навантажувально-розвантажувальні роботи
Тариф за виконання вантажно-розвантажувальних робіт (Т )
в-р
розраховується за формулою
(S + П )
в-р в-р
Т = ----------------- грн./т,
в-р Q
в-р
де:
S - повна планова річна собівартість
в-р
навантажувально-розвантажувальних робіт, тис.грн.;
П - необхідний оптимальний прибуток
в-р
навантажувально-розвантажувальних робіт, тис.грн.;
Q - плановий річний обсяг
в-р
навантажувально-розвантажувальних робіт, тис.т.
3. Розрахунок тарифів на інші послуги
28. Формування тарифів на інші послуги має свої особливості, зумовлені технологією, організацією, сезонністю, різноманітністю послуг і призначенням їх окремих видів.
29. Інші послуги, що надаються ППЗТ, можна умовно поділити на три групи.
До першої групи належать послуги, що надаються за погодинними тарифами: користування тепловозом, краном на залізничному ходу та іншим рухомим складом.
Друга група послуг - це послуги, тарифи на які формуються за собівартістю залежно від трудомісткості: надання інформації, консультацій, комісійні огляди тощо.
Третя група послуг - це послуги індивідуального характеру, тарифи на які розраховуються в залежності від тривалості попиту замовників на них і можуть бути розраховані на рік, місяць, добу: користування вагонами, під'їзними залізничними коліями (пропуск вагонів, відстій вагонів), майданчиками, зберігання вантажів тощо.
30. Тарифи на інші послуги формуються за витратною методикою, основною складовою якої є індивідуальна собівартість.
4. Визначення прибутку при формуванні тарифів
31. Необхідна сума операційного прибутку визначається в цілому по підприємству і формується за наступними складовими:
витрати на розвиток виробництва, у тому числі капітальні інвестиції, передбачені програмою розвитку виробництва;
витрати на соціальний розвиток, включаючи капітальні інвестиції, передбачені програмою соціального розвитку підприємства;
витрати на податки, що сплачуються за рахунок прибутку;
витрати на інші цілі (матеріальна допомога та інші виплати, передбачені Колективним договором);
витрати на сплату дивідендів по акціях.
За підсумками розрахунку необхідної суми операційного прибутку визначається розрахунковий рівень рентабельності.
32. Рівень рентабельності (R) обчислюється шляхом віднесення необхідної суми прибутку до витрат:
(П * 100)
R = ----------- %,
S
де:
П - необхідна сума прибутку, тис.грн.;
S - повна собівартість послуг, тис.грн.
VI. ВИЗНАЧЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРИ ФОРМУВАННІ ТАРИФІВ
33. Склад витрат, що включають у собівартість при формуванні тарифів, визначається відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.02.2001 N 65, та Номенклатури витрат по основній діяльності підприємств залізничного транспорту України, затвердженої наказом Укрзалізниці від 10.02.2000 N 57-ЦЗ, з урахуванням галузевих особливостей.
34. Повна собівартість послуг складається з виробничої собівартості та адміністративних витрат.
За способами віднесення витрат, акумульованих в окремих калькуляційних статтях виробничої собівартості, витрати поділяються на прямі та непрямі.
До прямих витрат належать витрати, які безпосередньо формують собівартість окремих видів послуг (перевезення вантажів, навантажувально-розвантажувальні роботи, маневрові роботи та інші). Вони поділяються на:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизаційні відрахування;
інші прямі витрати.
Номенклатура прямих витрат залежно від виду послуг наведена у додатках 1, 2 та 3 до цих Методичних рекомендацій.
До непрямих витрат належать витрати, які безпосередньо віднести до окремих видів послуг неможливо, оскільки вони у межах окремих структурних підрозділів підприємства одночасно формують собівартість всіх видів послуг. До непрямих належать загальновиробничі витрати, пов'язані з забезпеченням (обслуговуванням) виробничого процесу. Загальновиробничі витрати, що включаються у тариф, розподіляються за видами (технологіями) послуг пропорційно фонду оплати праці персоналу, задіяного на цих послугах (додаток 4).
35. До адміністративних витрат належать витрати, пов'язані з управлінням підприємством, утриманням адміністративно-управлінського персоналу та інші загальногосподарські витрати (додаток 5). Адміністративні витрати розподіляються за видами (технологіями) послуг пропорційно виробничій собівартості цих послуг.
До наведеної типової номенклатури статей калькуляції (додаток 6) дозволяється вносити зміни, що зумовлені організаційною структурою окремих ППЗТ та іншими чинниками, а також об'єднувати статті типової номенклатури або виділити з однієї типової статті декілька статей.
1. Визначення виробничої собівартості перевезень вантажів
36. Виробнича собівартість перевезень вантажів (S )
в
визначається за формулою
S = МВ + В + В + В + В + ЗВ тис.грн.,
в оп сз ам і
де:
МВ - прямі матеріальні витрати, тис.грн.;
В - прямі витрати на оплату праці, тис.грн.;
оп
В - відрахування на соціальні заходи, тис.грн.;
сз
В - амортизаційні відрахування, тис.грн.;
ам
В - інші прямі витрати, тис.грн.;
і
ЗВ - загальновиробничі витрати, тис.грн.
37. Прямі матеріальні витрати - матеріальні витрати, що входять до однойменного елементу включають у калькуляцію за цінами придбання без ПДВ, а також транспортно-заготівельні витрати з придбання матеріальних ресурсів (витрат на транспортування до місць складування та збереження матеріальних ресурсів, витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи, вартість послуг експедиторських фірм тощо).
Матеріальні витрати (МВ) визначається за формулою
МВ = В + В + В + В + В + В + В тис.грн.,
п мм кр пр пк сп ім
де:
В - витрати на паливо, тис.грн.;
п
В - витрати на мастильні матеріали, тис.грн.;
мм
В - витрати на капітальний ремонт тепловозів та іншого
кр
рухомого складу, тис.грн.;
В - витрати на поточний ремонт та технічне обслуговування
пр
тепловозів та іншого рухомого складу, тис.грн.;
В - витрати на поточне утримання та ремонт під'їзних колій,
пк
тис.грн.;
В - витрати та поточне утримання та ремонт стрілочних
сп
переводів, переїздів та інших споруд, тис.грн.;
В - інші матеріальні витрати, тис.грн.
ім
37.1. Витрати на паливо, що використовується на експлуатацію тепловозів, розраховуються виходячи з обсягів робіт тепловозів на рік (в годинах), норм витрат палива (в кілограмах на одну машино-годину) і ціни за один кг палива, що діє на момент розрахунку тарифу.
Норми витрат дизельного палива (N ) розраховуються на основі
нп
питомих норм витрат умовного палива, погоджених Міністерством транспорту та зв'язку України і затверджених наказом по підприємству, за формулою
N
пп
N = -------- кг/год.,
нп k
де:
N - питома норма витрат умовного палива на одну годину
пп
роботи тепловоза, кг у.п./год.
k - коефіцієнт переводу умовного палива (дорівнює 1,45).
Витрати на паливо (В ) визначаються за формулою
п
N * Т * Ц
нп теп п
В = --------------- тис.грн.,
п 1000
де:
N - норма витрат дизельного палива, кг/год.;
нп
Т - річний дійсний фонд часу роботи тепловозів, год.;
теп
Ц - ціна одного кг дизельного палива, грн./кг.
п
Витрати на паливо на інший рухомий склад визначаються на підставі встановлених норм витрат для кожного типу рухомого складу.
37.2. Витрати на мастильні матеріали (В ) розраховуються
мм
виходячи із встановлених норм витрат і ціни за один кг мастила, що діє на момент розрахунку тарифу.
Величини витрат дизельного мастила розраховуються у відсотках від витрат дизельного палива і залежать від стану та терміну служби дизелів, інтенсивності використання тепловозів за часом і потужністю, а також від встановлених термінів повної заміни мастила незалежно від його бракувальних ознак. Рекомендується застосовувати норми витрат дизельного мастила до 5%.
Річні норми витрат інших мастильних матеріалів застосовуються на рівні показників попереднього періоду.
37.3. Витрати на капітальний ремонт тепловозів (В )
кр
визначаються за формулою
В = N * Ц * Р тис.грн.,
кр теп. кр кр
де:
N - кількість тепловозів, що підлягають капітальному
теп.
ремонту у розрахунковому періоді, од;
Ц - вартість одного капітального ремонту, тис.грн.;
кр
Р - періодичність капітальних ремонтів тепловоза.
кр
Витрати на капітальні ремонти іншої техніки, яка забезпечує процес перевезення вантажів, визначається аналогічно.
37.4. Витрати на поточні ремонти та технічні обслуговування тепловозів та іншого рухомого складу визначаються за нормативами або за фактичними даними попереднього року.
37.5. Витрати на поточне утримання та ремонт під'їзних колій
(В ) визначаються за формулою
пк
В = В + В - тис.грн.,
пк пкд пкзб
де:
В - витрати на поточне утримання та ремонт під'їзних колій
пкд
на дерев'яних шпалах, тис.грн./км;
В - витрати на поточне утримання та ремонт під'їзних
пкзб
колій на залізобетонних шпалах, тис.грн.
Норми витрат на поточне утримання та ремонт одного км під'їзних колій на рік (на дерев'яних/залізобетонних шпалах) затверджуються наказом по підприємству.
Витрати на поточне утримання та ремонт під'їзних колій на
дерев'яних шпалах (В ) розраховуються за формулою
пкд
В = N * L тис.грн.,
пкд пкд д
де:
N - норма витрат на поточне утримання та ремонт одного км
пкд
під'їзних колій на дерев'яних шпалах на рік, тис.грн./км;
L - довжина під'їзних колій на дерев'яних шпалах, км.
д
Витрати на поточне утримання та ремонт під'їзних колій на
залізобетонних шпалах (В ) розраховуються за формулою:
пкзб
В = N * L тис.грн.,
пкзб пкзб зб
де:
N - норма витрат на поточне утримання та ремонт одного км
пкзб
під'їзних колій на залізобетонних шпалах на рік, тис.грн.;
L - довжина під'їзних колій на залізобетонних шпалах, км;
зб
37.6. Витрати на поточне утримання та ремонт стрілочних
переводів, переїздів та інших споруд (В ) визначаються за
сп
формулою
В = N * К тис.грн.,
сп сп сп
де:
N - норма витрат на поточне утримання та ремонт одного
сп
стрілочного переводу, переїзду на рік, тис.грн.;
К - кількість стрілочних переводів (переїздів), од.
сп
37.7. Інші матеріальні витрати (на опалення, водопостачання, каналізацію, стисле повітря, освітлення та ін.) визначаються за нормативними показниками витрат енергетичних, теплових, та інших ресурсів і вартості за одиницю цих ресурсів, виходячи з місцевих умов.
38. До прямих витрат на оплату праці включаються всі витрати на основну і додаткову заробітну плату персоналу, який забезпечує технологічний процес перевезення.
Рівень прямих витрат на оплату праці визначається відповідно до чинного законодавства та умов оплати праці, передбачених Генеральною, Галузевою угодами та Колективним договором.
39. До відрахувань на соціальні заходи відносяться обов'язкові збори і відрахування на соціальні заходи (у державні позабюджетні цільові фонди), передбачені законодавством.
40. Витрати на амортизацію - Амортизаційні відрахування нараховуються згідно з порядком, нормами та умовами, встановленими відповідно до чинного законодавства та облікової політики підприємства.
41. До інших прямих витрат відноситься плата за землю, оплата за оренду приміщень, оплата за користування залізничними коліями, страхування небезпечних вантажів, обов'язкове страхування основного персоналу тощо.
42. До загальновиробничих витрат на перевезення вантажів відноситься частка всіх загальновиробничих витрат, розподілена пропорційно фонду оплати праці персоналу, який забезпечує технологічний процес перевезення.
2. Визначення виробничої собівартості навантажувально-розвантажувальних робіт
Виробнича собівартість навантажувально-розвантажувальних робіт (S ) визначається за формулою
в
S = МВ + В + В + В + В + ЗВ тис.грн.,
в оп сз ам і
де:
МВ - прямі матеріальні витрати, тис.грн.;
В - прямі витрати на оплату праці, тис.грн.;
оп
В - відрахування на соціальні заходи, тис.грн.;
сз
В - амортизаційні відрахування, тис.грн.;
ам
В - інші прямі витрати, тис.грн.;
і
ЗВ - загальновиробничі витрати, тис.грн.
43. Прямі матеріальні витрати (МВ) на навантажувально-розвантажувальні роботи визначаються за формулою
МВ = В + В + В + В + В + В тис.грн.,
п е мм кр пр ім
де:
В - витрати на паливо при виконанні
п
навантажувально-розвантажувальних робіт, тис.грн.;
В - витрати на електроенергію при виконанні
е
навантажувально-розвантажувальних робіт, тис.грн.;
В - витрати на мастильні матеріали, тис.грн.;
мм
В - витрати на капітальний ремонт
кр
навантажувально-розвантажувальної техніки та механізмів, тис.грн.;
В - витрати на поточний ремонт та технічне обслуговування
пр
навантажувально-розвантажувальної техніки та механізмів, тис.грн.;
В - інші прямі матеріальні витрати (витрати на оснащення,
ім
транспортування, перестановку та збирання механізмів та ін.),
тис.грн.
43.1. Витрати на паливо та електроенергію при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт, які складно віднести безпосередньо на собівартість окремих навантажувально-розвантажувальних робіт, включаються до їх собівартості пропорційно витратам на паливо та електроенергію на кожну окрему навантажувально-розвантажувальну послугу відповідно до встановлених норм витрат.
Норми витрат дизельного палива (N ) на розрахунковий період
нп
визначаються на основі питомих норм витрат умовного палива,
затверджених наказом по підприємству за формулою
N
пп
