Про схвалення інформаційного листа Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Щодо розкриття на фондовому ринку інформації про діяльність публічних акціонерних товариств на основі міжнародних стандартів фінансової звітності"

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року N 3480-IV, за результатами обговорення членами Консультаційної ради з бухгалтерського обліку та аудиту на ринку цінних паперів проблематики впровадження учасниками ринку зазначеної норми Закону України Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

1. Схвалити інформаційний лист Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Щодо розкриття на фондовому ринку інформації про діяльність публічних акціонерних товариств на основі міжнародних стандартів фінансової звітності" для інформування керівників, головних бухгалтерів й аудиторів публічних акціонерних товариств (додається).

2. Члену Комісії, Голові Консультаційної ради з бухгалтерського обліку та аудиту на ринку цінних паперів Мозговому О.М. забезпечити організацію круглого столу з обговорення питання додаткового розкриття інформації про свою діяльність публічними акціонерними товариствами за участю професійних учасників ринку цінних паперів та членів Консультаційної ради з бухгалтерського обліку та аудиту на ринку цінних паперів.

3. Управлінню із забезпечення діяльності Голови Комісії, організації роботи засідань Комісії та міжнародних зв'язків (Піскун Н.С.) забезпечити опублікування рішення відповідно до законодавства.

4. Адміністративно-господарському департаменту забезпечити оприлюднення рішення, відповідно до Порядку функціонування та інформаційного наповнення веб-порталу ДКЦПФР, на веб-сайті Комісії.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Мозгового О.М.

З метою реалізації частини 6 статті 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", а саме: "Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку", Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі - ДКЦПФР) пропонує більш детально ознайомитися з інформацією безпосередньо з Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ).

Це дозволить керівникам, головним бухгалтерам і аудиторам учасників ринку цінних паперів суттєво покращити якість інформації, яка розкривається на ринку цінних паперів, а також зробить фінансову звітність учасників фондового ринку більш прозорою та зрозумілою для інвесторів.

Застосування МСФЗ є також одним із чинників вдосконалення системи корпоративного управління, розробки та прийняття кодексів етики акціонерними товариствами.

Суттєвий вплив на інвестиційний клімат країни має показник транспарентності, саме з метою його підвищення ДКЦПФР інформує про структуру та склад інформації, що розкривається у відповідності до вимог МСФЗ.

Інформацію безпосередньо з МСФЗ наведено у додатку цього листа.

Фінансові звіти

Призначення фінансових звітів

Фінансові звіти є структурованим відображенням фінансового стану та фінансових результатів діяльності суб'єкта господарювання. Метою фінансових звітів є надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб'єкта господарювання, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Фінансові звіти також демонструють результати того, як управлінський персонал розпоряджається ввіреними йому ресурсами. Для досягнення цієї мети фінансові звіти надають таку інформацію про суб'єкт господарювання:

а) активи;

б) зобов'язання;

в) власний капітал;

г) дохід та витрати, у тому числі прибутки та збитки;

ґ) внески та виплати власникам, які діють згідно з їх повноваженнями власників;

д) грошові потоки.

Ця інформація, разом з іншою інформацією у примітках, допомагає користувачам фінансових звітів спрогнозувати майбутні грошові потоки суб'єкта господарювання і, зокрема, час надходження та впевненість.

Повний комплект фінансових звітів

Склад повного комплекту фінансових звітів такий:

а) звіт про фінансовий стан на кінець періоду;

б) звіт про сукупні прибутки та збитки за період;

в) звіт про зміни у власному капіталі за період, який відображає:

г) звіт про рух грошових коштів за період;

ґ) примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснювальні примітки;

д) звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного періоду, коли суб'єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своїх фінансових звітів, або коли він перекласифікує статті своїх фінансових звітів.

Суб'єкт господарювання може використовувати інші назви для звітів, окрім тих, що використовуються у цьому Стандарті.

11. Суб'єкт господарювання подає з однаковою значимістю всі фінансові звіти повного комплекту фінансових звітів.

12. Як дозволяє параграф 81, суб'єкт господарювання може подавати компоненти прибутку або збитку або як частину єдиного звіту про сукупні прибутки та збитки, або в окремому звіті про прибутки та збитки. Якщо подається звіт про прибутки та збитки, то він входить до повного комплекту фінансових звітів і має бути уміщений безпосередньо перед звітом про сукупні прибутки та збитки.

13. Багато суб'єктів господарювання подає (окремо від фінансових звітів) фінансовий огляд, складений управлінським персоналом, з описом і поясненням основних особливостей фінансових результатів діяльності та фінансового стану суб'єкта господарювання, а також основних невизначеностей, які стоять перед ним. Такий звіт може містити огляд:

а) основних чинників і впливів, які визначають фінансові результати діяльності, у тому числі змін у середовищі, у якому діє суб'єкт господарювання, реакції суб'єкта господарювання на ці зміни та їхній вплив, опис політики суб'єкта господарювання щодо інвестицій для збереження та покращання фінансових результатів діяльності, включаючи політику щодо дивідендів;

б) джерел фінансування суб'єкта господарювання та запланованого співвідношення його зобов'язань та власного капіталу;

в) ресурсів суб'єкта господарювання, не визнаних у балансі відповідно до МСФЗ.

14. Багато суб'єктів господарювання подають, окрім фінансових звітів, висновки та інші документи (наприклад, екологічні звіти та звіти про додану вартість), особливо в тих галузях, де суттєвими є екологічні чинники і де робітники вважаються важливою групою користувачів. Звіти та інші документи, подані крім фінансових звітів, не входять до сфери застосування МСФЗ.

Розкриття інформації

36. У фінансових звітах слід розкривати:

а) облікові політики, прийняті для оцінки запасів, включаючи використані формули собівартості;

б) загальну балансову вартість запасів та балансову вартість згідно з класифікаціями, прийнятними для суб'єкта господарювання;

в) балансову вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації мінус витрати на продаж;

г) суму запасів, визнаних як витрати періоду;

ґ) суму будь-якого часткового списання запасів, визнану як витрати періоду згідно з параграфом 34;

д) суму будь-якого сторнування будь-якого часткового списання, визнану як зменшення суми запасів, яка визнана як витрати періоду згідно з параграфом 34;

е) обставини або події, що спричинили сторнування часткового списання запасів згідно з параграфом 34; та

є) балансову вартість запасів, переданих як застава для гарантії зобов'язань.

37. Інформація про балансову вартість різних видів утримуваних запасів та про ступінь змін у цих активах є важливою для користувачів фінансових звітів. Загальна класифікація запасів така: товари, виробничі запаси, виробничі допоміжні матеріали, матеріали, незавершене виробництво та готова продукція. Запаси виконавця послуг можуть бути описані як незавершене виробництво.

38. Сума запасів, визнана як витрата протягом періоду, яку часто називають собівартістю продажу, складається з тих витрат, що були раніше включені до оцінки проданих одиниць запасів, нерозподілених виробничих накладних витрат та наднормативних сум виробничої собівартості запасів. Обставини суб'єкта господарювання можуть також виправдати включення інших витрат, таких як витрати на збут.

39. Деякі суб'єкти господарювання приймають такий формат звіту про прибутки та збитки, який спричиняє розкриття інших сум замість визнання собівартості запасів як витрати періоду. Згідно з цим іншим форматом суб'єкт господарювання подає аналіз витрат, застосовуючи класифікацію, що базується на характері витрат. У цьому випадку суб'єкт господарювання розкриває інформацію про витрати, визнані як витрати на сировину та витратні матеріали, витрати на оплату праці та інші операційні витрати разом із сумою чистої зміни в запасах за період.

Подання звіту про рух грошових коштів

10. Звіт про рух грошових коштів повинен відображати грошові потоки протягом періоду згідно з поділом діяльності на операційну, інвестиційну та фінансову.

11. Суб'єкт господарювання подає грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у вигляді, який найбільше відповідає його бізнесу. Класифікація за видами діяльності надає інформацію, яка дає користувачам змогу оцінювати вплив цих видів діяльності на фінансовий стан суб'єкта господарювання і суму його грошових коштів та їх еквівалентів. Таку інформацію можна також використовувати для оцінки взаємозв'язку наведених вище видів діяльності.

12. Одна операція може охоплювати грошові потоки, різні за класифікацією. Наприклад, коли погашення позики грошовими коштами складається з відсотків та основної суми боргу, відсотки можна класифікувати як операційну діяльність, а основну суму боргу - як фінансову.

Операційна діяльність

13. Сума грошових потоків від операційної діяльності є ключовим показником того, якою мірою операції суб'єкта господарювання генерують грошові кошти, достатні для погашення позик, підтримки операційної потужності суб'єкта господарювання, виплати дивідендів та здійснення нових інвестицій без залучення зовнішніх джерел фінансування. Інформація про конкретні компоненти минулих грошових потоків є корисною разом з іншою інформацією для прогнозування майбутніх грошових потоків від операційної діяльності.

14. Грошові потоки від операційної діяльності визначаються переважно основною діяльністю суб'єкта господарювання, яка приносить дохід. Таким чином, вони є, як правило, результатом операцій та інших подій, які підпадають під визначення прибутку або збитку. Прикладами грошових потоків від операційної діяльності є:

а) надходження грошових коштів від продажу товарів та надання послуг;

б) надходження грошових коштів від роялті, авторських гонорарів, комісійних, а також інший дохід;

в) виплати грошових коштів постачальникам товарів та послуг;

г) виплати грошових коштів працівникам та виплати за їх дорученням;

ґ) надходження грошових коштів і виплати грошових коштів страхової компанії за премії та позови, ануїтети та інші виплати за полісами;

д) виплати грошових коштів або компенсація податків на прибуток, якщо вони конкретно не ототожнюються з фінансовою або інвестиційною діяльністю; та

е) надходження і виплати грошових коштів за контрактами, укладеними для дилерських або торговельних цілей.

Деякі операції, наприклад продаж об'єкта основних засобів, можуть приносити прибуток або збиток, що є складовою визнаного прибутку або збитку. Грошові потоки, пов'язані з такими операціями є грошовими потоками від інвестиційної діяльності. Однак виплати грошових коштів для виробництва або придбання активів, утримуваних для оренди, іншим особам і в подальшому утримуваних для продажу, як описано в параграфі 68А МСБО 16 "Основні засоби", є грошовими потоками від операційної діяльності. Надходження грошових коштів від орендної плати і наступний продаж таких активів також є грошовими потоками від операційної діяльності.

15. Суб'єкт господарювання може утримувати цінні папери та позики для проведення з ними біржових операцій або торгівлі ними; у такому випадку вони подібні до товарів, придбаних спеціально для перепродажу. Отже, грошові потоки, що є результатом придбання або продажу дилерських цінних паперів чи таких, які обертаються на ринку, класифікується як операційна діяльність. Так само, аванси грошовими коштами і позики, здійснені фінансовими установами, також, звичайно, класифікуються як операційна діяльність, оскільки вони пов'язані з основною діяльністю суб'єкта господарювання, яка приносить дохід.

Інвестиційна діяльність

16. Окреме розкриття інформації про грошові потоки, що виникають від інвестиційної діяльності, є важливим, оскільки грошові потоки відображають, якою мірою здійснювалися видатки на ресурси, призначені для генерування майбутнього прибутку і майбутніх грошових потоків. Прикладами грошових потоків, що виникають від інвестиційної діяльності, є:

а) виплати грошових коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших довгострокових активів. Ці виплати охоплюють також ті, що пов'язані з капіталізованими витратами на розробки та будівництво власними силами;

б) надходження грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових активів;

в) виплати грошових коштів для придбання власного капіталу або боргових інструментів інших суб'єктів господарювання, а також часток у спільних підприємствах (інші, ніж виплати за інструменти, що визнаються як еквіваленти грошових коштів або утримуються для дилерських чи торговельних цілей);

г) надходження грошових коштів від продажу власного капіталу або боргових інструментів інших суб'єктів господарювання, а також часток у спільних підприємствах (інші, ніж надходження за інструменти, що визнаються як еквіваленти грошових коштів або утримуються для дилерських чи торговельних цілей);

ґ) аванси грошовими коштами та позики, надані іншим сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою);

д) надходження грошових коштів від повернення авансів та позик (інших, ніж аванси та позики фінансової установи), наданих іншим сторонам;

е) виплати грошових коштів за ф'ючерсними і форвардними контрактами, опціонами та контрактами "своп", окрім випадків, коли такі контракти укладаються для дилерських чи торговельних цілей або виплати класифікуються як фінансова діяльність; та

є) надходження грошових коштів від ф'ючерсних і форвардних контрактів, опціонів та контрактів "своп", окрім випадків, коли такі контракти укладаються для дилерських чи торговельних цілей або надходження класифікуються як фінансова діяльність.

Коли контракт відображається в обліку як хеджування визначеної позиції, грошові потоки за контрактом класифікуються так само, як грошові потоки за позицією, що хеджується.

Фінансова діяльність

17. Окреме розкриття інформації про грошові потоки, що виникають від фінансової діяльності, є важливим, оскільки воно корисне для передбачення претензій щодо майбутніх грошових потоків з боку тих, хто надає капітал суб'єктові господарювання. Прикладами грошових потоків, що виникають від фінансової діяльності, є:

а) надходження грошових коштів від випуску акцій або інших інструментів власного капіталу;

б) виплати грошових коштів власникам для придбання або викупу раніше випущених акцій суб'єкта господарювання;

в) надходження грошових коштів від випуску незабезпечених боргових зобов'язань, позик, векселів, облігацій, іпотек, а також інших коротко- або довгострокових позик;

г) виплати грошових коштів для погашення позик; та

ґ) виплати грошових коштів орендарем для зменшення існуючої заборгованості, пов'язаної з фінансовою орендою.

Розкриття інформації

39. Суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про характер та суму зміни в обліковій оцінці, яка впливає на поточний період або, за очікуванням, впливатиме на майбутні періоди, за винятком розкриття інформації про вплив на майбутні періоди, якщо неможливо попередньо оцінити такий вплив.

40. Якщо інформацію про розмір впливу на майбутні періоди не розкрито, тому що неможливо попередньо оцінити його, суб'єктові господарювання слід розкрити інформацію про цей факт.

Розкриття інформації

Дата затвердження до випуску

17. Суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про дату затвердження фінансових звітів до випуску та про те, хто дав дозвіл на таке затвердження. Якщо власники суб'єкта господарювання або інші особи мають повноваження вносити зміни до фінансових звітів після випуску, суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про цей факт.

18. Для користувачів важливо знати, коли фінансові звіти затверджено до випуску, оскільки фінансові звіти не відображають події після цієї дати.

Оновлення розкриття інформації про умови на кінець звітного періоду

19. Якщо суб'єкт господарювання після звітного періоду отримує інформацію про умови, які існували на кінець звітного періоду, йому слід оновити розкриття інформації, пов'язаної з цими умовами, з урахуванням нової інформації.

20. В деяких випадках суб'єктові господарювання необхідно оновити розкриття інформації у своїх фінансових звітах для відображення інформації, отриманої після звітного періоду, навіть якщо ця інформація не впливає на суми, які він визнає у фінансових звітах. Приклад необхідності оновити розкриття інформації: після звітного періоду отримано відомості, що непередбачене зобов'язання існувало на кінець звітного періоду. На додаток до розгляду того, чи слід визнати або змінити забезпечення згідно з МСБО 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені події", суб'єкт господарювання оновлює розкриття інформації про непередбачене зобов'язання з урахуванням цих відомостей.

Розкриття інформації

39. Суб'єкт господарювання повинен розкрити:

а) суму доходу від контракту, визнану як дохід за певний період;

б) методи, використані для визначення доходу від контракту, визнаного за певний період;

в) методи, використані для визначення ступеня завершеності незавершеного контракту.

40. Для контрактів, не завершених на кінець звітного періоду, суб'єктові господарювання слід розкривати кожен із таких пунктів:

а) сукупну суму понесених витрат і визнані прибутки (за вирахуванням визнаних збитків) на певну дату;

б) суму отриманих авансових платежів;

в) суму утриманих коштів.

41. Утримані кошти - це суми проміжних рахунків, які не виплачуються до виконання умов, визначених у контракті для оплати таких сум або до виправлення дефектів. Проміжні рахунки - це суми, виставлені в рахунках за виконані роботи за контрактом, незалежно від того, чи були вони оплачені замовником. Авансові платежі - це суми, отримані підрядником до виконання пов'язаних з ними робіт.

42. Суб'єкт господарювання має відображати:

а) валову суму до сплати замовниками за роботи, виконані згідно з контрактом, як актив;

б) валову суму, до виплати замовникам за роботи, виконані згідно з контрактом, як зобов'язання.

43. Валова сума до сплати замовниками за виконані згідно з контрактом роботи - це чиста сума, яка складається з:

а) понесених витрат плюс визнані прибутки,

за вирахуванням

б) суми визнаних збитків і проміжних рахунків

для всіх незавершених контрактів, для яких понесені витрати плюс визнані прибутки (мінус визнані збитки) перевищують проміжні рахунки.

44. Валова сума до виплати замовникам за виконані згідно з контрактом роботи - це чиста сума, яка складається з:

а) понесених витрат плюс визнані прибутки,

за вирахуванням

б) суми визнаних збитків і проміжних рахунків

для всіх незавершених контрактів, для яких проміжні рахунки перевищують понесені витрати плюс визнані прибутки (мінус визнані збитки).

45. Суб'єкт господарювання розкриває інформацію про будь-які непередбачені зобов'язання та непередбачені активи відповідно до МСБО 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи". Непередбачені зобов'язання та непередбачені активи можуть виникати з таких статей, як витрати на гарантійний ремонт, рекламації, штрафи або можливі збитки.

Розкриття інформації

79. Інформацію про основні компоненти податкових витрат (доходу) слід розкривати окремо.

80. До компонентів податкових витрат (доходу) можуть належати:

а) поточні податкові витрати (дохід);

б) усі коригування, визнані протягом періоду щодо поточного податку попередніх періодів;

в) сума відстрочених податкових витрат (доходу), що відноситься до виникнення та сторнування тимчасових різниць;

г) сума відстрочених податкових витрат (доходу), що відноситься до зміни ставок оподаткування або введення нових податків;

ґ) сума вигоди, що виникає від раніше не визнаного податкового збитку, податкової пільги або тимчасової різниці попереднього періоду, яка використовується для зменшення поточних податкових витрат;

д) сума вигоди від раніше не визнаного податкового збитку, податкової пільги або тимчасової різниці попереднього періоду, яка використовується для зменшення відстрочених податкових витрат;

е) відстрочені податкові витрати, що виникають від списання або сторнування попереднього списання відстроченого податкового активу відповідно до параграфа 56; та

є) сума податкових витрат (доходу), що відноситься до тих змін облікової політики та помилок, які включаються в чистий прибуток чи збиток згідно з МСБО 8, оскільки їх не можна обліковувати ретроспективно.

81. Слід також окремо розкривати таку інформацію:

а) сукупний поточний і відстрочений податок, пов'язаний зі статтями, що відображаються безпосередньо за дебетом або кредитом власного капіталу (див. параграф 62А);

аб) сума податку на прибуток, що відноситься до кожного компонента іншого сукупного прибутку (див. параграф 62 та МСБО 1 (переглянутий в 2007 р.)

б) [вилучено];

в) роз'яснення взаємозв'язку між податковими витратами (доходом) та обліковим прибутком. Таке роз'яснення подається у формах:

i) числове узгодження сум податкових витрат (доходу) та добутку облікового прибутку, помноженого на ставку (ставки) оподаткування, що їх слід застосовувати, розкриваючи також інформацію про основу, за якою обчислювалися ставки оподаткування, які слід застосовувати,

або

ii) числове узгодження сум середньої чинної ставки оподаткування та ставки оподаткування, що її слід застосовувати, розкриваючи також інформацію про основу, за якою обчислювалася ставка оподаткування, яку слід застосовувати;

г) роз'яснення змін ставок оподаткування, що їх слід застосовувати, порівняно з попереднім обліковим періодом;

ґ) сума (та дата закінчення терміну чинності) тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, невикористаних податкових збитків і невикористаних податкових пільг, за якими відстрочений податковий актив не визнається у звіті про фінансовий стан;

д) сукупна сума тимчасових різниць, пов'язаних з інвестиціями в дочірні підприємства, відділення та асоційовані підприємства, а також із частками в спільних підприємствах, щодо яких відстрочені податкові зобов'язання не визнані (див. параграф 39);

е) стосовно кожного типу тимчасової різниці та стосовно кожного типу невикористаних податкових збитків і невикористаних податкових пільг:

i) сума відстрочених податкових активів і зобов'язань, що визнані в поданому звіті про фінансовий стан за кожний період;

ii) сума відстроченого податкового доходу чи витрат, що визнані у прибутку або збитку, якщо вони не є очевидними зі змін сум, визнаних у звіті про фінансовий стан;

є) стосовно припиненої діяльності - податкові витрати, пов'язані з:

i) прибутком або збитком від припинення діяльності; та

ii) прибутком або збитком від звичайної діяльності, пов'язаної з припиненою діяльністю за період, разом з поданням відповідних сум за кожний попередній період;

ж) сума податкових наслідків доходу від виплати дивідендів акціонерам суб'єкта господарювання, які були запропоновані або оголошені до затвердження фінансових звітів до випуску, але не визнані як зобов'язання у фінансових звітах;

з) якщо об'єднання бізнесу, в якому суб'єкт господарювання є покупцем, спричиняє зміну в сумі, визнану для попереднього придбання ним відстроченого податкового активу (див. параграф 67), сума цієї зміни; та

и) якщо відстрочені податкові вигоди, придбані при об'єднанні бізнесу, не визнаються на дату придбання, але визнаються після цієї дати (див. параграф 68), опис події або зміни в обставинах, які спричинили до визнання відстрочених податкових вигід.

82. Суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про суму відстроченого податкового активу та характер свідчення, що підтверджує його визнання, якщо:

а) використання відстроченого податкового активу залежить від майбутніх оподаткованих прибутків, які перевищують прибутки, які виникають від сторнування існуючих тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню; та

б) суб'єкт господарювання зазнав збитків у поточному або в попередньому періоді в податковій юрисдикції, до якої відноситься відстрочений податковий актив.

82А. За обставин, наведених у параграфі 52А, суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про характер потенційних податкових наслідків доходу, які спричинять виплати дивідендів його акціонерам. Крім того, суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про суми потенційних податкових наслідків доходу, які можна визначити, а також про те, чи є потенційні податкові наслідки доходу такими, що їх не можна визначити.

83. [Вилучено]

84. Розкриття інформації згідно з вимогами параграфа 81 "в" дає користувачам фінансових звітів змогу зрозуміти, чи взаємозв'язок між податковими витратами (доходом) та обліковим прибутком є незвичайним, чи ні, а також зрозуміти важливі чинники, які можуть вплинути на цей взаємозв'язок у майбутньому. На взаємозв'язок між податковими витратами (доходами) та обліковим прибутком можуть впливати такі чинники, як дохід, звільнений від оподаткування, витрати, які не підлягають вирахуванню при визначенні оподаткованого прибутку (податкового збитку), вплив податкових збитків і вплив закордонних ставок оподаткування.

85. Роз'яснюючи взаємозв'язок між податковими витратами (доходом) та обліковим прибутком, суб'єкт господарювання використовує ставку оподаткування, що підлягає застосуванню, та надає найбільш значущу інформацію користувачам фінансовим звітів. Часто найбільш значущою ставкою є внутрішня ставка оподаткування в країні, яка є місцем розташування суб'єкта господарювання. Ця ставка поєднує ставку оподаткування, що застосовується до загальнодержавних податків, та ставки, що застосовуються до місцевих податків, які обчислюються за майже однаковим рівнем оподаткованого прибутку (податкового збитку). Проте для суб'єкта господарювання, діяльність якого відбувається в кількох юрисдикціях, більш значущим може бути об'єднання окремих узгоджень, складених із використанням внутрішньої ставки оподаткування, існуючої в кожній окремій юрисдикції. Наведений далі приклад показує, як відбір ставки оподаткування, що підлягає застосуванню, впливає на подання числового узгодження.

86. Середня чинна ставка оподаткування - це податкові витрати (дохід), поділені на обліковий прибуток.

87. Часто неможливо обчислити суму невизнаних відстрочених податкових зобов'язань, що виникають від інвестицій у дочірні підприємства, відділення й асоційовані підприємства та частки в спільних підприємствах (див. параграф 39). Отже, цей Стандарт вимагає від суб'єкта господарювання розкривати інформацію про загальну суму основних тимчасових різниць, але розкриття інформації про відстрочені податкові зобов'язання не вимагається. Незважаючи на це, суб'єкти господарювання заохочуються до розкриття інформації про суми невизнаних відстрочених податкових зобов'язань (якщо це можливо), оскільки користувачі фінансових звітів можуть вважати цю інформацію корисною.

87А. Параграф 82А вимагає від суб'єкта господарювання розкривати інформацію про характер потенційних податкових наслідків доходу, які спричинять виплати дивідендів його акціонерам. Суб'єкт господарювання розкриває інформацію про важливі особливості систем оподаткування прибутків та чинники, які впливають на суму потенційних податкових наслідків дивідендів.

87Б. Іноді буде неможливо обчислити загальну суму тих потенційних податкових наслідків доходу, що будуть спричинені виплатою дивідендів акціонерам. Це може відбуватися, наприклад, якщо суб'єкт господарювання має багато закордонних дочірніх підприємств. Проте навіть за таких обставин, деякі частини загальної суми можна легко визначити. Наприклад, у консолідованій групі материнське підприємство і деякі з його дочірніх підприємств могли вже сплатити податки на прибуток за вищою ставкою на нерозподілені прибутки і знати суму, що відшкодовуватиметься після виплати майбутніх дивідендів акціонерам з консолідованого нерозподіленого прибутку. В цьому випадку інформація про таку суму, що відшкодовується, розкривається. Якщо прийнятно, суб'єкт господарювання також розкриває інформацію про існування додаткових потенційних податкових наслідків доходу, які неможливо визначити. В окремих фінансових звітах материнського підприємства (якщо вони є) розкриття інформації про потенційні податкові наслідки доходу пов'язане з нерозподіленим прибутком материнського підприємства.

87В. Від суб'єкта господарювання, який повинен надавати інформацію, зазначену в параграфі 82А, може також вимагатися надавати інформацію, пов'язану з тимчасовими різницями, що відносяться до інвестицій в дочірні підприємства, відділення та асоційовані підприємства або до часток участі в спільних підприємствах. У таких випадках суб'єкт господарювання враховує це при визначенні інформації, яку слід розкривати згідно з параграфом 82А. Наприклад, від суб'єкта господарювання може вимагатися розкриття інформації про сукупну суму тимчасових різниць, що відноситься до інвестицій в дочірні підприємства, щодо яких не були визнані відстрочені податкові зобов'язання (див. параграф 81 "д"). Якщо неможливо обчислити суми невизнаних відстрочених податкових зобов'язань (див. параграф 87), можуть бути суми потенційних податкових наслідків доходу, які неможливо визначити, що відносяться до таких дочірніх підприємств.

Суб'єкт господарювання розкриває інформацію про будь-які пов'язані з податками непередбачені зобов'язання та непередбачені активи відповідно до вимог МСБО 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи". Непередбачені зобов'язання та непередбачені активи можуть виникати, наприклад, від нерозв'язаних суперечок з податковими органами. Подібно до цього, якщо зміни ставок оподаткування або податкового законодавства запроваджуються або оголошуються після звітного періоду, суб'єкт господарювання розкриває інформацію про будь-який суттєвий вплив таких змін на його поточні та відстрочені податкові активи і зобов'язання (див. МСБО 10 "Події після звітного періоду").

Розкриття інформації

73. У фінансових звітах слід розкривати для кожного класу основних засобів:

а) бази оцінки, що їх застосовували для визначення валової балансової вартості;

б) застосований метод амортизації;

в) застосовані строки корисної експлуатації або норми амортизації;

г) валову балансову вартість та суму накопиченої амортизації (разом з накопиченими збитками від зменшення корисності) на початок та кінець періоду;

ґ) узгодження балансової вартості на початок і кінець періоду, що відображає:

i) приріст;

ii) активи, класифіковані як утримувані для продажу або включені до ліквідаційної групи, класифікованої як утримувана для продажу відповідно до МСФЗ 5, та інші вибуття;

iii) придбання в результаті об'єднань бізнесу;

iv) збільшення або зменшення протягом певного періоду, які виникають у результаті переоцінок, за параграфами 31, 39 та 40, а також у результаті збитків від зменшення корисності, визнаних або сторнованих в іншому сукупному доході відповідно до МСБО 36;

v) збитки від зменшення корисності, визнані в прибутку чи збитку відповідно до МСБО 36;

vi) збитки від зменшення корисності, сторновані в прибутку чи збитку відповідно до МСБО 36;

vii) амортизацію;

viii) чисті курсові різниці, що виникають при переведенні фінансових звітів з функціональної валюти в іншу валюту подання, включаючи переведення закордонної господарської одиниці у валюту подання суб'єкта господарювання, що звітує;

ix) інші зміни.

74. Фінансові звіти мають також розкривати таку інформацію:

а) наявність та суми обмежень на права власності, а також основні засоби, передані у заставу для забезпечення зобов'язань;

б) суму видатків, визнаних у балансовій вартості об'єкта основних засобів у ході його будівництва;

в) суму контрактних зобов'язань, пов'язаних із придбанням основних засобів;

г) суму компенсації, якщо її не розкрито окремо у звіті про сукупний дохід, від третіх сторін за об'єкти основних засобів, корисність яких зменшилася, втрачені або віддані об'єкти, що включається до прибутку чи збитку.

75. Обрання методу амортизації та попередня оцінка строку корисної експлуатації активів є питаннями судження. Унаслідок цього розкриття інформації про прийняті методи та попередньо оцінені строки корисної експлуатації або норми амортизації надає користувачам фінансових звітів інформацію, яка дає їм змогу переглядати політику, обрану управлінським персоналом, та робити порівнювання з іншими суб'єктами господарювання. З подібних причин необхідно розкривати:

а) амортизацію, незалежно від того, чи визнано її у прибутку чи збитку або як частину собівартості інших активів протягом періоду;

б) накопичену амортизацію на кінець періоду.

76. Відповідно до МСБО 8, суб'єкт господарювання розкриває характер і вплив зміни в обліковій оцінці, які впливають у поточному періоді або очікується, що впливатимуть у подальших періодах. Щодо основних засобів, то розкриття такої інформації може бути результатом змін у попередніх оцінках стосовно:

а) сум ліквідаційної вартості;

б) попередньо оцінених витрат на демонтаж, переміщення чи відновлення об'єктів основних засобів;

в) строків корисної експлуатації;

г) методів амортизації.

77. Якщо об'єкти основних засобів наведено за переоціненими сумами, треба розкривати:

а) дату набрання чинності переоцінки;

б) залучення незалежного оцінювача;

в) методи та значні припущення, застосовані під час попередньої оцінки справедливої вартості об'єктів;

г) міру, якою справедлива вартість об'єктів була визначена безпосередньо шляхом посилання на спостережні ціни на активному ринку або нещодавні ринкові операції між незалежними сторонами або попередньо визначена із застосуванням інших методів оцінки вартості;

ґ) для кожного переоціненого класу основних засобів - балансову вартість, яка була б визнана, якби активи обліковували за моделлю собівартості;

д) дооцінку із зазначенням зміни за період та будь-яких обмежень щодо розподілу залишку акціонерам.

78. Відповідно до МСБО 36, суб'єкт господарювання додатково до інформації, що її вимагає параграф 73 "г" від "iv" до "vi", розкриває інформацію про основні засоби, корисність яких зменшилась.

79. Користувачі фінансових звітів також можуть вважати доречною для їхніх потреб таку інформацію:

а) балансову вартість основних засобів, що їх тимчасово не використовують;

б) валову балансову вартість будь-яких повністю амортизованих основних засобів, які ще використовують;

в) балансову вартість основних засобів, які вибули з активного використання та не класифіковані як утримувані для продажу відповідно до МСФЗ 5;

г) якщо застосовується модель собівартості, то справедливу вартість основних засобів, якщо вона суттєво відрізняється від балансової вартості.

Отже, суб'єкти господарювання заохочуються до розкриття інформації про ці суми.

Розкриття

56. Додатково до виконання вимог МСФЗ 7 орендодавцям слід розкривати таку інформацію про операційну оренду:

а) майбутні мінімальні орендні платежі за невідмовними угодами про операційну оренду в сукупному вигляді та за кожний з таких періодів:

i) не більше одного року;

ii) більше одного року, але не більше п'яти років;

iii) більше п'яти років;

б) загальну суму непередбачених орендних платежів, визнану як прибуток за період;

в) загальний опис угод орендодавця про оренду.

57. Крім того, вимоги до розкриття інформації відповідно до МСБО 16, МСБО 36, МСБО 38, МСБО 40 та МСБО 41 застосовуються до активів орендодавців, наданих за угодами про операційну оренду.

Розкриття інформації

35. Суб'єкт господарювання має розкривати:

а) облікові політики, прийняті для визнання доходу, включаючи методи, які застосовуються для визначення етапу завершення операцій, що передбачають надання послуг;

б) суму кожної суттєвої категорії доходу, визнаного протягом певного періоду, включаючи дохід, отриманий від:

i) продажу товарів;

ii) надання послуг;

iii) відсотків;

iv) роялті;

v) дивідендів; і

в) суму доходу, який виникає від обміну товарів або послуг, що включено до кожної суттєвої категорії доходу.

36. Суб'єкт господарювання розкриває будь-які непередбачені зобов'язання та непередбачені активи відповідно до МСБО 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи". Непередбачені зобов'язання та непередбачені активи можуть виникати від таких статей, як витрати на гарантійне обслуговування, претензії, штрафні санкції або можливі збитки.

Розкриття інформації

141. Якщо є невизначеність щодо кількості працівників, які приймуть пропозицію про виплати при звільненні, існує непередбачене зобов'язання. Згідно з вимогами МСБО 37, суб'єкт господарювання розкриває інформацію про непередбачене зобов'язання, якщо ймовірність вибуття при розрахунках не є віддаленою.

142. Згідно з вимогами МСБО 1, суб'єкт господарювання розкриває характер та суму витрат, якщо вони є суттєвими. Виплати при звільненні можуть призвести до витрат, інформацію про які треба розкривати, щоб задовольнити цю вимогу.

143. Згідно з вимогами МСБО 24, суб'єкт господарювання розкриває інформацію про виплати при звільненні основному управлінському персоналові.

Розкриття інформації

39. Розкриттю підлягає така інформація:

а) облікова політика, прийнята для державних грантів, включаючи методи подання, прийняті для фінансових звітів;

б) характер та обсяг державних грантів, визнаних у фінансових звітах, а також зазначення інших форм державної допомоги, від яких суб'єкт господарювання має пряму вигоду;

в) невиконані умови та інші непередбачені події, які супроводжують надання державної допомоги, що була визнана.

Розкриття інформації

36. Посилання на "функціональну валюту" в параграфах 53 та 55-57 застосовуються (у випадку групи) до функціональної валюти материнського підприємства.

37. Суб'єкті господарювання розкриває:

а) суму курсових різниць, визнаних у прибутку або збитку, за винятком тих, що виникають від фінансових інструментів, оцінених за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку чи збитку згідно з МСБО 39;

б) чисті курсові різниці, визнані в іншому сукупному прибутку та накопичені в окремому компоненті власного капіталу, а також узгодження суми таких курсових різниць на початок та кінець періоду.

38. Коли валюта подання відрізняється від функціональної валюти, слід зазначити цей факт разом із розкриттям інформації про функціональну валюту та про причину застосування іншої валюти подання.

39. Коли відбувається зміна функціональної валюти або суб'єкта господарювання, що звітує, або суттєвої закордонної господарської одиниці, слід розкрити цей факт і причину зміни функціональної валюти.

40. Коли суб'єкт господарювання подає свої фінансові звіти в іншій валюті, ніж його функціональна валюта, він визначає фінансові звіти як такі, що відповідають МСФЗ, тільки якщо вони відповідають усім вимогам МСФЗ, включаючи метод переведення, встановлений у параграфах 39 і 42.

41. Інколи суб'єкт господарювання подає свої фінансові звіти або іншу фінансову інформацію у валюті, яка не є його функціональною валютою, не виконуючи вимоги параграфа 55. Наприклад, суб'єкт господарювання може конвертувати в іншу валюту тільки окремі статті з його фінансових звітів. Або суб'єкт господарювання, функціональна валюта якого не є валютою країни з гіперінфляційною економікою, може переводити фінансові звіти в іншу валюту шляхом переведення всіх статей за найостаннішим курсом при закритті. Такі переведення не відповідають МСФЗ, а тому слід розкрити інформацію, зазначену в параграфі 57.

42. Коли суб'єкт господарювання наводить свої фінансові звіти або іншу фінансову інформацію в іншій валюті, ніж його функціональна валюта або валюта подання, і не виконуються вимоги параграфа 55, йому слід:

а) чітко ідентифікувати інформацію як додаткову, щоб відрізнити її від інформації, що відповідає МСФЗ;

б) розкривати інформацію про валюту, в якій наводиться додаткова інформація;

в) розкривати інформацію про функціональну валюту суб'єкта господарювання та метод переведення, використаний для визначення додаткової інформації.

Розкриття інформації

26. Суб'єкт господарювання розкриває:

а) суму витрат на позики, капіталізовану протягом періоду;

б) норму капіталізації, яка використовується для визначення суми витрат на позики, які підлягають капіталізації.

11. Відносини між материнським підприємством та його дочірніми підприємствами слід розкривати незалежно від наявності операцій між цими зв'язаними сторонами. Суб'єкт господарювання повинен розкривати назву материнського підприємства, а також кінцевої контролюючої сторони, якщо вона має іншу назву. Якщо жодна з цих сторін не готує фінансових звітів, які підлягають оприлюдненню, слід зазначати назву материнського підприємства вищого рівня, яке складає такі звіти.

13. Для того, щоб користувач фінансових звітів зміг сформувати точку зору стосовно впливу відносин між зв'язаними сторонами на суб'єкт господарювання, доцільно розкривати відносини між зв'язаними сторонами там, де є контроль, незалежно від наявності операцій між зв'язаними сторонами.

14. Визначення відносин зв'язаних сторін між материнським підприємством та його дочірніми підприємствами слід розкривати додатково до вимог щодо розкриття інформації, що містяться у МСБО 27, МСБО 28 і МСБО 31, які вимагають наводити відповідний перелік і опис суттєвих інвестицій у дочірні, асоційовані та спільно контрольовані суб'єкти господарювання.

15. Якщо ні материнське підприємство ані кінцева контролююча сторона не готують фінансових звітів, що підлягають оприлюдненню, суб'єкт господарювання повинен розкривати назву материнського підприємства вищого рівня, яке складає такі звіти. Материнським підприємством вищого рівня у такій групі є материнське підприємство, яке перебуває на наступному щаблі безпосередньо за материнським підприємством, яке складає консолідовані фінансові звіти для оприлюднення.

16. Суб'єкт господарювання повинен розкривати інформацію щодо компенсації провідному управлінському персоналові, яка подається загальною сумою, а також окремо для кожної із наведених далі категорій:

а) короткострокові виплати працівникам;

б) виплати по закінченні трудової діяльності;

в) інші довгострокові виплати працівникам;

г) виплати при звільненні;

ґ) платіж на основі акцій.

17. У разі здійснення операцій між зв'язаними сторонами суб'єкт господарювання повинен розкривати інформацію про характер відносин зв'язаних сторін, а також інформацію про здійснені операції і сальдо заборгованості, яка є необхідною для розуміння потенційного впливу цих відносин на фінансові звіти. Ці вимоги до розкриття інформації визначені додатково до вимог, наведених у параграфі 16 щодо розкриття інформації про компенсацію провідному управлінському персоналові. Розкриття інформації має, щонайменше, включати:

а) суму операцій;

б) суму сальдо заборгованості, а також:

i) його строки і умови, включаючи інформацію про наявність забезпечення і характер відшкодування, яке буде надане при погашенні, та

ii) детальну інформацію щодо будь-яких гарантій, наданих чи отриманих;

в) резерв сумнівних боргів, пов'язаних із сумою сальдо заборгованості;

г) витрати, визнані протягом періоду відносно безнадійної або сумнівної заборгованості зв'язаних сторін.

18. Інформацію, розкриття якої вимагає параграф 17, слід подавати окремо за кожною із таких категорій:

а) материнське підприємство;

б) суб'єкти господарювання, які мають спільний контроль або суттєвий вплив на певний суб'єкт господарювання;

в) дочірні підприємства;

г) асоційовані підприємства;

ґ) спільні підприємства, у яких даний суб'єкт господарювання виступає контролюючим учасником;

д) провідний управлінський персонал суб'єкта господарювання або його материнського підприємства;

е) інші зв'язані сторони.