19. Класифікація сум дебіторської та кредиторської заборгованості зв'язаних сторін за різними категоріями (як це вимагається в параграфі 18) є продовженням вимог до розкриття інформації, визначених у МСБО 1 "Подання фінансових звітів". Цей Стандарт вимагає подавати інформацію у звіті про фінансовий стан або в примітках до фінансових звітів. Перелік категорій розширено, щоб забезпечити всеохопний аналіз сальдо заборгованості зв'язаних сторін, і він застосовується до операцій між зв'язаними сторонами.
20. Далі наведено приклади операцій, які підлягають розкриттю, якщо вони здійснюються зі зв'язаною стороною:
а) придбання або продаж товарів (готових або напівфабрикатів);
б) придбання або продаж нерухомості та інших активів;
в) надання або отримання послуг;
г) оренда;
ґ) передача досліджень та розробок;
д) передача за ліцензійними угодами;
е) передача за фінансовими угодами (зокрема, позики та внески власного капіталу в грошовій або в натуральній формі);
i) надання гарантій або застави;
ii) погашення зобов'язань від імені суб'єкта господарювання або суб'єктом господарювання від імені іншої сторони.
Участь материнського або дочірнього підприємства у визначеній програмі виплат, яка розподіляє ризики між підприємствами групи, є операцією між зв'язаними сторонами (див. параграф 34В МСБО 19).
21. Розкриття інформації про те, що операції зі зв'язаними сторонами були здійснені на умовах, еквівалентних умовам, що домінують в операціях між незалежними сторонами, здійснюється тільки за можливості обґрунтування таких умов.
22. Статті, подібні за характером, можуть розкриватися сукупно, крім випадків, коли окреме розкриття є необхідним для розуміння впливу операцій зв'язаних сторін на фінансові звіти суб'єкта господарювання.
Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 26 "Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення"
Розкриття інформації
34. Фінансові звіти за програмами пенсійного забезпечення з визначеним внеском чи з визначеною виплатою повинні містити також таку інформацію:
а) звіт про зміни в чистих активах, наявних для виплат;
б) стислий виклад суттєвих аспектів облікових політик;
в) опис програми пенсійного забезпечення та вплив будь-яких змін у програмі протягом звітного періоду.
35. Фінансові звіти, які надає програма пенсійного забезпечення (в разі доречності), включають:
а) звіт про чисті активи, наявні для виплат, із розкриттям:
i) відповідним чином класифікованих активів на кінець періоду;
ii) бази, використаної для оцінки активів;
iii) детальної інформації щодо інвестиції, яка перевищує 5% чистих активів, наявних для виплат, або 5% цінних паперів будь-якого класу чи типу;
iv) детальної інформації про будь-яку інвестицію в працівника;
v) зобов'язань, інших ніж актуарна теперішня вартість обіцяних пенсій;
б) звіт про зміни в чистих активах, наявних для виплат, у якому вказують:
i) внески працедавців;
ii) внески працівників;
iii) доходи від інвестицій, такі як відсотки та дивіденди;
iv) інші доходи;
v) сплачені виплати або виплати, що підлягають сплаті (які аналізуються, наприклад, як виплати пенсії у випадку смерті та втрати працездатності, а також одноразові виплати);
vi) адміністративні витрати;
vii) інші витрати;
viii) податки на прибуток;
ix) прибутки та збитки від продажу інвестицій та зміни у вартості інвестицій;
x) переведення коштів до інших програм пенсійного забезпечення та з них;
в) опис політики фінансування програми;
г) для програм з визначеною виплатою - актуарну теперішню вартість обіцяних пенсій (серед яких можна розрізнити гарантовані та негарантовані виплати), котра базується на виплатах, обіцяних згідно з умовами програми, на обсязі наданих послуг на дату з використанням поточних або прогнозованих рівнів заробітної плати; ця інформація може бути включена до супровідного звіту актуарія і повинна розглядатися у зв'язку з відповідною фінансовою звітністю;
ґ) для програм з визначеною виплатою - опис суттєвих актуарних припущень та методу, використаного для обчислення актуарної теперішньої вартості обіцяних пенсій.
36. Звіт щодо програми пенсійного забезпечення містить опис програми у вигляді складової частини фінансової звітності або у вигляді окремого звіту. До нього можуть включатися:
а) назви працедавців і груп працівників, охоплених програмою пенсійного забезпечення;
б) кількість учасників, які отримують виплати, та кількість інших учасників, класифікованих відповідним чином;
в) тип програми - з визначеним внеском або визначеною виплатою;
г) примітка щодо того, чи учасники програми роблять до неї внески;
ґ) опис розміру пенсій, обіцяних учасникам;
д) опис будь-яких умов припинення програми;
е) зміни в пунктах від "а" до "д" протягом звітного періоду.
Як правило, робляться посилання на інші документи, які користувачам нескладно отримати і в яких наводиться опис програми пенсійного забезпечення і включається лише інформація про подальші зміни.
Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 27 "Консолідовані та окремі фінансові звіти"
Розкриття інформації
41. У консолідованих фінансових звітах слід розкривати таку інформацію:
а) характер відносин між материнським підприємством та дочірнім підприємством, якщо материнське підприємство не володіє в дочірньому підприємстві, прямо чи непрямо, понад половиною голосів;
б) причини, внаслідок яких володіння (пряме чи непряме через дочірні підприємства) понад половиною голосів або потенційним правом голосу в об'єкті інвестування не є контролем;
в) кінець звітного періоду фінансових звітів дочірнього підприємства, якщо ці фінансові звіти використовуються для складання консолідованих фінансових звітів, та дата (або охоплений у звітах період) відрізняється від дати та періоду фінансових звітів материнського підприємства, а також причини, через які використовується інша дата (або період);
г) характер і міра будь-яких суттєвих обмежень (наприклад, у результаті угод про запозичення або нормативних вимог) здатності дочірнього підприємства передавати кошти материнському підприємству у вигляді дивідендів у грошовій формі або повернення кредитів та авансів;
ґ) перелік, який показує вплив будь-яких змін частки власності материнського підприємства в дочірньому підприємстві, що не призводять до втрати контролю за власним капіталом, який відноситься до власників материнського підприємства;
д) якщо втрачається контроль за дочірнім підприємством, материнське підприємство розкриває інформацію про прибуток або збиток (якщо є), визнаний відповідно до параграфа 34:
i) частину цього прибутку чи збитку, що відноситься до визнання будь-якої інвестиції, збереженої у колишньому дочірньому підприємстві за її справедливою вартістю на дату втрати контролю;
ii) статтю (статті) у звіті про сукупні прибутки та збитки, в якому визнається прибуток або збиток (якщо він не подавався окремо в звіті про сукупні прибутки та збитки).
42. Якщо окремі фінансові звіти складаються для материнського підприємства, яке, згідно з параграфом 10, вирішує не складати консолідованих фінансових звітів, у цих окремих фінансових звітах слід розкривати:
а) той факт, що ці фінансові звіти є окремими фінансовими звітами; факт використання звільнення від консолідації; назву та країну реєстрації або розташування суб'єкта господарювання, консолідовані фінансові звіти якого були складені для оприлюднення відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності; адресу, за якою можна отримати ці консолідовані фінансові звіти;
б) перелік суттєвих інвестицій у дочірні, спільно контрольовані та асоційовані підприємства із зазначенням їх назви, країни реєстрації або розташування, частки власності та частки утримуваного права голосу, якщо воно відрізняється від частки власності;
в) характеристику методу, використаного для обліку інвестицій, зазначених у підпункті "б".
43. Якщо материнське підприємство (інше, ніж материнське підприємство, визначене в параграфі 42), контролюючий учасник з часткою у спільно контрольованому суб'єкті господарювання або інвестор асоційованого підприємства складає окремі фінансові звіти, в них слід розкривати:
а) той факт, що ці фінансові звіти є окремими фінансовими звітами, і причини їх складання, якщо це не вимагається законодавством;
б) перелік суттєвих інвестицій в дочірні, спільно контрольовані та асоційовані підприємства із зазначенням їх назви, країни реєстрації або розташування, частки власності та частки утримуваного права голосу, якщо воно відрізняється від частки власності;
в) характеристику методу, використаного для обліку інвестицій, зазначених у підпункті б),
і вказувати, які фінансові звіти були складені відповідно до параграфа 9 цього Стандарту, МСБО 28 та МСБО 31, які на них поширюються.
Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 28 "Інвестиції в асоційовані підприємства"
Розкриття інформації
1. Слід розкривати таку інформацію:
а) справедливу вартість інвестицій в асоційовані підприємства, щодо яких публікуються котирування цін;
б) підсумкову фінансову інформацію асоційованих підприємств, включаючи сукупні суми активів, зобов'язань, доходів та прибутку чи збитку;
в) причини, з яких припущення про те, що інвестор не має суттєвого впливу, спростовується, якщо інвестор утримує (прямо чи непрямо, через дочірні підприємства) менше 20% права участі об'єкта інвестування в голосуванні чи потенційного права участі в голосуванні, але вважає, що має суттєвий вплив;
г) причини, з яких припущення про те, що інвестор має суттєвий вплив, спростовується, якщо інвестор утримує (прямо чи непрямо, через дочірні підприємства) 20 або більше відсотків права участі об'єкта інвестування в голосуванні чи потенційного права участі в голосуванні, але вважає, що не має суттєвого впливу;
ґ) звітну дату фінансових звітів асоційованого підприємства, якщо ці фінансові звіти використовуються при застосуванні методу участі в капіталі та відображають стан на звітну дату або за період, що відрізняються від звітної дати та періоду фінансових звітів інвестора, а також причини використання різної звітної дати або різного періоду;
д) характер та ступінь будь-яких важливих обмежень (наприклад, тих, що є наслідком угод про позики або регулятивних вимог) щодо здатності асоційованих підприємств передавати кошти інвесторові у формі дивідендів грошовими коштами або повернення позик чи авансових платежів;
е) невизнану частку збитків асоційованого підприємства за період та на кумулятивній основі, якщо інвестор припинив визнання своєї частки в збитках асоційованого підприємства;
є) той факт, що асоційоване підприємство не відображається в обліку із застосуванням методу участі в капіталі згідно з параграфом 13;
ж) підсумкову фінансову інформацію асоційованих підприємств, окремо або за групами, що їх не відображають в обліку із застосуванням методу участі в капіталі, включаючи суми сукупних активів, сукупних зобов'язань, доходів та прибутку або збитку.
2. Інвестиції в асоційовані підприємства, які відображаються в обліку із застосуванням методу участі в капіталі, слід класифікувати як непоточні активи. Інформацію про частку інвестора в прибутку або збитку таких асоційованих підприємств та балансову вартість таких інвестицій слід розкривати окремо. Інформацію про частку інвестора в будь-якій припиненій діяльності таких асоційованих підприємств також слід розкривати окремо.
3. Частка інвестора в змінах, що були визнані в інших сукупних прибутках асоційованого підприємства, має визнаватися інвестором в іншому сукупному прибутку.
4. Згідно з МСБО 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи", інвесторові слід розкривати таку інформацію:
а) свою частку в непередбачених зобов'язаннях асоційованого підприємства, за які він несе солідарну відповідальність з іншими інвесторами;
б) такі непередбачені зобов'язання, які виникають унаслідок роздільної відповідальності інвестора за всіма або частиною зобов'язань асоційованого підприємства.
Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції"
Розкриття інформації
39. Слід розкривати таку інформацію:
а) факт, що фінансові звіти і відповідні дані для попередніх періодів були перераховані згідно зі зміною загальної купівельної спроможності функціональної валюти і, як наслідок цього, виражені в одиниці виміру, яка діє на кінець звітного періоду;
б) чи базуються фінансові звіти на історичній чи на поточній собівартості;
в) ідентичність та рівень індексу цін на дату балансу і зміни індексу протягом поточного та попереднього звітного періодів.
40. Розкриття інформації, якої вимагає цей Стандарт, необхідне для пояснення основи, на якій розглядається вплив інфляції у фінансових звітах. Розкриття інформації призначене також для надання іншої інформації, потрібної для розуміння цієї основи та остаточних сум.
Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 31 "Частки у спільних підприємствах"
Розкриття інформації
54. Контролюючому учасникові окремо від суми інших непередбачених зобов'язань слід розкривати сукупну суму таких непередбачених зобов'язань (крім випадків, коли ймовірність збитків є віддаленою):
а) будь-які непередбачені зобов'язання, понесені певним контролюючим учасником у зв'язку з його частками участі в спільних підприємствах, та його частку в кожному з непередбачених зобов'язань, понесених спільно з іншими контролюючими учасниками;
б) свою частку непередбачених зобов'язань тих спільних підприємств, щодо яких учасник несе умовні зобов'язання; та
в) ті непередбачені зобов'язання, які виникають тому, що контролюючий учасник несе умовні зобов'язання щодо зобов'язань інших контролюючих учасників спільного підприємства.
55. Контролюючому учасникові окремо від інших зобов'язань слід розкривати сукупну суму таких зобов'язань щодо своїх часток у спільних підприємствах:
а) будь-які зобов'язання капітального характеру щодо своїх часток у спільних підприємствах та своєї частки в зобов'язаннях капітального характеру, які він несе спільно з іншими контролюючими учасниками; та
б) свою частку в зобов'язаннях капітального характеру самих спільних підприємств.
56. Контролюючому учасникові слід розкривати перелік та надавати опис часток у важливих спільних підприємствах, а також пропорційну частину частки власності, яка утримується в спільно контрольованих суб'єктах господарювання. Контролюючому учасникові, який визначає свої частки в спільно контрольованих суб'єктах господарювання, застосовуючи постатейний формат звітності для пропорційної консолідації або метод участі в капіталі, слід розкривати інформацію про сукупні суми кожного з поточних активів, довгострокових активів, поточних зобов'язань, довгострокових зобов'язань, доходів та витрат, які пов'язані з його частками в спільних підприємствах.
57. Контролюючий учасник повинен розкривати інформацію про метод, який він застосовує для визнання своїх часток у спільно контрольованих суб'єктах господарювання.
Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 32 "Фінансові інструменти: подання"
Розкриття інформації
В16 - В19 [Вилучено]
В19 А. У серпні 2005 року Рада переглянула вимоги до розкриття інформації щодо фінансових інструментів і перенесла їх до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття".
Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 33 "Прибуток на акцію"
Розкриття інформації
70. Суб'єктові господарювання слід розкривати:
а) суми, використані як чисельники при обчисленні базисного та розбавленого прибутку на акцію, а також узгодження цих сум з сумами прибутку або збитку, які відносяться до материнського підприємства у певному періоді. Зазначене узгодження має окремо включати вплив кожного класу інструментів, що впливає на прибуток на акцію;
б) середньозважену кількість звичайних акцій, використану як знаменник при обчисленні базисного та розбавленого прибутку на акцію, а також узгодження цих знаменників один з одним. Зазначене узгодження має окремо включати вплив кожного класу інструментів, що впливає на прибуток на акцію;
в) інструменти (в тому числі акції, випуск яких залежить від наявності певних подій), які потенційно можуть розбавити базисний прибуток на акцію в майбутньому, але не були включені в обчислення розбавленого прибутку на акцію через їх антирозбавляючий вплив у відображеному періоді (періодах);
г) опис операцій зі звичайними акціями або з потенційними звичайними акціями, за винятком тих операцій, які відображаються в обліку згідно з параграфом 64, які відбуваються після дати балансу і які могли б суттєво змінити кількість звичайних або потенційних звичайних акцій в обігу на кінець періоду, якби ці операції відбулися б до закінчення звітного періоду.
71. Приклади операцій, зазначених у параграфі 70 "г" охоплюють:
а) випуск акцій за грошові кошти;
б) випуск акцій, надходження від яких спрямовуються на погашення боргу або привілейованих акцій, які перебувають в обігу на кінець звітного періоду;
в) викуп звичайних акцій, які перебувають в обігу;
г) конвертацію у звичайні акції або виконання потенційних звичайних акцій в обігу на кінець звітного періоду;
ґ) випуск опціонів, варантів або інструментів, що можуть бути конвертовані; та
д) виконання умов, результатом яких буде випуск акцій, який залежить від наявності певних подій.
Суми прибутку на акцію за цими операціями, які відбуваються після звітного періоду, не підлягають коригуванню, оскільки ці операції не впливають на суму капіталу, яка використовується для визначення прибутку чи збитку за період.
72. Фінансові інструменти та інші контракти, які створюють потенційні звичайні акції, можуть включати умови, що впливають на оцінку базисного та розбавленого прибутку на акцію. Ці умови можуть визначати, чи є потенційні звичайні акції розбавляючими, і якщо так, то впливати на середньозважену кількість акцій в обігу та на будь-які подальші коригування прибутку, який відноситься до утримувачів звичайних акцій. Цей Стандарт заохочує розкриття умов таких фінансових інструментів, якщо цього не вимагають інші стандарти (див. МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття").
73. Якщо суб'єкт господарювання розкриває додатково до базисного та розбавленого прибутку на акцію ще й суми на акцію, застосовуючи включений до звітності компонент звіту про сукупні прибутки та збитки, що відрізняється від компонента, що його вимагає цей Стандарт, такі суми слід обчислювати, застосовуючи середньозважену кількість звичайних акцій, визначену відповідно до цього Стандарту. Суми базисного та розбавленого прибутку на акцію, пов'язані з цим компонентом, слід розкривати з однаковим рівнем деталізації і подавати у примітках до фінансових звітів. Суб'єкт господарювання повинен зазначати основу, на якій він визначає чисельник (чисельники), і вказувати, що суми прибутку на акцію наведені до або після оподаткування. Якщо застосовується компонент звіту про сукупні прибутки та збитки, який не включено до звіту про сукупні прибутки та збитки окремою статтею, то слід подати узгодження застосованого компонента та статті, що наведена у звіті про сукупні прибутки та збитки.
73А Параграф 73 застосовується також до суб'єкта господарювання, який розкриває додатково до базисного та розбавленого прибутку на акцію ще й суми на акцію, застосовуючи включений до звітності компонент окремого звіту про прибутки та збитки (як зазначено в параграфі 81 МСБО 1 (переглянутого в 2007 р.)), окрім звіту, передбаченого цим Стандартом.
Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 34 "Проміжна фінансова звітність"
Розкриття інформації
19. Якщо проміжний фінансовий звіт суб'єкта господарювання відповідає цьому Стандарту, слід розкривати інформацію про цей факт. Проміжний фінансовий звіт не слід характеризувати як такий, що відповідає МСФЗ, якщо він не відповідає всім вимогам МСФЗ.
Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 36 "Зменшення корисності активів"
Розкриття інформації
126. Для кожного класу активів суб'єкт господарювання повинен розкривати таку інформацію:
а) суму збитків від зменшення корисності, визнаних у прибутку або збитках протягом періоду, а також статтю (статті) звіту про сукупний прибуток, до яких включають ці збитки від зменшення корисності;
б) суму сторнувань збитків від зменшення корисності, визнаних у прибутку або збитках протягом періоду, а також статтю (статті) звіту про сукупний прибуток, у яких ці збитки від зменшення корисності сторнуються;
в) суму збитків від зменшення корисності переоцінених активів, визнаних в іншому сукупному прибутку протягом періоду;
г) суму сторнувань збитків від зменшення корисності переоцінених активів, визнаних в іншому сукупному прибутку протягом періоду.
127. Клас активів - це група активів, однакових за характером і способом використання в діяльності суб'єкта господарювання.
128. Інформацію, що її вимагає параграф 126, можна подавати разом з іншою інформацією про цей клас активів, яку розкривають. Наприклад, цю інформацію можна включити в узгодження балансової вартості основних засобів на початок і кінець періоду, як цього вимагає МСБО 16.
129. Суб'єктові господарювання, який застосовує МСФЗ 8, слід розкривати таку інформацію щодо кожного сегмента, відображеного у звітності
а) суму збитків від зменшення корисності, визнану в прибутку та збитках і в іншому сукупному прибутку протягом періоду;
б) суму сторнувань збитків від зменшення корисності, визнану в прибутку та збитках і в іншому сукупному прибутку протягом періоду.
130. Суб'єктові господарювання слід розкривати зазначену нижче інформацію за кожним збитком від зменшення корисності, що був визнаний або сторнований протягом періоду за кожним окремим активом (включаючи гудвіл) або за кожною одиницею, що генерує грошові кошти:
а) події та обставини, які спричинили визнання або сторнування збитку від зменшення корисності;
б) визнану або сторновану суму збитку від зменшення корисності;
в) для окремого активу:
i) характер активу;
ii) сегмент, за яким подають звітність і до якого належить актив якщо суб'єкт господарювання надає звітність за сегментами відповідно до МСФЗ 8;
г) для одиниці, яка генерує грошові кошти:
i) опис одиниці, яка генерує грошові кошти (наприклад, чи є вона асортиментом продукції, заводом, видом діяльності, географічним регіоном або ж сегментом, за яким надають звітність згідно з визначенням у МСФЗ 8);
ii) суму збитку від зменшення корисності, визнану або сторновану за класом активів і (якщо суб'єкт господарювання відображає у звіті інформацію за сегментами згідно МСФЗ 8) за звітним сегментом;
iii) якщо сукупність активів для визначення одиниці, яка генерує грошові кошти, змінилася з часу попереднього оцінювання суми очікуваного відшкодування одиниці, яка генерує грошові кошти, суб'єктові господарювання слід описувати поточний та попередній спосіб об'єднання активів у сукупності, а також причини зміни способу визначення одиниці, яка генерує грошові кошти;
ґ) чи є сума очікуваного відшкодування активу (одиниці, яка генерує грошові кошти) справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж, чи вартістю при використанні;
д) основу, застосовану для визначення справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж, якщо сума очікуваного відшкодування є справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж (наприклад, чи ціна продажу визначалася посиланням на активний ринок);
е) ставку (ставки) дисконту, застосовану під час поточної оцінки та під час попередньої оцінки (якщо вона є) вартості при використанні, якщо вартість очікуваного відшкодування є вартістю при використанні.
131. Суб'єктові господарювання слід розкривати таку інформацію про сукупні збитки від зменшення корисності і сукупні сторновані суми збитку від зменшення корисності протягом періоду, за який інформація, що її вимагає параграф 130, не подавалася:
а) основні класи активів, на які впливають збитки від зменшення корисності і сторнування збитків від зменшення корисності;
б) основні події та обставини, які спричинили визнання (сторнування) цих збитків від зменшення корисності.
132. Стандарт заохочує суб'єктів господарювання розкривати інформацію про основні припущення, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування активів (одиниць, які генерують грошові кошти) протягом періоду. Однак параграф 134 вимагає від суб'єкта господарювання розкривати інформацію про оцінки, застосовані для попереднього визначення суми очікуваного відшкодування одиниці, що генерує грошові кошти, якщо до балансової вартості такої одиниці включено гудвіл чи нематеріальний актив з невизначеним строком корисної експлуатації.
133. Якщо (згідно з параграфом 84) будь-яка частка гудвілу, придбаного в результаті об'єднання бізнесу протягом періоду, не була розподілена на одиницю (групу одиниць), що генерує грошові кошти на дату підготовки звітності, то інформацію про таку суму нерозподіленого гудвілу слід розкривати разом із причинами, які пояснюють, чому ця сума залишається нерозподіленою.
Оцінки, які застосовуються для визначення сум очікуваного відшкодування для одиниць, які генерують грошові кошти і до яких належить гудвіл або нематеріальні активи, строк корисної експлуатації яких не визначений
134. Суб'єкт господарювання повинен розкривати інформацію відповідно до вимог пунктів "а" - "д" за кожною одиницею (групою одиниць), що генерує грошові кошти, для яких сума балансової вартості гудвілу або нематеріальних активів з невизначеним строком корисної експлуатації, розподілених на ці одиниці (групи одиниць), що генерують грошові кошти, є суттєвими порівняно із загальною сумою балансової вартості гудвілу чи нематеріальних активів, строки корисної експлуатації яких не визначені, а саме:
а) балансову вартість гудвілу, розподіленого на певну одиницю (групу одиниць);
б) балансову вартість нематеріальних активів з невизначеними строками корисної експлуатації, розподілену на певну одиницю (групу одиниць);
в) основу, на якій була визначена сума очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) (тобто вартість при використанні або справедлива вартість за вирахуванням витрат на продаж);
г) якщо сума очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) базується на вартості при використанні, тоді слід:
i) описувати кожне ключове припущення, на якому управлінський персонал базує прогнозні потоки грошових коштів для певного періоду, охопленого останніми бюджетами/прогнозами. Ключовими вважаються ті припущення, до яких сума очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) є найбільш чутливою;
ii) описувати підхід, застосований управлінським персоналом для визначення значення (або значень) для кожного з ключових припущень, незалежно від того, чи відображають ці значення попередній досвід, чи відповідають зовнішнім джерелам інформації; якщо це не так, тоді слід пояснити, чому визначені значення відрізняються від попереднього досвіду або ж від зовнішніх джерел інформації;
iii) зазначати період, на який управлінський персонал спрогнозував грошові потоки на основі фінансових бюджетів/прогнозів, що були схвалені управлінським персоналом. Якщо для одиниць (груп одиниць), що генерують грошові кошти, застосовується період, який перевищує п'ять років, то слід надавати пояснення, чому такий довший період є виправданим;
iv) наводити темпи зростання, використані для екстраполяції прогнозних оцінок грошових потоків для періодів, що виходять за межі останніх фінансових бюджетів/прогнозів, а також обґрунтування, яке пояснює застосування будь-якого темпу зростання, який перевищує середні показники росту для продуктів, галузей, країни (країн), у яких функціонує суб'єкт господарювання, або ринків, для яких призначається продукція певної одиниці (одиниць);
v) наводити ставку (ставки) дисконту, застосовану для підготовки прогнозу грошових потоків;
ґ) методологію, застосовану для визначення справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж, якщо сума очікуваного відшкодування одиниці (одиниць) базується на справедливій вартості за вирахуванням витрат на продаж. Якщо справедлива вартість за вирахуванням витрат на продаж не визначається із застосуванням цін, що існують на ринку для певної одиниці (групи одиниць), то слід також розкривати таку інформацію:
i) виклад кожного ключового припущення, на якому управлінський персонал базує своє визначення справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж. Ключовими вважаються ті припущення, до яких сума очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) є найбільш чутливою;
ii) опис підходу, застосованого управлінським персоналом для визначення значення (значень) для кожного з ключових припущень незалежно від того, чи відображають ці значення попередній досвід або ж (якщо доречно) відповідають зовнішнім джерелам інформації; якщо це не так, то слід пояснити, чому визначені значення відрізняються від попереднього досвіду або ж від зовнішніх джерел інформації;
д) якщо в результаті прийнятно можливих змін у ключових припущеннях, на яких управлінський персонал базував своє визначення суми очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць), сума балансової вартості одиниці (групи одиниць) змінюється і стає більшою, ніж сума її очікуваного відшкодування, то слід розкривати:
i) суму, на яку розмір очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) перевищує її балансову вартість;
ii) значення, визначені для цього ключового припущення;
iii) суму, на яку слід змінити значення, визначене для цього ключового припущення (після врахування всіх аспектів впливу цієї зміни за всіма іншими змінними показниками, що їх використовують для оцінки суми очікуваного відшкодування), щоб розмір очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) дорівнював її балансовій вартості.
135. Якщо деякі (або всі суми) балансової вартості гудвілу або нематеріальних активів з невизначеним строком корисної експлуатації розподіляються на різноманітні одиниці (групи одиниць), що генерують грошові кошти, і кожна така сума, розподілена в такий спосіб на кожну одиницю (групу одиниць), є несуттєвою порівняно із загальною сумою балансової вартості гудвілу чи нематеріальних активів, строк корисної експлуатації яких не визначений, то цей факт слід розкривати разом із сукупною сумою балансової вартості гудвілу або нематеріальних активів з невизначеним строком корисної експлуатації, розподілених на ці одиниці (групи одиниць). Крім того, якщо суми очікуваного відшкодування будь-якої з цих одиниць (груп одиниць), а також суми балансової вартості гудвілу або нематеріальних активів з невизначеним строком корисної експлуатації, розподілених на ці одиниці (групи одиниць), є суттєвими порівняно із загальною сумою балансової вартості гудвілу чи нематеріальних активів, строк корисної експлуатації яких не визначений, то суб'єкт господарювання повинен розкривати цей факт разом з такою інформацією:
а) балансова вартість гудвілу, розподіленого на певну одиницю (групу одиниць);
б) сукупна сума нематеріальних активів, строк корисної експлуатації яких не визначений, що розподілені на ці одиниці (групи одиниць);
в) опис ключових припущень (припущення);
г) опис підходу, застосованого управлінським персоналом для визначення значення (значень) для кожного з ключових припущень, незалежно від того, чи відображають ці значення попередній досвід, чи (якщо доречно) відповідають зовнішнім джерелам інформації; якщо це не так, тоді слід пояснити, чому визначені значення відрізняються від попереднього досвіду або ж від зовнішніх джерел інформації;
ґ) якщо в результаті прийнятно можливих змін у ключових припущеннях сума балансової вартості одиниці (групи одиниць) змінюється і стає більшою, ніж сума її очікуваного відшкодування, то слід розкривати:
i) суму, на яку сукупна сума очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) перевищує сукупну суму їх балансової вартості;
ii) значення, визначені для цього ключового припущення (ключових припущень);
iii) суму, на яку слід змінити значення, визначене для цього ключового припущення (ключових припущень), після врахування всіх аспектів впливу цієї зміни за всіма іншими змінними показниками, що їх використовують для оцінки суми очікуваного відшкодування, щоб сукупна сума очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць) дорівнювала сукупній сумі їх балансової вартості.
136. Останні (які були зроблені у попередньому періоді) деталізовані обчислення суми очікуваного відшкодування одиниці (групи одиниць), що генерують грошові кошти, можна переносити на майбутні періоди (згідно з параграфами 24 і 99) і застосовувати для перевірки зменшення корисності цієї одиниці (групи одиниць) у поточному періоді, якщо дотримано визначених умов. У такому випадку інформація стосовно цієї одиниці (групи одиниць) включається до розкриття інформації згідно з вимогами параграфів 134 і 135, які стосуються обчислення суми очікуваного відшкодування на основі інформації, перенесеної на майбутній період.
Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи"
Розкриття інформації
84. Для кожного класу забезпечення суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про:
а) балансову вартість на початок і кінець періоду;
б) додаткові забезпечення, здійснені протягом періоду, включаючи збільшення існуючих забезпечень;
в) використані суми, тобто, витрачені і списані за рахунок забезпечення) протягом періоду;
г) невикористані суми, сторновані протягом періоду;
ґ) збільшення протягом періоду дисконтованої суми, яка виникає з плином часу, і вплив будь-якої зміни ставки дисконту.
Порівняльна інформація не вимагається.
85. Суб'єктові господарювання слід розкривати таку інформацію для кожного класу забезпечення:
а) стислий опис характеру заборгованості і визначення очікуваного часу будь-якого вибуття економічних вигід;
б) ознаку невизначеності в сумі або визначенні часу такого вибуття. Якщо треба подати відповідну інформацію, суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про основні припущення щодо майбутніх подій, як це зазначено у параграфі 48;
в) суму будь-якої очікуваної компенсації із зазначенням суми будь-якого активу, визнану для цієї очікуваної компенсації.
86. Якщо можливість будь-якого вибуття при погашенні не є віддаленою, суб'єктові господарювання слід розкривати для кожного класу непередбаченого зобов'язання на кінець звітного періоду стислу інформацію про характер непередбаченого зобов'язання і, якщо можна:
а) оцінку його фінансового впливу, здійснену згідно з параграфами 36-52;
б) ознаку невизначеності, пов'язану із сумою або визначенням часу будь-якого вибуття;
в) можливість будь-якої компенсації.
87. Визначаючи, які забезпечення або непередбачені зобов'язання можна об'єднати в один клас, треба розглянути, чи є характер статей достатньо подібним для єдиного звіту про них на виконання вимог параграфів 85 "а" і "б" та 86 "а" і "б". Отже, доречним може бути розгляд сум забезпечення, пов'язаних з гарантіями на різні вироби, як єдиного класу; але недоречним буде розглядати як єдиний клас ті суми, які пов'язані зі звичайними гарантіями, а також суми, які залежать від вирішення судових справ.
88. У випадках, коли забезпечення і непередбачені зобов'язання виникають з тієї самої сукупності обставин, суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію, що її вимагають параграфи 84-86, із зазначенням зв'язку між забезпеченням і непередбаченим зобов'язанням.
89. Коли ймовірним є надходження економічних вигід, суб'єктові господарювання слід розкривати стислу інформацію про характер непередбачених активів на кінець звітного періоду і (якщо можливо) про оцінку їхнього фінансового впливу, оціненого із застосуванням принципів, визначених для забезпечень у параграфах 36-52.
90. Важливо, щоб розкриття інформації про непередбачені активи уникало таких ознак імовірності виникнення доходу, які вводять в оману.
91. У випадках, коли будь-яка інформація, що її вимагають параграфи 86 і 89, не розкривається, цей факт слід наводити.
92. У надзвичайно рідкісних випадках можна очікувати, що розкриття деякої або всієї інформації, що її вимагають параграфи 84-89, завдасть серйозної шкоди позиціям суб'єкта господарювання в суперечці з іншими сторонами щодо предмету забезпечення, непередбаченого зобов'язання чи непередбаченого активу. В таких випадках суб'єктові господарювання можна не розкривати інформацію, але слід розкривати загальний характер суперечки, а також той факт, що інформація не була розкрита, і причини цього.
Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 "Нематеріальні активи"
Розкриття інформації
118. Суб'єкт господарювання розкриває таку інформацію для кожного класу нематеріальних активів (розмежовуючи внутрішньо генеровані нематеріальні активи та інші нематеріальні активи):
а) чи є строк корисної експлуатації невизначеним або визначеним; якщо він є визначеним - строки корисної експлуатації чи застосовані норми амортизації;
б) методи амортизації, застосовані для нематеріальних активів з визначеними строками корисної експлуатації;
в) валову балансову вартість та будь-яку накопичену амортизацію (об'єднану з накопиченими збитками від зменшення корисності) на початок та на кінець періоду;
г) статтю (статті) звіту про сукупні прибутки та збитки, в яку (які) включено амортизацію нематеріальних активів;
ґ) узгодження балансової вартості на початок та на кінець періоду, де вказується:
i) надходження, із зазначенням окремо надходжень від внутрішньої розробки, придбаних окремо та придбаних унаслідок об'єднання бізнесу;
ii) активи, класифіковані як утримувані для продажу чи включені до ліквідаційної групи, класифікованої як утримувана для продажу відповідно до МСФЗ 5, та інші вибуття;
iii) збільшення або зменшення протягом періоду, які є результатом переоцінки згідно з параграфами 75, 85 і 86, та збитків від зменшення корисності, визнаних чи сторнованих прямо в іншому сукупному доході згідно з МСБО 36 (якщо вони є);
iv) збитки від зменшення корисності, визнані у прибутку або збитку протягом періоду (якщо вони є) згідно з МСБО 36;
v) збитки від зменшення корисності, сторновані у прибутку або збитку протягом періоду (якщо вони є) згідно з МСБО 36;
vi) амортизація, визнана протягом періоду;
vii) чисті курсові різниці, які виникають від переведення фінансових звітів у валюту подання та від переведення закордонних господарських одиниць у валюту подання суб'єкта господарювання;
viii) інші зміни балансової вартості протягом періоду.
119. Клас нематеріальних активів є групою активів, подібних за характером та використанням у діяльності суб'єкта господарювання. Окремі класи можуть, наприклад, включати:
а) назви брендів;
б) заголовки та назви видань;
в) комп'ютерне програмне забезпечення;
г) ліцензії та привілеї;
ґ) авторські права, патенти та інші права на промислову власність, права на обслуговування та експлуатацію;
д) рецепти, формули, моделі, проекти та прототипи;
е) нематеріальні активи на етапі розробки.
Зазначені класи поділяються на (об'єднуються у) менші (більші) класи, якщо це приводить до доречнішої інформації для користувачів фінансових звітів.
120. Суб'єкт господарювання розкриває згідно з МСБО 36 інформацію про нематеріальні активи, корисність яких зменшилася, крім інформації, що її вимагає параграф 118ґ)iii)-v).
121. МСБО 8 вимагає від суб'єкта господарювання розкривати інформацію про характер та суму зміни облікової оцінки, яка суттєво впливає у поточному періоді чи, за очікуванням, суттєво впливатиме у подальших періодах. Розкриття такої інформації може бути результатом змін:
а) оцінки строку корисної експлуатації нематеріального активу;
б) методу амортизації або
в) ліквідаційної вартості.
122. Суб'єкт господарювання також повинен розкривати:
а) причини, внаслідок яких строк корисної експлуатації нематеріального активу оцінюється як невизначений, балансову вартість цього активу та причини, які підтверджують оцінку строку корисної експлуатації нематеріального активу як невизначеного. Наводячи ці причини, суб'єкт господарювання має описувати чинники, які відіграли суттєву роль у визначення строку корисної експлуатації активу як невизначеного;
б) опис, балансову вартість та період амортизації, що залишився, будь-якого індивідуального нематеріального активу, суттєвого для фінансових звітів суб'єкта господарювання;
в) для нематеріальних активів, отриманих за державним грантом та первісно визнаних за справедливою вартістю (див. параграф 44):
i) справедливу вартість, первісно визнану для цих активів;
ii) їхню балансову вартість;
iii) чи оцінено їх після визнання за моделлю собівартості, чи за моделлю переоцінки;
г) існування та балансову вартість нематеріальних активів з обмеженим правом володіння та балансову вартість нематеріальних активів, заставлених як забезпечення зобов'язань;
ґ) суму договірних зобов'язань з придбання нематеріальних активів.
123. Якщо суб'єкт господарювання описує чинники, які відіграли значну роль у визначенні строку корисної експлуатації нематеріального активу як невизначеного, він розглядає перелік чинників у параграфі 90.
Нематеріальні активи, оцінені після визнання із застосуванням моделі переоцінки
124. Якщо нематеріальні активи обліковуються за переоціненими сумами, суб'єкт господарювання має розкривати таку інформацію:
а) за класом нематеріальних активів:
i) дату чинності переоцінки;
ii) балансову вартість переоцінених нематеріальних активів;
iii) балансову вартість, яка була б визнана, якби переоцінений клас нематеріальних активів оцінювався б після визнання із застосуванням моделі переоцінки, визначеної у параграфі 74;
б) суму дооцінки, яка відноситься до нематеріальних активів на початок та на кінець періоду, вказуючи зміни протягом періоду та будь-які обмеження на розподіл залишку акціонерам;
в) методи і суттєві припущення, застосовані під час оцінювання справедливої вартості активів.
125. З метою розкриття інформації може бути необхідним об'єднувати класи переоцінених активів у більші класи. Проте класи не об'єднуються, якщо це веде до поєднання нематеріальних активів у клас, який включає суми, оцінені як за моделлю собівартості, так і за моделлю переоцінки.
Видатки на дослідження та розробки
126. Суб'єкт господарювання повинен розкривати сукупну суму видатків на дослідження та розробки, визнану як витрати протягом періоду.
127. Видатки на дослідження та розробки складаються з усіх видатків, які прямо відносяться до діяльності з досліджень та розробок (див. параграфи 66 та 67, керівництво щодо типу видатків, які включаються згідно з вимогами до розкриття інформації у параграфі 126).
Інша інформація
128. Суб'єкта господарювання заохочують (але від нього не вимагають) розкривати таку інформацію:
а) опис будь-якого повністю амортизованого нематеріального активу, який і досі використовується;
б) стислий опис суттєвих нематеріальних активів, контрольованих суб'єктом господарювання, але не визнаних як активи, оскільки вони не відповідали критеріям визнання, наведеним у цьому Стандарті, або оскільки вони були придбані чи генеровані до того, як версія МСБО 38 "Нематеріальні активи", видана в 1998 році, набрала чинності.
Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка"
Розкриття інформації
В25. Вимоги до розкриття інформації, які раніше наводилися в МСБО 39, перенесено до МСБО 32-1
Витяг з Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 40 "Інвестиційна нерухомість"
Розкриття інформації
Модель справедливої вартості і модель собівартості
74. Розкриття, що подаються нижче, застосовуються на додаток до тих, що визначені в МСБО 17. Згідно з МСБО 17, власник інвестиційної нерухомості розкриває інформацію орендодавця про укладені ним орендні угоди. Суб'єкт господарювання, що утримує інвестиційну нерухомість за угодою про фінансову або операційну оренду, розкриває інформацію орендарів про фінансову оренду й орендодавців про будь-яку операційну оренду, яку надав суб'єкт господарювання.
75. Суб'єкт господарювання повинен розкривати інформацію про:
а) модель, яку він застосовує, - справедливої вартості або собівартості;
б) якщо він застосовує модель справедливої вартості - чи класифікуються й обліковуються (якщо так, то за яких обставин) частки нерухомості, утримувані за угодою про операційну оренду як інвестиційна нерухомість;
в) якщо класифікацію зробити важко (див. параграф 14) - критерії, якими користується суб'єкт господарювання для розмежування інвестиційної нерухомості і нерухомості, зайнятої власником, та нерухомості, утримуваної для продажу в ході звичайної діяльності;
г) методи і суттєві припущення, що застосовуються для визначення справедливої вартості інвестиційної нерухомості, включаючи виклад того, чи було підтверджено визначення справедливої вартості ринковими свідченнями, чи ж воно більше базувалося на інших факторах (які суб'єкт господарювання повинен розкрити) через характер нерухомості і брак зіставних ринкових даних;
ґ) міру, якою справедлива вартість інвестиційної нерухомості (оцінена або розкрита у фінансових звітах) базується на оцінці, зробленій незалежним оцінювачем, який має відповідну професійну кваліфікацію і недавній досвід оцінки в тій самій місцевості та тієї самої категорії власності. Якщо такого оцінювання не було, цей факт слід розкрити;
д) суми, визнані у звіті про прибутки чи збитки, щодо:
i) доходу від оренди інвестиційної нерухомості;
ii) прямих операційних витрат (включаючи ремонт і обслуговування), що виникають від інвестиційної нерухомості, яка генерує дохід від оренди протягом періоду;
iii) прямих операційних витрат (включаючи ремонт і обслуговування), що виникають від інвестиційної нерухомості, яка не генерує доходу від оренди протягом періоду;
iv) кумулятивних змін у справедливій вартості, визнаних у прибутку чи збитку після продажу інвестиційної нерухомості з пулу активів, для якого застосовується модель собівартості, до пулу активів, які відображаються за моделлю справедливої вартості (див. параграф 32В);
е) існування і суми обмежень щодо спроможності реалізувати інвестиційну нерухомість або перевести дохід і надходження від продажу;
є) контрактні зобов'язання купити, збудувати чи забудувати інвестиційну нерухомість або провести ремонт, обслуговування чи поліпшення.
Модель справедливої вартості
76. На додаток до розкриття інформації згідно з вимогами параграфа 75, суб'єкт господарювання, який застосовує модель справедливої вартості, визначену в параграфах 33-55, повинен також розкривати інформацію про узгодження балансової вартості інвестиційної нерухомості на початок і кінець періоду, показуючи таке:
а) збільшення вартості, розкриваючи окремо збільшення внаслідок придбання і ті, що виникають у результаті капіталізації подальших видатків, визнаних у балансовій вартості активу;
б) збільшення вартості внаслідок придбання шляхом об'єднання бізнесу;
в) активи, класифіковані як такі, що утримуються для продажу або ж включені до ліквідаційної групи, класифікованої як така, що утримується для продажу, згідно з МСФЗ 5 та з іншим вибуттям;
г) чисті прибутки або збитки від коригування справедливої вартості;
ґ) чисті курсові різниці, що виникають при переведенні фінансових звітів закордонного суб'єкта господарювання в іншу грошову одиницю подання інформації або при переведенні фінансових звітів закордонної одиниці у грошову одиницю суб'єкта господарювання, що звітує;
д) передачі права нерухомості до запасів (та із запасів) і нерухомості, зайнятої власником;
е) інші зміни.