Чи сплачують єдиний внесок роботодавці, які після 19.07.2022 прийняли рішення, на строк збереження місця роботи і посади, нараховувати та виплачувати виплати у вигляді середнього заробітку найманим працівникам, призваним на військову службу до ЗСУ?

Роз'яснення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці".

Згідно з нормами частини п'ятої ст. 8 Закону №2464 та пп. 6 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 р. №790), для платників єдиного внеску - роботодавців, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників визначено ст. 8 Закону №2464.

19.07.2022 р. набрав чинності Закон України від 01.07.2022 р. №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено зміни, зокрема, до частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII, згідно з якими у роботодавців немає обов'язку зберігати середній заробіток за працівниками, яких призвали на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану.

Так, відповідно до частини третьої ст. 119 КЗпП, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Враховуючи зазначене, роботодавці, які після 19.07.2022 р. прийняли рішення, на строк збереження місця роботи і посади, нараховувати та виплачувати виплати у вигляді середнього заробітку найманим працівникам, призваним під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, зобов'язані нараховувати та сплатити єдиний внесок на такі виплати.