Про схвалення Методичних рекомендацій щодо порядку складання приміток до фінансової звітності банків України

Відповідно до статей 7 і 41 Закону України "Про Національний банк України" , статті 68 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , з метою складання фінансової звітності банками України відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), Правління Національного банку України

1. Схвалити Методичні рекомендації щодо порядку складання приміток до фінансової звітності банків України, що додаються.

2. Департаменту бухгалтерського обліку (Лукасевич Б.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання в роботі.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Рашкована В.Л.

4. Постанова набирає чинності з дня її підписання.

1. Ці Методичні рекомендації є прикладом для розкриття банками інформації у примітках до фінансової звітності, складеної відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ).

2. Банк може використовувати інші форми приміток для розуміння інформації, що надається у фінансовій звітності відповідно до вимог МСФЗ.

3. Банк уключає до приміток, поданих до статей Звіту про фінансовий стан (Баланс), Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати), окремих Звіту про прибутки та збитки та Звіту про сукупний дохід (якщо вони подаються), Звіту про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал), Звіту про рух грошових коштів, суттєву, повну та корисну для користувачів фінансової звітності інформацію, яка в цих звітах не розкривається безпосередньо.

Обсяг потрібної для розкриття інформації залежить від масштабів використання банком фінансових інструментів і методів управління фінансовими ризиками.

4. Банк групує фінансові активи та фінансові зобов'язання за класами залежно від характеру інформації та характеристики фінансового інструменту, що дає змогу користувачам фінансових звітів оцінити їх значимість щодо фінансового стану банку та результатів його діяльності.

5. Банк у відповідних примітках подає фінансові активи банку, які мають міжнародний рейтинг, за кредитними рейтингами контрагентів, установленими рейтинговою компанією (зазначається найменування компанії) за міжнародною рейтинговою шкалою, інші - за національною шкалою. Банк подає такі фінансові активи за найнижчим з присвоєних компанією рейтингом кожному контрагенту. Банк наводить рейтинги відповідно до кодування рейтингової компанії із застосуванням таблиці рейтингів інформаційної системи (назва інформаційної системи).

6. Зразки приміток до фінансової звітності наведені в додатку до цих Методичних рекомендацій.

Банк розкриває інформацію про банк, якщо її не розкрито в іншій інформації, опублікованій з фінансовими звітами, а саме:

найменування банку;

місцезнаходження банку;

країну, у якій зареєстровано банк;

найменування та місцезнаходження материнської компанії;

найменування кінцевої материнської компанії групи;

організаційно-правову форму банку;

опис характеру операцій банку та його основних видів діяльності, спеціалізацію банку, якщо така є;

інформацію про те, чи є банк на звітну дату тимчасовим учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

частку керівництва в акціях банку;

власників істотної участі в банку;

частку в статутному капіталі іноземних інвесторів (із зазначенням компанії і країни) (заповнюється банками з іноземним капіталом);

та будь-які зміни в цій інформації, що відбулися порівняно з попередньою датою балансу;

дату затвердження фінансової звітності до випуску із зазначенням органу або уповноважених осіб, якими прийняте відповідне рішення про її затвердження;

іншу інформацію, розкриття якої передбачено МСФЗ.

Банк надає таку інформацію:

опис економічного середовища, в умовах якого він здійснює свою діяльність;

вплив цих умов на його фінансовий стан та результати діяльності;

опис політики щодо поліпшення фінансових результатів:

основні чинники і впливи, що визначають фінансові результати діяльності, у тому числі змін у середовищі, у якому діє суб'єкт господарювання, реакції суб'єкта господарювання на ці зміни та їх вплив, опис політики суб'єкта господарювання щодо інвестицій для збереження та поліпшення фінансових результатів діяльності, уключаючи політику щодо дивідендів;

джерела фінансування суб'єкта господарювання та запланованого співвідношення його зобов'язань і власного капіталу;

ресурси суб'єкта господарювання, не визнані у звіті про фінансовий стан відповідно до МСФЗ.

Банк зазначає:

факт відповідності фінансової звітності МСФЗ, уключаючи всі раніше прийняті діючі МСФЗ і тлумачення до них, а також факт відхилення від певної вимоги МСФЗ;

основні принципи бухгалтерського обліку;

причини, через які вони не застосовувалися, фінансовий вплив на статтю, яку слід було б зазначити відповідно до вимог МСФЗ за кожний поданий період;

додаткову інформацію, якщо відповідність конкретним вимогам МСФЗ є недостатньою для забезпечення спроможності користувачів зрозуміти вплив певних операцій на фінансовий стан та фінансові результати діяльності банку;

функціональну валюту, у якій ведеться бухгалтерський облік банку, одиниці виміру, у яких подається фінансова звітність.

Банк стисло викладає основні принципи облікової політики:

1. Консолідована фінансова звітність.

Банк зазначає про належність банку до материнської компанії або дочірньої компанії.

У консолідованій фінансовій звітності банк зазначає таке:

перелік учасників консолідованої групи;

характер відносин між материнським банком і дочірньою, асоційованою компаніями, якщо материнський банк не володіє в дочірній компанії (прямо чи опосередковано) більше ніж половиною голосів; характер і ступінь будь-яких важливих обмежень щодо здатності асоційованої компанії передавати кошти материнському банку у формі дивідендів грошовими коштами або повернення позик чи авансових платежів; зміни протягом звітного періоду, унаслідок чого материнський банк утратив контроль за діяльністю дочірньої компанії;

методи консолідації, що застосовувалися до кожного окремого учасника консолідованої групи, у тому числі обґрунтування підстав для використання методу повної консолідації, якщо частка консолідованої групи в статутному капіталі учасника становить менше ніж 50%;

обґрунтування підстав для використання методу участі в капіталі, якщо частка консолідованої групи в статутному капіталі учасника становить менше ніж 20%;

обґрунтування підстав для використання методу участі в капіталі для виняткових ситуацій, а також для винятків за кожним методом консолідації;

причини, за якими показники фінансової звітності дочірньої або асоційованої компаній не включені до консолідованої фінансової звітності;

облік різниць, що виникають під час складання першої консолідованої звітності;

невизнану частку збитків асоційованої компанії за звітний період на кумулятивній основі, якщо материнський банк припинив визнання своєї частки в збитках асоційованої компанії; свою частку в непередбачених зобов'язаннях асоційованої компанії, за які материнський банк несе солідарну відповідальність з іншими інвесторами; непередбачені зобов'язання, що виникають унаслідок розподіленої відповідальності материнського банку та інших інвесторів за всіма або за частиною зобов'язань асоційованої компанії;

зміни ознак класифікації діяльності господарської одиниці за межами України та надання інформації про характер та причини зміни, вплив зміни на капітал, прибуток (збиток) за попередній рік, якщо така зміна відбулася на початку попереднього року;

методи переоцінки, визначення справедливої вартості придбаних активів і зобов'язань;

методи консолідації, що використовуються з метою надання порівняльної інформації в разі змін периметра консолідації.

2. Основи оцінки складання фінансової звітності:

основи оцінки, що застосовувалися під час складання фінансової звітності, наприклад, історична (первісна) собівартість, справедлива вартість;

принципи облікової політики (критерії визнання та подальшої оцінки), що застосовуються до кожної категорії активів і зобов'язань та статей доходів і витрат.

3. Первісне визнання фінансових інструментів.

Оцінка фінансових інструментів під час первісного їх визнання за кожною категорією фінансових інструментів.

4. Знецінення фінансових активів:

категорії активів, за якими банк визнає зменшення корисності;

критерії, які використовує банк для визначення об'єктивного свідчення про наявність збитку від знецінення;

критерії списання сум знецінених фінансових активів за рахунок сформованих резервів.

5. Припинення визнання фінансових інструментів:

критерії припинення визнання фінансових активів;

передавання фінансових активів, визнання яких не припиняється в повному обсязі;

передавання фінансових активів, що призводить до припинення їх визнання;

критерії припинення визнання фінансових зобов'язань.

6. Грошові кошти та їх еквіваленти.

Банк має розкрити політику щодо визначення складу грошових коштів та їх еквівалентів і виключити зі складу грошових коштів та їх еквівалентів суми, до яких установлено обмеження щодо їх використання.

7. Обов'язкові резерви на рахунках Національного банку України:

критерії віднесення фінансових активів до обов'язкових резервів на рахунках Національного банку України;

первісне визнання та подальша оцінка обов'язкових резервів, що обліковуються на рахунках Національного банку України.

8. Фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток:

критерії віднесення фінансових активів до фінансових активів, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток;

первісне визнання та подальша оцінка фінансових активів, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток;

визнання доходів і витрат за операціями з фінансовими активами, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

9. Кошти в інших банках:

критерії віднесення фінансових активів до коштів в інших банках;

первісне визнання та подальша оцінка коштів в інших банках;

визнання доходів і витрат за операціями з коштами в інших банках.

10. Кредити та заборгованість клієнтів:

критерії віднесення фінансових активів до кредитів і заборгованості клієнтів;

первісне визнання та подальша оцінка кредитів і заборгованості клієнтів;

реструктуризація кредитів і заборгованості клієнтів;

визнання доходів і витрат за операціями з кредитами та заборгованістю клієнтів.

11. Фінансові активи, утримувані для продажу:

критерії віднесення фінансових активів, утримуваних для продажу;

первісне визнання та подальша оцінка фінансових активів, утримуваних для продажу;

визнання доходів і витрат за операціями з фінансовими активами, утримуваними для продажу.

12. Договори продажу (купівлі) цінних паперів із зобов'язанням зворотного викупу (продажу):

критерії визначення операції з продажу (купівлі) цінних паперів із зобов'язанням зворотного викупу (продажу);

статті, за якими банк відображає цінні папери за операціями з продажу (купівлі) із зобов'язанням зворотного викупу (продажу);

визнання доходів і витрат за операціями з продажу (купівлі) цінних паперів із зобов'язанням зворотного викупу (продажу).

13. Фінансові активи, утримувані до погашення:

критерії віднесення фінансових активів, утримуваних до погашення;

первісне визнання та подальша оцінка фінансових активів, утримуваних до погашення;

визнання доходів і витрат за операціями з фінансовими активами, утримуваними до погашення.

14. Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії:

критерії визначення інвестицій в асоційовані та дочірні компанії;

первісний і подальший облік інвестицій в асоційовані та дочірні компанії;

визнання доходів і витрат за інвестиціями в асоційовані компанії;

справедлива вартість інвестицій, за якими є котирувальна ціна;

узагальнена фінансова інформація асоційованих компаній, уключаючи загальну суму активів, зобов'язань, доходів і витрат, прибутку або збитку;

причини, відповідно до яких інвестор має підстави вважати, що в нього є суттєвий вплив, коли йому належить прямо чи опосередковано менше ніж 20% прав голосу або потенційних прав голосу об'єкта інвестування;

причини, які пояснюють, чому інвестор має підстави вважати, що в нього немає суттєвого впливу, якщо йому належить прямо чи опосередковано 20% або більше прав голосу або потенційних прав голосу об'єкта інвестування.

15. Інвестиційна нерухомість:

критерії визначення інвестиційної нерухомості;

первісне визнання та подальша оцінка;

визнання доходів і витрат за операціями з інвестиційною нерухомістю;

у разі використання банком моделі обліку за первісною вартістю (собівартістю) банк розкриває метод амортизації та його перегляд, строки корисного використання (експлуатації) та їх перегляд;

якщо інвестиційна нерухомість відображається в обліку за справедливою вартістю, то банк має зазначити методи оцінки (наявність незалежного оцінювача); якщо банк не залучає до оцінки незалежного оцінювача, то він має розкрити інформацію про методи та суттєві припущення, які були використані під час визначення їх справедливої вартості, періодичність переоцінки.

16. Гудвіл:

визначення гудвілу;

первісна оцінка та подальше визнання гудвілу;

зменшення корисності гудвілу.

17. Основні засоби:

первісне визнання та подальша оцінка придбаних (виготовлених) основних засобів;

методи оцінки основних засобів (наявність незалежного оцінювача);

методи та суттєві припущення, які були використані під час визначення справедливої вартості основних засобів;

періодичність переоцінки основних засобів;

визнання зменшення корисності основних засобів.

18. Нематеріальні активи:

первісне визнання та подальша оцінка нематеріальних активів;

методи оцінки придбаних (виготовлених) нематеріальних активів;

метод амортизації, норми амортизації та їх перегляд;

переоцінка нематеріальних активів;

перегляд строку корисного використання нематеріальних активів;

визнання зменшення корисності нематеріальних активів.

19. Оперативний лізинг (оренда), за яким банк виступає лізингодавцем та/або лізингоодержувачем:

критерії визначення оперативного лізингу (оренди);

визнання доходів і витрат за оперативним лізингом (орендою).

20. Фінансовий лізинг (оренда), за яким банк виступає лізингодавцем та/або лізингоодержувачем:

критерії визначення фінансового лізингу (оренди);

метод оцінки наданих активів у фінансовий лізинг (оренду);

визнання їх знецінення;

метод оцінки отриманих активів у фінансовий лізинг (оренду);

визнання доходів і витрат за операціями з фінансового лізингу.

21. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття:

критерії визначення необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття;

первісне визнання та подальша оцінка необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття;

зміни в плані продажу;

визнання доходів і витрат від необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття.

22. Амортизація:

метод амортизації та їх перегляд;

строки корисного використання (експлуатації) та їх перегляд.

23. Припинена діяльність:

критерії визначення припиненої діяльності;

визнання доходів і витрат від припиненої діяльності.

24. Похідні фінансові інструменти:

критерії визначення похідних фінансових інструментів;

первісне визнання та подальша оцінка похідних фінансових інструментів;

методи оцінки кожного виду похідних фінансових інструментів;

критерії, за якими банк відокремлює вбудовані похідні інструменти від основного контракту;

визначення політики хеджування.

25. Залучені кошти:

склад залучених коштів;

первісне визнання та подальша оцінка залучених коштів;

визнання витрат і доходів від залучених коштів;

боргові цінні папери, емітовані банком:

склад боргових цінних паперів, емітованих банком;

первісне визнання та подальша оцінка боргових цінних паперів, емітованих банком;

визнання витрат і доходів від випуску боргових цінних паперів.

26. Фінансові зобов'язання, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток:

критерії віднесення фінансових зобов'язань до фінансових зобов'язань, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток;

первісне визнання та подальша оцінка фінансових зобов'язань, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток;

визнання доходів і витрат за операціями з фінансовими зобов'язаннями, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

27. Боргові цінні папери, емітовані банком:

критерії визначення боргових цінних паперів, емітовані банком;

методи визначення справедливої вартості та порядок обміну.

28. Резерви за зобов'язаннями:

критерії визнання резервів за зобов'язаннями;

первісна оцінка та подальше визнання.

29. Субординований борг:

визначення субординованого боргу;

первісна оцінка та подальше визнання;

визнання витрат за субординованим боргом.

30. Податок на прибуток:

визначення витрат на податок на прибуток;

визнання поточного та відстроченого податку на прибуток;

ставки податку на прибуток;

зміни норм законодавства України щодо визначення податку на прибуток.

31. Статутний капітал та емісійні різниці.

Визначення статутного капіталу та емісійних різниць.

32. Привілейовані акції.

Визначення та оцінка привілейованих акцій.

33. Власні акції, викуплені в акціонерів.

Визнання викупу власних акцій як зменшення власного капіталу.

34. Дивіденди.

Визначення дивідендів.

35. Визнання доходів і витрат:

види доходів і витрат;

принципи та критерії визнання доходів і витрат;

застосування ефективної ставки відсотка під час визнання процентних доходів і витрат.

36. Переоцінка іноземної валюти:

первісне визнання операцій в іноземній валюті;

визнання активів, зобов'язань, доходів і витрат в іноземній валюті;

відображення у фінансовій звітності монетарних та немонетарних активів і зобов'язань в іноземній валюті;

визначення статей, за якими відображаються результати переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті.

37. Взаємозалік статей активів і зобов'язань:

визначення підстав для здійснення взаємозаліку активів і зобов'язань;

зазначення статей балансу, за якими здійснено взаємозалік;

юридичне обґрунтування.

38. Активи, що перебувають у довірчому управлінні:

опис активів, що перебувають у довірчому управлінні, які не є активами банку і не включаються до Звіту про фінансовий стан;

види доходів за операціями активів, що перебувають у довірчому управлінні.

39. Облік впливу інфляції:

визначення впливу інфляції на статті балансу;

визначення переліку статей фінансової звітності, які можуть бути переобраховані.

40. Виплати працівникам та пов'язані з ними відрахування:

критерії визначення виплат працівникам та пов'язані з ними відрахування;

витрати, пов'язані із нарахуванням заробітної плати;

витрати, пов'язані із відрахуваннями.

У разі реалізації програми пенсійного забезпечення з визначеними виплатами банк розкриває інформацію щодо цієї програми.

41. Інформація за операційними сегментами:

критерії, за якими визнано звітні сегменти;

засади ціноутворення за міжсегментними операціями;

основа для розподілу доходів і витрат за сегментами;

пояснення щодо характеру змін облікової політики сегмента та причини таких змін.

42. Операції з пов'язаними особами:

критерії визначення відносин і операцій між пов'язаними особами;

характер відносин з пов'язаними особами.

43. Зміни в обліковій політиці, облікових оцінках, виправлення суттєвих помилок та подання їх у фінансових звітах.

Банк змінює облікову політику, якщо зміна:

1) вимагається МСФЗ;

2) приводить до надання достовірної та доречної інформації про вплив операцій, інших подій або умов на фінансовий стан, фінансові результати діяльності або грошові потоки.

Банк для здійснення ретроспективного застосування зміни облікової політики має коригувати залишок кожного компонента власного капіталу на початок періоду, на який впливає ця зміна, за найперший поданий попередній період, а також коригувати інші порівнювальні суми таким чином, немов би облікова політика застосовувалася завжди. Якщо ретроспективне застосування змін облікової політики є неможливим за один конкретний попередній звітний період або кілька поданих попередніх періодів, то банк застосовує нову облікову політику станом на початок найпершого періоду, щодо якого ретроспективне застосування є можливим.

Банк застосовує нову облікову політику перспективно, якщо на початок поточного періоду неможливо визначити кумулятивний вплив нової облікової політики до всіх попередніх періодів.

Банк розкриває таку інформацію:

1) зміни в обліковій політиці:

причини та характер змін в обліковій політиці;

сума коригування для кожної статті фінансової звітності, на яку впливають зміни;

сума коригування чистого та скоригованого прибутку на акцію;

факт неможливості ретроспективного застосування облікової політики, обставини, що призвели до такої умови, зазначення періоду, з якого застосовується зміна в обліковій політиці;

2) зміни в облікових оцінках:

виправлення помилок, які були допущені в попередніх періодах:

характер помилки;

статті фінансової звітності, на які вплинуло виправлення помилок;

вплив виправлення помилок на чистий і скоригований прибуток;

факт неможливості здійснення ретроспективного перерахунку та розкриття обставин, що призвели до такої умови, а також зазначити, коли виправлено помилку.

44. Суттєві облікові судження та оцінки, їх вплив на визнання активів та зобов'язань.

Банк розкриває інформацію про судження, що їх використовував управлінський персонал у процесі застосування облікової політики банку та які мають суттєвий вплив на суми, зазначені у фінансових звітах.

наводить перелік нових стандартів і тлумачень, які є обов'язковими для періоду, що починається з наступного за звітним, або після цієї дати і які банк ще не застосовує достроково;

визначає вплив застосування МСФЗ на облікову політику банку.

Банк подає у вигляді таблиці пояснення щодо кожної статті Звіту про фінансовий стан, Звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід, якщо застосування нових МСФЗ призвели до суттєвих змін у фінансовій звітності.

Банк розраховує дані колонки 4 таблиці 1 примітки 5 як різницю колонок 3 та 5.

Банк наводить у таблиці лише ті статті, за якими відбуваються зміни або перекласифікація. Банк розкриває такі узгодження у Звіті про рух грошових коштів, якщо це доречно.

Банк наводить інформацію про кредитну якість еквівалентів грошових коштів.

У таблицях 2 та 3 примітки 6 банк зазначає дані про інвестиційні та фінансові операції, які не потребували використання грошових коштів та їх еквівалентів і не включені до Звіту про рух грошових коштів.

За наявності акцій підприємств, що не мають котирувань, зазначити про цей факт.

Таблиця 3 "Аналіз кредитної якості боргових цінних паперів, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, за попередній період" складається аналогічно до таблиці 2 примітки 7.

Банк наводить інформацію про фінансові активи (крім цінних паперів) за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Банк розкриває інформацію про фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, передані без припинення визнання.

Таблиця 3 "Аналіз кредитної якості коштів в інших банках за попередній період" складається аналогічно до таблиці 2 примітки 8.