білками; T - 3-7 год; при першому проходженні через печінку
1/2
метаболізується близько 65-80%; екскретується нирками у вигляді
метаболітів; близько 90% всмоктується у ШКТ, добре проникає через
гематоенцефалічний бар'єр.
Показання до застосування ЛЗ: АГ (у тому числі постінфарктна), функціональні кардіалгії (гіперкінетичний с-м серця); деякі форми надшлуночкових та шлуночкових аритмій (суправентрикулярна тахікардія); лікування г. ІМ та вторинна профілактика після перенесеного ІМ (у складі комплексної терапії).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозу встановлюють індивідуально; при АГ приймають по 1-2 табл. (50-100 мг) одноразово вранці або в два прийоми вранці та ввечері; при стенокардії, функціональних кардіалгіях - по 1-2 табл. (50-100 мг) 1-2 р/добу; при г. ІМ препарат призначають залежно від ЧСС, показників АТ - по 50 мг 2 р/добу, з наступним переходом по 50-100 мг 2 р/добу не менше 3-х місяців, під контролем ЧСС, показників АТ; при аритміях - по 100-200 мг/добу у вигляді 1-2 разових доз (по 1/2 таблетки 2 р/добу); МДД - 400 мг; курс лікування не обмежений у часі і залежить від особливостей перебігу захворювання; мінімальна тривалість курсу лікування становить 3 місяці; лікування рекомендують продовжувати протягом 1-3 років; за необхідності відміни лікуванняя дозу знижують поступово (протягом 10 і більше днів) під наглядом лікаря.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна система - брадикардія, артеріальна гіпотензія, набряки, порушення AV-провідності, поява/посилення ознак серцевої недостатності, порушення ритму, загострення хвороби Рейно; органи дихання - задишка, симптоми бронхіальної обструкції; ЦНС - запаморочення, головний біль, слабкість, втомлюваність, депресія, порушення сну, парестезії, зменшення секреції слізної рідини, галюцинації, підвищена збудливість, порушення свідомості; ШКТ - сухість у роті, нудота, болі у шлунку, діарея, запор, блювання; система кровотворення - тромбоцитопенія; АР - шкірний висип, свербіж, кропив'янка, симптоми псоріазу; інші - сексуальні розлади, неспецифічний біль у м'язах, суглобах.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; схильність до бронхоспазмів (БА); тяжка печінкова недостатність; виражена брадикардія (менше 55 ударів за хвилину); СССВ; AV-блокада II-III ступенів; декомпенсована серцева недостатність; кардіогенний шок; виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ нижче 90 мм рт.ст.); періоди вагітності та годування груддю.
Форми випуску ЛЗ: табл. вкриті оболонкою, пролонгованої дії по 12,5 мг, 25 мг, 50 мг; р-н для ін'єкцій, 1 мг/мл по 5 мл в амп.; табл., вкриті оболонкою, з уповільненим вивільненням по 25 мг, по 50 мг, 100 мг; табл. по 50 мг, 100 мг; табл. пролонгованої дії по 200 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Метоблок, ЗАТ "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма" Київ для ТОВ "НВФ "Мікрохім"
Метопрол 50 РЕТАРД, Метопрол 100 ретард, ТОВ "Фарма Старт"
Метопрол, ВАТ "Київмедпрепарат"
II. Анепро, "Neon Laboratories Limited", Індія
Беталок, "AstraZeneca AB", Швеція
Вазокардин, АТ "Slovakofarma" , Словацька республіка
Вазокардин, Вазокардин(R), "Zentiva" a.s., Словацька Республіка
Вазокардин СР 200, "Slovakofarma" j.s.c., Словацька республіка
Егілок(R), Егілок(R) ретард, "EGIS" Pharmaceuticals PLC, Угорщина
Емзок, "IVAX Pharmaceuticals" s.r.o., Чеська Республіка
Корвітол(R) 50, Корвітол(R) 100, "BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP)", Німеччина
Метопролол, "ICN Polfa Rzeszow" S.A., Польща
Метопролол Страда(R) 200 мг РЕТАРД, "Stada Arzneimittel AG", Німеччина
Метопролол XL Сандоз, "Salutas Pharma GmbH" підприємство компанії "Sandoz"; "Lek S.A" підприємство компанії "Sandoz" для "Sandoz Pharmaceuticals d.d", Німеччина/Польща/Словенія
- Метопрололу сукцинат (Metoprolol succinati)*
Фармакотерапевтична група: C07AB02 - селективні блокатори
(бета)-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія: антигіпертензивна, антиангінальна, антиаритмічна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: селективний (бета) -блокатор, є рацемічною сумішшю S- та
1
R-ізомерів; здатність селективно блокувати (бета) -рецептори
1
притаманна лівообертаючому S(-) ізомеру, в той час як R(+) ізомер
не забезпечує позитивного терапевтичного впливу; активність між
S:R ізомерами дорівнює 33:1 завдяки більшій спорідненості
S-метопрололу до (бета) -рецепторів ніж у R-форми; S(-)метопролол
1
у дозі 50 мг має таку ж активність, як рацемічний метопролол у
дозі 100 мг; антигіпертензивна дія обумовлена зменшенням серцевого
викиду і синтезу реніну, пригніченням активності
ренін-ангіотензинової системи, відновленням чутливості
барорецепторів, що зменшує периферичні симпатичні впливи;
антиангінальний ефект є наслідком зменшення ЧСС і сили серцевих
скорочень, енергетичних витрат і потреби міокарда в кисні; зменшує
частоту і важкість нападів стенокардії, показник смертності у
пацієнтів з діагностованим інфарктом міокарда, підвищує
переносимість навантажень; при тривалому використанні підвищує
виживаність та знижує частоту госпіталізації при хр. серцевій
недостатності завдяки покращанню функції лівого шлуночка; редукує
ризик летального результату (включаючи раптову смерть), виникнення
повторного ІМ (у т.ч. у пацієнтів з ЦД) і поліпшує якість життя
пацієнтів з г. ІМ та ідіопатичною дилатаційною кардіоміопатією;
антиаритмічна дія виявляється в усуненні аритмогенних симпатичних
впливів на провідну систему серця, уповільненні синусового ритму і
швидкості розповсюдження збудження через AV-вузол, гальмуванні
автоматизму і подовженні рефрактерного періоду; метопролол має
незначний мембраностабілізуючий ефект і не виявляє активності
часткового агоніста, знижує або інгібує агоністичний вплив на
серцеву діяльність катехоламінів, що виділяються при нервових і
фізичних стресах, має здатність перешкоджати збільшенню ЧСС,
хвилинного об'єму і посиленню скоротливості серця, а також
підвищенню АТ, викликаного різким викидом катехоламінів; завдяки
пролонгованій формі, при застосуванні препарату спостерігається
постійна концентрація метопрололу в плазмі протягом 24 год, що
забезпечує стійкий клінічний ефект та зменшується потенційний
ризик побічних ефектів, що спостерігаються при пікових
концентраціях препарату в плазмі, наприклад, брадикардія і
слабість у ногах при ході; стабільний ефект, як і при лікуванні
іншими (бета)-блокаторами, досягається після 2-3 тижнів терапії;
метопролол у меншому ступені, ніж неселективні
(бета)-адреноблокатори, впливає на продукцію інсуліну і
вуглеводний обмін; S(-)метопролол добре абсорбується після
внутрішнього прийому, C 55,98 нг/мл настає через
макс
6,83 +- 1,52 год після прийому; біодоступність однієї дози
приблизно 94,54%; біодоступність може збільшуватись, якщо препарат
приймають з їжею; дуже незначна кількість зв'язується з білками;
проникає крізь плаценту, а також в грудне молоко; в значній
кількості метаболізується ферментами системи цитохром P450 в
печінці; елімінація проходить через метаболізм в печінці, в
середньому T становить 6,83 +- 1,52 год; фармакокінетичні
1/2
параметри не залежать від віку пацієнтів; більше 95% пероральної
дози препарату виводиться із сечею; приблизно 5% даної дози
виводиться із сечею в незмінному стані.
Показання для застосування ЛЗ: АГ; стенокардія; хр. серцева недостатність у стадії компенсації (у складі комплексної терапії) терапії з діуретиками, інгібіторами АПФ, серцевими глікозидами; попередження коронарної смерті та повторного ІМ після г. фази ІМ; тахіаритмії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: приймають 1 р/добу, бажано зранку; АГ - рекомендована доза у пацієнтів з АГ легкої або середньої тяжкості становить 25 мг і може бути збільшена до 50-100 мг 1 р/добу/або в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами; стенокардія - початкова доза становить 25 мг 1 раз/добу; при недостатній клінічній відповіді можливе підвищення добової дози до 50-100 мг і/або додаткове призначення інших антиангінальних препаратів; рекомендована доза становить 50-100 мг р/добу; якщо необхідно, препарат можливо комбінувати з іншими препаратами, що застосовуються при стенокардії; серцева недостатність - пацієнти повинні знаходитися у стадії компенсації хр. серцевої недостатності без епізодів загострення протягом останніх 6 тижнів і без змін в основній терапії протягом останніх 2 тижнів; терапія серцевої недостатності (бета)-блокаторами іноді може призвести до тимчасового погіршення симптоматичної картини; у деяких випадках можливе продовження терапії або зниження дози, а в деяких може виникнути необхідність відміни препарату; стабільна серцева недостатність, II функціональний клас - рекомендована початкова доза на перші два тижні - 12,5 мг р/добу; після двох тижнів дозу можливо збільшити до 25 мг р/добу, та потім дозу можна збільшувати в два рази кожнен другий тиждень; цільова доза для тривалого лікування становить 100 мг р/добу; стабільна серцева недостатність, III-IV функціональні класи - рекомендована початкова доза - 6,25 мг р/добу; після 1-2 тижнів дозу можна збільшити до 12,5 мг р/добу, потім, після ще 2 тижнів, дозу можливо збільшити до 25 мг р/добу; у пацієнтів, що толерантні до високих доз, доза може бути збільшена у два рази кожнен другий тиждень до максимальної дози 100 мг/добу; у період збільшення дози пацієнт повинен знаходитися під спостереженням, оскільки в деяких пацієнтів симптоми серцевої недостатності можуть погіршитися; у випадку гіпотензії і/або брадикардії можливе зменшення супутньої терапії або зниження дози; серцеві аритмії - рекомендовано - 25-100 мг 1 р/добу; профілактичне лікування після ІМ - лікування тривале з дозою до 100 мг р/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ЦНС - підвищена втомлюваність, головний біль, запаморочення, зниження концентрації, парестезії, судоми, депресія, зниження уваги, сонливість, безсоння, нічні кошмари, сплутаність свідомості, порушення пам'яті, галюцинації, сексуальна дисфункція; органи чуття - порушення зору, зниження секреції слізної залози, кон'юнктивіт, шум у вухах, зниження слуху; серцево-судинна система - синусова брадикардія, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, зниження скоротливості міокарда, посилення симптомів серцевої недостатності, AV-блокада I ступеня, порушення провідності і ритму серця, кардіалгія, у пацієнтів з с-мом Рейно посилення порушень периферичного кровообігу; ШКТ - нудота, блювання, біль у животі, сухість в роті, запори, діарея, в окремих випадках - порушення функції печінки, відхилення показників печінкових ферментів, зміна відчуття смаку; шкіра - висип, псоріазоподібні шкірні реакції, гіперемія шкіри, фотодерматозпітливість, оборотна алопеція, загострення псоріазу; дихальної системи - закладеність носа, бронхоспазм, задишка; ендокринна система - гіперглікемія (у хворих з інсуліннезалежним ЦД), гіпоглікемія (у хворих, що приймають інсулін); АР - кропив'янка, свербіж шкіри, висипання; система крові - тромбоцитопенія; опорно-рухова система - артралгії, міалгії; порушення статевої функції.
Протипоказання до застосування ЛЗ: AV-блокада II та III ступеня, нестабільна або некомпенсована серцева недостатність (набряк легень, гіпоперфузія або гіпотензія), а також пацієнтам з тривалим або періодичним інотропним лікуванням із застосуванням агоністів (бета)-рецепторів, клінічно значима синусова брадикардія, СССВ, кардіогенний шок, важке порушення периферичного артеріального кровообігу; у пацієнтів з підозрою на г. ІМ, якщо ЧСС нижче 55 уд/хв., інтервал PQ > 0,24 сек. або систолічний кров'яний тиск менше 100 мм рт.ст.; пацієнтам, у яких є надчутливість до будь-якого з компонентів препарату чи до інших (бета)-адреноблокаторів.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, пролонгованої дії по 12,5 мг, по 25 мг, по 50 мг, по 100 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при температурі не вище 25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Азопрол ретард, "EMCURE PHARMACEUTICALS LTD" для "Actavis group HF", Індія/Ісландія
Беталок Зок, "AstraZeneca AB", Швеція
- Небіволол (Nebivolol)*
Фармакотерапевтична група: C07AB12 - селективні блокатори (бета)-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: антигіпертензивна, антиангінальна, антиаритмічна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: являє собою рацемат, який складається з двох енантомірів: D-небіволол та L-небіволол і поєднує дві фармакологічні властивості - конкурентного і селективного блокатора (бета)1- адренорецепторів та "м'якого" вазодилататора внаслідок метаболічної взаємодії з L-аргініном/оксидом азоту (NO); при одноразовому і повторному застосуванні знижується ЧСС у стані спокою і при навантаженні як в осіб з нормальним АТ, так і у хворих на АГ; у терапевтичних дозах (альфа)-адренергічний антагонізм не спостерігається; не має симпатикоміметичної активності; у фармакологічних дозах мембраностабілізуюча активність відсутня; не чинить суттєвого впливу на навантаження чи витривалість; після перорального прийому відбувається швидке всмоктування обох енантомірів; їжа не впливає на всмоктування; метаболізується в печінці, зокрема з утворенням активних гідроксиметаболітів; біодоступність перорально введеного небівололу становить у середньому 12% у швидкометаболізуючих осіб та є майже повною - в осіб з повільною метаболізацією, тому особи з повільною метаболізацією потребують нижчих доз; в осіб із швидкою метаболізацією значення T - 10 год, а в осіб з
1/2
повільною метаболізацією ці значення у 3-5 разів більші;
концентрації у плазмі пропорційні дозі.
Показання до застосування ЛЗ: АГ; лікування хр. серцевої недостатності з дисфункцією лівого шлуночка (фракція викиду <= 35%) як додаткова терапія в комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками, антагоністами ангіотензину II та/або препаратами наперстянки.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: АГ - доза становить 5 мг/добу (краще приймати її завжди в один і той же час); антигіпертензивний ефект виявляється через 1-2 тижні лікування, в окремих випадках оптимальна дія досягається лише 4 тижні по тому; хр. серцева недостатність - лікування повинно розпочинатися при поступовому збільшенні дози відповідно до такої схеми: початкова доза, що становить 2,5 мг 1 р/добу, може бути, залежно від переносимості, збільшена до 5-10 мг 1 р/добу (підвищення дози повинно відбуватися з 14-денним інтервалом); максимальна рекомендована доза - 10 мг
(1)
1 р/добу .
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна система - брадикардія, ортостатична гіпотензія, задишка, набряки, серцева недостатність, AV-блокада, порушення ритму серця, с-м Рейно, кардіалгія; ЦНС - головний біль, запаморочення, депресія, утома, парестезії, зниження здатності до концентрації уваги, сонливість, безсоння, "кошмарні" сновидіння, галюцинації; ШКТ - нудота, запор, діарея, сухість у роті; АР - шкірний висип; інше - бронхоспазм, фотодерматоз, гіпергідроз, риніт.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; артеріальна гіпотензія, хр. серцева недостатність у стадії декомпенсації, ангіоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала), кардіогенний шок, виражена брадикардія (ЧСС менше 50 уд/хв), СССВ, AV-блокада II-III ступеня; БА; феохромоцитома, тяжкі порушення функції печінки; облітеруючі захворювання периферичних судин (с-м переміжної кульгавості); міастенія, м'язова слабкість; депресія; в/в введення верапамілу; дитячий та підлітковий вік до 18 років.
Форми випуску ЛЗ: таблетки по 2,5 мг, 5 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Небівал, ЗАТ "Київський вітамінний завод"
II. Небікард, "Torrent Pharmaceuticals Ltd.", Індія
Небілет(R), "BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP)", Німеччина
Небілонг, "Micro Labs Limited", Індія
Нодон, "Cadila Pharmaceuticals Ltd", Індія
Комбіновані препарати
- Бісопролол + гідрохлортіазид (Bisoprolol + hydrochlorthiazid)*
II. Бісопролол Сандоз Комп; табл., вкриті плівковою оболонкою; 1 табл. містить бісопрололу фумарату 5 мг, гідрохлоротіазиду 12,5 мг, або бісопрололу фумарату 10 мг, гідрохлоротіазиду 25 мг, виробництва Salutas Pharma GmbH підприємство компанії "Sandoz" для "Sandoz Pharmaceuticals d.d", Німеччина/Словенія
1.2. Неселективні (бета)-адреноблокатори
- Пропранолол (Propranolol)
Фармакотерапевтична група: C07AA05 - неселективні блокатори (бета)-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: блокує (бета) - 1 і (бета) -адренорецептори, виявляє мембраностабілізуючу дію;
2
пригнічує автоматизм СА-вузла, виникнення ектопічних ділянок у
передсердях, AV-вузлі і в шлуночках; знижує швидкість проведення
збудження в AV-з'єднанні по пучку Кента переважно у антероградному
напрямку; сповільнює ЧСС та зменшує силу серцевих скорочень,
потребу міокарда в кисні; знижує серцевий викид, АТ, секрецію
реніну, нирковий кліренс і швидкість клубочкової фільтрації;
пригнічує реакцію барорецепторів дуги аорти на зниження АТ;
пригнічує ліполіз у жировій тканині, перешкоджаючи підвищенню
рівня вільних жирних кислот (коефіцієнт атерогенності може
збільшуватися); пригнічує глікогеноліз, секрецію глюкагону та
інсуліну, перетворення тироксину в трийодтиронін; підвищує тонус
мускулатури бронхів і скоротливість матки; підсилює секреторну та
моторну активність ШКТ; у хворих на ІХС зменшує частоту нападів
стенокардії, підвищує переносимість фізичних навантажень, знижує
потребу у нітрогліцерині; виявляє кардіопротективну дію, ймовірно
знижуючи ризик повторного ІМ та раптової смерті на 20-50%; після
прийому одноразової дози пропранололу спостерігається зниження
систолічного та діастолічного АТ у положенні як лежачи, так і
стоячи; стійкий гіпотензивний ефект розвивається до кінця другого
тижня лікування.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: при прийомі внутрішньо швидко і майже повністю всмоктується із ШКТ (90%); біодоступність становить 30-40% і залежить від характеру їжі та інтенсивності печінкового кровотоку, збільшується при тривалому застосуванні. C досягається через
макс
1-2 год після прийому внутрішньо; з білками плазми зв'язується на
90-95%, обсяг розподілу 3-5 л/кг; виявляє високу ліпофільність,
накопичується в легеневій тканині, головному мозку, нирках та
серці; проникає крізь гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри, в
грудне молоко; метаболізується в печінці шляхом глюкуронування
(99%); T - 3-5 год, при тривалому застосуванні триває до
1/2
12 год; виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів (до
90%), у незміненому вигляді - менше 1%; не видаляється при
гемодіалізі.
Показання до застосування ЛЗ: АГ, стенокардія, синусова тахікардія (у тому числі при тиреотоксикозі), надшлуночкова і миготлива тахікардії, ІМ, гіпертрофічна кардіоміопатія (у т.ч. субаортальний стеноз), пролапс мітрального клапана, есенціальний тремор, нейроциркуляторна дистонія.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: режим дозування індивідуальний; при АГ - початкова доза становить 40 мг 2-3 р/добу, при необхідності дозу поступово підвищують кожен тиждень до підтримуючої добової дози - 160-320 мг за 2-3 прийоми, МДД - 320 мг; при стенокардії - початкова доза становить 40 мг 2-3 р/добу, підтримуюча добова доза - 120-240 мг за 3-4 прийоми, МДД - 240 мг; при ІМ (систолічний АТ - більше 100 мм рт.ст.) по 20-40 мг 3-4 р/добу під контролем ЧСС; при аритміях, тахікардії при хвилюванні, тиреотоксикозі - по 10-30 мг 3-4 р/добу; при гіпертрофічній кардіоміопатії - по 20-40 мг 3-4 р/добу; дітям старше 1 року як антигіпертензивний або антиаритмічний засіб - початкова доза 0,5-1 мг/кг/добу за 2-4 прийоми, підтримуюча доза - 2-4 мг/кг/добу за два прийоми, добові дози підбирають індивідуально.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна система і кровотворення - артеріальна гіпотензія, синусова брадикардія, AV-блокада, розвиток/прогресування серцевої недостатності, порушення периферичного кровообігу, тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, агранулоцитоз; ЦНС та органи чуття - астенія, запаморочення, головний біль, безсоння або сонливість, нічні кошмари, зниження швидкості психічних і рухових реакцій, депресія, занепокоєння, сплутаність свідомості або короткочасна амнезія, парестезії, порушення гостроти зору, зменшення секреції слізної рідини, сухість та болючість очей, кератокон'юнктивіт, галюцинації, судоми; ШКТ - нудота, блювання, болі в епігастральній ділянці, діарея або запор, тромбоз мезентеріальної артерії, ішемічний коліт, порушення функції печінки (у тому числі холестаз); дихальна система - фарингіт, кашель, задишка, респіраторний дистрес-с-м, бронхо- та ларингоспазм; ендокринна система - гіпоглікемія; АР - шкірні реакції, свербіж, гарячка; шкірні покриви - алопеція, загострення псоріазу; інше - артралгія, ослаблення лібідо, зниження потенції, хвороба Пейроні.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, кардіогенний шок, AV-блокада II і III ступеня, СА-блокада, СССВ, синусова брадикардія (ЧСС менше 50 уд/хв), стенокардія Принцметала, артеріальна гіпотензія, г. і хр. серцева недостатність, важкий перебіг БА, с-м Рейно та інші облітеруючі захворювання периферичних судин, період годування груддю, дитячий вік до 1 року.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 10 мг, 40 мг; р-н для ін'єкцій 0,1% по 5 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Анаприлін-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я" Пранолол, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
1.3. Комбіновані (альфа)- і (бета)-адреноблокатори
- Карведілол (Carvedilol)*
Фармакотерапевтична група: C07AG02 - сполучені блокатори (альфа)- і (бета)-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія:
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: неселективний (бета)-блокатор з антиоксидантними властивостями; його незначний вазодилатуючий ефект проявляється через селективну блокаду (альфа) -рецепторів; завдяки
1
вазодилатації знижує периферичний судинний опір; пригнічує
активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи за допомогою
блокади (бета)-адренорецепторів; не має власної симпатоміметичної
активності, має мембраностабілізуючу властивість; карведілол є
двустериоізомерним рацематом; блокування адренергічних рецепторів
(альфа) - і (бета) відбувається завдяки енантіомеру S(-);
1 2
потужний антиоксидант і поглинач вільних радикалів; поліпшує
фракцію викиду і розміри лівого шлуночка в пацієнтів з дисфункцією
лівого шлуночка; не має несприятливого впливу на склад ліпідів
сироватки або електроліти; абсолютна біодоступність близько 25%;
C досягається через 1 год; співвідношення між дозою і
макс
концентрацією в сироватці є лінійним; прийом їжі не впливає на
біодоступність, хоча збільшує час до досягнення C ;
макс
високоліпофільна сполука; 98-99% карведілолу зв'язуються з білками
плазми; об'єм розподілу приблизно 2 л/кг, у пацієнтів з цирозом
печінки він вище; ефект пресистемного метаболізму при прийомі
усередину дорівнює приблизно 60-75%; T - 6-10 год; плазмовий
1/2
кліренс - 590 мол/хв.; виведення відбувається з жовчю і калом;
невелика частина дози виводиться через нирки у вигляді різних
метаболітів; карведілол метаболізується в печінці за рахунок
оксидації ароматичного кільця і глюкуронидації з утворенням трьох
активних метаболітів, що впливають на (бета)-рецептори;
4-гідроксифенол-метаболіт як (бета)-адреноблокатор у 13 разів
активніше карведілолу; порівняно з карведілолом ці три метаболіти
мають слабку судинорозширювальну дію; два з гідроксикарбозольних
метаболітів карведілолу є винятково потужними антиоксидантами,
причому їхня активність у цьому відношенні в 30-80 разів перевищує
таку для карведілолу.
Показання для застосування ЛЗ: АГ, ІХС, хр. серцева недостатність.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при АГ (самостійно або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами, особливо тіазидовими діуретинами) рекомендується прийом однієї дози 1 р/добу, разова рекомендована доза 25 мг, МДД - 50 мг; для дорослих початкова рекомендована доза становить 12,5 мг 1 р/добу, потім - по 25 мг 1 р/добу, при необхідності дозу можна збільшувати поступово з інтервалами у 2 тижні; для літніх пацієнтів початкова рекомендована доза при АГ становить 12,5 мг 1 р/добу, що також може бути достатнім і для тривалого лікування, при необхідності дозу можна збільшувати поступово з інтервалами у 2 тижні; при ІХС початкова доза для дорослих - 12,5 мг 2 р/добу в перші два дні, після цього по 25 мг 2 р/добу, якщо необхідно, дозу можна збільшувати поступово з інтервалами збільшення в 2 тижні або ще рідше до рекомендованої максимальної дози 100 мг/добу, розділеної на два прийоми; для літніх пацієнтів початкова доза становить 12,5 мг 2 р/добу в перші два дні, після чого лікування триває дозами 25 мг 2 р/добу, що є рекомендованою МДД; при серцевій недостатності - початкова доза становить 3,125 мг 2 р/добу протягом двох тижні, при добрій переносимості дозу збільшують із інтервалами не менш двох тижнів, до 6,25 мг 2 р/добу, потім до 12,5 мг 2 р/добу, потім до 25 мг 2 р/добу; дозу варто збільшувати до максимальної, переносимої хворим (у пацієнтів з масою тіла менш 85 кг максимальна рекомендована доза становить 25 мг 2 р/добу, при масі тіла понад 85 кг 50 мг 2 р/добу; підвищення дози до 50 мг 2 р/добу повинно проводитися обережно; якщо карведілол був відмінений, лікування повинне знову починатися з дози 3,125 мг 2 р/добу з поступовим підвищенням як рекомендовано вище.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна система - периферичні набряки, брадикардія, повна AV-блокада, погіршення перебігу серцевої недостатності; система сечовиділення - порушення функції нирок та сечовипускання; судинні порушення - ортостатична гіпотензія, недостатність периферичного кровообігу; ШКТ - нудота, пронос, біль у животі, запор, блювання, сухість у роті; респіраторна система - закладання носа; при розладах репродуктивних органів і молочних залоз - генітальний набряк, імпотенція; опорно-руховий апарат - біль у суглобах; загальні розлади - набряки, стомлюваність, стенокардія, AV-блокада і погіршення симптомів певних судинних захворювань (перемежована кульгавість, с-м Рейно); дихальна система - астматична задишка у схильних пацієнтів; шкірні покриви - АР, псоріаз, кропивниця, свербіж й висипання за типом плоского лишаю, поява або загострення вже наявних псоріатичних елементів; загострення та прояв ЦД і порушення балансу глюкози в крові; органи кровотворення - тромбоцитопенія, лейкопенія; при порушенні метаболізму й харчування - гіперхолестеринемія, гіперглікемія у пацієнтів хворих на ЦД, гіперволемія, затримка рідини; психіатричні розладипорушення сну, депресія, ЦНС - запаморочення, головний біль, парестезія, непритомність; органи зору - порушення зору, зниження сльозовиділення, подразнення слизової оболонки очей.
Протипоказання до застосування ЛЗ: серцева недостатність (IV класу за NYHA); клінічно значуща дисфункція печінки; БА; хр. обструктивне легеневе захворювання з бронхіальною обструкцією; AV-блокада II й III ступеня; важка брадикардія (< 50 уд/хв); СССВ, кардіогенний шок, виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 85 мм рт. ст.), стенокардія Принцметала; гіперчутливість до препарату; метаболічний ацидоз; важкі порушення периферичного артеріального кровообігу; спільне в/в лікування верапамілом або дилтіаземом; вагітність та лактація; дитячий вік до 18 років.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 3,125 мг, по 6,25 мг, по 12,5 мг, по 25 мг; табл., вкриті плівковою оболонкою по 6,25 мг, по 12,5 мг, по 25 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Карведилол-Лугал, ВАТ "Луганський ХФЗ",
Корвазан(R), ВАТ "Київмедпрепарат"
II.Карведігама(R), "Woerwag Pharma GmbH & Co. KG", Німеччина Карведілол оріон, "Orion Corporation"; "Chanelle Medical"; "Specifar S.A.", Фінляндія/Ірландія/Греція
Карведілол-Гріндекс, АТ "Гріндекс", Латвія
Карветренд, "PLIVA Krakow" Pharmaceutical Company S.A."; "Pliva Croatia" Ltd, Польща/Хорватія
Карвид, "Cadila Healthcare Ltd", Індія
Кардіостад, "Stada Arzneimittel AG", Німеччина
Кардивас, "Sun Pharmaceutical Industries Ltd", Індія
Кардилол(R), "Genom Biotech Pvt. Ltd.", Індія
Кориол(R), "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія
Протекард, "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd", Ізраїль
Таллітон(R), "EGIS Pharmaceuticals PLC", Угорщина
- Лабеталол (Labetalol)*
Фармакотерапевтична група: C07AG01 - антиадренергічні засоби з периферичним механізмом дії.
Основна фармакотерапевтична дія: антигіпертензивна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: невибірковий (бета)-адреноблокатор, який спричиняє одночасно вибіркову (альфа) -адреноблокуючу,
1
(бета) -адреноміметичну (частковий агоніст) і пряму
2
судинорозширювальну дію; сполучення цих властивостей забезпечує
швидкий, виражений і надійний антигіпертензивний ефект; блокує
переважно (бета) - і (бета) -адренорецептори і меншою мірою
1 2
1-адренорецептори; суттєво не впливає на величину серцевого
викиду і ЧСС; знижуючи АТ, не викликає тахікардії; як
(альфа)-адреноблокатор в 2-7 разів активніший, ніж фентоламін, а
як (бета)-адреноблокатор в 5-18 разів менше активний, ніж
пропранолол; блокує (альфа)- і (бета)-адренорецептори у
співвідношенні 1:3; зменшує активність реніну плазми; при
комбінації з діуретиками активність реніну збільшується, а
гіпотензивний ефект підсилюється, що вказує на незалежність
гіпотензивного ефекту від активності реніну плазми; підвищує
рівень калію в плазмі крові; гіпотензивний ефект більшою мірою
залежить від (бета)-адреноблокуючих властивостей лабеталолу;
лабеталол, маючи змішаний механізм дії, виявляє високу клінічну
ефективність; після введення в вену C лабеталолу
макс
спостерігається через 2 хв, але вже через 8,5 хв знижується;
T - 3,5-4,5 год і не змінюється при нирковій недостатності;
1/2
виводиться з організму головним чином з сечею в вигляді неактивних
метаболітів.
Показання для застосування ЛЗ: АГ різного ступеню тяжкості, в тому числі гіпертонічні кризи, феохромоцитома, ІХС.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при гіпертонічних кризах вводять в/в по 100-125 мг одним болюсом або повільно у вигляді крапельної інфузії (50-200 мг/добу) в 200 мл ізотонічного р-н натрію хлориду або 5% р-н глюкози; дозу збільшують поступово з інтервалом 1 тиждень максимально 2000-2400 мг/добу; при гіпертонічному кризі навіть хворим на ІМ можна вводити в/в струйно 20 мг і повторяти по 20-80 мг кожні 10 хв. (максимальна загальна доза - 300 мг); це дозволяє швидко нормалізувати АТ; максимальна дія після кожного введення в/в спостерігається протягом 5 хв; при необхідності застосовують інфузію в/в зі швидкістю 1-2 мг/хв (максимальна доза 2400 мг/добу).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ортостатична артеріальна гіпотензія, запаморочення, головний біль, підвищення тонусу м'язів бронхів, нудота, блювання, порушення функції печінки, запор або пронос, відчуття втоми, свербіж шкіри.
Протипоказання до застосування ЛЗ: AV-блокада, виражена серцева недостатність, схильність до бронхоспазмів; перші місяці вагітності; обережно застосовувати у хворих на БА.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій (5 мг/мл) по 4 мл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t до 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Лакардія(R), "Genom Biotech Pvt.Ltd.", Індія
2. Селективні інгібітори If каналів
- Івабрадин (Ivabradin)*
Фармакотерапевтична група: C01EB17 - кардіологічні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: антиангінальна,
антиішемічна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: діє шляхом селективного та специфічного інгібування f-каналів синусового вузла серця, контролює спонтанну діастолічну деполяризацію синусового вузла та зменшує ЧСС; діє тільки на рівні синусового вузла та не впливає на внутрішньопередсердну, AV- та внутрішньошлункову провідність, скоротність міокарда та реполяризацію шлуночків; не змінює показник QT-корегований; може взаємодіяти з h-каналами сітківки, що може призвести до тимчасового порушення світлосприняття; раптова зміна освітлення, часткове інгібування h-каналів обумовлюють можливість розвитку фотопсій; основною фармакодинамічною особливістю є ексклюзивне зменшення ЧСС; при застосуванні звичайно рекомендованих доз (5 мг або 7,5 мг 2 р/добу) відмічається зменшення ЧСС приблизно на 10 уд/хв у стані спокою та при навантаженні, що зменшує роботу серця та споживання кисню міокардом (має доведену антиангінальну та антиішемічну ефективність); після місяця лікування івабрадином у дозуванні 5 мг 2 р/добу тривалість тесту з фізичним навантаженням у междозовому періоді збільшується на 1 хв; при збільшенні дози до 7,5 мг 2 р/добу, через 3 місяці застосування спостерігається подальше збільшення тривалості навантаження ще приблизно на 25 сек; кількість нападів стенокардії при застосуванні івабардину зменшилась на 70%; під час лікування не спостерігаються випадки фармакологічної толерантності (втрати ефективності) або ефекту "відміни" після раптового припинення лікування; антиангінальна та антиішемічна ефективність супроводжується дозозалежним зменшенням ЧСС у спокої та під час фізичного навантаження при відсутності негативного впливу на скоротність міокарда та провідність; висока клінічна ефективність та переносимість обумовлює особливу доцільність застосування івабрадину у пацієнтів з протипоказаннями чи обмеженнями до застосування (бета)-адреноблокаторів; після перорального застосування швидко вивільняється, швидко та майже повністю всмоктується, добре розчиняється (> 10 мг/мл); C досягається
макс
приблизно через 1 год; біодоступність дорівнює майже 40%;
приблизно 70% зв'язується з протеїнами плазми; C при
макс
довготривалому застосуванні рекомендованої початкової дози 5 мг
2 р/добу - 22 нг/мл; середня концентрація у плазмі у стадії
стабільної концентрації дорівнює 10 нг/мл; екстенсивно
метаболізується у печінці та кишечнику шляхом окислення системою
цитохромів P450 3A4; основним активним метаболітом є його
N-десметильований дериват, його концентрація становить 40% від
концентрації івабрадину гідрохлориду, та він має такі самі
фармакокінетичні та фармакодинамічні властивості; основний
активний метаболіт теж метаболізується системою цитохромів CYP3A4;
івабрадин має низьку спорідненість з CYP3A4, не активує та
не інгібує його, отже, вірогідно, не змінюватиме метаболізм CYP3A4
або його концентрацію у плазмі; інгібітори та стимулятори CYP3A4
можуть значною мірою впливати на концентрацію івабрадину в плазмі;
T - 2 год, ефективний T - 11 год; загальний кліренс
1/2 1/2
івабрадину - 400 мл/хв., нирковий кліренс івабрадину - 70 мл/хв.;
екскреція метаболітів відбувається рівною мірою через сечу та кал
(4% активної речовини виводяться через сечу у незміненому
вигляді); кінетика івабрадину для доз 0,5-24 мг є лінійною;
спостерігається лінійна залежність зменшення ЧСС зі збільшенням
концентрації івабрадину та його активного метаболіту в плазмі
крові для доз 15-20 мг 2 р/добу.
Показання для застосування ЛЗ: симптоматичне лікування хр. стабільної стенокардії у пацієнтів з нормальним синусовим ритмом та з протипоказаннями чи обмеженнями до застосування (бета)-адреноблокаторів.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим рекомендовано - 2 р/добу: вранці та ввечері під час прийому їжі; початкова доза - 5 мг 2 р/добу; після трьох-чотирьох тижнів лікування, за необхідності подальшого зменшення ЧСС, дозу івабрадину можна збільшити до 7,5 мг 2 р/добу і перейти на прийом 7,5 мг 2 р/добу; максимальна рекомендована терапевтична добова доза - 15 мг; якщо під час лікування ЧСС стає менше 50 уд/хв чи пацієнт відчуває симптоми, які є наслідком брадикардії (запаморочення, слабкість, гіпотензія), необхідно зменшити дозу методом титрування, включаючи можливість застосування івабрадину у дозі 2,5 мг 2 р/добу; у разі утримання ЧСС нижче 50 уд/хв необхідно припинити застосування івабрадину.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: порушення зору - фотопсії, розмите бачення; серцево-судинна система - брадикардія, AV-блокада I ступеня, шлуночкова екстрасистолія, підсилене серцебиття та надшлуночкова екстрасистолія; ШКТ - нудота, закреп або діарея; ЦНС - головний біль (у перші місяці застосування), запаморочення (вірогідно пов'язане з брадикардією); лабораторні показники - підвищення креатиніну плазми, еозинофілії, підвищення рівня сечової кислоти; інше - судоми, диспное.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; брадикардія (ЧСС у спокої < 60 уд/хв); кардіогенний шок; тяжка печінкова недостатність; СССВ, СА-блокада, наявність у пацієнта штучного водія ритму, AV-блокада III ступеня; комбінація з інгібіторами CYP3A4 сильної та помірної дії: протигрибкові препарати похідні азолу (кетоконазол та інші), макролідні антибіотики (кларитроміцин, еритроміцин для перорального застосування, джозаміцин, телітроміцин), противірусні препарати (нелфінавір, ратонавір) та нефазодон; періоди вагітності та лактації; г. ІМ, нестабільна стенокардія, виражена (АТ < 90/50 мм рт.ст.) гіпотензія, серцева недостатність III-IV NYHA функціональних класів.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою по 5 мг, по 7,5 мг. Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 18-25 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Кораксан(R) 5 мг, Кораксан(R) 7,5 мг, "Les Laboratoires Servier Industrie"; "Servier (Ireland) Industries Ltd" для "Les Laboratoires Servier", Франція/Ірландія/Франція
3. Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів)
3.1. Дігідропіридин
- Амлодипін (Amlodipine)*
Фармакотерапевтична група: C08CA01 - селективні антагоністи кальцію з переважним впливом на судини.
Основна фармакотерапевтична дія: гіпотензивна,
антиангінальна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: антагоніст іонів кальцію (блокатор повільних кальцієвих каналів), який блокує надходження іонів кальцію крізь мембрани до клітин гладеньких м'язів міокарда та судин; механізм гіпотензивної дії амлодипіну зумовлений безпосереднім впливом на гладенькі м'язи судин; антиангінальний ефект реалізується у два способи: розширює периферичні артеріоли і таким чином знижує загальний периферійний опір (постнавантаження); оскільки ЧСС практично не змінюється, зниження навантаження на серце призводить до зниження споживання енергії та потреби міокарда в кисні; також сприяє розширенню коронарних артеріол, як у незмінених, так і в ішемізованих зонах міокарда; дилатація збільшує надходження кисню до міокарда у хворих на вазоспастичну стенокардію (стенокардія Принцметала або варіантна стенокардія) і запобігає розвиткові коронарної вазоконстрикції; у хворих на АГ разова доза амлодипіну забезпечує клінічно значуще зниження АТ протягом 24 год у положенні як лежачи, так і стоячи; завдяки повільному початку дії амлодипін не спричиняє г. гіпотензії; у хворих на стенокардію амлодипін сприяє підвищенню фізичної працездатності, знижує частоту нападів стенокардії та зменшує потребу у вживанні таблеток нітрогліцерину; 97,5% амлодипіну зв'язується з білками плазми крові; не має жодного несприятливого впливу на обмін речовин та ліпіди плазми крові, тому він придатний для лікування хворих на БА, ЦД і подагру; не викликає погіршення стану у хворих на серцеву недостатність II-III функціонального класу за класифікацією (NYHA) за такими критеріями як толерантність до фізичного навантаження, фракція викиду лівого шлуночка та клінічна симптоматика; застосування амлодипіну не призводить до підвищення ризику летальності або комбінованого показника летальності у пацієнтів з серцевою недостатністю III-IV класу (NYHA), які отримували дигоксин, діуретики та інгібітори АПФ; після прийому внутрішньо в терапевтичних дозах добре всмоктується, досягаючи C через
макс
6-12 год у пацієнтів як середнього, так і літнього віку; абсолютна
біодоступність досягає 64-80%; об'єм розподілу - 21 л/кг; T -
1/2
35-50 год; стійка рівноважна концентрація у плазмі досягається
після 7-8 днів регулярного застосування; амлодипін трансформується
у печінці з утворенням неактивних метаболітів; виводиться із
сечею: 10% введеної дози - у незмінному стані, 60% - у вигляді
метаболітів.
Показання для застосування ЛЗ: лікування АГ як засіб першого ряду для монотерапії у більшості хворих; за необхідності його можна призначати також у поєднанні з тіазидними діуретиками, (альфа)-адреноблокаторами, (бета)-адреноблокаторами та інгібіторами АПФ; лікування ішемії міокарда, зумовленої як органічною непрохідністю (стабільна стенокардія) так і спазмом або звуженням коронарних артерій (стенокардія Принцметала або варіантна стенокардія); можна застосовувати й у тих випадках, коли клінічна картина дозволяє лише припустити існування вазоспазму або вазоконстрикції, хоча наявність останніх точно не встановлена (монотерапія або у поєднанні з іншими антиангінальними препаратами).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при АГ та стенокардії звичайна початкова доза - 5 мг 1 р/добу; залежно від індивідуальної реакції хворого, дозу можна збільшити до МДД, яка дорівнює 10 мг.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, набряки, втома, сонливість, нудота, біль у шлунку, приливи, серцебиття та запаморочення; алопеція, запори, артралгія, астенія, біль у спині, диспепсія, задишка, гіперплазія ясен, гінекомастія, гіперглікемія, імпотенція, збільшення частоти сечовипускання, лейкопенія, нездужання, зміна настрою, сухість у роті, судоми м'язів, міалгія, периферична нейропатія, панкреатит, пітливість, непритомність, тромбоцитопенія, васкуліт; АР (свербіж, висип, набряк та мультиформна еритема); гепатит, жовтяниця та підвищення рівнів печінкових ферментів; ІМ, аритмія (включаючи шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь), біль за грудниною.