Про затвердження методичних рекомендацій "Епідеміологічний нагляд і контроль за випадками сезонного та пташиного грипу у людей"

Зберіть всі необхідні речі.

Протріть руки спеціальним спиртовим тампоном (найкраще) або вимийте водою з милом.

Одягайте ЗІЗ у наступному порядку:

- водостійкий костюм;

- маска чи респіратор. Перевірте щільність прилягання респіратора, який ви надягаєте;

- захисний головний убір (якщо потрібно, наприклад, під час процедур, при яких утворюється аерозоль);

- захисний щиток для обличчя чи окуляри;

- рукавички (перевірте, щоб рукавички закривали манжети захисного вбрання).

При знятті ЗІЗ (бажано в окремій кімнаті) необхідно звернути увагу на те, щоб запобігти контамінації середовища або інших осіб:

- зніміть рукавички;

- зніміть захисний щиток для обличчя чи окуляри;

- зніміть захисний одяг та викиньте в спеціальний пакет для знищення;

- протріть руки спеціальним спиртовим тампоном (більш ефективно) або вимийте водою з милом;

- зніміть маску чи респіратор, потягнувши за еластичні зав'язки; не можна торкатись передньої частини респіратора (передня частина респіратора може бути контамінованою).

Викиньте в спеціальний пакет для знищення.

Предмети одноразового використання мають бути зібрані у спеціальний пакет для знищення. Засоби багаторазового використання необхідно скласти у контейнер для подальшого знезараження.

Протріть руки спеціальним спиртовим тампоном або вимийте водою з милом.

9.4. Скорочення можливості контактів (ізоляція людей від відомих або вірогідних джерел пташиного грипу у тварин та людей).

У першу чергу порадьте медичним працівникам, які мають справу з пацієнтами, інфікованими вірусом A(H5N1), дотримуватись протиепідемічного режиму, щоб не допустити внутрішньолікарняної передачі інфекції.

Наступним кроком буде проведення кампанії з інформування та підвищення санітарної освіти населення, згідно додатку 2.

Необхідно проводити дезінфекцію приміщень з використанням існуючих наявних дезінфекційних засобів, щоб зменшити можливість передачі інфекції повітряно-крапельним шляхом при попаданні інфікованих виділень на поверхню або інфікування через предмети, наприклад, рушники, простирадла, а також посуд, де може зберігатись вірус. Необхідно провести дезінфекцію тих місць, де утримувалась інфікована домашня птиця.

При підтвердженні інфікуванням вірусу A(H5N1) людей чи тварин необхідно розглянути можливість обмеження пересування людей з зони та в зону зараження.

9.6. Посилений епіднагляд: активний пошук та здійснення моніторингу симптомів у осіб, які мали потенційні контакти з джерелом інфекції A(H5N1) (протягом семи днів після останнього контакту) (Малюнок 4). До них належать:

Особи, які мали близький контакт з пацієнтами, хворими на ВППГ (підозрілий, вірогідний чи підтверджений випадок).

Особи, які потенційно могли мати контакти з тим же джерелом інфекції, що і пацієнт (наприклад, інфікованою свійською птицею, продуктами птахівництва чи потенційно інфікованими оточуючими поверхнями).

У випадку значної кількості контактів з джерелом інфекції необхідно залучити оперативні бригади з двох чи трьох медичних працівників. В першу чергу необхідно встановити медичний нагляд за особами:

які контактували з хворим, діагноз у якого лабораторно підтверджений;

які мали близькі та тривалі контакти з джерелом інфекції;

які мали контакти підвищеного ризику (наприклад, без використання індивідуальних засобів захисту).

До уваги треба також брати збільшення кількості звернень населення за медичною допомогою. В таких випадках необхідно здійснювати активний пошук хворих (підозрілих):

у лікарнях, особливо у приймальних відділеннях та відділеннях невідкладної допомоги;

у групах підвищеного професійного ризику (наприклад, серед медичних працівників, осіб, які мають контакт з живими чи мертвими птахами, тваринами);

серед членів сімей та близьких контактів підозрілих випадків;

серед населення на ураженій території (шляхом подвірних обходів, інформаційних повідомлень для населення та інше).

Необхідно також ініціювати епіднагляд за випадками ГРІ та ТГРЗ серед населення, яке проживає на території виникнення спалаху.

9.5. Цільова профілактика антивірусними препаратами для груп ризику та близьких контактів.*

Для цієї роботи при можливості залучають осіб з інших організацій, наприклад, студентів середніх та вищих учбових закладів, лікарів приватної практики. Система раннього попередження населення напряму пов'язана з активною участю всіх медичних працівників. Необхідно розглянути можливість організації безкоштовної "гарячої" лінії .

Посилений епіднагляд за вогнищем пташиного грипу проводиться протягом двох інкубаційних періодів від останнього виявлення випадку інфікування людини чи до моменту встановлення контролю над спалахами інфекції A(H5N1) у домашніх птахів, якщо вони мали місце.

Контактних осіб із лихоманкою необхідно скеровувати до медичних закладів з метою забору зразків для лабораторного дослідження і отримання відповідної медичної допомоги, включаючи антивірусну терапію. В залежності від гостроти захворювання та наявності вільних лікарняних ліжок пацієнт ізолюється у лікарні або вдома до отримання результатів тестування.

Контактні особи без симптомів та особи, які мали потенційні контакти, повинні бути поінформовані про симптоми захворювання і про необхідність негайно інформувати медичний заклад у разі появи лихоманки. Керівник лікувально-профілактичного закладу зобов'язаний забезпечити щоденний медичний нагляд за такими особами протягом семи днів з часу останнього контакту для перевірки їх клінічного статусу і направлення на лікування тих, у кого з'являться симптоми.

Таким особам можна запропонувати добровільну ізоляцію протягом семи днів після останнього контакту з джерелом інфекції A(H5N1). В таких випадках необхідно передбачити забезпечення їх їжею, необхідними медикаментами (при наявності хронічних захворювань), засобами зв'язку, психологічною підтримкою. Антивірусну хіміопрофілактику необхідно розпочинати згідно з вищенаведеними рекомендаціями.

9.7. Планове щеплення звичайною сезонною протигрипозною вакциною цільових груп населення

(6) Це щеплення не захищає від інфікування пташиним грипом. Необхідно, щоб це було зрозуміло тим, хто був в контакті - вони мають знати про необхідність дотримання загальних упереджувальних заходів.

Поряд з основними цільовими групами, необхідно рекомендувати щеплення проти сезонного грипу інактивованою вакциною таким категоріям населення:

- всім особам, які могли мати контакт з домашньою птицею чи працюють на птахофермах потенційно заражених високопатогенним пташиним грипом (ВППГ), працівникам птахопереробної промисловості;

- мисливцям, працівникам зоопарків, продавцям на ринках живих тварин і т.п.;

- медичним працівникам, які доглядають за пацієнтами, інфікованими ВППГ;

- медичним працівникам у закладах невідкладної допомоги на територіях, де було підтверджено наявність ВППГ у птахів;

- фахівцям МЧС та ветеринарної медицини.

Ці щеплення повинні здійснюватись у рамках будь-якої наявної кампанії імунізації проти сезонного грипу згідно додатку 3.

9.8. Карантинні заходи (застосовуються в разі необхідності):

- закриваються школи та підприємства;

- скасовуються масові заходи та обмежується функціонування громадського транспорту.

Якщо виноситься рішення щодо встановлення "зони карантину" навкруги окремого осередку інфекції, позначається периметр цієї зони відповідними зрозумілими оточуючим знаками, і вводиться обмеження (у рамках можливого) на всі неістотні пересування людей з та в "зону карантину". Влаштовуються чіткі входи та виходи, про що повідомляється місцеве населення. Організовується скринінг у цих місцях для скорочення розповсюдження пандемічного грипу поза зоною локалізації.

9.9. Масова антивірусна профілактика

Якщо "зону карантину" встановлено, буде відкрито доступ до глобального антивірусного резерву ВООЗ, а також до регіональних та національних запасів антивірусних препаратів та все населення, що проживає у цьому районі, інфікування якого вважається малоймовірним, пройде 20-денну антивірусну профілактику.

При наявності вакцини проти нового ідентифікованого пандемічного вірусу, що цілком можливо у тому разі, якщо пандемічний вірус буде H5N1, та при змозі країни одержати для цієї мети препарати з резерву ВООЗ, така нова вакцина може бути застосована як додаток до антивірусної профілактики у локалізованій зоні.

9.10. Активний епіднагляд у карантинній зоні і лабораторне дослідження всіх можливих випадків.

Ці заходи надзвичайно важливі для:

- отримання лабораторного підтвердження або виключення випадків захворювання на пандемічний грип;

- моніторингу еволюції спалаху;

- оцінки ефективності заходів реагування щодо стримування інфекції;

- корекції рішень щодо продовження або завершення заходів зі стримування.

До одержання зразків з лабораторії необхідно відслідкувати домашні та будь-які інші близькі контакти можливого випадку захворювання та звернутись до них з проханням добровільно знаходитись дома у карантині.

Всі заходи з контролю за інфекцією необхідно проводити протягом 14 днів з моменту виникнення у пацієнта симптомів захворювання, доки він є потенційно заразним.

Миття рук з милом (користування одноразовими паперовими рушниками) чи протирання рук спиртовим розчином перед та після контактів з пацієнтом, після зняття ЗІЗ та відвідання туалету.

Використання ЗІЗ. Уникнення контактів з кров'ю, іншими рідинами та виділеннями.

Уникнення поранень гострими медичними інструментами.

Навчання осіб, які мають респіраторні захворювання:

Закривати рот і ніс паперовою серветкою при кашлі та викидати використані серветки в контейнер для сміття.

Надягати маску при кашлі (якщо хворий не має протипоказань).

Мити руки водою з милом після контакту з біологічними рідинами організму.

Стояти чи сидіти на відстані не менше одного метра від інших осіб (при можливості).

Користування ЗІЗ усім особам, які надають допомогу пацієнтам з вірогідним або підтвердженим випадком захворювання на пташиний грип (згідно з правилами, викладеними у розділі 9).

Розташовуйте пацієнтів в окремих кімнатах або ізоляторах, а при відсутності такої можливості - у кімнатах разом з іншими пацієнтами з такою ж інфекцією. Якщо це не можливо, то відокремлюйте пацієнтів один від одного на відстань щонайменше одного метра за допомогою ширми для зменшення ризику близького контакту.

Двері кімнати мають бути зачинені, їх необхідно відкривати тільки для входу чи виходу. Такі ізолятори повинні мати всередині умивальник, туалет, а якщо можливо - душ чи ванну.

Хворі з лабораторно підтвердженими випадками не повинні знаходитися в одній кімнаті із громадянами з підозрілими або вірогідними випадками.

Необхідно щоб на дверях кімнати-ізолятора знаходилась відповідна табличка з написом.

Біля входу потрібно розмістити листок для реєстрації. Всі медичні працівники повинні зареєструватись, щоб у разі необхідності, мати можливість прослідкувати контакти.

У кімнаті мають знаходитись лише необхідні меблі, які легко чистяться.

Запаси чистої білизні потрібно тримати поза межами ізолятора.

У корзини для сміття, що відкриваються натисненням педалі, слід помістити спеціальні мішки для збору сміття.

У кімнаті необхідно мати спеціальний контейнер для утилізації використаних медичних відходів.

Рекомендовано використовувати для кожного пацієнта індивідуальне медичне обладнання (наприклад, стетоскоп, термометр, сфігмоманометр). Будь-яке обладнання, що застосовується для інших пацієнтів, необхідно дезінфікувати та очистити до повторного використання.

Біля входу в кімнату необхідно розмістити контейнер для ЗІЗ.

За дверима кімнати має бути контейнер з кришкою, що закривається, для збору медичного обладнання для дезінфекції та стерилізації.

Все обладнання, що застосовується для прибирання та дезінфекції кімнати пацієнта, повинно зберігатись в кімнаті. Необхідно забезпечити щоденне ретельне прибирання у кімнаті.

Рекомендується обладнати палату телефоном (наприклад, мобільним), щоб дати змогу пацієнтам чи членам їх родини звести до мінімуму необхідність прямого контакту з медичними працівниками.

Максимальне обмеження відвідувань (дозвіл у виняткових випадках отримують особи, які доглядають за хворими). Такі відвідувачі забезпечуються ЗІЗ та інструктуються щодо їх застосування і попередження зараження.

Слідкуйте за тим, щоб пацієнт виходив з ізольованої кімнати тільки у разі крайньої необхідності. У разі необхідності відвідування інших кабінетів надавайте інформацію про його діагноз та необхідні застережні заходи до його приходу.

Під час транспортування пацієнт має надягти хірургічну маску (якщо не існує протипоказань).

У разі контакту пацієнта з будь-якою поверхнею необхідно її ретельно продезінфікувати та вимити.

Надягніть на пацієнта хірургічну маску (якщо не існує протипоказань); при відсутності маски зверніться до нього з проханням закривати рот та ніс хусточкою під час кашлю.

Медичні працівники повинні використовувати всі існуючі ЗІЗ (згідно з вищенаведеними інструкціями).

При можливості користуйтесь транспортним засобом, в якому місце водія відокремлене від пасажира. Необхідно максимально використовувати систему вентиляції транспортного засобу, щоб забезпечити достатній обмін повітря під час транспортування.

Повідомте медичний заклад, до якого ви прямуєте, про вірогідний діагноз та застережні заходи якомога раніше до прибуття пацієнта.

Дотримуйтесь вимог щодо знищення відходів, дезінфекції транспортного засобу та багаторазового обладнання, що використовується для надання медичної допомоги іншим пацієнтам.

При роботі з твердими відходами, що можуть бути контаміновані вірусом пташиного грипу, дотримуйтесь стандартних застережних заходів.

Медичні (інфекційні) відходи складаються з відходів, що напряму пов'язані з кров'ю, рідинами організму, виділеннями та екскрементами; лабораторних відходів, що утворюються при роботі із зразками шкіри або крові людини, шкіри або тушок тварини; а також гострих медичних інструментів, що підлягають утилізації.

Всі отримані відходи необхідно виносити з ізольованого приміщення у спеціальних мішках або контейнерах, що виключають протікання. Пізніше ці відходи треба утилізувати згідно з правилами знищення інфекційних відходів.

При транспортуванні відходів необхідно користуватись спеціальними рукавичками, після їх зняття - вимити руки.

Рідкі відходи (наприклад, сечу або фекалії) видаляються через каналізацію, якщо існує належна каналізаційна система. Під час змивання фекалій кришка унітазу повинна бути зачинена. При відсутності каналізаційної мережі такі відходи знезаражуються.

Рекомендується використовувати одноразовий посуд та столові прибори.

Мити предмети багаторазового використання гарячою водою з миючими дезінфікуючими засобами, обов'язково користуючись господарськими гумовими рукавичками. Можна також мити їх у посудомийній машині з застосуванням спеціальних засобів (миючих - дезінфікуючих, дозволених для використання в Україні) при рекомендованій температурі.

Засоби одноразового використання необхідно після дезінфекції утилізувати разом з іншим відходами.

Забруднену постільну білизну необхідно збирати в пластикові мішки для прання безпосередньо у кімнаті пацієнта. Сильно забруднену білизну потрібно скласти таким чином, щоб найбільш забруднені місця знаходились всередині згортку.

Матраци повинні мати захисні чохли.

При забрудненні білизни біологічними речовинами її збір здійснюється в окремий пластиковий мішок для подальшої дезінфекції та прання.

При транспортуванні забрудненої білизни необхідно використовувати гумові рукавички, а після їх зняття вимити руки.

Дезінфекція, прання та сушіння білизни здійснюється за існуючими у медичному закладі правилами.

До проведення дезінфекції необхідно здійснити прибирання.

У кімнатах, де знаходяться пацієнти, необхідно здійснювати щоденне вологе прибирання, а після виписки пацієнтів провести заключну дезінфекцію. Дезінфекцію слід здійснювати за допомогою зареєстрованих в Україні препаратів з дотриманням рекомендацій виробника.

Медичне обладнання необхідно очистити та дезінфікувати в спеціально відведеному приміщенні, а потім запакувати у спеціальні мішки перед тим, як винести його з кімнати пацієнта.

При перевезенні контамінованого обладнання потрібно користуватись гумовими рукавичками, а після їх зняття - вимити руки.

Користуйтесь рекомендованими ЗІЗ та стандартними застережними методами при поводженні з тілами померлих та їх гігієнічній обробці.

Перед виносом тіла померлого з ізолятора необхідно герметично запакувати його у спеціальний поліетиленовий мішок. Мішок не повинен протікати; його зовнішня поверхня має бути чистою.

Якщо тіло необхідно перенести у патологоанатомічне відділення чи морг, це потрібно зробити якомога скоріше після смерті хворого. Якщо необхідно зробити аутопсію, до її проведення тіло повинно зберігатись у холодильнику моргу.

Для зберігання у морзі або покладення у труну для поховання необхідно витягнути тіло померлого з поліетиленового мішка з дотриманням відповідних правил безпеки.

Якщо родина пацієнта захоче доторкнутись до тіла, можна дозволити їм це зробити. Якщо пацієнт помер в інфекційний період, члени сім'ї повинні одягти гумові рукавички та спеціальний захисний одяг, або помістити тіло померлого під плівку. Після контакту з тілом померлого необхідно зняти рукавички і вимити руки.

Якщо члени сім'ї хочуть поцілувати померлого (наприклад, руки чи обличчя), треба провести дезінфекцію цих частин тіла будь-яким антисептичним засобом (наприклад, 70% спиртом). Якщо сім'я хоче лише подивитись на померлого - користуватись ЗІЗ немає необхідності.

Необхідно, при можливості, уникати традиційних похоронних обрядів під час підтверджених спалахів епідемії чи при вірогідних випадках інфікування людини вірусом A(H5N1). Найбільш безпечним засобом поховання є кремація.

Для вирішення питань, пов'язаних з традиційними та релігійними обрядами, слід у міру необхідності звертатись до представників релігійних конфесій.

Необхідні матеріали

Резервуар для харкотиння/слизу.

Тампон з поліефірного волокна.

Пластикові флакони.

Шпатель для притискування язика.

Конічні 15 мл пробірки для центрифугування.

Чашки для зразків або чашки Петрі.

Піпетки для перенесення матеріалу.

Середовище для транспортування вірусних зразків (СТВ).

Приготування СТВ та середовища для мазків із глотки та носу, які отримуються при відборі, проводиться в лабораторії таким чином:

Додати 10 г телячого м'ясного бульйону та 2 г фракції V бичачого альбуміну до стерильної дистильованої води (загальний об'єм повинен бути 400 мл).

Додати 0,8 мл розчину гентаміцину сульфату (50 мг/мл) та 3,2 мл розчину амфотерицину B (250 мкг/мл).

Стерилізувати методом фільтрації через одноразовий мембранний фільтр із діаметром отворів (пор) 0,2 нм.

Клінічні зразки необхідно відбирати у спосіб, описаний нижче, та поміщати до СТВ. Мазки з носа, носоглотки та зіву можна комбінувати в одному флаконі з СТВ. Наступну інформацію щодо зразків слід вносити до Форми Відбору матеріалу: загальна інформація про пацієнта; тип зразка (зразків); дата відбору; контактні дані особи, яка заповнювала форму. Слід завжди дотримуватися стандартних запобіжних заходів протягом усього процесу, і бар'єрних - під час відбору зразка. Для цілей дозорного епіднагляду найкращими типами зразків є мазки, аспірат і змиви з носоглотки, а також мазки з носа.

Увести сухий поліефірний тампон до ніздрі, паралельно піднебінню, залишивши його там на кілька секунд, далі повільно вийняти тампон обертовими рухами. Зразки з обох ніздрів відбираються одним тампоном. Помістити верхівку тампона до флакона, що містить 2-3 мл СТВ, та відламати або відрізати стерильними ножицями аплікатор, і залишити її у флаконі. Щільно закрити флакон.

Увести поліефірний тампон на гнучкій тонкій ручці крізь ніздрю до носоглотки та залишити його там на кілька секунд. Далі повільно вийняти тампон обертовими рухами. Для другої ніздрі необхідно використати новий тампон. Помістити верхівку тампона до флакона, що містить 2-3 мл СТВ і відламати аплікатор або відрізати його стерильними ножницями та залишити у флаконі.

Виділення з носоглотки аспіруються через катетер, сполучений з резервуаром для слизу та під'єднаний до аспіраційного сифону. Катетер вводиться до ніздрі паралельно піднебінню. Створюється вакуум, і катетер повільно виймається поворотним рухом. Слиз з іншої ніздрі відбирається тим самим катетером у подібний спосіб. Після відбору слизу з обох ніздрів катетер слід промити 3 мл середовища для транспортування. Флакон із цим середовищем слід щільно закривати.

Пацієнт повинен сісти в зручне положення з головою, трохи відхиленою назад, і тримати глотку закритою, вимовляючи літеру "K". В цей час до ніздрі вводиться змивна рідина (зазвичай стерильний 0,9% фізіологічний розчин натрію хлориду). До ніздрів за допомогою піпетки по черзі вливається по 1-1,5 мл змивної рідини. Далі пацієнт нахиляє голову вперед і дозволяє змивній рідині витікати до чашки для відбору зразків або чашки Петрі. Процес повторюється зі зміною ніздрів, поки не буде використаний загальний об'єм змивної рідини - 10-15 мл. Далі приблизно 3 мл змиву розчинити у СТВ у співвідношенні 1:2.

Притиснути язик шпателем і під контролем зору сильним рухом взяти мазок із піднебінних дужок і задньої стінки глотки. Помістити мазок у флакон з СТВ способом, описаним у рекомендації для мазків із носа.

Для кожного типу зразка кожного разу слід брати два зразки в різні пробірки. Один може бути використаний для негайного аналізу, а другий - збережений, як референтний для повторного тестування.

Кожен зразок від пацієнта повинен супроводжуватись належною формою лабораторного направлення, що містить дані про пацієнта (ім'я, по-батькові, прізвище пацієнта та його вік). Пробірки теж повинні бути промарковані із зазначенням типу зразка та дати відібору.

У першу чергу:

1. З верхніх дихальних шляхів(потрібно брати зразки обох типів для виявлення вірусу A(H5N1) та інших вірусів грипу):

- мазки з задньої стінки глотки на цей час є найрезультативнішими для виявлення вірусу A(H5N1) (на відміну від сезонного грипу). Також можна брати й мазок із носоглотки;

- мазки виділень із носа (з передньої зони носової раковини), мазки чи аспірати з носоглотки є придатними для виявлення вірусів грипу A та B у людини.

2. З нижніх дихальних шляхів: якщо пацієнт інтубований, можна взяти аспірат із трахеї чи відібрати зразок під час бронхоальвеолярного лаважу.

3. Кров: парні сироватки (за можливості, в гострому стані та при видужанні).

Другорядні зразки (такі зразки не є обов'язковими, але їх можна використати для дослідження при наявності матеріалу):

- плазма в ЕДТА (для виявлення вірусної РНК);

- мазок із прямої кишки - особливо якщо пацієнт страждає на діарею;

- цереброспінальна рідина - коли існує підозра на менінгіт і необхідно зробити спинномозкову пункцію для діагностичних чи терапевтичних цілей.

Коли необхідно брати зразки від осіб з підозрою на грип A(H5N1):

Мазок з глотки необхідно взяти (при можливості) протягом трьох днів після появи симптомів. Зверніть увагу на те, що вірус, як правило, можна виявити у більшості пацієнтів у мазках, взятих з зіву, з моменту появи симптомів (або навіть раніше) до кінця другого тижня і достатньо рідко, починаючи з третього тижня після виникнення симптомів. У випадках, коли при проведенні першого дослідження зразків за допомогою тестів одержано негативний результат на наявність вірусу A(H5), але у пацієнта наявні симптоми, що наводять на думку про цей вид інфекції чи мали місце контакти, що також підтверджують можливість подібного діагнозу, необхідно одержати повторні зразки якомога скоріше.

Вірус може виявлятися в аспіратах із трахеї з моменту появи в пацієнта скарг на проблеми з диханням (задишка, утруднення дихання, сильний кашель) чи пневмонії до другого чи третього тижня захворювання.

Необхідно взяти зразок сироватки у гострій фазі захворювання протягом семи або менше днів з часу появи симптомів (це зазвичай трапляється, коли пацієнт звертається до лікаря і розпочинається лікування), а також зразок сироватки пацієнта у стадії одужання після трьох чи чотирьох тижнів. Зверніть увагу на те, що кінцеві дані, що пов'язані з кінетикою антитіл, вказують на розвиток позитивності (ІФА, не обов'язково нейтралізуючі антитіла), починаючи з десятого дня.

Одиничний зразок сироватки. Необхідно зібрати на 14 день або пізніше - після появи симптомів, тому що ймовірність виявлення нейтралізуючих антитіл зростає з часом, звичайно протягом перших 3-4 тижнів після виникнення симптомів.

Необхідно одержати сироватку чи плазму крові для виявлення вірусної РНК протягом перших 7-9 днів після появи симптомів, у зв'язку з тим, що пацієнт, ймовірно, буде у цей час мати РНК у крові, яку можна виявити.

Первинні зразки (респіраторні та зразки крові) в ідеалі необхідно отримати від пацієнта з підозрою на захворювання до того, як розпочнеться антивірусна терапія, але не можна затримувати початок лікування лише для того, щоб взяти зразки. (Зверніть увагу на те, що стандартне лікування може привести до того, що мазки, взяті з зіву, дадуть негативний результат на наявність вірусу після трьох або більше днів лікування, але, можливо, таке лікування не вплине на розвиток нейтралізуючих антитіл).

Зразки від померлих пацієнтів необхідно брати якомога скоріше після смерті.

Малоймовірно, що взяття єдиного зразка з дихальних шляхів чи зразків крові у осіб, які мали контакти з хворими на ВППГ і залишаються здоровими після потенційного контакту протягом декількох днів, принесе корисні результати. Ті, хто був у контакті з особами, хворими на ВППГ чи мав контакти з хворими тваринами, повинні перебувати під наглядом протягом 7 днів з моменту останнього контакту (необхідно щодня міряти температуру). При появі у цих осіб грипоподібних симптомів необхідно взяти від них зразки, дотримуючись зазначених вище процедур. Зразки крові для серологічних досліджень можуть бути отримані від контактних осіб для таких цілей:

- для пошуку асимптоматичних та субклінічних випадків;

- для досліджень щодо поширеності інфекції A(H5N1);

- для оцінки можливої сприйнятливості до інфекції A(H5N1).

Відбір зразків з респіраторного тракту є небезпечним у зв'язку з тим, що медичний працівник знаходиться дуже близько до пацієнта, і проведення процедури може спричинити появу аерозолів та крапельок, що представляють ризик для тих, хто знаходиться поблизу. В такому випадку необхідно користуватися повним набором ЗІЗ.

Доросла особа при відборі зразка повинна сидіти, а немовлята і діти молодшого віку знаходитись у положенні лежачи на спині. Іноді дітей необхідно тримати ( див. малюнок) під час відбору зразків. Батьки не повинні знаходитись у кімнаті, де проводять відбір проб.

При відборі мазків із зіву (або з носа) слід правильно тримати паличку з тампоном. Необхідно розмістити її між великим і першим та другим пальцями руки, при цьому рукоятка тампону має знаходитись зовні (як олівець), щоб забезпечити більше можливостей для контролю ( див. малюнок; паличка не повинна знаходитись між великим та вказівним пальцями з упором на долоню.

Користуйтесь лише стерильними дакроновими тампонами з пластиковими ручками. Альгінат кальцію чи бавовняні тампони або палички, зроблені з дерева, можуть містити деякі речовини, що інактивують окремі види вірусів і перешкоджають проведенню ПЛР тестів. Таким обладнанням можна користуватись лише у випадку відсутності дакронових тампонів.

Підготуйте дві пробірки, що містять не менше 2-3 мл відповідного розчину (середовища) для транспортування і збереження (середовище для транспортування вірусних зразків) кожного зразка. На пробірці зазначається наступна інформація:

- індивідуальні дані про пацієнта;

- дата забору зразка;

- біологічна рідина, що знаходиться у пробірці (наприклад, сироватка крові, мазки із зіву, т.п.).

Увага: маркування пробірки завжди потрібно робити тільки на бічній поверхні, ніколи не робіть надписи на кришечці - вони можуть стертись при роботі з пробіркою. Використовуйте маркер з незмивними чорнилами, що не розчиняються у спиртових розчинах. Наклеєні етикетки можуть відірватися, при заморожуванні зразка. Оформляється відповідний супровідний документ.

Необхідно взяти два зразки і помістити кожен з них в окрему пробірку.

У разі відсутності флаконів з транспортним середовищем або якщо не існує можливості збереження зразків при відповідній температурі (наприклад, немає холодильників), мазки можна зберігати та транспортувати у чистому (100%) етанолі. (При відсутності чистого етанолу його можна замінити 99% промисловим денатуратом - без інших добавок, крім метанолу). Налити 1-2 мл етанолу у пробірку і помістить туди верхівку тампона з узятим мазком. Пам'ятайте, що такі зразки придатні тільки для ПЛР.

Після відбору зразка, верхівку тампона з мазком необхідно помістити у пробірку і відламати або відрізати рукоятку настільки, щоб можна було закрити кришку пробірки. Якщо рукоятку не можна легко відламати таким чином, щоб вона ввійшла у маленьку пробірку, наприклад, у кріопробірку, її необхідно відрізати стерильними ножицями. Для цього:

- обережно відріжте рукоятку ножицями, не доторкуючись до верхівки тампона;

- опустити верхівку тампона у флакон з ВТС і закрити пробірку. Слідкувати за тим, щоб відрізані шматочки або пакувальний матеріал не потрапили у середину пробірки.

Простерилізувати кінчики ножиць у полум'ї (наприклад, на спиртовій горілці, горілці Бунзена чи на будь-якому іншому джерелі вогню). Перед повторним використанням ножиці деякий час охолодити. Якщо процедуру не можна провести вищезгаданим методом необхідно занурити тампон у пробірку, струшувати верхівку тампона у середовищі протягом 30 секунд та притиснути до стінки пробірки до того, як видалити його з середовища та знищити, дотримуючись правил безпеки і використовуючи для цього стерильний пінцет (ця процедура не придатна для зберігання зразків у етанолі).

Мазки із задньої стінки зіву є найкращими зразками, які можна одержати з дихальних шляхів, вірогідність одержати позитивний результат прямо залежить від часу забору матеріалу. Чим раніше одержані мазки з носової порожнини у випадку спорадичного A(H5N1) захворювання, тим більша вірогідність позитивного результату. Однак якщо існують труднощі при одержанні таких мазків (наприклад, від немовлят і дітей молодшого віку), замість них необхідно взяти назофарингіальні мазки.

Мазок із задньої стінки зіву:

- притримайте язик шпателем так, щоб він не заважав;

- за допомогою поворотних рухів візьміть мазок із задньофарингальної стінки та тонзилярних дужок. Попросіть пацієнта сказати "ааа" щоб підняти язичок. Уникайте контакту з м'яким піднебінням та не торкайтесь кінцівкою тампона до язика (ця процедура може викликати блювотний рефлекс);

- помістити мазок у флакон з транспортним середовищем.

Мазок із носоглотки:

- увести гнучкий поліефірний тампон на гнучкій рукоятці у ніздрю і глибше у носоглотку. Тампон легше вводити у тому разі, коли голова пацієнта трохи відведена назад. Тампон вводиться через ніздрю до слухової ямки на глибину у 5-6 см у дорослих, щоб досягти задньої стінки зіву (не користуватись тампонами з твердими рукоятками для отримання таких зразків - дуже важливо використовувати тільки гнучкі рукоятки);