Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "хірургія серця і магістральних судин"

На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 12.03.03 N 14494 до доручення Президента України від 06.03.2003 N 1-1/252 щодо прискорення розроблення і запровадження протоколів лікування

1. Затвердити клінічні протоколи надання медичної допомоги за спеціальністю "хірургія серця і магістральних судин" хворим на:

1.1. хронічний констриктивний перикардит (додається);

1.2. мітральний стеноз (додається);

1.3. мітральний стеноз з недостатністю (додається);

1.4. ревматичну хворобу аортального клапана (додається);

1.5. аневризму висхідної аорти (додається);

1.6. аневризму низхідної аорти і торакоабдомінальну аневризму (додається);

1.7. гострий ексудативний перикардит (додається);

1.8. пухлини серця (додається);

1.9. ішемічну хворобу серця (додається);

1.10. ішемічну хворобу серця, ускладненою аневризмою лівого шлуночка (додається);

1.11. екстрасистолію (додається);

1.12. пароксизмальну надшлуночкову тахікардію (додається);

1.13. пароксизмальну шлуночкову тахікардію (додається);

1.14. фібриляцію та тріпотіння передсердь (додається);

1.15. фібриляцію та тріпотіння шлуночків (додається);

1.16. інфекційний ендокардит нативних та штучних клапанів серця (додається);

1.17. з загальним артеріальним стовбуром (додається);

1.18. з подвійним виходом з легеневою гіпертензією або з тетрадним типом (додається);

1.19. при лівому шлуночку з подвійним виходом (додається);

1.20. з дискордантним шлуночково-артеріальним сполученням - некорегована ТМА: з інтактною міжшлуночковою перегородкою, з дефектом міжшлуночкової перегородки, зі стенозом легеневої артерії і міжшлуночковим дефектом (додається);

1.21. з єдиним шлуночком (додається);

1.22. з корегованою транспозицією магістральних судин з інтактною міжшлуночковою перегородкою, з дефектом міжшлуночкової перегородки, зі стенозом легеневої артерії і міжшлуночковим дефектом (додається);

1.23. з дефектом міжшлуночкової перегородки (додається);

1.24. з дефектом міжпередсердної перегородки (додається);

1.25. з дефектом аортовентрикулярної перегородки (атріовентрикулярна комунікація): повна, проміжна, часткова (додається);

1.26. з тетрадою Фалло (додається);

1.27. з дефектом аортопульмональної перегородки (додається);

1.28. з аномалією Ебштейна (додається);

1.29. з синдромом гіпоплазії правих відділів серця (додається);

1.30. з вродженим стенозом аортального клапана (додається);

1.31. з недостатністю аортального клапана (додається);

1.32. з вадою мітрального клапана (додається);

1.33. з атрезією та стенозом клапана легеневої артерії (додається);

1.34. з синдромом гіпоплазії лівого шлуночка (додається);

1.35. з трипередсердним серцем (додається);

1.36. з аномалією розвитку коронарних судин (додається);

1.37. з А-В блокадою (додається);

1.38. з відкритою артеріальною протокою (додається);

1.39. з коарктацією аорти (додається);

1.40. з атрезією аорти (додається);

1.41. з тотальним аномальним дренажем легеневих вен (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь охорони здоров'я Дніпропетровської, Львівської та Харківської, Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської, управління охорони здоров'я та курортів Вінницької, управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської, управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити впровадження клінічних протоколів надання медичної допомоги, затверджених цим наказом, в підпорядкованих лікувально-профілактичних закладах.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Лазоришинця В.В.

Код МКХ-10: I05.5

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Розвиток констриктивного перикардиту проявляється задишкою, ціанозом, різким збільшенням печінки, асцитом, набряками ніг, розширенням і пульсацією вен, розвитком підшкірних венозних колатералей в області грудної клітки. Знижується систолічний пульсовий артеріальний тиск, різко зростає венозний. Тони серця глухі, часто виникають порушення ритму. Венозний застій і гіпоксія з часом призводять до деструктивних змін у печінці з розвитком сполучної тканини. Розвивається цироз печінки, який сприяє подальшому прогресуванню портальної гіпертензії і збільшенню асциту. При аускультації відмічається приглушеність тонів серця. При рентгенологічному обстеженні виявляється невідповідність порушень гемодинаміки розмірам серця. Воно, як правило, невелике, трохи збільшене або зменшене. Відмічається нерівність контурів серця; постійна ознака - відсутність талії і диференціації дуг, оскільки контури серця випрямляються. Часто виявляються зони кальцифікації перикарду у вигляді скобоподібної тіні, яка охоплює шлуночки. При ехокардіографічному дослідженні навколо серця виявляється щільна тінь і спостерігається гіпокінезія серцевого контуру.

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Хворі з хронічним констриктивним перикардитом підлягають стаціонарному лікуванню в кардіохірургічних центрах або в інституті серцево-судинної хірургії, де їм буде виконано субтотальну перикардектомію. Подальша антибактеріальна, протизапальна і симптоматична терапія повинна проводитись в ревматологічному стаціонарі за місцем проживання або в спеціалізованому кардіологічному санаторії.

Діагностична програма

1. Візуальний огляд хворого

2. Аускультація

3. Лабораторне обстеження:

- загальний аналіз крові

- загальний аналіз сечі

- біохімічне дослідження крові

- визначення групи крові і резус-фактора

- реакція Васермана

- аналізи на гепатити B і C

- аналізи на ВІЛ (при письмовій згоді пацієнта)

4. Електрокардіографія

5. Фонокардіографія

6. Ехокардіографія

7. Зондування порожнин серця і ангіокардіографія.

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту

Загальне лікування

- сечогінні препарати

- антибіотики

- протизапальні препарати (нестероїдні)

Місцеве лікування

- субтотальна перикардектомія

- перев'язки до зняття операційних швів

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

При перикардитах бактеріальної і туберкульозної етіології необхідна довгострокова антибактеріальна терапія.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Покращення серцевої діяльності, зниження венозного тиску, зменшення або ліквідація асциту, ціанозу і задишки.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування 11 днів. Далі хворий направляється в ревматологічний стаціонар за місцем проживання для подальшого лікування на 1 місяць або у спеціалізований кардіологічний санаторій.

Критерії якості лікування

При рентгенологічному обстеженні виявляється відновлення пульсації лівого шлуночка серця. Зниження венозного тиску. Збільшення розмірів лівого шлуночка при ехокардіографічному обстеженні.

Можливі побічні дії та ускладнення

При видаленні кальцифікованих частин перикарду є небезпека ушкодження серця і кровотечі. Післяопераційний період може ускладнитись порушенням ритму і серцевою недостатністю із-за різкої дилатації серця.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Післяопераційні хворі підлягають подальшому стаціонарному лікуванню на протязі 1 місяця, потім амбулаторне спостереження на протязі 1 року. Протирецидивне лікування протягом 3 років.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворим потрібно обмежувати сіль і рідину.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворі непрацездатні на протязі 6 місяців, їм показаний охоронний режим, що обмежує фізичні навантаження, перегрівання, переохолодження і перебування у вологих приміщеннях. Працездатність після 6 місяців вирішується індивідуально, при наявності серцевої недостатності хворі направляються на медико-соціальну експертну комісію (далі - МСЕК).

Ступінь доказовості А.

Код МКХ-10: I05.0

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Хворі скаржаться на задишку. Досить часті скарги на болі в серці, а також на серцебиття і перебої. Застій крові в легенях, ревматичний васкуліт малого кола кровообігу супроводжується кровохарканням за рахунок розриву альвеол та розширених бронхіальних венул. При прогресуванні вади у хворих виникає акроціаноз, рум'янець щік з ціанотичним відтінком. Досить частим ускладненням мітрального стенозу є системні артеріальні емболії. При аускультації ознакою мітрального стенозу є діастолічний шум на верхівці серця і хлопаючий перший тон. Другий тон на легеневій артерії посилений, акцентований, деколи розщеплений. При фонокардіографічному обстеженні на верхівці серця виявляється діастолічний шум, перший тон високої амплітуди, появляється тон відкриття мітрального клапана. На електрокардіограмі (ЕКГ) проявляються ознаки перевантаження лівого передсердя і гіпертрофія правого шлуночка. При рентгенологічному обстеженні талія серця згладжена, серце збільшене за рахунок лівого передсердя і правого шлуночка, розширені корені легень, посилений легеневий малюнок. Під час ехокардіографічного дослідження відмічається звуження мітрального отвору і підвищений градієнт на мітральному клапані. Катетеризація порожнин серця і ліва вентрикулографія дозволяє виявити розміри лівого шлуночка, наявність зворотного току і градієнт на мітральному клапані, ступінь легеневої гіпертензії.

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Хворі з мітральним стенозом підлягають стаціонарному лікуванню в кардіохірургічних центрах або в умовах інституту серцево-судинної хірургії, де їм проводиться необхідне оперативне втручання.

Подальшу протизапальну терапію на протязі 1 місяця хворі проходять в ревматологічному стаціонарі обласної лікарні за місцем проживання або в умовах спеціалізованого кардіологічного санаторію.

Діагностична програма

1. Візуальний огляд хворого

2. Аускультація

3. Лабораторне обстеження:

- загальний аналіз крові

- загальний аналіз сечі

- біохімічне дослідження крові

- коагулограма

- визначення групи крові і резус-фактора

- реакція Васермана

- аналізи на гепатити B і C

- аналізи на ВІЛ (при письмовій згоді пацієнта)

4. Електрокардіографія

5. Фонокардіографія

6. Ехокардіографія

7. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки

8. Зондування порожнин серця

9. Ліва вентрикулографія.

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту

Загальне лікування

- антибіотики

- протизапальні препарати (нестероїдні)

Місцеве лікування

- рентгенендоваскулярна дилатація

- мітральна (закрита) комісуротомія

- мітральна комісуротомія з апаратом штучного кровообігу

- протезування мітрального клапана.

У хворих з неускладненими мітральними стенозами при відсутності кальцинозу клапана і тромбозу передсердя можна виконувати втручання без штучного кровообігу по закритій методиці. При тромбозі передсердя і незначному кальцинозі можливе виконання мітральної комісуротомії з апаратом штучного кровообігу. Протезування клапана виконується при кальцинозі або різкому фіброзі і деформації клапана.

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

- сечогінні препарати

- глікозиди при наявності у хворих ознак правошлуночкової недостатності

- адреноміметики в ранньому післяопераційному періоді.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Очікуваний результат у стаціонарі - епітелізація рани, відсутність ознак правошлуночкової декомпенсації і загострення ревматизму.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування 11 днів. Далі хворий направляється в ревматологічний стаціонар за місцем проживання для лікування на протязі 1 місяця або у спеціалізований кардіологічний санаторій.

Критерії якості лікування

У хворих при ехокардіографічному обстеженні відмічається зменшення градієнту тиску на мітральному клапані і збільшення його площі, зменшується тиск у лівому передсерді, нормалізується центральний венозний тиск і температура тіла. Покращуються лабораторні показники.

Можливі побічні дії та ускладнення

На післяопераційному етапі можливий розвиток серцевої недостатності, порушень ритму, кровотеча. В подальшому спостерігається правошлуночкова недостатність і загострення ревматизму. Можуть бути легеневі ускладнення (пневмонія і ателектаз).

Одне із найчастіших ускладнень - миготлива аритмія. Можливе нагноєння рани і системні артеріальні емболії.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Хворі підлягають подальшому стаціонарному лікуванню на протязі 1 місяця в ревматологічному відділенні за місцем проживання або в спеціалізованому кардіологічному санаторії, потім - амбулаторне спостереження на протязі 6 місяців. Повторна консультація в кардіохірургічному центрі через 6 місяців, потім - 1 раз на рік. Протирецидивне лікування протягом 3 років.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворим потрібно обмежувати сіль і рідину.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворі непрацездатні на протязі 6 місяців, їм показаний охоронний режим, що обмежує фізичні навантаження, перегрівання, переохолодження і перебування у вологих приміщеннях. Працездатність після 6 місяців вирішується індивідуально в залежності від наявності недостатності кровообігу.

Код МКХ-10: I05.2; I05.8; I05.9.

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Хворі скаржаться на задишку, серцебиття, збільшення печінки, периферичні набряки, обмеження фізичної активності. Досить часті скарги на болі в серці. При аускультації відмічається систолічний і діастолічний шуми на верхівці серця. Акцент другого тону на легеневій артерії виявляється при застої в ній. Часто на верхівці виникає третій тон. Фонокардіографія дозволяє уточнити характер шумів і тонів серця. Електрокардіографічні зміни проявляються у відхиленні електричної вісі серця вліво, ознаками гіпертрофії лівого шлуночка. При рентгенологічному обстеженні відмічається значне збільшення розмірів серця за рахунок лівих відділів, талія серця згладжена. Спостерігаються ознаки застою в малому колі кровообігу. Розширені корені легень, посилений легеневий малюнок. При ехокардіографічному дослідженні крім звуження отвору мітрального клапана відмічається наявність зворотного току. Катетеризації порожнин серця і ліва вентрикулографія дозволяють виявити ступінь регургітації на мітральному клапані, ступінь легеневої гіпертензії, градієнт на клапані.

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Хворі з мітральним стенозом з недостатністю підлягають стаціонарному лікуванню в кардіохірургічних центрах або в умовах інституту серцево-судинної хірургії, де їм проводиться необхідне оперативне втручання. Подальшу протизапальну терапію на протязі 1 місяця хворі проходять в ревматологічному стаціонарі обласної лікарні за місцем проживання або в умовах спеціалізованого кардіологічного санаторію.

Діагностична програма

1. Візуальний огляд хворого

2. Аускультація

3. Лабораторне обстеження: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічне дослідження крові, коагулограма, визначення групи крові, резус-фактора, реакції Васермана, аналізи на гепатити B і C, аналізи на ВІЛ (при письмовій згоді пацієнта)

4. Електрокардіографія

5. Фонокардіографія

6. Ехокардіографія

7. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки

8. Зондування порожнин серця

9. Ліва вентрикулографія.

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту

Загальне лікування

- антибіотики

- протизапальні препарати (нестероїдні)

Місцеве лікування

- мітральна комісуротомія з апаратом штучного кровообігу

- пластика мітрального клапана

- протезування мітрального клапана

При відсутності значних змін на мітральному клапані, можливості відновлення рухливості стулок, досягненні достатньої компетентності клапана виконується клапанозберігаюча операція, при її неможливості - заміна клапана.

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

- сечогінні препарати

- глікозиди при наявності у хворих ознак правошлуночкової недостатності

- адреноміметики в ранньому післяопераційному періоді.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Очікуваний результат у стаціонарі - епітелізація рани, відсутність правошлуночкової декомпенсації і ознак загострення ревматизму.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування 11 днів. Далі хворий направляється в ревматологічний стаціонар за місцем проживання для подальшого лікування на 1 місяць або у спеціалізований кардіологічний санаторій.

Критерії якості лікування

У хворих при ехокардіографічному обстеженні відмічається зменшення градієнту тиску і відсутність зворотного току на мітральному клапані і збільшення його площі, зменшується тиск у лівому передсерді, нормалізується центральний венозний тиск і температура тіла, покращуються лабораторні показники.

Можливі побічні дії та ускладнення

На післяопераційному етапі можливий розвиток серцевої недостатності, порушень ритму, кровотеча. В подальшому спостерігається правошлуночкова недостатність і загострення ревматизму. Можуть бути легеневі ускладнення (пневмонія і ателектаз).

Одне із найчастіших ускладнень - миготлива аритмія. Можливе нагноєння рани.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Хворі підлягають подальшому стаціонарному лікуванню на протязі 1 місяця в ревматологічному відділенні за місцем проживання або в спеціалізованому кардіологічному санаторії, потім - амбулаторне спостереження на протязі 6 місяців. Повторна консультація в кардіохірургічному центрі через 6 місяців, потім - 1 раз на рік. Протирецидивне лікування протягом 3 років.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворим потрібно обмежувати сіль і рідину.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворі непрацездатні на протязі 6 місяців, їм рекомендований охоронний режим, що обмежує фізичні навантаження, перегрівання, переохолодження і перебування у вологих приміщеннях. Працездатність після 6 місяців вирішується індивідуально в залежності від наявності недостатності кровообігу.

Ступінь доказовості А.

Код МКХ-10: I06

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Хворі скаржаться на задишку, головокружіння, приступи непритомності, які пов'язані з недостатністю мозкового кровопостачання, стенокардичні скарги. Можуть виникати ознаки серцевої астми, набряк легень. На пізніх стадіях приєднується правошлуночкова недостатність. При аускультації у хворих з аортальним стенозом вислуховується грубий систолічний, а при недостатності - діастолічний шум в другому міжребер'ї і в точці Боткіна. На фонограмі систолічний шум має ромбовидну форму і починається після першого тону. Діастолічний шум має затухаючу інтенсивність. Електрокардіографічні зміни характеризуються ознаками гіпертрофії лівого шлуночка. При рентгенологічному обстеженні виявляється збільшення лівого шлуночка, потім і лівого передсердя. Серце набуває типову форму "сидячої качки". Ехокардіографічне обстеження виявляє збільшення градієнту тиску або наявність зворотного току на аортальному клапані. Зондування і ангіокардіографія дозволяє виявити підвищення тиску в лівому шлуночку, ступінь регургітації на аортальному клапані.

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Хворі з ревматичними вадами аортального клапана підлягають стаціонарному лікуванню в кардіохірургічних центрах або в умовах інституту серцево-судинної хірургії, де їм проводиться необхідне оперативне втручання.

Подальшу протизапальну терапію на протязі 1 місяця хворі проходять в ревматологічному стаціонарі обласної лікарні за місцем проживання або в умовах спеціалізованого кардіологічного санаторію.

Діагностична програма

1. Візуальний огляд хворого

2. Аускультація

3. Лабораторне обстеження: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічне дослідження крові, коагулограма, визначення групи крові і резус-фактора, реакція Васермана, обстеження на гепатит, ВІЛ, СНІД

4. Електрокардіографія

5. Фонокардіографія

6. Ехокардіографія

7. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки

8. Зондування порожнин серця

9. Ангіокардіографія

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту

Загальне лікування

- антибіотики

- протизапальні препарати

- (бета)-блокатори

Місцеве лікування

- вальвулотомія з апаратом штучного кровообігу

- протезування аортального клапана.

Хворим з неускладненим аортальним стенозом і при відсутності кальцинозу клапана, коли можливо провести декальцифікацію, видалити крайовий фіброз стулок і відновити їх рухливість, виконується вальвулотомія. Коли спостерігається значний кальциноз клапана і при аортальній недостатності, необхідна заміна клапана.

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

- сечогінні препарати

- глікозиди при наявності у хворих ознак правошлуночкової недостатності

- адреноміметики в ранньому післяопераційному періоді.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Очікуваний результат у стаціонарі - епітелізація рани, відсутність правошлуночкової декомпенсації і ознак загострення ревматизму.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування 11 днів. Далі хворий направляється в ревматологічний стаціонар за місцем проживання для подальшого лікування на 1 місяць або в спеціалізований кардіологічний санаторій.

Критерії якості лікування

У хворих при ехокардіографічному обстеженні відмічається зменшення градієнту тиску і відсутність регургітації на аортальному клапані, нормалізується температура тіла, покращуються лабораторні показники.

Можливі побічні дії та ускладнення

На післяопераційному етапі можливі розвиток серцевої недостатності, порушення ритму, кровотеча. В подальшому спостерігається правошлуночкова недостатність і загострення ревматизму. Можуть бути легеневі ускладнення (пневмонія і ателектаз).

Одне із ускладнень - миготлива аритмія. Можливе нагноєння рани.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Хворі підлягають подальшому стаціонарному лікуванню на протязі 1 місяця в ревматологічному відділенні за місцем проживання або в спеціалізованому кардіологічному санаторії, потім - амбулаторне спостереження на протязі 6 місяців. Повторна консультація в кардіохірургічному центрі через 6 місяців, потім - 1 раз на рік. Протирецидивне лікування протягом 3 років.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворим потрібно обмежувати сіль і рідину.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворі непрацездатні на протязі 6 місяців, їм рекомендований охоронний режим, що обмежує фізичні навантаження, перегрівання, переохолодження і перебування у вологих приміщеннях. Працездатність після 6 місяців вирішується індивідуально в залежності від наявності недостатності кровообігу.

Ступінь доказовості А.

Код МКХ-10: I71

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Хворі з аневризмами висхідної аорти скаржаться на болі з локалізацією за грудиною. При рентгенологічному обстеженні виявляються зміни контурів середостіння, коли спостерігається розширення судинного пучка вправо з чітко визначеними контурами однорідної напівколової тіні. Ехокардіографічне дослідження виявляє значне розширення висхідної аорти. Аортографія дозволяє підтвердити діагноз аневризми, її розмір і локалізацію, ступінь розширення аорти.

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Хворі з аневризмою висхідної аорти підлягають стаціонарному лікуванню в кардіохірургічних центрах або в умовах інституту серцево-судинної хірургії, де їм проводиться необхідне оперативне втручання.

Подальшу протизапальну терапію на протязі 1 місяця хворі проходять в ревматологічному стаціонарі обласної лікарні за місцем проживання або в умовах спеціалізованого кардіологічного санаторію.

Діагностична програма

1. Візуальний огляд хворого

2. Аускультація

3. Лабораторне обстеження

- загальний аналіз крові

- загальний аналіз сечі

- біохімічне дослідження крові

- коагулограма

- визначення групи крові і резус-фактора

- реакція Васермана

- аналізи на гепатити B і C

- аналізи на ВІЛ (при письмовій згоді пацієнта)

4. Електрокардіографія

5. Ехокардіографія

6. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки

7. Ангіокардіографія і коронарографія.

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту

Загальне лікування

- антибіотики

- протизапальні препарати

Місцеве лікування

- протезування висхідної аорти.

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

- адреноміметики в ранньому післяопераційному періоді.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Очікуваний результат у стаціонарі - епітелізація рани, відсутність ознак післяопераційних ускладнень.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування 15 днів. Далі хворий направляється в ревматологічний стаціонар за місцем проживання для подальшого лікування на 1 місяць або у спеціалізований кардіологічний санаторій.

Критерії якості лікування

У хворих при ехокардіографічному обстеженні відмічається відсутність розширення висхідної аорти.

Можливі побічні дії та ускладнення

На післяопераційному етапі можливий розвиток серцевої недостатності, порушень ритму, кровотеча. Можливе нагноєння рани.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Хворі підлягають подальшому стаціонарному лікуванню на протязі 1 місяця в ревматологічному відділенні за місцем проживання або в спеціалізованому кардіологічному санаторії, потім - амбулаторне спостереження на протязі 6 місяців. Повторна консультація в кардіохірургічному центрі через 6 місяців, потім - 1 раз на рік.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворим не потрібні дієтичні призначення і обмеження.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворі непрацездатні на протязі 6 місяців, їм рекомендований охоронний режим, що обмежує фізичні навантаження.

Ступінь доказовості А.

Код МКХ-10: I71

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Хворі з аневризмою низхідної аорти і торакоабдомінальною аневризмою скаржаться на болі в спині між лопатками, в ділянці поперека і живота, дисфагію, кровохаркання або легеневі кровотечі. При рентгенологічному обстеженні виявляються зміни контурів середостіння, коли спостерігається розширення судинного пучка вліво з чітко вираженими контурами однорідної округлої тіні. Ехокардіографічне дослідження виявляє значне розширення низхідної і черевної аорти. Аортографія дозволяє підтвердити діагноз аневризми, її розміри, локалізацію і ступінь поширення.

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Хворі з аневризмою низхідної аорти і торакоабдомінальною аневризмою підлягають стаціонарному лікуванню в умовах інституту серцево-судинної хірургії, де їм проводиться необхідне оперативне втручання.

Подальшу протизапальну терапію на протязі 1 місяця хворі проходять в ревматологічному стаціонарі обласної лікарні за місцем проживання або в умовах спеціалізованого кардіологічного санаторію.

Діагностична програма

1. Візуальний огляд хворого

2. Аускультація

3. Лабораторне обстеження

- загальний аналіз крові

- загальний аналіз сечі

- біохімічне дослідження крові

- коагулограма

- визначення групи крові і резус-фактора

- реакція Васермана

- аналізи на гепатити B і C

- аналізи на ВІЛ (при письмовій згоді пацієнта)

4. Електрокардіографія

5. Ехокардіографія

6. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки

7. Аортографія і коронарографія.

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту

Загальне лікування

- антибіотики

- протизапальні препарати

Місцеве лікування

- протезування низхідної і черевної аорти.

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

- адреноміметики в ранньому післяопераційному періоді.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Очікуваний результат у стаціонарі - епітелізація рани, відсутність ознак післяопераційних ускладнень.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування 15 днів. Далі хворий направляється в ревматологічний стаціонар за місцем проживання для подальшого лікування на 1 місяць або у спеціалізований кардіологічний санаторій.

Критерії якості лікування

У хворих при ехокардіографічному обстеженні відмічається відсутність розширення низхідної і черевної аорти.

Можливі побічні дії та ускладнення

На післяопераційному етапі можливий розвиток кровотечі, серцевої недостатності, порушень ритму, порушень функції нирок і спинного мозку. Можливе нагноєння рани.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Хворі підлягають подальшому стаціонарному лікуванню в ревматологічному відділенні за місцем проживання на протязі 1 місяця або в спеціалізованому кардіологічному санаторії, потім - амбулаторне спостереження на протязі 6 місяців. Повторна консультація в кардіохірургічному центрі через 6 місяців, потім - 1 раз на рік.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворим потрібно обмежувати сіль і рідину.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворі непрацездатні на протязі 6 місяців, їм рекомендований охоронний режим, що обмежує фізичні навантаження.

Ступінь доказовості А.

Код МКХ 10: I130

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Пацієнти скаржаться на задишку, яка потребує іноді вимушеного положення. Шийні вени набухають, але вони не пульсують. Обличчя одутле і може бути синюшним. Ексудативний перикардит супроводжується підвищенням температури тіла, наявністю лейкоцитозу. При швидкому накопиченню ексудату в порожнині перикарда може виникнути тяжка недостатність серця, яка обумовлена утрудненням діастолічного наповнення серця (тампонада). Можливий колаптоїдний стан - пульс ниткоподібний, падає артеріальний тиск, спостерігається підвищення центрального венозного тиску, різко виражений ціаноз, холодний липкий піт. При аускультації - тони серця погано прослуховуються, шуми відсутні. При рентгенологічному обстеженні відмічається значне розширення тіні серця.

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Хворі з ексудативним перикардитом підлягають стаціонарному лікуванню в кардіохірургічних центрах або в умовах інституту серцево-судинної хірургії, де їм можна виконати евакуацію ексудату шляхом пункції перикарду або перикардектомії за допомогою хірургічного втручання.

Протизапальна та антибактеріальна терапія повинна проводитися в ревматологічному стаціонарі за місцем проживання.

Діагностична програма

1. Візуальний огляд хворого

2. Аускультація

3. Лабораторне обстеження

- загальний аналіз крові

- загальний аналіз сечі

- біохімічне дослідження крові

- визначення групи крові, резус-фактора, реакції Васермана

- аналізи на гепатити B і C

- аналізи на ВІЛ (при письмовій згоді пацієнта)

4. Електрокардіографія

5. Фонокардіографія

6. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки

7. Ехокардіографія

8. Права вентрикулографія.

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту

Загальне лікування

- сечогінні препарати

- антибіотики

- протизапальні препарати (нестероїдні)

Місцеве лікування

- пункція перикарду

- перикардектомія.

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

При гнійних перикардитах необхідно налагодити систему для промивання порожнини перикарду розчином антисептика.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Відсутність ексудату в порожнині перикарду. Покращення серцевої діяльності, зниження венозного тиску, відсутність задишки і ціанозу.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування 3 дні - при пункції перикарду; 11 днів - при перикардектомії. Далі хворий направляється у ревматологічний стаціонар за місцем проживання для подальшого лікування на 1 місяць або у спеціалізований кардіологічний санаторій.

Критерії якості лікування

Відновлення пульсації серця при рентгеноскопічному обстеженні. Зменшення тіні серця при рентгенологічному обстеженні. Рівень ексудату при ехокардіографічному дослідженні не перевищує 1 см. Зниження венозного тиску.

Можливі побічні дії та ускладнення

Під час пункції перикарду можливе пошкодження камер серця і розвиток кровотечі і тампонади серця. При перикардектомії при гнійному перикардиті можлива емпієма плеври і нагноєння рани.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Хворі підлягають подальшому стаціонарному лікуванню на протязі 1 місяця в ревматологічному відділенні за місцем проживання, потім - амбулаторне спостереження на протязі 3 місяців.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворим потрібно обмежувати сіль і рідину.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворі непрацездатні на протязі 3 місяців, їм показаний охоронний режим роботи протягом 6 місяців, що вимагає виключити фізичні навантаження, перегрівання і переохолодження, праця у вологих приміщеннях.

Ступінь доказовості А.

Код МКХ - 10: Д48.7

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Клінічні прояви пухлин серця: загальна слабкість, швидка стомлюваність і недомагання, артралгія і міалгія, зниженням маси тіла, субфебрилітет, застійна серцева недостатність, що виникає в результаті часткової обтурації пухлиною клапанних отворів із наступним порушенням притоку або відтоку крові з відповідних камер серця.

Діагностичною особливістю є залежність вираженості деяких проявів від положення тіла хворого (задишка, серцебиття, запаморочення, втрата свідомості). Короткий анамнез захворювання, неефективність медикаментозної терапії. Напади запаморочення і втрата свідомості, болі в ділянці серця нестенокардитичного характеру. Різноманітні порушення ритму, що проявляються стійкою або пароксизмальною тахіаритмією в сполученні з екстрасистолією. Емболіі артеріальних судин, що виникають на фоні синусового ритму. Аускультативна картина імітує ревматичну ваду серця. Важливо відзначити мінливість аускультативних проявів при стабільно синусовому ритмі з часом і при зміні положення тіла пацієнта; лабораторні показники крові: наявність анемії, збільшення швидкості осідання еритроцитів, помірний лейкоцитоз, позитивна проба на С-реактивний білок. При рентгенологічному обстеженні виявляється невідповідність порушень гемодинаміки розмірам серця. Воно, як правило, невелике, трохи збільшене або зменшене. Відмічається нерівність контурів серця.

Умови, у яких повинна надаватись медична допомога

Хворі з пухлинами серця підлягають стаціонарному лікуванню в кардіохірургічних центрах або в інституті серцево-судинної хірургії, де їм буде виконано видалення пухлини серця. Подальша антибактеріальна, протизапальна і симптоматична терапія повинна проводитись в кардіологічному стаціонарі за місцем проживання або у спеціалізованому кардіологічному санаторії.

Діагностична програма

1. Візуальний огляд хворого

2. Аускультація

3. Лабораторне обстеження:

- загальний аналіз крові

- загальний аналіз сечі

- біохімічне дослідження крові

- визначення групи крові і резус-фактора

- реакція Васермана

- аналізи на гепатити B і C

- аналізи на ВІЛ (при письмовій згоді пацієнта)

4. Електрокардіографія

5. Фонокардіографія

6. Ехокардіографія

7. Зондування порожнин серця і ангіокардіографія при необхідності.

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту

Загальне лікування

- сечогінні препарати

- антиаритмічні препарати

- антибіотики

- протизапальні препарати

- знеболюючи препарати

Місцеве лікування:

- видалення пухлини серця

- перев'язки до зняття операційних швів

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

Після видалення пухлини серця проводиться довгострокова антибактеріальна, а при необхідності - антиаритмічна терапія.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Покращення серцевої діяльності, зниження венозного тиску, ліквідація клінічних проявів захворювання, задишки, раптової втрати свідомості.

Тривалість лікування

Термін стаціонарного лікування 11 днів. Далі хворий направляється в ревматологічний стаціонар за місцем проживання для подальшого лікування на 1 місяць або у спеціалізований кардіологічний санаторій.

Критерії якості лікування

Покращення загального стану, зникнення задишки, нормалізація серцевого ритму. При ехокардіографічному обстеженні виявляється відсутність пухлини в камерах серця, нормалізація гемодинаміки, відсутність ознак обтурації клапанних отворів.

Можливі побічні дії та ускладнення

При видаленні пухлини серця є небезпека ушкодження його стінок і кровотечі.

Післяоперційний період може ускладнитись порушенням мозкового кровообігу та ритму серця і серцевою недостатністю.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Післяопераційні хворі підлягають подальшому стаціонарному лікуванню на протязі 1 місяця, потім амбулаторне спостереження на протязі 5-7 років. Імуномодуляторна терапія протягом 1 року. При необхідності консультація та медична допомога в умовах онкологічного стаціонару.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Спеціальних дієтичних призначень хворі не потребують.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворі непрацездатні на протязі 6 місяців, їм показаний охоронний режим, що обмежує фізичні навантаження. Працездатність після 6 місяців вирішується індивідуально в залежності від наявності недостатності кровообігу. Кожних 6 місяців - проведення ехокардіографії з метою виявлення можливого рецидиву захворювання.

Ступінь доказовості А.