Про затвердження Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано відємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість

щодо фізичних осіб - підприємців: аналіз обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, а саме на підставі первинних документів, регістрів податкового обліку, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, оскільки відповідно до вимог статті 44 Кодексу платники податків, у тому числі фізичні особи - підприємці, зобов'язані вести такий облік (при веденні обліку фізичні особи - підприємці, зареєстровані платниками ПДВ, керуються вимогами наказів № 1002, № 1379 та № 1394);

вивчення проведених платником податку операцій, які визначені ним як такі, що не є об'єктом оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування у частині відповідності вимогам статей 194 - 197 Кодексу або тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до інших державних нормативно-правових актів;

оцінка ймовірності подальшого використання придбаних або виготовлених товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

аналіз ціноутворення (придбання, реалізація, зіставлення із середньогалузевими);

аналіз податкових накладних та відповідних платіжних документів ( платіжних доручень, чеків, транспортних квитків, готельних рахунків, рахунків на послуги зв'язку тощо), документів бухгалтерського та податкового обліку;

за наявності експортних операцій - експортні контракти; угоди, що підтверджують факт придбання та походження товарів, призначених для експорту; довідка з банку про надходження валютної виручки на рахунки підприємства; дотримання вимог постанови № 450. Для визначення реальності проведеної господарської операції при вивченні контракту впевнитися, що всі суттєві обставини, без яких виконання договору неможливе, відображено в контракті. Звернути увагу на місце складання контракту та інформацію щодо осіб, якими підписано контракт. Особливої уваги потребує опрацювання експортних операцій за договорами комісії, доручення та інших договорів, за якими експорт продукції відбувається через третіх осіб. Якщо зібрана під час перевірки інформація щодо експортно-імпортної діяльності платника дає підстави для сумнівів у реальності факту поставки товару (послуги) нерезидентом, звертатися до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні із запитом про перевірку легальності нерезидента, достовірності отримання чи відправки ним таких товарів (послуг). За необхідності направляти запит до Інформаційного центру Прикордонної служби України про фактичний перетин кордону транспортним засобом;

у разі здійснення операцій із давальницькою сировиною - дотримання вимог статей 191, 204, 205 Кодексу та норм Митного кодексу України;

при придбанні (спорудженні) основних фондів (засобів) - договір на придбання, технічні паспорти (умови), відповідні дозвільні документи, у випадку якщо основні засоби потребують реєстрації (нерухомість, автотранспорт, сільськогосподарська техніка тощо), за необхідності направляються запити до реєстраційних органів, документи бухгалтерського та податкового обліку, оскільки при організації контрольно-перевірочних заходів слід враховувати, що зарахування на баланс власного збудованого об'єкта відображається за дебетом рахунка 10 "Основні засоби" та кредитом рахунка 15 "Капітальні інвестиції". Якщо частка збудованого об'єкта призначена платником для продажу, то зарахування на баланс відображається за дебетом рахунка 28 "Товари" та кредитом рахунка 15 "Капітальні інвестиції", тобто не обліковується як основний засіб (відповідно до Інструкції № 291);

при включенні фізичною особою - підприємцем до складу податкового кредиту витрат з придбання/спорудження основних фондів слід враховувати, що відповідно до статті 318 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) суб'єктами права власності є український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 ЦКУ. Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ). Водночас ЦКУ не визначено такого суб'єкта права власності як фізична особа - підприємець (лист Міністерства юстиції України від 04.08.2008 р. № 7885-0-33-08);

при придбанні товарно-матеріальних цінностей - договір на придбання (зокрема в частині передбачуваного строку поставки), інформація щодо наявності складських приміщень (власних або орендованих) та відповідних угод на визначений термін зберігання, обстеження їх на відповідність технічним умовам, необхідним для зберігання певних видів товарів, а також дані інвентаризації залишків товарів (сировини, готової продукції) на складах, звірки їх із картками складського обліку у підприємства, що перевіряється. У подальшому з урахуванням строків поставки продукції, передбачених договором на придбання, звіряти фактичне отримання товарів. За наявності залишків на складі - вказати їх кількість та вартість на останню дату звітного періоду та на кожний звітний період, що перевіряється;

у разі коли від'ємне значення ПДВ виникло у результаті здійснення попередньої оплати товарно-матеріальних цінностей, що належать до складу валових витрат, дослідити форму проведення розрахунків, наявність кредиторської заборгованості щодо відповідних господарських операцій, фактів повернення попередньої оплати, наявність у податкових накладних переліку номенклатури (асортименту) товару (послуг), за які було здійснено передоплату, терміни відвантаження товару (послуг), передбачені угодою. При цьому відповідно до пункту 200.4 статті 200 Кодексу при розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ вважається, що сума податку фактично сплачується отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг (що суперечить поняттю "постачальника коштів");

при придбанні послуг - угоди про постачання послуг, акти виконаних робіт, за якими з'ясувати місце постачання таких послуг з урахуванням вимог пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу та наявність підстав для нарахування сум ПДВ;

у разі якщо платник веде діяльність, яка підлягає ліцензуванню чи потребує спеціальних дозволів або патентів, перевірка наявності таких документів;

встановлення перевізників товару на всіх етапах його руху від постачальника, яким створено початкову вартість товару (виготовлено або імпортовано), до покупця, яким задекларовано суму бюджетного відшкодування ПДВ, визначення наявності у них відповідних транспортних засобів (за даними МРЕО), працівників відповідної кількості та кваліфікації. Перевірка документів, що відображають витрати на перевезення (у разі наявності);

перевірка наявності платіжних доручень (банківських виписок, інших документів) на суму податку, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - суму податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів (послуг);

аналіз результатів звірки даних декларації з ПДВ з даними декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди, врахування результатів контролю за справлянням податку на прибуток за декларацією, форму якої затверджено наказом № 1213;

аналіз фінансової звітності, наданої підприємством згідно зі статтею 72 Кодексу, зокрема:

у разі зменшення розміру незавершених капітальних інвестицій проаналізувати факт введення (часткове введення) в експлуатацію об'єктів будівництва (стаття "Незавершені капітальні інвестиції" Балансу підприємства, сформованого відповідно до наказу № 87);

дослідження статті "Виробничі запаси" Балансу підприємства в частині збільшення/зменшення виробничих запасів (проаналізувавши наявність складських приміщень для зберігання таких запасів, способи транспортування, факт оприбуткування тощо);

у разі виявлення факту повернення попередньої оплати (повернення товару) з'ясувати повноту коригування податкового кредиту;

відображення суми податку на додану вартість, включеної до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за статтею "Податок на додану вартість" Звіту про фінансові результати, сформованого відповідно до наказу № 87;

для фізичних осіб - підприємців: аналіз результатів звірки даних декларацій з ПДВ з даними декларації про майновий стан та доходи, даними книги обліку доходів і витрат. У разі здійснення розрахунків за готівку - аналіз результатів звірки даних декларацій з ПДВ зданими книги обліку розрахункових операцій;

аналіз амортизаційних нарахувань на оприбутковані основні засоби (введені в експлуатацію) за даними розділу II "Елементи операційних витрат" Звіту про фінансові результати;

опрацювання податкової інформації, отриманої шляхом здійснення зустрічних звірок (документальних позапланових виїзних перевірок) з метою зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання для документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків;

у разі виявлення в ході проведення перевірки фактів декларування платником сум податкового кредиту за операціями, що не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), здійснювати дослідження документального, грошового, товарного потоків та документувати ознаки, які в сукупності можуть свідчити про недійсність правочину.

Результати контрольно-перевірочних заходів з наведених напрямів відповідно до причин виникнення від'ємного значення ПДВ та висновки щодо встановлення (невстановлення) порушень вимог податкового та іншого законодавства в обов'язковому порядку відображаються в акті/довідці документальної позапланової виїзної (невиїзної) перевірки.

7.3. У ході документальної позапланової виїзної перевірки органи державної податкової служби здійснюють зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків (документальні позапланові перевірки) у порядку, визначеному Кодексом, постановами № 1232 та № 1245:

7.3.1. до початку перевірки опрацьовується інформація про перелік суб'єктів господарювання - постачальників, відібраних для відпрацювання (додаток 5 до цього Регламенту), складена в ході камеральної перевірки за даними Системи співставлення та Єдиного реєстру податкових накладних (у разі наявності);

7.3.2. у разі виявлення додаткових обставин (оновлена ймовірна схема ланцюгів постачання в ході документальної позапланової виїзної перевірки, інформація підрозділів податкової міліції щодо можливого залучення окремих контрагентів для формування схемного податкового кредиту, в тому числі у ланцюгах постачання, тощо) відповідно до підпункту 4.2.1 глави 4 цього Регламенту перелік належних до опрацювання контрагентів доповнюється та впродовж терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки вживаються заходи щодо отримання податкової інформації шляхом здійснення зустрічних звірок (документальних позапланових виїзних перевірок у разі неотримання інформації та її документального підтвердження) із суб'єктами господарювання з урахуванням вимог Кодексу, постанов № 1232 та № 1245;

7.3.3. зазначений перелік опрацьовується протягом всього періоду дослідження правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ з урахуванням зустрічних звірок (документальних позапланових виїзних перевірок за ланцюгами постачання), що проводяться у разі необхідності з врахуванням вимог підпункту 4.2.1 глави 4 цього Регламенту. Відповідно перелік постачальників формується так, щоб бути розширеним та доповненим з урахуванням реквізитів направлених запитів та отриманих відповідей, сум ПДВ, що підлягають перевірці, у тому числі сплачених постачальникам;

7.3.4. результати зустрічних звірок оформлюються у порядку, передбаченому наказом № 236.

Перевірка місцезнаходження (зареєстрованого місця проживання) платника ПДВ фізичної особи - підприємця, в тому числі у разі необхідності вжиття заходів щодо анулювання реєстрації платників ПДВ, відсутніх за місцезнаходженням фізичних осіб - підприємців, здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, доведених листом ДПС України від 03.11.2011 р. № 5183/7/17-2117.

Результати позапланової виїзної (невиїзної) перевірки контрагента юридичної особи оформлюються з урахуванням вимог цього Регламенту у Порядку, визначеному наказом № 984; за фізичними особами - підприємцями - у порядку, визначеному наказом № 462.

7.3.5. у разі додаткового виявлення серед постачальників платника податків, що перевіряється, суб'єктів господарювання, які відсутні за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) яких не з'ясовано, проводяться заходи, визначені наказом № 336.

7.4. Результати документальної позапланової виїзної (невиїзної) перевірки оформлюються:

довідкою:

у разі відсутності на дату складання такої довідки документально підтверджених фактів порушень чинного законодавства;

актом у разі:

встановлення факту заниження податкових зобов'язань та/або завищення податкового кредиту та, відповідно, зменшення суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ та/або від'ємного значення ПДВ (частково або на повну суму);

встановлення факту завищення заявленого бюджетного відшкодування сум ПДВ через недотримання вимог пункту 200.4 статті 200 Кодексу в частині наявності фактичної оплати та, відповідно, відмови у наданні такого бюджетного відшкодування (частково або на повну суму);

Зразок форми акта (довідки) наведено у додатку 2 до Наказу.

7.5. у разі якщо за результатами позапланової документальної перевірки виявлено повну або часткову невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з ПДВ, орган державної податкової служби відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 Кодексу надсилає платнику ПДВ відповідне податкове повідомлення-рішення в порядку, встановленому наказом № 985:

7.5.1. У разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування через заниження податкових зобов'язань або завищення податкового кредиту з ПДВ (розділ II податкової декларації з ПДВ) щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за формою "В1" згідно з додатком 5 до наказу № 985;

7.5.2. У разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування (включення до рядка 24 податкової декларації частини від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій постачальникам) щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за формою "В2" згідно з додатком 6 до наказу № 985. У цьому випадку відповідно до пункту 200.6 статті 200 Кодексу вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах. Такі суми в обов'язковому порядку підлягають опрацюванню з метою виявлення операцій, що мають ознаки сумнівності;

7.5.3. У разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування (недотримання вимог пунктів 200.4 (в частині наявності фактичної оплати) та 200.5 статті 200 Кодексу ), податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення про відмову у наданні бюджетного відшкодування ПДВ за формою "ВЗ" згідно з додатком 7 до наказу № 985;

7.5.4. У разі коли контролюючий орган відповідно до пункту 58.1 статті 58 Кодексу зменшує розмір від'ємного значення суми ПДВ, розрахованого платником податків відповідно до розділу V Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення суми ПДВ платника за формою "В4" згідно з додатком 8 до наказу № 985.

7.6. У разі якщо згідно з пунктом 54.3 статті 54 Кодексу контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення про розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, зроблений за результатами перевірки, за формою "Р" згідно з додатком 2 до наказу № 985.

7.7. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення суми ПДВ платника податків тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі, визначеному у статті 123, з врахуванням вимог пункту 54.3.2 статті 54 Кодексу.

7.8. На суму бюджетного відшкодування ПДВ, щодо нарахування якої на дату формування довідки не виявлено фактів порушень законодавства, підрозділом, відповідальним за проведення позапланової виїзної документальної перевірки (з урахуванням Регламенту формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ у розрізі декларацій 100 тис. грн. і більше щодо платників, які мають право на бюджетне відшкодування), у двох примірниках складається "А2".

Довідки "А2" реєструються в окремому журналі реєстрації довідок щодо правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який має містити реквізити такої довідки (номер та дату), суму ПДВ, що підтверджується до відшкодування, реквізити довідки/акта про результати перевірки (додаток 4 до Регламенту):

7.8.1. Перший примірник довідки "А2" про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки (з урахуванням Регламенту формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ у розрізі декларацій 100 тис. грн. і більше щодо платників, які мають право на бюджетне відшкодування) у день її складання передається до підрозділів прогнозування, аналізу, обліку та звітності для відображення результатів перевірки щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ у картках особових рахунків платників ПДВ, другий знаходиться у матеріалах перевірки;

7.8.2. Розрахунок суми ПДВ, підтвердженої до відшкодування, здійснюється після отримання підтвердження правомірності нарахування податкового кредиту у розмірі, не нижчому від суми нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ у періоді виникнення від'ємного значення ПДВ.

7.9. У разі направлення запитів щодо отримання пояснень та їх документальні підтвердження (зустрічних звірок) для отримання податкової інформації, необхідність якої визначена положенням статті 83 Кодексу, для висновків про правомірність нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ під час проведення перевірки, на таку суму у двох примірниках складається довідка "A3" про перебування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у стані зустрічних звірок (перевірок) (далі - "А3", додаток 3 до Регламенту):

7.9.1. Перший примірник довідки "А3" впродовж двох днів з урахуванням дня її складання передається до підрозділів прогнозування, аналізу, обліку та звітності для відображення у картках особових рахунків платників ПДВ, другий - знаходиться у матеріалах перевірки;

7.9.2. У разі підтвердження достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ по мірі отримання результатів зустрічних звірок, перевірок (до довідки "А3" та акта/довідки про результати документальної позапланової виїзної перевірки у разі наявності) такі довідки можуть складатися окремо на кожну підтверджену частину суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Довідки "А2" до довідок "А3" складаються до повного підтвердження сум ПДВ, що перебували у стані зустрічних звірок (перевірок).

8.1. Дані аналізу Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Єдиний реєстр) є одним з інструментів виявлення фактів безпідставного формування податкового кредиту, наслідком чого може бути зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ. Ефективності використання цього механізму буде досягнуто:

в ході визначення достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, коли з'ясовується питання дотримання платником вимог положень Кодексу в частині отримання права на формування податкового кредиту, визначеного пунктом 198.2 статті 198 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

в ході документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, оскільки виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру є підставою для проведення органами державної податкової служби таких перевірок.

8.2. Опрацювання Єдиного реєстру податкових накладних в ході камеральної перевірки здійснюється з урахуванням вимог наказу № 420.

8.2-20. При проведенні документальної позапланової виїзної перевірки слід враховувати, що відповідно до пункту 198.2 статті 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата події, підтвердженої податковою накладною, яка відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту за договорами (контрактами), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Разом з тим відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі.

Згідно з пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі з 1 січня 2012 року запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру.

Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру, незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

При цьому законодавством передбачено право покупця звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру (абзац восьмий пункту 201.10 статті 200 Кодексу).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.4 статті 201 Кодексу виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Тобто дата виписки податкової накладної відповідає даті виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, якою відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню (в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку);

дата відвантаження товарів (для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку).

Для виконавця довгострокових договорів (контрактів) датою виникнення податкових зобов'язань відповідно до пункту 187.9 статті 187 Кодексу є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами). Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Враховуючи, що відповідно до пункту 203.1 статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, який дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, граничний термін отримання податкової звітності є одночасно граничним днем реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі, виписаних у останній день попереднього місяця.

Згідно з вимогами абзацу 11 пункту 201.10 статті 200 Кодексу у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону № 996, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Зазначена заява подається за формою додатка 8 до податкової декларації з податку на додану вартість ("Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних"), затвердженою наказом № 1492.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У свою чергу, відсутність факту реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) в Єдиному реєстрі можлива:

у разі їх неподання платником податку - продавцем товарів/послуг на реєстрацію, в тому числі з об'єктивних причин;

у разі подання платником податку розрахунку коригування до податкової накладної за звітні (податкові) періоди, що передують періоду впровадження відповідного етапу Єдиного реєстру, без подання такої накладної (наприклад, при поверненні у січні 2012 року суми ПДВ в обсязі більше 10 тис. грн. у складі попередньої оплати, отриманої у вересні 2010 року);

у разі порушення порядку заповнення податкової накладної, визначеного пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, наказом № 1379 або пунктом 192.1 статті 192 Кодексу. Зазначене підтверджується наявністю квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття таких податкових накладних в електронному вигляді із зазначенням причин.

Крім того, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність згідно з Кодексом.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Результатом перевірки правомірності формування податкового кредиту з врахуванням вимог статті 201 Кодексу вважатиметься:

зменшення суми податкового кредиту у разі виявлення порушень та встановлення відсутності права у платника на включення відповідних сум податку до складу податкового кредиту (складається акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки);

з'ясування обставин, за яких виникнення розбіжностей носить об'єктивний характер (складається довідка про результати документальної позапланової виїзної перевірки);

подання платником уточнюючих розрахунків (з урахуванням положень пункту 50.3 статті 50 Кодексу).

8.3. Зазначені положення не застосовуються до платників податку, для яких на дату виписки накладної не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі.

9.1. Формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, здійснюється згідно з Порядком № 68/23.

9.2. За участі підрозділів, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ (юридичних та фізичних осіб), у разі відсутності таких підрозділів - працівників, які виконують такі функції, податкової міліції ДПІ районного рівня та СДПІ, виходячи з наявних матеріалів, що можуть свідчити про підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, забезпечується надання до прогнозування, аналізу, обліку та звітності ДПІ районного рівня (СДПІ) належно оформленого узагальненого переліку платників (підписаних керівниками структурних підрозділів та погоджених із заступниками начальника податкового органу, які відповідно до розподілу обов'язків здійснюють керівництво роботою відповідних структурних підрозділів) у розрізі декларацій із сумами можливих обсягів відшкодування грошовими коштами згідно із затвердженими порядками для проведення обов'язкового контролю за відповідністю сум даним карток особових рахунків, формування зведеної інформації та передачі в електронному вигляді до ДПС обласного рівня та ДПС України.

9.3. Силами підрозділів, що забезпечують контроль за правомірністю відшкодування ПДВ, оподаткування фізичних осіб, податкової міліції, внутрішньої безпеки в органах ДПС проводиться ретельний аналіз зведеної інформації, за результатами якого підбираються наявні матеріали щодо відшкодування сум ПДВ, які враховуються при їх узагальненні підрозділом контролю за правомірністю відшкодуванням податку на додану вартість.

9.4. Здійснення підготовчих робіт, направлення та отримання узагальнених матеріалів щодо відшкодування сум ПДВ для формування довідок про підтвердження сум ПДВ до відшкодування за деклараціями, щодо яких таких узагальнених матеріалів не отримано, забезпечується силами підрозділів прогнозування, аналізу, обліку та звітності.

9.5. Рішення, що передують фактові відшкодування ПДВ з бюджету, приймаються з урахуванням норм законодавства, урядових доручень, окремих постанов Кабінету Міністрів України, обсягів бюджетного відшкодування ПДВ, визначеного розписом Міністерства фінансів України.

10.1. Підрозділи прогнозування, аналізу, обліку та звітності органів державної податкової служби у день надходження інформації, вказаної у пункті 4.7 глави 4 та пункті 7.8 глави 7 цього Регламенту, здійснюють відповідні облікові операції в картках особових рахунків платників ПДВ.

10.2. Підрозділи прогнозування, аналізу, обліку та звітності готують та надають відповідно до пункту 200.12, підпункту 200.18.1 пункту 200.18 статті 200 Кодексу органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування ПДВ із урахуванням результатів перевірок:

протягом 3 робочих днів від дати надання довідок "А1" про підтвердження правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної перевірки податкової декларації платника, який відповідає критеріям автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ;

протягом 5 робочих днів від дати надання довідок "А2" про підтвердження правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірок податкової декларації платника, який не відповідає критеріям автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ.