Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (Форми № 2-ПДВ, 2-РЖ, 6-РПДВ, 6-РЖ, 2-РС, 6-РРС, 6-РЖС)

Відповідно до статей 180 - 184, 209 Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 446, та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 584,

1. Затвердити Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, накази Державної податкової адміністрації України:

від 22.12.2010 N 978 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за N 1400/18695;

від 14.04.2000 N 170 "Про внесення доповнень до нормативно-правових актів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.05.2000 за N 256/4477.

3. Не підлягають обов'язковій перереєстрації платники податку на додану вартість, внесені до реєстру платників податку на додану вартість до набрання чинності цим наказом. Не підлягають обов'язковій заміні свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість, видані платникам органами державної податкової служби до набрання чинності цим наказом.

4. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.), Департаменту інформатизації та обліку платників податків Державної податкової служби України (Лаба М.С.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Мярковського А.І., заступника Голови Державної податкової служби України Клименка О.В.

1.1. Це Положення розроблене відповідно до розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та інших нормативно-правових актів.

1.2. Цим Положенням визначається порядок:

реєстрації платників податку на додану вартість;

анулювання реєстрації платників податку на додану вартість;

ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр);

присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість;

оприлюднення даних з Реєстру;

перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість;

засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.

1.3. Цим Положенням визначаються форми:

заяв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

документів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість;

журналів реєстрації платників податку на додану вартість;

інших документів з питань реєстрації/анулювання реєстрації, перереєстрації та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.

1.4. Особа - будь-яка з осіб, наведених у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу:

а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 3 або 7 відсотків;

або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 5 або 10 відсотків і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 3 або 7 відсотків;

б) фізична особа - підприємець, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 3 або 7 відсотків;

або є платником єдиного податку за ставкою у розмірі 5 або 10 відсотків і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 3 або 7 відсотків;

в) юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;

г) представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи;

ґ) інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.

1.4.1. Для цілей оподаткування дві чи більше осіб, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

1.4.2. Якщо інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку на додану вартість, така реєстрація здійснюється за його заявою.

1.4.3. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

1.4.4. Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Особи, зазначені у цьому підпункті, мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники податку.

1.5. Відповідно до пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу для цілей оподаткування платником податку на додану вартість (далі - платник ПДВ) є:

1.5.1. Будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 розділу V Кодексу.

1.5.2. Будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

1.5.3. Будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

1.5.3.1. Особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

1.5.3.2. Особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 розділу V Кодексу.

1.5.4. Особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи.

1.5.5. Особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів (далі - управитель майна). Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

1.5.6. Особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України) , незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

1.5.7. Особа, уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, які виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1.5.8. Особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

1.5.9. Положення цього пункту не поширюються на осіб - нерезидентів, які надають послуги з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією.

1.6. Особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.

1.6.1. Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.

1.6.2. Використання індивідуального податкового номера, наданого при реєстрації, є обов'язковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, які пов'язані з розрахунками при придбанні товарів, обліком, звітністю про податок на додану вартість, оформленні податкового кредиту.

1.6.3. Індивідуальний податковий номер становить:

1.6.3.1. Для юридичних осіб - 12-розрядний числовий код такої структури: 1-7-й знаки - перші 7 знаків коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - код ЄДРПОУ) без контрольного числа; 8-й та 9-й знаки - код області за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби (далі - податкові органи); 10-й та 11-й знаки - код адміністративного району за системою кодування, прийнятою в податкових органах; 12-й знак - контрольний розряд, алгоритм формування якого встановлює центральний орган державної податкової служби.

1.6.3.2. Для фізичних осіб - 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Для фізичних осіб - підприємців, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) внесено серію та номер паспорта, індивідуальний податковий номер становить 10-значний номер, що включає номер паспорта.

1.6.3.3. Для осіб, відповідальних за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи, управителів майна за договорами управління майном, інвесторів (операторів) відповідно до угод про розподіл продукції, на яких покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодами про розподіл продукції, - 9-значний податковий номер, який надають податкові органи згідно з порядком обліку платників податків і зборів, визначеним центральним органом державної податкової служби відповідно до пункту 63.10 статті 63 розділу II Кодексу (далі - Порядок обліку). Такі особи у реєстраційній заяві проставляють зазначений податковий номер, який повинен відповідати індивідуальному податковому номеру.

Для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку на додану вартість до бюджету під час виконання декількох договорів про спільну діяльність або договорів управління майном або угод про розподіл продукції, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ видається на кожний із зазначених договорів або на кожну із зазначених угод.

1.6.3.4. Для представництв нерезидентів в Україні індивідуальний податковий номер формується у такому самому порядку, як і для юридичних осіб.

1.6.3.5. Для представництв нерезидентів в Україні, які були зареєстровані платниками ПДВ до 1 червня 2006 року і не мають коду ЄДРПОУ, індивідуальним податковим номером є 9-значний податковий номер, який надають податкові органи. Перереєстрація таких представництв нерезидентів як платників ПДВ, а також заміна їм відповідних свідоцтв здійснюються після включення таких відокремлених підрозділів до ЄДРПОУ.

1.7. Особи, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис".

Подання реєстраційної заяви в електронній формі здійснюється за правилами, встановленими для підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку та формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків.

Правила, порядок та строки розгляду податковими органами реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.

2.1. Реєстр - це автоматизований банк даних, створений відповідно до пункту 183.12 статті 183 розділу V Кодексу для забезпечення:

реєстрації та єдиного обліку платників ПДВ;

єдиних принципів ідентифікації платників ПДВ;

контролю за справлянням податку на додану вартість;

організації суцільного й вибіркового аналізу.

Складовою частиною Реєстру є реєстр суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

2.2. У Реєстр включаються такі види даних:

ідентифікаційні - індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва платника ПДВ, код ЄДРПОУ, податковий номер, який надають податкові органи, реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також найменування - для юридичних осіб та прізвище, ім'я, по батькові - для фізичних осіб - підприємців;

довідкові - дані про місцезнаходження (місце проживання), телефони платника ПДВ, прізвища, імена, по батькові та реєстраційні номери облікових карток платника податків керівника і головного бухгалтера юридичної особи - платника ПДВ;

реєстраційні - дані про реєстрацію, перереєстрацію, анулювання свідоцтв та анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, зміни режимів оподаткування податком на додану вартість;

класифікаційні - дані про види діяльності суб'єкта спеціального режиму оподаткування;

кількісні - дані щодо загальних сум оподатковуваних операцій та вартості поставлених товарів, які вказуються у реєстраційних заявах;

інші дані, передбачені формами документів, встановленими цим Положенням.

2.3. Формування та ведення Реєстру здійснює центральний орган державної податкової служби. Дані Реєстру передаються до податкових органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні податкові органи), а також податкових органів у районах, містах, районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих податкових органів (далі - районні податкові органи).

Податкові органи забезпечують достовірність даних про платників податків у Реєстрі, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

2.4. З числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:

розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;

організацію реєстрації платників ПДВ;

присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;

формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

автоматизоване ведення бази Реєстру;

розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;

оприлюднення даних з Реєстру.

2.5. Регіональні податкові органи здійснюють:

виконання функцій адміністратора бази даних регіонального рівня (накопичення, аналіз даних, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

забезпечення організації реєстрації та облік платників ПДВ, що перебувають на їх території;

організацію роботи з передавання змін і доповнень до Реєстру до підпорядкованих районних податкових органів.

2.6. Районні податкові органи здійснюють:

приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;

обробку даних заяв та документів щодо реєстрації, перереєстрації, анулювання свідоцтв та анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування;

приймання файлів з Реєстру з присвоєними індивідуальними податковими номерами та номерами свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

видачу, заміну свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ та засвідчення їх копій;

виконання функцій адміністратора бази даних районного рівня (накопичення, аналіз даних, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру;

формування бази даних платників ПДВ районного рівня.

2.7. Використання даних Реєстру державними органами здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

2.7.1. Дані з Реєстру про видані та анульовані свідоцтва про реєстрацію платників ПДВ передаються центральним органом державної податкової служби до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, який доводить таку інформацію до відома митних органів.

2.7.2. Порядок і умови надання центральним органом державної податкової служби даних з Реєстру про видані та анульовані свідоцтва про реєстрацію платників ПДВ іншим державним органам встановлюються договорами про взаємодію чи інформаційне співробітництво.

2.8. Відповідно до пункту 183.13 статті 183 розділу V Кодексу для інформування платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює на веб-сайті центрального органу державної податкової служби (www.sts.gov.ua):

дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера та дати початку дії свідоцтва про реєстрацію;

інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника ПДВ або з ініціативи податкових органів чи за рішенням суду, а саме: про анульовані свідоцтва платників ПДВ із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат, причин та підстав для анулювання свідоцтв.

Додатково до таких даних з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування оприлюднюються дані про дату реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування, дату виключення із такого реєстру, а також дату, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах.

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

2.9. Якщо реєстрацію особи як платника ПДВ було анульовано та відомості із Реєстру про таке анулювання були оприлюднені відповідно до цього Положення, то право доступу до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання вважається доведеною до відома заінтересованих осіб.

2.10. Якщо за ініціативою податкового органу анульовано реєстрацію особи як платника ПДВ або виключено особу з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, то право доступу цієї особи до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання є доведеною до її відома з дати:

отримання такою особою відповідного рішення про анулювання у випадку, передбаченому у підпункті 5.5.4.3 підпункту 5.5.4 пункту 5.5 розділу V цього Положення;

оприлюднення відомостей про таке анулювання відповідно до цього Положення у випадку, передбаченому у підпункті 5.5.4.4 підпункту 5.5.4 пункту 5.5 розділу V цього Положення.

2.11. Платники ПДВ, які до податкових органів подають податкові декларації та іншу звітність в електронній формі, можуть направити до Реєстру запит щодо підтвердження достовірності індивідуальних податкових номерів та номерів Свідоцтв своїх продавців або покупців, надавши їх список та вказавши щодо кожного контрагента - об'єкта запиту реквізити (індивідуальний податковий номер та номер Свідоцтва).

За результатами перевірки наявності записів у Реєстрі у файлі-відповіді по кожному об'єкту запиту надається одна із ознак про те, що в Реєстрі із зазначеною сукупністю реквізитів:

наявний запис у переліку зареєстрованих платників ПДВ;

наявний запис у переліку анульованих свідоцтв платників ПДВ;

відсутній запис у переліках зареєстрованих платників ПДВ та анульованих свідоцтв платників ПДВ.

3.1. Реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація та заміна свідоцтв про таку реєстрацію проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого номера свідоцтва і визначення дати початку його дії та дати анулювання.

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати анулювання свідоцтва про таку реєстрацію та виключення цього платника ПДВ з Реєстру згідно з розділом V цього Положення.

3.2. Платником ПДВ можуть бути зареєстровані особи, визначені у пункті 1.4 розділу I цього Положення та які відповідають вимогам пункту 1.5 розділу I цього Положення.

Для реєстрації платником ПДВ особа повинна перебувати на обліку в податковому органі за місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Порядку обліку.

3.3. Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ в податковому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

3.4. Відповідно до пункту 182.1 статті 182 розділу V Кодексу, якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

3.5. Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ ( додаток 1) .

3.5.1. Така заява подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до податкового органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

3.5.2. Реєстраційна заява платника ПДВ має бути подана податковому органу:

а) особами, що підлягають обов'язковій реєстрації згідно з пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу (пункт 3.3 цього розділу), - не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу;

б) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками ПДВ (пункт 3.4 цього розділу), або особами, які відповідають вимогам підпункту 6 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу (підпункт 1.5.6 пункту 1.5 розділу I цього Положення), - не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

3.5.3. Реєстраційна заява обов'язково має бути підписана заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.

3.5.4. У заяві про реєстрацію платника ПДВ указується спосіб отримання свідоцтва про таку реєстрацію - поштою або безпосередньо в податковому органі.

Якщо особа обрала спосіб отримання свідоцтва поштою, то оплату вартості поштових послуг щодо відправлення свідоцтва така особа має здійснити до отримання свідоцтва шляхом подання до податкового органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

3.5.5. Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ і у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, не подала до податкового органу реєстраційної заяви, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

3.6. У разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку або відмови від спрощеної системи оподаткування особа реєструється платником ПДВ у порядку, визначеному Кодексом, та за загальними правилами, встановленими цим Положенням. Реєстрація таких осіб здійснюється не раніше дати зміни системи оподаткування. Реєстраційна заява у таких випадках подається з урахуванням таких особливостей:

3.6.1. У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, установлених Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, реєстраційна заява подається:

не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, установлених Кодексом, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, при яких реєстрація платниками ПДВ є обов'язковою;

не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 розділу V Кодексу, та вважають за доцільне добровільно зареєструватись як платники ПДВ.

3.6.2. Платник єдиного податку третьої або четвертої групи, який застосовує ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, а також платник єдиного податку п'ятої або шостої групи, який застосовує ставку єдиного податку в розмірі 10 відсотків (крім платника єдиного податку, який відповідає абзацу восьмому пункту 293.3 статті 293 розділу XIV Кодексу), у разі добровільної зміни ставки єдиного податку відповідно до підпункту "б" підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 розділу V Кодексу подає реєстраційну заяву не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватись ставка єдиного податку у розмірі 3 або 7 відсотків.

У разі відповідності таких платників єдиного податку вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 розділу V Кодексу, реєстрація їх платниками ПДВ діє з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку у розмірі 3 або 7 відсотків.

3.6.3. Особа, яка не зареєстрована платником ПДВ та не перебуває на спрощеній системі оподаткування, у разі бажання перейти на спрощену систему оподаткування із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 3 або 7 відсотків в обов'язковому порядку подає реєстраційну заяву та повинна одночасно відповідати вимогам:

встановленим для третьої - шостої груп платників єдиного податку (крім платника єдиного податку, який відповідає абзацу восьмому пункту 293.3 статті 293 розділу XIV Кодексу;

визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 розділу V Кодексу.

Реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого така особа бажає перейти на сплату єдиного податку із ставкою 3 або 7 відсотків.

Якщо податковим органом прийнято рішення про відмову у реєстрації особи платником ПДВ, така особа відмовляється від застосування спрощеної системи оподаткування або обирає ставку єдиного податку у розмірі 5 або 10 відсотків.

3.6.4. Якщо платники єдиного податку першої групи у календарному кварталі або платники єдиного податку другої групи у податковому (звітному) кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 розділу XIV Кодексу, та одночасно відповідають вимогам, встановленим для третьої або п'ятої групи платників єдиного податку та визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 розділу V Кодексу, такі платники єдиного податку можуть перейти на застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 або 7 відсотків із сплатою ПДВ.

Якщо платники єдиного податку третьої або четвертої групи у податковому (звітному) періоді перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 розділу XIV Кодексу, та одночасно відповідають вимогам, встановленим для п'ятої або шостої групи платників єдиного податку та визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 розділу V Кодексу, такі платники єдиного податку можуть перейти на застосування ставки єдиного податку у розмірі 7 відсотків із сплатою ПДВ.

У цьому разі реєстраційна заява подається одночасно із заявою про перехід на застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 або 7 відсотків не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

У разі відмови в реєстрації платником ПДВ такі платники єдиного податку переходять на застосування ставки єдиного податку у розмірі 5 або 10 відсотків доходу або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

3.6.5. Платник єдиного податку першої - шостої групи може самостійно добровільно прийняти рішення про перехід на сплату єдиного податку із ставкою єдиного податку 3 або 7 відсотків, якщо така особа одночасно відповідає вимогам:

встановленим для третьої - шостої групи платників єдиного податку;

визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 розділу V Кодексу.

Реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого така особа бажає перейти на сплату єдиного податку із ставкою 3 або 7 відсотків.

3.7. Особи, зазначені у пункті 183.3 статті 183 розділу V Кодексу (підпункт "б" підпункту 3.5.2 пункту 3.5 цього розділу), можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на виписку податкових накладних.

3.7.1. Якщо протягом строку від подання реєстраційної заяви до бажаного дня реєстрації у особи виникнуть обставини або операції, при яких реєстрація платником ПДВ є обов'язковою згідно з пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу (пункт 3.3 цього розділу), така особа зобов'язана подати повторну реєстраційну заяву у строки, визначені пунктом 183.2 статті 183 розділу V Кодексу (підпункт "а" підпункту 3.5.2 пункту 3.5 цього розділу). У цьому разі реєстрація платника ПДВ з бажаного дня реєстрації анулюється та проводиться реєстрація платника ПДВ у загальному порядку згідно з цим Положенням.

3.7.2. Якщо особа, яка переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом, зі спрощеної системи оподаткування, подала до податкового органу реєстраційну заяву без зазначення бажаного дня реєстрації й останній день строку у 5 робочих днів від дня отримання реєстраційної заяви передує даті переходу такої особи на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом, то датою реєстрації такої особи платником ПДВ визначається перший день переходу такої особи на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом.

3.7.3. Якщо особа вказала у реєстраційній заяві бажаний день реєстрації та такий день визначений згідно з цим пунктом, то дата реєстрації такої особи відповідає бажаному дню реєстрації, вказаному у реєстраційній заяві. Якщо визначення бажаного дня реєстрації не відповідає цьому пункту, то датою реєстрації такої особи платником ПДВ є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

3.8. При реєстрації платника ПДВ обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Відомості про заявника мають бути включені до Єдиного державного реєстру. Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру.

З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.

З метою підтвердження достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг або відповідність особи вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, така особа відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу подає до податкового органу документи, що підтверджують такі відомості.

3.9. Якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

3.10. Податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 1.5 розділу I, пункти 3.3, 3.4, підпункт 3.5.1 пункту 3.5 розділу III цього Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 5.1 розділу V цього Положення).

3.11. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ податковий орган зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-ПДВ (додаток 2) (далі - Свідоцтво) не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника ПДВ, зазначеного у його заяві, або протягом 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника ПДВ податковим органом. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, податковий орган зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника ПДВ не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника ПДВ, зазначеного у його заяві.