використанні доз до 800 мкг/добу ознак пригнічення
гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи не виявлено; оскільки
при інгаляційному застосуванні препарат демонструє надзвичайно
низький рівень системної біодоступності (< 1%), фармакокінетика
препарату не досліджена; при застосуванні в рекомендованих дозах
концентрація препарату в плазмі знаходилась на рівні біля або
нижче порога визначення (50 пг/мл) - після інгаляції не можливо
було визначити ні T , ні об'єму розподілу; доведено, що частина
1/2
мометазону фуроату, що потрапляє в ШКТ в процесі інгаляції,
повністю метаболізується при першому проходженні через печінку.
Показання для застосування: БА будь-якого ступеня тяжкості, у тому числі гормонозалежна (пацієнти, що використовують системні чи інгаляційні кортикостероїди) та гормононезалежна (пацієнти, які не досягли достатнього контролю над хворобою, використовуючи інші схеми лікування без використання глюкокортикостероїдів); хр. обструктивні захворювання легенів середнього та тяжкого ступеня тяжкості.
Спосіб застосування та дози: призначається інгаляційно для систематичного лікування дорослих та дітей з 12 років; рекомендовані дози залежать від тяжкості захворюванн; БА легкого та середнього ступеня тяжкості - рекомендована початкова доза становить 400 мкг 1 р/добу (інгаляцію рекомендовано проводити ввечері); у деяких пацієнтів, що раніше отримували високі інгаляційні дози ГК, більш ефективний контроль захворювання досягається, коли добова доза 400 мкг поділена на 2 інгаляції (по 200 мкг 2 р/добу); ефективна підтримуюча доза може бути знижена до 200 мкг 1 р/добу з прийомом увечері; доза має визначатися індивідуально і поступово знижуватися до найменшої дози, що забезпечує адекватний контроль перебігу астми; тяжка форма БА - початкова рекомендована доза становить 400 мкг 2 р/добу, що є максимальною рекомендованою дозою, після досягнення ефективного контролю симптомів астми слід поступово знижувати дозу до мінімально ефективної; препарат продемонстрував поліпшення легеневої функції протягом 24 год після першої дози, однак у деяких пацієнтів максимальний позитивний ефект може бути досягнутий не раніше, як за 1-2 тижні чи пізніше; ХОЗЛ - рекомендована доза становить 800 мкг/добу (як правило, 1 р/добу ввечері); у деяких пацієнтів більш ефективний контроль захворювання досягається, коли добова доза 800 мкг поділена на два прийоми.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: кандидоз порожнини рота, фарингіт, дисфонія та головний біль; поодинокі випадки глаукоми, підвищення внутрішньоочного тиску, розвиток катаракти; зберігається потенційна можливість АР (висипи, кропив'янка, свербіж та еритема, а також набряк повік, обличчя, губ та горла).
Протипоказання до застосування ЛЗ: Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Форми випуску ЛЗ: порошок для інгаляцій, дозований 200 мкг/дозу, 400 мкг/дозу по 30 або 60 доз в інгаляторі.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.С; термін придатності - 2 роки; використати протягом 3 місяців після відкриття упаковки з фольги.
Торгова назва:
II. Асманекс, "Schering-Plough Ltd" та "Schering-Plough Labo N.V." для "Schering-Plough Central East AG" які є власними філіями "Schering-Plough Corporation", Сінгапур/Бельгія/Швейцарія/США
2.2. Системні глюкокортикостероїди
Глюкокортикостероїди оральних та парентеральних лікарських форм - див. розділ "Ендокринологія. Лікарські засоби"
Комбіновані препарати
Комбіновані препарати (ІКС + пролонгованої дії (бета)2-агоністи) застосовуються при БА починаючи з III ступеня. Переваги таких комбінацій - компліментарна дія на молекулярному рівні, більш легке та глибоке проникнення в дихальні шляхи, контроль БА досягається на більш низьких дозах ІКС, впевненість в тому, що пролонгованої дії (бета)2-агоністи не застосовуються в монотерапії, більш зручні в користуванні (один інгалятор, а не два, що значно підвищує комплаенс).
- Сальметерол + флютиказон (Salmeterol + Fluticasone)
II. Серетид Евохалер, аерозоль для інгаляцій, дозований, 25 мкг/50 мкг/доза, 25/125 мкг/доза, 25 мкг/250 мкг/доза по 120 доз у балонах, 1 доза містить 25 мкг сальметеролу та 50 мкг флутиказону, або 25 мкг сальметеролу та 125 мкг флутиказону, або 25 мкг сальметеролу та 250 мкг флутиказону, "GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A."; "GlaxoWellcome Production" для "GlaxoSmithKline Export Limited", Польща/Франція/Великобританія
Серетид Дискус, "Glaxo Operations UK Limited" для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Великобританія
Серофло, аерозоль для інгаляцій, дозований, 1 доза містить 25 мкг сальметеролу та 50, 125 або 250 мкг флутиказону, "Cipla Ltd", Індія.
- Будесонід + формотерол (Budesonid + Formoterol)*
II: Симбікорт Турбухалер, порошок для інгаляцій, дозований, 160 мкг/4,5 мкг/доза, 80 мкг/4,5 мкг/доза по 60 доз або 120 доз у турбухалерах, 320 мкг/9,0 мкг/доза по 60 доз у турбухалерах, аерозоль для інгаляцій, дозований по 120 доз (6 мкг/200 мкг/дозу), "AstraZeneca AB", Швеція
Форакорт, 1 доза містить 6 мкг формотеролу та 200 мкг будесоніду, "Cipla Ltd", Індія
3. Інші засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів
Фенспирид - препарат з протизапальною дією, ефективний при ХОЗЛ у випадках, коли є стероїдорезистентність. При його застосуванні відсутні побічні явища, ефективний при сполученні ХОЗЛ з вісцеральним кандидозом, туберкульозом, опортуністичними інфекціями. Застосовується при легких загостреннях та в курсах базисної терапії при ХОЗЛ I-II стадії. Зменшує продукцію слизу бронхіальними залозами, набряк слизової бронхів, покращує мукоциліарний кліренс, сприяє збільшенню ОФВ1, PaO2, зменшенню кашелю, об'єму та пірулентності мокроти.
- Фенспирид (Fenspiride)*
Фармакотерапевтична група: R03DX 03 - блокатори H1-рецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія: протизапальна дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: має антибронхоконстрикторні та протизапальні
властивості, зумовлені складним механізмом дії препарату: блокуюча
H1-рецептори гістамінна дія, що обумовлює антигістамінну,
спазмолітичну дію на гладку мускулатуру бронхів та запобігає
розвитку набряку, зменшує виділення слизу з носа та кількість
бронхіального секрету; протизапальна дія, яка є результатом
гальмування утворення та секреції факторів запалення (цитокінів,
TNFa, похідних арахідонової кислоти, простагландинів,
лейкотрієнів, тромбоксану, вільних радикалів); інгібіція
(альфа)1-адренорецепторів, які стимулюють секрецію в'язкого слизу;
С досягається в середньому через 6 год після перорального
макс
застосування; T - 12 год; виводиться з організму з сечею.
1/2
Показання для застосування: лікування г. та хр. запальних процесів ЛОР-органів та дихальних шляхів (отит, синусит, риніт, ринофарингіт, трахеїт, ринотрахеобронхіт, бронхіт), ХОЗЛ з або без хр. дихальної недостатності, у складі комплексної терапії БА, сезонний та цілорічний алергічний риніт та інші прояви алергії з боку респіраторної системи та ЛОР-органів; респіраторні прояви кору, грипу; симптоматичне лікування коклюшу.
Спосіб застосування та дози: рекомендовано до перорального застосування дорослим та дітям з 14 років; звичайна рекомендована добова терапевтична доза для лікування хр. запальних процесів становить - 2 табл./на добу (вранці та ввечері); для посилення ефекту і/або у разі г. захворювань - 3 табл./добу (вранці, вдень і ввечері); тривалість лікування залежить від показання до застосування та перебігу захворювання; мінімальний курс лікування г. станів 7-10 днів, хр. станів - від 2 до 6 місяців.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: розлади травлення, нудота, біль у шлунку, сонливість; у поодиноких випадках - помірна синусова тахікардія, яка зменшується у разі зниження дози; еритема, фіксована пігментна еритема, висип, кропив'янка, набряк Квінке.
Протиопоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 80 мг, сироп по 150 мл (200 мг/100 мл) у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t нижче 30 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II: Ереспал, "Laboratoires Servier Industrie" для "Laboratoires Servier"
4. Стабілізатори мембран гладких клітин та блокатори лейкотрієнових рецепторів
4.1. Стабілізатори мембран гладких клітин
Основним показанням до призначення стабілізаторів мембран гладких клітин (кромогліцієва кислота та її аналоги, кетотіфен) є попередження бронхообструкції, яка розвивається при БА, при цьому неефективні для зняття загострення БА. Стабілізатори мембран гладких клітин застосовують для попередження симптомів БА, викликаних фізичним навантаженням; інгаляцію проводять за 30 хв до передбачуваного навантаження. Стабілізатори мембран гладких клітин добре поєднуються з іншими препаратами, при регулярних інгаляціях знижують частоту загострень БА, а також дозволяють зменшити дози бронходилататорів і системних ГК. Стабілізатори мембран гладких клітин більш ефективні у дітей старше 4 років, ніж у дорослих. На початку лікування препарати звичайно застосовують 3-4 р/добу, при досягненні оптимального терапевтичного ефекту можливий перехід на підтримуючу дозу, що підбирається індивідуально. Якщо інгаляція порошку препарату викликає бронхоспазм, рекомендується профілактично (за кілька хв) зробити інгаляцію (бета)2-агоніста. Профілактичний ефект развивається поступово, напротязі 2-12 тижнів. Стабілизатори мембран гладких клітин перешкоджають відкриттю кальцієвих каналів та входу кальцію в гладких клітини. Вони пригнічують кальційзалежну дегрануляцію клітин і вихід із них гістаміна, фактора, активуючого тромбоцити, лейкотрієни, в т.ч. повільно реагируючу субстанцію анафілаксії, лімфокіни та інші біологічно активні речовини, які індукують запальні та АР. Стабілізація мембран гладких клітин обумовлена блокадою фосфодієстерази і накопиченням в них цАМФ. Важливим аспектом протиалергічного впливу стабілізаторів мембран гладких клітин являється підвищення чутливості адренорецепторів до катехоламінів. Окрім того, препарати блокують хлорні канали і попереджують, таким чином, деполяризацію парасимпатичних закінчень в бронхах. Вони перешкоджають клітинній інфільтрації слизової оболонки бронхів і гальмують развиток реакції гіперчутливості уповільненої дії. Деякі з препаратів цієї групи (кетотіфен та ін.) володіють здатністю блокувати H1-рецептори (антигістамінна дія). Стабілізатори мембран гладких клітин усувають набряк слизової оболонки бронхів і попереджують (але не знімають) підвищення тонусу гладких м'язів.
- Кромогліцієва кислота (Cromoglicic acid)*, **
Фармакотерапевтична група: R01AC01 - засоби, що застосовуються при бронхообструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Препарати, які гальмують вивільнення та активність гістаміну та інших "медіаторів" алергії та запалення.
Основна фармакотерапевтична дія: мембраностабілізуюча, протиалергічна дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: стабілізує мембрани сенсибілізорованих гладких клітин;
гальмує вхід іонів кальцію; дегрануляцію і вивільнення із них
гістаміна, брадикініна, лейкотрієнів, простагландинів та ін.
біологічно активних речовин; попереджує розвиток алергічних і
запальних реакцій; бронхоспазма; інгібує хемотаксис еозинофілів;
має властивість блокувати рецептори, специфічні для медіаторів
запалення; тривале використання зменшує частоту приступів БА та
полегшує її перебіг; знижує потребу в бронхолітичних препаратах і
глюкокортикоїдах; при інгаляційному введенні до 90% препарата
осідає в трахеї та великих бронхах; із легенів абсорбується 5-15%
дози (С спостерігається через 15-20 хв); незначна частина
макс
поступає в ШКТ, залишок видихається; всмоктування зі слизових
оболонок зменшується при збільшенні кількості секрету; зв'язування
з білками плазми крові - 65-75%; не метаболізується і виводиться
із організму в рівних кількостях з сечею і жовчю за 24 г.; T
1/2
складає 1-1,5 г.; в незначній кількості проникає в грудне молоко;
дія одноразової дози продовжується до 5 г.
Спосіб застосування та дози: всередину по 2 капс. (200 мг) 4 р/добу за 30 хв перед вживанням їжі і перед сном дорослим і дітям (старшим 12 років); дітям від 2 до 12 років - по 1 капс. (100 мг) 4 р/добу (до 40 мг/кг/добу); дорослим і дітям; інтраназально - по 1 аерозольній дозі в кожен носовий хід 3-4 р/добу; дозований аерозоль для інгаляцій по 1-2 дози 4-6 (до 8) р/добу дорослим і дітям понад 5 років на початку лікування бронхіальної астми; в тяжких випадках БА по 2 дози 6-8 р/добу, при клінічному поліпшенні - по 1 дозі 4 р/добу; для профілактики астми фізичного зусилля безпосередньо перед фізичною работою можна провести додаткове використання лікувального засобу.
Показання для застосування ЛЗ: БА (включаючи БА, що провокується алергенами, іритантами, холодом, фізичним навантаженням) у дітей і дорослих (профілактика й лікування).
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: подразнення слизової оболонки порожнини носа, глотки, дихальних шляхів, дистонія, рефлекторний кашель, сухість у роті, запаморочення, головний біль, нудота, шкірний висип, шкірний зуд, кропив'янка, артралгія, затримка сечі.
Протипоказання для застосування ЛЗ: гіперчутливість, вагітність (I триместр), вік до 5 років (інгаляції аероз.), до 2 років - інгаляції пор. д/інг.
Форми випуску ЛЗ: аерозоль для інгаляцій, дозований, 1 мг/дозу по 112 або 200 доз у балонах, 5 мг/дозу по 112 доз у балонах.
Умови та термін зберігання: зберігати при t до 30 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Кромітал(ТМ), "Midas Care Pharmaceuticals Pvt. Ltd.", Індія
- Кетотифен (Ketotifen)*
Фармакотерапевтична група: R06AX17 - засоби, що застосовуються при бронхообструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Препарати, які гальмують вивільнення та активність гістаміну та інших "медіаторів" алергії та запалення.
Основна фармакотерапевтична дія: мембраностабілізуюча, антигістамінна дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: гальмує вивільнення гістаміну та ін. медіаторів із
гладких клітин і базофілів; неконкурентно блокує H1-гістамінові
рецептори; інгібує фосфодиестеразу; підвищує рівень цАМФ в
клітинах; пригнічує сенсибілізацію еозинофілів рекомбінантними
цитокінами людини і їх накопичення в дихальних шляхах; попереджує
розвиток симптомів гіперреактивності дихальних шляхів, яка
обумовлена фактором активації тромбоцитів або дією алергенів;
попереджує розвиток бронхоспазму (не має бронхорозширюючу дію);
клінічний ефект развивається через 6-8 тиж.; після прийому
всередину всмоктується повністю; біодоступність складає приблизно
50%, внаслідок ефекту "першого проходження" через печінку; час
досягнення Смак - 2-4 г, зв'язування з білками плазми - 75%;
проходить через гемато-енцефалічний бар'єр і проникає в грудне
молоко; пригнічує ЦНС; метаболізується в печінці; головний
метаболіт (кетотіфен-N-глюкуронід) практично не активний;
виведення із організму відбувається у дві фази: з T 3-5 г.
1/2
і 21 г; протягом 48 г. з сечею виводиться основна частина
прийнятої дози препарату: 1% - в незмінному вигляді і 60-70% -
у вигляді метаболітів.
Спосіб застосування ЛЗ та дози: всередину, під час їжі, дорослим і дітям понад 3 роки по 1 мг перші 3-4 дні у вечері (можливий седативний ефект), далі 2 мг/доб (по 1 мг вранці і ввечері); при необхідності у дорослих і дітей старших 10 років добову дозу підвищують до 4 мг (по 2 мг 2 р/добу); сироп: дітям у віці від 6 міс до 3 років - в разовій дозі 2,5 мл - (0,05 мг/кг) 2 р/добу; дітям старшим 3 років - по 5 мл (1 ч.л.) в перші 3-4 дні 1 раз ввечері, потім 2 р/добу (вранці і ввечері).
Показання для застосування ЛЗ: профілактика приступів БА (всі форми); алергічний бронхіт; кропив'янки (г., хр.); атопічний дерматит.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: нервова система і органи чуття - седативний ефект, зниження реакційної спроможності, заторможеність, відчуття втоми, легке головокружіння, головний біль, сонливість, рідко - порушення сну, нервозність (особливо у дітей); ЖКТ - сухість в роті, підвищення апетиту, тошнота, рвота, гастралгія, запор; інші - тромбоцитопенія, цистит, збільшення маси тіла, шкірні АР.
Протипоказання для застосування ЛЗ: гіперчутливість, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 3 років (табл.) або 6 міс (сироп).
Форми випуску ЛЗ: табл. по 1 мг; сироп, 1 мг/5 мл по 50 та 100 мл у фл., капс. по 1,375 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I: Кетотифен, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ";
Кетотифен, Філія ТОВ "Дослідний завод УГНЦЛС" для ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС";
Кетотифен-В, ВАТ "Монформ";
Кетотифен-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я";
Кетотифен-ЛХ, ЗАТ "Лекхім-Харків".
II: Кетотифен ВФЗ, "Polfa" Warsaw Pharmaceutical Works S.A., Польща;
Кетотифен Софарма, "Sopharma" JSC, Болгарія;
Задітен, "Famar France" для "Novartis Pharma AG", Франція/Швейцарія
Задітен(R), "Sandoz Privat Limited" компанія групи "Novartis", Індія;
Задітен(R), "EXCELVISION" для "Novartis Pharma AG", Франція/Швейцарія.
4.2. Антагоністи лейкотрієнових рецепторів
Антагоністи лейкотрієнових рецепторів (монтелукаст, зафірлукаст) - новий клас протиастматичних препаратів, місце й роль яких остаточно не визначені. У дихальних шляхах вони блокують дію лейкотрієнів, зокрема попереджаючи надлишкове утворення секрету в бронхах, набряк слизової оболонки, послабляючи гіперреактивність бронхів і бронхоспазм. Монтелукаст приєднується до терапії хворих на БА легкого та середнього ступенів тяжкості при неадекватному їх лікуванні інгаляційними кортикостероїдами та (бета)2-адренорецепторами короткої дії. Також, для попередження алерген-індукованого бронхоспазму. Зафірлукаст використовується також з профілактичною метою, може попереджувати розвиток БА.
При цьому антагоністи лейкотрієнових рецепторів неефективні для зняття приступів БА, не застосовуються при загостренні БА. Немає необхідності у зменшенні дози або у відміні кортикостероїдної терапії.
- Монтелукаст (Montelukast)
Фармакотерапевтична група: R03DC03 - засоби, що застосовуються при бронхообструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Протиастматичний препарат. Блокатор лейкотрієнових рецепторів. Простогландини та їх синтетичні похідні.
Основна фармакотерапевтична дія: протизапальна дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: засіб є антагоністом лейкотрієнів ЛТС4, ЛТД4, ЛТЕ4; має
високу спорідненність та селективність до CysLT рецепторів;
1
блокує CysLT рецепторів та попереджує стимуляцію лейкотрієнами
1
клітин мішеней, таких як гладких м'язів бронхів та секреторних
залоз; інгібує як ранню, так і пізню фази бронхоконстрикції,
причиною якої є антигени; абсорбується в ШКТ; пік концентрації від
3 до 4 год після прийому 10 мг препарату; біодоступність складає
64%; концентрація препарату поступово зростає після прийому 5 мг
натще у дорослих; після прийому 4 мг препарату С досягається
макс
через 2 год; активно метаболізується в печінці і виділяється з
жовччю, незначна кількість препарату виділяється з сечею; T -
1/2
від 2,7 до 5,5 г; при легкій та середнього ступеню печінковій
недостатності може збільшуватись рівень препарату в плазмі, при
цьому обов'язково регулюється доза препарату.
Спосіб застосування та дози: по 10 мг, 1 р/добу (перед сном) дорослим; 5 мг перед сном ( дітям 6(14 років; 4 мг перед сном - дітям 2-5 років.
Показання для застосування ЛЗ: БА легкого й середнього ступеню тяжкості, яка погано контролюється ІГК і (бета)2-адренорецепторами короткої дії; профілактика нападів ядухи при БА фізичного зусилля; немає бронходілататорного ефекту, тому для зняття нападів БА не використовується.
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, безсоння, стомлюваність, млявість, апатія, грипоподібні симптоми, ларингіт, синусіт, отит, часті простудні захворювання у літніх хворих, артралгія, міалгія, біль у животі, диспепсичні явища, сухість у роті, сверблячка, жовтяниця, лікарський гепатит, алергійні реакції.
Протипоказання для застосування ЛЗ: гіперчутливість, виражена печінкова й/або ниркова недостатність, вік до 6 років.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг; таблетки жувальні, по 4 мг.
Умови та термін зберігання: термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Зеспіра, "Bilim Pharmaceuticals A.S.", Туреччина.
5. Стимулятори дихання
Мають обмежене застосування при дихальній недостатності у хворих ХОЗЛ. Вони ефективні тільки при в/в введенні і мають короткочасну дію. Стимулятори дихання застосовують обмежено, при наявності протипоказань до ШВЛ або неможливості її проведення. При важкій дихальній недостатності препарати можуть і погіршити стан хворого. Вони мають вузький спектр терапевтичного застосування, їх слід застосовувати тільки під спостереженням лікаря в стаціонарі.
5.1. Дихальні аналептики
Аналептики - речовини, які стимулюють активність дихального і судинорухового центрів, відновлюють функцію ЦНС.
Аналептики діють майже на всіх рівнях ЦНС. Але кожний окремий препарат характеризується більш вираженою тропністю відносно окремих відділів ЦНС. Так, наприклад, одні препарати впливають переважно на центри довгастого мозку (бемегрид, кордіамін, коразол), інші - на спинний мозок (стрихнін).
Збільшення дози аналептиків приводить до генералізації процесів збудження, які супроводжуються підсиленням рефлекторної збудливості. У великих дозах аналептики викликають судоми. Судоми, які пов'язані із збудженням переважно стовбурової частини головного мозку, носять клонічний характер (бемегрид, коразол, кордіамін), а при дії на спинний мозок розвиваються судоми тетанічного характеру (стрихнін).
Класифікація аналептиків:
1. Аналептики, які діють переважно на центри довгастого мозку - камфора, кордіамін, сульфокамфокаїн, бемегрид - аналептики прямої дії.
2. Аналептики, які діють через синокаротидні зони, збуджуючи їх - дихальні аналептики - цитітон, лобеліну гідрохлорид - аналетики рефлекторної дії.
3. Аналептики, які діють переважно на спинний мозок - стрихнін.
4. Аналептики, які діють на стовбурову частину і кору головного мозку - етимізол.
На даний час в Україні зареєєстрований і використовується тільки Кордіамін - аналептик прямої дії.
- Кордіамін (Nikethamide)
Фармакотерапевтична група: R07AB02, дихальні аналептики.
Основна фармакотерапевтична група: аналептик
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: аналептик змішаного типу дії, механізм дії якого складається з двох компонентів: центрального і периферичного: центральний пов'язаний з безпосереднім впливом на судиноруховий центр довгастого мозку, що приводить до його збудження та опосередкованого підвищення системного АТ (особливо при первісному пригніченні рухового центру); периферичний компонент пов'язаний із збудженням хеморецепторів каротидного синусу, що приводить до збільшення частоти та глибини дихальних рухів; при в/в введенні препарату частішає ритм, зростає частота і глибина дихання, незначно та короткочасно підвищується АТ; препарат не чинить прямого стимулюючого впливу на серце і не виявляє прямого стимулюючого судиннозвужуючого ефекту.
Показання для застосування: колапс, асфіксія, шокові стани, які виникають під час хірургічних втручань і в післяопераційному періоді, г. і хр. розлади кровообігу, пригнічення дихання у хворих на інфекційні захворювання, отруєння наркотичними, снодійними і анальгетичними засобами.
Спосіб застосування та дози: призначається дорослим п/ш, в/м по 1-2 мл 1-3 р/добу; дітям 10 років по 0,5 мл підшкірно 1-2 р/добу; при отруєнні наркотиками, снодійними, анальгетиками дозу підвищують до 3-5 мл одноразово; вищі дози: разова - 2 мл, добова - 6 мл; при отруєнні наркотиками вища разова доза - 5 мл.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: неспокій, м'язові сіпання, які починаються з кругових м'язів рота, почервоніння обличчя, свербіж шкірних покровів, блювання, порушення серцевого ритму; АР є поодинокі.
Протипоказання до застосування ЛЗ: схильність до судомних реакцій; вагітність, період лактації; діти віком до 16 років (шприц-тюбик).
Форма випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 25% по 2 мл в амп., шприци-тюбики
Умови та термін зберігання: зберігати при t не вище 20 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Кордіамін ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
Кордіамін "Стиролбіофарм"
Кордіамін "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
6. Муколітичні засоби
Мукоактивні засоби впливають на бронхіальну секрецію і широко використовуються для покращання відходження мокроти шляхом зменшення її в'язкості. Для захворювань органів дихання з порушенням секреції притаманне зниження вмісту кислих гідрофільних сіаломуцинів - зменшення водного компоненту, і підвищення вмісту нейтральних гідрофобних факомуцинів, що відштовхують воду. Секрет стає в'язким та густим. В інших випадках, бактеріальні ферменти і лізосомальні протеази вторинно змінюють склад сіаломуцинів, внаслідок чого вони втрачають здатність формувати волокнисті структури. Секрет стає рідким і може стікати по бронхіальній стінці внаслідок втрати еластичности. Тому вибір мукоактивної терапії залежить від клінічної ситуації. При сухому кашлі показані препарати, що стимулюють секрецію, при непродуктивному вологому кашлі - препарати, що розріджують мокротиння, при продуктивному вологому кашлі - мукорегулятори.
Муколітичні засоби розділяються:
- Муколітичні засоби прямої дії, або власне муколітики
- Неферментні муколітики
- Ферментні муколітики
- Муколітики непрямої дії
- Секретолітики
- Мукорегулятори
- Стимулятори сурфактанту
- Легеневі сурфактанти
- Експекторанти
- Рефлекторної дії
- Мукокінетики
- Мукогідратанти
- Стимулятори бронхіальних залоз
- Комбіновані препарати та інші.
6.1. Муколітичні засоби прямої дії, або власне муколітики
6.1.1. Неферментні муколітики
Похідні цистеїну з вільною тіоловою групою (ацетилцистеїн). Механізм дії - розрив дисульфідних зв'язків мукополісахаридів мокротиння, стимуляція функції слизосекретуючих клітин, збільшення синтезу глютатіону, що обумовлює детоксикаційні та антиоксидантні властивості. Препарати мають відхаркуючу, секретомоторну, муколітичну, протикашльову дію, стимулюють синтез сурфактанту. Дія тіолітиків не залежить від вихідного стану секрету, тому вони можуть зробити секрет надмірно рідким. Протипоказані при рідкому мокротинні, "вологих легенях". Треба обережно використовувати ці засоби у пацієнтів з тяжкою бронхіальною обструкцією та нейро-м'язевою патологією.
- Ацетилцистеїн (Acetylcysteine)*, **
Фармакотерапевтична група: R05C B01 - муколітичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: муколітик.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: розриває дисульфідні зв'язки у молекулах кислих
мукополісахаридів мокротиння; зменшує в'язкість бронхіального
слизу; зберігає активність і за наявності гнійного секрету
(слизу); швидко всмоктується при пероральному прийомі; легко
проникає в усі органи і тканини; С 357,4 нг/л спостерігається
макс
у плазмі через 60 хв; у легенях - через 1,5 год; T - 6,2 год;
1/2
у крові спостерігається рухлива рівновага метаболітів (цистеїну,
цистину, діацетилцистеїну), зв'язаних з білками дисульфідними
зв'язками; виводяться, в основному, нирками.
Показання для застосування: наявність густого в'язкого слизового або гнійно-слизового мокротиння при таких захворюваннях: хр. бронхолегеневі захворювання: ХОЗЛ, емфізема з бронхітом, хр. бронхіт, бронхоектази; г. бронхолегеневі захворювання: астма із закупоркою бронхів слизом, бронхіт, бронхопневмонія, трахеобронхіт, бронхіоліт, муковісцидоз.
Спосіб застосування та дози: дорослим: - при г. захворюваннях: по 200 мг 3 р/добу; при хр. захворюваннях: по 400 мг/добу протягом 4-6 місяців; дітям - при г. захворюваннях: - до 2 років по 50 мг 3 р/добу; від 2 до 12 років - по 100 мг 3 р/добу; у віці 12 років і старше - доза дорослого; при муковісцидозі - по 200 мг 3 р/добу; порентерально дорослим по 3 мл 10% р-ну (300 мг) застосовують глибоко в/м або в/в 1-2 р/добу; дітям віком 6-14 років - по 1,5-2 мл 10% р-ну (150-200 мг) застосовують глибоко в/м; молодшим 6-ти років препарат застосовують глибоко в/м з розрахунку 10 мг/кг маси тіла; новонародженим та дітям до 1 року призначають тільки за життєвими показаннями в умовах стаціонару.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, діарея, печіння); АР (шкірні висипання, кропив'янка, свербіж); кровотеча з носа, шум у вухах.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до ацетилцистеїну, тяжкі ураження печінки, нирок, надниркових залоз.
Форми випуску ЛЗ. порошок для приготування р-ну для перорального застосування по 3 г (100, 200, 600 мг) у однодозових пакетах або однодозових спарених пакетах, для 75 мл або 150 мл (20 мг/мл) орального р-ну по 30 г або по 60 г у фл., гранули по 100, 200, 600 мг, гранули для приготування 150 мл (200 мг/5 мл) сиропу для перорального застосування по 60 г у фл., гранули по 40 г або по 60 г для приготування 4% сиропу у фл., табл. шипучі по 100, 200, 600 мг, табл. по 100, 200 та 600 мг, р-н для ін'єкцій 10% по 3 мл (300 мг) в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати t не вище 20 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Ацетал С, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
Ацетилцистеїн-ФС, ТОВ "Фарма Старт"
Кофацин, ВАТ "Луганський ХФЗ"
II. Ацестад, "Stada Arzneimittel AG", Німеччина
Ацетин, "Synmedic Laboratories", Індія
Ацецекс, ТОВ "Фармтехнологія", Республіка Білорусь;
Ацистеїн, "Bilim Pharmaceuticals A.S." для "Delta Medical Promotions AG", Туреччина/Швейцарія
АЦЦ(R), "Salutas Pharma GmbH" підприємство компанії "Hexal AG", Німеччина,
Муконекс; "ABDI IBRAHIM Ilac Sanayi ve Ticaret A.S." для "Tripharma IIac Senayi ve Ticaret A.S", Туреччина/Туреччина
Флуїмуцил, "Zambon Group S.p.A." та "Zambon Group Switzerland Ltd", Італія/Швейцарія.
6.1.2. Ферментні муколітики
Протеолітичні ферменти наразі рідко використовуються внаслідок ризику розвитку кровотеч, деструкції міжальвеолярних перетинок. Трипсин зараз не застосовується. Хімотрипсин використовується переважно при гнійно-некротичних процесах.
- Хімотрипсин (Chymotrypsin)
Фармакотерапевтична група: B06AA04 - гематологічні засоби. Ферменти.
Основна фармакотерапевтична дія: протеолітична дія.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: протеолітичний фермент, який отримують із підшлункових залоз великої рогатої худоби, гідролізує переважно зв'язки, утворені залишками тирозину, фенілаланіну та іншими ароматичними амінокислотами; розщеплює пептидні зв'язки в молекулах білка та продуктів його розпаду; виявляє протизапальну дію, оскільки фактори запалення являють собою білки або високомолекулярні пептиди (брадикінін, серотонін, некротичні продукти та ін.); лізує некротизовані тканини, не впливаючи на життєздатні клітини, внаслідок наявності в них специфічних антиферментів; фармакокінетика не вивчалась.
Показання для застосування ЛЗ: захворювання органів дихання - трахеїти, бронхіти, бронхоектатична хвороба, пневмонія, абсцеси легенів, ателектаз, БА з підвищеною секрецією.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при захворюваннях органів дихання застосовують в/м дорослим по 5-10 мг, дітям по 2,5 мг на добу протягом 10-12 днів; в подальшому, через 7-10 днів, курс лікування можна повторити; при хр., тривалих процесах лікування можна повторити 3-4 рази; при ексудативних плевритах, емпіємах препарат можна застосовувати внутрішньоплеврально - з метою профілактики післяопераційних ускладнень (операція на легенях) вводять в/м дорослим по 5-10 мг, дітям по 2,5 мг щоденно, починаючи за 5-10 днів перед операцією і продовжуючи протягом 3-4 днів після неї, у післяопераційному періоді (при ателектазі, який виник, або на початковій стадії пневмонії) призначають в/м дорослим по 5-10 мг, дітям по 2,5 мг/добу (в 1-3 мл 0,25% р-ну новокаїну); при цьому рекомендується комбінувати введення хімотрипсину в/м з застосуванням хімотрипсину аерозольно у 5% водному р-ні в кількості 3-4 мл; при гемотораксах, емпіємах вводять щоденно внутрішньоплеврально по 20-30 мг (розводити у 5-10 мл фізіологічного р-ну або 0,25% новокаїну); у фтизіохірургії препарат призначають з тією ж метою і в таких самих дозах на фоні специфічної антибактеріальної терапії; при хр. фіброзно-кавернозному туберкульозі легенів, ускладненому бронхітом, курс передопераційної підготовки триваліший (по 10-12 днів), іноді повторюється до максимальної санації бронхіального дерева.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: після інгаляції зрідка охриплість, що зникає без будь-яких лікувальних заходів, субфебрильна t, яка швидко проходить.
Протипоказання до застосування ЛЗ: декомпенсація серцевої діяльності, емфізема легенів з недостатністю дихання, декомпенсовані форми туберкульозу легенів, г. дистрофія і цироз печінки, інфекційний гепатит, панкреатити, нефрити, геморагічний діатез; не вводити у центри запалення і рани, що кровоточать, та порожнини, на виявлені поверхні злоякісних новоутворень; АР, що пов'язані зі всмоктуванням продуктів протеолізу некротичних тканин.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 10 мг в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t від 0 град.С до 10 град.С; приготований р-н хімотрипсину може зберігатися протягом 1 доби при t 2-5 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Хімотрипсин, Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів ЗАТ "Біолік";
Хімотрипсин кристалічний, ЗАТ "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма".
6.2. Муколітики непрямої дії
6.2.1. Секретолітики
Бромгексин - алкалоїд вазіцину. Муколітичний ефект пов'язаний з деполімеризацією мукопротеїнових і мукополісахаридних волокон. Препарат має секретолітичний, секретомоторний і протикашльовий ефекти. Бромгексин має самостійну протикашльову дію. При печенковій недостатності необхідно корегувати дози бромгексину.
- Бромгексин (Bromhexine)*, **
Фармакотерапевтична група: R05C B02 - муколітичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: муколітична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: справляє муколітичну (секретолітичну) та відхаркувальну
дію; викликає деполімеризацію мукопротеїнових і мукополісахаридних
полімерних молекул; стимулює вироблення ендогенного сурфактанта;
покращує реологічні властивості бронхолегеневого секрету; сприяє
його плину по епітелію та виведенню мокротиння з дихальних шляхів;
при застосуванні внутрішньо протягом 30 хв практично повністю
(99%) всмоктується; біодоступність становить 80% внаслідок ефекту
"першого проходження" крізь печінку; в плазмі зв'язується
з білками; проникає через гематоенцефалічний та плацентарний
бар'єри; в печінці підлягає деметилюванню та окисленню; частина
метаболітів, що утворюються, зберігає фармакологічну активність;
T - 1 год, проте, термінальний T досягає 15 год внаслідок
1/2 1/2
повільної зворотної дифузії з тканин; екскретується нирками; при
тяжкій печінковій недостатності кліренс бромгексину знижується, а
при хронічній нирковій недостатності порушується виділення його
метаболітів; при багаторазовому застосуванні може кумулюватися.
Показання для застосування: г. та хр. захворювання бронхів і легенів з порушенням відходження мокротиння: трахеїт, г. та хр. бронхіт різного походження, включаючи ускладнений бронхоектазами, БА, пневмонія, пневмоконіоз, туберкульоз легенів; з метою прискорення виділення рентгеноконтрастної речовини після бронхографії та в передопераційний період.
Спосіб застосування та дози: приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі; дорослим - 16 мг (2 табл.) 3-4 р/добу; дітям від 3 до 4 років - по 2 мг (1/4 табл.) 3 р/добу; від 5 до 14 років - по 4 мг (1/2 табл.) 3 р/добу; курс лікування - від 4 днів до 4 тижнів; сироп призначають дорослим і дітям старше 10 років по 10 мл 3 р/добу, дітям віком від 5 до 10 років по 5 мл (1 ч.л.) 3 р/добу; від 3 до 5 років - по 5 мл (1 ч.л.) 2 р/добу; до 2-х років - по 2,5 мл 2-3 р/добу; не рекомендується застосовувати препарат більше 5 днів без повторного огляду лікаря; при використанні крапель дорослим і підліткам старше 14 років призначають по 2-4 мірні ложки (8-16 мг) 3 р/добу; р-н приймають після їди і запивають великою кількістю рідини; тривалість лікування залежить від показань і перебігу захворювання.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: АР (шкірні висипи, риніт), шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, диспепсії, загострення виразкової хвороби), підвищення активності амінотрансфераз, ангіоневротичний набряк.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; вагітність (особливо в I триместрі), годування груддю; дитячий вік до 3 років; відносні протипоказання - пептична виразка шлунка та 12-палої кишки, захворювання бронхів, що супроводжується дуже великим накопиченням мокротиння, порушення функцій нирок і печінки.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 4, 8 мг, еліксир, 4 мг/5 мл по 60 мл або 120 мл у фл., сироп, 4 мг/5 мл по 100 мл у фл. скляних або полімерних.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t від 15 град.С до 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Бромгексин, Харківське державне фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу"
Бромгексин, ВАТ "Монфарм"
Бромгексин, ТОВ "Юрія-Фарм"
Бромгексин-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
Бромгексин-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
БРОНХОГЕКС, ВАТ "Вітаміни"
II. Бромгексин, АТ "Гріндекс", Латвія
Бромгексин, "Elegant India", Індія
Бромгексин 4 Берлін-Хемі, "BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP)", Німеччина
Бромгексин 8 Берлін-Хемі, "BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP)", Німеччина
Бромгексин-8 краплі, "Krewel Meuselbach GmbH", Німеччина
Бромгексин Гріндекс, JS Company "Grindeks", Латвія
Бромгексин-Н.С., ВАТ "Щолківський вітамінний завод", Російська Федерація
Бромгексин-Ферейн, ЗАТ "Бринцалов-А", м. Москва, Російська Федерація
Солвін (ТМ), "Ipca Laboratories Limited", Індія
6.2.2. Мукорегулятори
Мукорегулятори - препарати на основі карбоцистеїну. Карбоцистеін активує сіалову трансферазу - фермент келихоподібних клітин, нормализує баланс кислих та нейтральних глікопротеїнів мокротиння, збільшує частоту рухів війок епітелію, регулює утворення секрету залозистими клітинами. Мукорегуляторний эфект - покращує регенерацію, відновлення структури слизової оболонки, зменшує кількість гіперплазованих келихоподібних клітин. Активує секрецію IgA, збільшує кількість сульфгідрильних груп, має протизапальну дію. Не провокує бронхоспазм. Препарат володіє післядією - нормалізація в'язкості та еластичності секрету зберігається протягом 8-13 днів після завершення 4-денного курсу лікування.
- Карбоцистеїн (Carbocisteine)*, **
Фармакотерапевтична група: R05C B03 - муколітичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: муколітична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: впливає на гелеву фазу слизу дихальних шляхів: шляхом
розриву дисульфідних містків глікопротеїнів спричиняє розрідження
надмірно в'язкого секрету бронхів, що сприяє виведенню мокротиння;
при прийомі внутрішньо швидко всмоктується; С досягається
макс
через 2 год; біодоступність низька - менше ніж 10% введеної дози
(внаслідок інтенсивного метаболізму в ШКТ та ефекту першого
проходження через печінку); виводиться, в основному, нирками. T
1/2
становить близько 2 год.
Показання для застосування ЛЗ: Рекомендується для застосування при захворюваннях верхніх відділів дихальних шляхів, що супроводжуються порушенням виведення мокротиння з дихальних шляхів (гострий та хронічний бронхіт, трахеобронхіт, фарингіт, риніт, синусит, середній отит, коклюш), а також для підготовки пацієнта до бронхоскопії та бронхографії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим призначають сироп 5% по 750 мг (15 мл), 3 р/добу або по 2 капс. 3 р/добу, а після досягнення клінічного ефекту - по 1 капс. 4 р/добу; тривалість лікування дорослих також не повинна перевищувати 8-10 днів; сироп приймають в інтервалах між прийомами їжі; дозування сиропу 2% дітям віком від 1 місяця до 2 років - 1 дозувальний стаканчик, наповнений до відмітки 5 мл, 1 р/добу; дітям віком від 2 до 5 років - 1 дозувальний стаканчик, наповнений до відмітки 5 мл, 2 р/добу; дітям віком від 5 до 12 років - 1 дозувальний стаканчик, наповнений до відмітки 5 мл, 3 р/добу; максимальна разова доза для дітей становить 100 мг.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: розлади травлення, нудота, блювання.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату, пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у період загострення, I триместр вагітності.
Форми випуску ЛЗ: апс. по 375 мг, сироп 2 та 5% по 125 мл у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.C.
Торгова назва:
I. Мукосол, ЗАТ "Технолог"
II. Мукосол, "CTS Chemical Industries Ltd.", Ізраїль
Флюдітек, "Laboratorie Innotech International" на заводі "Innotera Shuzy", Франція
6.2.3. Стимулятори сурфактанту
- Амброксол (Ambroxol)*, **
Фармакотерапевтична група: R05C B06 - муколітичні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: алкалоїд вазіцину; муколітичний ефект пов'язаний з деполімеризацією мукопротеїнових і мукополісахаридних волокон; має секретолітичний, секретомоторний і протикашльовий ефекти; у порівнянні з бромгексином має більш потужній ефект при менших диспептичних явищах.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: збільшує синтез сурфактанту; змінює хімізм
мукополісахаридів мокротиння, зменшує адгезію секрету до стінок,
підсилює ефект а/б, при цьому розрідження мокротиння практично
не супроводжується збільшенням його об'єму; стимулює циліарну
активність; полегшує виведення слизу; зменшує кашель; сприяє
полегшенню болю та пов'язаного з болем дискомфорту в носовій
порожнині, в ділянці вуха і трахеї; абсорбція всіх пероральних
форм, які виводяться повністю, швидка і достатньо повна, з
лінійною залежністю у терапевтичному діапазоні; С досягаються
макс
через 0,5-3 год; в терапевтичному діапазоні приблизно 90%
препарату зв'язується з протеїнами; при пероральному прийомі
розподіл з крові до тканин швидкий і різко виражений, з найвищою
концентрацією активної речовини у легенях; метаболізується
головним чином у печінці шляхом кон'югації. T становить 10 год;
1/2
загальний кліренс знаходиться у межах 660 мл/хв., нирковий кліренс
становить приблизно 8% від загального кліренсу.
Показання для застосування: секретолітична терапія при г. і хр. бронхопульмональних захворюваннях, що пов'язані з порушенням бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу.
Спосіб застосування та дози: табл. приймаються внутрішньо після їди з достатньою кількістю теплої рідини; дорослі та діти старші 12 років - у перші три дні по 1 табл. 3 р/добу, далі - по 1 табл. 2 р/добу або по 1/2 табл. 3 р/добу; діти 6-12 років по 1/2 табл. 2-3 р/добу; сироп призначають дорослим у перші 2-3 доби по 10 мл 3 р/добу, далі - по 10 мл 2 р/добу або по 5 мл 3 р/добу; дітям до 2 років (крім новонароджених і недоношених ) - по 2,5 мл 2 р/добу; від 2 до 5 років - по 2,5 мл 3 р/добу; від 5 до 12 років - по 5 мл 2-3 р/добу; тривалість лікування залежить від особливостей перебігу захворювання (не рекомендується прийом без призначення лікаря понад 4-5 днів); р-н для інфузій добова доза - 30 мг/кг маси тіла, розподілена на 4 введення на добу; р-н слід вводити в/в, повільно, протягом не менше 5 хв, за допомогою інфузомату.