• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Формулярного довідника з використання лікарських засобів в пульмонології при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Довідник від 05.09.2008 № 513 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 05.09.2008
  • Номер: 513
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 05.09.2008
  • Номер: 513
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
05.09.2008 N 513
Про затвердження Формулярного довідника з використання лікарських засобів в пульмонології при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів
На виконання Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2003 року N 1162, з метою створення державної системи неупередженої, об'єктивної та доказової інформації про лікарські засоби, розробки, запровадження та подальшого супроводу комплексу заходів щодо найбільш раціональних, високоефективних та економічно доцільних методів фармакотерапії на принципах доказової медицини і відповідних стандартів лікування, забезпечення оптимального використання наявних ресурсів для досягнення високої якості медичної допомоги та на виконання наказу МОЗ України від 18.04.2008 р. N 216 "Про створення Центрального формулярного комітету"
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Формулярний довідник з використання лікарських засобів в пульмонології при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів (додається).
2. Директору Державного підприємства "Державний фармакологічний центр" МОЗ України (Чумаку В.Т.) забезпечити публікацію формулярного довідника, зазначеному в п.1 цього наказу в складі Формулярного керівництва з використання лікарських засобів.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Бідного В.Г.
Міністр В.М.Князевич
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров'я України
05.09.2008 N 513
ФОРМУЛЯРНИЙ ДОВІДНИК
з використання лікарських засобів в пульмонології при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів
Пульмонологія.
Лікарські засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів
1. Бронходилятатори
1.1. Адреностимулятори
1.1.1. Селективні (бета)2-агоністи (короткої та пролонгованої дії)
1.1.1.1. (бета)2-агоністи короткої дії
1.1.1.2. (бета)2-агоністи пролонгованої дії
1.1.2 Неселективні (бета)-агоністи
1.2. М-холінолитики (короткої та пролонгованої дії)
1.2.1. М-холіноблокатори пролонгованої дії
1.2.2. М-холіноблокатори короткої дії
1.2.3. Комбіновані препарати
1.3. Ксантини
1.3.1. Теофілін
1.3.2. Комбіновані препарати
1.3.3. Доксофілін
2. Глюкокортикостероїди
2.1. Інгаляційні глюкокотикостероїди
2.2. Системні глюкокортикостероїди
2.3. Комбіновані препарати (ІКС + пролонговані (бета)2-агоністи)
3. Інші засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів
4. Стабілізатори мембран гладких клітин та блокатори лейкотриєнових рецепторів
4.1. Стабілізатори мембран гладких клітин
4.1.1. Кромони
4.1.2. Кетитифен
4.2. Антагоністи лейкотриєнових рецепторів
5. Стимулятори дихання
5.1. Дихальні аналептики
6. Муколітичні засоби
6.1. Муколітики прямої дії
6.1.1. Неферментні
6.1.2. Ферментні муколітики
6.2. Муколітики непрямої дії
6.2.1. Секретолітики
6.2.2. Мукорегулятори
6.2.3. Стимулятори сурфактанту
6.3. Легеневі сурфактанти
6.4. Експекторанти
6.4.1. Експекторанти рефлекторної дії
6.4.2. Мукокінетики
6.4.3. Мукогідратанти
6.4.4. Стимулятори бронхіальних залоз
6.5. Комбіновані препарати та інші
7. Протикашльові препарати
7.1. Наркотичні протикашльові засоби
7.2. Ненаркотичні протикашльові засоби
7.3. Комбіновані протикашльові засоби
ОСНОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ
(використані у розділі "Пульмонологія. Лікарські засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів")
антиIgE - антиімуноглобулін Е
AUC - площа на графіку під кривою "концентрація - час"
(альфа) - альфа
(бета) - бета
- максимальна концентрація в плазмі
pH - водневий показник
T - період напівіснування
1/2
t - температура
а/б - антибіотик
АБЗ - антибактеріальний засіб
АГ - артеріальна гіпертензія
АДФ - аденозиндифосфат
АКТГ - адренокортикотропний гормон
АЛТ - аланінамінотрансфераза
амп. - ампула
АР - алергічні реакції
АСТ - аспартатамінотрансфераза
АТФ - аденозинтрифосфат
АТ - артеріальний тиск
БА - бронхіальна астма
в/в - внутрішньовенне введення
ВДШ - верхні дихальні шляхи
ВІЛ - вірус імунодефіциту людини
в/м - внутрішньом'язеве введення
С - максимальна концентрація в плазмі
макс
ГКС - глюкокортикостероїд
г. - гострий
год - година
грам (+) - грампозитивний
грам (-) - грамнегативний
ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота
ІКС - інгаляційний кортикостероїд
ІХС - ішемічна хвороба серця
КА - карбоангідраза
капс. - капсули
крап. - краплі
ЛДГ - лактатдегідрогеназа
ЛЗ - лікарський засіб
ЛФ - лужна фосфатаза
МО - міжнародні одиниці
м/о - мікроорганізм
МПД - максимально переносима доза
НДШ - нижні дихальні шляхи
НІЗТ - нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
ННІЗТ - ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
НПЗЗ - нестероїдні протизапальні засоби
ОКС - оральні глюкокортикотероїди
ОФВ1 - об'єм форсованого видиху за першу секунду
ПОШвид - пікова об'ємна швидкість видиху
ПРВЗ - протиретровірусні засоби
п/ш - підшкірне введення
р/добу - кількість разів на добу
РНК - рибонуклеїнова кислота
р-н - розчин
СКС - системні глюкокортикостероїди
с-м - синдром
СНІД - синдром набутого імунодефіциту
табл. - таблетки
ФЖЕЛ - форсована життєва ємкість легень
фл. - флакон
хв - хвилина
ХОЗЛ - хронічні обструктивні захворювання легенів
хр. - хронічний
ЦД - цукровий діабет
ЦМВ - цитомегаловірус
ЦНС - центральна нервова система
ЧМТ - черепно-мозкова травма
ШВЛ - штучна вентиляція легенів
ШКТ - шлунково-кишковий тракт
В даному розділі розміщено ЛЗ для етіотропного, патогенетичного та симптоматичного лікування хворих із бронхообструктивними захворюваннями дихальних шляхів (БА, ХОЗЛ). БА та ХОЗЛ розвиваються внаслідок персистуючого запалення бронхів, супроводжуються зворотньою або фіксованою бронхообструкцією. Лікування необхідно включати патогенетичну базисну (протизапальну та бронхолітичну терапію - за допомогою, головним чином, ГКС, антиIgE, антагоністів лейкотриєнів, інших засобів для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів, бронхолітиків пролонгованої дії) та симптоматичну (контроль симптомів за допомогою бронхолітиків короткої дії) терапію. При інфекційних загостреннях додаються а/б, за умови надлишковому продукування мокроти - відхаркуючі засоби (муколітики, мукокінетики). Шляхи введення ЛЗ, що застосовуються для лікування хворих із бронхообструктивними захворюваннями дихальних шляхів - інгаляційний, per os, парентеральний. Якщо існує інгаляційна форма ЛЗ, перевага віддається інгаляційному шляху введення (через дозовані аерозольні інгалятори, інгалятори сухого порошку, при загостреннях БА та ХОЗЛ - застосування через небулайзери. Інгаляційний шлях - найбільш фізіологічний шлях при захворюваннях дихальних шляхів, який дозволяє створити місцево високу концентрацію ЛЗ в бронхіальному дереві, підвищує ефективність, зменшує кількість і тяжкість системних ефектів, зменшує вірогідність взаємодій ЛЗ, тощо)
1. Бронходилятатори
Бронходилятатори застосовуються в лікуванні бронхообструктивних захворювань як для симптоматичного лікування (зняття або зменшення г. симптомів) так і з метою досягнення та підтримки тривалої бронходилятації в базисній терапії в якості контролюючих медикаментів. До бронходилятаторів відносяться:
- адреностимулятори (селективні (бета)2-агоністи короткої та пролонгованої дії та неселективні (бета)-агоністи),
- М-холінолітики (короткої та пролонгованої дії),
- ксантини (теофілін, доксофілін, амінофілін),
- комбіновані препарати (селективні (бета)2-агоністи короткої дії + М-холінолітик короткої дії).
Вибір між інгаляційними бронхолітиками залежить від клінічної форми бронхообструктивного захворювання, ступеня тяжкості перебігу захворювання, індивідуальної відповіді на них щодо зменшення симптомів, супутньої патології, виникнення побічних ефектів.
Якщо немає протипоказань в якості симптоматичної терапії перевагу мають селективні (бета)2-агоністи короткої дії (сальбутамол, фенотерол): вони мають швидкий початок бронхолітичного ефекту (через 5-7 хв), який є дозозалежним і триває на протязі 4-6 год. Застосування неселективного (бета)-адреностимулятору, орципреналіну, по можливості, краще уникати, зважаючи на наявність виражених побічних проявів. Адреналін, стимулятор (альфа)- і (бета)-адренорецепторів, використовують для невідкладної терапії АР негайного типу.
Інший бронхолітик короткої дії - інгаляційний М-холінолітик іпратропію бромід - викликає дещо меншу бронходилятацію, характеризується дозозалежним ефектом з більш повільним початком і дещо більшою тривалістю дії, ніж (бета)2-агоністи короткої дії.
Комбінація бронхолітичних засобів короткої дії з різними механізмами дії (бета)2-агоністів і холінолітиків) дає можливість збільшити ступінь бронходилятації, отримати більш виражене і більш тривале покращення ОФВ1 та зменшення гіперінфляції легень, ніж при застосуванні кожного з бронхолітиків окремо. При цьому зменшується вірогідність розвитку побічних ефектів, тахіфілаксії при довготривалому лікуванні (бета)2-агоністами.
Бронхолітики пролонгованої дії застосовуються в базисній терапії БА та ХОЗЛ, при БА - лише в комплексі із ІКС, при ХОЗЛ - можливо в монотерапії. Пролонгованої дії інгаляційні (бета)2-агоністи (сальметерол, формотерол) спричиняють більш сильний і стійкий бронхолітичний ефект, мають деяку протизапальну дію; тривалість їх дії - 12 год і більше (початок дії формотеролу такий же швидкий, як у бронхолітиків короткої дії).
Пролонгованої дії холінолітик (тіотропіум) діє протягом 24 год і більше, спричиняє стабільний, значно сильніший ефект ніж іпратропіум, має протизапальну дію, характеризується високою безпечністю та хорошою переносимістю хворими.
Теофіліни є бронхолітиками другого вибору. Вони мають менше виражену бронхолітичну дію, потенційно токсичні, характеризуються варіабельним метаболізмом при певних станах, супутніх захворюваннях і одночасному призначенні разом з іншими медикаментами. З метою підвищення ефективності лікування ці ЛЗ можуть додаватись до попередньо призначених бронхолітиків першого вибору (бета)2-агоністів і/або холінолітиків) при тяжкому перебігу БА та ХОЗЛ, або призначатись у якості альтернативи при неможливості проведення інгаляційної бронхолітичної терапії.
Пролонговані теофіліни в низьких дозах, що додаються до низьких доз ІКС (при середній тяжкості персистуючої БА), або до високих доз ІКС (при тяжкій персистуючій БА) можуть покращувати контроль над захворюванням.
Крім можливої додаткової бронходилятації, теофіліни мають деяку протизапальну дію при довготривалій терапії БА та ХОЗЛ низькими дозами, підвищують силу дихальних м'язів, відновлюють знижену чутливість хворих ХОЗЛ в умовах оксидантного стресу до ГКС.
1.1. Адреностимулятори
1.1.1. Селективні (бета)2-агоністи
Селективні (бета)2-агоністи (селективні агоністи (бета)2-адренорецепторів, селективні (бета)2-стимулятори) поділяються на (бета)2-агоністи короткої та пролонгованої дії.
При БА (бета)2-агоністи короткої дії застосовуються при потребі, у разі необхідності (за наявності симптомів). При контрольованому перебігу БА не рекомендується їх застосування більше 8 вдохів на добу.
При легкій інтермітуючій БА рекомендується також профілактичний прийом інгаляційних (бета)2-агоністів короткої дії перед фізичним навантаженням або перед ймовірним впливом алергену (ступінь доказовості А). При загостреннях БА - легкому та середньої тяжкості на амбулаторному етапі (бета)2-агоністи короткої дії призначаються 2-4 інгаляції кожні 20 хв протягом першої години. Потім їх доза змінюється в залежності від тяжкості загострення. При легких загостреннях та добрій відповіді на початкову терапію - продовжити інгаляції 2-4 вдохи кожні 3-4 год протягом 24-48 год, при помірному загостренні, при неповній відповіді на початкову терапію - продовжити прийом - 6-10 вдохів кожні 1-2 год, додати препарати інших груп. При поганій відповіді - продовжити прийом - до 10 вдохів (краще через спейсер) або повну дозу через небулайзер з інтервалами менше 1 год.
Якщо у пацієнта ПОШвид збільшується до >= 80% від належних або індивідуально кращих, і утримується на такому рівні протягом 3-4 год, додаткове лікування непотрібне.
На госпітальному етапі - інгаляційні (бета)2-агоністи короткої дії застосовують постійно протягом 1 год (рекомендовано через небулайзер).
При ХОЗЛ (бета)2-агоністи короткої дії застосовуються як в якості симптоматичної терапії (ступінь доказовості А), так і призначаються регулярно у якості базисної терапії для попередження або зменшення персистуючих симптомів.
При загостренні в амбулаторних умовах - рекомендується збільшення дози (бета)2-агоністів короткої дії (ступінь доказовості А). При лікуванні загострення в умовах стаціонару (бета)2-агоністи короткої дії мають перевагу перед іншими бронхолітиками (ступінь доказовості А). Рекомендується збільшити дозу та/або частоту застосування, комбінувати (бета)2-агоністи короткої дії з холінолітиками, використовувати спейсери або небулайзери.
Інгаляційні (бета)2-агоністи пролонгованої дії застосовуються в базисній бронхолітичній та протизапальній терапії БА в комплексі з ІКС (але не замість них і не в монотерапії), починаючи із III ступеня (ступінь доказовості А), як в окремих пристроях доставки, так і в комбінаціях із ІКС в одному пристрої доставки.
При використанні (бета)2-агоністів пролонгованої дії необхідно притримувались наступних рекомендацій:
- (бета)2-агоністи пролонгованої дії призначаються у тих випадках, коли регулярне застосування ІКС в добових дозах, рекомендованих відповідно тяжкості перебігу БА (дивись п.2), недостатнє для адекватного контролю БА; перш ніж вирішувати питання щодо збільшення дози ІКС, рекомендовано до низьких доз ІКС додавати (бета)2-агоністи пролонгованої дії з подальшим моніторингом стану хворого;
- не розпочинати лікування (бета)2-агоністами пролонгованої дії при загостренні БА;
- припинити прийом (бета)2-агоністів пролонгованої дії, якщо немає покращення стану хворого;
- переглянути прийом (бета)2-агоністів пролонгованої дії при досягненні адекватного контролю БА.
Якщо контроль БА підтримується протягом >= 3 місяців при застосуванні комбінації низьких доз ІКС + (бета)2-агоніст пролонгованої дії, прийом (бета)2-агоністу пролонгованої дії можна відмінити (ступінь доказовості Д).
При ХОЗЛ (бета)2-агоністи пролонгованої дії застосовуються регулярно у якості базисної терапії (мають перевагу перед базисним застосуванням (бета)2-агоністів короткої дії) починаючи з II стадії.
(Бета)2-агоністи з обережністю застосовують при гіпертіреоїдизмі, подовженні QT-інтервалу на ЕКГ, АТГ. При вагітності, якщо є потреба в призначенні високих доз, застосовується лише інгаляційний шлях введення. Парентеральні (бета)2-агоністи можуть впливати на міометрій та можуть викликати кардіальні проблеми. При діабеті виникає ризик розвитку кетоацидозу (особливо при в/в введенні).
Побічні дія (бета)2-агоністів - тремор, знервованість, головний біль, судоми, серцебиття. Інші побічні явища - тахікардія, аритмії, периферична вазодилятація, ішемія міокарду, порушення сну. Є дані щодо виникнення парадоксального бронхоспазму, ангіоедеми, кропив'янки, гіпотензії, колапсу. Застосування високих доз може призвести до гіпокаліємії.
1.1.1.1. (бета)2-агоністи короткої дії
- Сальбутамол (Salbutamol)*
Фармакотерапевтична група: R03A C02 - протиастматичні препарати. Селективні агоністи (бета)2-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія: бронхолітична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: у терапевтичних дозах діє на бета-2-адренорецептори
мускулатури бронхів з мінімальною або повною відсутністю дії на
бета-1-адренорецептори серця; викликає бронходилатацію у хворих з
оборотною обструкцією дихальних шляхів, що виникає внаслідок БА,
хр. бронхіту та емфіземи легенів; застосовують як для купірування
г. нападу бронхоспазму, так і для тривалого лікування з метою
профілактики астматичних нападів; після інгаляційного застосування
від 10% до 20% введеної дози досягає НДШ, решта - залишається
у системі доставки або у носоглотці, звідки всмоктується; частина
дози, що досягла дихальних шляхів, абсорбується у тканини легенів
та потрапляє в кровообіг, але не метаболізується в легенях;
початок дії припадає на 4-5 хв після інгаляції, тривалість дії
становить 4-6 год; метаболізується у печінці та виділяється.
головним чином, нирками у незмінному стані та у вигляді
фенолсульфатного метаболіту; при введенні р-ну для ін'єкцій T
1/2
становить 3-8 год; початок дії припадає на 4-5-ту хв після
ін'єкції, тривалість дії становить 4-6 год; С настає через
макс
10 хв після введення і становить 18 нг/мл; при застосуванні
усередину добре абсорбується (приблизно на 85%); визначається в
сироватці в межах 30 хв; С спостерігаються через 2-3 год; T
макс 1/2
становить до 5 год; зв'язування з білками - приблизно 10%, об'єм
розподілу становить 3,4 +- 0,6 л/кг; основна частина виводиться
нирками; проходить через плацентарний бар'єр; у плода можуть мати
місце адреноміметичні ефекти; ймовірно, проникає в молоко матері.
Показання для застосування: лікування та профілактика нападу ядухи при БА; ХОЗЛ та емфіземі легень; профілактика нападу астми, пов'язаного з фізичним навантаженням або можливим контактом з алергенами; обструктивний с-м у дітей; бронхоспазм різного походження.
Спосіб застосування та дози: інгаляційній шлях - дозований аерозоль, 100 мкг/доза; дорослі і діти старше 4 років: при г. бронхоспазмі - 1-2 інгаляційні дози (наступний прийом - не раніше ніж через 4 год); профілактика нападів ядухи, зумовлених навантаженням, - 2 дози перед фізичним навантаженням; профілактика перед можливим контактом з передбачуваним алергеном - за 10-15 хв інгаляційно 1 доза; при тривалому застосуванні - 1-2 інгаляції 3-4 р/добу з інтервалом не менше 3 год (не рекомендується застосування більше 10 доз на добу); дітям старше 2 років - для лікування нападів ядухи - 1 інгаляція одноразово, для системної терапії - по 1 інгаляції 3-4 р/добу; парентерально - при г. станах, які супроводжуються бронхоспазмом (в т.ч. БА) в/м вводять по 500 мкг (0,5 мг) (8 мкг на 1 кг маси тіла) кожної четвертої години, в/в введення у вену протягом 2-5 хв - 250 мкг (0,25 мг) (4 мкг на 1 кг маси тіла), якщо необхідно, то повторюють через 15 хв; при в/в введенні починають з дози 5 мкг/хв, підвищуючи дозу до 10 мкг/хв, потім - до 20 мкг/хв з інтервалами 15-35 хв, за необхідності; добова доза при в/м введенні може становити до 2 мг/добу; при в/в введенні - до 1 мг/добу; перорально застосовують капсули з модифікованим вивільненням - дорослим і підліткам старше 12 років призначають по 1 капс. 2 р/добу (8 мг 2 р/добу); загальна добова доза не повинна перевищувати 16 мг, застосування вищих доз зазвичай не дає додаткової терапевтичної користі, але може підвищувати ймовірність виникнення побічних ефектів; капс. з модифікованим вивільненням необхідно приймати до їди вранці і ввечері, не розжовуючи, з достатньою кількістю рідини; тривалість лікування залежить від особливостей і тяжкості захворювання.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: імунна система - реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, кропив'янку, бронхоспазм, гіпотензію та колапс); метаболічні розлади - гіпокаліємія; нервова система - тремор, головний біль, гіперактивність; серцево-судинна система - тахікардія, порушення серцевого ритму, включаючи фібриляцію, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію, периферична вазодилатація; дихальна система та органи грудної клітки - парадоксальний бронхоспазм; ШКТ - подразнення слизових оболонок рота та глотки; скелетно-м'язова система - м'язові судоми.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: аерозоль для інгаляцій, дозований, 100 мкг/дозу по 200 доз у балонах, р-н для інгаляцій по 2,5 мг/2,5 мл у небулах, р-н для ін'єкцій, 0,5 мг/мл по 1 мл в амп., капс. з модифікованим вивільненням по 8 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; контейнер знаходиться під тиском; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Сальбутамол-МФ, ТОВ "Мікрофарм"
II. Асталін, "Cipla", Індія
Вентилор, "Exir Pharmaceutical Co.", Іран
Вентолін(ТМ), Евохалер(ТМ)" GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A." для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Польща/Великобританія
Вентолін(ТМ), "GlaxoWellcome GmbH & Co" для "GlaxoSmithKline Export Limited", Німеччина/Великобританія
Саламол-Еко, Саламол-Еко Легке Дихання, "Norton Waterford T/A IVAX Pharmaceuticals"; "IVAX Pharmaceuticals s.r.o." для "Norton Healthcare Ltd", Ірландія/Чеська Республіка/Великобританія
Сальбугексал, "Salutas Pharma GmbH" підприємство компанії "Hexal AG"; "HEXAL POLSKA Sp. z.o.o." підприємство компанії "Hexal AG", Німеччина/Польща/Німеччина,
Сальбутамол, "GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A." для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Польща/Великобританія.
- Фенотерол (Fenoterol)*
Фармакотерапевтична група: R03AC04 - засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Селективні агоністи (бета)2-адренорецепторів..
Основна фармакотерапевтична дія: бронхолітична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: симпатоміметичний засіб, який в терапевтичній дозі
вибірково стимулює (бета)2-адренорецептори; при використанні більш
високих доз стимулює (бета)1-адренорецептори; розслабляє гладку
мускулатуру бронхів і судин та запобігає розвитку бронхоспастичних
реакцій, зумовлених впливом гістаміну, метахоліну, холодного
повітря та алергенів (реакції гіперчутливості негайного типу);
зразу після застосування блокує вивільнення медіаторів запалення і
бронхообструкції з опасистих клітин; після застосування у більш
високих дозах відмічалося посилення мукоциліарного кліренсу; при
високій концентрації у плазмі, яка частіше досягається при
пероральному або в/в способі введення, відмічається зниження
скоротливої активності матки; (бета)-адренергічний вплив на
серцеву діяльність, такий як збільшення частоти і сили серцевих
скорочень, зумовлений судинною дією, стимуляцією
(бета)2-адренорецепторів, а при застосуванні доз, що перевищують
терапевтичні, - стимуляцією серцевих (бета)1-адренорецепторів; на
відміну від впливу на гладку мускулатуру бронхів, системна дія
(бета)-агоністів є приводом для розвитку толерантності;
терапевтичний ефект чиниться шляхом місцевого впливу на дихальні
шляхи; фармакодинамічні властивості бронходилатації не належать до
фармакокінетики діючої речовини; тетрафторетанвмісна і фреонвмісна
форми можуть вважатися еквівалентними; після інгалювання при
обструктивних захворюваннях легенів протягом декількох хв виникає
бронходилатація; бронходилататорний ефект триває 3-5 год; після
інгаляції, залежно від методу інгалювання та системи, яка
використовується, близько 10-30% діючої речовини, що вивільняється
із аерозольного препарату, досягає НДШ; після інгалювання однієї
дози дозованого аерозолю встановлений рівень всмоктування - 17%;
всмоктування потім проходить двофазним шляхом - 30% швидко
абсорбується з T 11 хв, а 70% - повільно абсорбується з T
1/2 1/2
120 хв; немає кореляції між концентрацією у плазмі та
фармакодинамічною кривою часу відповіді після інгаляції; різниця
тривалості бронходилятаторної дії після інгаляції, порівняно з в/в
введенням, не підтверджується системними рівнями у плазмі; після
орального введення абсорбується приблизно 60%; частина, що
всмокталася, піддається одностадійному метаболізму, внаслідок чого
оральна біодоступність знижується приблизно до 1,5%, ось чому
проковтнута порція активного інгредієнта практично нічого не
вносить у системний рівень у плазмі після інгалювання; при
систематичному введенні елімінується за 3-камерною моделлю
з T = 0,42 хв, T = 14,3 хв, T = 3,2 год; метаболічна
1/2a 1/2в 1/2g
трансформація у людини відбувається майже повністю шляхом
сульфатації, в основному в інтестинальній стінці; у
неметаболізованому стані може проходити крізь плаценту та
потрапляти у материнське молоко; щодо впливу на метаболічні стани
при діабеті даних недостатньо.
Спосіб застосування та дози: дозований аерозоль для інгаляцій, 100 мкг, 200 мкг/доза, призначається, 1-2 інгаляційних дози по потребі; у більшості випадків для швидкого полегшення симптомів нападу БА достатньо 1 дози, якщо через 5 хв дихання полегшується незначно, можна повторити інгаляцію; якщо напад не знімається 2 дозами та виникає потреба у подальшій інгаляції, хворий повинен негайно звернутися за невідкладною допомогою; профілактика астми, індукованої фізичним навантаженням - 1-2 інгаляції на один прийом, максимум до 8 доз на день; БА та інші стани із зворотним звуженням дихальних шляхів - 1-2 інгаляції на один прийом, якщо необхідні повторні інгаляції, то не більше 8 інгаляцій на день.
Показання для застосування: симптоматичне лікування г. астматичних нападів; профілактика проявів, що індукують астму; симптоматичне лікування БА та інших станів з оборотним звуженням дихальних шляхів, наприклад ХОЗЛ.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: тремор скелетних м'язів, знервованість, головний біль, запаморочення, тахікардія та серцебиття; гіпокаліємія; кашель, місцеве подразнення, зрідка - про парадоксальну бронхоконстрикцію; нудота, блювання, підвищена пітливість, слабкість, міальгія, м'язові судоми; після застосування високих доз - зниження діастолічного АТ, підвищення систолічного АТ, аритмія; шкірні АР; в окремих випадках - психічне збудження.
Противопоказання до застосування ЛЗ: гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, тахіаритмія; вагітність (I триместр), годування груддю; гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: аерозоль для інгаляцій, дозований, 100 мкг/дозу по 10 мл, по 15 мл (300 доз [0,03 г]) у балонах, 200 мкг/дозу по 15 мл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Беровент-МФ, ТОВ "Мікрофарм"
II. Беротек Н, "Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co KG" підрозділ "Boehringer Ingelheim International GmbH", Німеччина.
1.1.1.2. (бета)2-агоністи пролонгованої дії
- Сальметерол (Salmeterol)*
Фармакотерапевтична група: R03A C12 - протиастматичні засоби. Адренергічні препарати для інгаляційного застосування. Селективні агоністи (бета)2-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія: частковий агоніст (бета)2-адренорецепторів пролонгованої дії; призначають для підтримуючої терапії й з метою профілактики бронхоспазма; ефективний для попередження нічних нападів ядухи, а також попереджує бронхоспазм, викликаний фізичним навантаженням.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: селективний агоніст (бета)2-адренорецепторів
пролонгованої дії (12 год); є більш ефективним засобом для
попередження гістамініндукованого бронхоспазму та викликає більш
тривалу (не менше 12 год) бронходилатацію, ніж агоністи
(бета)2-адренорецепторів короткої дії; сильний і довготривалий
інгібітор звільнення з опасистих клітин гістаміну, лейкотрієнів та
простагландину D2; пригнічує ранню та пізню стадію АР; після
введення однієї дози пригнічення пізньої стадії триває до 30 год,
коли бронходилатаційний ефект вже відсутній; одноразове
застосування зменшує гіперреактивність бронхів; має додаткову, не
бронходилатаційну активність, однак повне клінічне значення цього
не до кінця вивчене; механізм цієї активності відмінний від
протизапального ефекту ГК, застосування яких не слід припиняти або
зменшувати дозу при застосуванні сальметеролу; при введенні в дозі
50 мкг 2 р/добу С становить 200 пг/мл, після чого швидко
макс
зменшується; основний шлях виведення - через ШКТ; екскретується
головним чином у вигляді гідроксильного метаболіту.
Показання для застосування: профілактика нападів усіх видів БА (у тому числі нічної та астми фізичного навантаження), лікування хр. обструктивного бронхіту та інших захворювань, які супроводжуються оборотною обструкцією бронхів; не відноситься до засобів невідкладної допомоги і не повинен використовуватися для лікування нападів БА.
Спосіб застосування та дози: для досягнення повного терапевтичного ефекту при лікуванні оборотної обструкції дихальних шляхів необхідно регулярне застосування препарату; початок бронходилатації після інгаляції настає через 10-20 хв і триває 12 год, що особливо важливо для хворих з нічними нападами БА, ХОЗЛ і хр. бронхіту та для хворих з нападами, що провокуються фізичним навантаженням; у зв'язку з можливістю розвитку побічної дії, пов'язаної з передозуванням цієї групи ліків, збільшення дози та частоти застосування повинно проводитися лише лікарем; пацієнтам, яким тяжко застосовувати інгалятор, рекомендується використовувати спеціальну насадку-спейсер; рекомендовано дорослим 2 інгаляції (2 х 25 мкг) 2 р/добу, при тяжкій обструкції дихальних шляхів дозу можна збільшити до 4 інгаляцій (4 х 25 мкг) 2 р/добу; дітям старше 4 років - 2 інгаляції (2 х 25 мкг) 2 р/добу; недостатність клінічних даних застосування для лікування дітей до 4 років не дозволяє призначати препарат хворим цієї вікової групи.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: імунна система - висип, анафілактична реакція, включаючи набряк та ангіоневротичний набряк, бронхоспазм та анафілактичний шок; метаболічні розлади - гіперглікемія; нервова система - тремор, головний біль; серцево-судинна система - тахікардія (виникає частіше при застосуванні доз вище за 50 мкг 2 р/добу), порушення серцевого ритму, включаючи передсердну фібриляцію, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію; дихальна система та органи грудної порожнини - подразнення ротоглотки та парадоксальний бронхоспазм; скелетно-м'язова система та сполучні тканини - судоми м'язів, артралгія.
Протиопоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату.
Форми випуску ЛЗ: аерозоль для інгаляцій, дозований, 25 мкг/дозу по 120 доз (3 мг).
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Сальметер, "Dr. Reddy's Laboratories Limited", Індія,
Серевент(ТМ), Евохалер(ТМ), "GlaxoWellcome Operations"; "GlaxoWellcome Productions"; "GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A.", Великобританія/Франція/Польща,
Серобід, "Cipla Ltd", Індія.
- Формотерол (Formoterol)*
Фармакотерапевтична група: R03 AC13 - адренергічні препарати для місцевого застосування. Селективні агоністи (бета)2-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія: агоніст (бета)2-адренорецепторів пролонгованої дії; призначають для підтримуючої терапії БА в поєднанні з протизапальними засобами (ІКС), а не в монотерапії з метою профілактики бронхоспазма; ефективний для попередження нічних нападів ядухи, а також попереджує бронхоспазм, викликаний фізичним навантаженням; не застосовують для клікування загостреннь БА; при його призначенні дозу ГК не знижують.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: селективний агоніст (бета)2-адренорецепторів; справляє
бронхорозширюючу дію у пацієнтів з оборотною обструкцією дихальних
шляхів; діє швидко (початок дії в межах 1-3 хв), і його ефект
зберігається протягом 12 год після інгаляції; при застосуванні
в терапевтичних дозах вплив на серцево-судинну систему є
мінімальним і спостерігається лише в окремих випадках; гальмує
вивільнення гістаміну і лейкотрієнів з пасивно сенсибілізованих
легенів людини; ефективно попереджує бронхоспазм, спричинений
алергенами, фізичним навантаженням, холодним повітрям, гістаміном
чи метахоліном, оскільки бронхорозширюючий ефект препарату є
вираженим протягом 12 год після інгаляції, підтримуюча терапія
дозволяє у більшості випадків забезпечити необхідний контроль
бронхоспазму при хр. захворюваннях легенів як протягом дня, так і
вночі; у хворих на ХОЗЛ стабільного перебігу у дозах по 12 або
24 мкг 2 р/добу викликає швидке настання бронхорозширюючого
ефекту, що триває не менше 12 год і супроводжується суб'єктивним
покращанням з точки зору параметрів якості життя; близько 90%
проковтується та потім адсорбується з ШКТ, при інгаляції швидко
всмоктується; після інгаляції в терапевтичних дозах концентрація
в плазмі крові нижче за межі визначення; при застосуванні в дозі,
що перевищує терапевтичну (разова доза 120 мкг), С 266 пмоль/л
макс
спостерігалась через 5 хв після інгаляції; у хворих на ХОЗЛ, що
отримували у дозі 12 або 24 мкг 2 р/добу протягом 12 тижнів,
концентрації в плазмі, що вимірювались через 10 хв, 2 год і 6 год
після інгаляції, знаходились у діапазонах 11,5-25,7 пмоль/л і
23,3-50,3 пмоль/л відповідно; після інгаляції в дозах 12-96 мкг
максимальна швидкість екскреції досягається в межах 1-2 год;
визначення сумарної екскреції із сечею після його застосування
у вигляді порошку для інгаляцій (12-24 мкг) і у вигляді аерозолю
(12-96 мкг) показало, що кількість в кровотоці збільшується
пропорційно об'єму дози; зв'язування з білками плазми крові
становить 61-64% (в першу чергу, зв'язування відбувається з
альбуміном - 34%); основним шляхом метаболізму є пряма
глюкуронізація, інший шлях метаболізму - о-деметилювання з
подальшою глюкуронізацією; T становить 2-3 год; кінцевий час
1/2
T - близько 5 год; активна речовина та її метаболіти повністю
1/2
елімінуються з організму; близько 2/3 від дози, застосованої
внутрішньо, виводиться із сечею, а 1/3 - з калом; після інгаляції
у середньому близько 6-9% дози виводиться із сечею в незміненому
вигляді; нирковий кліренс становить 150 мл/хв.
Спосіб застосування та дози: при БА для регулярної підтримуючої терапії (в комбінації із ІКС) доза становить 12-24 мкг 2 р/добу; за необхідності додатково можна застосувати 12-24 мкг/добу; з метою профілактики бронхоспазму, що спричинений фізичним навантаженням або невідворотною дією відомого алергену, за 15 хв до передбачуваного контакту з алергеном або до навантаження слід інгалювати вміст 1 капс. (12 мкг); хворим на БА тяжкого перебігу може знадобитися разова доза 24 мкг; для дітей 5 років і старше при БА або іншому захворюванні з оборотною обструкцією дихальних шляхів доза для регулярної підтримуючої терапії становить 12 мкг 2 р/добу.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: кістково-м'язова система - тремор, судоми, міалгії; серцево-судинна система - відчуття серцебиття, тахікардія; ЦНС - головний біль, збудження, запаморочення, відчуття тривоги, нервозність, безсоння; дихальна система - посилення бронхоспазму, місцеві реакції, подразнення глотки; інші - реакції гіперчутливості (тяжка артеріальна гіпотензія, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, свербіж, екзантема); периферичні набряки, зміна смакових відчуттів, нудота.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компенентів препарату; вагітність, період годування груддю; вік до 5 років.
Форми випуску ЛЗ: капс., що містять порошок для інгаляцій, по 12 мкг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t до 25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Зафірон, "Adamed" Sp. z.o.o, Польща.
1.1.2. Неселективні (бета)2-агоністи
Орципреналін (Orciprenaline)
Фармакотерапевтична група: R03A B03 - протиастматичний засіб для інгаляційного застосування. Неселективний агоніст (бета)2-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія: адреностимулятор в основному непрямої дії, що володіє деякою вибірковістю у відношенні (бета)2-адренорецепторів, як бронходилататор менш безпечний в порівнянні із селективними (бета)2-агоністами короткої і пролонгованої дії, тому що частіше викликає аритмії й інші побічні ефекти.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: справляє значний бронхолітичний ефект, лікує та
запобігає розвитку бронхоспазму, стимулюючи
(бета)2-адренорецептори; після інгаляції ефект розвивається через
10-15 хв, досягаючи максимуму через 1-1,5 год, і продовжується
3-6 год; T становить 2,5 год; виводиться головним чином нирками
1/2
у сполуці із сірчаною кислотою.
Показання для застосування: лікування нападів задишки, спричиненої скороченням гладкої мускулатури бронхів при БА та ХОЗЛ.
Спосіб застосування та дози: дорослі та діти старше 12 років - 1-2 дози при потребі; за необхідності повторні дози застосовуються не раніше, ніж через 20-30 хв після першої; застосовувати препарат у наступний раз можна через 4 год; не слід застосовувати більше 12 доз/добу; препарат у разовій дозі можна застосовувати також дітям старше 3 років.
Побічна дія ЛЗ та ускладення при застосуванні ЛЗ: відчуття тривоги та втоми; ШКТ - нудота, блювання, відчуття неприємного смаку; головний біль та запаморочення, підвищення АТ, гіпергідроз, тремтіння та скорочення м'язів, тахікардія та інші види порушень серцевого ритму, періодичне посилене серцебиття, гіпокаліємія; місцеве подразнення, АР; кашель, парадоксальний бронхоспазм і посилення задишки.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату, тахікардія та інші види аритмій, період лактації.
Форми випуску ЛЗ: аерозоль дозований для інгаляцій 750 мкг/доза
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Астмовент-МФ, ТОВ "Мікрофарм"
II. Астмопент, "GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A." для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Польща/Великобританія
1.2. М-холіноблокатори
Бронхолітичний ефект іпраторопію броміду менш виражений, ніж у (бета)2-агоністів, початок дії більш повільний, дія більш тривала (бронхолітичний ефект триває до 8 год) (ступінь доказовості А). Тривалість дії пролонгованого М-холінолітика тіотропіуму броміду - більше 24 год (ступінь доказовості А).
Чутливість М-холінорецепторів бронхів не зменшується з віком, що дозволяє застосовувати М-холіноблокатори у хворих ХОЗЛ літнього й старечого віку. У М-холіноблокаторів відсутня кардіотоксична дія, що уможливлює їхнє застосування в пацієнтів з порушеннями діяльності серцево-судинної системи. На відміну від (бета)2-агоністів, холіноблокатори не викликають вазодилятації й зниження pO2. М-холіноблокатори зменшують секрецію залоз слизової оболонки носа й бронхіальних залоз, однак мукоциліарий кліренс не пригнічується інгаляційними М-холіноблокаторами. До М-холіноблокаторів не виникає тахифілаксії при повторному застосуванні, їх можна застосовувати тривалий термін без зменшення ефективності. Холінолітики короткої дії при БА на всіх ступенях застосовується в якості симптоматичної терапії при потребі при неможливості або неефективності застосування (бета)2-агоністів. При середньої тяжкості і тяжких загостреннях БА додаються до (бета)2-агоністів і спричиняють додатковий бронхолітичний ефект, призначати краще через спейсер великого об'єму або небулайзер.
М-холінолітики - основні ліки в лікуванні ХОЗЛ. Інгаляційне призначення М-холіноблокаторів рекомендується при всіх ступенях тяжкості ХОЗЛ. При легкому ХОЗЛ застосовуються М-холіноблокатори короткої дії при потребі, при ХОЗЛ середньої тяжкості та тяжкому М-холіноблокатори застосовують постійно; при цьому можливо збільшення дози препаратів короткої дії, застосування їх при потребі та планово в базисній терапії, починаючи із II стадії.
Застосування М-холіноблокаторів тривалої дії (тіотропію бромід) показане починаючи із II стадії захворювання. Постійний прийом М-холіноблокаторів тривалої дії поліпшує функцію легенів, зменшує задишку, поліпшує якість життя, знижує частоту й тривалість загострень ХОЗЛ.
Тривале застосування М-холіноблокаторів поліпшує якість сну у хворих ХОЗЛ і зменшує кількість загострень захворювання.
1.2.1. М-холіноблокатори короткої дії
- Іпратропію бромід (Ipratropium bromide)*
Фармакотерапевтична група: R03 BB01 - протиастматичні препарати для інгаляційного застосування.
Основна фармакотерапевтична дія: неселективний
М-холіноблокатор; блокує різні підтипи (М , М ) М-холінорецепторів
1 3
у дихальних шляхах.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: активною речовиною є іпратропію бромід - конкурентний
антагоніст нейромедіатору ацетилхоліну; блокує мускаринові
рецептори гладкої мускулатури трахеобронхіального дерева і
пригнічує рефлекторну бронхоконстрикцію; запобігає опосередкованій
ацетилхоліном стимуляції чуттєвих волокон блукаючого нерва при
впливі різних факторів; чинить як виражений бронхолітичний, так і
профілактичний ефект; викликає зменшення секреції залоз слизової
носа і бронхіальних залоз; бронхолітичний ефект настає через
5-10 хв після інгаляції, досягає максимуму до кінця першої години
і зберігається в середньому протягом 5-6 год після інгаляції;
характерна вкрай низька абсорбція зі слизових оболонок дихальних
шляхів; концентрація у плазмі міститься на нижній межі визначення,
і вимірити її можливо лише при застосуванні високих доз активної
речовини (що відповідають 28 дозам аерозолю), а також шляхом
використання специфічних методів збагачення; при інгаляційному
застосуванні терапевтичних доз значущі концентрації препарату в
плазмі були в 1000 разів нижче, ніж після перорального і в/в
введення; виділення відбувається переважно через кишечник; близько