Про затвердження Методичних рекомендацій з перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців сфери благоустрою населених пунктів

Як наслідок підприємства галузі працюють в збиток, не оновлюють техніку, збільшується заборгованість із заробітної плати, порушуються графіки вивезення ТПВ, тим самим погіршуючи санітарно-епідемічну ситуацію, що може стати причиною виникнення та поширення інфекційних хвороб.

Також, в останні роки загальна кількість сміттєвозів зменшилась майже на 2 тис. одиниць і стала дорівнювати близько 4 тис. одиниць. Зношеність парку сміттєвозів в середньому по країні становить 69%.

Для багатьох населених пунктів, через відсутність коштів в бюджетах органів місцевого самоврядування, придбання хоча б одного сміттєвоза, не кажучи про приведення сміттєзвалища до екологічно безпечного стану, стало проблемою, яку неможливо вирішити без допомоги держави.

Разом з тим, витрати населення на поводження з побутовими відходами становлять 0,2% середнього доходу, хоча світова практика показує, що такі витрати дорівнюють 1%, а то й більше.

Крім того, світовий досвід та практика показує, що вирішити питання пов'язані з вивезенням побутових відходів можливо завдяки введенню податку з виробників і імпортерів тари та упаковки, а також електропобутових товарів та товарів товарів, що при завершенні їх використання стають екологічно небезпечними для навколишнього середовища.

Через відсутність системи управління стихійним і неорганізованим ринком послуг, відсутності ліцензування господарської діяльності у цій сфері, а також у гонитві за прибутками, організації, що займаються перевезенням ТПВ не зупиняються перед порушенням законодавства про охорону довкілля. В багатьох випадках відходи з великих міст вивозяться на полігони малих міст та селищ, що створює додаткове навантаження на природне середовище.

Зазначені проблеми передусім викликані складним фінансово-економічним станом житлово-комунальної галузі в цілому, низькими тарифами за поводження з ТПВ та обмеженими можливостями місцевих бюджетів в частині фінансування розвитку та утримання об'єктів поводження з ТПВ. Через незадовільний контроль за суб'єктами поводження з ТПВ скорочуються обсяги відходів, які вивозяться на організовані полігони. Дедалі більше з'являється стихійних, несанкціонованих сміттєзвалищ у лісосмугах, приміських та незайнятих міських територіях.

Разом з проблемами забруднення довкілля останнім часом набули актуальності питання оцінки ресурсного потенціалу пов'язаного з ТПВ. Зокрема, це стосується вкрай недостатнього використання побутових відходів як джерела вторинної сировини та в енергетичних цілях, а також використання полігонного газу на полігонах великих міст в рамках Кіотського протоколу.

До складу ТПВ входять такі компоненти: папір, картон (20 - 30%), харчові відходи (28 - 45%), дерево (1,5 - 4%), метал чорний (1,5 - 4,5%), метал кольоровий (0,2 - 0,3%), текстиль (4 - 7%), кістки (0,5 - 2%), скло (3 - 8%), шкіра, гума, взуття (1 - 4%), камені, фаянс (1 - 3%), пластмаса (1,5 - 5%), зметене сміття (7 - 18%), інше (1 - 3%). Теплотворна здатність ТПВ складає 1100 - 1400 ккал/кг, при середній вологовмісткості 35 - 40%.

Процентні співвідношення морфологічного складу ТПВ дуже умовні, оскільки на співвідношення складових впливають ступінь упорядкованості житлового фонду, сезони року, кліматичні й інші умови. У складі ТПВ постійно збільшується вміст паперу, пластмас, фольги, різного роду банок, поліетиленових плівок та інших упакувань. Особливо великі сезонні коливання харчових відходів - з 28% весною до 45% влітку та восени.

Розвиток сучасних технологій стримують низькі податки за забруднення навколишнього природного середовища, що робить захоронення побутових відходів найдешевшим методом поводження з ТПВ.

Вартість будівництва сміттєпереробного заводу складає близько 500 - 600 дол. США на 1 т/рік. Таким чином, вартість заводу потужністю 100 тис.т в рік може становити до 100 млн.дол. США (40 - 50% вартості заводу припадає на очисне обладнання для запобігання забруднення повітря).

За підрахунками при будівництві сміттєпереробного заводу тариф на послуги з вивезення побутових відходів може збільшитись в 3 - 6 раз - з 25 грн. за 1 куб.м ТПВ до 75 - 150 грн. за 1 куб.м ТПВ (300 - 600 грн./т).

За останніми розрахунками, якщо враховувати вартість землі під полігон ТПВ, витрати з його будівництва та експлуатацію, включаючи утилізацію фільтрату, необхідне обладнання відповідно до ДБН, соціальні виплати населенню, яке проживає навколо, витрати з майбутньої його рекультивації та санації тощо, вартість такого полігону в 3 - 4 рази більше ніж будівництво сміттєпереробного або сміттєспалювального заводу. Це пов'язано також із запровадженими "зеленими тарифами" для переробки та утилізації ТПВ.

Закон України "Про відходи" являється базовим для всіх відходів, який направлено більше на промислові відходи, в ньому викладені загальні аспекти поводження з відходами, включаючи побутові відходи.

Цей Закон регулює відносини, пов'язані з утворенням, збиранням і заготівлею, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозяться з неї, а також з перевезенням, обробленням та утилізацією відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина.

Відповідно до цього Закону під поводженням з побутовими відходами розуміються дії, спрямовані на запобігання утворенню побутових відходів, їх збирання, транспортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.

До основних напрямів державної політики щодо реалізації зазначених принципів належить:

забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення відходів, дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними;

зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності;

забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів;

сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого повторного чи альтернативного використання ресурсно-цінних відходів;

забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами;

організація контролю за місцями чи об'єктами розміщення відходів для запобігання шкідливому впливу їх на навколишнє природне середовище та здоров'я людини;

здійснення комплексу науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності відходів з метою їх ефективного використання;

сприяння створенню об'єктів поводження з відходами;

забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих у сфері поводження з відходами;

обов'язковий облік відходів на основі їх класифікації та паспортизації.

Законом України "Про відходи" визначена відповідальність Уряду, центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів АР Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Цим законом встановлені правові засади власності відходів, власності безхазяйних відходів, права і обов'язки суб'єктів у цій сфері, питання державного обліку, моніторингу та інформування, заходи і вимоги щодо запобігання або зменшення утворення відходів та екологічно безпечного поводження з ними, економічне забезпечення заходів щодо утилізації відходів і зменшення обсягів їх утворення, а також правопорушення законодавства і відповідальність.

Верховною Радою України прийнято вагомий Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Цей Закон передбачає правила гри на ринку житлово-комунальних послуг, у тому числі у сфері поводження з побутовими відходами, а також стратегічні напрямки розвитку цієї галузі, створення нормативної бази тощо. Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначив основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, і зокрема в сфері поводження з побутовими відходами, між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов'язки.

Законом України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено вимоги до поводження з побутовими відходами та санітарної очистки населених пунктів на ринкових засадах.

Виходячи з положень цих законодавчих актів, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства України виконує наступні повноваження:

здійснення заходів щодо реалізації державної політики у сфері поводження з побутовими відходами, забезпечення розроблення та виконання державних програм у сфері поводження з побутовими відходами, планів та заходів у сфері поводження з побутовими відходами;

координація діяльності місцевих органів виконавчої влади у сфері поводження з побутовими відходами;

нормативно-методичне забезпечення з питань поводження з побутовими відходами;

розроблення та затвердження державних стандартів, норм і правил у сфері поводження з побутовими відходами;

погодження республіканських Автономної Республіки Крим, обласних (міст Києва та Севастополя) програм у сфері поводження з побутовими відходами;

встановлення за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення порядку розроблення, погодження та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів;

затвердження за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища правил експлуатації та утримання об'єктів поводження з побутовими відходами;

затверджує в установленому порядку методики визначення нормативів споживання послуг з вивезення ТПВ, витрат і втрат ресурсів, що використовуються у сфері поводження з ТПВ, вартості утримання та технічного обслуговування об'єктів поводження з ТПВ;

здійснює заходи щодо підвищення ефективності діяльності з надання послуг у сфері поводження з ТПВ;

реалізує в межах своєї компетенції державну політику у сфері благоустрою населених пунктів;

розробляє в межах повноважень системи нормативно-правових актів щодо формування тарифів на послуги з вивезення ТПВ, стандартів, нормативів, норм, порядків та правил у сфері послуг з вивезення ТПВ;

забезпечує контроль за дотриманням виконавцями послуг з вивезення ТПВ вимог стандартів, нормативів, норм, порядків і правил та видання приписів щодо усунення порушень у межах, встановлених законодавством;

розробляє типові договори;

проводить моніторинг стану розрахунків за послуги з вивезення ТПВ;

здійснює нормативно-правове забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій для здійснення контролю тарифів на послуги з вивезення ТПВ;

вирішує інші питання у сфері поводження з ТПВ відповідно до законодавства.

До повноважень органів місцевого самоврядування в сфері поводження з ТПВ:

виконання вимог законодавства про ТПВ;

розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів;

організація збирання і видалення ТПВ, створення полігонів для їх захоронення;

затвердження місцевих і регіональних програм поводження з ТПВ та контроль за їх виконанням;

вжиття заходів для стимулювання суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з ТПВ;

вирішення питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з ТПВ;

координація діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції;

здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з ТПВ на своїй території;

ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів;

сприяння роз'ясненню законодавства про поводження з ТПВ серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів ТПВ як вторинної сировини;

надання дозволу на відведення на території села, селища, міста місць чи об'єктів для зберігання та захоронення ТПВ, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю;

надання дозволів на будівництво або реконструкцію об'єкта поводження з ТПВ на відповідній території селища або міста у порядку, визначеному законодавством;

визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами;

затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів;

здійснення контролю за діяльністю суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з ТПВ відповідно до законодавства;

затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;

встановлення тарифів на послуги з вивезення ТПВ відповідно до законодавства;

затвердження норм споживання та якості послуг з вивезення ТПВ, контроль за їх дотриманням;

визначення виконавця послуг з вивезення ТПВ відповідно до законодавства;

визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій, відповідальних за утримання об'єктів сфери поводження з ТПВ;

управління об'єктами у сфері послуг з вивезення ТПВ, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації;

забезпечення населення послугами з вивезення ТПВ необхідного рівня та якості;

встановлення зручного для населення режиму роботи виконавців послуг з вивезення ТПВ;

інформування населення відповідно до законодавства про реалізацію місцевих програм у сфері поводження з ТПВ, а також щодо відповідності якості послуг з вивезення ТПВ нормативам, нормам, стандартам та правилам;

укладання договорів з підприємствами різних форм власності на виконання послуг з вивезення ТПВ;

здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері послуг з вивезення ТПВ.

Законом України "Про відходи" встановлені такі вимоги щодо поводження з побутовими відходами.

Поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил.

Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Збирання та перевезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Під час проектування житлових будинків, громадських, виробничих, складських та інших споруд передбачаються будівництво та облаштування контейнерних майданчиків для роздільного збирання і зберігання побутових відходів, урн для побутових відходів.

З метою своєчасного збирання побутових відходів, створення безпечних умов для їх зберігання, вивезення з житлових масивів і внутрішньодворових територій, доріг загального користування та інших об'єктів благоустрою населених пунктів і проведення масових заходів обладнуються контейнерні майданчики, урни для побутових відходів.

Роздільне збирання побутових відходів здійснюється їх власниками згідно з методикою роздільного збирання побутових відходів.

Великогабаритні та ремонтні відходи у складі побутових відходів мають збиратися окремо від інших видів побутових відходів.

Небезпечні відходи у складі побутових відходів збираються окремо від інших видів побутових відходів, а також мають відокремлюватися на етапі збирання чи сортування та передаватися спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Перевезення побутових відходів здійснюється спеціально обладнаними транспортними засобами.

Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.

Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.

Під час обрання органами місцевого самоврядування або місцевими державними адміністраціями схеми санітарного очищення перевага надається пропозиціям, що передбачають більший ступінь перероблення чи утилізації побутових відходів.

Термічне оброблення (спалювання) побутових відходів дозволяється лише на спеціально призначених для цього підприємствах чи об'єктах.

Спалювання побутових відходів дозволяється лише на енергетичні цілі з метою одержання теплової та/або електричної енергії.

Забороняється проектування, будівництво та експлуатація полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності.

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 11.11.2005 N 160 затверджено Положення про порядок конкурсного відбору підприємств з утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, яке визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з утримання та ремонту об'єктів благоустрою населених пунктів державної та комунальної власності, а також умови залучення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій.

Конкурс також може проводити балансоутримувач у разі неспроможності забезпечення належного утримання та своєчасного ремонту об'єктів благоустрою власними силами.

Конкурс проводиться за умови визначення організатором конкурсу необхідності його проведення; закінчення строку дії або розірвання договору з попереднім виконавцем робіт з утримання та/або ремонтом об'єктів благоустрою населених пунктів.

Конкурс на утримання та/або ремонт об'єктів благоустрою може проходити за одним об'єктом, одночасно за декількома об'єктами благоустрою даного населеного пункту або в цілому за населеним пунктом.

За умови закінчення строку дії або розірвання договору з попереднім виконавцем робіт з утримання та/або ремонтом об'єктів благоустрою конкурс має проводитись не пізніше ніж за один місяць до настання такого строку.

Організатор готує конкурсну документацію, яка повинна містити:

найменування, місцезнаходження, контактні телефони організатора;

найменування об'єкта/об'єктів благоустрою, щодо якого/яких проводиться конкурс з його/їх утримання та/або ремонту;

умови для проведення конкурсу;

прізвища, посади, адреси та номери контактних телефонів посадових осіб, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками конкурсу;

кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу про наявну матеріально-технічну базу; кваліфікацію працівників; досвід роботи з утримання та/або ремонту об'єктів благоустрою; відповідний дозвіл або ліцензію на виконання певних робіт чи надання послуг згідно із законодавством, які потрібні для утримання та/або ремонту об'єктів благоустрою;

критерії відповідності учасника встановленим кваліфікаційним вимогам;

перелік документів, оригінали або копії яких подаються учасниками конкурсу для підтвердження відповідності учасників установленим кваліфікаційним вимогам;

обсяг робіт з утримання та/або ремонту об'єкта/об'єктів благоустрою;

вимоги щодо якості виконання робіт з утримання та/або ремонту об'єкта/об'єктів благоустрою з посиланням на стандарти, нормативи, норми та правила;

кількісний склад об'єкта/об'єктів благоустрою;

місцезнаходження об'єкта/об'єктів благоустрою;

технічний стан об'єкта/об'єктів благоустрою;

проект договору про виконання робіт з утримання та/або ремонту об'єкта/об'єктів благоустрою, який укладатиметься після конкурсу, та термін його дії;

вимоги до конкурсних пропозицій;

розрахунок вартості робіт з утримання та/або ремонту об'єкта/об'єктів благоустрою чи посилання на нормативно-правовий акт, відповідно до якого вона розраховується;

критерії оцінки конкурсних пропозицій: вартість робіт; забезпеченість учасника конкурсу матеріально-технічним обладнанням; наявність працівників відповідної кваліфікації (з урахуванням пропозицій щодо залучення співвиконавців); фінансова спроможність учасника конкурсу; строки виконання робіт з утримання та/або ремонту об'єкта/об'єктів благоустрою; наявність позитивного досвіду роботи з утримання та/або ремонту об'єктів благоустрою відповідно до вимог стандартів, нормативів, норм та правил;

можливість проведення організатором конкурсу зборів його учасників з метою надання запитів/роз'яснень щодо змісту конкурсної документації та внесення змін до неї;

способи, місце та кінцевий строк подання конкурсних пропозицій;

місце, день та час розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями.

Організатор конкурсу утворює і затверджує комісію, до складу якої входять представники організатора конкурсу, підприємств житлово-комунального господарства, а також (за їх згодою) представники територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, які не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання конкурсних пропозицій дали свою згоду бути членами конкурсної комісії. Головою конкурсної комісії призначається представник організатора конкурсу.

До складу конкурсної комісії не можуть входити представники учасника конкурсу та особи, що є його близькими родичами (чоловік, дружина, діти, батьки, брати, сестри, онуки) та інші зацікавлені особи.

Передбачені конкурсною документацією умови проведення конкурсу є обов'язковими для конкурсної комісії та його учасників.

Конкурсна комісія опубліковує в друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення конкурсу, а також про способи і місце отримання конкурсної документації.

Кінцевий строк для подання конкурсних пропозицій не може бути менший тридцяти календарних днів з дати опублікування оголошення про проведення конкурсу в друкованих засобах масової інформації.

Організатор конкурсу може встановити плату за надання конкурсної документації, яка не повинна перевищувати вартості підготовки та розповсюдження такої документації. Плата за участь у конкурсі вноситься на рахунок його організатора.

Конкурсна документація надається або надсилається організатором конкурсу його учаснику протягом трьох робочих днів після надходження від учасника заявки про участь у конкурсі.

Учасник конкурсу має право не пізніше ніж за сім календарних днів до закінчення строку подання конкурсних пропозицій письмово звернутися за роз'ясненням щодо змісту конкурсної документації до організатора конкурсу, який надає йому письмову відповідь протягом трьох робочих днів.

Організатор конкурсу має право не пізніше ніж за сім календарних днів до закінчення строку подання конкурсних пропозицій внести зміни до конкурсної документації, про що повідомляє протягом трьох робочих днів усіх учасників конкурсу, які отримали конкурсну документацію.

У разі несвоєчасного внесення змін до конкурсної документації або надання роз'яснень щодо її змісту організатор конкурсу повинен продовжити строк подання конкурсних пропозицій не менше ніж на сім календарних днів.

При проведенні організатором конкурсу зборів його учасників з метою надання роз'яснень щодо змісту конкурсної документації ведеться протокол, який надається протягом трьох робочих днів усім учасникам.

Для участі в конкурсі його учасники подають оригінали або засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, передбачених конкурсною документацією.

Конкурсна пропозиція подається особисто або надсилається поштою конкурсній комісії у конверті, на якому зазначаються повне найменування і місцезнаходження організатора та учасника конкурсу, перелік об'єктів благоустрою, щодо утримання та/або ремонту яких подається пропозиція. На конверті з конкурсною пропозицією повинно бути написано великими буквами "КОНКУРСНА ПРОПОЗИЦІЯ".

Конверти з конкурсними пропозиціями, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розкриваються і повертаються учасникам конкурсу.

Організатор конкурсу може прийняти до закінчення строку подання конкурсних пропозицій рішення щодо його продовження, якщо учасники через об'єктивні причини не можуть подати конкурсні пропозиції у встановлений строк. Про своє рішення, а також зміну місця, дня та часу розкриття конвертів організатор конкурсу повинен повідомити всіх учасників конкурсу, яким надіслана конкурсна документація.

Учасник конкурсу має право відкликати власну конкурсну пропозицію або внести до неї зміни до закінчення строку подання пропозицій.

Конкурсні пропозиції реєструються конкурсною комісією в журналі обліку або в реєстрі. На запит учасника конкурсу конкурсна комісія підтверджує надходження його конкурсної пропозиції із зазначенням дати та часу.

Розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями проводиться в день закінчення строку їх подання у місці та час, передбачених конкурсною документацією, в присутності учасників або вповноважених ними осіб.

Розкриття конверта з конкурсною пропозицією може проводитися за відсутності учасника конкурсу або вповноваженої ним особи. Під час розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями конкурсна комісія перевіряє наявність та правильність оформлення документів, подання яких передбачено конкурсною документацією, а також оголошує інформацію про найменування та місцезнаходження кожного учасника конкурсу, критерії оцінки пропозицій.

Під час розгляду конкурсних пропозицій конкурсна комісія має право звернутися до учасників конкурсу за роз'ясненням щодо їх змісту або провести консультації з окремими учасниками.

За результатами розгляду конкурсних пропозицій конкурсна комісія має право відхилити їх з таких причин: учасник конкурсу не відповідає кваліфікаційним вимогам, передбаченим конкурсною документацією; конкурсна пропозиція не відповідає конкурсній документації.

Рішення про відмову в участі у конкурсі приймається організатором в разі ліквідації учасника конкурсу, визнання його банкрутом або порушення проти нього справи про банкрутство; установлення факту подання недостовірної інформації, яка впливає на прийняття рішення.

Конкурс може бути визнаний таким, що не відбувся, у разі неподання конкурсних пропозицій, відхилення всіх конкурсних пропозицій.

У разі прийняття конкурсною комісією рішення про визнання конкурсу таким, що не відбувся, організатор конкурсу письмово повідомляє про це всіх його учасників протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення та організовує підготовку нового конкурсу протягом десяти календарних днів.

Конкурсні пропозиції оцінюються конкурсною комісією за критеріями, установленими в конкурсній документації.

Переможцем конкурсу визначається його учасник, що відповідає кваліфікаційним вимогам, може забезпечити виконання робіт відповідної якості і конкурсна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

Одним з головних критеріїв визначення переможця конкурсу є вартість.

Рішення про результати проведення конкурсу приймається конкурсною комісією на закритому засіданні в присутності більше половини її складу відкритим голосуванням простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів ухвальним є голос голови конкурсної комісії.

Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується усіма членами комісії, що брали участь у голосуванні.

Витяг з протоколу засідання конкурсної комісії про результати проведення конкурсу підписується головою та секретарем конкурсної комісії і надсилається протягом трьох календарних днів усім учасникам конкурсу. Витяг з протоколу має включати розшифровку результатів оцінки конкурсу за критеріями щодо кожного з його учасників.

Переможець конкурсу оголошується на відкритому засіданні конкурсної комісії, на яке запрошуються всі його учасники або вповноважені ним особи.

З переможцем конкурсу протягом п'яти календарних днів після прийняття конкурсною комісією відповідного рішення укладається договір про виконання робіт з утримання та/або ремонту об'єкта/об'єктів благоустрою, за якими проходив конкурсний відбір.

У разі якщо в конкурсі взяв участь тільки один учасник і його пропозиція не була відхилена, з ним укладається договір про виконання робіт з утримання та/або ремонту об'єктів благоустрою.

Фінансування роботи з підготовки та проведення конкурсу здійснюється його організатором за рахунок власних коштів.

У разі коли конкурс не відбувся, унесена його учасниками плата повертається їм, а витрати на підготовку конкурсу відшкодовуються за рахунок його організатора.

Якщо конкурс відбувся, унесена його учасниками плата не повертається і використовується для покриття витрат, пов'язаних з його підготовкою та проведенням.

Спори, що виникають у результаті проведення конкурсу, розглядаються в установленому законодавством порядку.

Правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою.

Правила розробляються для всіх сіл, селищ, міст органами місцевого самоврядування у відповідності до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та "Про місцеве самоврядування в Україні" і затверджуються ними у встановленому законодавством порядку.

Органи місцевого самоврядування в Правилах визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою території населеного пункту для забезпечення створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Правила мають сприяти забезпеченню в населеному пункті чистоти і порядку на об'єктах благоустрою населених пунктів, за недодержання яких передбачено адміністративну відповідальність.

Органи місцевого самоврядування забезпечують вільний доступ населення до затверджених Правил.

Правила складаються з текстової та графічної частин.

Текстова частина Правил включає:

1) Визначення сфери дії Правил та учасників правовідносин у цій сфері.

У цьому розділі Правил визначається їх спрямованість стосовно правових, економічних, екологічних, соціальних та організаційних засад благоустрою території населеного пункту, а також щодо створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

2) Забезпечення державних, громадських та приватних інтересів, відкритості та доступності Правил.

Забезпечення державних, громадських та приватних інтересів у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється за рахунок їх врахування під час розроблення та реалізації Правил. З метою такого забезпечення органи місцевого самоврядування мають оприлюднити та організувати відкритість та доступність Правил. Правила слід опублікувати у засобах масової інформації, у тому числі на Інтернет-сайті органу місцевого самоврядування (за наявності).

3) Участь громадян, громадських організацій у виконанні Правил.

У цьому розділі наводяться умови співпраці органу місцевого самоврядування з громадянами, громадськими організаціями, громадськими інспекторами благоустрою населених пунктів. Необхідно відобразити підходи щодо залучення громадськості до благоустрою населених пунктів, співпраці з органами місцевого самоврядування.

4) Порядок громадського обговорення проекту Правил.

На етапі розроблення Правил орган місцевого самоврядування має оприлюднити їх проект на громадських слуханнях, у місцевих засобах масової інформації, у тому числі на Інтернет-сайті (за наявності).

5) Порядок внесення змін до Правил.

Внесення змін до Правил здійснюється органами місцевого самоврядування у встановленому законодавством порядку. Рекомендується щорічно або за необхідності раніше розглядати питання щодо доцільності внесення змін до Правил. Особливу увагу звертати на оновлення короткострокових заходів з благоустрою території населеного пункту.

6) Порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою.

Управління у сфері благоустрою населених пунктів забезпечують органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

До організації благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою органи місцевого самоврядування залучають підприємства, установи, організації усіх форм власності, громадські організації та мешканців.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності.

Балансоутримувача об'єктів благоустрою, які перебувають у приватній власності, визначають їх власники.

Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи, організації.

На території об'єкта благоустрою відповідно до затвердженої містобудівної документації можуть бути розташовані будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення. Власники цих будівель та споруд зобов'язані забезпечити належне утримання наданої їм у встановленому порядку земельної ділянки, а також можуть на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем, забезпечувати належне утримання іншої закріпленої за ними території (прилеглої території) та/або брати пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою. Межі закріпленої території та обсяги пайової участі визначає власник об'єкта благоустрою.

Проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Також у цьому розділі Правил відображається порядок узгодження з органом місцевого самоврядування виконання робіт на територіях загального користування та вимоги до освітлення об'єктів благоустрою.

7) Заходи з реалізації проекту благоустрою території населеного пункту.

Власник об'єкта благоустрою за поданням його балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту цього об'єкта на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Балансоутримувач об'єкта благоустрою несе повну відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

Фінансування заходів з благоустрою населених пунктів, утримання та ремонт об'єктів благоустрою здійснюється за рахунок коштів їх власників або користувачів, якщо це передбачено умовами відповідних договорів, а також за рахунок пайових внесків власників будівель і споруд, розміщених на території об'єкта благоустрою, інших передбачених законом джерел фінансування.

Фінансування заходів з благоустрою населених пунктів може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ, організацій, добровільних внесків юридичних осіб та громадян, інших джерел, передбачених законом.

8) Вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій.

Органи місцевого самоврядування встановлюють вимоги до підприємств, установ, організацій, громадян щодо утримання та впорядкування територій, які закріплені за ними.

Підприємства, установи, організації, громадяни мають забезпечити благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до законодавства.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть передавати об'єкти благоустрою на баланс підприємствам, установам, організаціям відповідно до статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Балансоутримувач об'єкта благоустрою з метою належного його утримання та здійснення своєчасного ремонту може залучати для цього на умовах договору інші підприємства, установи, організації.

Підприємства, установи, організації, які розміщуються на території об'єкта благоустрою, можуть утримувати закріплену за ними територію та брати пайову участь в утриманні цього об'єкта.

Підприємства, установи, організації зобов'язані утримувати закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем території в належному стані відповідно до законодавства та умов договору.

Межі та режим використання закріпленої за підприємствами, установами, організаціями території визначають відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою.

Посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях.

9) Вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою загального користування (міських лісів, парків, скверів, бульварів, садів, рекреаційних зон тощо).

У цьому розділі Правил встановлюються вимоги до утримання зелених насаджень.

Утримання зелених насаджень населених пунктів здійснюється відповідно до Правил, затверджених центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Органи місцевого самоврядування організовують і проводять облік зелених насаджень та складають їх реєстр за видовим складом та віком.

10) Вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території.

У цьому розділі Правил встановлюються вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території.

Утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Благоустрій присадибної ділянки проводиться її власником або користувачем цієї ділянки.

Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.

Благоустрій присадибної ділянки, на якій розміщені житлові будинки, господарські будівлі та споруди, що в порядку, визначеному законодавством, взяті на облік або передані в комунальну власність як безхазяйні, проводиться відповідним органом місцевого самоврядування.

Утримання споруд інженерного захисту території здійснюється його балансоутримувачем відповідно до вимог законодавства.

11) Вимоги до санітарного очищення території.

Формування системи поводження з відходами здійснюється шляхом використання найбільш ефективних і безпечних технологій за мінімальних економічних витрат, найбільш вигідних для того чи іншого населеного пункту схем і методів збирання, перевезення та знешкодження цих відходів з урахуванням щільності забудови, типів та наявного парку сміттєвозів, сміттєзбірників у порядку, визначеному законодавством.

В Правилах встановлюються вимоги до утворювачів побутових відходів та підприємств, установ, організацій, що здійснюють свою діяльність в цій сфері.

Зокрема, встановлюються вимоги до роздільного збирання побутових відходів, до перевізників побутових відходів відносно впорядкування і відстеження руху від їх утворювачів до місць захоронення, враховуючи наявні переробні та утилізуючи об'єкти поводження з побутовими відходами. При цьому в Правилах мають бути чітко визначені місцезнаходження таких об'єктів.

12) Інші вимоги, передбачені Законом України "Про благоустрій населених пунктів" та іншими законами.

У цьому розділі можуть встановлюватись додаткові вимоги в сфері благоустрою населених пунктів, у тому числі відносно забезпечення в населеному пункті чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші та паління цигарок в громадських місцях, проведення культурно-масових та мітингових заходів, а також щодо роботи атракціонів, виставок, ярмарок тощо.

13) Перелік установлених законом обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок об'єктів благоустрою.

Необхідно встановити обмеження на об'єктах благоустрою та заборонити:

виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку;

самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо;

вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг;

складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків;

самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо;

встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України;

влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів;

випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях;

здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

Також рекомендується на об'єктах благоустрою заборонити:

здійснювати несанкціоноване підключення до інженерних мереж;

очищати дахи від снігу та льоду, виконувати земляні, будівельні та інші роботи без встановлення тимчасової огорожі на прилеглих територіях;

залишати транспортні засоби, машини, механізми у невідведених для цього місцях;

захаращувати пожежні проїзди на територіях, прилеглих до житлових будинків;

захаращувати балкони, лоджії, вікна і під'їзди будівель та споруд предметами і матеріалами, які негативно впливають на естетичний вигляд та архітектуру їх фасадів;

викидати відходи, траву, гілки, деревину, листя поза контейнери і урни;

спалювати відходи, траву, гілки, деревину, листя;

наклеювати інформаційні, агітаційні та рекламні листівки, оголошення і плакати у невідведених для цього місцях;

робити написи, малюнки на стінах будинків, споруд, парканах, тротуарах, шляхах, набережних тощо без погодження в установленому законодавством порядку тощо.

14) Здійснення контролю за виконанням Правил.

Вказується хто здійснює контроль у сфері благоустрою на даній території.

15) Встановлена законом відповідальність громадян та юридичних осіб за порушення Правил.

Вказується встановлена законодавством відповідальність громадян та юридичних осіб за порушення Правил.

Рекомендується посилатись на конкретну статтю законодавчого акту та міру відповідальності за порушення, включаючи питання відшкодування збитків завданих об'єкту благоустрою.

16) Перелік законодавчих та нормативно-правових актів, на основі яких діють Правила.

В цьому переліку мають бути відображені законодавчі та нормативно-правові акти, на основі яких діють Правила.

Текстова частина Правил благоустрою території населеного пункту може включати інші питання відповідно до законодавства.

Графічна частина Правил включає:

1) План благоустрою території населеного пункту з визначенням заходів з реалізації цього плану та термінів їх виконання.

План благоустрою території населеного пункту має містити заходи з його реалізації: короткострокові - до одного року, середньострокові - від одного до п'яти років та довгострокові - понад п'яти років.

План має містити конкретні терміни виконання заходів з благоустрою території населеного пункту та відповідальних виконавців за їх реалізацію.

Рекомендується щорічно переглядати перелік заходів з благоустрою території населеного пункту з метою актуалізації плану та внесення відповідних змін до Правил.

2) Схему обмежень використання територій об'єктів благоустрою.

Схематично встановлюються обмеження використання територій об'єктів благоустрою населеного пункту з визначенням таких обмежень.

3) Схему меж об'єктів благоустрою населеного пункту з визначенням балансоутримувачів цих об'єктів, а також меж територій закріплених за підприємствами, установами, організаціями.

Схематично встановлюються межі об'єктів благоустрою населеного пункту з визначенням балансоутримувачів цих об'єктів та межі територій закріплених за підприємствами, установами, організаціями.

До складу графічної частини Правил може бути включена інша технічна документація з питань благоустрою територій населених пунктів.

Технічна документація з питань благоустрою територій населених пунктів (проекти, схеми, карти, атласи тощо) розробляється з метою здійснення комплексу заходів з благоустрою територій, окремих об'єктів благоустрою, їх частин і може бути включена до правил благоустрою території відповідного населеного пункту.

Технічна документація з питань благоустрою населених пунктів погоджується в установленому порядку та затверджується її замовником.

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 N 154 затверджено Порядок проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою, яким встановлюються правила проведення та обсяги робіт з ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів.