Про затвердження Методичних рекомендацій щодо перевірки правильності визначення країни походження товарів, що ввозяться на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю

Відповідно до Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.00, та з метою вдосконалення порядку перевірки митними органами правильності оформлення сертифікатів про походження товару форми СТ-1

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо перевірки правильності визначення країни походження товарів, що ввозяться на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю (додаються).

2. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Служби Войцещука А.Д.

1.1. Ці Методичні рекомендації використовуються при визначенні країни походження товарів, що ввозяться на митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю, укладених Україною з такими країнами СНД: Республіка Азербайджан, Республіка Білорусь, Республіка Грузія, Республіка Вірменія, Республіка Казахстан (398_008 ), Киргизька Республіка, Республіка Молдова (498_029 ), Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан (далі - країни СНД).

1.2. Дія цих Методичних рекомендацій поширюється на сертифікати про походження товару форми СТ-1, застосування яких передбачено Правилами визначення країни походження товарів, затвердженими Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.00 (далі - Правила).

2.1. Сертифікат про походження товару форми СТ-1 (далі - сертифікат) є документом, який подається митним органам для підтвердження походження товару в конкретній країні СНД відповідно до вимог, передбачених Правилами.

2.2. Сертифікат оформлюється, засвідчується і видається уповноваженим органом країни СНД (далі - уповноважений орган) з дотриманням вимог Правил і згідно з інструкцією щодо оформлення і видачі сертифікатів, яка розробляється і затверджується уповноваженим органом.

Уповноважений орган - орган, який вповноважений відповідно до національного законодавства засвідчувати й видавати сертифікати.

Перелік уповноважених органів, а також зразки відбитків їх печаток та зразки підписів осіб, уповноважених засвідчувати сертифікати, доводяться до митних органів Держмитслужбою України.

2.3. Сертифікат оформлюється на спеціальному захищеному від підробок бланку формату А4 (210 х 297 мм), виготовленому типографським способом.Форма бланка сертифіката є єдиною для країн СНД.

2.4. Інформація про застосований спосіб захисту бланка сертифіката доводиться до митних органів Держмитслужбою України.

2.5. Сертифікат оформлено на російській мові в друкованому вигляді в 3-х примірниках. Перший примірник, який має захисну сітку, є оригіналом, а два інші - копіями.

2.6. Оригінал сертифіката подається разом з вантажною митною декларацією й іншими документами, необхідними для здійснення митного оформлення.

2.7. Наявність підчищень у сертифікаті неприпустима. Виправлення в сертифікат вносяться шляхом закреслення помилкової інформації і надрукування уточнених відомостей, що засвідчуються підписом і печаткою уповноваженого органу.

3.1. Заповнення граф сертифіката повинно відповідати таким вимогам:

Відправник зазначається відповідно до даних договору (доповнень до договору). Допускається запис відповідно до свідоцтва про реєстрацію підприємства.

У разі, якщо відправник і експортер є різними юридичними особами, повинно бути зазначено, що відправник (найменування і поштова адреса) діє "за дорученням" експортера (найменування і поштова адреса).

Одержувач товару зазначається відповідно до даних договору (доповнень до договору).

У разі, якщо одержувач і імпортер є різними юридичними особами, повинно бути зазначено, що одержувач (найменування і поштова адреса) діє "за дорученням" імпортера (найменування і поштова адреса).

Графа 3 - "Засоби транспорту і маршрут проходження (наскільки це відомо)".

Зазначається номер сертифіката (реєстраційний і/чи номер бланка), його форма, країна, що видала сертифікат, і країна, для якої цей сертифікат призначений.

Вносяться службові примітки державних контролюючих органів країн експорту, транзиту та/або одержання товару, а також при необхідності такі записи: "Дублікат", "Виданий замість сертифіката", "Виданий згодом", "Кумуляція СНД".

Зазначається порядковий номер товару.

Зазначається вид упаковки залежно від типу товару.

Зазначається комерційне найменування товару й інші відомості, що дозволяють зробити однозначну ідентифікацію товару щодо заявленого для цілей митного оформлення. У разі недостатності місця на лицьовому боці для заповнення графи допускається застосування додаткового аркуша (аркушів) про походження товару, що заповнюється у встановленому порядку (засвідчений підписом, печаткою і має той самий реєстраційний номер, що і бланк сертифіката). Заповнення сертифіката на зворотному боці не допускається.

Наводяться вагові або кількісні характеристики товару. Розбіжність між фактичною кількістю товару і зазначеною у сертифікаті не повинна перевищувати 5%.

Зазначаються відомості з рахунку-фактури чи рахунку-проформи, чи іншого документа, що відображає фінансово-кількісні параметри товару (при здійсненні довгострокових договорів, коли вантаж йде залізничним транспортом від того самого відправника вантажу тому самому одержувачу вантажу, заповнення графи необов'язкове).

Заповнюється уповноваженим органом і містить його найменування, адресу, печатку і дату засвідчення відомостей, зазначених у сертифікаті, а також підпис, прізвище й ініціали особи, уповноваженої засвідчувати сертифікат.

Зазначається країна, у якій товар був цілком вироблений або піддався достатній переробці, дата декларування відомостей про країну походження товару, а також проставляються печатка заявника і підпис, прізвище та ініціали вповноваженої особи заявника.

4.1. У разі втрати чи пошкодження декларантом сертифіката може видаватися офіційно засвідчений його дублікат. При цьому в графі 11 зазначається дата його видачі, а в графі 5 робиться запис "Дублікат" та зазначаються номер і дата видачі оригіналу загубленого (пошкодженого) сертифіката. Дублікат сертифіката набирає чинності з дати видачі оригіналу. Сумарний строк дії оригіналу й дубліката не може перевищувати 12 місяців.

4.2. Сертифікат може бути виданий після відвантаження товару на підставі письмової обґрунтованої заяви замовника. При цьому замовник разом з пакетом передбачених документів надає уповноваженому органу підтвердження фактичного відвантаження товару (експортна декларація з відміткою митниці). У цьому випадку в графі 5 сертифіката повинно бути зазначено: "Виданий згодом".

4.3. При анулюванні з будь-яких причин раніше виданого сертифіката (наприклад, коли один сертифікат замінюється на декілька сертифікатів у зв'язку з різними отримувачами) у графу 5 вноситься запис "Виданий замість сертифіката" із зазначенням номера і дати анульованого сертифіката. Сертифікату, виданому замість іншого сертифіката, присвоюється новий реєстраційний номер.

4.4. При застосуванні кумулятивного принципу в графу 5 вноситься запис "Кумуляція СНД" із зазначенням номерів сертифікатів форми СТ-1 і країн, в яких вони видавались.

4.5. При реекспорті товарів у рамках країн СНД можлива видача замінних сертифікатів за наявності сертифіката країни походження товару. При цьому в графу 5 сертифіката вноситься запис "Сертифікат виданий на підставі сертифіката країни походження" із зазначенням номера і дати сертифіката країни походження.

4.6. При реекспорті товарів у рамках країн СНД, виготовлених на їхніх територіях і завезених на їх митні території до введення в дію Правил визначення країни походження товарів (997_055), затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 24.09.93 , можлива видача сертифіката з позначкою в графі 5 "Товар виготовлений у ______________ (країна) у ____ році".

4.7. При перевірці сертифіката митний орган може використовувати інформацію уповноваженого органу, додатково надану для підтвердження достовірності відомостей, внесених у сертифікат, а саме:

виконання критерію походження, встановленого Правилами;

засвідчення сертифіката вповноваженою особою, підпис якої на сертифікаті викликав сумнів;

засвідчення сертифіката печаткою уповноваженого органу, відтиск якої на сертифікаті викликав сумнів;

визнання технічної помилки, допущеної при оформленні сертифіката.

Інформація уповноваженого органу (в тому числі акти експертизи або інші документи (або їх копії), на підставі яких визначено походження товару) має бути засвідчена його печаткою і може бути надіслана митному органу листом або факсом.

4.8. Товар не вважається таким, що походить з цієї країни, доки не будуть представлені документи і/чи відомості, що підтверджують його походження.

Товари, походження яких не встановлене, чи походження яких встановлене, але при цьому щодо них не може бути застосований режим вільної торгівлі через відсутність необхідних для цих цілей документів, пропускаються в країну ввезення відповідно до вимог тарифного і нетарифного регулювання країни імпортера.

4.9. Сертифікат оформлюється, як правило, на кожну окрему поставку товару, що здійснюється одним чи декількома транспортними засобами тому самому одержувачу вантажу від того самого відправника вантажу.

4.10. Строк дії сертифіката складає 12 місяців з дня його видачі.

4.11. Копія сертифіката, а також визначена вповноваженим органом документація, яка пов'язана з сертифікатом і підтверджує походження товару, уповноваженим органом зберігаються протягом трьох років.

5.1. Країною походження товару вважається держава-учасниця Угоди, де товар був повністю вироблений чи підданій достатній обробці/переробці.

5.2. Товарами, повністю виробленими в даній країні, вважаються:

а) корисні копалини, видобуті з надр країни, у її територіальному морі чи на дні цього моря;

б) продукція рослинного походження, вирощена чи зібрана в даній країні;

в) живі тварини, що народилися і вирощена в даній країні;

г) продукція, отримана в даній країні від вирощених у ній тварин;

і) продукція, отримана в результаті мисливського і рибальського промислу в даній країні;

д) продукція морського рибальського промислу та інша продукція морського промислу, отримана судном даної країни або орендованим (зафрахтованим) нею;

е) продукція, отримана на борту судна-переробника даної країни виключно з продукції, зазначеної в підпункті "д";

є) продукція, отримана з морського дна чи з морських надр за межами територіального моря даної країни, за умови, що дана країна має виключні права на розробку цього морського дна чи цих морських надр;

ж) відходи і брухт (вторинна сировина), отримані в результаті виробничих чи інших операцій з переробки, а також вироби, що були у використанні, зібрані в даній країни і придатні тільки для переробки на сировину;

з) продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на космічних суднах, що належать даній країні чи орендовані (зафрахтовані) нею;

и) товари, виготовлені в даній країні виключно з продукції, зазначеної в підпунктах "а" - "з" цього пункту.

5.3. Для цілей визначення країни походження товару, виготовленого в державі-учасниці Угоди, застосовується кумулятивний принцип, що визначає походження того чи іншого товару при його послідовній обробці/переробці.

Якщо у виробництві кінцевого товару в одній з держав-учасниць Угоди використовується сировина чи матеріали, що походять з інших держав-учасниць Угоди, підтверджені сертифікатом про походження товару форми СТ-1 і які піддаються поетапній подальшій обробці в інших державах-учасницях Угоди, то країною походження такого товару вважається країна, де він востаннє був підданий обробці/переробці.

5.4. У разі відсутності сертифіката про походження сировини або матеріалів форми СТ-1 визначення країни походження кінцевого товару здійснюється на підставі критерію достатньої обробки/переробки товару.

5.5. У випадку участі у виробництві товару третіх країн, крім країн-учасниць Угоди, визначення країни походження кінцевого товару здійснюється відповідно до критерію достатньої обробки/переробки товару.

5.6. Критерій достатньої обробки/переробки може виражатися:

а) зміною товарної позиції за ТНЗЕД на рівні хоча б одного з перших знаків, яка відбулася в результаті обробки/переробки;

б) виконанням необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, достатніх для того, щоб товар уважався таким, що походить з тієї країни, де ці операції мали місце;

в) правилом адвалерної частки, коли вартість використаних матеріалів чи додана вартість досягає фіксованої процентної частки в ціні кінцевої продукції.

5.7. Основним критерієм достатньої обробки/переробки товару є зміна товарної позиції за ТНЗЕД на рівні хоча б одного з перших 4-х знаків.

Він застосовується стосовно всіх товарів, за винятком товарів, включених до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце (додаток 1 до Правил) (далі - Перелік).

5.8. Умови й операції, зазначені в Переліку, повинні здійснюватися тільки стосовно використаних для виготовлення товару матеріалів, що не походять з території держав-учасниць Угоди про створення зони вільної торгівлі. Обмеження, визначені в Переліку умовами й операціями, так само поширюються тільки на використані для виготовлення товару матеріали іноземного походження.

5.9. У разі, якщо товар, виготовлений з матеріалів іноземного походження, набуває статусу походження з держави-учасниці Угоди, де здійснюється його переробка внаслідок зміни товарної позиції чи внаслідок особливої умови, що стосується його, або операції відповідно до Переліку, і потім використовується як матеріал для виробництва іншого товару, то умови й операціїї, застосовані щодо товару, при виготовленні якого він використовується, до нього не застосовується.

5.10. Якщо стосовно того чи іншого товару досягається виконання критерію достатньої обробки/переробки в результаті проведення операцій навіть за рахунок перерахованих у пункті 5.12 цих Методичних рекомендацій, то цей товар не буде вважатися таким, що походить з тієї країни, де ці операції мали місце.

5.11. У Перелік (997_484 ), як одна з його умов, може бути включене правило адвалерної частки як самостійно, так і в поєднанні з іншими критеріями достатньої обробки/переробки товару.

У випадку, якщо застосовується правило адвалерної частки, вартісні показники розраховуються:

для імпортованих матеріалів - за митною вартістю цих матеріалів при їх увезенні в країну, в якій здійснюється виробництво кінцевої продукції, чи, при невідомому походженні імпортованих матеріалів, за документально підтвердженою ціною їхнього першого продажу на території країни;

для кінцевої продукції - за ціною на умовах "франкозавод" ("франко-склад") продавця.

5.12. Такими, що не відповідають критерію достатньої обробки/переробки товару, вважаються:

операції із забезпечення цілості товару під час збереження чи транспортування;

операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

прості складальні операції;

змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;

забій тварин;

комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій.

6.1. При визначенні країни походження товари в розібраному чи незібраному вигляді (що поставляються декількома партіями, якщо через виробничі чи транспортні умови неможливе їхнє відвантаження однією партією, а також якщо партія товару розбита на кілька партій в результаті помилки чи невірної адресації) можуть розглядатися за бажанням декларанта як єдиний товар.

6.2. Умовою застосування цього правила є:

попереднє повідомлення митного органу про роздрібнення партії розібраного чи незібраного товару на кілька партій із зазначенням причин такого роздрібнення, докладної специфікації кожної партії із зазначенням кодів товарів за ТНЗЕД, вартості і країни походження товарів, що входять до кожної партії, а також повідомлення про розбивку товару на кілька партій у результаті помилки чи невірної адресації - при документальному підтверджені помилковості розбивки товару;

поставка всіх партій товарів з однієї країни одним експортером;

ввезення всіх партій товарів через один і той же митний орган (митний пост);

поставка всіх партій товарів у строк, що не перевищує шести місяців від дати прийняття митної декларації.