МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
22.05.2009 N 356 |
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Ендокринологія"
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я N 574 від 05.08.2009 N 1118 від 21.12.2012 )
На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 12.03.03 N 14494 до доручення Президента України від 06.03.2003 N 1-1/252 щодо прискорення розроблення і запровадження протоколів лікування
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Протокол надання медичної допомоги хворим на неускладнений цукровий діабет 1 типу, що додається.
1.2. Протокол надання медичної допомоги пацієнтам з цукровим діабетом 1 типу та діабетичною нейропатією, що додається.
1.3. Протокол надання медичної допомоги пацієнтам з цукровим діабетом 1 типу та синдромом діабетичної стопи, що додається.
1.4. Протокол надання медичної допомоги пацієнтам з цукровим діабетом 1 типу та діабетичною нефропатією, що додається.
1.5. Протокол надання медичної допомоги пацієнтам з цукровим діабетом 1 типу та діабетичною ретинопатією, що додається.
1.6. Протокол надання медичної допомоги пацієнтам з цукровим діабетом 1 типу та діабетичними комами, що додається.
1.7. Протокол надання медичної допомоги хворим з іншими уточненими ускладненнями цукрового діабету (діабетичною нейропатією, ліпоїдним некробіозом, ліподистофією, діабетичним гепатозом), що додається.
( Пункт 1 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я N 1118 від 21.12.2012 )
2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров'я обласних, у м.м. Києві та Севастополі міських державних адміністрацій забезпечити впровадження клінічних протоколів, затверджених п. 1 цього наказу, у підпорядкованих лікувально-профілактичних закладах.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра З.М. Митника.
Міністр | В.М.Князевич |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров'я України
22.05.2009 N 356
в редакції наказу
МОЗ України
05.08.2009 N 574
( v0574282-09 )
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на неускладнений цукровий діабет
Код МКХ-10:
К73.0 - Знижена толерантність до глюкози;
Е.10 - Цукровий діабет типу 1;
Е 10.9 - Цукровий діабет типу 1 без ускладнень;
Е 11 - Цукровий діабет типу 2;
Е 11.9 - Цукровий діабет типу 2 без ускладнень.
Визначення (ВООЗ, 1999): цукровий діабет - це група метаболічних захворювань, що характеризується гіперглікемією, яка є наслідком дефектів секреції інсуліну, дії інсуліну або обох цих чинників.
Епідеміологія. В Україні зареєстрована поширеність ЦД становить 2,4% населення (при цьому фактична поширеність в 3-4 рази вища), в Європі близько 4% населення хворіє на ЦД. Частота ЦД становить 1-2% серед осіб віком до 50 років і понад 10% - в осіб віком понад 65 років. Число хворих на ЦД подвоюється через кожні 12-15 років, тобто мова йде про епідемію ЦД серед дорослого населення. Зазвичай, у структурі ЦД 90-95% становлять хворі на ЦД типу 2. ЦД вагітних діагностують у 2-3% всіх вагітних.
Класифікація цукрового діабету (ВООЗ , 1999)
Цукровий діабет типу 1 (зумовлений деструкцією бета-клітин підшлункової залози, яка зазвичай призводить до абсолютної інсулінової недостатності):
А. Автоімунний
Б. Ідіопатичний
Цукровий діабет типу 2 (з переважною резистентністю до інсуліну та відносною інсуліновою недостатністю або з переважним дефектом секреції інсуліну з інсулінорезистентністю чи без неї).
Цукровий діабет вагітних (виникає під час вагітності).
Інші типи цукрового діабету:
Генетичні дефекти функції бета-клітин:
1. MODY-1
2. MODY-2
3. MODY-3
4. MODY-4
5. Мітохондріальна мутація ДНК
6. Інші.
Генетичні дефекти дії інсуліну:
1. Резистентність до інсуліну типу А
2. Лепречаунізм
3. Синдром Рабсона-Менденхола
4. Ліпоатрофічний діабет
5. Інші.
Хвороби екзокринної частини підшлункової залози:
1. Панкреатит
2. Травма/Панкреатектомія
3. Неоплазії
4. Кістозний фіброз
5. Гемохроматоз
6. Фіброкалькульозна панкреатопатія.
Ендокринопатії:
1. Акромегалія
2. Синдром Кушинга
3. Глюкагонома
4. Феохромоцитома
5. Тиреотоксикоз
6. Соматостатинома
7. Альдостерома
8. Інші.
Цукровий діабет, індукований ліками або хімічними речовинами:
1. Вакор
2. Пентамідін
3. Нікотинова кислота
4. Глюкокортикоїди
5. Тиреоїдні гормони
6. Діазоксид
7. Тіазиди
8. Ділантин
9. Альфа-інтерферон
10. Інші.
Інфекції:
1. Вроджена краснуха
2. Цитомегаловірус
3. Інші.
Незвичайні форми імуноопосередкованого діабету:
1. "Stiff-man"- синдром (синдром нерухомості)
2. Автоантитіла до рецепторів інсуліну
3. Антитіла до інсуліну
4. Інші.
Інші генетичні синдроми, які поєднуються з цукровим діабетом:
1. Синдром Дауна
2. Синдром Клайнфельтера
3. Синдром Тернера
4. Синдром Вольфрама
5. Атаксія Фрідрейха
6. Хорея Гентінгтона
7. Синдром Лоренса-Муна-Бидля
8. Міотонічна дистрофія
9. Порфірія
10. Синдром Прадера-Віллі
11. Інші.
Клінічна класифікація цукрового діабету
1. Типи діабету за перебігом:
1 тип - інсулінозалежний
2 тип - інсулінонезалежний
2. Ступінь тяжкості:легкий, середньої важкості, важкий.
3. Стан компенсації: компенсований, субкомпенсований, декомпенсований.
4. Наявність ангіопатій (I-IV стадій) та нейропатій:
1. Мікроангіопатія - ретинопатія, нефропатія, ангіопатія (капіляропатія) нижніх кінцівок або іншої локалізації.
2. Макроангіопатія - ураження судин серця, мозку, нижніх кінцівок або іншої локалізації.
3. Універсальна мікро-, макроангіопатія.
4. Нейропатія (периферична, автономна, вісцеральна, енцефалопатія).
5. Ураження інших органів і систем: гепатопатія, дермопатія, ентеропатія, катаракта, остеоартропатія та інші.
6. Гострі ускладнення діабету:
1. Кетонемічна (кетоацидотична) кома;
2. Гіперосмолярна кома;
3. Гіперлактацидемічна кома;
4. Гіпоглікемічна кома.
Сфера дії протоколу: амбулаторна - кабінети лікарів-ендокринологів поліклінік, а також кабінети терапевтів та сімейних лікарів, кардіологів, невропатологів, офтальмологів, хірургів, нефрологів, гастроентерологів, акушер-гінекологів, консультативно-поліклінічні відділи ендокринологічних центрів; стаціонарна - ендокринологічні відділення, ендокринологічні ліжка та палати інтенсивної терапії ендокринологічних центрів; діагностичні, терапевтичні, кардіологічні, неврологічні, гастроентерологічні, нефрологічні, хірургічні, реанімаційні відділення різних медичних установ, пологові будинки, ендокринологічні центри.
Умови, за яких показане надання медичної допомоги
Амбулаторні умови: I - ланка (загальна) - виявлення лікарями терапевтичного, хірургічного та інших профілів, сімейними лікарями у хворого гіперглікемії чи глюкозурії, дообстеження та направлення його на консультацію до лікарів-ендокринологів; II - ланка (спеціалізована) - діагностика, диференціальна діагностика, направлення хворого в ендокринологічне відділення різних медичних установ, ендокринологічні центри, після стаціонарного лікування - направлення до лікаря-ендокринолога, який здійснює диспансерне спостереження за хворими на ЦД типу 1, а також типу 2, що потребує інсулінотерапії. Терапевти або сімейні лікарі (здійснюють диспансерне спостереження за хворими на ЦД типу 2, які не потребують інсулінотерапії та знаходяться в стані стійкої компенсації захворювання.
Спеціалізовані стаціонарні умови: діагностика, диференціальна діагностика, переведення хворого в хірургічне, нефрологічне, кардіологічне, неврологічне чи інші відділення різних медичних установ, ендокринологічні центри.
Критерії діагностики
Глікемія натще означає рівень глюкози в крові зранку перед сніданком, після попереднього голодування > 8 год.
ГТТ (глюкозотолерантний тест) здійснюється для діагностики ранніх стадій ЦД типу 2, порушення толерантності до глюкози, асимптоматичних порушень вуглеводного обміну (клас I, рівень доказовості В). При цьому глікемія визначається до і через 2 год. після перорального навантаження глюкозою (для дорослих - 75 г глюкози, розчиненої в 300 мл води; для дітей - 1,75 г глюкози на 1 кг маси тіла, але не більше 75 г; випити впродовж 3-5 хв.).
З епідеміологічною метою чи для скринінгу достатньо одного визначення рівня глюкози натще або через 2 год. після цукрового навантаження при ГТТ. Діагноз ЦД завжди повинен бути підтверджений повторним тестуванням в подальші дні, за винятком безсумнівної гіперглікемії з вираженою декомпенсацією вуглеводного обміну або наявністю клінічних симптомів.
Діагностичні критерії ЦД та інших порушень вуглеводного обміну (ВООЗ, 1999)
--------------------------------------------------------------------
| Діагноз | Визначення | Концентрація глюкози, ммоль/л |
| | глюкози в |--------------------------------------|
| | крові | Цільна кров | Плазма |
| | |-------------------------+------------|
| | | Венозна | Капілярна | Венозна |
|-------------+-------------+------------+------------+------------|
|Норма |Натще |> 3,3 < 5,5 |> 3,3 < 5,5 |> 4,0 < 6,1 |
| |-------------+------------+------------+------------|
| |Через 2 год. | < 6,7 | < 7,8 | < 7,8 |
| |після ГТТ | | | |
|-------------+-------------+------------+------------+------------|
|Цукровий |Натще | > 6,1 | > 6,1 | > 7,0 |
|діабет |-------------+------------+------------+------------|
| |Через 2 год. | > 10,0 | > 11,1 | > 11,1 |
| |після ГТТ | | | |
| |або випадкове| | | |
| |визначення | | | |
| |глікемії в | | | |
| |будь-який час| | | |
| |доби | | | |
| |незалежно від| | | |
| |прийому їжі | | | |
|-------------+-------------+------------+------------+------------|
|Порушена |Натще | < 6,1 | < 6,1 | < 7,0 |
|толерантність|-------------+------------+------------+------------|
|до глюкози |Через 2 год. |> 6,7 < 10,0|> 7,8 < 11,1|> 7,8 < 11,1|
| |після ГТТ | | | |
|-------------+-------------+------------+------------+------------|
|Порушена |Натще |> 5,6 < 6,1 |> 5,6 < 6,1 |> 6,1 < 7,0 |
|глікемія |-------------+------------+------------+------------|
|натще |Через 2 год. | < 6,7 | < 7,8 | < 7,8 |
| |(якщо | | | |
| |визначається)| | | |
--------------------------------------------------------------------
Критерії компенсації вуглеводного обміну при ЦД типу 1 та та ЦД типу 2
---------------------------------------------------------------------
| Показники |Компенсація|Субкомпенсація|Декомпенсація|
|--------------------------+-----------+--------------+-------------|
| НвА1с | < 7,0 | 7,1-7,5 | > 7,5 |
|--------------------------+-----------+--------------+-------------|
|Контроль |Глікемія натще | 5,0-6,0 | 6,1-6,5 | > 6,5 |
|глюкози в |---------------+-----------+--------------+-------------|
|капілярній|Постпрандіальна| 7,5-8,0 | 8,1-9,0 | > 9,0 |
|крові, |глікемія (ч/з | | | |
|ммоль/л |2 год. після | | | |
| |прийому їжі) | | | |
| |---------------+-----------+--------------+-------------|
| |Глікемія перед | 6,0-7,0 | 7,1-7,5 | > 7,5 |
| |сном | | | |
---------------------------------------------------------------------
Визначення ступеня тяжкості цукрового діабету
Легка форма
- ЦД типу 2 на дієтотерапії без мікро- і макросудинних ускладнень
Середньої важкості
- ЦД типу 1 та 2 на цукрознижуючій терапії без ускладнень або за наявності початкових стадій ускладнень: діабетична ретинопатія непроліферативна стадія; діабетична нефропатія на стадії мікроальбумінурії; діабетична полінейропатія.
Важка форма
- Лабільний перебіг ЦД (часті гіпоглікемії і/або кетоацидотичні стани)
- ЦД типу 1 та 2 з тяжкими судинними ускладненнями: діабетична ретинопатія, препроліферативна або проліферативна стадії; діабетична нефропатія, стадія протеїнурії, або хронічної ниркової недостатності; синдром діабетичної стопи; автономна полінейропатія; постінфарктний кардіосклероз; серцева недостатність; стан після перенесеного інсульту або порушень мозкового кровообігу; оклюзійне ураження судин нижніх кінцівок.
Вимоги до формулювання діагнозу при цукровому діабеті:
Цукровий діабет типу 1 (типу 2), середньої важкості або важкої форми (легка форма для типу 2) у фазі компенсації (субкомпенсації, декомпенсації)
- Або цукровий діабет внаслідок ... (зазначити причину)
Діабетичні мікроангіопатії:
- Ретинопатія (вказати стадію на лівому оці (0S), на правому оці (OD); стан після лазерофотокоагуляції або оперативного лікування (за наявності) з ... року
- Нефропатія (вказати стадію)
Діабетична нейропатія (вказати форму)
Синдром діабетичної стопи (вказати форму)
Діабетичні макроангіопатії:
- ІХС (вказати форму)
- Серцева недостатність (вказати ступінь за NYHA).
- Цереброваскулярні захворювання (вказати які).
- Периферична ангіопатія (вказати тип і стадію)
Артеріальна гіпертензія (вказати ступінь)
Дисліпідемія (за наявності)
Супутні захворювання.
Перелік та обсяг медичної допомоги
Амбулаторно-поліклінічний етап
- Збір анамнезу хвороби та життя
- Загальний огляд з оцінкою фізичного стану
- Глікемія натще, постпрандіальна
- Загальний аналіз крові
- Загальний аналіз сечі, глюкозурія, ацетонурія, мікроальбумінурія
- Аналіз калу на яйця гельмінтів, копрограма
- Рівень глікозильованого гемоглобіну
- Біохімічні показники: АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, сечовина тощо
- Рівень імунореактивного інсуліну, С-пептиду
- Флюорографія
- ЕКГ
- УЗД внутрішніх органів (за показаннями)
- Ехокардіографія (за показаннями)
- Консультації лікарів: окуліста, хірурга, невропатолога, кардіолога, а також психолога або психотерапевта та інших спеціалістів, профіль яких визначається характером виявлених змін
Середня тривалість стаціонарного лікування:
- 10-14 днів - для досягнення стану компенсації ЦД
Критерії ефективності лікування в стаціонарі:
- Суттєве покращення, покращення, без змін, прогресування, погіршення
Очікувані результати лікування:
- досягнення компенсації цукрового діабету (глікемії протягом доби)
- запобігання розвитку гострих і хронічних ускладнень
- покращення якості життя.
ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ТИПУ 1
Код МКХ 10-Е.10
Визначення: Цукровий діабет, що розвинувся внаслідок деструкції бета-клітин підшлункової залози під впливом різних ендогенних та екзогенних чинників, і характеризується абсолютною інсуліновою недостатністю.
Терапевтична мета при ЦД типу 1 (European Diabetes Policy Group)
1. Показники вуглеводного обміну (можливі відхилення)
------------------------------------------------------------------
| Показники | Адекватний | Неадекватний |
| | рівень | рівень |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|НвА1с, % (норма 4,0-6,0) | 6,0-7,5 | > 7,5 |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Контроль глюкози|Натще/перед | 5,1-6,5 | > 7,5 |
|в крові ммоль/л |їжею | | |
| |---------------+---------------+---------------|
| |Через 2 год. | 7,6-9,0 | > 9,0 |
| |після їжі | | |
| |---------------+---------------+---------------|
| |Перед сном | 6,0-7,5 | > 7,5 |
| |---------------+---------------+---------------|
| |Вночі | 3,6-6,0 | > 7,0 |
------------------------------------------------------------------
2. Показники ліпідного обміну
------------------------------------------------------------------
| Показники, ммоль/л | Ризик серцево-судинних |
| | ускладнень |
|---------------------------------------+------------------------|
| | Цільові значення |Низький|Помірний|Високий|
|-------------------+-------------------+-------+--------+-------|
|Загальний | < 4,4 | < 4,8 |4,8-6,0 | > 6,0 |
|холестерин | | | | |
|-------------------+-------------------+-------+--------+-------|
|Холестерин ЛПНЩ | < 1,8 | < 3,0 |3,0-4,0 | > 4,0 |
|-------------------+-------------------+-------+--------+-------|
|Холестерин ЛПВЩ | Чол. > 1,0 | > 1,2 |1,0-1,2 | < 1,0 |
| | Жін. > 1,2 | | | |
|-------------------+-------------------+-------+--------+-------|
|Тригліцериди | < 1,7 | < 1,7 |1,7-2,2 | > 2,2 |
------------------------------------------------------------------
3. Показники контролю артеріального тиску
------------------------------------------------------------------
| | Низький ризик |Помірний ризик | Високий ризик |
| | ангіопатії | ангіопатії | ангіопатії |
|----------------+---------------+---------------+---------------|
| Рівень АТ, | < 130/80 | 130-140/80-85 | > 140/85 |
| мм рт.ст. | | | |
------------------------------------------------------------------
Лікування цукрового діабету типу 1
1. Інсулінотерапія
2. Дієтотерапія
3. Фізичні навантаження
4. Навчання і самоконтроль та психологічна підтримка
Дієтотерапія (клас I, рівень доказовості А):
1. З повсякденного раціону виключаються продукти з глікемічним індексом (ГІ) 70-100%, обмежуються продукти з ГІ 70-65% - вуглеводи (цукор, мед, солодкі кондитерські вироби, варення, солодкі напої).
2. Добова калорійність забезпечується: вуглеводами (на 55-60%), білками (15-20%), жирами (20-25%).
3. Обмеження насичених жирних кислот до 10%; заміщення насичених жирів моно- і поліненасиченими (співвідношення 1:1:1), крім дітей дошкільного віку.
4. Після розрахунку кількості калорій, що припадають на вуглеводи, визначають кількість хлібних одиниць (ХО) для можливості проведення взаємозаміни продуктів (10-12 г вуглеводів їжі прийнято за 1 ХО) з врахуванням ГІ продуктів.
Режим фізичних навантажень (клас I, рівень доказовості А):
1. Фізичні навантаження підвищують чутливість до інсуліну і знижують рівень глікемії.
2. Ризик гіпоглікемій підвищується впродовж фізичного навантаження і в найближчі 12-40 годин після періоду тривалих і тяжких фізичних навантажень.
3. При легких і помірних фізичних навантаженнях тривалістю не більше 1 години необхідний додатковий прийом вуглеводів до і після занять спортом (15 г легкозасвоюваних вуглеводів на кожних 40 хвилин занять спортом).
4. При помірних фізичних навантаженнях тривалістю понад 1 годину та інтенсивному спорті необхідне зниження дози інсуліну, який діє під час і в подальші 6-12 годин після фізичного навантаження, на 20-50%.
5. Рівень глюкози в крові слід вимірювати до, під час і після фізичного навантаження.
6. При декомпенсації ЦД, особливо в стадії кетоацидозу, фізичні навантаження протипоказані.
7. Фізичні навантаження повинні бути регулярними, не травматичними.
Інсулінотерапія хворих на цукровий діабет типу 1
Основним методом лікування ЦД типу 1 є замісна інсулінотерапія (клас I, рівень доказовості А). Для лікування дорослих хворих на ЦД типу 1 в Україні застосовуються свинячі, людські генноінженерні і напівсинтетичні інсуліни, аналоги інсуліну людини. Основний вид - людські генно-інженерні інсуліни (клас II А, рівень доказовості В).
При вперше виявленому ЦД типу 1 лікарським засобом вибору є людські генно-інженерні інсуліни (клас II А, рівень доказовості В). Аналоги інсуліну людини призначаються у випадках непереносимості інших видів інсуліну, лабільному перебігу ЦД зі схильністю до тяжких гіпоглікемій. Не рекомендується переведення хворих з одних видів інсуліну на інші за умов досягнення стану компенсації цукрового діабету (клас II А, рівень доказовості В). У дітей та підлітків до 18 років, хворих на цукровий діабет типу 1 рекомендованим лікарським засобом вибору є людські генно-інженерні інсуліни (клас II А, рівень доказовості В).
Препарати інсуліну, які використовуються для лікування хворих на цукровий діабет типу 1
------------------------------------------------------------------
| Препарат | Початок дії | Пік дії |Тривалість дії|
| інсуліну | | | |
|----------------+----------------+---------------+--------------|
|Короткої дії | через 30 хв. |через 1-3 год. | 5-8 год. |
|----------------+----------------+---------------+--------------|
|Аналоги інсуліну|через 10-20 хв. | через 0,5- | 2-5 год. |
|людини | | 3 год. | |
|ультракороткої | | | |
|дії | | | |
|----------------+----------------+---------------+--------------|
|Середньої |через 1-1,5 год.|через 4-12 год.| 12-24 год. |
|тривалості дії | | | |
|----------------+----------------+---------------+--------------|
|Заздалегідь |через 0,5-1 год.|через 1-8 год. | 12-24 год. |
|змішаний | | | |
|----------------+----------------+---------------+--------------|
|Заздалегідь |через 10-20 хв. |через 1-4 год. | 15-24 год |
|змішаний аналог | | | |
|інсуліну людини | | | |
|тривалої дії | | | |
|----------------+----------------+---------------+--------------|
|Аналог інсуліну | через 1 год | безпіковий | До 24 год. |
|людини тривалої | | | |
|дії | | | |
------------------------------------------------------------------
Після встановлення діагнозу ЦД 1 типу, призначається інсулін короткої дії підшкірно перед основними прийомами їжі (4-6 разів на день), іноді можлива комбінація швидкодіючого і тривалої дії інсуліну два рази в день. Доза інсуліну змінюється залежно від рівня глікемії. При необхідності, додатково роблять ін'єкції в 24 і 6 годин, а при вираженій декомпенсації вуглеводного обміну - і в 3.00, але в меншій кількості інсуліну з урахуванням відсутності прийому їжі вночі (клас 1, рівень доказовості А).
Через декілька днів переходять на комбіноване введення інсулінів (або аналогів) продовженої дії (перед сніданком і на ніч) і короткої дії (перед основними прийомами їжі). Потреба в інсуліні при декомпенсації може перевищувати 1,5-2 ОД/кг маси тіла на добу. Після досягнення компенсації вуглеводного обміну доза інсуліну, зазвичай, знижується (клас I, рівень доказовості А).
Режими інсулінотерапії
------------------------------------------------------------------
| Перед сніданком | Перед обідом | Перед вечерею | Перед сном |
|------------------+---------------+----------------+------------|
| К(А) | К(А) | К(А) | П |
|------------------+---------------+----------------+------------|
| К(А) + П | К(А) | К(А) + П | - |
|------------------+---------------+----------------+------------|
| К(А) + П | К(А) | К(А) | П |
|------------------+---------------+----------------+------------|
| К(А) + Т | К(А) | К(А) | - |
|------------------+---------------+----------------+------------|
| К(А) | К(А) | К(А) | Т |
|------------------+---------------+----------------+------------|
| К(А) + П або З | | К(А) + П або З | |
------------------------------------------------------------------
Примітка. К - інсулін короткої дії; П - інсулін середньої тривалості дії; А - аналоги інсуліну ультракороткої дії; Т - аналоги інсуліну тривалої дії; З - зазделегідь змішаний інсулін (або аналог).
Орієнтовний розподіл дози інсуліну: перед сніданком і обідом - 2/3 від добової дози; перед вечерею і сном - 1/3 від добової дози. Найбільш раціональним варіантом вважається режим інтенсифікованої інсулінотерапії (базисно-болюсна схема) - багаторазових ін'єкцій інсуліну, імітуючий фізіологічну секрецію інсуліну (клас I, рівень доказовості А).
Добова потреба в інсуліні:
Середня добова потреба інсуліну у хворого на цукровий діабет 1 типу становить 40-60 ОД (клас II А, рівень доказовості С).
Дебют діабету - 0,5-0,6 ОД/кг
Період ремісії ("Медовий місяць") - < 0,4 ОД/кг
Тривалий діабет - 0,7-0,8 ОД/кг
Декомпенсація (період пубертації, кетоацидоз) - 1,0-1,5 ОД/кг
Доза для кожного хворого залежить від його індивідуальної потреби і залежить від маси тіла, дієти, фізичних навантажень, супутніх захворювань та ін.
Корекцію дози інсуліну слід здійснювати щоденно на підставі даних самоконтролю глікемії впродовж доби.
Вагітні жінки з ЦД, хворі на ЦД з проліферативною ретинопатією, зі зниженням зору, діти та підлітки повинні бути забезпечені шприц-ручками для введення інсуліну/ (клас I, рівень доказовості А).
Показання для госпіталізації:
- вперше виявлений ЦД за відсутності діабетичного кетоацидозу - для призначення і підбору інсулінотерапії, навчання за програмою в "Школі самоконтролю хворого на цукровий діабет";
- діабетичний кетоацидоз;
- декомпенсація ЦД, в т.ч. при супутніх захворюваннях, яка не корегується в амбулаторних умовах;
- швидке прогресування хронічних ускладнень ЦД.
Показання для термінової госпіталізації у відділення або палату інтенсивної терапії:
- розвиток гострих ускладнень ЦД (коматозних станів);
- виражене зневоднення;
- приєднання інфекцій.
------------------------------------------------------------------
| Діагностичні дослідження і консультації |
|----------------------------------------------------------------|
|Показник |Частота |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Самоконтроль глікемії (3-4 рази |У дебюті захворювання і при |
|на добу) |декомпенсації - щоденно |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Глікозильований гемоглобін |1 раз на 6 місяців, за |
| |показаннями - частіше |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Біохімічний аналіз крові |1 раз на 6 місяців |
|(загальний білок, холестерин, | |
|тригліцериди, білірубін, АСТ, | |
|АЛТ, сечовина, креатинін, | |
|калій, натрій, кальцій) | |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Загальний аналіз крові |1 раз на 6 місяців |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Загальний аналіз сечі |За показаннями, але не менше |
| |2 разів на рік |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Мікроальбумінурія |1 раз на рік |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Контроль АТ |При кожному відвідуванні лікаря|
|--------------------------------+-------------------------------|
|ЕКГ |Щорічно |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Огляд ніг |При кожному відвідуванні лікаря|
|--------------------------------+-------------------------------|
|Ендокринолог |Щомісячно та при необхідності |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Флюорографія ОГК |Щорічно |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Окуліст |Щорічно, за показаннями - |
| |частіше |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Невролог, хірург кабінету |Щорічно, за показаннями - |
|діабетичної стопи |частіше |
------------------------------------------------------------------
( Розділ "Цукровий діабет 2 типу" виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я N 1118 від 21.12.2012 )( Протокол в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я N 574 від 05.08.2009; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 1118 від 21.12.2012 )
Директор Департаменту розвитку медичної допомоги населенню | М.П.Жданова |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров'я України
22.05.2009 N 356
в редакції наказу
МОЗ України
05.08.2009 N 574
( v0574282-09 )
ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим з діабетичною нейропатією
Код МКХ 10:
Е 10.4, або Е 11.4 - Діабетична нейропатія
G 63.2 - полінейропатія
G 99.0 - полінейропатія автономна, нейропатія автономна
G 59.0 - мононейропатія
G 73.0 - аміотрофія
Визначення: Діабетична нейропатія (ДН) - комплекс клінічних і субклінічних синдромів, що характеризується дифузним або вогнищевим ураженням периферичних і/або автономних нервових волокон внаслідок ЦД.
Сфера дії протоколу: амбулаторна - кабінети лікарів-ендокринологів та неврологів поліклінік; стаціонарна - ендокринологічні чиневрологічні відділення, ендокринологічні або неврологічні центри.
Умови, за яких показане надання медичної допомоги:
Амбулаторні умови: I - ланка (загальна) - скерування хворого на ЦД на консультацію до ендокринолога та невролога; II - ланка (спеціалізована) - діагностика, диференціальна діагностика, скерування хворого в ендокринологічне чи неврологічне відділення різних медичних установ, ендокринологічні або неврологічні центри, після стаціонарного лікування - скерування до лікаря-ендокринолога, який здійснює диспансерне спостереження.
Спеціалізовані стаціонарні умови: діагностика, диференціальна діагностика, лікування хворого в ендокринологічному чи неврологічному відділенні різних медичних установ, ендокринологічних або неврологічних центрах.
Класифікація (формулювання діагнозу)
Ураження центральної нервової системи:
- Енцефалопатія
- Мієлопатія
Ураження периферичної нервової системи:
- Діабетична хронічна сенсорно-моторна полінейропатія (діабетична полінейропатія): сенсорна форма (симетрична, несиметрична); моторна форма (симетрична, несиметрична); сенсорно-моторна форма (симетрична);
- Діабетична мононейропатія (ізольоване ураження провідних шляхів черепних або спинномозкових нервів);
- Автономна (вегетативна) нейропатія: кардіоваскулярна; шлунково-кишкова; сечостатева (діабетична цистопатія); порушення розпізнавання гіпоглікемії; інші.
Діагностика діабетичної полінейропатії (ДН):
Дослідження для діагностики нейропатії у хворих на ЦД типу 1 проводять через 1 рік після дебюту ЦД, у хворих на ЦД типу 2 - з моменту діагностики ЦД.
Перелік обов'язкових досліджень для діагностики ДН:
1. Огляд ніг для виявлення сухості шкіри, гіперкератозу, мозолів, інфікованих уражень шкіри, порушеного стану нігтів.
2. Оцінка сухожильних рефлексів (колінного, ахілового).
3. Оцінка тактильної чутливості (монофіламентом).
4. Оцінка больової чутливості (тупим кінцем голки).
5. Оцінка температурної чутливості.
6. Оцінка пропріоцептивної чутливості (сенситивна атаксія - нестійкість у позі Ромберга).
7. Визначення вібраційної чутливості (градуйованим камертоном).
8. Ортостатична проба (зниження АТ > 30 мм рт.ст. при зміні положення з горизонтального у вертикальне).
Перелік додаткових досліджень:
1. Електроміографія
2. Проба Вальсальви
3. Тест глибокого дихання
4. Тест коефіцієнта 30:15
5. УЗД сечового міхура або радіоізотопна цистографія з визначенням об'єму залишкової сечі, урофлоуметрія
6. R-скопія шлунка до та через 60 і 120 хвилин після його заповнення рентген контрастною речовиною
7. Ультразвукова холецистографія натще та протягом 60 хвилин після жовчогінного сніданку
Дистальна полінейропатія (ДПН)
Сенсорна: Біль в ногах гострий пекучий або ниючий, що посилюється в спокої, особливо вночі, оніміння, парестезії, у т.ч. болісні, напруженість, поколювання, зниження порогу тактильної, больової, температурної чутливості, суглобного відчуття. Зниження амплітуди потенціалу дії та швидкості поширення збудження при ЕМГ сенсорного нерву.
Моторна: Нічні судоми в м'язах, слабкість в м'язах, атрофії, нестійкість ходи, зниження ахіллового рефлексу, можливі мікросимптоми у вигляді зміни зіничних рефлексів, слабкості конвергенції, однобічного зниження рогівкового рефлексу, легка атаксія. Зниження амплітуди потенціалу дії та швидкості поширення збудження при ЕМГ рухового нерву.
Автономна (вегетативна) нейропатія (ДАН) - розвивається, зазвичай, через 5-10 років від початку ЦД. У більшості хворих вона має безсимптомний перебіг, поки патологічні зміни не стануть стійкими. Автономна нейропатія спричиняє порушення рухової і сенсорної функції різних органів і систем.
Клініка залежить від змін іннервації того чи іншого органу:
- Кардіопатія: Головокружіння при вставанні як прояв ортостатичної гіпотонії; зниження АТ при вставанні з ліжка більш, ніж на 30 мм рт.ст.; постійна тахікардія, тахікардія спокою, патологічна проба Вальсальви: зниження коефіцієнту Вальсальви < 1,21; тест глибокого дихання: max R-R на видиху/max R-R на вдиху < 1,21;
- Нейропатія сечового міхура: Атонія його, зменшення частоти сечовипускань, нетримання сечі (самоспорожнювання його), збільшення залишкового об'єму сечового міхура;
- Нейропатія шлунка: Гастропарез - відчуття переповнення шлунка, нудота, блювання, анорексія, рефлекс;
- Діабетична ентеропатія, діабетична діарея: безболісна діарея, виникає ввечері та вночі, запори, які можуть змінюватися проносами.
- Нейропатія шкіри: Порушення потовиділення - пітливість після прийому їжі (особливо гострої), сухість ніг (ангідроз).
Центральна нейропатія
- Церебрастенічний синдром: неврозоподібний стан, порушення сну, зниження пам'яті, апатія, пригнічений стан, депресія за типом астено-іпохондричного синдрому, обесивно-фобічний синдром тощо
- Енцефалопатія: стійка органічна церебральна патологія з відповідними клінічними ознаками та змінами в неврологічному статусі.
- Дисциркуляторні розлади судинного генезу: головокружіння, шум у вухах, нестійкість психіки, коливання мнестичних порушень, дисфоричні розлади, порушення темпу психічної діяльності.
Лікування ДП.
1. Компенсація цукрового діабету (НвА1с < 7,0%) (клас I, рівень доказовості А).
2. Сірковмісні препарати: альфа-ліпоєва (тіоктова) кислота, унітіол, тіосульфат натрію (клас II А, рівень доказовості В ).
3. Комплекс вітамінів групи В (клас II А, рівень доказовості В).
4. Симптоматична терапія больового синдрому і судом (габапентин, нестероїдні протизапальні препарати, анальгетики, трициклічні антидепресанти, протисудомні та ін.), (клас II А, рівень доказовості В).
5. Судинорозширювальні засоби (клас II В, рівень доказовості С).
6. Фізіотерапевтичне лікування
7. ЛФК
Лікування ДАН.
При вегетативних розладах проводиться вищезгадане в пунктах 1, 2, 3, 4 лікування, а також можуть бути застосовані наступні лікувальні заходи і препарати симптоматичної дії, дія яких спрямована на покращення ушкодженої функції органа чи системи:
1). Діабетична кардіоваскулярна автономна нейропатія
а) При ортостатичній гіпотонії для підтримання постійного об'єму крові у вертикальному положенні для збільшення ОЦК:
- Високе положення голови і верхньої частини тулуба під час сну
- Прийом їжі часто - 5-6 разів на добу
- Прийом повареної солі 3-4 г/добу, рідини - до 2,5-3 л/добу
- Туге бинтування ніг, тазового пояса, живота, еластичні панчохи
- Рухова активність з ізотонічними навантаженнями
- Уникнення тривалого перебування у ліжку
б) При підвищенні активності симпатичної нервової системи:
- мінералокортикоїди
- альфа-адреноміметики
- зменшення вазодилятації: НПЗС, бета-блокатори.
2). Діабетична шлунково-кишкова автономна нейропатія
- Вживання їжі, що легко засвоюється (обмеження жирів, клітковини)
- Прийом проносних (при запорах)
- Холіноміметики
- Антихолінестеразні препарати
3) Діабетична цистопатія (нейропатія сечового міхура)
- Підвищення скорочення детрузора - холінергічні препарати
- Поліпшення роботи сфінктеру - а-адреноміметики
- Електростимуляція м'язів тазового поясу
Показання до госпіталізації в ендокринологічне або неврологічне відділення:
- больовий синдром при нейропатії нижніх кінцівок;
- для корекції лікування при виражених проявах нейропатії, особливо автономної.
Середня тривалість стаціонарного лікування:
- до 15-20 днів (для досягнення стабілізації процесу).
Диспансерне спостереження:
------------------------------------------------------------------
| Обстеження: |Диспансерний|
|---------------------------------------------------| нагляд |
| Дослідження, спеціалісти | Частота | |
|----------------------------------+----------------+------------|
|Невролог з визначенням всіх видів |2 рази на рік |Довічний |
|чутливості (тактильної, | | |
|вібраційної, больової, | | |