• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження методичних вказівок "Санітарно-вірусологічний контроль водних обєктів"

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Перелік, Список, Вказівки від 30.05.2007 № 284
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Перелік, Список, Вказівки
  • Дата: 30.05.2007
  • Номер: 284
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Перелік, Список, Вказівки
  • Дата: 30.05.2007
  • Номер: 284
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
30.05.2007 N 284
Про затвердження методичних вказівок "Санітарно-вірусологічний контроль водних об'єктів"
Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення державного санітарно-епідеміологічного нагляду
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити методичні вказівки "Санітарно-вірусологічний контроль водних об'єктів" (додаються).
2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду (Пономаренко А.М.) ці методичні вказівки довести до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Пономаренка А.М.
Перший заступник Міністра,
головний державний
санітарний лікар України


С.П.Бережнов
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров'я України
30.05.2007 N 284
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
"Санітарно-вірусологічний контроль водних об'єктів"
1. Загальні положення
1.1. Методичні вказівки "Санітарно-вірусологічний контроль водних об'єктів" (далі - методичні вказівки) встановлюють єдині вимоги щодо організації відбору проб та виконання санітарно-вірусологічних досліджень води різного виду водокористування і ступеня забруднення по відношенню до її епідемічної безпеки за санітарно-вірусологічними показниками, у т.ч. питної води за показниками Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом МОЗ України від 23.12.96 N 383, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.04.97 за N 136/1940.
1.2. Методичні вказівки призначені для використання при здійсненні контролю якості води (питної, господарсько-побутового призначення, відкритих водойм, стічної, води для зрошення сільськогосподарських угідь тощо) за вірусологічними показниками під час проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та можуть бути використані для проведення відомчого та всіх інших видів контролю, незалежно від підпорядкованості і форм власності лабораторій.
2. Терміни та їх визначення
У цих методичних вказівках застосовуються такі умовні скорочення:
АГ - антиген
АТ - антитіло
БТО - бляшкоутвірних одиниць
ВТС - вірусне транспортне середовище
ВГА та ВГЕ - вірус гепатиту А та вірус гепатиту Е
ГГМКК - гідрогель метилкремнієвої кислоти
ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота
ЕМ - електронна мікроскопія
ЕД - еритроцитарний діагностикум
ЕФ - електрофорез
ІЕМ - імунна електронна мікроскопія
ІАР - імунна асцитна рідина
ІФА - імуноферментний аналіз
ІХА - імунохроматографічний аналіз
ККІД - доза, інфікуюча в 50% культуру клітин
50/мкл
НВЧ - найбільш вірогідне число
НК - негативний контроль
НКЗ - негативний контрольний зразок
НПЕВ - неполіомієлітні ентеровіруси
НЦМ - нітроцелюльозна мембрана
МФА - метод флуоресціюючих антитіл
ПААГ - поліакриламідний гель
ПЕГ - поліетиленгліколь
ПЛР - полімеразна ланцюгова реакція
ПК - позитивний контроль
ПКЗ - позитивний контрольний зразок
РВ - ротавірус
РЛА - реакція латексаглютинації
РН - реакція нейтралізації
РНГА - реакція непрямої гемаглютинації
РНК - рибонуклеїнова кислота
РотаАГ - ротавірусні антигени
РВІ - ротавірусна інфекція
ФП - фільтр Петрянова
ЦПД - цитопатична дія
ЦПД - мінімальна доза вірусу, що викликає цитопатичну
50/мл дію в 50% заражених клітинних культур
(клітинних моношарів)
3. Відбір проб для досліджень
Основними об'єктами санітарно-вірусологічного дослідження є:
- стічні води;
- стічні води на етапах очистки та знезаражування;
- вода відкритих водойм, що використовуються як джерела водопостачання;
- водопровідна вода;
- вода підземних джерел;
- питна вода у розвідній водопровідній мережі;
- вода питна доочищена;
- вода питна бутильована;
- вода морських і прісних водойм, що використовуються для рекреаційних потреб;
- вода плавальних басейнів та аквапарків.
Санітарно-вірусологічне дослідження водних об'єктів здійснюється під час проведення запобіжного та поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду, а також за епідемічними показаннями.
Санітарно-вірусологічне дослідження води складається з етапів:
- відбір проб для дослідження;
- підготовка проб для дослідження (первинна обробка матеріалу);
- концентрація вірусів у пробах води;
- деконтамінація вірусного концентрату;
- вірусологічне дослідження (виділення вірусу або виявлення його антигенів та фрагменту геному).
Відбір проб води здійснюють, дотримуючись загальних вимог, що забезпечують збереження вірусів у пробі та не допускають забруднення вторинною мікрофлорою. Проби відбирає проінструктований працівник лабораторії, який працює в медичному халаті (спецодязі) та латексних або гумових рукавичках. Після відбору проб рукавички обробляють 70% етиловим спиртом, по завершенню роботи - халати та рукавички підлягають стерилізації.
Одержаний матеріал маркують, заповнюють направлення на дослідження, зазначаючи місце (населений пункт), точку відбору, назву проби та дату (число, місяць, рік). Термін доставки матеріалу в лабораторію повинен не перевищувати 6 годин з моменту його відбору. Проби води доставляють у лабораторію, дотримуючись правил холодового ланцюга (з холодовими елементами в сумках - холодильниках, пластикових коробках тощо). Доставлений матеріал обробляють у лабораторії в перші години з моменту його надходження. Якщо не можливо провести дослідження в цей день, можна зберігати доставлені проби при температурі +4 +- 0,1 град. С впродовж доби. Кожну пробу обов'язково реєструють в робочому журналі.
3.1. Стічні води
Місцями відбору проб стічних вод є оглядові колодязі, відкриті частини колектора, а також очисні споруди до і після очистки. За умови поточного санітарного нагляду (систематичного вірусологічного контролю) за стічними водами проби відбирають 1-2 рази на місяць, у разі зміни епідемічної ситуації кратність взяття проб визначає епідеміолог.
Відбір проб стічної води здійснюють різними методами. Існують два принципово відмінних між собою способи відбору проб води. Перший спосіб можна визначити як "захват" (grab), а другий - як "засідка" чи "ловушка" (trap). При першому способі відбір проб води здійснюється одномоментно в певний проміжок часу у стерильний посуд. Проби у другий спосіб відбираються з попередньою адсорбцією вірусів безпосередньо у воді досліджуваного об'єкту. Такий спосіб відбору проб ще має назву адсорбційного і здійснюється за допомогою марлевих тампонів за Moore та пакетиків, що заповнені адсорбуючим матеріалом (з іонообмінними смолами, макропористим склом, активованим вугіллям, бентонітом тощо).
Вибір методу відбору залежить від можливостей вірусологічної лабораторії, умов транспортування та від того, наскільки цей метод є зручним для співробітників лабораторії в подальшій роботі.
Важливо враховувати доступність та необхідну стандартизацію адсорбенту!
Відбір проб за допомогою марлевих тампонів
Проби стічної води можна відбирати за допомогою марлевих тампонів за Moore: нарізають марлю на серветки, розміром 10 х 10 см, кладуть їх одну на одну пошарово в 48 шарів, пронизують через них капронову шворку або нитку і міцно фіксують усі шари марлі, запаковують тампон у папір, стерилізують, лишаючи кінець шворки в 1,5 м ззовні. У місці відбору проб фіксують вільний кінець шворки на дроті, що закріплений над колектором, знімають обгортку і занурюють тампон на 1-2 доби в потік стічних вод. Після експозиції тампони витягують, переносять в стерильний поліетиленовий мішечок чи в стерильну скляну банку та щільно (герметично) закривають.
Недоліком відбору проб за допомогою марлевих тампонів є неможливість забезпечити необхідну стандартизацію адсорбенту.
Проте метод надзвичайно простий, доступний та економічний.
Відбір проб стічних вод в посуд
Відбір проб води способом "захват" одномоментно є більш перспективним і надійним способом, регламентованим ВООЗ в рекомендаціях щодо нагляду за поліовірусом в об'єктах довкілля.
Пробу із загального потоку стічних вод можна відбирати вручну за допомогою спеціального пристрою (батометру) у стерильний скляний посуд об'ємом 1,0 л (наприклад, дуже зручно відбирати у стерильні скляні пляшки об'ємом 500 мл з-під поживних середовищ для культури клітин) або матраци для культури клітин, об'ємом 1,0-1,5 л, які заповнюють на дві третини.
Сучасні очисні споруди оснащені автоматичними пристроями для відбору проб води у скляний посуд з чітко фіксованим інтервалом часу впродовж доби. З отриманих у такий спосіб проб надалі слід готувати змішану пробу і використовувати її для дослідження.
Стерильний скляний посуд слід відкривати безпосередньо перед відбором проби води. Споласкувати посуд або торкатись будь-яких предметів пробкою або краями посуду забороняється!
3.2. Вода поверхневих та підземних водойм (моря, водосховища, штучні та природні водойми, озера, річки, артезіанські свердловини, криниці)
Дослідження води поверхневих та підземних водойм проводять переважно при виборі джерела для централізованого господарсько-питного водопостачання або для оцінки санітарного стану місць відпочинку (наприклад, пляжів) за епідеміологічними показниками.
При виборі поверхневих водойм як джерела централізованого водопостачання місця для відбору проб води намічають відповідно до ГОСТу 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения".
При виборі підземних джерел водопостачання місця відбору проб намічають у відповідності з параграфом 3 того ж самого ГОСТу. Проби беруть 1-2 рази на місяць або за схемами, що розробляє санепідслужба з урахуванням санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації.
Відбір проб безпосередньо з берега річки або озера не бажаний.
Воду з відкритих водойм, криниць, калтажів тощо забирають вручну за допомогою батометра у стерильний посуд об'ємом 3 л. При відборі проб води поверхневих водойм використовують плавучі засоби, мости або помости. Проби відбирають з глибини 10-15 см від поверхні води, придонні проби - на рівні 30-50 см від дна. Об'єм однієї проби - 3 л.
Проби води підземних джерел (у тому числі артезіанських свердловин) відбирають після тривалого відкачування води до встановлення постійного динамічного рівня у стерильний посуд об'ємом 10 л. Це, як правило, відносно чиста вода, її використовують для водозбірних колонок та водопроводів, тобто це питна вода. Посуд наповнюють водою та щільно закривають стерильною гумовою пробкою або кришечкою.
3.3. Питна вода
Проби води централізованого водопроводу беруть для дослідження в розвідній водопровідній мережі відповідно вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом МОЗ України від 23.12.96 N 383.
Питну воду відбирають безпосередньо в стерильний посуд без застосування гумових (латексних) шлангів, водорозподільчих сіток або насадок. Перед відбором проб кран кінцевої ділянки периферійної водопостачальної мережі (або відвідний кран на етапі обробки води на водозабірних спорудах) тричі фламбують запаленим спиртовим факелом і спускають воду впродовж 10-15 хв. при повністю відкритому крані.
Якщо через відповідний кран вода тече постійно, то відбір проб води проводиться без фламбування запаленим спиртовим факелом, без змін напору води або у самій конструкції крану.
Об'єм однієї проби - 10 л.
Для нейтралізації залишків хлору в посуд для відбору проб перед стерилізацією додають гіпосульфіт натрію з розрахунку 20 мг на 1 л води!
4. Підготовка проб до дослідження
4.1. Обробка проб стічних вод
Проби стічної води, відібрані за допомогою марлевих тампонів за Moore, обробляють за методом Ріордана. Для цього в поліетиленовий мішечок з тампоном додають 10 мл розчину Хенкса (рН 7,4), перемішують, декілька разів стискаючи мішечок ззовні, через 1-2 хв. тампон віджимають та викидають.
У віджатій рідині вимірюють рН та доводять до значень 8,0-8,4, використовуючи 1 М розчин NaOH або 1 М розчин HCl. Про значення рН судять за зміною кольору індикаторної смужки. Із загальної кількості віджатої рідини відбирають тільки 100 мл в стерильну широкогорлу центрифужну склянку та центрифугують при 2000-3000 об./хв. впродовж 20 хв.
У стерильну центрифужну склянку переносять 20,0-50,0 мл надосаду, заморожують і зберігають при температурі -20 град. С впродовж однієї доби.
Через добу надосад розморожують при +20 град. С і повторно центрифугують у тому самому режимі. Після центрифугування відбирають надосад у стерильний скляний посуд. Маркують. Зразок готовий для подальшого дослідження.
Проби стічної води, відібрані в стерильний скляний посуд, поміщають у холодильник або у холодну кімнату при температурі +4 град. С. Стічній воді дають відстоятися впродовж 30 хв. у доставленому посуді, потім верхній шар стічної рідини в об'ємі 1,0 л відливають і маркують. Зразок готовий для подальшого дослідження.
Якщо відібрані проби стічної води дуже сильно забруднені твердими відходами, фекаліями або каламутні і мають майже чорний колір, то для прискорення осідання цих домішок проби попередньо центрифугують при 2000-3000 об./хв. впродовж 20 хв. або фільтрують через простерилізований фільтр, виготовлений з фільтрувального паперу або вати. Надосад або освітлений фільтрат відбирають в об'ємі 1 л та використовують для подальшого дослідження.
Доцільно половину проби стічної води використати для концентрування в ній вірусу, а другу половину зберігати як резерв при температурі +4 град. С до успішного завершення етапів концентрування та індикації вірусу.
4.2. Обробка води поверхневих та підземних водойм
Проби води, відібрані в стерильний посуд і доставлені в лабораторію, поміщають у холодильник або у холодну кімнату при температурі +4 град. С, дають відстоятися впродовж 30 хв. у доставленому посуді, а потім верхній шар води в об'ємі 2,0 л відливають і використовують для подальшого дослідження.
4.3. Обробка питної води
Проби питної води в об'ємі 10 л, відібрані в стерильний посуд і доставлені в лабораторію, поміщають у холодильник або холодну кімнату при температурі +4 град. С, дають відстоятися впродовж 30 хв. у доставленому посуді, а потім вдаються до дехлорування (див. Розділ 3.3).
Проби води, звільнені від хлору, використовують для подальшого дослідження.
5. Методи концентрації вірусів у пробах води
Методи, що застосовують для концентрації вірусів у пробах води, повинні відповідати таким вимогам: можливість концентрувати малу або навіть незначну кількість патогенних для людини вірусів, наявних у великих об'ємах води; забезпечувати відокремлення вірусів від бактерій та інших контамінантів; сконцентрований вірусний матеріал має зберігати життєздатність для подальшого вірусологічного дослідження.
Методи концентрації вірусів з води можна умовно поділити на групи:
- фізичні (ультрацентрифугування, фільтрація, ультрафільтрація, пінна флотація, електрофорез та електроосмос);
- фізико-хімічні (осадження за допомогою сульфату амонія, сульфату алюмінія, концентрація поліетиленгліколем, двохфазний метод із застосуванням ПЕГ 6000 та декстрану Т40 Amersham-Pharmacia та ін.);
- адсорбційні (адсорбція на марлевих тампонах, активованому вугіллі, природних мінеральних сорбентах - бентоніті, асканіті та ін., на іоно-обмінних смолах, аміноетоксиаеросилі, поліметилксилоксані, макро-пористому склі, двохфазний метод та ін.).
Вибір методу концентрації вірусів у пробах води залежить від багатьох чинників: ступеня забруднення води, чутливості методики, доступності стандартизованого адсорбенту, наявності відповідного обладнання (наприклад, ультрацентрифуг з охолодженням або спеціального обладнання для ультрафільтрації) та навантаження на лабораторію.
Санітарно-вірусологічний моніторинг за забрудненням води (стічної, поверхневих та підземних водойм, питної), як правило, в практичних лабораторіях проводиться за кількома показниками (ентеровіруси, ротавіруси, аденовіруси, віруси гепатиту А, коліфаги), тому доцільно використовувати такий спосіб концентрації і використовувати єдиний реактив для концентрації, який би дозволяв визначати декілька показників вірусів одномоментно.
Усі роботи, пов'язані з концентрацією та виділенням вірусів, здійснюються за умови дотримання правил безпеки (при роботі зі збудниками III-IV групи патогенності) у повній відповідності до регламентуючих документів (див. Список використаних джерел).
5.1. Концентрація вірусів методом фільтрації через фільтр з матеріалу Петрянова
Фільтр з матеріалу Петрянова (далі ФП) фіксують у будь-якому утримувачі фільтру, прикладаючи до решітки тою чи іншою його стороною, оскільки обидві поверхні фільтру ідентичні. Діаметр ФП може дорівнювати 3-14 см.
Досліджувану пробу води, що попередньо пройшла обробку (див. Розділ 4), пропускають під тиском через фільтрувальну установку або спеціальну насадку з утримувачем фільтру. Після проходження всієї досліджуваної проби води через фільтр та адсорбції на ньому вірусів його видаляють стерильним пінцетом із утримувача і вміщують у стерильну чашку Петрі.
Для елюції вірусу з поверхні фільтру на нього наносять 1 М розчин NaCl (елюент) з розрахунку 2,0 мл на 10 кв.см поверхні фільтра, тобто 2 мл рідини на фільтр діаметром 3 см. Фільтр промивають, піпетуючи рідину впродовж 2-3 хв., а далі рідину зливають у флакон і отримують елюат I. Процедуру елюції вірусів з фільтру повторюють, елюати I і II об'єднують.
Недоліком методу є швидке засмічення пор фільтру та неповна десорбція вірусу з його поверхні.
5.2. Концентрація вірусів методом осадження за допомогою алюмінія сульфату
Температуру попередньо обробленої проби води доводять до
+20 +- 1 град. С на водяній бані чи за допомогою термостату.
До 1 л води додають 2 мл 10% розчину алюмінія сульфату
(Al (SO ) ), ретельно перемішують, рН води краплинами доводять до
2 4 3
значень 5,4-5,8. Для цього застосовують 1 М розчин HCl або 1 М
розчин NaOH.
Досліджувану пробу (рН 5,4-5,8) із внесеним в неї розчином алюмінія сульфату витримують при температурі +18-20 град. С впродовж 4 годин, або при температурі +4 град. С - впродовж 18 годин. Прозорий надосад обережно зливають та викидають, а білий аморфний осад, що містить у собі віруси, переносять у центрифужну склянку або пробірку і центрифугують при 2000 об./хв. впродовж 10-15 хв. Надосад знову видаляють, а осад, що став більш щільним, суспендують у 4,0 мл розчину Хенкса (рН 7,4) для елюції вірусів і знову центрифугують за вказаних вище умов. Для подальшого дослідження відбирають вже надосад (елюат), в якому міститься сконцентровані віруси, а осад алюмінія сульфату, звільнений від вірусу, викидають.
В якості елюентів, окрім розчину Хенксу (рН 7,4), можна використовувати 0,5 М фосфатний буфер (рН 8,2) та ін.
Проби води, оброблені солями алюмінію, зберігають тільки при температурі +4 град., ні в якому разі не заморожуючи їх.
5.3. Концентрація вірусів за допомогою гідрогелю метилкремнієвої кислоти
Дослідження починають з підготовки гідрогелю метилкремнієвої кислоти (далі ГГМКК), що випускається вітчизняним виробником ЗАТ "Екологоохоронна фірма "КРЕОМА-ФАРМ", м. Київ, N Р/П Р.11.02/05576.
В основі методу лежить принцип фізичної адсорбції кремнійорганічною матрицею ПМС рота-, ентеро-, кишкових аденовірусів людини, ВГА з проб води. Пориста структура ГГМКК характеризується стабільним складом, питомою сорбційною поверхнею 100-150 кв.м/г, сумарним об'ємом пор 2,7-3,0 см/г, радіусом пор понад 100 нм, високою ефективністю адсорбції ротавірусів (70-75 нм), ентеровірусів (28-30 нм), ВГА (27-30 нм), аденовірусів 40 та 41 типів (80-90 нм). Використовують дрібнодисперсну форму ГГМКК.
ГГМКК попередньо розфасовують по 1 г та по 20 г для зручності використання.
ГГМКК у пробу води додають з розрахунку 1,0 г на 0,5 л.
Концентрація вірусів у пробах стічної води: досліджувані проби води доводять до температури 20 +- 1 град. С, рН води від'юстовують до значення 5,0, додаючи краплинами 1 М розчин HCl.
До 0,5 л освітленої та підкисленої проби стічної води додають 1,0 г Ентеросгелю, ретельно та енергійно струшують вручну (4-5 хв.) або струшують автоматично впродовж 10-20 хв.
Проби води із внесеним Ентеросгелем розливають у стерильні центрифужні склянки або скляні флакони (зручно використовувати флакони з-під поживних середовищ для культури клітин або з-під трипсину для культур клітин об'ємом 250 мл чи 500 мл) та центрифугують при 1000 об./хв. впродовж 10-20 хв. або відстоюють 14-16 годин. Білий осад, який утворився, є дуже легким, не щільним, тому надосадову рідину обережно зливають через край, залишаючи на дні склянки або флакону не тільки осад, а ще й надосад (загальний об'єм 20 мл). Цей залишок струшують і переносять в дві центрифужні пробірки та повторно центрифугують за вказаних вище умов. Після повторного центрифугування осад щільно формується на дні пробірки, а надосад легко видаляють пастерівською піпеткою або дозатором і в роботі більше не використовують.
До отриманого осаду, що являє собою осаджений комплекс "вірус-ГГМКК", у кожну центрифужну пробірку додають 2,0 мл 0,05 М трис-буферу з рН 8,4 для елюції вірусу з часточок ГГМКК, легко струшують вручну та залишають при кімнатній температурі на 4-5 хв. Потім центрифугують при 2000-3000 об./хв. впродовж 20 хв. Відбирають у стерильні пробірки надосад (елюат), що є концентратом вірусів (загальний об'єм 4 мл), і використовують для подальшого дослідження.
В якості елюентів, окрім 0,05 М трис-буферу з рН 8,4, можна використовувати 0,05 М фосфатний буфер, рН 8,4.
Процес концентрації вірусів з проб займає загалом не більше 1,5-2,0 годин.
Схема концентрації вірусів ГГМКК у пробах стічної води надана у табл. 6.1.
Таблиця 6.1.
Схема концентрації вірусів ГГМКК у пробі стічної води
ЕтапМатеріалОбробкаТривалість
етапу
Адсорбція
вірусів
на ГГМКК
Проба стічної
води (500 мл)
- Додати 1 М HCl до рН 5,0
- Додати 1 г ГГМКК
- Струшувати 10-20 хв.
- Центрифугувати
при 1000 об./хв.
впродовж 10-20 хв.
- Відібрати надосад
- Надосад в подальшій
роботі
не використовувати!
20-40 хв.
Нещільний
білий осад
після
центрифугуван-
ня (20 мл)
- Струшувати впродовж
4-5 хв. і перенести
в 2 центрифужні
пробірки
- Центрифугувати при
2000-3000 об./хв.
впродовж 10-20 хв.
- Відібрати надосад
- Надосад в подальшій
роботі
не використовувати!
До 30 хв.
Елюція
вірусів
з ГГМКК
Осад після
центрифугуван-
ня
- Додати 2,0 мл у кожну
пробірку 0,05 М
трис-буферу (рН 8,4);
- Струсити та залишити
при кімнатній
температурі впродовж
4-5 хв.;
- Центрифугувати при
2000-3000 об./хв.
впродовж 10-20 хв.
- Відібрати надосад -
елюат (4 мл)
До 30 хв.
Елюат (4 мл) використовують для подальшого
дослідження
Загальні
затрати часу
1,5-2,0 год.
Концентрація вірусів у пробах води поверхневих (відкритих) або підземних водойм: досліджувані проби води доводять до температури 20 +- 1 град. С, рН води від'юстовують до значення 5,0, додаючи краплинами 1 М розчин HCl.
До 1 л досліджуваної проби додають 2,0 г ГГМКК. При роботі з 2 л води відповідно вносять 4,0 г ГГМКК.
Проби води із внесеним ГГМКК розливають у стерильні центрифужні склянки або скляні флакони на 500 мл та центрифугують при 1000 об./хв. впродовж 10-20 хв. Білий осад, який утворився, є дуже легким, не щільним, тому надосадову рідину обережно зливають через край, залишаючи на дні склянки або флакону осад. Загальний об'єм осаду має не перевищувати 20 мл! Осад струшують і переносять в дві центрифужні пробірки та повторно центрифугують при 2000-3000 об./хв. впродовж 20 хв. Після повторного центрифугування осад щільно формується на дні пробірки, а надосад легко видаляють і в роботі більше не використовують.
До отриманого осаду, що являє собою комплекс "вірус-ГГМКК", в кожну центрифужну пробірку додають 2,0 мл 0,05 М трис-буферу з рН 8,4 для елюції вірусу з часточок Ентеросгелю, легко струшують вручну та залишають при кімнатній температурі на 4-5 хв. Потім центрифугують при 2000-3000 об./хв. впродовж 20 хв. Відбирають у стерильні пробірки надосад (елюат), що є концентратом вірусів (4 мл), і використовують для подальшого дослідження.
Схема концентрації вірусів Ентеросгелем у пробах води поверхневих (відкритих) або підземних водойм надана у табл. 6.2.
Таблиця 6.2.
Схема концентрації вірусів ГГМКК у пробі води поверхневих (відкритих) та підземних водойм
ЕтапМатеріалОбробкаТривалість
етапу
Адсорбція
вірусів
на ГГМКК
Проба води
(2000 мл)
- Додати 1 М р-н HCl до
рН 5,0
- Додати 4 г ентеросгелю
- Струшувати 10-20 хв.
- Центрифугувати при
1000 об./хв. впродовж
10-20 хв.
- Відібрати надосад
- Надосад в подальшій
роботі
не використовувати!
До 40 хв.
Нещільний білий
осад після
центрифугування
(20 мл)
- Струшувати впродовж
4-5 хв. і перенести
у 2 центрифужні
пробірки
- Центрифугувати при
2000-3000 об./хв.
впродовж 10-20 хв.
- Відібрати надосад
- Надосад в подальшій
роботі
не використовувати!
До 30 хв.
Елюція
вірусів з
ГГМКК
Осад після
центрифугування
- Додати 2,0 мл у кожну
пробірку 0,05 М
трис-буферу (рН 8,4)
- Струсити та залишити
при кімнатній
температурі
впродовж 4-5 хв.
- Центрифугувати
при 2000-3000 об./хв.
впродовж 10-20 хв.
- Відібрати надосад -
елюат (4 мл)
До 30 хв.
Елюат (4 мл) направляють для подальшого дослідженняЗагальні
затрати
часу
1,5-2,0 год.
Концентрація вірусів у пробах питної води: проби води попередньо звільняють від хлору, доводять до температури 20 +- 1 град. С, рН води і доводять до значення 5,0, додаючи краплинами 1 М розчин HCl.
До проби водопровідної води/питної води об'ємом 10-20 л додають відповідно 20-40 г ГГМКК, який вносять безпосередньо у скляний посуд.
Не застосовуйте ГГМКК, якщо проба води знаходиться у металевому бідоні! Це утруднює відокремлення його від надосаду!
Для ефективної адсорбції вірусів Ентеросгелем, пробу струшують вручну або автоматично. Утворений комплекс "вірус-ГГМКК" осаджують шляхом відстоювання при температурі +4 град. С впродовж 14-18 годин. Так, наприклад, якщо проби води доставлені до лабораторії у другій половині або наприкінці робочого дня, то після вказаної вище підготовки та обробки ГГМКК вони можуть бути залишені для седиментації осаду до ранку при кімнатній температурі 20 +- 1 град. С. Далі надосад обережно зливають через край, залишаючи на дні скляного посуду 200 мл нещільного білого осаду. Цей залишок (осад + невелика кількість надосаду) струшують і переносять у центрифужні стакани або флакони на 250 мл та центрифугують при 1000 об./хв. впродовж 10-20 хв. Білий осад, який утворився після центрифугування, є ще також ще не досить щільним, тому надосадову рідину обережно зливають через край, залишаючи на дні флакону близько 20 мл. Цей залишок струшують і переносять в дві центрифужні пробірки та повторно центрифугують за тим самим режимом. Після повторного центрифугування осад щільно формується на дні пробірок, а надосад легко видаляють пастерівською піпеткою або дозатором і в роботі більше не використовують.
До отриманого осаду, що являє собою осаджений комплекс "вірус-ГГМКК", в кожну центрифужну пробірку додають по 2,0 мл 0,05 М трис-буферу з рН 8,4 для елюції вірусу з часточок ГГММКК, легко струшують вручну та залишають при кімнатній температурі на 4-5 хв. Потім центрифугують при 2000-3000 об./хв. впродовж 20 хв. Відбирають у стерильні пробірки надосад (елюат), що є концентратом вірусів (4 мл), і використовують для подальшого дослідження.
Схема концентрації вірусів ГГМКК у пробах питної води надана у табл. 6.3.
Таблиця 6.3.
Схема концентрації вірусів ГГМКК у пробі питної води
ЕтапМатеріалОбробкаТривалість
етапу
Адсорбція
вірусів на
ГГМКК
Проба питної
води (10 л)
після
дехлорування
- Додати 1 М р-н HCl до
рН 5,0;
- Додати 20 г ГГМКК
- Струшувати автоматично
10-20 хв. або вручну до
5 хв.
- Відстоювання
при кімнатній
температурі 14-18 годин
- Надосад обережно злити
через край
- Надосад в подальшій
роботі
не використовувати!
До 20 год.
Нещільний
білий осад
після
відстоювання
впродовж
14-18 год
(200 мл)
- Центрифугувати при
1000 об./хв. впродовж
10-20 хв.
- Відібрати надосад
Надосад в подальшій
роботі
не використовувати!
До 30 хв.
Нещільний
білий осад
після
центри-
фугування
(20 мл)
- Струшувати впродовж
4-5 хв. і перенести
в 2 центрифужні
пробірки;
- Центрифугувати при
2000-3000 об./хв.
впродовж 10-20 хв.
- Відібрати надосад
- Надосад в подальшій
роботі
не використовувати!
До 30 хв.
Елюція
вірусів з
ГГМКК
Осад після
центри-
фугування
- Додати 2,0 мл у кожну
пробірку 0,05 М
трис-буферу (рН 8,4);
- Струсити та залишити
при кімнатній
температурі впродовж
4-5 хв.;
- Центрифугувати
при 2000-3000 об./хв.
впродовж 10-20 хв.;
- Відібрати надосад -
елюат (4 мл)
До 30 хв.
Елюат (4 мл) направляють для подальшого
дослідження
Загальні
затрати часу
до 24 год.
5.4. Концентрація вірусів за допомогою бентоніту
Метод широко застосовувався в Україні для дослідження води на ентеровіруси. Концентрація ентеровірусів за допомогою бентоніту детально описана в методичних рекомендаціях "Применение бентонита для выявления энтеровирусов у человека и во внешней среде", Київ, 1986.
Принцип методу концентрації полягає в адсорбції бентонітом ентеровірусів у кислому середовищі (рН 4,0-5,0) з подальшою елюцією вірусів трис-буфером з лужним значенням рН (8,5-9,5)
Елюції ентеровірусів з бентоніту перешкоджають в лужному середовищі катіони. Тому комплекс "бентоніт-вірус" попередньо відмивають (знесолюють) дистильованою водою в кислому середовищі, а потім процес елюції здійснюють у невеликому об'ємі в лужному середовищі.
Схема концентрації вірусів з проб води бентонітом представлена у табл. 6.4.
Таблиця 6.4.
Схема концентрації вірусів із проб води бентонітом
ЕтапМатеріалОбробкаТривалість
етапу
Адсорбція
вірусів
на бентоніті
Проба стічної
води (250 мл)
- Додати NaCl (3,0) до
0,1 М концентрації;
- Додати 5% гель
бентоніту;
- Додати 1 М р-н HCl
до рН 4,5-5,0;
- Струшувати 4-5 хв.,
- Центрифугувати при
1000 об./хв.
впродовж 7-10 хв.
До 20 хв.
Відмивання
від залишків
солі (NaCl)
Осад після
центрифугування
- Додати 10-15 мл
дистильованної води;
- Струсити впродовж
4-5 хв.;
- Центрифугувати
при 3000 об./хв.
впродовж 10-15 хв.
До 20 хв.
Елюція
вірусів з
бентоніту
Осад після
центрифугування
- Додати 2,0 мл 0,05 М
трис-буферу (рН 9,0);
- Струсити впродовж
4-5 хв.;
- Центрифугувати при
3000 об./хв. впродовж
15-20 хв.
- Відібрати надосад -
елюат N 1 (2,0 мл)
До 30 хв.
Осад після
центрифугування
- Додати 2,0 мл 0,05 М
трис-буферу (рН 9,0);
- Струсити впродовж
4-5 хв.;
- Центрифугувати при
3000 об./хв. впродовж
15-20 хв.
- Відібрати надосад -
елюат N 2 (2,0 мл)
До 30 хв.
Елюати N 1 та N 2 об'єднати в одну пробу
(4,0 мл) для подальшого дослідження
Загальні
втрати часу
до 2 год.
Метод характеризується високою ефективністю, його можна застосовувати для концентрації вірусів з води будь-якого ступеня забрудненості. До недоліків методу відноситься відсутність стандартизованого препарату 5% геля бентоніту.
5.5. Деконтамінація вірусного концентрату
Щоб видалити з вірусних концентратів супровідну мікрофлору (деконтамінувати), матеріал обробляють етиловим ефіром, хлороформом або антибіотиками. Деконтамінацію проводять у випадку, коли вірусний концентрат вносять на культуру клітин з метою виділення та ідентифікації виділеного агенту.
У разі обробки етиловим ефіром його додають до концентрату (проби) у співвідношенні 1 : 1, ретельно перемішують, герметично закривають гумовими пробками і залишають при температурі +4 град. С на 18-24 годин. Утворюються два шари рідини з кільцем жирової субстанції. Піпеткою відбирають водну фазу з дна флакону або пробірки у стерильні чашки Петрі або флакони з ватно-марлевими пробками, залишають у витяжній шафі до повного випаровування ефіру.
За умови обробки антибіотиками до вірусного концентрату додають 200-1000 Од/мл пеніциліну і 200-500 мкг/мл стрептоміцину, після чого витримують при кімнатній температурі 1-2 години. Для досягнення максимального ефекту обидва способи можна поєднувати.
6. Алгоритми санітарно-вірусологічного дослідження води
6.1. Стічні води
Дослідження стічної води на наявність патогенних для людини вірусів здійснюють, дотримуючись всіх етапів санітарно-вірусологічного дослідження: відбір проб води, підготовка проб (освітлення та попередня очистка води), концентрація вірусів у пробах; вірусологічне дослідження. Проби відбирають в об'ємі 0,5-1,0 л. Підготовка проб до дослідження, а саме освітлення та попередня очистка води проводиться з урахуванням методу забору проб води (див. Розділ 4).
Для концентрації вірусів у пробах стічної води доцільно застосовувати:
1) метод фільтрації крізь фільтри Петрянова (ФП),
2) метод марлевих тампонів за Moore,
3) адсорбційний бентонітовий метод,
4) метод адсорбції на аеросилі,
5) метод адсорбції на ГГМКК.
Кожний з цих методів має свої позитивні сторони та недоліки. Наприклад, простий та доступний метод марлевих тампонів використовують як для первинного виділення вірусів з потоку стічних вод (метод пасток), так і для первинної концентрації вірусів з доставленої в лабораторію води. Проте цей метод поряд з його технічною простотою та доступністю має меншу ефективність та обмеженість через неможливість стандартизації адсорбенту.
Недоліком методу фільтрації крізь ФП є швидке засмічення пор фільтру та неповна десорбція вірусу з його поверхні. Найбільший досвід в Україні надбано при застосуванні адсорбційних методів концентрації вірусів з проб води. Найкраще зарекомендував себе адсорбційний метод із застосуванням природного сорбенту бентоніту.
Зважаючи на нові вимоги щодо стандартизації адсорбенту, на кафедрі вірусології НМАПО імені П.Л. Шупика розроблено новий метод концентрації вірусів із застосуванням стандартизованого препарату ГГМКК. До позитивних аспектів застосування "ГГМКК" можна віднести ефективність концентрації вірусів (у 50-100 разів), вітчизняне виробництво, доступність, можливість придбання у широкій аптечній мережі будь-якого міста України та низьку собівартість дослідження.
Для концентрації вірусів у пробах стічної води можуть бути використані ще інші методи. Так, наприклад, для виявлення поліовірусів рекомендації ВООЗ ("Рекомендации по надзору за вирусом полиомиелита в окружающей среде") дають принципову характеристику двом методам:
1) методу двохфазного розділення із застосуванням двох полімерів - декстрану Т40 та ПЕГ 6000;
2) методу адсорбції на макропористому склі.
Алгоритм дослідження стічних вод представлено на рис. 7.1.
-----------------------------
| Відбір проби стічної води |
| 1 л (0,5 л) |
-----------------------------
v
-----------------------------
| Прояснення та очищення |
-----------------------------
v
-----------------------------
| Концентрація вірусів |
-------------------------------------------------
v v v v
-------------- -------------- -------------- ----------------
| Фільтрація | |Адсорбція на| |Адсорбція на| |Метод марлевих|
| крізь ФП | | ГГМКК | | бентоніті | | тампонів |
-------------- ------------------------------ ----------------
| v v |
| ----------------------------- |
--------->| Концентрат |<----------
-----------------------------
v v
----------------------------- -----------------------------
| Індикація вірусів | | Деконтамінація |
----------------------------- -----------------------------
v v
----------------------------- -------------- ---------------
| ПЛР, | | У культурі | | Виділення та|
| ІФА, | | клітин | <-|ідентифікація|
| ІХА, | -------------- | виділеного |
| РНГА, | -------------- | агенту |
| ЕМ | |На тваринах | <-| |
----------------------------- -------------- ---------------
Рис. 7.1. Алгоритм санітарно-вірусологічного дослідження стічної води
6.2. Вода поверхневих та підземних водойм
Дослідження води відкритих (поверхневих) та підземних водойм на наявність патогенних для людини вірусів здійснюють, дотримуючись всіх етапів санітарно-вірусологічного дослідження. Проби відбирають в об'ємі 3,0 л. Оскільки проби води відбирають у скляний посуд, то на етапі підготовки до дослідження, воді дають просто відстоятися при температурі +4 град. С впродовж 30 хв., а потім поверхневий шар води в об'ємі 2,0 л відбирають для подальшої обробки - концентрації вірусів (див. Розділ 5).
Для концентрації вірусів у пробах води відкритих (поверхневих) та підземних водойм доцільно застосовувати:
1) метод фільтрації крізь фільтри Петрянова (ФП),
2) адсорбційний бентонітовий метод,
3) метод адсорбції на ГГМКК,
4) метод осадження сульфатом алюмінію.
Алгоритм дослідження води відкритих (поверхневих) та підземних водойм представлено на рис. 7.2.
-----------------------------
| Вода поверхневих і |
| підземних водойм (3 л) |
-----------------------------
v
-----------------------------
| Прояснення та очищення |
-----------------------------
v
-----------------------------
| Концентрація вірусів |
-------------------------------------------------
v v v v
-------------- -------------- -------------- ----------------
| Фільтрація | |Адсорбція на| |Адсорбція на| | Осадження |
| крізь ФП | | ГГМКК | | бентоніті | | сульфатом |
-------------- ------------------------------ | алюмінію |
| | | ----------------
| v v |
| ----------------------------- |
--------->| Концентрат |<----------
-----------------------------
v v
----------------------------- -----------------------------
| Індикація вірусів | | Деконтамінація |
----------------------------- -----------------------------
v v
----------------------------- -------------- ---------------
| ПЛР, | | У культурі | | Виділення |
| ІФА, | | клітин | <-| вірусів та |
| ІХА, | -------------- |ідентифікація|
| ЕМ, | -------------- | виділеного |
| РНГА | |На тваринах | <-| агенту |
----------------------------- -------------- ---------------
Рис. 7.2. Алгоритм санітарно-вірусологічного дослідження проб води поверхневих і підземних водойм
6.3. Питна вода
Дослідження питної води (центрального водопостачання та інших видів) проводять у великих об'ємах - 10 л. У цьому випадку завдання ускладнюється тим, що віруси можуть знаходитись у питній воді значного об'єму у дуже малій кількості. Тому при виборі методу концентрування вірусів з проб питної води важливо враховувати метод забору проб води (через шланги, або безпосередньо у бутилі чи в бідони, чи в інший спосіб), умови транспортування, зручність методу при роботі з великими об'ємами. При дослідженні водопровідної питної води обов'язковим є введення етапу дехлорування натрієм гіпосульфіту з розрахунку 20 мг на 1 л води, або можна застосовувати 15% стерильний розчин тіосульфату натрію із розрахунку 2 мл на кожний 1 л води.
Для концентрації вірусів у пробах питної води доцільно застосовувати:
1) метод адсорбції за допомогою іонообмінних смол АВ-17-8, АВ-17-6, АВ-17НК;
2) адсорбційний аеросіл;
3) осадження ПЕГ 6000;
4) метод адсорбції на ГГМКК;
5) ультрафільтрація.
Алгоритм дослідження питної води представлено на рис. 7.3.
-----------------------------
| Питна вода (10 л) |
-----------------------------
v
-----------------------------
| Дехлорування |
-----------------------------
v
-----------------------------
| Концентрація вірусів |
-------------------------------------------------
v v v v
-------------- -------------- -------------- --------------
|Адсорбція на| |Адсорбція на| | Осадження | |Адсорбція на|
|іонообмінних| | бентоніті | | ПЕГ-6000 | | ГГМКК |
| смолах | ------------------------------ --------------
-------------- | | |
| v v |
| ----------------------------- |
--------->| Концентрат |<----------
-----------------------------
v v
----------------------------- -----------------------------
| Індикація вірусів | | Деконтамінація |
----------------------------- | вірусовмісного матеріалу |
| -----------------------------
v v
----------------------------- -------------- ---------------
| ПЛР, | | У культурі | | Виділення |
| ІФА, | | клітин | <-| вірусів та |
| ІХА, | -------------- |ідентифікація|
| ЕМ, | -------------- | вірусного |