Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про приведення системи управління внутрішніми військами у відповідність із Конституцією України"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича - доповідача,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Мачужак Ярослави Василівни,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про приведення системи управління внутрішніми військами у відповідність із Конституцією України" від 25 травня 2007 року N 474 (Офіційний вісник Президента України, 2007 р., N 8, ст. 180).

Заслухавши суддю-доповідача Кампа В.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 53 народних депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Указ Президента України "Про приведення системи управління внутрішніми військами у відповідність із Конституцією України" (далі - Указ).

Автори конституційного подання стверджують, що "зазначені у частині другій статті 102 Конституції України функції Президента України повинні розглядатися виключно крізь призму його конституційних повноважень, що обумовлюються положеннями частини другої статей 6 і 19 Конституції України", а "повноваження Президента України щодо забезпечення національної безпеки згідно з пунктом 1 частини першої статті 106 Конституції України не можуть охоплювати питання в цій сфері, віднесені до повноважень інших органів державної влади". При цьому вони наводять положення частини третьої статті 17, пунктів 5, 22 частини першої статті 85, пункту 7 статті 116 Конституції України стосовно визначення повноважень Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, які, на думку народних депутатів України, корелюються із вказаними повноваженнями Президента України.

Автори клопотання акцентують на тому, що Конституцією України чітко окреслені повноваження Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України у сфері національної безпеки, і кожен з них повинен здійснювати ці повноваження властивими йому методами, у визначених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Надання Президентові України повноваження забезпечувати національну безпеку та наділення його статусом Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України відповідно до статті 106 Конституції України, як наголошується в конституційному поданні, "не дає права вирішувати Указом питання виводу внутрішніх військ з підпорядкування Міністра внутрішніх справ України та їх підпорядкування Президентові України".

На думку суб'єкта права на конституційне подання, Президент України, видаючи Указ, вийшов за межі своїх повноважень, привласнив конституційно визначені повноваження Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України та перебрав на себе управлінські функції Міністерства внутрішніх справ України.

2. Ухвалою Конституційного Суду України від 12 лютого 2008 року N 8-у/2008 відкрито конституційне провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу.

3. Під час розгляду справи Конституційним Судом України Президент України видав Указ "Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 25 травня 2007 року N 474" від 26 травня 2008 року N 480 (Урядовий кур'єр, 2008 р., 28 травня). Тобто оспорюваний Указ визнано таким, що втратив чинність.

За змістом статей 150, 152 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) лише чинних нормативно-правових актів. Отже, об'єктивно виникли підстави, які вказують на непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні, оскільки юрисдикція Суду не поширюється на нормативно-правові акти, що втратили чинність (Рішення Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року N 15-рп/2001) .

За таких обставин конституційне провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу підлягає припиненню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтею 13, пунктом 3 статті 45, статтею 51 Закону України "Про Конституційний Суд України", з 51 Регламенту Конституційного Суду України, Конституційний Суд України в и р і ш и в:

1. Припинити конституційне провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про приведення системи управління внутрішніми військами у відповідність із Конституцією України" від 25 травня 2007 року N 474 на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.