Про затвердження Узагальнюючого податкового розяснення

З метою забезпечення однакового трактування окремих норм Закону України від 11 грудня 1991 року N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", зі змінами та доповненнями, керуючись підпунктом 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та наказом Державної податкової адміністрації України від 12.04.2003 N 176 "Про затвердження Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства", на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року N 86 "Про надання податкових та інших роз'яснень" та розпорядження Державної податкової адміністрації України від 02.03.2010 N 39-р "Про опрацювання податкових роз'яснень"

1. Затвердити Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України від 11 грудня 1991 року N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", що додається.

2. Департаменту масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян (Косарчук В.П.) забезпечити оприлюднення наказу у встановленому порядку.

3. Головам державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі довести наказ до відома підпорядкованих органів державної податкової служби та платників податків.

4. Наказ набирає чинності від дня оприлюднення.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Лекаря С.І.

У роз'ясненні вживаються такі скорочення:

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV, зі змінами та доповненнями, - Господарський кодекс;

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV, зі змінами та доповненнями, - Цивільний кодекс;

Закон України від 11 грудня 1991 року N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", зі змінами та доповненнями, - Закон N 1963;

Закон України від 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування", зі змінами та доповненнями, - Закон N 1251;

Закон України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зі змінами та доповненнями, - Закон N 2181;

Закон України від 28 грудня 1994 року N 334 "Про оподаткування прибутку підприємств", зі змінами та доповненнями, - Закон N 334;

Закон України від 5 квітня 2001 року N 2371-III "Про Митний тариф України", зі змінами та доповненнями, - Закон N 2371;

Закон України від 28 лютого 1991 року N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зі змінами та доповненнями, - Закон N 796;

Закон України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зі змінами та доповненнями, - Закон N 3551;

Закон України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", зі змінами та доповненнями, - Закон N 1788;

Закон України від 16 грудня 1993 року N 3721-XII "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", зі змінами та доповненнями, - Закон N 3721;

Закон України від 6 грудня 1991 року N 1934-XII "Про Збройні Сили України", зі змінами та доповненнями, - Закон N 1934;

постанова Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року N 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями", зі змінами та доповненнями, - постанова N 999;

постанова Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року N 606 "Про затвердження Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів" - постанова N 606;

постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 "Про Правила дорожного руху", зі змінами та доповненнями, - постанова N 1306;

постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку та обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", зі змінами та доповненнями, - постанова N 1388;

постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 року N 521 "Про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці", зі змінами та доповненнями, - постанова N 521;

постанова Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 року N 8 "Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів" - постанова N 8;

наказ Державної податкової адміністрації України від 17.09.2001 N 373 "Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх заповнення і подання до органу державної податкової служби" - наказ N 373;

наказ Державної митної служби України від 31.01.2004 N 68 "Про затвердження Пояснень до УКТЗЕД" - наказ N 68;

наказ Міністерство охорони здоров'я України від 02.10.2000 N 232 "Про затвердження Переліку спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів галузі охорони здоров'я України, що відносяться до складу (категорії) санітарних" - наказ N 232.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів справляється на підставі Закону N 1963, яким визначено платників податку, об'єкти оподаткування, ставки та строки його сплати.

Згідно зі статтею 1 Закону N 1963 платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - податок з власників транспортних засобів) є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 Закону N 1963 є об'єктами оподаткування.

Об'єктами оподаткування є:

трактори (колісні) - код за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності - 8701, крім гусеничних;

тільки сідельні тягачі - код 8701 20;

автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702;

автомобілі легкові - код 8703;

автомобілі вантажні - код 8704;

автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 8705 (крім пожежних і швидкої допомоги);

мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном - код 8711, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб.см, - код 8711 10;

яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних) - код 8903 91;

човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних), - код 8903 92;

інші човни (крім спортивних) - код 8903 99.

Пільги щодо сплати податку з власників транспортних засобів.

Відповідно до статті 4 Закону N 1963 від сплати податку з власників транспортних засобів звільняються:

а) фізичні особи, зазначені у пунктах 1 і 2 частини першої статті 14 Закону N 796, статтях 4 - 11 Закону N 3551, статтях 6 і 8 Закону N 3721, а також інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту) щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб.см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб.см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м;

б) фізичні особи, зазначені у пунктах 3 і 4 частини першої статті 14 Закону N 796, щодо одного легкового автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб.см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб.см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю;

в) на 50 відсотків - громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб.см, взяті на облік в Україні до 1990 року включно, та вантажні автомобілі (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб.см до 1990 року випуску включно, - щодо одного із зазначених автомобілів;

г) особи, які згідно із законодавством є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, - за трактори колісні (код 8701, крім сідельних тягачів - код 8701 02) та вантажні автомобілі (код 8704);

ґ) державні підприємства "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія" - за автомобілі, призначені для перевезення не менш як 10 осіб, включаючи водія (код 8702).

Пільги, визначені законом, не поширюються на транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб.см, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.

Органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень мають право приймати рішення стосовно звільнення від сплати податку з власників транспортних засобів осіб, які мають посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, щодо одного легкового автомобіля (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб.см або одного вантажного автомобіля (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб.см на одну особу, крім транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується:

фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;

юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

За транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).

Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Юридичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, платіжні доручення про сплату податку з написом (поміткою) установи банку про зарахування податку по наземних транспортних засобах до територіальних дорожніх фондів, а по водних транспортних засобах - до відповідних бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських).

У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Податок з власників транспортних засобів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 Закону N 1963.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Сума податку з власників транспортних засобів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 Закону N 1963. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.

Посадові особи, винні у приховуванні (неврахуванні) об'єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку чи веденні його з порушенням встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні не за встановленою формою розрахунків чи інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку, притягаються до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених статтею 17 Закону N 2181.

Об'єктами оподаткування є транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми під відповідним кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), зазначені у статті 2 Закону N 1963.

УКТЗЕД покладено в основу Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (далі - ТН ЗЕД), на якій ґрунтується Митний тариф України, затверджений Законом N 2371.

Митний тариф України - це систематизований згідно з УКТЗЕД перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Митний тариф є невід'ємною частиною Закону N 2371.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону N 1963 не є об'єктом оподаткування:

трактори на гусеничному ходу - код 8701 30;

мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 куб.см - код 8711 10;

тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні - код 8705;

транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані - код 8709;

машини і механізми для сільськогосподарських робіт - коди 8432, 8433;

тільки яхти, судна парусні і човни спортивні - коди 8903 91, 8903 92, 8903 99.

Ставки податку з власників транспортних засобів встановлено статтею 3 Закону N 1963. Зазначені ставки визначено залежно від кодів УКТЗЕД у гривнях з 100 куб.см об'єму двигуна для транспортних засобів, які обладнані двигуном внутрішнього згорання. Для транспортних засобів, які обладнані електродвигуном, вони визначаються також у гривнях з 1 кВт (Вт - одиниця виміру потужності електродвигуна, приставка "к" означає 10 у степені 3,1 кВт = 1000 Вт). Для водних транспортних засобів ставки визначено у гривнях із 100 см довжини водного транспортного засобу.

Законом N 1963 не передбачено прогресивного оподаткування транспортних засобів, оскільки останні мають незмінний об'єкт оподаткування (об'єм циліндрів або потужність двигуна, чи довжину транспортного засобу) і тверді ставки податку на рік (із 100 куб.см об'єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або із 100 см довжини транспортного засобу) залежно від виду транспортного засобу.

Ставки для деяких груп диференціюються залежно від об'єму двигуна. Чим більшим є об'єм двигуна, тим вищою є ставка.

При першій реєстрації наземних транспортних засобів в Україні ставки податку залежать від часу, протягом якого використовувався транспортний засіб.

Статтею 3 Закону N 1963 визначено, що перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Чинне законодавство дає визначення транспортним засобам, що використовувалися. Ними вважаються транспортні засоби, на які були або є реєстраційні документи, видані уповноваженими державними органами, у тому числі іноземними, що дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі (п. 1 додаткової примітки до групи 87 розділу XVII Закону N 2371) .

Відповідно новими транспортними засобами вважаються засоби, що не мають актів державної реєстрації уповноважених органів, які дають право на їх експлуатацію, тобто які раніше ніколи не були зареєстровані.

Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, є дата першої реєстрації транспортних засобів, визначена в реєстраційних документах, які видані уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку користування вважається перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері транспортного засобу, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Відповідно до статті 6 Закону N 1963 юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби (далі - ДПС) за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону N 2181 визначено, що податкова звітність за річний податковий період подається протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Статтею 3 Закону N 1963 визначено, що перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Відповідно до статті 5 Закону N 1963 за придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, у якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

За транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).

Юридичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, платіжні доручення про сплату податку з написом (позначкою) установи банку про зарахування податку по наземних транспортних засобах до територіальних дорожніх фондів.

Таким чином, при реєстрації в органах ДАІ автотранспортних засобів зазначених підприємств, які вже були зареєстровані в Україні вповноваженим державним органом - Військовою автомобільною інспекцією Міністерства оборони України, податок з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів сплачується відповідно до статті 3 Закону N 1963 ставками, визначеними для транспортних засобів, які проходять реєстрацію, перереєстрацію та черговий технічний огляд.

Відповідно до статті 5 Закону N 1963 за придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

Податок розраховується за ставками, визначеними статтею 3 Закону N 1963, якою передбачено окремі ставки податку для транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні, та окремі ставки для транспортних засобів, які проходять реєстрацію, перереєстрацію та черговий технічний огляд.

Платник податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно до пункту 5.1 статті 5 і пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181 може виправити самостійно виявлені ним помилки.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону N 2181 податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону N 2181) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданого розрахунку, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Форму уточнюючого розрахунку по податку з власників транспортних засобів визначено у Порядку, затвердженого постановою N 373.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

або відобразити суму такої недоплати у складі розрахунку з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі розрахунку за звітний період платник податків подає новий розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання розрахунку за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у пункті 17.2 статті 17 Закону N 2181, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Відповідно до п. 15 Порядку, затвердженого постановою N 373, до уточнюючого розрахунку додається довідка про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.

У довідку, що додається до уточненого розрахунку, заносяться дані щодо загальної суми податку, що підлягає сплаті згідно з попередньо поданим розрахунком; загальна сума податку, що підлягає сплаті згідно з уточненим розрахунком; сума, яка збільшує або зменшує податок у зв'язку з виправленням помилки, тобто різниця між сумою податку згідно з уточненим розрахунком, який подається, та сумою податку згідно з попередньо поданим розрахунком; зміст помилки платника, яка призвела до збільшення або зменшення податку; сума штрафу, яку платник повинен сплатити до бюджету внаслідок заниження податку.

Статтею 6 Закону N 1963 визначено, що податок із власників транспортних засобів та і інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року і сплачується згідно зі статтею 5 цього Закону щокварталу рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Відповідно до статті 6 Закону N 1963 юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом.

Підпунктом 4.1.4 пунктом 4.1 статті 4 Закону N 2181 визначено, що податкова звітність за річний податковий період подається протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно зі статтею 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Філія має своє керівництво, яке підпорядковане керівному органу юридичної особи і діє на підставі доручення, що отримується від відповідного керівного органу юридичної особи.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що згідно з Цивільним кодексом України юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм законом або статутом (положенням), розрахунок податку з власників транспортних засобів до органів ДПС за місцем реєстрації транспортних засобів може бути подано за підписом особи, уповноваженої головним підприємством.

Відповідно до статті 5 Закону N 1963 сплата податку з власників транспортних засобів юридичними особами здійснюється щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. За придбані ж протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

Якщо придбано декілька транспортних засобів і вони послідовно реєструються впродовж 10 днів, то відомості про такі транспортні засоби платник податку має право включити до одного розрахунку суми податку за умови, що на дату подання цього розрахунку до податкового органу по кожному з включених до розрахунку транспортних засобів не минуло 10 днів з дня їх реєстрації.

Якщо платник податку з транспортних засобів не скористався цим правом і 10-денний строк подання розрахунку з дати реєстрації транспортного засобу минув, то по такому транспортному засобу він зобов'язаний подати розрахунок окремо.

З дня подання розрахунку до органу ДПС податок, самостійно визначений платником у розрахунку, вважається узгодженим і не може бути оскарженим платником в адміністративному або судовому порядку. Якщо останній день строку подання розрахунку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Розрахунок може бути надано до податкових органів в електронному вигляді. Також розрахунок може бути надіслано поштою з повідомленням про вручення, але не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного терміну сплати.

У разі порушення 10-денного строку подання розрахунку по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17 статті 17 Закону N 2181 застосовуються штрафні санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

У випадку одночасної реєстрації декількох транспортних засобів та перевищення десятиденного терміну подання розрахунку від дня реєстрації по всіх цих транспортних засобах подається один розрахунок на всі транспортні засоби, зареєстровані в один день. Відповідно застосовується і одна штрафна санкція у розмірі 170 гривень.

Відповідно до ст. 14 Закону N 1934 земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

Законом N 1251 визначено принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів і до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників. Частинами першою та третьою статті 1 зазначеного Закону передбачено, що встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, та пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися іншими законами, крім законів про оподаткування.

Податок з власників транспортних засобів є майновим податком і згідно зі статтею 1 Закону N 1963 платниками податку з власників транспортних засобів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів, або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Податок сплачується за власні транспортні засоби, які знаходяться на балансі підприємств, при цьому на його сплату не впливають такі фактори, як обмеженість використання, не експлуатація транспортних засобів або експлуатація неповний рік. Застосоване у статті 1 Закону N 1963 поняття "власні транспортні засоби" поряд із правом власності на транспортні засоби означає також їх перебування у платника податку на праві повного господарського відання та на праві оперативного управління.

Відповідно до частини другої ст. 3 Закону N 1963 податок з власників наземних транспортних засобів юридичних осіб сплачується за місцем реєстрації таких транспортних засобів.

Коло осіб, які звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, визначено статтею 4 Закону N 1963.

Статтею 5 Закону N 1963 визначено, що сплата податку з власників транспортних засобів юридичними особами здійснюється щокварталу рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. За придбані юридичними особами протягом року транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в десятиденний строк після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

Обчислення та сплата податку здійснюється відповідно до ст. 6 Закону N 1963, якою передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів здійснюється виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у ст. 3 Закону N 1963.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу ДПС за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Таким чином, військові частини та установи, підпорядковані Міністерству оборони України, є платниками зазначеного податку та зобов'язані дотримуватися вимог чинного податкового законодавства і сплачувати податок з власників транспортних засобів.

Відповідно до статті 1 Закону N 1963 платниками податку з власників транспортних засобів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби.

Положеннями постанови N 1306 визначено, що власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.

Враховуючи викладене, у випадку передачі в оренду транспортних засобів платником податку з власників транспортних засобів є орендодавець (власник транспортного засобу - юридична чи фізична особа) щодо транспортних засобів, зареєстрованих в органах ДАІ МВС України на його ім'я.

Якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, то відповідно до статті 6 Закону N 1963 податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.

Статтею 2 Закону N 1963 визначено перелік транспортних засобів, які не є об'єктами оподаткування, зокрема автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні - код 8705.

Як автомобілі швидкої допомоги, як правило, використовуються вантажопасажирські автомобілі, які класифікуються в товарній позиції 8703 за УКТЗЕД. До цієї товарної позиції належать легкові автомобілі та інші моторні транспортні засоби, призначені переважно для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі.

Такі легкові автомобілі за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки, з кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, включаючи водія. Вони повинні мати замкнутий внутрішній простір, до якого входять одна зона для водія та пасажирів, і друга зона, яка може бути використана для перевезення як пасажирів, так і вантажів, без конструктивних змін салону, з повною масою транспортного засобу не більш як 5 тонн.

Щодо товарної позиції 8705, то згідно з поясненнями до цієї товарної позиції, затвердженими наказом N 68, до неї включаються пересувні клініки (медичні або стоматологічні) з операційною, устаткуванням для анестезування та іншою хірургічною апаратурою. Такі транспортні засоби мають бути спеціально сконструйованими або пристосованими для розміщення різних пристроїв, які дають їм змогу виконувати специфічні нетранспортні функції.

При вирішенні питання щодо віднесення цих транспортних засобів до об'єктів оподаткування необхідно враховувати галузеві нормативні документи, які визначають перелік обов'язкового та додаткового оснащення виїзної бригади швидкої медичної допомоги, а також умови реєстрації цих транспортних засобів.

Під час державної реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах робиться відмітка щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, швидка медична допомога, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Реєстрація (перереєстрація) санітарних транспортних засобів, включених до цього переліку, здійснюється згідно з Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою N 1388, та Держстандартом "Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення" (ДСТУ 2984-95), за переліком спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів сфери охорони здоров'я України, що належать до складу (категорії) санітарних (наказ N 232) .

Якщо автомобіль, який використовується як машина швидкої допомоги, належним чином зареєстрований в органах ДАІ та має у свідоцтві про реєстрацію такого автомобіля відмітку про його спеціальне призначення (швидка допомога), він не буде об'єктом оподаткування. За відсутності у свідоцтві про реєстрацію такого автомобіля відмітки про його спеціальне призначення (швидка допомога) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за такий автомобіль слід сплачувати на загальних підставах за ставками, визначеними ст. 3 Закону N 1963 для легкових автомобілів.

Відповідно до статті 6 Закону N 1963 у разі викрадення транспортного засобу податок його власником не сплачується, якщо факт викрадення підтверджується відповідними документами органів, якими порушено відповідну кримінальну справу.

У разі викрадення транспортного засобу платник має право припинити сплату податку з власників транспортних засобів. Припинення сплати податку юридичними особами у даному випадку здійснюється аналогічно до порядку, зазначеному в частині третій статті 5 Закону N 1963, яким передбачено проведення перерахунку розміру податку за зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані) транспортні засоби.

У разі викрадення транспортного засобу протягом року, за умови підтвердження відповідними органами факту викрадення, здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому викрадено такий транспортний засіб.

Таким чином, повернення викраденого транспортного засобу у порядку, визначеному статтею 5 Закону N 1963, юридична особа повинна сплатити податок за кількість місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому було повернуто викрадений транспортний засіб, та подати розрахунок суми податку на повернуті транспортні засоби.

Відповідно до статті 5 Закону N 1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед першою реєстрацією в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.