Про затвердження типових інструкцій щодо заповнення форм первинної медичної документації лікувально-профілактичних закладів

3. Журнал повинен бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою лікувально-профілактичного закладу, при якому створено медичну комісію водіїв транспорту, та підписом керівника цього закладу.

4. У графі 6, 10 ставить підпис особа, відповідальна за отримання (видачу) бланків медичних посвідчень водія.

5. У графі 8 вказується, згідно з паспортними даними, прізвище та ініціали особи, яка пройшла попередній, черговий періодичний чи позачерговий медичний огляд у медичній комісії водіїв транспорту та отримала медичне посвідчення водія.

6. У графі 11 ставить підпис особа, яка отримала медичне посвідчення водія.

Форма N 027/о заповнюється амбулаторно-поліклінічними закладами при направленні хворого на стаціонарне лікування і стаціонарами всіх профілів при виписці (або в випадку смерті) хворого.

Виписка служить для взаємної інформації амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних закладів щодо діагнозу, перебігу захворювання, стану хворого при направленні (виписці) про проведені дослідження, лікування, лікувальні та інші рекомендації хворому.

Форма N 027/о видається на руки хворому або пересилається поштою чи нарочним.

Журнал обліку процедур є оперативним документом і служить для реєстрації медичних процедур, які проводяться хворому.

Журнали заповнюються медичними сестрами в усіх кабінетах поліклініки, де проводяться процедури, а також у відділеннях стаціонару.

Для одноразових процедур можна вести журнал в більш простій формі, в якому після графи 5 залишається тільки одна графа для відмітки дати проведення процедури.

В процедурних кабінетах великих лікувально-профілактичних закладів окремі журнали можна вести на кожний вид процедури.

Прізвище хворого залишається в журналі в поточному порядку тільки один раз, в день проведення першої процедури.

Якщо курс процедур більше 19, на які розрахована сторінка журналу, то слід відмічати подальшу кількість процедур без повторної реєстрації хворого.

Вимірювання температури процедурою не рахується.

Процедури, які проводяться лікарем, в журналі не враховуються; відмітки про їх проведення проводяться в медичних картах амбулаторного або стаціонарного хворого.

В поліклініках процедури, які проведені самим лікарем, враховуються в "Щоденнику роботи відповідного відділення (кабінету)" - в ф. 039-5/о, 039-6/о, 039-7/о тощо.

Термін зберігання - 2 роки після звіту.

Журнал ведеться в усіх лікувально-профілактичних закладах, що мають лікарсько-консультативні комісії як амбулаторні, так і стаціонарні.

В журнал записуються всі хворі, які надходять на ЛКК, незалежно з якого приводу направлені хворі: для продовження листка непрацездатності, вирішення питання щодо подальшого лікування, працевлаштування тощо.

Хворий записується в журнал стільки раз - скільки він був направлений на ЛКК; при цьому - в графі 13 зазначається число разів направлення хворого на лікарську консультативну комісію.

Журнал може використовуватись також для обліку будь-якої консультативної роботи як в спеціальних консультативних поліклініках, так і окремими спеціалістами-консультантами лікувально-профілактичних закладів.

Термін зберігання 5 років.

"Журнал обліку роботи з гігієнічного навчання та виховання населення, пропаганди здорового способу життя"

ведеться всіма закладами охорони здоров'я на території України.

В журнал вносяться записи про всі види робіт: (організаційну, методичну, агітаційно-масову) і форми проведення: (лекція, телепередача, семінар, цикл занять, експонування виставки тощо), санітарно-освітніх заходів, які проводяться лікарями, середніми медичними працівниками, іншими фахівцями системи охорони здоров'я всіх рівнів.

Контроль за веденням журналу обліку покладається на керівників медичних закладів, структурних підрозділів і осіб, відповідальних за організацію санітарно-освітньої роботи. Журнал обліку роботи з гігієнічного навчання населення, пропаганди здорового способу життя має бути в кожному структурному підрозділі закладу охорони здоров'я.

Записи облікового журналу використовуються для оформлення статистичної звітності і за потребою - для підготовки оперативних інформацій щодо обсягу і форм гігієнічного навчання населення.

Термін зберігання журналу обліку роботи з гігієнічного навчання населення, пропаганди здорового способу життя - 3 роки після звітного року.

"Щоденник обліку роботи кабінету (відділення) ультразвукової діагностики" - (форма N 039-8/о заповнюється лікарями ультразвукової діагностики на підставі "Журналу реєстрації ультразвукових досліджень" - облікової форми N 048/о.

В графі 1 вписується дата дослідження; в графах 2 - 21 вносяться дані про види досліджень, які проводяться хворим, у відповідності з локалізацією досліджуваних органів.

Дані графи 2 - "Всього ультразвукових досліджень" дорівнюють сумі чисел граф 3 - 11 + 15 - 21.

Дані графи 12 заповнюють із графи 11; графи 13 - із графи 12; дані графи 14 - із графи 13.

В графах 6 - 9 необхідно вказувати ультразвукові дослідження органів черевної порожнини (печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, селезінки), якщо УЗД зазначених органів проводяться окремо і число досліджень враховується за числом досліджуваних органів. Обзорні дослідження органів черевної порожнини слід враховувати як одне дослідження і дані про її проведення вписуються скорочено "ОЧП" і їх кількість проставляється за один день в графу 21 "Інші ультразвукові дослідження". При підрахунку суми обстежень органів черевної порожнини - до суми даних граф 6 - 9 необхідно додавати і дані графи 21 із вищезазначеною абревіатурою "Обзор черевної порожнини" - ОЧП.

Щоденник обліку роботи кабінету (відділення) ультразвукової діагностики (ф. 039-8/о використовується при складанні звіту за формою N 20 "Звіт лікувально-профілактичного закладу", таблиці 4115 "Ультразвукові дослідження".

Карти ведуться в усіх лікувально-профілактичних закладах амбулаторних та стаціонарних, які мають фізіотерапевтичні відділення (кабінети).

Карта заповнюється на кожного хворого, який прийнятий на лікування фізіотерапевтичним відділенням (кабінетом).

На кожного хворого заповнюється тільки одна карта, незалежно від кількості і виду призначених процедур.

На лицьовій стороні карти відмічається: вид, кількість і дозування призначених процедур, на звороті - число фактично прийнятих процедур.

Карти використовуються при заповненні даних про роботу фізіотерапевтичних відділень (кабінетів) у "Звіті лікувально-профілактичного закладу" (форма N 20.

Термін зберігання 1 рік після звіту.

Довідка для дільничного педіатра (форма N 057/о, далі - довідка) заповнюється лікарем-неонатологом (акушером-гінекологом у разі відсутності останнього) під час виписки новонародженого з пологового будинку, і видається матері на руки.

Довідка містить інформацію для дільничого лікаря-педіатра, під наглядом якого має бути новонароджений, що стосується стану дитини при народженні, в період адаптації та виписки з пологового будинку, перебігу вагітності та пологів у матері, всіх видів обстеження і методів лікування новонародженого під час перебування його в пологовому будинку та їх результатів, рекомендацій щодо подальшого спостереження.

Довідка вклеюється в історію розвитку дитини (форма N 112/о), яка зберігається на педіатричній дільниці за місцем проживання дитини.

Термін зберігання разом з формою N 112/о - __ років.

1. "Направлення на МСЕК" - (форма N 088/о заповнюється лікуючим лікарем лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи лікування хворого, підписується головою і членами лікарсько-консультаційної комісії і передається на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК).

2. На кожного хворого (інваліда), який направляється на МСЕК, заповнюється 1 бланк "Направлення на МСЕК", який зберігається у Акті огляду МСЕК протягом 50 років.

3. За результатами огляду хворого (інваліда) та прийнятого рішення, лікарем-експертом МСЕК заповнюється "Повідомлення лікувально-профілактичного закладу про рішення МСЕК", яке підписується головою МСЕК і повертається до лікувально-профілактичного закладу, який направив хворого (інваліда) на МСЕК.

4. "Повідомлення лікувально-профілактичного закладу про рішення МСЕК" зберігається в амбулаторній карті на весь термін її зберігання.

1. Довідка заповнюється лікарем лікувально-профілактичного закладу в випадку тимчасової непрацездатності студентів, учнів технікумів, профтехучилищ або хвороби, карантину дитини, яка відвідує школу, дитячий дошкільний заклад.

2. Корінець довідки заповнюється одночасно з довідкою і залишається в лікувально-профілактичному закладі. В графі "Діагноз" зазначається діагноз захворювання або в випадку відсутності дитини в дошкільному закладі - з приводу карантину чи інших причин, вказується причина відсутності.

3. Видача довідки записується в медичній карті амбулаторного хворого (форма N 025/о) або в історії розвитку дитини (форма N 112/о).

4. Довідка засвідчує факт захворювання студента, учня технікуму, професійно-технічного училища, школи і є єдиним документом, що звільняє його від навчання; для дітей, які відвідують дошкільний заклад, - документом, що засвідчує захворювання дитини або карантин.

5. В довідці, яка видається дітям, що відвідують школу, дошкільний заклад, повинні бути також відомості про наявність чи відсутність контакту з інфекційними хворими протягом трьох тижнів (за даними, уточненими з територіальною СЕС).

6. Довідка обов'язково завіряється печаткою лікувально-профілактичного закладу, що видав довідку хворому.

7. Корінці зберігаються в лікувально-профілактичному закладі протягом 1 року.

Виписка з карти розвитку новонародженого (форма N 097-1/о, надалі - виписка) заповнюється лікарем-неонатологом (акушером-гінекологом у разі відсутності останнього) у випадках переведення дитини з пологового будинку в інші лікувальні заклади (відділення реанімації новонароджених, патології новонароджених, другого етапу виходжування новонароджених, інші відділення дитячих лікарень).

У виписці мають бути відображені відомості про перебіг вагітності та пологів у матері, стан новонародженого, перебіг періоду його адаптації, а також про всі види обстеження і методи лікування новонародженого, проведені під час перебування його в пологовому будинку (відділенні), та їх результати.

Завіряється виписка завідуючим відділенням новонароджених (завідуючим пологового відділення), вкладається в карту стаціонарного хворого (форма N 003/о, що заводиться в лікувальному закладі, куди переведено дитину. Зберігається виписка разом з картою стаціонарного хворого.

"Акт стаціонарної, амбулаторної, заочної, посмертної судово-психіатричної експертизи"

передбачений процесуальним законодавством, письмовий документ, який є доказом у справі.

У висновку експерта повинно вказуватись де, коли, з приводу чого була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, які матеріали були використані експертом, які дослідження він зробив, які питання були поставлені перед ним, його обгрунтовані відповіді на них (ст. 75, 200 КПК України, ст. 60 ЦПК України.

Висновки експертів мають даватися в категоричній формі. Приблизні (імовірні) висновки недопустимі.

В акті приводяться відомості щодо минулого життя (включно з періодом скоєння правопорушення), розвитку захворювання, якщо воно мало місце; опис фізичного, неврологічного, психічного стану піддослідного і дані лабораторних досліджень.

У закінченні (заключній частині) вказуються і обгрунтовуються висновки членів комісії і експертний висновок.

Акт складається і підписується всіма лікарями, які проводили судово-психіатричну експертизу, у 2-х примірниках: перший направляється в заклад, згідно запиту якого була проведена судово-психіатрична експертиза, другий - зберігається у лікувальному закладі, який проводив експертизу, - постійно.

Акт завіряється печаткою лікувального закладу, яка ставиться безпосередньо після підписів у заключної частини додатка до Акта.

"Психіатричний огляд засудженого" (форма N 101/о проводиться на підставі ст. 408 КПК України і має на меті визначити, чи страждає засуджений на тяжкий психічний розлад, що є перешкодою для подальшого його ув'язнення (відбуття строків покарання).

Результати психіатричного огляду відтворюються в письмовому документі - Акті психіатричного огляду.

Акт складається з медичних розділів: введення, анамнезу, що включає відомості щодо минулого життя і історії теперішнього захворювання; опису фізичного, неврологічного і психічного стану і заключної частини, яка містить висновки і їх обгрунтування.

На бланку "Акта" проводиться запис, що стосується першого розділу (введення), інші розділи: відомості щодо минулого життя (включно з періодом скоєння правопорушення), розвитку захворювання, опис фізичного, неврологічного, психічного стану, дані лабораторії, опис і обгрунтування діагнозу, висновок щодо можливості відбування покарання в місцях позбавлення волі і необхідних медичних заходів мають бути викладені на окремих листах як додаток до Акта.

Акт складається у 2-х примірниках, підписується лікарською комісією, яка проводила психіатричне свідоцтво засудженого: перший примірник направляється у виправно-трудову установу, згідно запиту щодо психіатричного свідоцтва осудженого, другий - зберігається в лікувальній установі, яка проводила психіатричне свідоцтво, - постійно.

Акт завіряється печаткою лікувального закладу безпосередньо після підписів членів лікарської комісії в заключній частині додатка до Акта.

Інструкція обов'язкова для всіх лікувально-профілактичних закладів незалежно від відомчої належності

1. Згідно ст. 158 Кодексу про шлюб та сім'ю України (надалі - Кодекс) народження дитини підлягає реєстрації в державних органах реєстрації актів громадянського стану.

В ст. 159 Кодексу визначено, що акти громадського стану реєструються в районних центрах, районах міст Києва і Севастополя відділами реєстрації актів громадянського стану місцевих державних адміністрацій, у містах і в районах міст обласного підпорядкування, - відділами реєстрації актів громадянського стану виконавчих комітетів відповідних рад народних депутатів, а в сільській місцевості і селищах - виконавчими комітетами сільських і селищних рад народних депутатів*.

Згідно ст. 163 Кодексу реєстрація народження провадиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них за письмовою або усною заявою батьків, чи одного з них, а в разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження, - за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

Згідно наказу МОЗ України N 65 від 04.04.2000 р., зареєстрованого в Мін'юсті 26.04.2000 р., абзац другий пункту 1 розділу 1 викладено в такій редакції:

"У статті 159 Кодексу визначено, що акти громадянського стану реєструються у відділах реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції, у виконавчих органах сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, у консульських установах та дипломатичних представництвах України".

Заява про реєстрацію народження дитини повинна бути подана до органів реєстрації актів громадянського стану не пізніше трьох місяців з дня народження дитини, а при народженні мертвої дитини - не пізніше трьох діб (згідно ст. 164 Кодексу).

2. Для забезпечення реєстрації народження дитини в органах реєстрації актів громадянського стану Міністерством охорони здоров'я України затверджено "Медичне свідоцтво про народження" форма N 103/о-95 наказом МОЗ України N 124 від 03.07.95 р.

3. Реєстрація народження провадиться при пред'явленні медичного свідоцтва про народження, яке видається при виписці матері із стаціонару всіма закладами охорони здоров'я, де приймали пологи. У випадках пологів вдома медичне свідоцтво про народження видає той заклад охорони здоров'я, медичний працівник якого (лікар, фельдшер, акушерка) приймав пологи.

У разі народження дитини поза лікувальним закладом без подання медичної допомоги при пологах - медичне свідоцтво про народження видає заклад охорони здоров'я відповідно до встановленого порядку*.

* Згідно наказу МОЗ України N 331 від 28.10.96 р., зареєстрованого в Мін'юсті 18.12.96 р., абзац другий пункту 3 розділу I викладено в такій редакції:

"У виняткових випадках у разі народження дитини вдома чи іншому місці без надання медичної допомоги реєстрація народження дитини проводиться органами реєстрації актів громадянського стану. Факт народження дитини в таких випадках підтверджується підписами двох свідків, а також медичною довідкою про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (ф. N 103-1/о-96)".

4. При багатоплідних пологах медичне свідоцтво про народження заповнюється на кожну дитину окремо.

5. Медичне свідоцтво про народження видається батькам або іншим особам (згідно пункту I даної Інструкції), що будуть проводити реєстрацію народження під розписку на корінці свідоцтва про народження, який залишається в закладі охорони здоров'я.

Примітка. У випадках смерті дитини в період 0 - 6 діб заповнюється медичне свідоцтво про народження дитини - форма N 103/о-95 і свідоцтво про перинатальну смерть - форма N 106-2/о-95. Обидва документи реєструються в органах реєстрації актів громадського стану закладом охорони здоров'я.

6. Головний лікар (керівник) закладу охорони здоров'я повинен забезпечити контроль за правильним заповненням і своєчасною видачею медичних свідоцтв про народження.

7. У випадках втрати медичного свідоцтва про народження видається нове свідоцтво з поміткою "дублікат" на підставі письмової заяви особи, яка звернулась у заклад охорони здоров'я за дублікатом медичного свідоцтва про народження.

8. Бланки медичних свідоцтв про народження з корінцями до них збираються в Книжки обліку бланків медичного свідоцтва про народження (надалі - Книжка) і зберігаються у головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я, або його заступника. Книжка прошивається, а свідоцтво і корінці до них нумеруються: спочатку проставляється номер закладу за Державним реєстром звітних статистичних одиниць України, а через дріб - порядковий номер медичного свідоцтва.

Корінці медичних свідоцтв про народження зберігаються один рік після закінчення календарного року, в якому видано медичне свідоцтво, після чого підлягають знищенню згідно чинного законодавства.

9. Невірно заповненні примірники медичних свідоцтв про народження закреслюються і залишаються в Книжці. Робиться запис "анульовано".

II. Порядок заповнення медичних свідоцтв про народження

1. Медичні свідоцтва про народження заповнюються ручкою, розбірливим почерком.

2. В медичному свідоцтві про народження лікар (фельдшер, акушерка) записують повне найменування медичного закладу, його поштову адресу, прізвище, ім'я, по батькові лікаря (фельдшера, акушерки), який видав медичне свідоцтво.

3. Особа, яка заповнює свідоцтво про народження, засвідчує факт народження живої дитини: (прізвище, ім'я, по батькові), місце народження, докладно дату народження (рік, місяць, число, година), стать дитини, а також прізвище, ім'я, по батькові матері дитини та місце її проживання; підпис лікаря, який видав свідоцтво, підпис особи, яка отримала свідоцтво.

4. В корінці робиться запис, який повністю відповідає записам в свідоцтві, і відмічається дата видачі (чи дата передачі в органи реєстрації актів громадянського стану медичного свідоцтва про народження дитини медичним закладом).

5. З метою порівняння статистичних показників в міжнародній практиці згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я в свідоцтво про народження введені спеціальні відомості - розділі другому пунктах 1 - 9.

Ці відомості заповнюються на підставі документів, які ведуться в медичних закладах, а саме: "Історії пологів" - форма N 096/о, "Історії розвитку новонародженого" - форма N 097/о та інші.

6. Якщо батьки відносяться до осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, в пункті 10 другого розділу для кожного із батьків треба вказати категорію та серію посвідчення. В разі непричетності одного з батьків до осіб, що постраждали від Чорнобильської аварії, в пункті 10 треба відмітити "не постраждав". Категорія та серія визначена в посвідченні згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

7. Запис про видачу медичного свідоцтва про народження з зазначенням його номера і дати видачі повинен бути зроблений в "Історії розвитку новонародженого" (формі N 097/о, в випадках мертвонародження - в "Історії пологів" (форма N 096/о).

Затверджено наказом МОЗ України від 28.10.96 N 331.

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня за N 721/1746.

1. "Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу" видається матері у випадку народження дитини вдома або іншому місці без надання медичної допомоги для подання в державні органи реєстрації актів громадського стану.

Довідка видається медичним закладом, на обліку якого перебуває новонароджений.

2. Прізвище, ім'я, по батькові матері, дані про місце її проживання заповнюються з паспортних даних матері (п. 6, п. 7).

Відомості про дитину заповнюються на підставі "Історії розвитку дитини" (форма N 112/о).

3. Дані п. 9, п. 10 - дата взяття на облік вагітної жінки і термін вагітності, а також передбачений термін пологів - заповнюються з "Індивідуальної карти вагітної та породіллі" (форма N 111/о), або "Обмінної карти" (форма N 113/о лікарем-педіатром.

4. Запис про видачу медичної довідки із зазначенням його номера і дати видачі повинен бути зроблений в "Історії розвитку дитини" (форма N 112/о).

5. Медична довідка заповнюється лікарем-педіатром, під наглядом якого знаходиться новонароджений, засвідчується керівником даного лікувального закладу.

6. Корінці медичних довідок про перебування дитини під наглядом лікувального закладу зберігається один рік після закінчення календарного року, в якому видано медичну довідку, після чого підлягають знищенню згідно з чинним законодавством.

"Акт психологічного огляду особи, яка перебуває на примусовому лікуванні" - форма 104/о заповнюється як медичний висновок комісії лікарів-психіатрів і подається до суду адміністрацією лікувального закладу, в якому перебуває хворий, з метою відміни або заміни хворому примусового лікування.

Примусове лікування є основою профілактики повторних суспільно-небезпечних дій, які можуть скоїти хворі з розладами психіки та поведінки. Метою примусового лікування є також і вилікування хворого.

Медичний висновок повинен бути чітким, мають бути аргументовані обгрунтування, які були б необхідним приводом для рішення суду щодо відміни або заміни примусового лікування.

Висновок комісії лікарів оформляється у вигляді "Акта психіатричного огляду", який включає в себе певні розділи.

Акт складається із медичних розділів: введення, анамнезу, в якому є відомості про минуле життя та історію теперішнього захворювання, опис фізичного, неврологічного і психічного стану та заключної частини, яка містить висновки та їх обгрунтування.

На бланку "Акта" проводяться записи, які відносяться до першого (медичного) розділу - введення; інші розділи "Акта" викладаються на окремих листах як додаток до "Акта". Копія Акта психіатричного огляду особи, яка перебуває на примусовому лікуванні, зберігається у історії хвороби даної особи.

Журнал реєстрації стаціонарної і амбулаторної судово-психіатричної експертизи є документом, що вміщує відомості про всіх хворих, які пройшли судово-психіатричний переогляд даною експертною комісією.

Журнал ведеться спеціально виділеною особою в кожній судово-психіатричній комісії і повинен бути пронумерований, прошнурований, завірений печаткою лікувального закладу, на базі якого організована судово-психіатрична експертна комісія, і підписаний головою комісії.

Графи журналу з 1 по 17 заповнюється згідно з їх найменуваннями.

Інструкція обов'язкова для всіх лікарів лікувально-профілактичних закладів, закладів судово-медичної експертизи незалежно від відомчої незалежності.

I. Загальні положення

1. Згідно ст. 158 Кодексу про шлюб та сім'ю України (надалі - Кодекс) народження дитини підлягає реєстрації в державних органах реєстрації актів громадянського стану.

В ст. 159 Кодексу визначено, що акти громадянського стану реєструються в районних центрах, районах міст Києва і Севастополя відділами реєстрації актів громадянського стану, містах і в районах міст обласного підпорядкування, відділами громадянського стану виконавчих комітетів відповідних рад народних депутатів, а в сільській місцевості і селищах - виконавчими комітетами сільських і селищних рад народних депутатів*.

Згідно ст. 169 Кодексу реєстрація смерті провадиться в органах реєстрації актів громадянського стану за останнім місцем проживання померлого або за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

2. Заява про реєстрацію смерті може бути подана до органів реєстрації актів громадянського стану родичами померлого, його сусідами, працівниками житлово-експлуатаційних організацій та іншими особами, а також за повідомленням адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть.

Згідно наказу МОЗ України N 65 від 04.04.2000 р., зареєстрованого в Мін'юсті 26.04.2000 р., абзац другий пункту 1 розділу I викладено в такій редакції:

"У статті 159 Кодексу визначено, що акти громадянського стану реєструються у відділах реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції, у виконавчих органах сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, у консульських установах та дипломатичних представництвах України".

Заява про реєстрацію смерті повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі неможливості одержання довідки медичної установи або висновку судово-медичної експертизи чи прокурора - не пізніше 5 діб.

3. Лікарське свідоцтво про смерть видається всіма закладами охорони здоров'я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, диспансерами, пологовими будинками, санаторіями, патолого-анатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи.

4. В містах, селищах міського типу, населених пунктах сільської місцевості в закладах охорони здоров'я, в яких працюють не менше двох лікарів, видаються тільки лікарські свідоцтва про смерть. В сільських населених пунктах в закладах охорони здоров'я, де працює тільки один лікар, у випадках його відсутності (хвороба, відпустка і таке інше), як виняток, фельдшером видається фельдшерська довідка про смерть (форма N 106-1/о-95, затверджена наказом МОЗ України N 124 від 03.07.95 р.

У випадках смерті дітей у віці 0 - 6 діб закладами охорони здоров'я видаються лікарські свідоцтва про перинатальну смерть.

II. Порядок заповнення медичних свідоцтв про народження.

1. Лікарське свідоцтва про смерть видається родичам померлого чи іншим особам (згідно з пунктом 2 цієї Інструкції) під розписку на корінці лікарського свідоцтва про смерть, який залишається в закладах охорони здоров'я. Видача трупа без лікарського свідоцтва про смерть забороняється. У випадках поховання померлого закладами охорони здоров'я - останні обов'язково заповнюють лікарське свідоцтво про смерть і віддають його в органи реєстрації актів громадського стану - не пізніше трьох діб з дня настання смерті.

Примітка. У випадку загублення лікарського свідоцтва про смерть видається нове свідоцтво з поміткою "дублікат" на підставі письмової заяви особи, яка звернулась у заклад охорони здоров'я за дублікатом лікарського свідоцтва про смерть.

2. Лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.

3. При підозрі на насильницьку смерть або у випадках, коли смерть настала від механічної асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, після штучного аборту, проведеного за межами медичного закладу, при раптовій смерті дітей, які не знаходились під медичним наглядом, а також на померлих, особистість яких не встановлена, лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину згідно Кримінально-процесуального кодексу, наказу МОЗ України N 6 від 17.01.95 р.

4. Забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть, тільки на підставі огляду трупа (при відсутності підозри на насильницьку смерть). Це не поширюється на судово-медичних експертів та патологоанатомів, яким забороняється видавати лікарське свідоцтво про смерть тільки на підставі зовнішнього огляду трупа (наказ МОЗ України N 6 від 17.01.95 р., наказ МОЗ України N 81 від 12.05.92 р.).

5. Головний лікар (керівник) закладу охорони здоров'я повинен забезпечити контроль за достовірністю заповнення лікарських свідоцтв про смерть, своєчасністю їх видачі родичам померлого чи передачі в органи реєстрації актів громадянського стану у випадках поховання померлого закладом охорони здоров'я.

6. Лікарське свідоцтво про смерть видається обов'язково з поміткою "остаточне", "попереднє", "замість попереднього".

Лікарське свідоцтво про смерть з поміткою "попереднє" видається в тих випадках, коли для встановлення чи уточнення причини смерті потрібно провести додаткові дослідження. Після уточнення причини смерті заповнюється нове лікарське свідоцтво з поміткою "замість попереднього", яке пересилається закладами охорони здоров'я безпосередньо у відповідні місцеві органи статистики протягом одного місяця з моменту заповнення першого лікарського свідоцтва.

Примітка. Якщо було видано лікарське свідоцтво про смерть з поміткою "остаточне", але потім виявилась помилка в записі діагнозу, необхідно заповнити нове лікарське свідоцтво з підписом, зробленим від руки "взамін остаточного лікарського свідоцтва про смерть N -" і направити закладами охорони здоров'я у відповідні місцеві органи статистики протягом місяця з моменту заповнення першого лікарського свідоцтва.

7. Бланки лікарських свідоцтв про смерть з корінцями до них у вигляді Книжки обліку бланків лікарських свідоцтв про смерть (надалі - Книжка) зберігаються у головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я або його заступника, зберігаються також корінці виданих лікарських свідоцтв про смерть, записи в яких повинні повністю відповідати записам, зробленим у відповідних пунктах лікарського свідоцтва про смерть.

8. Корінці лікарських свідоцтв про смерть після використання їх для складання звіту закладом охорони здоров'я підлягають зберіганню їх один рік після закінчення календарного року, в якому видано лікарське свідоцтво, після чого підлягають знищенню згідно чинного законодавства.

9. Невірно заповнені примірники лікарських свідоцтв про смерть і відповідні корінці до них закреслюються, робиться запис "анульовано" і залишаються в Книжці.

10. Головні лікарі районних (міських) центральних лікарень, керівники обласних центрів медичної статистики, оргметодвідділами обласних лікарень виділяють спеціального лікаря для щомісячного перегляду і перевірки якості заповнення і кодування лікарських свідоцтв про смерть згідно з Міжнародною класифікацією хвороб в місцевих органах статистики.

11. Лікар, який відповідає за перевірку правильності заповнення лікарських свідоцтв про смерть, у випадку виявлення дефектів в заповненні зобов'язаний:

а) уточнити дані з лікарем, який видав лікарське свідоцтво про смерть по первинній медичній документації і забезпечити заповнення правильного остаточного лікарського свідоцтва про смерть, якщо було видано "попереднє" або "остаточне";

б) забезпечити розгляд неправильно заповнених лікарських свідоцтв про смерть на лікарських конференціях, нарадах.

III. Порядок заповнення лікарського свідоцтва про смерть

1. Лікарські свідоцтва про смерть заповнюються ручкою, розбірливим почерком.

2. Заповненню підлягають всі пункти свідоцтва. При відсутності тих чи інших відомостей потрібно записати "немає даних", "не встановлено".

На лікарських свідоцтвах про смерть і корінцях до них проставляється номер закладу за Державним реєстром звітних статистичних одиниць України, а через дріб - порядковий номер лікарського свідоцтва.

3. В першій частині пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть лікар, який заповнює лікарське свідоцтво, повинен чітко і послідовно відобразити патологічні процеси, які привели до смерті і зазначити причини смерті.

Основною причиною смерті потрібно вважати те первинне захворювання або травму, які безпосередньо через ряд послідовних хворобливих процесів привели до смерті.

4. Причина смерті записується лікарем в двох частинах пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть.

Перша частина розподіляється на три рядки (а, б, в). В цій частині вказується етіологічно і патогенетично зв'язані захворювання: в рядку "а" - безпосередня причина смерті, тобто хвороба, яка привела до смерті, або ускладнення основного захворювання; в рядках "б" і "в" - основні первинні захворювання, які визвали, чи обумовили безпосередню основну причину смерті.

Таким чином, останній запис повинен відповідати основній (первинній) причині смерті. Запис причини смерті може закінчитися рядком "а", якщо основне захворювання безпосередньо само визвало смерть (наприклад, смерть від цереброспинального менінгіту); рядком "б", якщо безпосередня причина смерті визвана одним захворюванням (наприклад, пневмонія при корі, тоді запис повинен бути в такому порядку: рядок а/ пневмонія, рядок б/ кір).

В кожному рядку повинно бути записано тільки одне захворювання.

В другій частині пункту 11 лікар повинен зазначити інші хвороби, які негативно вплинули на перебіг основного захворювання, але причинно не пов'язані із захворюванням або його ускладненням, що безпосередньо є причиною смерті.

Приклади заповнення пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть.

I. а) Уремія

б) Хронічний гломерулонефрит

в) -

II. Хронічний бронхіт, емфізема

При розробці і аналізі - як основна причина смерті повинен бути зашифрований - хронічний гломерулонефрит.

5. При запису діагнозу не можна допускати неточностей, обмежуватись загальними виразами і зазначенням тільки симптомів замість повного діагнозу. Потрібно зазначити форму, стадію, локалізацію хвороби і таке інше.

Наприклад: потрібно записувати:

6. При заповненні пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть на померлу вагітну, роділлю чи породіллю рекомендується робити запис в такому порядку:

- у випадках смерті внаслідок акушерських ускладнень вагітності, пологів чи післяпологового періоду, а також внаслідок втручань, невірного ведення пологів і таке інше відомості про причину смерті записуються в першій частині в рядках "а", "б", "в". Запис повинен чітко вказувати на зв'язок з вагітністю, пологами чи післяпологовим періодом. Наприклад, повинно бути записано: післяпологова кровотеча, кровотеча, яка загрожує аборту, наркоз під час пологів;

- у випадку смерті вагітної, роділлі чи породіллі внаслідок хвороби у неї, яка існувала раніше або виникла в період вагітності (діабет, серцево-судинне захворювання, туберкульоз і таке інше), не зв'язаної з безпосередньою акушерською причиною, але обтяжена фізіологічним впливом вагітності, або нещасного випадку відомості про причину смерті записуються в першій частині рядках "а", "б", "в", але при цьому в другій частині обов'язково робиться запис про вагітність і її термін;

- у всіх випадках смерті жінок в післяпологовому періоді в межах 42 днів після пологів в частині II робиться запис: "післяпологовий період __ день"*.

Згідно наказу МОЗ України за N 65 від 04.04.2000 р., зареєстровано в Мін'юсті 26.04.2000 р., абзац четвертий пункту 6 розділу III викладено в такій редакції:

"- у всіх випадках смерті жінок під час вагітності та в післяпологовому періоді в межах 42 днів після пологів у частині II пункту 11 Лікарського свідоцтва про смерть робиться запис: "___ тиждень вагітності", "___ день післяпологового періоду", а якщо смерть жінки настала внаслідок причини, пов'язаної з пологами, після 42-го дня до одного року, то робиться запис: "___ тиждень після пологів".

7. В випадках смерті від травм в пункті 11 вказується локалізація і характер травми.

Наприклад, перелом основи черепа, проникаюче поранення грудної порожнини.

Основна причина смерті повинна бути зашифрована - перелом основи черепа.

Основна причина смерті повинна бути зашифрована - "відкритий перелом середньої третини правого стегна".

В другій частині пункту 12 потрібно точно вказати: "а" - дату травми: рік, місяць, число; "б" - при нещасних випадках, не зв'язаних з виробництвом, вказується вид травми (побутова, вулична, дорожньо-транспортна і таке інше; "в" - місце і обставини, при яких відбувалася травма).

Наприклад: а) 1994, квітень, 10

б) дорожньо-транспортна

в) шосейна дорога, наїзд автомашини.

8. В пункті 10 свідоцтва підкреслюється, ким була встановлена смерть.

9. Якщо померлий відноситься до осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії, в пункті 13 лікарського свідоцтва про смерть потрібно зазначити категорію та серію посвідчення. Ці відомості записуються на підставі посвідчення померлого, виданого у відповідності із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

10. В пункті 14 треба записати найменування медичного закладу, дату видачі свідоцтва, підпис лікаря, який видав свідоцтво про смерть, завірений печаткою закладу.

11. Запис про видачу лікарського свідоцтва про смерть (його дата, N запису, причина смерті) повинен бути зроблений в відповідних медичних документах: - "Медична карта стаціонарного хворого" - форма N 003/о, "Історія пологів" - форма N 025/о і таке інше.