Про підсумки оцінювання діяльності наукових установ НАН України

З метою організації та проведення оцінювання діяльності наукових установ НАН України відповідно до Концепції розвитку НАН України на 2014-2023 рр. (п. 5.1 плану з реалізації Концепції, затвердженого постановою Президії НАН України від 07.05.2014 № 107 ) розроблено Методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, яку затверджено постановою Президії НАН України від 15.03.2017 № 75.

Протягом 2017 та I півріччя 2018 року за зазначеною методикою проведено оцінювання ефективності діяльності 67 наукових установ НАН України та майже 600 їхніх наукових підрозділів. Аналіз діяльності установ забезпечили експертні комісії, до роботи яких було залучено понад 300 фахівців, з яких третина - представники позаакадемічних установ та 10% - іноземні експерти.

Постійною комісією НАН України з оцінювання ефективності діяльності установ НАН України здійснено розгляд підготовлених постійними комісіями за науковими напрямами звітів про діяльність установ (протоколи від 21.11.2017 № 1/2017, від 21.02.2018 № 1/2018, від 01.03.2018 № 2/2018, від 22.06.2018 № 3/2018). За його результатами 44 наукові установи НАН України віднесено до категорії "А" (установа, що має вагомі наукові і практичні результати широкого національного і міжнародного значення) та 18 - до категорії "Б" (установа, що має вагомі результати для забезпечення розвитку науки і практики відповідної галузі та дає необхідні для України результати). Повторно розглядалися результати оцінювання 5 установ.

Значний обсяг науково-методичного та інформаційно-аналітичного забезпечення процедури оцінювання діяльності наукових установ Академії здійснено Офісом оцінювання діяльності наукових установ НАН України. Зокрема, на виконання постанови Президії НАН України від 17.01.2018 № 11 "Про результати оцінювання діяльності наукових установ НАН України" підготовлено зміни до Методики оцінювання ефективності наукових установ НАН України, затвердженої постановою Президії НАН України від 15.03.2017 № 75.

Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України стала важливим інструментом підвищення ефективності діяльності установ та їх структурних підрозділів, реалізації нової моделі фінансування. Згідно з постановою Президії НАН України від 15.03.2017 № 75 "Про затвердження Методики оцінювання наукових установ НАН України" зазначене оцінювання є обов'язковим при планових перевірках наукової та науково-організаційної діяльності установ за п'ятирічний період. Відповідно до постанови Президії НАН України від 17.01.2018 № 12 "Про організацію виконання бюджетної програми НАН України "Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень" адресну підтримку в 2018 році отримають наукові установи, що пройшли оцінювання за зазначеною методикою.

Для забезпечення виконання п. 3.2 постанови Президії НАН України від 15.03.2017 № 75 щодо врахування результатів оцінювання при підготовці пропозицій з розподілу базового бюджетного фінансування та для використання цих результатів при формуванні нової бюджетної програми 6541230 "Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень" Президія НАН України

1. Схвалити результати оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України та їх підрозділів, проведеного у 2017 та I півріччі 2018 року (додаються).

2. Секціям та відділенням НАН України враховувати результати оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України та їх підрозділів у 2017 та I півріччі 2018 року при підготовці (відповідно до п. 4.1 постанови Президії НАН України від 17.01.2018 № 12) пропозицій щодо адресної підтримки у 2018 році та наступних роках проведення пріоритетних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок науковими підрозділами, які за результатами оцінювання відповідно до Методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України віднесені до категорії "А".

3. Науковим установам НАН України, що пройшли оцінювання у 2017 та I півріччі 2018 року, вжити конкретних заходів щодо підвищення ефективності діяльності установи відповідно до рекомендацій експертних комісій та постійних комісій за науковими напрямами.

4. Внести з урахуванням положень Порядку проведення державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 № 540, зміни до Методики оцінювання ефективності наукових установ НАН України, затвердженої постановою Президії НАН України від 15.03.2017 № 75, та викласти її в новій редакції, що додається.

5. Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України спільно з Інститутом програмних систем НАН України вжити заходів щодо запровадження до кінця поточного року автоматизованої системи інформаційної підтримки оцінювання ефективності діяльності установ НАН України.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на секції НАН України та Науково-організаційний відділ Президії НАН України.

Методику розроблено з метою отримання об'єктивної оцінки ефективності діяльності наукових установ НАН України з урахуванням наявних умов їхнього кадрового, інформаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення; стимулювання науково-дослідної та інноваційної діяльності; прийняття обґрунтованих управлінських, організаційних та фінансових рішень; наближення до європейської практики оцінювання ефективності діяльності наукових установ.

1. Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України (далі - Методика) розроблена відповідно до Концепції розвитку Національної академії наук України, схваленої постановою Президії НАН України від 25.12.2013 р. № 187.

2. Методика призначена для проведення процедури оцінювання ефективності діяльності науково-дослідних інститутів та прирівняних до них наукових установ НАН України (далі - Установа), на які поширюється дія чинного Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ.

3. Методика ґрунтується на нормах законів України "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про інформацію", положеннях Статуту НАН України, а також враховує Порядок проведення державної атестації наукових установ, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540.

4. У методиці вживаються терміни у значеннях відповідно до міжнародних методологічних рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку ("Керівництво для збирання та представлення даних щодо наукових досліджень і експериментальних розробок, вимірювання науково-технічної та інноваційної діяльності", або "Керівництво Фраскаті", Париж, 2015 р.) з урахуванням особливостей національної статистики.

5. Принципи та підходи оцінювання, застосовані при розробленні Методики, ґрунтуються на попередньому вивченні досвіду процедур та критеріїв оцінювання діяльності наукових установ Німеччини, Австрії, Великої Британії, Польщі, Чехії та інших країн.

Враховані також результати широкого обговорення Методики за участі представників наукових товариств та асоціацій Німеччини, зауваження і пропозиції наукових установ та окремих наукових співробітників НАН України.

Максимальна об'єктивність та неупередженість оцінювання ефективності діяльності установ досягається за рахунок того, що його здійснюватимуть незалежні експерти на основі викладених нижче принципів та за умови відвернення конфлікту інтересів.

6. Методика визначає:

- базові принципи і критерії оцінювання ефективності діяльності Установ;

- принципи визначення складу комісій з оцінювання ефективності діяльності Установ;

- окремі організаційні питання використання даної Методики.

7. Методика може бути також використана під час:

- проведення планових періодичних і позачергових перевірок наукової та науково-організаційної діяльності Установ на рівні Президії НАН України;

- підготовки пропозицій щодо оптимізації мережі Установ;

- визначення річних обсягів базового фінансування Установ.

8. Оцінювання ефективності діяльності Установ за цією Методикою не стосується досліджень і розробок, що становлять державну таємницю.

1) Об'єктивний аналіз ефективності діяльності Установи та її значення для світової та вітчизняної науки, освіти, економіки, культури, підвищення якості життя людини.

2) Отримання та аналіз даних про діяльність Установи відкритим та прозорим способом.

3) Оцінювання ефективності діяльності Установи та її підрозділів на основі як кількісного аналізу статистичних та наукометричних даних, так і якісного (експертного) оцінювання всієї наявної (доступної) інформації про Установу та її діяльність.

4) Пріоритетність якісного (експертного) оцінювання ефективності діяльності Установи та її підрозділів порівняно з кількісними (у тому числі наукометричними) даними щодо їх діяльності.

5) Аналіз кількісних характеристик щодо діяльності Установи з урахуванням особливостей її дослідницьких завдань.

6) Врахування особливостей публікаційної активності Установи та цитувань її публікацій за галузями науки.

7) Урахування перспектив розвитку Установи та напрямів її наукових досліджень.

8) Доступ Установи до результатів її оцінювання (у передбаченому Методикою порядку).

9) Постійний аналіз та поліпшення процедури оцінювання Установ, у тому числі удосконалення системи критеріїв та відповідних показників.

2.1. Процедура формування комісій

2.1.1. Типи комісій

Для проведення оцінювання ефективності діяльності Установ формуються такі комісії:

I. Постійна комісія НАН України з оцінювання ефективності діяльності Установ (далі - ПК НАНУ), яку створює Президія НАН України як замовник оцінювання.

ПК НАНУ є незалежним органом.

Організацію поточної роботи ПК НАНУ забезпечує Офіс оцінювання діяльності наукових установ Центру оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України (далі - ООДНУ) за підтримки НОВ Президії НАН України.

До складу ПК НАНУ входять:

• представники НАН України:

- 4-5 осіб від Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України та по 3 особи від Секції хімічних і біологічних наук НАН України та Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, які не є членами Президії НАН України;

- 1 особа від бібліотек, музеїв тощо;

- 1 особа від заповідників, дендропарків тощо;

• представник МОН України;

• представник Ради ректорів ЗВО;

• представник організацій бізнес-сектору, пов'язаних з високотехнологічними виробництвами (за згодою);

• представники від наукоємних підприємств (за згодою);

• представник відповідного департаменту Міністерства фінансів України (за згодою);

• представник відповідного департаменту Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (за згодою);

• представник Національного інституту стратегічних досліджень;

• три зарубіжні експерти за галузями наук Секцій (за можливості).

II. Постійні комісії за науковими напрямами (далі - ПКНН) створюються при Секціях НАН України за постановою Бюро відповідної Секції після узгодження складу ПКНН з ПК НАНУ. Кількість ПКНН визначає Бюро відповідної секції за узгодженням з ПК НАНУ.

Організацію поточної роботи ПКНН забезпечує ООДНУ Центру оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України за підтримки відповідної Секції НАН України.

До складу ПКНН входить не менше 8 осіб, а саме:

- представники Установ відповідної Секції (3-4 особи);

- представники сторонніх підрозділів та організацій (1-3 особи);

- представники зарубіжних наукових організацій (зокрема, зарубіжні члени НАН України чи представники "наукової діаспори") (не менше 2 осіб за можливості).

У разі необхідності ПКНН може залучати до своєї роботи додаткових консультантів.

III. Експертні комісії (далі - ЕК) створює ПКНН за представленням ООДНУ, який в оперативному режимі формує ЕК за дорадчою участю відділень і відповідних ПКНН. Якщо відповідне відділення НАН України, до якого входить установа (далі - Відділення) та/або Установа має рекомендації щодо складу ЕК, ООДНУ і ПКНН повинні їх врахувати повністю або частково або ж обґрунтувати відмову.

Організацію поточної роботи ЕК забезпечує ООДНУ.

До складу ЕК входять не менше 5 осіб, а саме:

- експерти з напрямів наукової діяльності Установи, які є співробітниками інших Установ та не входять до складу ПК НАНУ або ПКНН;

- не менше 2 експертів з напрямів наукової діяльності Установи, що є представниками позаакадемічних інституцій (бажано, щоб серед них був один зарубіжний експерт).

2.1.2. Участь Установи у процедурі формування експертних комісій

Установа бере участь у процедурі формування ЕК:

(а) до того, як ООДНУ сформує склад ЕК, а ПКНН його затвердить:

- Установа може запропонувати експертів з основних напрямів своєї наукової діяльності, враховуючи критерії визначення потенційного конфлікту інтересів, зазначені у п. 2.1.3 Пропозиції Установи щодо експертів подаються відповідно до форми (Додаток 2) та мають дорадчий характер.

(б) після того, як ПКНН затвердить склад ЕК:

- Установа може висловити думку щодо відповідності експертів основним напрямам своєї наукової діяльності;

- Установа може зазначити, чи вбачає вона конфлікт інтересів щодо експертів (п. 2.1.3);

- у разі заміни одного або кількох експертів ПКНН затверджує їх на позачерговому засіданні.

Якщо ПКНН та Установа не дійдуть згоди щодо складу ЕК, остаточне рішення приймає ПК НАНУ.

2.1.3. Критерії визначення потенційного конфлікту інтересів стосовно членів комісій

При виборі членів ПКНН та ЕК для оцінювання діяльності Установи ООДНУ має врахувати такі критерії визначення потенційного конфлікту інтересів:

- родинні зв'язки з одним із працівників Установи, що проходить оцінювання;

- працевлаштування в Установі, членство у її вчених радах чи спеціалізованих вчених радах, що функціонують в Установі (протягом останніх п'яти років перед оцінювальним візитом);

- претендування на посаду в Установі (протягом останніх п'яти років перед оцінювальним візитом);

- перебування в ролі наукового керівника одного з працівників або наявність наукового керівника серед працівників Установи (протягом останніх п'яти років перед оцінювальним візитом);

- спільні наукові публікації з науковими працівниками Установи або участь у спільних наукових проектах (протягом останніх п'яти років перед оцінювальним візитом).

За вмотивованим рішенням ООДНУ (ПКНН) особу можуть відсторонити від участі в ПКНН або ЕК за наявності хоча б однієї з наступних підстав:

- особисті конфлікти;

- близьке наукове чи комерційне співробітництво;

- пряма наукова або комерційна конкуренція;

- участь у виборах керівного складу Установи;

- оцінювання наукового проекту (проектів) пропонованого члена комісії працівниками даної Установи.

Для запобігання виникненню конфлікту інтересів після узгодження з відділеннями НАН України кандидатур експертів кожен експерт повинен підписати Підтвердження відсутності конфлікту інтересів з установою, яка проходить оцінювання (Додаток 3).

2.2. Функції комісій

2.2.1. Функції ПК НАНУ

- узгодження річного плану проведення оцінювання Установ та оприлюднення його на веб-порталі НАН України не пізніше ніж за два місяці до початку процедури оцінювання;

- узгодження складу ПКНН (дотримання кваліфікаційних вимог, відсутність конфлікту інтересів, обізнаність з напрямами діяльності відповідних Установ);

- розгляд презентації про діяльність Установи, висновку ЕК щодо оцінки діяльності Установи (далі - висновок ЕК) та заяви Установи щодо такого висновку;

- розгляд, затвердження та подання Президії НАН України звіту про оцінювання ефективності діяльності Установи;

- вирішення суперечок у випадку розбіжностей або незгоди Установи щодо складу ЕК, висновку ЕК, інших матеріалів ЕК та/або ПКНН.

2.2.2. Функції ПКНН

- формування ЕК після попередніх консультацій з відповідним Відділенням та Установою;

- участь члена ПКНН в оцінювальному візиті до Установи;

- підготовка презентації про діяльність Установи та проекту звіту про оцінювання ефективності діяльності Установи;

- передача висновку ЕК Установі та одержання її заяви щодо цього висновку;

- підготовка рекомендацій щодо подальшої діяльності Установи;

- передача ПК НАНУ матеріалів, передбачених Методикою (п. 2.3).

2.2.3. Функції ЕК

- визначення пріоритетності показників, найбільш вагомих для оцінювання ефективності діяльності даної установи;

- візит до Установи для ознайомлення з її діяльністю;

- аналіз анкети Установи та пакета з оцінювання, перевірка об'єктивності наданої інформації;

- проведення бесід з науковцями Установи;

- складання висновку ЕК щодо оцінки діяльності Установи;

- передача ПКНН матеріалів, передбачених Методикою (п. 2.3).

2.3. Етапи оцінювання

Процедура оцінювання діяльності Установи складається з трьох етапів.

На першому етапі ЕК знайомиться безпосередньо з діяльністю Установи, аналізує її анкету та об'єктивність наданих нею матеріалів, проводить співбесіди з працівниками Установи. На підставі цього та відповідно до п. 3.2 Методики ЕК протягом двох тижнів від дати візиту складає свій висновок і передає його разом з Анкетою установи (Додаток 1) до ПКНН.

На другому етапі на підставі отриманих від ЕК матеріалів та їхнього аналізу ПКНН готує презентацію про діяльність Установи, проект якої погоджує з ЕК та надає Установі для ознайомлення. Завданням презентації є надання стислої та об'єктивної оцінки діяльності Установи та її підрозділів. У презентації ПКНН мають бути зазначені досягнення підрозділів та їх оцінка відповідно до пункту 3.2.7, а також оцінка Установи в цілому.

ПКНН передає до Установи висновок ЕК. Після ознайомлення з висновком Установа надає ПКНН свою заяву щодо висновку ЕК.

На підставі висновку ЕК та заяви Установи ПКНН готує проект звіту щодо оцінювання ефективності діяльності Установи та рекомендації щодо її подальшої діяльності для ПК НАНУ.

ПКНН передає до ПК НАНУ: висновок ЕК, анкету, пакет з оцінювання та заяву Установи, презентацію ПКНН, проект звіту ПК НАНУ та рекомендації.

На третьому етапі на підставі отриманих від ПКНН матеріалів та їхнього аналізу ПК НАНУ розглядає проект звіту щодо оцінювання ефективності діяльності Установи та після консультацій з ПКНН, а в разі необхідності - і з ЕК, затверджує його з наступним поданням такого звіту та рекомендацій щодо подальшої діяльності Установи до Президії НАН України.

ПК НАНУ оприлюднює на веб-порталі НАН України:

- довідку про оцінювання ефективності діяльності Установи;

- презентацію Установи.

До оприлюднення відповідних матеріалів усі сторони, що брали участь у процедурі оцінювання, повинні дотримуватися конфіденційності.

3.1. Візит Експертної комісії до Установи з метою її оцінювання

ЕК відвідує Установу з метою отримання інформації про Установу додатково до пакета з оцінювання та проведення оцінювання. Оцінювальний візит має включати в себе такі дії:

(а) попередні консультації ЕК щодо оцінювального візиту;

(б) ознайомлення з Установою, її структурою, основними напрямами наукової діяльності Установи та її підрозділів (у форматі стендової сесії або огляду Установи);

(в) зустрічі членів ЕК з керівництвом Установи, а також з працівниками Установи без участі її керівництва;

(г) зустрічі з представниками партнерів Установи: Установа пропонує кандидатури керівників ЗВО або їх підрозділів, а також кандидатури представників інших наукових установ, з якими вона співпрацює. Рішення про те, кого саме з партнерів буде запрошено, приймає ЕК.

ЕК проводить закрите засідання, щоб підготувати оцінку ефективності діяльності Установи на підставі критеріїв, викладених в п. 3.2.

Запрошеним гостям надається можливість вільно брати участь у оцінювальних візитах ЕК, за винятком закритих засідань. До складу гостей можуть входити: представники вченої (науково-технічної, технічної) ради Установи, представники користувачів продукції Установи, представники МОН, відповідного Відділення, Президії НАН України тощо.

Якщо представник Президії НАН України / Відділення або Установи має будь-які сумніви щодо того, що оцінювальний візит проведений неупереджено та згідно з принципами, закладеними в цьому документі, ПК НАНУ розглядає відповідне подання та ухвалює рішення про те, чи потрібно враховувати це зауваження.

3.2. Критерії оцінювання рівня досягнень і потенціалу Установи

3.2.1. Загальна концепція і профіль/підрозділи Установи

А. Діяльність протягом попередніх років та стратегічне планування роботи на наступні роки

1. Чи має Установа загальну концепцію діяльності?

2. Наскільки оригінальним є план діяльності Установи і чи відповідає він сучасному стану розроблюваних наукових напрямів?

3. Чи дає змогу організаційна структура Установи ефективно реалізовувати план її діяльності?

4. Чи використовуються результати роботи Установи за межами академічних кіл, наприклад, у виробничій, освітній, соціальній, політичній, культурній чи інших сферах діяльності суспільства?

5. Чи має науковий авторитет Установа в країні та на міжнародній арені? Чим це підтверджується?

6. Якщо Установа надала план своєї фундаментальної перебудови чи реструктуризації, то чи достатньо аргументовані ці плани? Чи логічно вони випливають із власного аналізу сильних і слабких сторін Установи?

Б. Результати оцінювання Установи

1. Яким є результат оцінювання ефективності діяльності Установи за питомими та інтегральними показниками:

- публікаційної активності (залежно від традицій оприлюднення наукових результатів у відповідній галузі, зокрема в рецензованих журналах, рецензованих матеріалах конференцій, монографіях тощо) відповідно до критеріїв оцінки якості наукових результатів, наведених у таблиці 1;

- створення та комерційної реалізації об'єктів права інтелектуальної власності (патенти, ліцензійні угоди тощо), надання консультативних послуг, експертних оцінок та висновків на договірних засадах;

- міжнародної співпраці, зокрема участі в міжнародних проектах, конференціях, участі в діяльності керівних органів міжнародних наукових товариств (організацій) тощо;

- обсягів коштів, залучених від третіх осіб (фізичних, юридичних) на потреби досліджень, консультацій, послуг тощо, та частки таких коштів у загальному фінансовому забезпеченні Установи;

- інших напрямів діяльності, які ЕК вважає суттєвими при оцінюванні даної установи.

Таблиця 1. Критерії оцінки якості наукових результатів.

Для Установ, що пройшли оцінювання у 2016 та 2017 рр., відповідність категорій рівня якості наступна: А-А, В-Б, С-В, D-Г.

2. Які найвизначніші результати досліджень та розробок або будь-які інші результати були досягнуті за звітний період Установою у галузі її діяльності?

3. Чи на високому рівні виконано консалтингові послуги або інші послуги, організовано проведення виставок та зібрань, а також передавання знань і технологій, чи допомагають дослідження Установи підтримувати такий рівень?

4. Чи пропонує Установа належну форму консультацій (наприклад, експертні огляди, участь в експертних слуханнях, членство працівників Установи в консультативних радах, участь в загальних прилюдних обговореннях)?

5. Чи має можливість Установа отримувати фінансові надходження від неосновної діяльності (здачі в оренду, випуску друкованої та іншої продукції) і чи належним чином вона реалізує ці можливості і використовує для виконання статутних завдань?

В. Наукові заходи та зв'язки з громадськістю

1. Чи проводить Установа наукові заходи (конференції, семінари, наради тощо) за основними науковими напрямами своєї діяльності?

2. Наскільки результативними є зв'язки Установи з громадськістю? Чи долучається Установа до громадських обговорень, щоб донести свою точку зору?

3. Чи інформує Установа суспільство про свою діяльність та досягнення у засобах масової інформації?

4. Чи має Установа власний сайт і чи підтримує його належним чином?

Г. Відповідність устаткування, кадрового та фінансового забезпечення

1. Чи є оптимальним штатний розклад Установи та її підрозділів?

2. Якою мірою забезпечена Установа належним устаткуванням?

3. Чи є належною інша інфраструктура Установи (коштовне обладнання, лабораторії, бібліотека, архів, колекції / банки / бази даних, інформаційні технології тощо)? Чи має Установа достатнє IT-забезпечення?

4. Чи є належним загальне фінансове забезпечення?

5. Чи зможе Установа досягти своїх середньострокових цілей протягом наступних кількох років з наявними потужностями та фінансовим забезпеченням?

6. Чи обґрунтована значущість запланованих наукових досліджень при зверненні Установи про надання їй додаткового фінансування?

7. Чи має Установа перспективи та переконливі аргументи щодо збільшення фінансування від впровадження та реалізації своїх розробок та послуг?

3.2.2. Співпраця Установи на вітчизняному та міжнародному рівні

А. Офіційна співпраця з закладами вищої освіти (ЗВО):

1. Чи є результативною співпраця (спільні дослідження, публікації та інновації, підготовка наукових кадрів тощо) Установи з ЗВО?

2. Чи залучається Установа до процедури спільних призначень на викладацькі посади?

3. Чи бере Установа участь у навчальному процесі спільно з ЗВО?

Б. Офіційна співпраця з іншими науковими установами України та за її межами

1. Чи належним чином Установа використовує можливості співпраці з іншими науково-дослідними установами України (у тому числі в НАН України)?

2. Чи використовує Установа можливості співпраці з зарубіжними науковими установами та університетами?

3. Чи реалізує Установа вітчизняні, європейські та інші міжнародні програми, аби розширити співробітництво і зміцнити свої стратегічні позиції?

4. Чи належним чином Установа використовує можливості співпраці з компаніями, асоціаціями або іншими організаціями, діяльність яких не стосується наукової сфери та галузі діяльності Установи?

5. Чи приймає Установа вітчизняних/зарубіжних дослідників? Чи забезпечує їм належні умови для перебування та проведення досліджень?

6. Чи використовує науковий персонал Установи можливості працювати в інших наукових установах країни та за кордоном?

3.2.3. Підвищення рівня кваліфікації працівників Установи та кар'єрне зростання молодих науковців

А. Стратегія розвитку складу працівників Установи - кадрова структура

1. Чи дотримується Установа належної стратегії підбору працівників для розв'язання основних завдань?

2. Чи організовано кадрову структуру Установи, враховуючи працівників за тимчасовими та штатними трудовими договорами, щоб забезпечити баланс між неуникною плинністю та необхідною стабільністю наукового персоналу?

3. Чи має Установа концепцію, що гарантувала б підтримання та осучаснення професійного рівня наукових та технічних працівників?

Б. Забезпечення гендерної рівності та гармонійного розподілу часу між роботою та родиною

1. Чи вживає Установа заходів до забезпечення гендерної рівності і які саме?

2. Чи сприяє Установа гармонійному розподілу часу між роботою та родиною для своїх співробітників?

В. Кар'єрне зростання молодих науковців

1. Яким чином Установа сприяє кар'єрному зростанню молодих науковців?

2. Чи є результативними її заходи зі стимулювання підготовки та захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії (кандидата наук) / доктора наук?

3. Чи все належне вона робить, щоб підвищити професійний рівень випускників аспірантури?

4. Наскільки результативно Установа поповнює особовий склад молодими науковцями?

5. Чи є Установа привабливим роботодавцем з точки зору молодого вченого?

6. Чи є достатньою кількість аспірантських/докторантських програм професійної підготовки та їхня тривалість до завершення дисертаційних робіт?

7. Чи призначаються молоді науковці Установи на наукові посади (чи дістали вони запрошення на посади в ненауковій сфері)?

8. Чи діє в Установі Рада молодих вчених? Чи входить представник Ради молодих вчених до складу Вченої ради? Чи входять представники молодих вчених Установи до Ради молодих вчених відповідного Відділення НАН України та Ради молодих вчених НАН України?

3.2.4. Управління внутрішнім контролем якості в Установі

1. Чи виконує адміністрація та відділ кадрів Установи свої завдання належним чином та наскільки успішно?

2. Чи є відповідні внутрішні заходи стосовно контролю якості результатів роботи?

3. Чи існують стимули за високоякісне виконання робіт (наприклад, на основі результатів розподілу коштів) і чи є ці заходи ефективними?

4. Чи веде Установа ефективний облік витрат та ефективності роботи і які є інструменти управління в рамках бюджетної програми?

3.2.5. Оцінка Установою діяльності відповідного відділення НАН України

1. Чи відповідає склад Відділення основним науковим напрямам Установи?

2. Чи ефективно працює Відділення?

3. Чи дало Відділення переконливі рекомендації, особливо при проведенні оцінювання установи?

4. Чи склад Відділення є прийнятним?

5. Чи ефективно виконує Відділення свої обов'язки стосовно даної Установи?

3.2.6. Виконання рекомендацій за результатами попереднього оцінювання ефективності діяльності наукової установи

1. Чи повністю виконано рекомендації за результатами останнього оцінювання?

2. За потреби: чи може Установа пояснити причини, внаслідок яких деякі рекомендації не були виконані?

3.2.7. Оцінювання ефективності діяльності підрозділів Установи

1. Яким є результат оцінювання ефективності діяльності підрозділу за питомими та інтегральними показниками (публікаційної активності, створення та комерційної реалізації об'єктів права інтелектуальної власності, надання консультативних послуг, міжнародної співпраці тощо)?

2. Які найвизначніші результати досліджень та розробок або будь-які інші результати були досягнуті за звітний період Підрозділом у галузі його діяльності?

3. Чи на високому рівні виконано консалтингові послуги або інші послуги, організовано проведення виставок та зібрань, а також передавання знань і технологій, чи допомагають дослідження Підрозділу підтримувати такий рівень?

4. Чи пропонують співробітники Підрозділу належну форму консультацій (експертні огляди, участь в експертних слуханнях, членство в консультативних радах, участь в загальних прилюдних обговореннях)?

5. Віднесіть підрозділ до однієї з категорій (Таблиця 2).

Таблиця 2. Категорії, до яких може бути віднесено підрозділи Установи.

3.2.8. Оцінювання ефективності діяльності Установи в цілому

Аргументовано визначте належність Установи до однієї з наведених категорій (Таблиця 3). За потреби у висновку ЕК належить надати пояснення та коментарі стосовно роботи окремих підрозділів Установи.

Таблиця 3. Категорії, до яких може бути віднесено Установу.

3.3. Висновок Експертної комісії щодо оцінки ефективності діяльності Установи

Результати роботи ЕК узагальнюється у висновку, який ЕК готує на основі результатів відвідання цієї Установи.

Висновок ЕК про оцінку не має містити рекомендацій стосовно фінансування даної Установи, натомість в цьому висновку мають бути висвітлені відповіді на питання, викладені в п. 3.2, та надані рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності Установи та її підрозділів.

Проект висновку ЕК має бути ухвалений всіма її членами, після чого змін до нього вносити не належить. Якщо ЕК не зможе дійти згоди щодо висновку про оцінювання, навіть після арбітражу ПКНН, будь-які оцінки, відмінні від думки більшості членів ЕК, належить перерахувати у висновку окремо.

Після отримання висновку ЕК від ПКНН керівництво Установи може ознайомити з ним керівників своїх підрозділів. Таким чином, керівники підрозділів стають учасниками процедури оцінювання і повинні дотримуватися конфіденційності до затвердження ПК НАНУ та оприлюднення звіту про оцінювання ефективності діяльності Установи.

Якщо Установа вважає, що звіт про оцінювання порушує процесуальні принципи, визначені цим документом, або що будь-які факти у звіті про оцінювання подано із суттєвими спотвореннями, вона може звернутися до ПК НАНУ з вимогою переглянути матеріали ЕК та ПКНН про її оцінювання. У такому разі ПК НАНУ спільно з ПКНН вирішує, чи дана заява Установи є обґрунтованою і виправданою, та приймає остаточне рішення.

3.4. Критерії оцінювання ефективності діяльності Установи, якими належить керуватися ПКНН при підготовці проекту звіту

Якість результатів, ефективність роботи підрозділів, перспективність зростання наукового потенціалу Установи:

Висновки та узагальнення результатів оцінювання якості виконаних наукових робіт Установи та її окремих підрозділів.

Додаткова цінність Установи:

Чи виконує Установа завдання, що їх подібним чином не можуть здійснити університети чи інші наукові установи?

Чи має Установа виняткові досягнення і потенціал і якими є їхні подальші перспективи на національному/міжнародному рівні?

Чи існують якісь особливі передумови (наприклад, щодо організаційної структури, основного завдання, обсягів роботи Установи тощо), що можуть бути підставою інтегрувати Установу в інші організації?

Чи здатна Установа надавати унікальні послуги іншим організаціям і особам?

Стратегічне значення:

Чи має Установа стратегічне значення:

- для дальшого розвитку окремої спеціалізованої галузі та її спільноти?

- як провідна організація та "центр тяжіння" для фахівців чи регіональних груп?

- для дальшого розвитку в галузі технологій, інформації та інших послуг, консалтингу, соціально-політичних завдань та соціальних потреб (створення високотехнологічних робочих місць, підвищення якості медичного обслуговування і т. ін.)?

- для профільних програм НАН України?

- для розвитку національної культури, мови, історичного знання, літератури, інших сфер духовного життя суспільства?

- для формування національної свідомості, впровадження до суспільного вжитку національних і загальнолюдських цінностей та орієнтирів, сприйняття України в світі?

Інші параметри, що засвідчують суспільну значущість установи.

Місце в національному/міжнародному контексті:

Чи помітна Установа на національному рівні й чи порівнянний її рівень з міжнародним?

3.5. Звіт ПК НАНУ про оцінку ефективності діяльності Установи

ПКНН готує для ПК НАНУ проект звіту про оцінювання ефективності діяльності Установи, який містить рекомендації щодо науково-організаційних заходів щодо Установи. Звіт ПК НАНУ ґрунтується на проекті звіту, що їй надається ПКНН, презентації Установи, висновку ЕК та заяві Установи щодо цього висновку.

Звіт ПК НАНУ містить рекомендації щодо продовження/зміни/припинення фінансування Установи і вирізняє наступні сценарії:

- збільшити бюджетне фінансування Установи, враховуючи особливу перспективність та значимість досліджень, що їх проводить Установа;

- продовжити бюджетне фінансування Установи у попередньому обсязі;

- продовжити бюджетне фінансування Установи, при цьому просити Установу подати ПКНН доповідь про виконання рекомендацій до визначеної ПК НАНУ дати;

- продовжити бюджетне фінансування Установи та рекомендувати запланувати наступне позачергове оцінювання Установи раніше усталеного п'ятирічного періоду, узгодивши його в окремому порядку;

- ліквідувати або реорганізувати Установу в установленому порядку.

Для Установ, що отримають загальну позитивну оцінку, можна визначити потребу у зміні фінансування окремих підрозділів Установи.

I.1. Структура, основне завдання та організаційно-правова форма Установи

[Описати основні завдання Установи, як зазначено у статуті.]

I.1.1. Організаційна схема Установи

[Перелік підрозділів Установи.]

I.1.2. Документи, що стосуються організаційного устрою

[Чинний статут - долучити. Накази про створення підрозділів або інші зміни в організаційному устрої за останні 5 років - вказати і долучити як додатки.]

I.1.3. Статистичні дані щодо працівників Установи

I.1.3.1. Кількість наукових працівників за посадами