Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Демченка Віктора Федоровича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 2 Закону України "Про оплату праці", частини третьої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування"

Конституційний Суд України у складі:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Головіна Анатолія Сергійовича - доповідача,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Демченка Віктора Федоровича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 2 Закону України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 17, ст. 121), частини третьої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 3, ст. 10), статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 37, ст. 237) з наступними змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Головіна А.С. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Громадянин Демченко Віктор Федорович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини другої статті 2 Закону України "Про оплату праці", частини третьої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" стосовно включення виплат середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за втрату частини заробітку у зв'язку з порушенням термінів її виплати до сум, з яких нараховується збір до Пенсійного фонду України та які включаються до середнього заробітку для обчислення розміру пенсії.

Суб'єкт права на конституційне звернення стверджує, що суди загальної юрисдикції, які розглядали його позовні заяви або апеляційні скарги, неоднозначно застосовували зазначені положення законів України, що призвело до порушення його конституційних прав. На підтвердження цього Демченко В.Ф. додає рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 16 липня 2007 року, ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 9 жовтня 2007 року, ухвалу судді Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 грудня 2007 року, ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 квітня 2008 року, ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 2 липня 2008 року.

2. Ухвалою Другої колегії суддів Конституційного Суду України від 2 квітня 2009 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

3. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод ( стаття 94) ; у конституційному зверненні має зазначатися обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункт 4 частини другої статті 42) .

З аналізу долучених до конституційного звернення рішення та ухвал судів України не випливає неоднозначності застосування цими судами положень тих законів України, щодо офіційного тлумачення яких звернувся автор клопотання. Деснянський районний суд міста Чернігова, зокрема, позов Демченка В.Ф. задовольнив частково, а інші суди залишили рішення цього суду без зміни. За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Ухвалі від 13 жовтня 2005 року N 36-у/2005, "рішення судів загальної юрисдикції різних інстанцій у конкретній справі між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не визнається фактом неоднозначного застосування норми закону".

Аналіз клопотання свідчить також про те, що його автор не дотримав вимог пункту 4 частини другої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" - не навів обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень вказаних ним законів.

Отже, конституційне звернення не відповідає вимогам Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Демченка Віктора Федоровича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 2 Закону України "Про оплату праці", частини третьої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.