Про Концепцію інтегрування системоутворюючих компонентів технічних та спеціальних засобів митного контролю з автоматизованою системою митного оформлення Держмитслужби України

На виконання пункту 22 рішення колегії Держмитслужби України від 23 - 24 листопада 2011 року, уведеного в дію наказом Держмитслужби України від 02.12.2011 № 1019

1. Затвердити Концепцію інтегрування системоутворюючих компонентів технічних та спеціальних засобів митного контролю з автоматизованою системою митного оформлення Держмитслужби України, що додається.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Служби Дороховського О.М.

Автоматизована система (далі - АС) - організаційно-технічна система, що складається із засобів автоматизації та персоналу, що здійснює їх обслуговування.

Аналітично-дослідницькі структурні підрозділи - структурні підрозділи (моніторингові центри, та інші підрозділи, що виконують аналітичні та дослідницькі функції), котрі досліджують наявну інформацію та роблять певні висновки за результатами аналізу такої інформації, отриманої із центрів оброблення даних або обчислювальних центрів митних органів.

Вантажний митний комплекс (далі - ВМК) - ділянка території з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів і комунікацій, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів (далі - ТЗ) комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відомчий комплекс віддаленого відеоспостереження (далі - ВКВВС) - сукупність програмно-технічних засобів обчислювальної техніки, мережного обладнання та каналів зв'язку, призначених для оперативного збору, передачі, отримання, відображення та реєстрації відеоінформації з віддалених керованих відеокамер розташованих на територіях, у приміщеннях та будівлях митних органів Держмитслужби України.

Інтегрована автоматизована система (далі - IАС) - сукупність двох і більше взаємопов'язаних АС, в якій функціонування однієї (кількох) з них залежить від результатів функціонування іншої (інших) так, що цю сукупність можна розглядати як єдину АС.

Митна безпека - стан захищеності митних інтересів України.

Митні інтереси України - національні інтереси України, забезпечення та реалізація яких досягається шляхом здійснення митної справи.

Митна інфраструктура - ВМК, митні ліцензійні склади (далі - МЛС), склади тимчасового зберігання, стаціонарні технічні та спеціальні засоби митного контролю, митні лабораторії, а також адміністративні будівлі, інформаційні системи, інформаційно-телекомунікаційні мережі, мережі зв'язку, центри оброблення даних або обчислювальні центри митних органів.

Митне спостереження - гласне й цілеспрямоване аудіовізуальне спостереження посадовими особами митних органів за перевезенням товарів і ТЗ, що перебувають під митним контролем, вчиненням із ними вантажних та інших операцій, а також за об'єктами митної інфраструктури, посадовими особами митних органів і суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) у зоні митного контролю (далі - ЗМК).

Митне спостереження може бути:

систематичним (наприклад, на території складу тимчасового зберігання) або разовим (при завантаженні товарів, що оформляються поза місцями розташування митних органів);

безпосереднім або опосередкованим (у разі застосування спеціальних технічних засобів митного контролю).

Моніторинговий центр Держмитслужби України - підрозділ швидкого реагування Державної митної служби України, який здійснює оперативне реагування на звернення, які надходять від фізичних та юридичних осіб.

Обчислювальний центр (далі - ОЦ) - структурний підрозділ та/або комплекс приміщень, призначених для розміщення комп'ютерних систем та допоміжного обладнання, з використанням яких персонал забезпечує його функціонування та взаємодію з користувачами.

Системоутворюючі компоненти (далі - СК) технічних та спеціальних засобів митного контролю - такі компоненти (окремі засоби / підсистеми / системи), які складаються з комплексу технічних та спеціальних засобів, включаючи засоби зв'язку та телекомунікації, та забезпечують продукування, збір, накопичення, збереження, передачу тощо первинної інформації необхідної для виконання завдань митного оформлення та контролю.

Основними системоутворюючими компонентами є такі системи:

система контролю та управління доступом (далі - СКУД) до об'єктів митної інфраструктури, включаючи контроль та управління доступом до інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем та мереж, мереж зв'язку, програмно-технічних ресурсів центрів оброблення даних (обчислювальних центрів) митних органів;

система відеоспостереження (далі - СВС) за об'єктами митної інфраструктури в ЗМК;

система інтелектуального аудіовідеоспостереження (далі - СIАВС) (складається з базової відеопідсистеми та, можливо, базової аудіопідсистеми, а також підсистеми відеоаудіоархіву та підсистеми відеоаналітики) за об'єктами митної інфраструктури, а також посадовими особами митних органів і представниками суб'єктів ЗЕД у ЗМК, головним призначенням якої є заміна недостатньо функціональної СВС;

система зчитування номерних знаків (далі - СЗНЗ) ТЗ, що перетинають митний кордон України та/або знаходяться в ЗМК;

система зважування транспортних засобів (далі - СЗТЗ) складається з базової підсистеми динамічного зважування, яка визначає та фіксує навантаження на кожну з вісей ТЗ під час його руху; та / або базової підсистеми статичного зважування, яка визначає та фіксує загальну вагу ТЗ із товаром, або без нього під час його зупинення на ваговій платформі; а також інтегрованих із нею систем СЗНЗ та СВС або СIАВС.

Склад тимчасового зберігання (далі - СТЗ) - спеціально визначені й обладнані складське приміщення, резервуар, критий та відкритий майданчик, що призначені для зберігання товарів і ТЗ і розміщуються в межах огородженої території.

Технічні та спеціальні засоби митного контролю (далі - ТСЗМК) - комплекс технічних та спеціальних засобів та систем, що застосовуються митними органами безпосередньо в процесі оперативного митного контролю всіх видів об'єктів контролю, що переміщуються через митний кордон, з метою виявлення серед них предметів, матеріалів і речовин, заборонених до ввезення та вивезення, або таких, що не відповідають відомостям, зазначеним у деклараціях або інших митних документах.

До числа технічних та спеціальних засобів, зокрема, відносяться: оглядова рентгенотелевізійна техніка, інспекційно-доглядові комплекси, засоби пошуку, засоби нанесення та зчитування спеціальних міток, доглядовий інструмент, технічні засоби поверхневого зондування, технічні засоби ідентифікації, хімічні засоби ідентифікації, технічні засоби митного контролю матеріалів, що діляться, і радіоактивних матеріалів, а також низка інших технічних засобів.

Використовувані митними органами технічні засоби повинні бути безпечні для життя й здоров'я людини.

Транспортно-логістична інфраструктура - технологічний комплекс, призначений для організації руху товарів і надання транспортно-логістичних послуг (залізничні та внутрішні водні шляхи, автомобільні дороги, тунелі, естакади, мости, складські та контейнерні термінали, ВМК, СТЗ, МЛС, а також будівлі, споруди, пристрої й устаткування, що забезпечують функціонування об'єктів транспортно-логістичної інфраструктури).

Функціональні модулі автоматизованої системи митного оформлення:

"Диспетчер зони митного контролю" функціональний модуль (далі - ФМ ДЗМК) - складова частина автоматизованої системи митного оформлення "Iнспектор-2006" (далі - АСМО "Iнспектор-2006"), який використовується для реєстрації та обліку товарів та ТЗ, що переміщуються через митний кордон України в пункті пропуску з використанням смуг руху "червоний коридор", отримання оперативної інформації щодо їх місцезнаходження та часу їх перебування в ЗМК, формування реєстрів ТЗ, що перебувають під митним контролем під час приймання-передання змін підрозділів митного оформлення (далі - ПМО);

"Електронний журнал пасажирського пункту пропуску" функціональний модуль (далі - ФМ ППП) - складова частина АСМО "Iнспектор-2006", який використовується для реєстрації та обліку ТЗ, що переміщуються через митний кордон України в пункті пропуску з використанням смуг руху "зелений коридор", результатів їх митного контролю та митного оформлення, отримання оперативної інформації щодо їх місцезнаходження та часу перебування в ЗМК, формування реєстрів ТЗ, що перебувають під митним контролем під час приймання-передання змін ПМО;

"Електронний журнал вантажного пункту пропуску" функціональний модуль (далі - ФМ ВПП) - складова частина АСМО "Iнспектор-2006", який використовується для реєстрації та обліку ТЗ, що переміщуються через митний кордон України в пункті пропуску з використанням смуг руху "червоний коридор", результатів їх митного контролю та митного оформлення, отримання оперативної інформації щодо їх місцезнаходження та часу перебування в ЗМК, формування реєстрів ТЗ, що перебувають під митним контролем під час приймання-передання змін ПМО;

"Фільтр пункту пропуску" функціональний модуль (далі - ФМ ФПП) - визначена ділянка пункту пропуску, обладнана комплексом ТСЗМК, засобів теле- та відеоспостереження та автоматизованого контролю за переміщенням ТЗ, результати якого автоматично заносяться до ФМ ДЗМК, ФМ ППП, ФМ ВПП, а також системою санкціонованого доступу на смуги руху та до приміщень ПМО в пункті пропуску.

Центр обробки даних (далі - ЦОД) - сукупність спланованих певним чином територій, майданчиків, будівель, приміщень зі встановленими інженерними системами забезпечення та обслуговуючим персоналом, що утворюють загальний фізичний простір і технологічне середовище для розміщення та нормального функціонування основних підсистем:

інформаційної інфраструктури, що включає серверне обладнання, яке забезпечує основну функцію - високопродуктивну обробку й зберігання значних обсягів інформації;

телекомунікаційної інфраструктури, що забезпечує взаємозв'язок внутрішніх елементів інформаційної інфраструктури, а також приймання та передавання даних при взаємодії з користувачами, включаючи взаємозв'язок із зовнішніми системами;

інженерної інфраструктури, що забезпечує кондиціювання, безперебійне електропостачання, охоронно-пожежну сигналізацію й систему газового пожежогасіння, а також функціонування робочих станцій моніторингу та обслуговування центру з використанням комплексів віддаленого IP-контролю, керування живленням та контролю доступу й забезпечують в обраному режимі функціонування заданий ступінь відмовостійкості, доступності та експлуатаційної готовності розміщеного обладнання.

Концепція визначає мету, основні завдання та пріоритетні заходи з інтегрування системоутворюючих компонентів ТСЗМК із АС митного оформлення Держмитслужби України, а також принципи побудови такої IАС та етапи її створення, основні положення з формування її інформаційно-телекомунікаційного та спеціального технічного забезпечення для цілей митного оформлення та контролю, а також створення передумов для подальшого її інтегрування зі створюваною комплексною системою моніторингу митного оформлення та контролю Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАIС) Держмитслужби України.

Концепція заснована на положеннях Концепції створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" , схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2008 р. № 1236-р та інших концептуальних документів стратегічного характеру, що визначають розвиток митної системи України на довгострокову перспективу.

Концепція слідує основним положенням Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р. у редакції Протоколу від 26 червня 1999 р. (Україна приєдналася згідно із Законом України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" від 5 жовтня 2006 р. № 227-V), передбачає використання попередньої інформації, її передачу в електронній формі відповідно до Рамкових стандартів безпеки й полегшення світової торгівлі (прийняті Всесвітньою митною організацією в червні 2005 р.).

Довгі роки ТСЗМК використовувалися як допоміжні прилади, що допомагали посадовій особі митного органу провести митний огляд на необхідному рівні забезпечення протидії контрабанді та порушенням митних правил. Особливо це стосується системоутворюючих компонентів ТСЗМК, основними з яких є: СВС, СКУД, СЗНЗ, СЗТЗ та інші.

Сьогодні фактично кожна така система (СВС, СКУД, СЗНЗ, СЗТЗ та інші) зі складу СК ТСЗМК вирішує власну автономну задачу, при цьому нормативно не визначено "користувача" - одержувача, споживача та власника продукованої інформації, результатів роботи систем тощо ані на локальному рівні, ані на центральному рівні структури ЄАIС, таким чином, відсутня цілісна картина стану процесів митного оформлення та контролю, а це не дає змоги для узагальнення інформації та контролю ситуації в цілому.

Однак наявний перелік та обсяги накопиченої інформації в зазначених системах дозволяють створити ефективні розвинені профілі ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), які будуть застосовуватися не тільки при митному оформленні товару, але й при митному контролі під час переміщення товару через митний кордон, розміщенні його в місцях тимчасового перебування, контролю за його переміщенням територією країни та використанням за призначенням.

Сучасні СIАВС (поки що недоступні митній службі України) забезпечують "відеоаналітику" та в цілому підіймають ефективність роботи з відеоархівами в порівнянні з наявними СВС на вищій якісний рівень, шляхом:

автоматичного відстеження різноманітних тривожних (підозрілих) ситуацій за рахунок використання базових та ситуаційних відеодетекторів;

реалізації функцій ситуаційного аналізу відеоархіву, тобто забезпечення швидкого пошуку відеозаписів, що відповідають визначеним параметрам поведінки об'єктів у кадрі.

У випадку інтегрування як інформації, що отримана в результаті застосування системоутворюючих компонентів ТСЗМК, так і власне системоутворюючих компонентів, що продукують таку інформацію, в АСМО та АСАУР при митному контролі та митному оформленні буде створена унікальна можливість аналізувати не тільки товари й ТЗ, але й дії суб'єктів, які приймають участь у переміщенні товарів.

Новими функціями такої IАС буде й можливість в оперативному режимі контролювати діяльність посадових осіб митних органів при митному контролі, що дозволить ужити додаткових профілактичних заходів із запобігання проявам корупції.

Необхідність спрощення та прискорення митних процедур та процедур логістики під час увезення та вивезення товарів на (з) територію країни, зменшення ризиків порушення митної та економічної безпеки вимагає створювати інтегровані електронні інформаційні системи митного оформлення та контролю, до складу яких мають входити системи (підсистеми), що забезпечуватимуть при мінімальному втручанні посадової особи, яка відповідає за введення певного набору даних (людський фактор), продукування, збір, накопичення, збереження, передачу тощо первинної інформації, необхідної для виконання завдань митного оформлення та контролю. Це системоутворюючи компоненти ТСЗМК, які складаються з СВС, СIАВС, СКУД, СЗНЗ, СЗТЗ та інших.

Реалізація Концепції спрямована як на забезпечення спостережуваності та постійного моніторингу процесів виконання митних процедур та власне дій виконавців цих процедур, так і на зменшення інформаційного навантаження на виконавців митних процедур, пов'язаних зі значним обсягом та/або невдалим (незрозумілим, неповним, неергономічним тощо) поданням необхідних відомостей від системоутворюючих компонентів ТСЗМК.

Поточний стан оснащення та використання СВС у пунктах пропуску характеризується:

відсутністю концепції використання СВС (СIАВС) у Держмитслужбі України та відповідних вимог до єдиної архітектури побудови та принципів використання з технічної та організаційно-правової точки зору;

недостатнім рівнем оснащеності пунктів пропуску сучасними продуктивними та надійними системами;

різноманітністю типів такого обладнання від різних виробників (більш ніж 40 виробників та типів) та різноманітністю програмного забезпечення (понад 15 різновидів);

забезпеченням в основному виключно "охоронних" функцій та функцій спостереження за переміщенням ТЗ (віддалене спостереження за зоною митного контролю, в'їздом/виїздом із території пункту пропуску, тощо);

відсутністю інтелектуальної підсистеми розпізнавання та обробки (пошуку) оптичних образів, а також відсутністю функцій "відеоаналітики" та ситуаційного аналізу відеоархівів;

невизначеністю порядку, процедур збору та зберігання виключно надвеликих обсягів аудіовідеоданих, а також їх подальшого використання для ситуаційного аналізу, пошуку і т.п.;

відсутністю аудіопідсистеми;

безсистемністю розбудови систем на локальному рівні;

складністю інтеграції розрізнених СВС до ВКВВС (із відображенням інформації в Моніторинговому центрі).

Визначальною особливістю використання СВС та запровадження в подальшому СIАВС є надвеликі обсяги аудіовідеоданих, які необхідно накопичувати та опрацьовувати, які, наприклад, для СВС до того ж практично не піддаються автоматизованому опрацюванню та аналізу (тільки послідовний перегляд оператором із прокручуванням уперед/назад для пошуку необхідної відеоінформації), а також слабким розвиненням технологій, які б дозволяли встановлювати чіткий взаємозв'язок із процесами електронного документообігу при митному оформленні та контролі товарів та ТЗ.

Відсутність у наявних СВС інтелектуальної підсистеми розпізнавання та обробки (пошуку та ситуаційного аналізу відеоданих в оперативному режимі/режимі реального часу) оптичних образів не дозволяє ефективно використовувати такі дані в АСАУР та ефективно інтегрувати їх до АСМО.

Пов'язаною з такою визначальною особливістю є необхідність урахування можливого типу (локальні обчислювальні мережі митних органів об'єднані каналами Відомчої телекомунікаційної мережі та/або Iнтернет) та пропускної здатності каналів зв'язку, які мають забезпечувати збір таких надвеликих обсягів аудіовідеоданих, що додатково ускладнюється забороною на підключення до глобальних мереж відповідно до вимог пункту 7 Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. № 522.

Поточний стан розвитку митної інфраструктури в частині оснащеності та використання таких систем (СВС, СIАВС, СЗНЗ, СКУД, СЗТЗ тощо) у пунктах пропуску до того ж у цілому характеризується:

відсутністю необхідного єдиного взаємопов'язаного комплексу документів нормативно-правової бази для їх ефективного використання (порядок та регламент використання, який до того ж чітко й однозначно регламентує порядок роботи митного органу при відмові обов'язкових технічних засобів митного контролю, визначення "користувачів" - одержувачів, споживачів та власників отриманої інформації, результатів роботи систем тощо та закріплення за ними конкретних функціональних обов'язків);

безсистемністю розбудови таких систем на локальному рівні та практично повною відсутністю моніторингу не тільки стану використання, але й взагалі працездатності встановлених систем;

відсутністю локальних ЦОД митниці / пункту пропуску / тощо пристосованих для збереження та оброблення значних обсягів даних, та щонайважливіше, відсутністю в Держмитслужбі України головного ЦОД пристосованого для накопичення, збереження, оброблення та архівування протягом не менше трьох років накопиченої інформації для проведення подальшої систематичної аналітичної роботи фахівців аналітично-дослідницьких структурних підрозділів.

Поточний стан розвитку об'єктів митно-логістичної інфраструктури (ВМК, СТЗ, МЛС тощо) у частині їх оснащеності та використання ними таких систем (СВС, СIАВС, СКУД, СЗНЗ, СЗТЗ та інші) в цілому характеризується:

суттєво більшою різноманітністю типів такого обладнання від різних виробників (наприклад, тільки для СВС значно більше декількох десятків виробників та типів, основних близько 10) та аналогічною різноманітністю програмного забезпечення (наприклад, тільки для СЗНЗ понад 49 різновидів, з яких основних 11), яке також ні ким не супроводжується;

значним ступенем безсистемності розбудови таких систем;

і все це внаслідок відсутності єдиних вимог та принципів використання таких систем із технічної та організаційно-правової точки зору, а також відсутності моніторингу не тільки стану використання, але й взагалі працездатності встановлених систем.

Метою Концепції є подальше підвищення рівня митної безпеки України шляхом формування та створення IАС митного оформлення нового покоління на базі СК ТСЗМК та існуючої АСМО, як основної складової ЄАIС Держмитслужби України, за рахунок:

постійного централізованого моніторингу та оперативного контролю транспортних потоків у пунктах пропуску через митний кордон, а також здійснення ситуаційного аналізу становища в ЗМК із використанням функцій "відеоаналітики" (шляхом запровадження СIАВС на всіх пунктах пропуску та заміни існуючих СВС на СIАВС);

забезпечення швидкого оперативного реагування Моніторингового центру Держмитслужби України спрямованого на боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, а також на запобігання та протидію проявам корупції, хабарництва та інших службових зловживань у митній службі України;

прискорення проведення процедур митного оформлення та митного контролю без втрати їх ефективності та дієвості за рахунок зменшення обсягів даних, що вводяться вручну, при одночасній інтеграції СК ТСЗМК із АСАУР та АСМО;

автоматизації процесів визначення та використання форм митного контролю на основі аналізу ризиків на всіх етапах перебування товарів та ТЗ під митним контролем, з використанням профілів ризику, що будуть ґрунтуватися на значних обсягах надійних та об'єктивних даних зібраних засобами СК ТСЗМК та засобами АС інших органів державної влади (тобто даних інтегрованої АСМО нового покоління);

значного скорочення впливу людського фактору при проведенні процедур митного оформлення та митного контролю товарів та ТЗ;

оперативного отримання та оброблення значних обсягів об'єктивних даних, продукуємих СК ТСЗМК (СIАВС, СКУД, СЗНЗ, СЗТЗ та іншими) в автоматичному та/або автоматизованому режимі; накопичення та ведення аналітичної бази даних (далі - БД) щодо виконаних процедур митного контролю пов'язаних як з об'єктами митного контролю, так і із суб'єктами митного контролю та посадовими особами митного органу, що виконували такі процедури;

створення передумов для повномасштабної реалізації комплексної системи моніторингу процесів митного оформлення та митного контролю товарів та ТЗ на базі Моніторингового центру (та локальних моніторингових центрів) та ЄАIС Держмитслужби України;

поступового впровадження елементів системи електронного документообігу при виконанні процедур митного оформлення та митного контролю товарів та ТЗ.

Таким чином, реалізація Концепції та створення IАС митного оформлення забезпечить:

підвищення рівня моніторингу як власне процесів митного оформлення та митного контролю та їх учасників, так і існуючих складових митної інфраструктури (зазначених систем зі складу ТСЗМК тощо);

створення передумов для повномасштабної реалізації комплексної системи моніторингу процесів митного оформлення та митного контролю товарів та ТЗ;

досягнення певного рівня як внутрішньої інформаційної, технологічної та технічної інтеграції ЄАIС Держмитслужби України, так і інтеграції з АСО ВМК та інформаційно-телекомунікаційними системами інших органів державної влади;

створення несприятливого середовища для корупційних проявів, порушень митних правил і контрабандних схем, що з огляду на існуючу складну соціально-економічну ситуацію в Україні становить цілком реальну загрозу для митної та економічної безпеки України.

Суть запропонованого підходу можливо визначити як створення системи визначення та використання форм митного контролю на основі аналізу ризиків на всіх етапах переміщення товарів та ТЗ та продажу товарів, за результатами обробки інформації, отриманої з різноманітних джерел, зокрема, від СК ТСЗМК інтегрованих у АСМО.

Визначення такого підходу як стратегічного надасть можливість перевести митну службу України на сучасні світові технології та вивести її у світові лідери митної справи.

1. Удосконалення нормативно-правової бази та методично-технологічної організації щодо митного оформлення та контролю в пунктах пропуску через митний кордон України та по всій митній території України.

Таке вдосконалення має здійснюватися шляхом:

розробки та затвердження нормативного та організаційно-технічного документа щодо використання СIАВС інтегрованої до АСМО та до ВКВВС (із відображенням інформації в Моніторинговому центрі Держмитслужби України) та відповідних вимог до архітектури IАС митного оформлення та принципів використання з технічної та організаційно-правової точки зору;

розробки та затвердження нормативного та організаційно-технічного документа щодо використання інших СК ТСЗМК (СКУД, СЗНЗ, СЗТЗ та інших) інтегрованих до АСМО та до ВКВВС (на центральному та локальному рівнях ЄАIС) на аналогічних засадах;

розробки та затвердження єдиного взаємопов'язаного комплексу документів нормативно-правової та методично-технологічної бази для впорядкування практики застосування й ефективного використання СК ТСЗМК інтегрованих до АСМО та ВКВВС;

внесення змін до пункту 7 Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. № 522, у частині заборони на підключення до глобальних мереж;

внесення змін до Митного кодексу України в частині введення додаткових форм митного контролю, зокрема, митного спостереження;

внесення змін до актів Кабінету Міністрів України та інших законодавчих актів, що стосуються здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та ТЗ у пунктах пропуску через митний кордон для автомобільного сполучення та інших місцях митної території України;

внесення змін до законодавства України в частині застосування інституту державно-приватного партнерства, зокрема, при можливій побудові єдиного ЦОД для збору, накопичення, обробки та архівування протягом не менше трьох років накопичених відеоаудіоданих, що зібрані від ВМК, СТЗ і МЛС, для подальшого їх опрацювання та аналізу, зокрема, і посадовими особами Держмитслужби України тощо;

розробки проектів актів Держмитслужби України про перерозподіл виконуваних функцій і штатної чисельності митних органів, ліквідації та створення нових митних органів та їх структурних підрозділів (за потребою), зокрема, в частині визначення підпорядкованості підрозділів ТСЗМК із огляду на виконувані функції та вирішувані завдання.

Розв'язання цих задач створить нормативно-правову та методично-технологічну базу організації митного оформлення та контролю товарів та ТЗ із використанням IАС митного оформлення для подальшого розвитку необхідної митної інфраструктури, здійснення митного оформлення та митного контролю на сучасному рівні, а саме із забезпеченням необхідного рівня митної безпеки.

2. Розвиток співробітництва між Держмитслужбою України та митними адміністраціями інших держав у сфері застосування Рамкових стандартів безпеки й полегшення світової торгівлі .

Розвиток та розширення такого співробітництва має здійснюватися шляхом послідовного розвитку та нарощування двостороннього обміну попередніми даними щодо очікуваного митного оформлення товарів та ТЗ на постійній основі й т.п.

Розв'язання зазначеної задачі дозволить забезпечити комплексне управління міжнародним ланцюгом поставок товарів для досягнення більшої визначеності й передбачуваності, удосконалювати системи митного оформлення та митного контролю товарів та ТЗ.

3. Удосконалення взаємодії з іншими органами державної виконавчої влади, які мають відношення до створення, розвитку та контролю стану транспортно-логістичної та митної інфраструктури.

Таке вдосконалення взаємодії має здійснюватися шляхом:

послідовного розвитку та нарощування функціональності електронного документообігу як попередніми даними, так і іншими даними, необхідними для прискорення митного оформлення та митного контролю товарів та ТЗ, а також забезпечення безумовного дотримання законодавства України з питань митної справи й т.п.

Розв'язання зазначеної задачі забезпечить оптимальну взаємодію з органами державної виконавчої влади в частині оперативного взаємного обміну інформацією, що безпосередньо або опосередковано може використовуватись для вдосконалення та розвитку транспортно-логістичної та митної інфраструктури, а також для вдосконалення процедур митного оформлення, обсягів та порядку проведення митних процедур.

4. Розвиток і вдосконалення митної інфраструктури.

Розвиток і вдосконалення митної інфраструктури мають здійснюватися шляхом:

упровадження в митній системі єдиної уніфікованої СКУД - системи контролю та управління доступом до об'єктів митної інфраструктури, включаючи контроль та управління доступом до інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем та мереж, мереж зв'язку, програмно-технічних ресурсів ЦОД або ОЦ митних органів. На об'єктах митної інфраструктури ідентифікатори СКУД мають бути чотирьох типів для відповідних груп користувачів, а саме:

а) для працівників митного органу, що виконують дії, пов'язані з електронним документообігом, електронним декларуванням і т.п., тобто виконують дії, що потребують обов'язкового накладання електронного цифрового підпису. Такий ідентифікатор має містити унікальну ідентифікаційну ознаку, посилений сертифікат електронного цифрового підпису та певний обсяг вільної пам'яті для спеціальних заходів (перший тип);

б) для решти посадових осіб митного органу такий ідентифікатор має містити виключно унікальну ідентифікаційну ознаку (другий тип);

в) для сторонніх осіб, що є суб'єктами ЗЕД або їх представниками, такими, що тимчасово знаходяться в ЗМК. Такий ідентифікатор має містити виключно унікальну ідентифікаційну ознаку та може використовуватися багаторазово іншими особами (третій тип);

г) для ТЗ (водіїв, експедиторів і т.п., які супроводжують товари), що перетинають митний кордон України і транспортують товари такий ідентифікатор має містити унікальну ідентифікаційну ознаку й певний обсяг вільної пам'яті для здійснення спеціальних заходів та може використовуватися багаторазово іншими ТЗ; (четвертий тип);

установлення нових СIАВС та модернізації існуючих систем СВС або їх заміни такими, що містять інтелектуальну підсистему розпізнавання та аналітичної обробки (пошуку та ситуаційного аналізу) оптичних образів, а також аудіопідсистему, інтегрованих до АСМО та до ВКВВС (на центральному та локальному рівнях ЄАIС);

установлення нових та модернізації існуючих інших систем (підсистем) зі складу СК ТСЗМК (СЗНЗ, СЗТЗ та СКУД), інтегрованих до АСМО та до ВКВВС (на центральному та локальному рівнях ЄАIС);

розробка та впровадження резервної технології та засобів синхронізації подій (даних), що фіксуються засобами СК ТСЗМК, та процедур митного контролю та оформлення, виконуваних в АСМО, з використанням ідентифікаторів із пам'яттю;

розгортання нових та модернізації існуючих локальних ЦОД (митниці, пункту пропуску) пристосованих для збереження та оброблення значних обсягів даних, та щонайважливіше, створення в Держмитслужбі України головного ЦОД пристосованого для накопичення, збереження, оброблення та архівування протягом не менше трьох років накопиченої інформації для проведення подальшої систематичної аналітичної роботи фахівців аналітично-дослідницьких структурних підрозділів Держмитслужби України;

організації додаткових та розширення існуючих каналів зв'язку Відомчої телекомунікаційної мережі (далі - ВТМ) та мережі Інтернет, що здатні забезпечувати оперативний збір надвеликих обсягів аудіовідеоданих;

створення локальних моніторингових центрів митниць;

удосконалення АСМО в частині забезпечення:

а) однократності введення будь-яких даних та багатократності й поліфункціональності їх використання;

б) підвищення рівня автоматизації форматно-логічного контролю, що здійснюється в системі, особливо при використанні контролю з даними із Центральної бази даних ЄАIС (далі - ЦБД ЄАIС);

в) можливості підключення зовнішніх БД, накопичення даних у яких здійснюється шляхом отримання даних від зовнішніх користувачів (АС державних органів тощо) або сформованих для внутрішніх потреб у результаті певної аналітичної обробки існуючих у системі даних, та передача даних з яких до зовнішніх користувачів здійснюється за визначеним регламентом та/або за запитом зовнішніх користувачів;

ґ) раціоналізації (оптимізації) структури БД системи з метою зменшення рівня дублювання існуючих даних та з урахуванням додавання нових даних до ФМ ДЗМК, ФМ ППП, ФМ ВПП;

г) повноти інтеграції зазначених функціональних модулів (ФМ ДЗМК, ФМ ППП, ФМ ВПП) із СК ТСЗМК, а також із Моніторинговим центром Держмитслужби України та локальним моніторинговим центром митного органу;

забезпечення взаємодії інтегрованої АСМО, що функціонує на базі ВТМ, із автоматизованою системою обліку ВМК (далі - АСО ВМК) та Моніторинговим центром Держмитслужби України й локальними моніторинговими центрами, які функціонують на базі глобальної мережі Iнтернет;

забезпечення захисту інформації інтегрованої АСМО та інформації, що отримується та/або передається до АСО ВМК та до Моніторингового центру Держмитслужби України й локальних моніторингових центрів.

Розв'язання зазначених задач дозволить реконструювати та модернізувати існуючі та створити нові об'єкти митної інфраструктури, оснащені інтегрованою АСМО нового покоління та забезпечити ефективне функціонування IАС митного оформлення.

5. Удосконалення системи митного оформлення та митного контролю товарів та ТЗ.

Удосконалення системи митного оформлення та митного контролю має здійснюватися шляхом:

створення комплексної системи моніторингу митного оформлення та контролю та подальшого її об'єднання з інтегрованою АСМО;

об'єднання з інтегрованою АСМО модернізованої системи аналізу ризиків, яка використовує розширений перелік актуальних та об'єктивних даних, що були отримані із систем (підсистем) зі складу СК ТСЗМК та від інших систем, включаючи зовнішні, по відношенню до систем митних органів, системи, на різних етапах митного оформлення та контролю товарів і ТЗ.

6. Удосконалення антикорупційної діяльності митної служби України.

Запровадження засобів та технологій митного спостереження, а також інтегрованої АСМО та модернізованої системи управління ризиками надасть можливість аналізувати не тільки інформацію про товари та ТЗ, але й про дії посадових осіб митних органів та представників суб'єктів ЗЕД, які приймають участь у їх митному оформленні, контролі та переміщенні.

Реалізація зазначеного завдання дозволить створити систему профілактики та боротьби із проявами корупції, та в цілому створити умови для підвищення ефективності діяльності митних органів у боротьбі з митними правопорушеннями, контрабандними схемами та корупційними проявами.

7. Підготовка та перепідготовка кадрів (посадових осіб митних органів і фахівців у галузі митної справи).

Розв'язання зазначеної задачі дозволить створити кадровий потенціал для митних органів та підтримувати його на належному рівні, а також створити умови для навчання фахівців у галузі митної справи, зокрема, у галузі ТСЗМК у цілому та по окремих системах СIАВС, СЗНЗ, СЗТЗ, СКУД та інших, а також у галузі інформаційних технологій.

Для організації та реалізації процесів інтегрування СК ТСЗМК із АСМО, яка є основною складовою ЄАIС Держмитслужби України, необхідно провести комплекс пріоритетних заходів.

1. У нормативно-правовій сфері:

внесення змін до пункту 7 "Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних" , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. № 522 в частині зняття заборони на підключення до глобальних мереж;

внесення змін до Митного кодексу України в частині введення додаткових форм митного контролю, зокрема, митного спостереження;

внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2003 р. № 1989 "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних ТЗ перевізників і товарів, що переміщуються ними" в частині визначення механізму інтеграції системи ТСЗМК із АС митного оформлення;

внесення змін до наказу Держмитслужби України від 21 листопада 2005 р. № 1136, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 р. за № 1474/11754 "Про місця прибуття автотранспорту" , в частині оснащення місць прибуття системами СIАВС, СЗНЗ, СЗТЗ, СКУД;

внесення змін до законодавства України в частині застосування інституту державно-приватного партнерства, зокрема, при побудові єдиного ЦОД для накопичення відеоаудіоданих від ВМК, СТЗ і МЛС та подальшої їх ординарної та інтелектуальної обробки, архівування тощо;

видання актів Держмитслужби України про перерозподіл виконуваних функцій і штатної чисельності структурних підрозділів (за потребою), зокрема, в частині визначення підпорядкованості підрозділів ТСЗМК із огляду на виконувані функції та вирішувані завдання.

2. З питань розвитку митно-логістичної інфраструктури:

забезпечення постійної взаємодії з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади з питань, що стосуються:

а) реконструкції існуючих і створення нових об'єктів митної та транспортно-логістичної інфраструктури;

б) постійної інформаційної взаємодії при здійсненні митного оформлення та митного контролю з використанням інформаційних технологій;

удосконалення інституту державно-приватного партнерства з урахуванням зростаючих обсягів завдань Держмитслужби України та їх складності.

3. З питань розвитку й удосконалення митної інфраструктури:

упровадження єдиної уніфікованої СКУД;

оснащення (переоснащення) митних органів уніфікованими ефективними системами, що входять до складу СК ТСЗМК придатних для інтегрування до АСМО;

поетапної реалізації та запровадження інтегрованої АСМО Держмитслужби України, із включенням до неї встановлюваних СК ТСЗМК.

Концепцію передбачається реалізувати протягом 2012 - 2016 років. Реалізація Концепції передбачає три етапи.

На першому етапі (2012 рік) інтегрування СК ТСЗМК до АСМО та впровадження IАС митного оформлення потребує здійснення заходів щодо:

розробки базових вимог до СК ТСЗМК, що інтегруватимуться з АСМО, та добір систем-претендентів для інтегрування як у пунктах пропуску через митний кордон України, так і у ВМК (виключно щодо товарів, які переміщуються автомобільним транспортом);

визначення пілотних зон та реалізація пілотних проектів з упровадження СIАВС та решти систем із метою відпрацювання підходів з інтеграції існуючих, модернізованих та нових систем до АСМО, а також уточнення вимог до всіх компонентів інтегрованої АСМО та процесів інтегрування за результатами аналізу результатів пілотного проекту;

удосконалення нормативно-правової та методично-технологічної основи процесу інтегрування для застосування результатів роботи СК ТСЗМК та відповідних інформаційно-телекомунікаційних технологій у роботі інтегрованої АСМО на базі обраних об'єктів пілотної зони;

створення об'єктивних передумов для розвитку необхідної митно-логістичної інфраструктури та митної інфраструктури;

удосконалення АС, що функціонують у митній службі, зокрема, інтегрованої АСМО, існуючих СЗНЗ та СЗТЗ, які спрямовані на забезпечення технологічної безперервності потоку, накопичення та обробки інформації в електронному вигляді для цілей митного оформлення та контролю;

забезпечення взаємодії інтегрованої АСМО, що функціонує на базі ВТМ, із АСО ВМК та Моніторинговим центром Держмитслужби України (локальними моніторинговими центрами), які функціонують на базі глобальної мережі Iнтернет;

забезпечення захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах митних органів та інформації, що отримується та/або передається до АСО ВМК.

На другому етапі (2013 - 2014 роки) передбачається:

розробка за результатами пілотного проекту уточнених вимог до СК ТСЗМК і до процесів інтегрування, вибір і масштабне розгортання таких систем для інтегрування в пунктах пропуску через митний кордон України та інших митних органах, а також реалізація заходів з інтеграції функціонально аналогічних систем, що встановлені у ВМК;

подальше вдосконалення програмного забезпечення Моніторингового центру Держмитслужби України (локальних моніторингових центрів) інтегрованого з інтелектуальною підсистемою розпізнавання та обробки СIАВС та інтегрованою АСМО;

подальше вдосконалення програмного забезпечення інтегрованої АСМО.

На третьому етапі (2015 - 2016 роки) передбачається:

завершення створення модернізованої системи аналізу ризиків як складової частини інтегрованої АСМО нового покоління на всіх рівнях ЄАIС;

впровадження системи електронного документообігу у всій системі управління митними органами та при взаємодії інтегрованої АСМО із суб'єктами ЗЕД;

розробка та інтегрування до АСМО додаткових систем:

а) системи зчитування номерів залізничних вагонів;

б) системи зчитування номерів цистерн;

в) системи зчитування номерів контейнерів.

З метою реалізації основних положень Концепції розробляються міжвідомчий план заходів та відомчі цільові програми Держмитслужби України.

Фінансове забезпечення реалізації Концепції здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення діяльності Держмитслужби України на відповідний рік, а також коштів з інших джерел, отримуваних відповідно до законодавства України.

Реалізація Концепції інтегрування СК ТСЗМК із АСМО Держмитслужби України дасть змогу:

забезпечити постійний централізований моніторинг та оперативний контроль транспортних потоків у пунктах пропуску, а також дій посадових осіб митної служби та представників суб'єктів ЗЕД у ЗМК;

оперативного реагування Моніторингового центру Держмитслужби України (локальних моніторингових центрів) на спроби контрабанди та порушень митних правил, а також на прояви корупції, хабарництва та інших службових зловживань у митній службі України;

централізованого накопичення та ведення унікальної аналітичної БД щодо виконаних процедур митного контролю, ситуаційних обставин та зв'язаних із ними суб'єктами ЗЕД і об'єктами контролю та оформлення, включаючи посадових осіб митної служби;

створити передумови реалізації ефективної системи комплексного моніторингу процесів митного оформлення та митного контролю;

підвищити ефективність та скоротити час митного контролю та митного оформлення товарів та ТЗ;

поступового впровадження елементів системи електронного документообігу при виконанні процедур митного оформлення та митного контролю товарів та ТЗ;

оперативно забезпечувати митні органи та інші державні органи влади всіх рівнів актуальною й достовірною інформацією щодо результатів митного оформлення та митного контролю товарів та ТЗ;

забезпечити підвищення повноти сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), інших надходжень до бюджету;

створити систему профілактики та боротьби із проявами корупції, порушеннями митних правил та контрабандою, шахрайством, організованою злочинністю й тероризмом;

підвищити ефективність управління митною службою України.