Санітарний розрив від патологоанатомічного корпусу до інших будівель необхідно встановити не менше 30 м.
ПРИМІЩЕННЯ
12. Патологоанатомічний корпус повинен мати окремі приміщення і не може бути розміщений в одному будинку з підсобними службами установ або лікувальними кабінетами. Патологоанатомічний корпус, як правило, не повинен розміщуватися у кількох будинках. У лікарнях до 100 ліжок в окремих випадках при узгодженні з санітарно-епідеміологічною станцією (санітарно-епідеміологічним відділом районної лікарні сільського району) може допускатися розміщення патологоанатомічного відділення у господарському корпусі, якщо у склад останнього не входить адміністративна група, харчоблок і продовольчий склад. Не допускається розміщення в одному приміщенні із патологоанатомічним бюро (навіть на різних поверхах) віварію і експериментального відділення установи.
13. Мала секційна, призначена для розтинів інфекційних трупів, повинна мати окремий запасний зовнішній вхід.
14. Загальна площа приміщень патологоанатомічного відділення у лікарнях до 100 ліжок приймається 44 м. кв., а в лікарнях з кількістю ліжок 100 і більше з розрахунку на 1 ліжко:
В лікарнях на 100 ліжок 1,08 м. кв.
200 0,77
300-400 0,51
600 0,83
800 0,78
1000 0,68
Набір і розмір площі приміщень патологоанатомічних корпусів бюро визначаються завданням на проектування.
15. Висота основних приміщень патологоанатомічного корпусу (бюро) повинна бути від підлоги до стелі не менше 3 м.
16. Планування приміщення патологоанатомічного корпусу (бюро) повинно відповідати слідуючим вимогам: приміщення, пов'язані з транспортуванням трупів усередині будинку, проведенням розтинів, обробленням і зберіганням нефіксованого секційного і біопсійного матеріалу, повинні бути відділені тамбуром або коридором від гістологічної лабораторії, приміщення для лікарів і обслуговуючого персоналу, музею, душової і санітарного вузла, а також інших приміщень, не призначених для вказаних вище цілей; секційна не повинна межувати безпосередньо з приміщенням для видавання трупів.
17. Планування дверних пройомів і конструкція дверей у трупосховищі, у передсекційній, секційній, кімнаті для одягання і у траурній залі повинні забезпечувати вільний пронос носилок і проїзд каталки з трупом.
18. Приміщення патологоанатомічного бюро (відділення) повинні бути сухими.
19. У приміщенні для зберігання трупів повинна бути холодильна установка і ліфт (якщо зберігання трупів розміщене не на одному поверсі з секційною) для подавання трупів у секційну.
Для трупів повинні бути лежаки, розміром 1,8х0,6 м або полиці чи особливі сейфи.
20. Для персоналу патологоанатомічного бюро обов'язково повинна бути передбачена душова кімната, а у лікувальних закладах з кількістю ліжок від 400 і більше - санітарний пропускник.
21. Стіни і перегородки повинні бути виготовлені із водостійких неорганічних матеріалів.
Стіни і підлоги всіх приміщень повинні бути непроникливими для гризунів, гладкими, без щілин. Всі кутки і місця сполучення стін, підлоги і стелі у приміщеннях повинні бути закругленими, без карнизів і декоративних оздоблень.
22. Стіни кабінетів повинні бути покриті масляною краскою до половини висоти, а стіни секційної, передсекційної, кімнати для зберігання трупів і санітарного вузла - мати облицювання глазурованими плитками від підлоти до стелі.
23. Підлоги у секційній, препараторській, передсекційній і кімнаті для зберігання трупів повинні бути покриті водонепроникливим матеріалом, який легко вичищається і витримує часте миття дезинфікуючими розчинами, і повинні бути рівними, без порогів, виступів, зручними для транспортування трупів на каталках. Підлога у секційній повинна мати стік у каналізацію або спеціальний приймач стічних вод із відділення.
Підлоги у патогістологічній лабораторії і приміщеннях для лікарів повинні бути вкриті лінолеумом.
24. Віконні рами і двері у секційній і передсекційній повинні мати масляне пофарбування. Дверні приладдя повинні легко піддаватися очищенню. У літній час вікна повинні бути наділені металевими сітками від мух.
ВОДОПРОВІД, КАНАЛІЗАЦІЯ, ОПАЛЮВАННЯ І ГАЗ
25. Патологоанатомічне бюро (відділення), як правило, повинні бути забезпечені водопроводом, гарячим водопостачанням, каналізацією, центральним опалюванням і газом (якщо в населеному пункті є газова мережа).
В місцевості, яка не має водопроводу і каналізації, влаштовуються внутрішні водопровід і каналізація.
26. Усі стічні води від патологоанатомічного бюро і відділення при наявності у місті або селищі каналізації з очисними спорудами і пристроєм для обеззараження стічних вод належать підключенню до загальноміської або селищної каналізаційної системи.
Якщо міська або селищна каналізація не забезпечена спорудами для очищення і обеззараження стічних вод, також якщо каналізація відсутня, то при установі повинні бути збудовані місцеві споруди для очищення і обеззараження стічних вод.
27. Для миття рук працюючого персоналу у приміщеннях патологоанатомічного бюро і відділення (лабораторії) повинні бути водопровідні раковини окремо від раковин, передбачених для миття інвентаря і інструментарію. У секційній і передсекційній повинні бути встановлені спеціальні хірургічні умивальники з ліктевим або педальним пуском води.
28. Центральна система опалювання повинна забезпечувати можливість регулювання подавання тепла у приміщення, різні по тепловому режиму, тепловиділенню і вологості повітря.
Опалювальні прилади повинні бути споруджені і розташовані з розрахунком можливості систематичного очищення їх поверхні.
29. При наявності пічного опалювання, печі повинні бути обладнані колосниковими решітками, опалювальні отвори печей повинні виходити у коридор, на підлозі перед опалювальним отвором повинен бути закріплений лист покрівельного заліза довжиною 0,7 м і шириною 0,3 м у кожну сторону більше опалювального отвору. Використання для розпалювання печей керосину, бензину та інших легкозаймистих складів забороняється.
ВЕНТИЛЯЦІЯ
30. Усі приміщення патологоанатомічного бюро і відділення (лабораторії) повинні бути обладнані витяжною вентиляцією з механічним спонуканням.
31. Розрахункова температура і кратність обміну повітря повинні бути прийняті згідно таблиці (Будівельні норми і правила 11-Л-9-70).
32. Незалежно від наявності приточно-витяжної вентиляції у всіх приміщеннях повинні бути обладнані відкидні фрамуги або кватирки, що легко відчиняються.
33. У патологоанатомічній лабораторії повинні бути обладнані витяжні шафи з механічним спонуканням.
У великих лабораторіях, де постійно використовуються складні методики різних пофарбувань, необхідно обладнати стіл з місцевим витяжним пристроєм.
ОСВІТЛЕННЯ
34. Усі приміщення патологоанатомічного бюро, відділення (лабораторії) повинні мати пряме природне освітлення. Відношення площі вікон до площі підлоги повинно бути: у секційній і лабораторії - 1:4-1:5, у решті приміщень - 1:6-1:8.
35. Приміщення повинні бути забезпечені системою загального і місцевого штучного освітлення, що відповідає вимогам діючих норм.
У секційних штучне освітлення повинно забезпечуватися безтіньовими світильниками.
МЕБЛІ
36. У патологоанатомічних бюро, відділеннях (лабораторіях) усі меблі повинні бути покриті фарбами світлих тонів.
37. Секційний стіл повинен бути обладнаний підводкою гарячої води і мати стік у каналізацію, що закривається сіткою-уловлювачем.
38. Для запобігання від охолодження і промокання ніг робоче місце біля секційного стола укривається дерев'яною решіткою.
39. Секційні столи повинні виготовлятися з водонепроникливого матеріалу і мати покриття, що легко очищається (мармур, мозаїчні плити, нержавіюча сталь, оцинковане залізо), що витримує часте миття дезинфікуючими засобами. Обладнання дерев'яних секційних столів без металевої обшивки не допускається.
40. Каталки, носилки та інші прилади для транспортування трупів повинні мати металеві покриття, що легко очищаються і дезинфікуються.
III. Вимоги до утримання і експлуатації приміщень патологоанатомічного бюро, відділення (патогістологічної лабораторії)
41. Зранку, на початку робочого дня всі приміщення відділення необхідно добре провітрювати; наприкінці робочого дня лаборант повинен прибрати робоче місце, закрити і поставити у витяжну шафу весь посуд, що містить леткі речовини.
42. Для прибирання приміщення патологоанатомічного бюро, відділення повинні бути визначені певні строки.
Повне (генеральне) прибирання секційної і трупосховища із використанням при митті 3-5% розчину хлораміну або 2,5% висвітленого хлорного вапна повинно проводитися не рідше одного разу на місяць, а також після розтину трупів осіб, що померли від гострозаразних інфекцій.
Провітрювати приміщення секційної і трупосховища після проведення дезинфекції слід через одну годину.
43. По закінченні розтину і забирання трупа секційний стіл, малий секційний столик, інструменти, чашки терезів, раковини і ванни для промивання органів, решітки і підлогу ретельно миють холодною, а потім гарячою водою, а після розтину трупа, померлого від інфекційного захворювання, дезинфікують 5% розчином хлораміну або 2,5% висвітленим розчином хлорного вапна. Секційну після розтинів добре провітрюють, а при обробці дезинфікуючими засобами провітрюють через одну годину.
44. Присутність на розтині сторонніх осіб і родичів померлого категорично забороняється.
45. Кількість осіб, що приймають участь у розтині трупів осіб, померлих від особливо небезпечних інфекцій, і при обробці матеріалів розтину, повинна бути обмежена.
46. Розтин трупів осіб, померлих від особливо небезпечних інфекцій, проводиться в окремому приміщенні (ізольованому), яке після закінчення розтину повинно підлягати ретельній дезинфекції 5% розчином хлораміну або 2,5% висвітленим розчином хлорного вапна. Дезинфекції підлягає весь інструментарій, інвентар, спецодяг і білизна.
Кров'яна сироватка, що стікає, і всі інші відходи повинні бути обеззаражені на місці розтину - засипані хлорним вапном на одну годину.
47. Одягають труп в спеціально відведеній для цього кімнаті. Одягання трупів у секційній і трупосховищі не допускається.
48. Трупи видаються із патологоанатомічного бюро (відділення) під розписку у спеціальній книзі із вказанням пред'явленого документа і місця поховання.
49. Трупи осіб, померлих від гострозаразних захворювань (скарлатина, дифтерія, черевний тиф, дизентерія та ін.), видаються родичам і близьким або громадським організаціям для поховання з письмовим зобов'язанням відвезти тіло безпосередньо із патологоанатомічного бюро, відділення, на кладовище або в крематорій у щільно забитій труні, без права розкриття труни і без права завозу додому або в інші приміщення, з попередженням про судову відповідальність за невиконання цього зобов'язання.
У цих випадках патологоанатомічне бюро (відділення) зобов'язане забезпечити укладання трупа у труну із дотримуванням належних санітарних правил.
50. Трупи осіб, померлих від чуми, холери, віспи і сибірки, повинні укладатися в труну слідуючим чином: на дно труни насипається хлорне вапно, всередині труни розстилається клейонка, на яку знов насипається шар хлорного вапна; труп туго обертають простирадлом, змоченим у розчині карболової кислоти, кладуть у труну на клейонку з хлорним вапном, огортають його вільними кінцями клейонки і насипають зверху шар хлорного вапна. Після цього труну забивають.
Рідним померлого труна не видається. Прощатися з померлим нікого не допускають.
IV. Вимоги при роботі у патологоанатомічному бюро (відділенні, патогістологічній лабораторії)
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
51. Робота патологоанатомічного бюро і відділення пов'язана з рядом шкідливостей, які зумовлені:
а) проведенням розтинів померлих від різних захворювань (у тому числі інфекційних);
б) дослідженням біопсійного матеріалу, який також нерідко є носієм інфекційних агентів (туберкульоз, паразити та ін.);
в) розтином і дослідженням трупів експериментальних тварин, у тому числі з інфекційними захворюваннями;
г) постійним вживанням у роботі шкідливих для організму речовин: формаліну, хлороформу, ксилолу, толуолу, бензолу, діоксану, солей ртуті, аніліну та ін., а також легкозаймистих речовин (спирт, ефір та ін.).
52. З усіма, хто поступає на роботу і хто працює в патологоанатомічних бюро, відділеннях (лабораторіях) повинен проводитися докладний інструктаж по небезпечним методам і заходам роботи.
Проведення інструктажу повинно реєструватися в журналі проведення інструктажу.
53. Медичний персонал не повинен допускатися на розтин трупів без халатів і у взутті, що вбирає вологість.
54. Адміністрація установи зобов'язана безперервно забезпечувати робітників патологоанатомічних бюро, відділень (лабораторій) санітарним одягом, спецодягом, взуттям і попереджувальними засобами згідно з нормами.
55. Медичний персонал, крім халата для звичайної роботи, повинен мати інший халат, який використовується під час роботи у секційній і при вирізці біопсій.
56. Весь спецодяг, санітарний одяг і взуття, які використовуються для проведення розтину, повинні зберігатися в окремій шафі в передсекційній або в секційній.
57. Особи, які проводять розтини трупів, померлих від особливо небезпечних інфекцій, повинні працювати у подвійному комплекті санітарного одягу (два халати, дві пари рукавиць і нарукавників і дві шапочки) з марлевою маскою, у гумових чоботях і прогумованому фартуху, що закриває ноги до ступень.
58. Халати і шапочки повинні пратися по мірі забруднення, а фартухи, нарукавники і рукавиці митися і дезинфікуватися після кожного розтину.
Після розтину інфекційного трупа вся білизна, санітарний одяг і спецодяг, що стикаються з трупом, повинні перед пранням обов'язково підлягати дезінфекції у залежності від виду інфекції.
Халати, шапочки та інша білизна патологоанатомічних бюро, відділень можуть пратися у лікарняній пральні, але окремо від білизни інших відділень.
Виносити дня прання санітарний одяг, спецодяг і білизну додому категорично забороняється.
59. Для персоналу патологоанатомічного бюро (відділення) біля умивальників постійно повинні знаходитись мило та щітка для миття рук і рушник (електрорушник).
60. В патологоанатомічних бюро і відділеннях (лабораторіях) повинні бути аптечки з набором необхідних медикаментів (йод, перев'язочний матеріал, коллодій, нашатирний спирт та ін.) для надання першої медичної допомоги.
ВИРІЗКА БІОПСІЙНОГО ТА СЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ
61. Вирізка біопсійного та секційного матеріалу проводиться у патогістологічній лабораторії або у спеціальній, для цього призначеній кімнаті, або у передсекційній.
Для вирізки біопсій повинен бути спеціальний стіл з набором інструментів, які повинні вживатися лише для цієї мети.
62. Фіксування матеріалу повинно проводитися тільки у витяжній шафі, а зберігання його - в спеціальній кімнаті (фіксаційній), забезпеченій доброю ізоляцією. Розливання формаліну і міцних кислот, приготування розчинів із них повинні проводитися також у витяжній шафі.
63. Вирізка матеріалу повинна проводитися у фартуху і гумових рукавицях.
64. Інструментарій, рукавиці, стіл і дошка, на якій проводиться вирізка, після закінчення вирізки повинні бути добре вимиті й оброблені дезінфікуючим розчином.
65. Матеріал, який залишається після вирізки для архіву, повинен зберігатися у добре закритих банках у 10% розчині формаліну. Кожна банка повинна мати наклейку з переліком номерів аутопсії і біопсії, що в ній зберігається. Цей архівний матеріал зберігається у спеціально відведеному сховищі протягом року.
66. Архівні матеріали, строки зберігання яких закінчилися, а також органи, які надходять у патологоанатомічне бюро, відділення (з хірургічних і гінекологічних відділень, пологових будинків), після вирізки повинні збиратися у спеціальному сховищі, де зберігаються у банках із фіксуючою рідиною і періодично спалюватися у спеціальній печі. При відсутності печі всі відходи повинні періодично відправлятися у спеціальні місця поховання.
РОБОТА У ПАТОГІСТОЛОГІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ
67. Гістологічні лабораторії, крім необхідних меблів (шафи, столи та ін.) повинні бути обладнані витяжними шафами із спонукальною тягою, у яких проводиться розлив хімічних летких речовин, виготовлення реактивів, прокалювання сірчанокислої міді тощо.
68. Отруйні речовини повинні зберігатися у лабораторіях в окремій кімнаті в металевих шафах або сейфах під замком. Особливо отруйні речовини (сулема та ін.) повинні зберігатися у спеціально виділеному внутрішньому відділенні шаф або сейфів.
На вікнах кімнати, де зберігаються отруйні речовини, повинні бути залізні грати, а двері повинні бути оббиті залізом.
Примітки:
1. В лабораторії з невеликим обсягом роботи допускається зберігання речовин не в окремій кімнаті.
2. В установах, які мають кілька лабораторій, споруджується одна кімната для зберігання отруйних речовин.
69. Кімнати або шафи (сейфи), у яких зберігаються отруйні речовини, повинні закриватися на замок, а після закінчення робочого дня опечатуватися сургучевою печаткою або пломбуватися.
Ключі від кімнати й шаф (сейфів), де зберігаються отруйні речовини, а також печатка або пломбір, повинні знаходитись у особи, що відповідає за зберігання отруйних речовин.
Відповідальним за зберігання отруйних речовин і документів на них є керівник лабораторії або особа, вповноважена на те наказом по установі.
70. Розфасування, подрібнення, зважування і відмірювання отруйних речовин проводиться у витяжних шафах з допомогою спеціально виділених для даної мети приборів і посуду (ваги, лійки, ступки, циліндри та ін.).
71. Після закінчення роботи особливо отруйні речовини закриваються у металеві шафи (сейфи), у яких вони зберігаються.
Решта отруйних речовин закриваються у шафу в робочій кімнаті.
72. При надходженні отруйних речовин особа, яка відповідає за їх зберігання, зобов'язана особисто перевірити відповідність отриманих отруйних речовин супровідним документам.
73. Відпуск отруйних речовин для поточної роботи проводиться тільки з письмового дозволу керівника установи або його замісника і лише з вимоги, підписаної завідуючим лабораторією, із вказанням у ній прізвища особи, що отримує цю речовину. При цьому на кожну упаковку наклеюються етикетки:
а) з позначенням найменування отруйних речовин;
б) із зображенням перехрещених кісток і черепа, з написом "Отрута" і "Поводитися обережно".
74. Перед відпусканням отруйних речовин особа, яка відповідає за їх зберігання, зобов'язана особисто перевірити обгрунтування для відпуску, відповідність відпускаємої речовини супровідним документам і правильність упаковки, після чого розписуватися у копії вимоги.
75. Отруйні речовини підлягають предметно-кількісному обліку в окремих книгах, які пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою і підписом керівника установи.
Облік проводиться по формі:
1) Прихід (дата, звідки отримано, і номер документа, кількість);
2) Витрачання (дата, кому видані, на що використані, кількість);
3) Залишок.
76. Сильнодіючі речовини повинні зберігатися в окремих шафах, які після закінчення роботи закриваються на замок.
77. Усі хімічні, леткі речовини, які є в лабораторії (ксилол, толуол, хлороформ, анілін, формалін та ін.) повинні зберігатися у щільно закритому скляному посуді у закритій шафі у віддалені від нагрівальних приладів і відкритого вогню.
78. Леткі речовини повинні зберігатися у біксах і банках, закритих притертими пробками, і відкриваються лише у момент безпосереднього користування даною речовиною.
79. Кислоти і луги повинні зберігатися у скляному посуді з притертими пробками на нижніх полицях шаф, окремо від реактивів і фарб.
80. При розведені міцних кислот, щоб запобігти розбрискуванню, необхідно кислоту додавати у воду, а не навпаки.
81. При кип'ятінні реактивів не можна закривати посуд (пробірки, колби) пробкою.
82. Електричні і газові нагрівальні прилади (електроплитка, водяна баня) повинні знаходитись у віддалені від вибухонебезпечних і горючих речовин на підставках з вогнетривкого матеріалу.
83. Забороняється розміщувати горючі і вибухонебезпечні речовини на столах, де знаходяться нагрівальні прилади і прилади з відкритим вогнем (газ, пальник, спиртівка та ін.).
84. Забороняється розміщувати у термостатах вибухонебезпечні і горючі речовини (наприклад ефір) і сушити у них кіноплівку.
85. Після роботи на мікротомі необхідно відразу ж виймати з мікротома ніж і класти його у футляр для постійного зберігання. Залишати ніж у мікротомі або переносити його без футляра по лабораторії забороняється.
| Начальник Головного управління лікувально-профілактичної допомоги | А.П.Картиш |