8.9. Виробничі дільниці (зони) з підвищеними рівнями шуму повинні бути позначені знаками безпеки.
8.10. Виробничі дільниці за межею робочої зони з підвищеними рівнями вібрації повинні мати захисні пристрої, сигналізацію, попереджувальні написи та ін.
8.11. Осіб, які працюють в умовах підвищеної вібрації та шуму, адміністрація повинна забезпечити індивідуальними засобами захисту від несприятливої дії цих факторів.
8.12. При необхідності розроблюються вібробезпечні режими праці згідно з "Державними санітарними нормами загальної та локальної вібрації"".
9. ВИМОГИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
При організації і проведенні робіт з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань необхідно керуватися, крім даних правил, "Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97)" та рядом нормативних документів, які регламентують спеціальні галузі застосування радіоактивних речовин і джерел іонізуючих випромінювань.
9.1. До проектних характеристик підприємств по видобуванню та переробці мінеральної сировини повинна входити і радіаційна характеристика. Ця характеристика повинна бути комплексною, ураховувати умови радіаційної безпеки на робочих місцях, можливість безпечного використання продукції підприємств та їх відходів.
В екологічний паспорт підприємства повинен бути занесений радіаційний параметр, який обумовлюється надходженням в навколишнє середовище природних радіонуклідів (ПРН) з аерозольними та пиловими викидами, рідинними скидами і твердими відходами.
9.2. В проекті підприємств і окремих виробництв обов'язково повинні бути передбачені:
- заходи по забезпеченню задовільних умов праці і радіаційної безпеки;
- заходи по охороні навколишнього середовища від радіаційного забруднення;
- об'єм, види і періодичність санітарного та радіаційного контролю;
- обгрунтування ефективності запроектованих природоохоронних заходів.
9.3. Забороняється розташовувати, проектувати, будувати, вводити в експлуатацію об'єкти, які є джерелами радіаційного забруднення навколишнього середовища на територіях, які визнані зонами екологічного лиха.
Реконструкція, розширення і технічне переоснащення діючих об'єктів в таких зонах дозволяється лише при умовах зниження викиду і скиду забруднюючих радіоактивних речовин до квоти границі дози з урахуванням перспективи розвитку.
9.4. В виробничих будівлях, які проектуються, згідно НРБУ-97, повинні виконуватися такі вимоги радіаційної безпеки:
- потужність дози гама-випромінення в приміщенні не повинна перевищувати 262нГр/год (30 мкР/год);
- нефіксоване (яке знімають сухим мазком) забруднення будівельних конструкцій і і обладнання не припускається;
- середньорічна еквівалентна рівноважна об'ємна концентрація радону у повітрі приміщень не повинна перевищувати 50 Бк/куб.м, торону - 3 Бк/куб.м).
У разі виникнення джерел виділення радіоактивних пилу та газу необхідно передбачити захист працюючих від дії довгоіснуючих ПРН, радону, дочірніх продуктів розпаду радону і торону шляхом використання:
- типового комплексу протипилових заходів;
- ЗІЗ;
- нагріваючого способу подачі на робочі місця достатньої кількості свіжого повітря вентиляторами місцевого провітрювання (виключивши при цьому можливість рециркуляції забрудненого повітря).
Контроль здійснюється не менше 1 разу на рік за наступними факторами:
- потужність дози (гама)-випромінення;
- вміст радону і дочірніх продуктів радону та торону (скрита енергія) на вихідних струменях, в приміщеннях;
- загальна запорошеність і вміст довгоіснуючих аерозолів в повітрі;
- радіохімічний склад скидних вод і вод, які використовуються в технологічних процесах;
- сумарна питома (альфа)-радіоактивність та вміст природних довгоіснуючих радіонуклідів у грунту, донних відкладеннях, відходах виробництва.
9.5. Радіаційний контроль параметрів на підприємстві здійснюється відповідно до спеціальних методичних документів, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України. Він виконується силами підприємства або спеціалізованою організацією, яка має ліцензію на його виконання. Аналіз результатів радіаційного контролю повинен здійснюватися службою радіаційної безпеки або відповідальним за радіаційну безпеку по підприємству. Дані радіаційного контролю використовуються для оцінки і прогнозу радіаційної обстановки, установлення (при необхідності) контрольних рівней і зниження доз опромінювання як персоналу, так і населення.
9.6. При будівництві промислових підприємств необхідно використовувати будівельні матеріали і відходи виробництва, які відповідають вимогам Державних будівельних норм України "Система норм та правил зниження рівня і іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві".
9.7. Для всіх джерел викидів, які містять радіоактивні речовини як природного, так і штучного походження, повинно зберігатись таке співвідношення:
inhal inhal
C K
i E
(сігма -------- < -------,
i inhal - 100
PC
i
inhal
де C - середньорічна об'ємна концентрація і-ого
i радіонукліду в повітрі, Бк/куб.м;
inhal
PC - допустима концентрація 1-ого радіонукліду в
i повітрі, Бк/куб.м;
inhal - квота границі дози за рахунок всіх джерел
K викидів, %.
E
9.8. Підприємства, їх окремі будівлі і спорудження не повинні розташовуватися на - території зі щільністю потоку радону, яка перевищує 80 мБк/кв.м/с.
9.9. В стічних водах для концентрації радіоактивних речовин повинно зберігатись співвідношення
ingest ingest
C K
i E
(сігма --------- < -------,
i ingest - 100
PC
i
ingest
C - середньорічна об'ємна концентрація і-ого
i радіонукліду у воді Бк/куб.м;
ingest
PC - допустима концентрація і-ого радіонукліду у
i питній воді, Бк/куб.м;
ingest
K - квота границі дози за рахунок критичного виду
E водовикористання, %.
9.10. Радіаційна безпека при використанні приладів з джерелами іонізуючих випромінювань.
9.10.1. Використання радіоізотопних приладів здійснюється відповідно до "Санітарних правил будови і експлуатації радіоактивних приладів".
9.10.2. При установленні (монтажі) приладу необхідно вибирати такі місця розташування блоку джерела випромінювання, в яких він не буде зазнавати дії високих температур, хімічно агресивних середовищ і механічної дії, які перевищують за своїми параметрами припустимі умови експлуатації приладів і джерел випромінення до них та зазначені в технічній документації приладу і джерела випромінення.
9.10.3. Місце розташування приладу (блоку джерела випромінення) повинно бути віддалене від постійних робочих місць на відстань не менше 1 м від поверхні приладу (блоку джерела випромінення). Якщо за умовами експлуатації працюючі можуть знаходитися від приладу (блоку джерела випромінення) ближче 1 м, то зона з потужністю дози вище 2,62 мкГр/год (0,3 мР/год) повинна бути огороджена і позначена знаком радіаційної безпеки.
9.10.4. 3арядку приладу (поставляється без джерела випромінення) радіоізотопними джерелами опромінення слід проводити в спеціалізованих лабораторіях. Персонал, який виконує зарядку, повинен бути заздалегідь навчений безпечним методам роботи з джерелами іонізуючих випромінювань і атестований.
9.10.5. При використанні рівномірів, товщиномірів, плотномірів, лічильників предметів та інших приладів, в яких блок джерела випромінення і детектор розділені контролюючим об'єктом, блок джерела повинен бути орієнтований; таким чином, щоб пучок випромінення був направлений в протилежному від робочих місць напрямку.Апертура робочого пучка випромінювань не повинна виходити за рамки детектора і захисних екранів.
9.10.6. Застосування приладів з електровакуумними джерелами іонізуючих випромінювань здійснюється відповідно до вимог, вказаних в технічній документації на ці прилади. Підприємство, яке отримало такі прилади, повинно в 10-денний строк повідомити про це місцеві органи санітарно-епідеміологічної служби і указати назву приладу і джерела випромінення, максимальну енергію часток, або квантів і максимального значення щільності потоку потужності робочого пучка випромінення.
Перед пуском в експлуатацію приладів з електровакуумними джерелами іонізуючих випромінювань повинен проводитись радіаційний контроль рівней випромінювань на робочих місцях і на поверхні огороджень або захисних екранів при максимальних робочих значеннях напруги і потоку в джерелі випромінення.
9.11. Радіаційна безпека при роботі з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді.
9.11.1. Застосування радіоактивних речовин шляхом їх введення в продукцію, яка виробляється, незалежно від фізичного стану продукції, дозволяється тільки після узгодження з Міністерством охорони здоров'я України.
9.11.2. На підприємствах, де проводяться роботи з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді, мають бути організовані спеціально обладнані радіоізотопні лабораторії.
9.11.3. Введення у виробництво радіоізотопних методів контролю за технологічним процесом, роботою і спрацюванням обладнання, пов'язаних з постійним введенням в продукцію відкритих препаратів радіоактивних речовин, забороняється.
9.11.4. Сховища відходів виробництва (відвали, золовідвали, шламосховища, хвостосховища), які мають радіоактивні речовини, які створюють індивідуальну річну ефективну дозу для будь-якої особи із населення більше 10 мкЗв або колективну ефективну дозу більше 1 чол. Зв, підлягають консервації або рекультивації за проектом, який розроблено спеціалізованою організацією. Організація повинна мати ліцензію на право виконання даних робіт.
9.11.5. При роботах по рекультивації або консервації сховищ радіоактивних відходів з мегою радіаційного захисту персоналу, який виконує ці операції, необхідно здійснювати:
- зрошування при переміщенні гірської маси або грунтів;
- оснащення працюючих засобами індивідуального захисту органів дихання;
- індивідуальний контроль зовнішнього опромінювання в разі необхідності (за даними гамма зйомки території);
- регулярний контроль забруднення повітря в кабінах бульдозерів, грейдерів і автомашин дочірніми продуктами розпаду радону, торону, пилом і радіоактивними аерозолями довгоіснуючих природних радіонуклідів.
10. ВИМОГИ ДО КОКСОХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
10.1. Місткості для хімічних продуктів повинні бути герметичні та мати автоматичні рівнеміри.
10.2. Для перекачування смоли, пеку, бензолу та інших продуктів (рідин) необхідно пристосовувати безсальникові насоси. При застосуванні насосів інших типів сальники повинні мати знімні укриття та місцеві відсмоктувачі, які забезпечують зручність проведення ремонтних робіт.
10.3. Відбір проб фракції смоли, пеку та інших хімічних продуктів із устаткування повинні виконуватись способами, які виключають виділення у робочу зону шкідливих речовин. Пробовідбірні крани необхідно забезпечувати місцевими відсмоктувачами, місткості для проб повинні бути герметичні.
10.4. Кристалізатори, центрифуги, вакуум - фільтри, барабанні охолоджувачі, конвеєри для розливу рідкого нафталіну повинні бути обладнані укриттям з місцевими відсмоктувачами.
10.5. Операції з очищування місткостей та апаратів для хімічних речовин повинні бути механізовані.
10.6. Пари та аерозолі, які виділяються в навколишнє середовище, повинні бути повернені у технологічний процес.
10.7. Дробарні та змішувальні агрегати, місця перевантаження вугілля повинні бути забезпечені витяжною вентиляцією.
10.8. Операції з підготовки вугілля для коксування (дроблення, сепарація, змішування, транспортування шихти) повинні бути автоматизовані.
10.9. Завантаження вугільної шихти та рідкого пеку в камеру печі для коксування повинно бути автоматизовано і виконуватися бездимним способом.
10.10. Вугільні башти та завантажувальні вагони повинні бути обладнані реєструючими засобами ваги та об'єму шихти.
10.11. Бункери вугільних башт та завантажувальних вагонів повинні бути забезпечені системами механічного завалювання.
10.12. Вугільнозавантажувальні та дверснімаючі машини на коксових батареях повинні керуватися дистанційно.
10.13. Режим подання пари або води для інжекції повинен вмикатися перед завантаженням печі та вимикатися після закінчення планерування та закриття планерного люка.
10.14. Телескопічні течки вугільнозавантажувальних вагонів повинні мати герметичне з'єднання з вугільнозавантажувальними люками на період завантаження.
10.15. Процеси змивання та уловлювання фусів повинні бути механізовані.
10.16. Завантажувальні люки, планерні та пічні двері, кришки газозбірників повинні бути максимально ущільнені.
10.17. Газовідвідні стояки коксових та пекококсових батарей повинні бути обладнані механізованими зачиняюче-відчиняючими та чистильними засобами.
10.18. Прибирання просипу шихти та коксу, розбурювання печей, а також чищення люків, стояків, рам печей, дверей та іншого обладнання повинно бути механізоване.
10.19. Коксові та пекококсові батареї повинні мати пристрої, що запобігають пиловидшенню при видачі коксу з пічної камери.
10.20. Гасіння коксу повинно здійснюватися на установках сухого гасіння коксу (УСГК) або очищеною водою. Гасіння коксу фенольною водою забороняється.
10.21. Сухе гасіння коксу за допомогою інертних газів повинно бути автоматизованим.
10.22. Контроль за навантаженням шихти у печі прожарювання та розвантаження формованого коксу, за тиском коксового газу та іншими технологічними параметрами повинен здійснюватися автоматично з дистанційним керуванням.
10.23. Процеси розвантажування вапна, приготування вапняного молока, видалення шламу з вапняних відстійників, а також розвантажування фусів повинні бути механізовані.
10.24. У цехах роданистого амонію та натрію транспортування та завантаження сипких продуктів у місткості та кристалізатори, а також пакування готового продукту в тару повинно бути механізованим.
10.25. У цехах очистки коксового газу від сірководню, транспортування миш'якового ангідриду зі складу, а також завантаження його у місткості з розчинниками повинно робитися механізованим способом, що виключає можливість виділення пилу.
10.26. Вакуум-фільтри для фільтрації сірчаної суспензії повинні мати укриття та місцеву аспірацію.
10.27. Бункери сірчаної пасти повинні бути обладнані місцевою аспірацією.
10.28. Приймальники та інші місткості для зберігання сірки, відстійники та збірники конденсату повинні мати місцеву аспірацію.
10.29. У цехах, що переробляють смолу, транспортування вихідної смоли та її фракцій, а також завантаження та розвантаження хімічних продуктів повинні здійснюватися способами, які запобігають виділенню в повітря пилу та шкідливих речовин.
10.30. Кристалізатори фракцій смоли повинні мати укриття та місцеву аспірацію.
10.31. Відфуговування антраценової фракції слід здійснювати безперервним способом в автоматизованих центрифугах.
10.32. Автоматичні центрифуги повинні бути укриті та обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
10.33. Миття фракцій смоли повинно здійснюватися у закритих апаратах безперервної дії.
10.34. Видалення та повернення у виробництво осаду з відстійників та освітлювачів повинні бути механізовані.
10.35. У цехах кристалічного нафталіну операції з складування, дрібнення та завантаження у плавильник пресованого нафталіну, а також завантаження кристалічного нафталіну в залізничні вагони повинні бути механізовані.
10.36. Конвеєр для розливу рідкого нафталіну у форми та барабанний охолоджувач повинні бути укриті та обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
10.37. Подача брикетів нафталіну від розливних машин на склад та транспортування мішків з нафталіном від барабанних охолоджувачів повинні бути механізовані.
10.38. У цехах збагачування антрацену повинні передбачатися укриття та ж місцева аспірація на дільницях розвантаження технічного антрацену, подачі його в і резервуари з плавителями, а також сушіння та пакування готового продукту.
10.39. У цехах фталевого ангідриду основні апарати та обладнання необхідно встановлювати на відкритих площадках та етажерках цеху.
10.40. У цехах інден-кумаринових смол зливні тарілки апаратів для збезводнювання, полімеризації та нейтралізації полімерних смол повинні бути обладнані місцевою аспірацією.
10.41. Операції з розливу, охолодження та затарювання кумаринової смоли повинні бути механізовані.
10.42. Хлорид алюмінію повинен зберігатися в ізольованому приміщенні в металевих герметичних місткостях.
10.43. Транспортування хлориду алюмінію в полімеризатори повинно бути механізованим, а місце завантаження обладнане місцевою витяжною вентиляцією.
10.44. Прибирання приміщень вуглепідготовки, коксових цехів, коксосортування, хімічних цехів, машин та обладнання повинно бути механізовано та здійснюватися централізовано за допомогою гідрозмиву або вакуумних відсмоктувальних засобів. Здувати пил за допомогою стислого повітря забороняється.
10.45. У цехах біохімічного очищення води процес подачі ортофосфорної кислоти в аеротенки повинен бути механізований.
10.46. Процес відкачування смолистої води з масловідокремлювача в збірник смоли повинен бути автоматизований.
11. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА АГЛОМЕРАТУ ТА ЗАЛІЗОРУДНИХ ОКОТИШІВ
11.1. Агломераційні машини, грохоти, дробарки, живильники, шихтоукладальники повинні постачатися заводами-виготовлювачами з вбудованими місцевими відсмоктувачами.
11.2. На дільниці агломераційної машини в зоні горна повинні бути передбачені заходи щодо захисту робітників від дії інфрачервоної радіації.
11.3. Транспортування пилу з бункерів колектора агломераційної машини та від апарату технологічного газоочищення, а також просипу з-під холостого ходу агломераційної стрічки повинно здійснюватися мокрим способом або іншими: способами, що виключають пилоутворення.
11.4. Технологічний процес повинен передбачати видачу охолодженого агломерату. При використанні продуву повітря через шар агломерату з метою його охолодження повинні передбачатися спеціальні заходи, що запобігають і надходженню пилу в навколишнє середовище по всій довжині охолоджувача.
11.5. Усі шихтові матеріали повинні зволожуватись або слід використовувати інші засоби, що знижують їх властивості пилоутворення.
11.6. При використанні підігрівання шихти поворотом барабани первинного змішування повинні бути максимально наближені до грохотів, що виділяють поворот, а транспортери по усьому тракту подачі гарячого повороту повинні мати мінімальну кількість перевантажень.
11.7. Пересувні скидальні візки повинні бути обладнані укриттями, що охоплюють вузли завантаження та вивантаження і місцевими відсмоктувачами.
11.8. Грохоти для сортування залізовмісної частини шихти, коксику та інших подрібнених матеріалів, а також агломерату та окотишів, включаючи вузли завантаження та вивантаження, повинні мати укриття, що аспіруються.
11.9. Жолоби видачі агломерату та окотишів з машин повинні виконуватись в закритих конструкціях, підключених до систем аспірації або укриття агломераційних (випалювальних) машин. Вузли навантаження агломерату (окотишів) у вагони повинні бути обладнані системами аспірації, що виключають виділення пилу в навколишнє середовище.
12. ВИМОГИ ДО ДОМЕННОГО ВИРОБНИЦТВА
12.1. Відділення шихтоподачі
12.1.1. Вміст дрібних фракцій у матеріалах, які надходять у відділення шихтоподачі, не повинен перевищувати верхніх меж, передбачених технологічним регламентом.
У процесі транспортування та перевантаження слід проводити зволоження шихтових матеріалів до максимальних меж, допустимих технологією.
12.1.2. На доменних печах, які будуються та реконструюються, шихтові матеріали зі складів та інших виробництв, розташованих на проммайданчику даного підприємства (з фабрик агломерату і окотишів та ін.), повинні подаватися у відділення шихтоподачі за допомогою транспортерів або інших видів безперервного транспорту.
В решті випадків для доставки матеріалів необхідно використовувати лише саморозвантажувальне транспортне обладнання та забезпечити дистанційне керування їх розвантаженням, яке виключає виконання ручних операцій.
12.1.3. При подачі шихтових матеріалів безперервними видами транспорту надбункерне приміщення повинно бути укритим і опалюваним. Управління завантаженням бункерів повинно бути автоматизоване з дистанційним контролем. Завантажувальні отвори бункерів повинні бути оснащені аспіраційними укриттями з закритим введенням шихтових матеріалів, яке запобігає виділенню пилу в процесі завантаження.
12.1.4. Бункери повинні бути оснащені автоматичними рівнемірами, зблокованими з розвантажувальними пристроями бункерів. Верхня межа шихтових матеріалів у бункері повинна в процесі експлуатації постійно підтримуватись на рівні, який забезпечує висоту вільного падіння завантажуваних матеріалів не більш 3,5 м. Повне випорожнення бункерів дозволяється лише при зупинці їх для проведення ремонтно-налагоджувальних робіт.
12.1.5. Підбункерні приміщення окремих доменних печей повинні бути ізольовані одне від одного для виключення протягів і розповсюдження запиленого повітря.
12.1.6. При конвеєрній шихтоподачі у підбункерному приміщенні розвантажувальні частини бункерів, віброгрохоти, живильники, вагові воронки, конвеєри шихтових матеріалів і транспортери виводу відсіяного дріб'язку, а також вузли перевантажень ніж ними повинні бути оснащені аспіраційними укриттями з приєднанням останніх до централізованої системи витяжної вентиляції.
12.1.7. При шихтоподачі вагон-вагами повинні передбачатися заходи щодо локалізації виділення пилу при їх завантаженні з бункерів і розвантаженні над скіповою ямою з очищенням повітря, що видаляється, від пилу перед викидом у зовнішню атмосферу.
12.1.8. Кабіни вагон-вагів повинні бути герметичні, теплоізопьовані, отвори для спостереження повинні закриватися світлопрозорими тепловідбивними матеріалами (наприклад, склом типу "Затос") та оснащенні подачею кондиціонованого повітря в зону дихання машиніста.
12.1.9. В надбункерних і підбункерних приміщеннях повинна бути забезпечена примусова подача припливного повітря, яке компенсує роботу витяжної вентиляції і забезпечує постійне підтримання позитивної температури.
12.1.10. Скіпова яма повинна бути ізольована від інших приміщень шихтоподачі. Конструкції скіпів і завантажуючих пристроїв повинні виключати просипання шихтових матеріалів. Постановні місця скіпів і завантажуючих лотків слід оснащати аспіраційними укриттями.
12.1.11. Видалення отриманого дріб'язку з відділення шихтоподачі на інші виробництва, які розташовані на тому ж проммайданчику, повинно здійснюватись по галереях системою транспортерів з мінімальною кількістю перевантажень.
В інших випадках дріб'язок повинен відвантажуватися в транспортні засоби за допомогою телескопічних насадок змінного перерізу з дистанційним керуванням їх довжиною або інших пристроїв, які виключають відкрите падіння пилових матеріалів і забруднення навколишнього середовища.
12.2. Піддоменник і ливарний двір
12.2.1. Конструкція доменних печей повинна забезпечувати зручність обслуговування льоток, фурмених приладів, жолобів для розливу чавуну та шлаку і можливість застосування засобів механізації горнових робіт.
12.2.2. Всі операції щодо розбирання та набивання футлярів чавунних льоток ломки скрапу, прибирання його, очищення ливарного двору та залізничих шляхів подачі матеріалів і обладнання, по огляду, ремонту канав і жолобів повинні бути механізовані.
12.2.3. Над чавунними, шлаковими льотками, головною канавою та над постановними місцями ковшів і шлакових чаш повинні бути обладнані укриття з місцевою витяжною вентиляцією.
12.2.4. Перехідні містки над чавунними і шлаковими канавами та іншими гарячими поверхнями повинні бути теплоізольовані і мати теплозахисними огородження з боків на висоту не менш 1 м.
12.2.5. Для обслуговування носків чавунних і шлакових жолобів по краям ливарного двору повинні бути обладнані майданчики з теплозахисними екранами.
12.2.6. Поблизу стін будинків ливарного двору слід улаштувати вище рівня жолобів майданчики для проходу людей. Поблизу жолобів і ковшів проходи повинні огороджуватись теплоізолюючими екранами.
12.2.7. Керування мостовими кранами на ливарних дворах повинно бути дистанційним.
12.2.8. Видалення футеровки, забрудненої радіоактивними речовинами, слід проводити шляхом вирубки. Проведення підривних робіт для розробки футеровки забороняється. Ліквідовану футеровку сліп збирати в контейнери для радіоактивних відходів і відправляти до спеціально відведеного місця сховища. При виконанні даних робіт потрібно додержуватися вимог по радіаційній безпеці.
12.2.9. Для контролю прогару та герметичності повітряних фурм передбачається система автоматичного безперервного контролю.
12.2.10. Випуск пилу та його транспортування від пилоуловлювачів повинні здійснюватися із застосуванням засобів, які виключають забруднення навколишнього середовища.
12.2.11. Керування повітряно-розвантажуючим клапаном "СНОРТ" повітроводу холодного дуття повинно бути встановлено у приміщенні керування доменною піччю та на робочому майданчику печі.
12.3. Грануляційна установка
12.3.1. Керування кантовкою шлакових ковшів при зливі доменних і сталеплавильних шлаків на шлакових відвалах або установках по виробництву шлакової продукції, шлакозбиральними кранами на грануляційних установках і подачею води в грануляційні апарати повинно бути дистанційним зі спеціальних постів.
12.3.2. При безковшовому прибиранні шлаку жолоб повинен мати теплоізольоване укриття.
12.3.3. Установки грануляції шлаку повинні забезпечуватися комплексом засобів щодо захисту-виробничого і навколишнього середовища від забруднення шкідливими речовинами.
13. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВ ФЕРОСПЛАВІВ
13.1. Великотоннажні феросплави, як правило, повинні виплавлятися в плавильних корпусах, спеціалізованих на виплавку одного виду феросплавів. В діючих цехах при виплавці різних феросплавів в одному корпусі необхідно групувати їх за спільністю виробничих аерозолей, які вони виділяють.
13.2. Застосування тонкодисперсних шихтових матеріалів слід обмежувати. Дрібнозернисті хромові та інші руди, там де це припускається технологією, повинні використовуватися в окусюваному вигляді.
13.3. Пил, що уловлений очисними спорудами, перед поверненням у виробництво повинен підлягати попередньому укрупненню.
13.4 Контроль за рівнем сипучих матеріалів в бункерах, дозуванням і завантаженням шихтових матеріалів в піч повинен бути автоматизований.
13.5. Самозавантажувальні візки, які подають шихту в пічні кишені, повинні бути оснащені аспіраційним укриттям.
13.6. Пічні кишені повинні бути обладнані місцевою витяжкою вентиляцією, яка забезпечить уловлення пічних газів і пилу під час завантаження шихти.
13.7. Сплави, для яких розроблена технологія плавки в закритому режимі, повинні виплавлятися лише в закритих печах.
Корпус та склепіння закритої печі повинні бути герметизовані. Під склепінням печі повинен автоматично підтримуватися постійний тиск.
13.8. Керування режимом роботи феросплавних печей повинно бути автоматизованим. Пост управління піччю повинен відповідати вимогам 4.12 та 6.1.
13.9. Система видалення колошникових газів з-під склепіння закритої печі повинна запобігати забиванню газоходів возгонами. При необхідності чищення газоходів повинно проводитися механізованим способом.
13.10. Ручне завантаження коректуючих добавок шихти в печі не дозволяється.
13.11. Всі операції щодо обслуговування колотника діючих відкритих печей (розрівнювання шихти, відбивка бортів печі та ін.) повинні бути механізовані.
13.12. Перепуск електродів повинен здійснюватися автоматично або за допомогою дистанційного керування.
13.13. Всі печі повинні бути обладнані місцевими витяжними пристроями, які забезпечують видалення пічних газів як в період плавки, так і під час випуску.
13.14. На рафінувальних печах витяжні зонти повинні встановлюватися безпосередньо від борту печі. Для обслуговування колошника в стінці зонта повинні передбачатися робочі прорізи, обладнані рухомими дверцятами з автоматичними системами відкривання.
13.15. На відкритих рудовідновних печах весь периметр печі від нижньої кромки зонта до борту шихти печі повинен бути обладнаним тепловбирними екранами або завісами.
13.16. У конструкції розвантажувальної машини повинен бути передбачений ефективний захист машиніста від теплового опромінення.
13.17. Зазори між електродами і перекриттям робочого майданчика повинні бути надійно ущільнені.
13.18. Доставка і завантаження електродної маси в кожухи самоспікливих електродів повинна бути механізонана та автоматизована.
13.19. Верхні перерізи кожухів самоспікливих електродів повинні бути обладнані герметичним укриттям та аспіраційними системами періодичної дії. Нарощування кожухів самоспікливих електродів і завантаження електродною масою можіть проводитися лише за умови робота місцевої витяжної вентиляції.
13.20. Нарощування графітових електродів повинно бути механізовано. Робочі місця електродників повинні мати зони дня відпочинку з оптимальними умовами повітряного середовища.
13.21. Використання електродної маси для футерування льоточних жолобів не допускається.
13.22. Вичерпування феровольфраму з ванни печей повинно бути механізовано.
13.23. Робоче місце горнового повинно бути обладнано тепловідбивними екранами, установками повітряного душування і місцем тимчасового відпочинку з оптимальними умовами середовища.
13.24. Виведення остиглого шлакового гарнісажу з ковшів повинно робитися в стаціонарних місцях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
13.25. Засипка поверхні гарячого металу в ковшах шлаком або піском перед розливкою повинна бути механізованою. Пробивка і закриття: льоток здійснюються спеціальними машинами з дистанційним керуванням, забезпеченими необхідними матеріалами у готовому для застосування вигляді.
13.26. Грануляція феросплавів повинна робитися на установках з дистанційним керуванням, обладнаних механізмами для кантування ковша, а також системами місцевої витяжної вентиляції для виведення пари та шкідливих речовин.
13.27. Розливні машини повинні обладнуватися аспіраційними укриттями над ковшем з розплавленим металом і конвеєрною стрічкою. Керування розливкою повинно здійснюватися з пульта керування, що відповідає вимогам пунктів 4.12. і 6.1., обладнаного теплозахисним екраном, який забезпечує хороший огляд робочої зони та оптимальність робочої пози машиніста розливних машин.
Копильник і жолоб розливної машини повинні футеруватися матеріалами, які забезпечують тривалий строк експлуатації між ремонтами. Ремонт футеровки копильника та жолоб, чищення лінії конвеєра розливної машини повинні бути механізовані.
13.28. Підготовка вапняного молока і подача його до цеху повинні бути механізовані, а полив виливниць розливної машини актоматизований.
13.29. Шлаки, що самі розсипаються, повинні виводитися з плавильних корпусів в ковшах або копильниках в рідкому стані. Остигання шлаків у відкритих шлаковнях не допускається.
Для остигання ковшів або копильників з шлаком, що сам розсипається, повинні бути передбачені закриті естакади.
13.30. Чищення ковшів повинно бути механізоване та проводитися в окремих приміщеннях або на спеціальних ділянках.
13.31. Позапічне рафінування методом змішування розплавів допускається робити лише в спеціальних цехах або ізольованих приміщеннях.
13.32. Змішування сплавів повинно робитися в агрегатах закритого типу з дистанційним керуванням, яке повинно бути обладнано місцевою витяжною вентиляцією та укриттям.
13.33. Контроль за роботою конверторів для продувки переробного ферохрому киснем повинен бути автоматизований.
13.34. Ручне сортування та чищення сплавів повинні робитися на столах, які забезпечують можливість виконання роботи сидячи та бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
13.35. Складування та відвантаження готової продукції повинні бути механізовані.
3.36. Охолодження, сепарація та відвантаження шлаків повинні проводитися у спеціальних відділеннях (цехах сепарації шлаку). Шлаки, що самі розсипаються, з плавильних корпусів в цехи сепарації шлаку повинні транспортуватися засобами, які запобігають забрудненню повітря території підприємства.
13.37. Збирання металевих включень з надбункерних ґрат повинно бути механізовано.
13.38. Транспортування шлаків у середині цеху повинно здійснюватися закритими видами транспорту (пневмо- та вібротранспорт), для відправки його споживачам можуть застосовуватися лише спеціальні вагони або автомашини закритого тилу, які забезпечують безпилове завантаження, транспортування та розвантаження матеріалів.
13.39. Процес пакування шлаків повинен бути повністю механізований і автоматизований. Устаткування фасування шлаку повинно бути обладнано аспіраційними системами.
13.40. Завантаження шлаку у вагони повинне бути механізованим та обладнаним системою дистанційного контролю за рівнем завантажуваних шлаків.
13.41. Подрібнення та пересів металевих відходів повинні бути механізовані. Відходи повинні надходити у плавильне відділення в готовому для переплавки вигляді.
13.42. Процес виготовлення алюмінієвої крупки (транспортування та завантаження чушок алюмінію у плавильну піч, збір, пересівання та подача алюмінієвої крупки до бункера тощо) повинен бути механізований, а технологічне обладнання укрите та обладнане аспірацією.
13.43. Підготовка шихти (розкупорка барабанів або мішків з шихтою, зваження, змішування компонентів шихти, транспортування та засипка шихтових матеріалів у плавильні місткості) повинна бути механізована і здійснюватися безперервним процесом з дистанційним керуванням.
13.44. Підготовка шихти, яка природно вміщує радіоактивні елементи, повинна здійснюватися в ізольованих приміщеннях з дотриманням вимог, передбачених правилами роботи з радіоактивними речовинами.
13.45. Остигання плавок перед їх розфутеруванням повинно здійснювалися на стаціонарних місцях, обладнаних теплозахисними екранами та системами місцевої вентиляції.
13.46. На робочих місцях плавильників, горнових, завантажувачів випалювальних і сушильних печей, печей для плавки алюмінію, машиністів розливних машин повинно бути передбачено повітряне душування.
13.47. У відкритих рудовідновних печах, які не мають постійного місця завантаження шихти на колошник, повітряне душування слід передбачати по всьому периметру печі.
14. ВИМОГИ ДО СТАЛЕПЛАВИЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
14.1. Операції розвантаження та завантаження сипких матеріалів і феросплавів повинні бути механізовані і виконуватися із застосуванням засобів, які запобігають пиловидшенню (укриття, місцеві відсмоктувачі, зрошення тощо).
14.2. Леговані матеріали, які вміщують шкідливі речовини I і II классів небезпеки, або виділяють шкідливі речовини в газоподібному стані повинні доставлятися до шихтового відділення у розфасованому вигляді або в герметичній тарі.
14.3. Подача сипких матеріалів з бункерів до конвертерів здійснюється закритим способом з дистанційним керуванням дозування.
14.4. Сталеплавильні агрегати повинні обладнуватися приладами, які запобігають вибиванню пилу та газів крізь робочі вікна та технологічні отвори (серед них електродні та фурмені отвори в склепінні електродугових печей) у виробничі приміщення, в тому числі при продувці конвертера киснем та його повалці.
14.5. Заправка сталеплавильних агрегатів повинна проводитися механізованим способом з передбаченням засобів щодо уловлювання та видалення пилу.
14.6. Кабіна машиніста завалочної машини повинна бути захищена від теплового опромінення, герметизована та звукоізольована.
14.7. Сталевипускний жолоб і постановне місце розливного ковша повинні бути обладнані укриттям та місцевими відсмоктувачами.
14.8. Сталевипускний жолоб повинен бути знімний, а ремонт його здійснюватись після охолодження на спеціально обладнаній ділянці.
14.9. Керування установками для вакуумування сталі повинно бути дистанційним з пульта керування, що відповідає вимогам пункту 4.13., а чищення вакуумних камер - механізоване.
14.10. Розливання сталі повинно передбачатися переважно машинами безперервного лиття заготівок (МБЛЗ).
14.11. Оглядові вікна в стінах гарячої камери МБЛЗ і постів керування на всіх робочих майданчиках сталеплавильних агрегатів повинні бути обладнані теплозахисним устаткуванням.
14.12. При розливанні металу на МБЛЗ на сляби пульт керування газорізки слід розташовувати так, щоб сляб був направлений до газорізника вузькою стороною.
14.13. Робоче місце газорізника МБЛЗ повинно мати максимально допустиме технологією непрозоре екранування зони газорізки.
14.14. Подача мастильних матеріалів для кристалізаторів МБЛЗ повинна бути механізована.
14.15. Розливання сталі повинне передбачатися безстопорним.
14.16. Операції щодо очищення та змащення виливниць повинні бути механізовані та обладнані місцевими відсмоктувачами.
14.17. Очищення піддонів та виливниць шляхом обдуву не допускається. При розливанні сталей, а також при введенні до виливниць утеплюючих та інших сумішей, які вміщують шкідливі речовини I та II классів небезпеки, повинні передбачатися місцеві відсмоктувачі.
14.18. Операції підготовки ковшів повинні бути механізовані.
14.19. При розвантаженні шлаку в шлакову яму та навантаження його на платформу повинно застосовуватися зрошення водою по всьому фронту робіт.
14.20. Прибирання пилу в основних виробничих приміщеннях повинно бути механізоване і проводитися за допомогою централізованих вакуум- систем або гідрозмиву. Застосування здуву пилу стиснутим повітрям не дозволяється.
14.21. Виплавка сталей, які в подальшому легуються, повинна проводитись переважно в сталеплавильних агрегатах, обладнаних ефективною аспірацією та очищенням технологічних газів від пилу.
14.22. Подача феросплавів в бункери та від бункерів до плавильного агрегату або сталерозливного ковша повинна здійснюватись закритим, повністю механізованим способом за допомогою дистанційного керування. Місця перевантаження феросплавів повинні бути обладнані аспіраційними приладами з відведенням запиленого повітря на газоочищення.
14.23. Печі випалювання для гартування феросплавів (першої групи) повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією з наступним газоочищенням.
14.24. На дільницях гартування феросплавів, на лініях бункерів та конвеєрів повинна бути обладнана система механізованого пилоприбирання просипу феросплавів.
14.25. Подача злитків алюмінію до ковша при зливанні сталі з печі, а також інших легувальних добавок на установках доводки сталі у ковші (ГДСК) повинна бути механізована.
14.26. Місця випуску легованої сталі з сталеплавильних агрегатів у ківш повинні бути прикритими та обладнані аспіраційним устроєм, який відводить утворювані пилогазові виділення на газоочистку.
14.27. Установки порційного вакуумування сталі (УПВС) та УДСК повинні бути обладнані аспіраційними приладами. Продувка аргоном та вакуумування сталі з непрацюючою аспірацією не дозволяється.
14.28. Пульти керування УДСК та УПВС повинні бути ущільнені, звукоізольовані, мати прозорі теплозахисні екрани та обладнані системами кондиціонування повітря.
14.29. При розливанні легованої сталі на МБЛЗ відкрита поверхня у промковші та кристалізаторах повинна бути прикрита та обладнана аспіраційним приладом з подальшим газоочищенням пилогазових виділень.
14.30. На відкриту поверхню легованої сталі у промковші та кристалізаторах слід наносити шлакоутворюючі суміші. Відкрита поверхня струменя сталі від промковша до кристалізаторів повинна бути прикрита (наприклад, за допомогою вогнетривких завантажувальних стаканів).
14.31. Радіальна та горизонтальна частини заготівок на МБЛЗ до зони різання повинні бути обладнані аспіраційними приладами, які видаляють запиленне повітря на газоочисні установки.
14.32. Різання заготівок з легованим марганцем (або іншими високотоксичними легувальними елементами сталі) повинне здійснюватись холодним способом (наприклад, фрезером, механічними ножицями). У випадку використання на діючих підприємствах газового різання, останні повинні бути обладнані аспіраційним укриттям з подальшою очисткою повітря, що видаляється від пилу.
14.33. Керування газовим різанням заготівок повинно бути автоматизоване, а контроль за процесом повинен здійснюватись від пульта керування з оптимальними умовами праці. В робочу зону біля газових вогневих різаків під час їх регулювання та під час газового різання, слід забезпечити подачу припливного повітря.
14.34. Після розливки на МБЛЗ використаний промківш повинен охолоджуватись у спеціально передбаченій зоні, обладнаній витяжною вентиляцією.
14.35. Пил, шлам та окалина, які уловлюються в системах очистки повітря та води при виробництві легованих сталей, підлягають утилізації.
14.36. Відходи вогнетривких матеріалів, які утворюються при ремонті та ламанні футеровки промковшів та у процесі розливання легованої сталі, підлягають утилізації. При повторному використанні відходів у виробництві вогнетривів повинні бути передбачені заходи захисту працюючих від дії легувальних добавок, які виділяються з вогнетривів, та їх сполук.
15. ВИМОГИ ДО ПРОКАТНОГО ТА ТРУБНОГО ВИРОБНИЦТВ
15.1. Машинні заліт прокатних та трубних цехів необхідно розміщувати в окремих звукоізольованих приміщеннях.
15.2. Робочі місця, які розташовуються поблизу зосередження горячого металу і в зоні обслуговування нагрівальних пристроїв (рольганги, які підводять заготовки до кліті, багаторівчакові направляючі столи, дільниці таврування та прибирання гарячого металу, оглядові та робочі вікна нагрівальних печей та ін.), повинні обладнуватись пристроями для захисту від теплового випромінювання та оснащуватись душуючою вентиляцією.
15.3. Нагрівальні пристрої повинні мати кришки та заслінки робочих отворів, які щільно закриваються, а також пристрої місцевої витяжної вентиляції над вікнами завантаження та вивантаження печей та над шлаковими лотками.
15.4. Вимірювання температури металу у нагрівальних печах та колодязях повинно проводитись дистанційно, автоматично.
15.5. Пристрої високочастотного нагрівання та зварювання повинні відповідати вимогам "Санитарных норм и правил при работе с источниками электромагнитных полей високих, ультравысоких и сверхвысоких частот" та ГОСТ 12.1.006-84 " Электромагнитные поля радиочастот. Общие требования безопасности".
15.6. Завантаження, кантування, переміщення та вивантаження металу, видалення шлаку та окалини, відкривання та закривання робочих отворів та інших нагрівальних пристроїв повинні бути механізовані.
15.7. При прокатці гарячого металу необхідно забезпечувати дистанційне вимірювання його параметрів та механізацію технологічних операцій щодо відбору проб, таврування, видалення дефектів та упаковки готової продукції.
15.8. Кліті прокатних станів повинні обладнуватись пристроями пилоуловлювання.
15.9. Прибирання окалини з - під станів, з ям, відстійників та ін. повинно бути механізовано.
15.10. Зачищення металу припускається проводити ручними шліфувальними машинами з параметрами локальної вібрації та шуму, що не перевищують допустимих відповідно до вимог "Санитарных правил по шуму и вибрации", тільки при оснащенні їх пилоуловлюючими пристроями, а дільниці, де проводяться такі роботи, повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
15.11. Вогнева зачистка металу повинна здійснюватись на механізованих установках (наприклад, МОЗ), обладнаних пристроями для локалізації шкідливих речовин, які видаляються, та захисту навколишнього середовища від забруднення.
При технічній неспроможності застосування механізованих пристроїв дозволяється використовувати ручне вогневе зачищення, яке повинне виконуватись, як правило, в аспіраційних камерах з дистанційним керуванням пальниками поза камерами. При неможливості виконання цієї роботи в камерах дозволяється вибіркове вогневе зачищення на спеціально огороджених дільницях, які обладнані витяжною вентиляцією.
15.12. Порізка браку металу газовими пальниками повинна виконуватися на спеціальних майданчиках, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
15.13. Зачищення дефектів заготівок та готового прокату пневмоінструментом ударної дії забороняється.
15.14. На прошивних станах має бути механізоване зацентрування заготівок перед прошивкою, зміна оправок, подача заготівок у стан.
15.15. На автоматичних станах повинні бути механізовані засилання солі у гільзи, зміна оправок, кантовка труб у жолобі автоматичного стану.
15.16. На станах безперервної прокатки труб на оправці повинні бути механізовані змащування оправок, подача їх до стану та витягання їх з труб.
15.17. На пілігримових станах повинні бути механізовані транспортування злитків, закривання замка дорна, змащування дорна, піднімання та опускання дорна у ванну для охолодження, заміна дорнів на охолоджувальному стелажі.
15.18. При гарячому пересуванні труб повинні бути механізовані подача заготівки у прес, мастила до преса та в матрицю, подача та завантаження графітного порошку до змішувального барабана, подача мастила до контейнера та технологічного інструменту, прибирання випресуваної труби, прес - залишку.
15.19. На станах для виготовлення плоскозмотувальних двошовних труб повинні бути механізовані одягання рулонів стрічки на мотор, протирання стрічки перед зварюванням, заправка та затиск готової труби у моталці.
15.20. Виробництво зварних труб повинно бути організовано відповідно до "Санитарных правил при сварке, наплавке и резке металла", з ГОСТ 12.3.003-84 "ССБТ. Работы электросварочные. Общие требования безопасности", та "Санитарными нормами ультрафиолетового излучения в производственных помещениях".
15.21. На станах електрозварювання труб оплавленням повинна бути механізована подача у плавильну машину та кромко-стругальні верстати, заміна нижньої подушки зварювального агрегату, зняття внутрішнього та зовнішнього грату.
15.22. На станах з нерухомою зварювальною голівкою повинно бути механізовано видалення флюсу із зовнішніх та внутрішніх швів труби.
15.23. На станах з рухомою зварювальною голівкою підсипка флюсу, а також збір відпрацьованого флюсу у бункер повинні бути механізовані. Відкрита частина флюсової подушки повинна бути закрита запобіжними пластинами.
15.24. На станах спірального зварювання труб повинні бути механізовані:
подача рулонів в розмотувачі, що тягають валки, трубу для правлення, подача флюсу на зварювальну голівку, видалення відпрацьованого флюсу, знімання та прибирання флюсової корки.
15.25. У виробництві труб спайкою необхідно механізувати подачу рулонів стрічки до розмотувачів та їх прибирання, усі операції по знежирюванню, промивці, протравленню та омідненню стрічки, змащуванню труб.
15.26 На станах холодного волочіння повинні бути механізовані змащування труб перед волочінням, їх кантовка та просування на стелажах горна (за винятком труб малого діаметра), захоплення та скид на волочільних станах, подача стержня з оправкою в трубу, повернення візка для захоплювання труби від лебідки до люнета.
15.27. При виготовленні балонів необхідно механізувати подачу труб зі складу на дільницю підготовки, подачу у труборозрізальні верстати, завантаження заготівок у піч, подачу їх до молотів та обкатних машин, завантаження балонів у термопечі, подачу їх на дільницю фарбування, підвішування до механізму просування через фарбувальну камеру, розточку горловини та нарізку різьби, очистку від стружки та окалини, яка залишилась, гідропневмовипробування та просушку балонів.
15.28. У труболиварному виробництві повинні бути механізовані розвантаження шихтових матеріалів та завантаження їх у плавильні агрегати. Доставка матеріалів, які виділяють пил, повинна проводитись пневмотранспортом.
15.29. Ремонт та сушіння розливних ковшів повинні проводитись на спеціальних стендах, обладнаних пристроями для уловлювання та відведення продуктів горіння.