І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
В И С Н О В О К
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статей 80, 105, 108 Конституції України)
| м. Київ 1 квітня 2010 року N 1-в/2010 | Справа N 1-12/2010 |
Конституційний Суд України у складі суддів:
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,
Бауліна Юрія Васильовича,
Бринцева Василя Дмитровича,
Вдовіченка Сергія Леонідовича,
Головіна Анатолія Сергійовича,
Джуня В'ячеслава Васильовича,
Дідківського Анатолія Олександровича - доповідача,
Домбровського Івана Петровича,
Кампа Володимира Михайловича,
Колоса Михайла Івановича,
Лилака Дмитра Дмитровича,
Маркуш Марії Андріївни,
Нікітіна Юрія Івановича,
Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,
Стецюка Петра Богдановича,
Ткачука Павла Миколайовича,
Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на пленарному засіданні справу про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) (реєстр. N 3251 від 3 жовтня 2008 року) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Приводом для розгляду справи відповідно до статті 159 Конституції України стало надходження до Конституційного Суду України законопроекту згідно з Постановою "Про включення до порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) і про його направлення до Конституційного Суду України" від 20 жовтня 2009 року N 1645-VI для надання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Підставою для розгляду справи є необхідність надання Конституційним Судом України висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Заслухавши суддю-доповідача Дідківського А.О. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Верховна Рада України згідно з Постановою "Про включення до порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) і про його направлення до Конституційного Суду України" від 20 жовтня 2009 року N 1645-VI (Голос України, 2009 р., 27 жовтня) звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати висновок щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) (реєстр. N 3251 від 3 жовтня 2008 року) (далі - Законопроект) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Законопроектом пропонується внести зміни до статей 80, 105, 108 Конституції України, корегуючи тим самим в чинній редакції Основного Закону України інститути недоторканності Президента України та народних депутатів України, а саме:
"I. Внести до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 30, ст. 141; 2005 р., N 2, ст. 44) такі зміни:
1. У статті 80:
частину першу виключити;
у частині другій слова "за винятком відповідальності за образу чи наклеп" виключити;
частину третю викласти у такій редакції:
"Народний депутат України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього".
2. У статті 105:
частини першу та другу виключити;
у частині третій слова "якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту" виключити;
доповнити новою частиною такого змісту:
"Президент України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього".
3. У статті 108:
після пункту 2 додати пункт 3 такого змісту:
"3) набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього".
У зв'язку з цим пункти 3-4 вважати відповідно пунктами 4-5.
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування".
Народні депутати України, які подали Законопроект до Верховної Ради України, обґрунтовують внесення змін до Конституції України необхідністю вдосконалення правового регулювання статусу Президента України та народних депутатів України.
2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить "внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції". Вимоги щодо внесення таких змін визначають, зокрема, статті 157, 158 Конституції України.
Оцінюючи Законопроект на предмет його відповідності вимогам статті 158 Основного Закону України, Конституційний Суд України виходить з такого.
За статтею 158 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту (частина перша); Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України (частина друга).
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 2 мотивувальної частини Висновку від 5 грудня 2000 року N 3-в/2000 у справі про внесення змін до статті 80 Конституції України, стаття 158 Основного Закону України забороняє протягом року подавати до Верховної Ради України один і той же законопроект про внесення змін до Конституції України, який вже розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий.
Аналогічна правова позиція висловлена Конституційним Судом України у пункті 3 мотивувальної частини Висновку від 12 жовтня 2004 року N 2-в/2004 у справі про Законопроект N 4180 з внесеними до нього поправками.
Отже, аналізуючи Законопроект та законопроект про внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності) (реєстр. N 1375 від 18 січня 2008 року) (далі - Законопроект N 1375), який розглядався у Верховній Раді України шостого скликання і не був прийнятий нею, Конституційний Суд України дійшов висновку, що вони суттєво відрізняються за змістом і обсягом пропонованих в Основний Закон України змін.
Тобто Верховна Рада України шостого скликання Законопроект не розглядала і не змінювала положення статей 80, 105, 108 Конституції України.
Таким чином, Законопроект відповідає вимогам статті 158 Конституції України.
3. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану (частина друга статті 157 Основного Закону України) .
На момент надання висновку в Україні не введено воєнний або надзвичайний стан, тож Законопроект у цій частині відповідає вимогам частини другої статті 157 Конституції України.
4. Здійснюючи перевірку Законопроекту щодо неприпустимості наявності в ньому положень, які передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України (частина перша статті 157 Конституції України) , Конституційний Суд України виходить з відповідної оцінки кожного його положення.
4.1. Законопроектом пропонується виключити з чинної редакції статті 80 Конституції України частину першу, якою народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.
Конституційний Суд України вбачає, що частиною першою статті 80 Основного Закону України закріплено загальне положення щодо гарантії депутатської недоторканності. Обсяг недоторканності народних депутатів України визначений у частинах другій (депутатський індемнітет), третій (депутатський імунітет) цієї статті.
Відповідно до правової позиції, наведеної Конституційним Судом України у Висновку від 27 червня 2000 року N 1-в/2000, такі зміни стосуються лише спеціального статусу народних депутатів України і не впливають на зміст конституційних прав і свобод людини і громадянина (їх скасування чи обмеження).
Конституційний Суд України розглядав Законопроект N 1375, у якому пропонувалося викласти статтю 80 Конституції України у новій редакції, фактично залишивши без будь-яких змін положення частини другої та вилучивши частини першу, третю цієї статті, і дійшов висновку, що така редакція статті 80 Конституції України не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина ( Висновок Конституційного Суду України від 10 вересня 2008 року N 2-в/2008) .
Отже, Конституційний Суд України вважає, що вилучення частини першої статті 80 Конституції України не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, не спрямоване на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України та є таким, що не суперечить частині першій статті 157 Конституції України.
4.2. У частині другій статті 80 Конституції України встановлено, що народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
У Законопроекті пропонується виключити із частини другої статті 80 Конституції України положення "за винятком відповідальності за образу чи наклеп", що фактично передбачає звільнення від юридичної відповідальності народних депутатів України за висловлювання у парламенті та його органах, у яких міститься образа чи наклеп.
Таким чином, вилучення із частини другої статті 80 Конституції України положення "за винятком відповідальності за образу чи наклеп", як це пропонується у Законопроекті, призведе до обмеження існуючих прав громадян на повагу до їх гідності, судовий захист про спростування недостовірної інформації щодо себе або членів своєї сім'ї, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої інформації (частина перша статті 28, частина четверта статті 32 Конституції України) .
Отже, вилучення із частини другої статті 80 Конституції України положення "за винятком відповідальності за образу чи наклеп" обмежує права і свободи людини і громадянина, що суперечить вимогам частини першої статті 157 Конституції України.
4.3. Згідно з частиною третьою статті 80 Конституції України народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.
Законопроектом пропонується частину третю статті 80 Конституції України викласти в такій редакції: "Народний депутат України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього".
Конституційний Суд України досліджував аналогічні зміни до частини третьої статті 80 Основного Закону України і дійшов висновку, що обмеження депутатської недоторканності не може розглядатися як обмеження прав і свобод людини і громадянина ( Висновок від 5 грудня 2000 року N 3-в/2000) .
Таким чином, пропоновані зміни до частини третьої статті 80 Конституції України не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України та є такими, що не суперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України.
Слід зауважити, що в тексті Основного Закону України застосовується словосполучення "набрання законної сили" обвинувальним вироком (пункт 2 частини другої, частина п'ята статті 81, пункт 6 частини п'ятої статті 126 ) , а в Законопроекті використовується словосполучення "набуття чинності" обвинувальним вироком.
4.4. Законопроектом пропонується виключити зі статті 105 Конституції України частину першу, відповідно до якої Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень, та доповнити її новою частиною: "Президент України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього", у статті 108 Конституції України після пункту 2 додати пункт 3 такого змісту: "3) набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього".
Дослідження пропонованих народними депутатами України змін до статей 105, 108 Конституції України свідчить, насамперед, про їх неузгодженість, відсутність системного підходу при вирішенні питання щодо взаємозв'язку цих змін з іншими положеннями чинної Конституції України.
За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в абзаці четвертому пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 грудня 2003 року N 19-рп/2003 у справі щодо недоторканності та імпічменту Президента України, право недоторканності Президента України треба розуміти як органічну складову його конституційного статусу, що має на меті забезпечення умов для реалізації покладених на нього повноважень.
Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (частина друга статті 102 Основного Закону України) .
Відповідно до частини другої статті 106 Основного Закону України Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. За статтею 112 Конституції України виконання обов'язків глави держави на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України лише у разі дострокового припинення повноважень Президента України згідно зі статтями 108, 109, 110, 111 Конституції України, відповідно до яких повноваження Президента України припиняються достроково у разі: відставки, неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я, усунення з поста в порядку імпічменту, смерті. Отже, чинна Конституція України не передбачає можливості здійснювати будь-якій особі повноваження Президента України, якщо він тимчасово не може виконувати свої обов'язки (зокрема, у випадку його затримання чи арешту). Не передбачена така можливість і пропонованими змінами до Конституції України.
Крім того, даючи тлумачення положення частини першої статті 111 Конституції України, Конституційний Суд України зазначив, що конституційна процедура розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється без порушення проти нього кримінальної справи (підпункт 1.2 пункту 1 резолютивної частини Рішення від 10 грудня 2003 року N 19-рп/2003 у справі щодо недоторканності та імпічменту Президента України). Законопроектом зміни до статті 111 Основного Закону України не передбачені.
Таким чином, пропоновані зміни про виключення зі статті 105 Конституції України частини першої, доповнення її новою частиною та доповнення новим пунктом статті 108 Конституції України можуть призвести до обмеження прав і свобод людини і громадянина, ліквідації незалежності та до порушення територіальної цілісності України, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України.
4.5. Законопроектом пропонується зі статті 105 Конституції України виключити частину другу" згідно з якою "за посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону".
За Конституцією України Президент України є главою держави і виступає від її імені, тому надання йому статтею 105 Основного Закону України недоторканності і гарантій захисту його честі та гідності є необхідною умовою здійснення конституційних повноважень главою держави, влада якому надається безпосередньо народом на загальних і прямих виборах.
Згідно з Основним Законом України Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (частина друга статті 102 ) . Зазначені положення зобов'язують главу держави захищати усіма можливими правовими засобами, зокрема, права і свободи людини і громадянина. Тому образа чи наклеп на Президента України можуть розглядатися не тільки як посягання на громадянські права особи, що перебуває на цьому посту, але й як прояв неповаги до Української держави та її народу в цілому.
Отже, пропоновані Законопроектом зміни щодо вилучення частини другої статті 105 Конституції України можуть вплинути на обмеження прав і свобод людини і громадянина та є такими, щосуперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України.
4.6. Частиною третьою статті 105 Конституції України визначено, що звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки він не був усунений з поста в порядку імпічменту.
У Законопроекті пропонується виключити з частини третьої статті 105 Конституції України положення "якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту".
Конституційний Суд України вважає, що зміни у частині третій статті 105 Конституції України не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України і відповідають вимогам частини першої статті 157 Конституції України.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 157, 158, 159 Конституції України, статтями 51, 63, 66, 67, 69 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України
д і й ш о в в и с н о в к у:
1. Визнати таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) (реєстр. N 3251 від 3 жовтня 2008 року), яким пропонується:
"1. У статті 80:
частину першу виключити;
частину третю викласти у такій редакції:
"Народний депутат України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього".
2. У статті 105:
у частині третій слова "якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту" виключити".
2. Визнати таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України, законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) (реєстр. N 3251 від 3 жовтня 2008 року), яким пропонується:
"1. У статті 80:
у частині другій слова "за винятком відповідальності за образу чи наклеп" виключити;
2. У статті 105:
частини першу та другу виключити;
доповнити новою частиною такого змісту:
"Президент України не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього".
3. У статті 108:
після пункту 2 додати пункт 3 такого змісту:
"3) набуття чинності обвинувальним вироком суду щодо нього".
У зв'язку з цим пункти 3-4 вважати відповідно пунктами 4-5".
3. Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб) (реєстр. N 3251 від 3 жовтня 2008 року) вимогам статей 157 і 158 Конституції України є обов'язковим до виконання, остаточним і не може бути оскарженим.
Висновок Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ