І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
В И С Н О В О К
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України" вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статті 80 Конституції України)
м. Київ, 5 грудня 2000 року N 3-в/2000 | Справа N 1-35/2000 |
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,
Вознюка Володимира Денисовича,
Євграфова Павла Борисовича,
Козюбри Миколи Івановича - суддя-доповідач,
Корнієнка Миколи Івановича,
Костицького Михайла Васильовича,
Малинникової Людмили Федорівни,
Мартиненка Петра Федоровича,
Мироненка Олександра Миколайовича,
Німченка Василя Івановича,
Розенка Віталія Івановича,
Савенка Миколи Дмитровича,
Селівона Миколи Федосовича,
Тимченка Івана Артемовича,
Тихого Володимира Павловича,
Чубар Людмили Пантеліївни,
Шаповала Володимира Миколайовича,
Яценка Станіслава Сергійовича,
розглянув на пленарному засіданні справу за зверненням Верховної Ради України про надання Конституційним Судом України висновку щодо відповідності проекту Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України" вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Приводом для розгляду справи згідно зі статтею 159 Конституції України стало звернення Верховної Ради України до Конституційного Суду України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України" вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Підставою для розгляду справи є необхідність висновку Конституційного Суду України щодо відповідності проекту Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України" вимогам статей 157 і 158 Конституції України для розгляду цього законопроекту Верховною Радою України.
Заслухавши суддю-доповідача Козюбру М.І. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
установив:
1. Верховна Рада України звернулась до Конституційного Суду України за висновком щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України проекту Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України" від 21 січня 2000 року, згідно з яким пропонується:
"1. Внести до Конституції України такі зміни:
Частину третю статті 80 викласти в такій редакції:
"Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України затримані чи заарештовані до набрання законної сили обвинувальним вироком суду".
2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування".
Народні депутати України, які подали законопроект до Верховної Ради України, обгрунтовують внесення змін до частини третьої статті 80 Конституції України необхідністю подальшого вдосконалення конституційного регулювання статусу народних депутатів України, зокрема, обмеження депутатської недоторканності "до виправданих станом нашого суспільства меж".
2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить "внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції". Вимоги щодо внесення таких змін визначають, зокрема, статті 157 і 158 Конституції України. Так, згідно з частиною першою статті 157 заборонено вносити будь-які зміни до Конституції України, якщо вони передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. А стаття 158 Конституції України забороняє протягом року подавати до Верховної Ради України один і той же законопроект про внесення змін до Конституції України, який вже розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий. Верховній Раді України заборонено також протягом строку своїх повноважень двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України.
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України" Верховною Радою України нинішнього скликання не розглядався, не змінювала вона протягом строку своїх повноважень і положення частини третьої статті 80 Конституції України. Отже, вимог статті 158 Конституції України Верховною Радою України дотримано.
3. Частиною третьою статті 80 Конституції України встановлено, що "народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані". Зміна до статті 80 Конституції України полягає в тому, що з частини третьої цієї статті вилучається словосполучення "притягнені до кримінальної відповідальності", а в кінці речення додається словосполучення "до набрання законної сили обвинувальним вироком суду". Така редакція порівняно з чинною обмежує депутатську недоторканність народних депутатів України. Згідно з пропонованою зміною відповідні державні органи за наявності передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України приводів і підстав можуть порушувати щодо народного депутата України кримінальну справу, проводити інші процесуальні дії (у тому числі пред'являти народному депутату України обвинувачення) і передавати справу на розгляд суду без попередньої згоди на це Верховної Ради України. Згода Верховної Ради України потрібна лише для затримання або арешту народного депутата України до набрання законної сили обвинувальним вироком суду.
Обмеження депутатської недоторканності не може розглядатись як обмеження прав і свобод людини і громадянина, оскільки недоторканність народних депутатів України (як і недоторканність Президента України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції) пов'язана не з їх статусом як людини і громадянина, а з характером повноважень, покладених на них у зв'язку з виконанням державних функцій. Депутатська недоторканність обумовлена необхідністю конституційного забезпечення безперешкодної діяльності депутатів та парламенту в цілому.
Гарантії депутатської недоторканності є певними винятками із загального конституційного принципу рівності прав і свобод громадян та їх рівності перед законом. Тому на відміну від гарантій особистої недоторканності людини, які визначаються Конституцією України (стаття 29) і законами України (пункт 1 частини першої статті 92 Конституції України), гарантії недоторканності народних депутатів України, як і інших посадових осіб, мають визначатися виключно Конституцією України (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про Рахункову палату Верховної Ради України" від 23 грудня 1997 року N 7-зп).
Таким чином, проект Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України" не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, не спрямований на ліквідацію незалежності та порушення територіальної цілісності України і відповідає вимогам статті 157 Конституції України.
На основі викладеного та керуючись статтями 147, 156, 159 Конституції України, статтями 51, 63, 66, 70 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України
д і й ш о в в и с н о в к у:
1. Визнати таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України проект Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України":
"1. Внести до Конституції України такі зміни:
Частину третю статті 80 викласти в такій редакції:
"Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України затримані чи заарештовані до набрання законної сили обвинувальним вироком суду".
2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування".
2. Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України" вимогам статей 157 і 158 Конституції України є обов'язковим до виконання, остаточним і не може бути оскарженим.
Висновок Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ |