• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Формулярного довідника із використання лікарських засобів у ендокринології

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Довідник від 14.01.2009 № 15 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 14.01.2009
  • Номер: 15
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 14.01.2009
  • Номер: 15
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
1.1.4. Інсуліни та аналоги для ін'єкцій тривалої дії
- Інсулін гларгін (Insulin glargine)*
Фармакотерапевтична група: A10AE04 - протидіабетичний засіб. Інсуліни та аналоги тривалої дії.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: аналог інсуліну, вироблений за рекомбінантною ДНК-технологією, з використанням штаму E. coli (штами K12), має ідентичну з інсуліном людини структуру; знижує рівень глюкози в крові; повністю розчинний у кислому середовищі, pH препарату дорівнює 4; після введення в п/ш тканини кислий розчин нейтралізується, що призводить до виникнення мікроосаду/мікропреципітатів, з якого поступово вивільняється невелика кількість інсуліну гларгіну, який забезпечує повільний, без піків профіль залежності концентрації від часу; це дозволяє досягати довготривалої дії препарату; процес зв'язування інсуліну гларгіну з рецепторами інсуліну дуже подібний до аналогічного процесу інсуліну людини; він може бути провідником того ж самого типу ефектів через рецептори інсуліну, що й інсулін; первинна активність інсуліну - це регуляція метаболізму глюкози; інсулін та його аналоги знижують рівень глюкози в крові за рахунок підвищення її утилізації на периферії, зокрема в скелетних м'язах і жировій тканині та пригніченні продукції глюкози печінкою; після в/в введення інсуліну гларгіну та інсуліну людини доведено еквівалентність однакових доз цих препаратів; клінічні дослідження, які проводилися на здорових добровольцях і хворих на ЦД I типу, показали, що початок дії інсуліну гларгіну після п/ш введення є повільнішим, концентрація стабільна (вільна від піків концентрації глюкози у крові), а тривалість дії - пролонгована (у порівнянні з інсуліном людини); такі ефекти інсуліну гларгіну безпосередньо зумовлені повільною абсорбцією та дозволяють застосовувати препарат 1 р/добу; у хворих на ЦД I типу вивчався середній час ефективності інсуліну гларгіну у порівнянні з інсулінами людини протягом 24 год після ін'єкції; середній час ефективності між ін'єкцією та закінченням фармакологічної дії становить 14,5 год (9,5-19,3 год) для інсулінів людини та 24 год (10,8 - 24 год і більше) для інсуліну гларгіну.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: концентрація безпосередньо пов'язана з часовим профілем фармакодинамічної активності інсуліну гларгіну; інсулін гларгін, який вводиться 1 р/добу, дозволяє досягати стабільного рівня вже через 2-4 дні після першої ін'єкції; у людини інсулін гларгін частково розпадається у п/ш тканинах при карбоксилюванні бета-ланцюга з утворенням активних метаболітів 21A-Gly інсулін та 21A-Gly-des-30B-Thr-інсулін; у плазмі крові виявляються як незмінений інсулін гларгін, так і продукти його метаболізму.
Показання до застосування ЛЗ: ЦД у дорослих, підлітків та дітей старше 6 років, коли необхідне лікування інсуліном.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: інсулін з тривалим терміном дії застосовується в один і той же час, 1 р/добу; доза - індивідуальна; хворим на ЦД II типу можна застосовувати одночасно із пероральними антидіабетичними ЛЗ; середня початкова доза становить 10 Од., 1 р/добу, подальше призначення залежить від потреб пацієнта та становить у середньому 2-100 Од; у дітей віком старше 6 років ефективність і безпека була продемонстрована тільки при застосуванні ввечері; якщо необхідно перейти з інсуліну із середньою тривалістю дії може виникнути потреба у зміні дози основного інсуліну, а також корекції доз і часу прийому інших антидіабетичних засобів, які застосовуються одночасно (наприклад, додаткових стандартних інсулінів чи швидкодіючих аналогів інсуліну, пероральних антитидіабетичних засобів); для зниження ризику розвитку нічної гіпоглікемії або гіпоглікемії у ранні ранкові год, хворі, які змінили режим прийому основного інсуліну з дворазового приймання інсуліну людини на приймання 1 р/добу, повинні зменшити дозу основного інсуліну на 20-30% протягом перших тижнів лікування; таке зниження дози основного інсуліну повинно бути тимчасово компенсовано збільшенням дози інсуліну, введення якого пов'язано з прийманням їжі; у хворих, які застосовують великі дози інсуліну та мають а/т до нього, при переході на інсулін гларгін підвищується чутливість організму до інсуліну, що вимагає ретельної корекції доз; це особливо актуально для хворих з надлишковою масою тіла, зміною способу життя, що само по собі підвищує схильність до гіпо- або гіперглікемії; вводиться п/ш 1 р/добу, в один і той же час, у дозі, дібраній індивідуально для кожного хворого.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпоглікемія; імунна система - АР (генералізовані шкірні реакції, ангіоедема, бронхоспазм, гіпотензія та шок); нервова система - дисгевзія; органи зору - порушення зору, тимчасове погіршення зору, обумовлене тимчасовою зміною тургору кришталика та коефіцієнта переломлення ока, ретинопатія, діабетична ретинопатія; шкіра та п/ш тканини - ліподистрофії, ліпоатрофія; опорно-руховий апарат та сполучнаї тканина - міалгія; реакції на місці ін'єкції - почервоніння, біль, свербіж, кропив'янка, набряк чи запалення, набряк.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; у зв'язку з обмеженням досвіду вивчення ефективності та безпеки не можна застосовувати для лікування таких груп пацієнтів: діти віком до 6 років, хворі з порушенням функції печінки або хворі з помірним/серйозним порушенням функції нирок.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 100 МО/мл по 3 мл у картриджах; р-н для ін'єкцій, 100 МО/мл по 3 мл у картриджі, герметично вмонтованому в одноразову шприц-ручку (без голок для ін'єкцій).
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.С; після початку застосування термін придатності препарату - 28 днів при t нижче 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Лантус(R) Aventis Pharma Deutschland GmbH, Німеччина
Лантус(R), Лантус(R) ОптіСет(R), Лантус(R) Солостар(R), Sanofi-Aventis Deutschland GmbH, Німеччина
Лантус(R) ОптіСет(R), Aventis Pharma Deutschland GmbH компанії "Aventis Pharma", Німеччина/Франція
- Інсулін детемір (Insulin detemir)*
Фармакотерапевтична група: A10AE05 - протидіабетичні засоби. Інсуліни і аналоги тривалої дії.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: розчинний аналог базального інсуліну тривалої дії без вираженого піку активності; передбачуваність дії препарату більш виражена, ніж нейтрального протамін-інсуліну Хагедорна (НПХ) та інсуліну гларгіну; пролонгована дія препарату зумовлена тісним взаємозв'язком молекул інсуліну детеміру в місцях ін'єкцій і приєднанням до них альбуміну через бічний ланцюг жирної кислоти; у порівнянні з інсуліном НПХ інсулін детемір повільніше розподіляється в периферичних тканинах-мішенях; цей комбінований механізм пролонгованої дії зумовлює більш передбачувані швидкість всмоктування і характер дії інсуліну детеміру, ніж інсуліну НПХ; цукрознижуючий ефект препарату полягає у сприянні поглинанню глюкози тканинами після зв'язування інсуліну з рецепторами м'язових і жирових клітин, а також в одночасному пригніченні виділення глюкози з печінки; дія препарату триває до 24 год залежно від дози, що дає змогу обмежуватися 1 чи 2 ін'єкціями на добу; при введенні 2 р/добу стабілізація глікемії досягається після 2-3-х ін'єкцій; при введенні інсуліну детеміру із розрахунку 0,2-0,4 ОД/кг маси тіла більше 50% максимального ефекту досягається через 3-4 год, а тривалість дії становить 14 год; після п/ш введення препарату фармакологічний ефект пропорційний дозі препарату; при дослідженні ефективності тривалого (6 міс.) лікування хворих на ЦД 1 типу оптимізація контролю глікемії (за даними рівня глюкози в крові натще і HbA1c) після введення препарату виявилася більш досконалою у порівнянні з введенням інсуліну НПХ як базально-болюсної терапії; при цьому у хворих не збільшувалася маса тіла і знижувався ризик виникнення гіпоглікемії під час нічного сну; після введення інсуліну детеміру профіль концентрації глюкози в нічні год більш плоский, ніж після введення інсуліну НПХ, що зумовлювало зменшення ризику розвитку гіпоглікемії.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: C досягається через 6-8 год після введення; при
макс
введенні 2 р/добу стабілізація глікемії досягається після
2-3 ін'єкцій; об'єм розподілу інсуліну детеміру (приблизно
0,1 л/кг) свідчить про те, що значна його частка циркулює в крові;
розпад препарату відбувається так само, як і людського інсуліну;
усі метаболіти, що утворилися, не мають біологічної активності;
тривалість напіввиведення після п/ш введення залежить від
швидкості всмоктування у п/ш клітковині; вона становить 5-7 год
залежно від дози; після п/ш введення концентрація у сироватці
крові пропорційна введеній дозі препарату (C , інтенсивність
макс
всмоктування).
Показання до застосування ЛЗ: лікування ЦД.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозу препарату підбирають індивідуально; залежно від потреб хворого інсулін детемір вводять 1 або 2 р/добу; для хворих, які для оптимізації контролю глікемії мають потребу в двохразовому введенні препарату, вечірню дозу слід вводити перед вечерею чи перед відходом до сну, або через 12 год після ранкового введення препарату; перехід на лікування інсуліну детеміру хворих, які раніше одержували інсуліни середньої тривалості дії або пролонгованої дії, вимагає підбору доз і графіка його введення; у період переведення на інсулін детемір, а також у перші тижні лікування рекомендується проводити ретельний моніторинг рівня глюкози у крові; при комплексній антидіабетичній терапії необхідно підібрати дози і режим застосування препаратів (дози і час введення інсулінів короткої дії або дози прийнятих внутрішньо антидіабетичних препаратів).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпоглікемія; реакції в місцях введення препарату - почервоніння, набряк і свербіж у місцях ін'єкцій; ліподистрофія, набряк; АР, кропив'янка, висип; порушення зору - порушення рефракції, діабетична ретинопатія; периферичні нейропатії - оборотний стан "г. больової нейропатії".
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до інсуліну детемір або до будь-якого інгредієнта препарату.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 100 ОД/мл по 3 мл у картриджах; р-н для ін'єкцій, 100 ОД/мл по 3 мл у картриджі, який вкладений в шприц-ручки.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 2-8 град.С; термін придатності - 24 місяці; препарат, яким користуються носять при собі про запас не більше 6 тижнів при t не вище 30 град.С.
Торгова назва:
II. Левемір(R) Пенфіл(R), Левемір(R) Флекспен(R), Novo Nordisk A/S, Данія
1.2. Пероральні цукрознижуючі засоби
1.2.1. Бігуаніди
- Метформін (Metforminum)*
Фармакотерапевтична група: A10BA02 - пероральні гіпоглікемічні препарати. Бігуаніди.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: належить до групи бігуанідів; механізм дії пов'язаний з спроможністю препарату пригнічувати глюконеогенез, підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну та стимулює засвоєння глюкози клітинами м'язів; здатний знижувати як базовий рівень цукру в крові, так і його рівень після прийому їжі; не стимулює виділення інсуліну і тому не призводить до гіпоглікемії; не виявляє гіпоглікемічної дії у здорових осіб; спричиняє значне зменшення маси тіла у хворих на ЦД, що страждають на ожиріння; знижує апетит, посилює анаеробний гліколіз, зменшує всмоктування глюкози з ШКТ, виявляє гіполіпідемічну та фібринолітичну дію.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: після перорального застосування C досягається через
макс
2,5 год; абсолютна біодоступність становить 50-60%; при перорально
прийнятій дозі фракція, що не всмокталася і виведена з фекаліями,
становить 20-30%; при пероральному прийманні всмоктування неповне
і має характер насиченн, має нелінійну фармакокінетику; при
рекомендованих дозах і звичайних інтервалах прийому стан рівноваги
відносно концентрацій в плазмі досягається через 24-48 год;
останні звичайно становлять менше 1 мг/мл; C при максимальному
макс
дозуванні не перевищують 4 мг/мл; приймання їжі зменшує і злегка
гальмує всмоктування метформіну; зв'язуванням з білками плазми
можна зневажити; виводиться в незміненому стані із сечею; після
перорального приймання T 6,5 год; при зниженні ниркової функції
1/2
ренальний кліренс знижується пропорційно кліренсу креатиніну,
через що час напіввиведення подовжується і концентрація метформіну
в плазмі підвищується.
Показання до застосування ЛЗ: ЦД 2 типу у дорослих, особливо у пацієнтів з надлишковою масою тіла, в яких достатнє коригування цукру в крові не досягається за умови дієти і фізичного навантаження.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: початкова доза становить 500-1000 мг/добу; МДД - 2550 мг/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - нудота, блювання, пронос, біль у животі і втрата апетиту, поява металічного присмаку в роті; шкіра і п/ш клітковина - незначна еритема у хворих з підвищеною чутливістю; обмін речовин - зниження всмоктування вітаміну B12, аж до зниження його концентрації в сироватці крові при тривалому застосуванні, лактатацидоз.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, діабетична кома, метаболічний ацидоз (включаючи кетоацидоз), лактатний ацидоз, стани гіпоксії (внаслідок гіпоксемії, гангрени, шоку та ін.); ниркова, печінкова недостатність, недостатність кровообігу з тканинною гіпоксією, інфаркт міокарда, дихальна недостатність; тяжкі опіки, оперативні втручання, інфекційні захворювання, застосування йодовмісних контрастних засобів; алкоголізм, вагітність і період годування груддю.
Форми випуску ЛЗ: табл. вкриті оболонкою, по 500 мг, по 850 мг, по 1000 мг; табл. пролонгованої дії, вкриті оболонкою, по 500 мг, по 850 мг, по 1000 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.С; термін зберігання - 3 роки.
Торгова назва:
I. Діаформін, ВАТ "Фармак"
Метфордар, ЗАТ по виробництву інсулінів "Індар"
II. Багомет, Quimica Montpellier S.A., Аргентина
Глікомет, Глікомет SR, USV Limited, Індія
Глюкофаж, Merck Sante s.a.s для "Nycomed Austria GmbH" для "Merck Sante s.a.s", Франція/Австралія/Франція
Глюкофаж, Merck Sante s.a.s для "Nycomed Austria GmbH", Франція/Австралія
Глюкофаж XR, Merck Sante s.a.s, Франція
Діанормет(R) 500, Діанормет(R) 850, Метформін, Polfa Kutno Pharmaceutical Company, Польща
Діанормет(R) 500, Діанормет(R) 850, Метформін, TEVA KUTNO S.A. для "TEVA Pharmaceuticals Polska Sp. z.o.o.", Польща
Лангерин(R) 1000, Лангерин(R) 500, Лангерин(R) 850, Zentiva a.s., Словацька Республіка
Метфогама(R) 1000, Woerwag Pharma GmbH & Co. KG, Німеччина
Метфогама(R) 500, Woerwag Pharma GmbH & Co. KG; "Dragenopharm Apotheker Puschl GmbH & Co. KG", Німеччина
Метфогама(R) 850, Woerwag Pharma GmbH & Co. KG; Німеччина
Метформін Гексал(R), Salutas Pharma GmbH підприємство компанії "Hexal AG", Німеччина
Панфор СР-1000, ПАНФОР СР-500, THEMIS LABORATORIES Pvt. Ltd. для "Mega Lifesciences (Australia)", Індія/Австралія
Сіофор(R) 1000, Сіофор(R)-850, BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP) виробництво (in bulk) "Dragenopharm Apotheker Puschl GmbH & Co. KG", Німеччина
Сіофор(R)-500, BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP), Німеччина
Тефор, Galenika a.d., Сербія і Чорногорія
1.2.2. Похідні сульфонілсечовини
- Глібенкламід (Glibenclamidum)*
Фармакотерапевтична група: A10BB01 - пероральні гіпоглікемізуючі препарати. Похідні сульфонілсечовини.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: пероральний протидіабетичний засіб, похідне сульфонілсечовини II покоління; чинить гіпоглікемічну дію шляхом стимуляції секреції інсуліну функціонуючими бета-клітинами підшлункової залози, а також шляхом підвищення чутливості рецепторів периферичних тканин до інсуліну; чинить гіполіпідемічну дію, певною мірою нормалізує процеси внутрішньосудинної мікроциркуляції; за гіпоглікемічною активністю значно перевищує толбутамід, хлорпропамід; гіпоглікемічний ефект після прийому препарату внутрішньо настає через 2 год, максимальний ефект - через 7-8 год, тривалість дії - понад 12 год.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: при прийманні внутрішньо швидко і майже повністю
всмоктується, на 95% зв'язується з білками крові; C
макс
досягається через 1-2 год, T - 2-10 год; швидко виводиться із
1/2
організму, майже повністю метаболізується у печінці, майже 50%
виводиться з сечею і близько 50 % - з жовчю (у тому числі 4-6% - у
незміненому стані).
Показання до застосування ЛЗ: ЦД II типу (інсуліннезалежний), у дорослих як монотерапія при недостатній ефективності дієтотерапії та призначенні фізичних навантажень; комбінована терапія з інсуліном.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: початкова доза препарату становить 2,5 мг 1 р/добу; при необхідності, підвищення добової дози проводять при регулярному контролі рівня глюкози в крові, поступово збільшуючи дозу з інтервалом від декількох днів до 1 тижня на 2,5 мг до досягнення терапевтично ефективної дози; максимальна ефективна доза становить 15 мг; дози вище 15 мг/добу не підвищують вираженість гіпоглікемічного ефекту; добову дозу до 10 мг приймають 1 р/добу, перед сніданком; при більш високій добовій дозі її рекомендується розділити на два прийоми у співвідношенні 2:1, вранці і ввечері.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: обмін речовин - гіпоглікемія, у тому числі нічна (головний біль, відчуття голоду, нудота, відчуття втоми, порушення сну, кошмарні сновидіння, тривога, подібний до сп'яніння стан, тремтіння, сплутаність свідомості, мовні і зорові розлади; дуже рідко - судоми, кома); холодний липкий піт, тахікардія; гіперчутливість до алкоголю, збільшення маси тіла, дисліпідемія, відкладення жирової тканини; після тривалого застосування - гіпофункція щитовидної залози; ШКТ - нудота, блювання, відчуття важкості або дискомфорту в епігастрії, біль у животі, діарея, метеоризм, печія, втрата або збільшення апетиту, порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, порфірія, гепатит; система крові - гемолітична або апластична анемія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія; АР - мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, фотосенсибілізація; перехресна алергія з іншими похідними сульфонілсечовини, сульфаніламідами та тіазидоподібними препаратами; необхідно враховувати можливість появи перехресної алергії з іншими похідними сульфанілсечовини, з похідними сульфонамідів і з пробенецидом; інше - гіпонатріємія, гіпоосмолярність, с-м неадекватної секреції антидіуретичного гормону (депресія, запаморочення, летаргія, набряки обличчя, щиколоток і кистей рук, судоми, ступор, кома), минущий розлад акомодації.
Протипоказання до застосування ЛЗ: інсулінзалежний ЦД (I типу), у т.ч. у дитячому і юнацькому віці, діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома і кома, резекція підшлункової залози, гіперосмолярна кома, тяжка печінкова і/або ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв, у т.ч. хворі, які перебувають на гемодіалізі), великі опіки, важка множинна травма, значні хірургічні втручання, кишкова непрохідність, парез шлунка, стани, що супроводжуються порушенням всмоктування їжі та розвитком гіпоглікемії (інфекційні захворювання та ін.), лейкопенія, гіперчутливість до глібенкламіду, інших похідних сульфонілсечовини або сульфаніламідних препаратів; вагітність, годування груддю, дитячий вік до 14 років (ефективність та безпечність застосування у дітей не доведена).
Форми випуску ЛЗ: табл. по 5 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 8-25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Глібенкламід, ЗАТ "Технолог"
Глібенкламід, ВАТ "Фармак"
Глібенкламід-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
II. Манініл(R) 3,5, Манініл(R) 5, BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP), Німеччина
- Гліпізід (Glipizide)*
Фармакотерапевтична група: A10BB07 - пероральні гіпоглікемічні препарати. Сульфонаміди, похідні сульфонілсечовини.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: похідне сульфонілсечовини II генерації, що володіє високою селективністю відносно рецепторів бета-клітин підшлункової залози; має панкреатичні та поза панкреатичні ефекти; стимулює вироблення інсуліну підшлунковою залозою шляхом зниження порогу подразнення глюкозою бета-клітин; у пацієнтів із ЦД 2 типу стимулює першу фазу вивільнення інсуліну у відповідь на прийом їжі та скорочує проміжок часу від моменту прийому їжі до початку секреції інсуліну, що забезпечує належний контроль постпрандіального рівня цукру в крові; збільшує чутливість тканин до інсуліну та його зв'язування з клітинами-мішенями; посилює вплив інсуліну на поглинання глюкози клітинами печінки та м'язів; має гіполіпідемічну, фібринолітичну дію, пригнічує агрегацію тромбоцитів, знижує ризик розвитку мікротромбозів; зниження концентрації глюкози в крові відмічається, в середньому, через 30 хв після прийому їжі, максимум через 1,5-2 год за рахунок інсулінотропної дії препарату; завдяки повільному вивільненню гліпізиду суттєво зменшується ризик розвитку гіпоглікемічних ефектів.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після приймання внутрішньо швидко і повністю абсорбується із ШКТ; зв'язування з білками плазми (переважно з альбуміном) становить 98-99%; метаболізується в печінці; менше 10% виводиться з сечею і калом у незміненому вигляді, близько 90% виводиться з сечею (80%) і калом (10%) у вигляді метаболітів.
Показання до застосування ЛЗ: ЦД 2 типу у пацієнтів з надмірною або нормальною масою тіла при неефективності дієтотерапії у вигляді монотерапії або у поєднанні з іншими антидіабетичними препаратами.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для лікування ЦД 2 типу призначають залежно від клінічної картини захворювання; початкова доза становить 2,5-5 мг/добу за 15-30 хв; за необхідності дозу збільшують до 15 мг/добу у 2 прийоми; максимальна разова доза - 15 мг, МДД - 40 мг.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ендокринна система - гіпоглікемія, особливо у пацієнтів похилого віку і ослаблених, при нерегулярному вживанні їжі, вживанні алкоголю, при порушенні функції печінки і нирок; ШКТ - нудота, діарея, токсичний гепатит; АР - шкірний висип, свербіж; система кровотворення - тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз; інше - головний біль.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до похідних сульфонілсечовини, сульфаніламідів; ЦД 1 типу, діабетичний кетоацидоз; діабетична прекома і кома, виражені порушення функції нирок і печінки, вагітність і період лактації.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 5 мг; табл. пролонгованої дії по 5 мг, по 10 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 10-25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Глінез, Глінез XL, USV Limited, Індія
Мінідіаб, Pfizer Italia S.r.l.; "Pharmacia Italia S.p.A."; "Pharmacia & Upjohn S.p.A." для "Pfizer Inc.", Італія/США
- Гліквідон (Gliquidone)*
Фармакотерапевтична група: A10BB08 - пероральні гіпоглікемізуючі засоби. Похідні сульфонілсечовини.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: пероральний гіпоглікемічний засіб, похідне сульфонілсечовини другої генерації; стимулює секрецію ендогенного інсуліну бета-клітинами підшлункової залози, підсилює процеси утилізації глюкози, гальмує процес лі полізу, понижує інсулін-резистентність у печінці та жирових тканинах шляхом підвищення кількості рецепторів інсуліну та стимуляції пострецепторних процесів, що спричинені інсуліном; передумовою для пониження рівня цукру в крові, що спричинений гліквідоном, є існування ендогенного інсуліну; ефект пониження рівня цукру в крові починається через 60-90 хв після перорального застосування та досягає максимуму через 2-3 год після прийому; тривалість гіпоглікемічного ефекту гліквідону, становить 8-10 год.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: після перорального приймання разової дози гліквідону
30 мг C досягається через 2-3 год, що становить 500-700 нг/мл
макс
і через 1/2-1 год понижується на 50%; порівняння кривих
концентрацій у плазмі підтверджують практично повну абсорбцію
препарату; активно зв'язується з протеїнами плазми (> 99%);
повністю метаболізується в основному шляхом гідроксилювання та
деметилювання; більша частина метаболітів виводиться через
біліарну систему з калом; тільки невелика частина метаболітів
виводиться нирками; лише 5% метаболізованої дози виявляється в
сечі; навіть після застосування повторних доз гліквідону ренальна
екскреція залишається мінімальною; після регулярного застосування
гліквідону у хворих на ЦД із ренальною недостатністю не було
виявлено будь-яких змін в шляху виділення; відсутня небезпека
кумуляції субстанції або її метаболітів; метаболіти в крові -
фармакодинамічно неактивні та не впливають на рівень цукру в
крові.
Показання до застосування ЛЗ: лікування ЦД 2 типу у пацієнтів середнього та літнього віку, коли метаболізм вуглеводу не піддається успішному контролю лише дієтотерапією.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: початкова доза - 15 мг, що приймається під час сніданку; при неефективності доза може бути поступово збільшена; за умови призначення не більше 60 мг/добу можна приймати одноразово під час сніданку; однак при вживанні вищих доз найкращий контроль забезпечується дво- або триразовим прийомом добової дози; в такому разі найвищу дозу слід приймати під час сніданку; гліквідон слід приймати на початку прийому їжі; підвищення дози до 120 мг/добу не приводить до подальшого підсилення лікувального ефекту; при заміні іншого перорального гіпоглікемізуючого засобу з подібним механізмом дії; початкова доза визначається залежно від перебігу захворювання на момент призначення препарату; при заміні іншого протидіабетичного засобу гліквідоном слід пам'ятати, що дія 30 мг гліквідону приблизно еквівалента 1000 мг толбутаміду.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпоглікемічні реакції - нудота, блювання, закреп, пронос, втрата апетиту; АР - свербіж, екзема; головний біль, запаморочення, порушення акомодації; тромбоцитопенія; внутрішньопечінковий холестаз; кропив'янка, с-м Стівенса-Джонсона; лейкопенія, агранулоцитоз.
Протипоказання до застосування ЛЗ: інсулінзалежний ЦД 1 типу; діабетична кома та прекома; ЦД, що ускладнений ацидозом і кетозом; після резекції підшлункової залози; під час г. інфекцій; перед хірургічною операцією; при серйозних порушеннях функції печінки; при інтермітуючій г. (гепатичній) порфірії; при алергії на сульфонаміди.
Форми випуску ЛЗ: табл. 30 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Глюренорм(R), Boehringer Ingelheim Ellas A.E. (S.A.) підрозділ "Boehringer Ingelheim Internacional GmbH", Греція/Німеччина
- Гліклазид (Gliclazide)*
Фармакотерапевтична група: A10BB09 - пероральні цукрознижувальні засоби. Похідні сульфанілсечовини. Гліклазид.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: гіпоглікемізуючий препарат групи похідних сульфонілсечовини II покоління; стимулює секрецію інсуліну підшлунковою залозою; при застосуванні гліклазиду відновлюється фізіологічний рівень секреції інсуліну; підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну; стимулює активність внутріклітинних ферментів (у т.ч. м'язової глікоген-синтетази); відновлює ранній пік секреції інсуліну (на відміну від решти препаратів - похідних сульфонілсечовини, наприклад глібенкламіду та хлорпропаміду, які впливають головним чином на другу стадію секреції інсуліну); знижує постпрандіальний пік гіперглікемії; гліклазид зменшує адгезію та агрегацію тромбоцитів, затримує розвиток пристінного тромбозу, підвищує судинну фібринолітичну активність, нормалізує проникливість судин і перешкоджає розвитку мікротромбозу та атеросклерозу, статистично достовірно затримує розвиток діабетичної ретинопатії на непроліферативнії стадії; при діабетичній нефропатії на фоні тривалого застосування гліклазиду відмічається достовірне зниження протеїнурії; застосування гліклазиду не приводить до збільшення маси тіла, оскільки препарат чинить переважний вплив на ранній пік секреції інсуліну та не спричиняє гіперінсулінемії; сприяє зниженню маси тіла у пацієнтів з надмірною вагою при дотриманні відповідній дієти.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: швидко всмоктується з ШКТ, C досягається через
макс
11-14 год; зв'язування з білками плазми становить 94,2%; T -
1/2
20 год; повністю метаболізується в печінці та виводиться головним
чином із сечею; табл. з модифікованим вивільненням має
гідрофільний матрікс, який забезпечує поступове вивільнення
активної речовини (гліклазиду) та ефективну концентрацію
гліклазиду в плазмі крові протягом 24 год, відповідно до циркадних
коливань рівня глікемії у хворих на ЦД 2 типу; поступове
вивільнення активної речовини забезпечує ефективний контроль
глікемії протягом 24 год при однократному застосуванні; унікальний
гідрофільний матрікс дає можливість зменшити дозу гліклазиду у
одній таблетці до 30 мг.
Показання до застосування ЛЗ: ЦД 2 типу (інсулінонезалежний), у тому числі ускладнений ангіопатією.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для перорального застосування дорослим добову дозу приймати у два прийоми, бажано з їжею; початкова доза хворим до 65 років - 80 мг/добу, у два прийоми; хворим старше 65 років лікування починати слід з 40 мг 1 р/добу; за необхідності посилення контролю рівня глікемії добова доза може бути підвищена; підвищення дози рекомендовано проводити з інтервалом не менше 14 днів; середньодобова доза - 80-240 мг у два прийоми; стандартна доза - 160 мг/добу, у два прийоми; максимальна добова доза - 360 мг гліклазиду у два прийоми.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпоглікемія - головний біль, відчуття голоду, нудота, блювання, втомленість, порушення сну, збудження, порушення концентрації уваги та реакції, депресія, сплутаність свідомості, порушення зору та мови, афазія, тремор, парези, порушення чутливості, запаморочення, марення, судоми, брадикардія, поверхневе дихання та навіть розвиток коми; розлади адренергічної системи - пітливість, вологі долоні, збудження, тахікардія, гіпертензія, відчуття серцебиття, біль за грудниною, серцева аритмія; ШКТ - нудота, диспепсія, пронос, закреп, гепатит, холестатична жовтуха; слизові оболонки та шкіра - висип, свербіж, кропив'янка, бульозний висип; лабораторні показники - анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, збільшення рівня ферментів печінки (АЛТ, АСТ), лужної фосфатази. Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до гліклазиду, інших препаратів сульфонілсечовини, сульфонамідів, або до будь-якого компонента препарату; інсулінозалежний ЦД (1-го типу), особливо юнацький діабет; кетоацидоз, діабетична передкома; тяжка печінкова або ниркова недостатність; лікування міконазолом; періоди вагітності та годування груддю.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 80 мг; табл. з модифікованим вивільненням по 30 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t до 30 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Глікладар, ЗАТ по виробництву інсулінів "Індар"
Гліклазид-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
Діаглізид(R), Діаглізид(R) MR, ВАТ "Фармак", м. Київ
II. Гліклазид MR Серв'є, Les Laboratoires Servier Industrie; "Servier (Ireland) Industries Ltd" для "Les Laboratories Servier", Франція/Ірландія/Франція
Гліорал, Galenika a.d., Сербія і Чорногорія
Глюктам(R), EGIS Pharmaceuticals PLC за ліцензією компанії "Les Laboratoires Servier", Угорщина/Франція
Діабетон, Діабетон(R), Діабетон MR, Les Laboratories Servier на заводі "Les Laboratories Servier Industria", Франція
Діабетон(R) MR, Les Laboratoires Servier Industrie; "Servier (Ireland) Industries Ltd" для "Les Laboratoires Servier", Франція/Ірландія/Франція
Діабрезид, L.Molteni & C.dei Fratelli Alitti Societa di Esercizio S.p.A. для "Molteni Dental" s.r.l., Італія
Реклид, Dr. Reddy's Laboratories Ltd, Індія
- Глімепірид (Glimepiride)*
Фармакотерапевтична група: A10BB12 - пероральні гіпоглікемізуючі засоби. Похідні сульфонілсечовини.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: глімепірид являє собою пероральний гіпоглікемізуючий препарат - похідне сульфонілсечовини; стимулює секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози, збільшує вивільнення інсуліну, підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: має абсолютну біодоступність; приймання їжі не впливає
на всмоктування; C досягаються через 2,5 год; після прийому
макс
глімепіриду внутрішньо багатократно в добовій дозі 4 мг
встановлюється концентрація 309 нг/мл; існує лінійне
співвідношення між дозою та C , а також між дозою та AUC; для
макс
глімепіриду характерні дуже низький об'єм розподілу (близько
8,8 л), що приблизно дорівнює об'єму розподілу альбуміну, високий
ступінь зв'язування з білками плазми (понад 99%) та низький
кліренс (близько 48 мл/хв); T - 5-8 год; після прийому високих
1/2
доз T збільшується; після однократного прийому внутрішньо
1/2
глімепіриду, міченого радіоактивним ізотопом, 58% радіоактивної
речовини виявлялось у сечі та 35% - в фекаліях, незмінена речовина
в сечі не виявлялась; в сечі та фекаліях ідентифікували два
метаболіти - які найбільш імовірно є наслідком печінкового
метаболізму - гідрокси-похідну і карбокси-похідну; після
перорального прийому термінальні T цих метаболітів становили
1/2
відповідно 3-6 і 5-6 год.
Показання до застосування ЛЗ: лікування ЦД 2 типу, при неефективності дієти та дозованих фізичних навантажень.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: приймають внутрішньо, не розжовуючи, безпосередньо перед або під час сніданку або основного першого прийому їжі, запиваючи склянкою води, 1 р/добу; доза лікарського засобу встановлюється індивідуально на основі даних про рівень глікемії та глюкозурії; рекомендована початкова доза становить 1 мг/добу; у випадку незадовільного контролю за рівнем глікемії дозу поступово збільшують до 4-6 мг/добу, додаючи по 1 мг з інтервалом у 1-2 тижні; МДД - 8 мг.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпоглікемія, спричинена передозуванням ЛЗ, неправильним харчуванням, важкими фізичними навантаженнями, ендогенними порушеннями вуглеводного обміну, травмами, перехресною взаємодією з іншими ЛЗ або алкоголем; ШКТ - нудота, блювання, діарея, відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці, біль у ділянці живота, підвищення активності трансаміназ, дуже рідко холестаз, жовтяниця, гепатит; система крові - тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія, які є оборотними, а картина крові поступово нормалізується після відміни препарату; АР - свербіж, висипання на шкірі, кропив'янка; фотосенсибілізація, алергічний васкуліт, диспное, зниження АТ, шок; інше - порушення зору, гіпонатріємія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до глімепіриду або інших компонентів препарату, при ЦД I типу, кетоацидозі, прекомі, комі, тяжкій недостатності печінки та/або нирок (у тому числі у хворих, які перебувають на діалізі), у період вагітності і лактації; дитячий вік.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 1 мг, по 2 мг, по 3 мг, по 4 мг, по 6 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Глімарил, ВАТ "Київмедпрепарат"
Глімепірид, ВАТ "ХФЗ "Червона зірка" для ТОВ "Фармацевтичний завод "Фармадом"
Глімепірид-Лугал, ВАТ "Луганський ХФЗ"
Діапірид, ВАТ "Фармак", м. Київ
II. Амікс 1, Амікс 2, Амікс 3, Амікс 4, Zentiva a.s., Словацька Республіка
Амапірид, TEVA Pharmaceutical Industries Ltd; "TEVA Pharmaceutical Works Private Limited Company", Ізраїль/Угорщина
Амарил(R), Aventis Pharma S.p.A. для "Aventis Pharma Deutschland GmbH" на заводі "Aventis Pharma S.p.A." компанії "Aventis Pharma", Італія/Німеччина/Італія/Франція
Амарил(R), Sanofi-Aventis S.p.A. для "Sanofi-Aventis Deutschland GmbH", Італія/Німеччина
Гліанов, Al-Hikma Pharmaceuticals, Йорданія
Глібетик, Polpharma Pharmaceutical Works S.A.; "Ali Raif Ilac San", Польща/Туреччина
Глімепірид-Максфарма, Intas Pharmaceuticals Ltd для "MaxPharma (UK) Limited", Індія/Великобританія
Гліпомар, Ranbaxy Laboratories Limited, Індія
Глірид, Lek S.A. підприємство компанії "Sandoz" для "Sandoz Pharmaceuticals d.d", Польща/Словенія
Глемаз, Quimica Montpellier S.A., Аргентина
Діабрекс, Biofarm Ltd, Польща
Діамеприд, ABDI IBRAHIM Ilac Sanayi ve Ticaret A.S. для "Tripharma IIac Senayi ve Ticaret A.S, Туреччина
Меглімід, KRKA d.d., Novo mesto, Словенія
Оліор, Unimax Laboratories для "Norton International Pharmaceutical Inc.", Індія/Канада
Олтар(R) 1 мг, Олтар(R) 2 мг, Олтар(R) 3 мг, виробництво "in bulk": "USV Limited" або "M.J. Biopharm Pvt. Ltd."пакувальник, відповідальний за випуск серії, контроль серії, місце випробувань: "A. Menarini Manufacturing, Logistics and Services S.r.
1.2.3. Інгібітори альфа-глікозидази
- Акарбоза (Acarbose)*
Фармакотерапевтична група: A10BF01 - пероральні цукрознижуючі засоби. Інгібітори альфа-глюкозидази.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: належить до засобів, що знижують рівень цукру в крові; механізм дії препарату полягає в пригніченні інтестинальних альфа-глюкозидаз, які беруть участь у розщепленні ди-, оліго- і полісахаридів, що уповільнює засвоєння вуглеводів і спричиняє зменшення поглинання глюкози із сахаридів; цим обумовлена специфічна дія акарбози після вживання їжі: регулюючи поглинання цукру із кишечнику, препарат зменшує добові коливання рівня цукру в крові та сприяє його зниженню.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: приблизно 35% введеної дози абсорбується у вигляді
метаболітів, менше 2% - в активній формі; метаболізується в ШКТ,
кишковими бактеріями і, лише частково, травними ферментами з
утворенням не менше 13 сполук у вигляді сульфатних, метилових і
глюкоронових кон'югатів; після приймання спостерігається два піки
C , що становлять 52,2 +- 15,7 мкг/л через 1,1 +- 0,3 год і
макс
586,3 +- 282,7 мкг/л через 20,7 +- 5,2 год відповідно; поява
другого піку обумовлена всмоктуванням продуктів бактеріального
розпаду із глибоких відділів тонкого кишечнику; у пацієнтів з
нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 25 мл/хв/1,73 кв.м.)
C збільшується у 5 разів, у людей похилого віку - в 1,5 разів;
макс
біодоступність становить 1-2%; об'єм розподілу 0,32 л/кг маси
тіла; T для фази розподілу і виведення - 3,7 +- 2,7 год і
1/2
9,6 +- 4,4 год відповідно; 51% активної речовини виводиться через
кишечник; 1,7% в незміненому вигляді і у вигляді активного
метаболіту та 34% у вигляді метаболітів - через нирки.
Показання до застосування ЛЗ: у комплексі з дієтотерапією при ЦД 2 типу, а також при ЦД 1 типу (інсулінозалежному) - у складі комбінованої терапії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: оптимальна доза встановлюється індивідуально; акарбозу призначають тільки дорослим; лікування починають з дози 50 мг 3 р/добу, потім, у разі потреби, дозу можна підвищити до 100 мг 3 р/добу, в деяких випадках - 200 мг 3 р/добу; середня добова доза акарбози досягає 300 мг; у разі недостатньої ефективності лікування рекомендується збільшити дозу препарату через 4-8 тижнів від початку лікування; у людей похилого віку і пацієнтів з печінковою недостатністю зміна схеми лікування не потрібна; тривалість лікування препаратом не обмежена.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - метеоризм, біль в епігастральній ділянці, діарея, нудота (ці явища посилюються при огріхах у дієті); АР - висип, еритема, екзантема, кропив'янка; набряки, непрохідність кишечнику, жовтяниця та/або гепатит; лабораторні показники - підвищення активності печінкових трансаміназ, яке повністю минає після відміни препарату.
Протипоказання до застосування ЛЗ: хр. захворювання кишечнику з вираженими порушеннями травлення та всмоктування; стани, що супроводжуються метеоризмом (с-м Ремхельда, великі грижі, стеноз і виразкові ураження кишечнику); вік до 18 років, вагітність, період годування груддю, індивідуальна гіперчутливість до акарбози та/або допоміжних речовин; тяжка ниркова недостатність (при кліренсі креатиніну < 25 мл/хв); з обережністю слід застосовувати при пропасних станах, інфекційних захворюваннях, травмах, хірургічних втручаннях; рекомендується контроль рівня "печінкових" ферментів, оскільки під час лікування препаратом можливе безсимптомне підвищення рівня "печінкових" ферментів.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 50; 100 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.С, термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Гліноза, для "Tripharma IIac Senayi ve Ticaret A.S, Туреччина
Гліноза, Tripharma IIac Senayi ve Ticaret A.S Туреччина,
Гліоксаль Композитум Glyoxal Німеччина
Глюкобай(R), Bayer Healthcare AG; "Bayer AG", Німеччина
1.2.4. Тіозолідиндіони (інсулінсенситайзери)
- Розіглітазон (Rosiglitazone)*
Фармакотерапевтична група: A10BG02 - пероральні цукрознижуючі засоби. Тіазолідиндіони.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: пероральний протидіабетичний засіб для лікування ЦД II типу (інсулінозалежного ЦД); селективний і потужний агоніст PPARg (активатора пероксисомальної проліферації ядерних рецепторів), розміщених у клітинах жирової тканини, печінки та скелетних м'язах; знижує в крові рівень глюкози за рахунок підвищення чутливості цих тканин до інсуліну та зниження їх інсулінорезистентності; поліпшує функцію бета-клітин; збільшує масу панкреатичних острівців і вміст у них інсуліну; зниження рівня глюкози в крові супроводжується зниженням рівня інсуліну та його метаболічних попередників; зниження рівня глікозильованого HbA1C зменшує ризик розвитку ІМ, ретинопатії, альбумінурії, сповільнює прогресування ренальних ускладнень ЦД і систолічної АГ; зменшує концентрацію вільних жирних кислот у крові покращує метаболічні процеси; при призначенні в дозі 4-8 мг/добу препарат викликає поступове зниження рівня глюкози без розвитку гіпоглікемічного стану; зниження рівня глюкози в крові натще спостерігається з 1-го тижня терапії препаратом; повний терапевтичний ефект розвивається через 6-8 тижнів, при цьому оптимальний ефект спостерігається при розподіленні добової дози на декілька прийомів.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: абсолютна біодоступність розіглітазону - 99%; C
макс
досягається через 1 год після приймання у пропорційно прийнятій
дозі (у межах спектра клінічних дозувань); обсяг розподілу - 14 л,
загальний кліренс - 3 л/год (у здорових добровольців); практично
повністю зв'язується з білками плазми (на 99,8%); рівень
зв'язування не залежить від концентрації розіглітазону і віку
пацієнта; інтенсивно метаболізується шляхом N-деметилювання і
гідроксилювання в печінці за участю CYP2C та незначною мірою
CYP2C9 з подальшою кон'югацією із сульфатом та глюкуроновою
кислотою; кінцевий T - 3-4 год; виводиться в основному із сечею
1/2
(40%) і фекаліями (25%) у вигляді неактивних метаболітів; при
повторних прийомах можлива кумуляція в плазмі переважно у вигляді
основного метаболіту (парагідроксисульфату); на фармакокінетику
не впливає приймання їжі, вік або стать пацієнта; абсорбція
препарату не змінюється при підвищенні pH шлункового соку; у
пацієнтів з порушенням функції печінки знижені рівень зв'язування
розіглітазону з білками крові та кліренс, внаслідок чого C у
max
плазмі підвищується в 2-3 рази.
Показання до застосування ЛЗ: ЦД 2 типу: монотерапія при недостатній ефективності дієтотерапії і призначенні фізичних навантажень, комбінована терапія з препаратами сульфонілсечовини або метформіном.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають внутрішньо незалежно від приймання їжі, 1-2 р/добу; дозу встановлюють індивідуально; початкова рекомендована доза - 4 мг/добу; при недостатній ефективності після 6-8 тижнів лікування дозу підвищують до 8 мг/добу у 1-2 прийоми; для літніх пацієнтів або пацієнтів з порушеннями функції нирок легкої і середньої ступенів тяжкості корекція дози не потрібна; пацієнтам з порушенням печінки препарат призначають у початковій дозі 2 мг/добу; МДД - 8 мг/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ендокринна система - гіпоглікемія (особливо при одночасній терапії з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами або інсуліном), зниження синтезу і рівня в крові оваріальних гормонів естрадіолу і прогестерону, менструальні порушення; серцево-судинна система - розвиток хр. серцевої недостатності; обмін речовин - периферичні набряки, анемія, гіперхолестеринемія, дозозалежне збільшення маси тіла; система дихання - інфекції ВДШ, набряк легенів; ЦНС - головний біль; ШКТ - підвищення рівня печінкових ферментів.
Протипоказання до застосування ЛЗ: індивідуальна гіперчутливість, тяжка серцева недостатність III і IV функціональних класів, тяжка ниркова недостатність, середня і тяжка печінкова недостатність, період лактації, вагітність, дитячий і підлітковий вік (до 18 років).
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 2 мг, по 4 мг, по 8 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С, термін придатності - 2 років.
Торгова назва:
I. Діаглітазон(R), ВАТ "Фармак"
II. Авандія(ТМ), GlaxoWellcome Production; "Glaxo Wellcome S.A." для "GlaxoSmithKline Export Ltd", Франція/Іспанія/Великобританія
Рогліт, Richter Gedeon Ltd, Угорщина
- Піоглітазон (Pioglitazone)*
Фармакотерапевтична група: A10BG03 - пероральні цукрознижуючі засоби. Похідні тіазалідиндіону.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: похідне тіазалідиндіону цукрознижуючий засіб для внутрішнього застосуванняй ефективним та високоселективний агоніст гамма-рецепторів, які активуються проліфератором пероксисом (g-PPAR); g-PPAR рецептори присутні у жировій, м'язовій тканинах та у печінці; активація ядерних рецепторів g-PPAR модулює транскрипцію деяких генів, чутливих до інсуліну, і беруть участь у контролі рівня глюкози та у метаболізмі ліпідів; препарат знижує інсулінорезистентність у периферичних тканинах та у печінці, внаслідок чого відбувається збільшення утилізації глюкози та зниження викиду глюкози з печінки; на відміну від препаратів сульфонілсечовини, піоглітазон не стимулює секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози; при інсулінонезалежному ЦД (тип II) зменшення інсулінорезистентності під впливом препарату призводить до зменшення концентрації глюкози в крові, зниження рівнів інсуліну в плазмі крові і HbA1c.