9.2.12. Інструкція з експлуатації автоматизованої схеми роботи насосного обладнання повинна бути підписана, затверджена посадовими особами ПТКЕ. Інструкція з техніки безпеки під час роботи на тепловому пункті повинна бути затверджена головним інженером ПТКЕ. Інструкція з технічного обслуговування електрообладнання теплового пункту повинна бути підписана і затверджена посадовими особами ПТКЕ.
Графік обслуговування повинен бути затверджений головним інженером ПТКЕ і містити обсяг робіт, що провадяться на тепловому пункті під час щоденного огляду і щотижневого технічного обслуговування.
9.3. Експлуатація теплових пунктів і систем теплоспоживання, приєднаних до водяних теплових мереж
9.3.1. Нагляд за станом теплових пунктів повинен здійснювати експлуатаційний район (дільниця) ПТКЕ і Енергонагляд.
9.3.2. Налагодження теплових пунктів споживачів провадить експлуатуюча організація таким чином, щоб температура води від систем теплоспоживання не перевищувала заданого значення, а гаряча вода, що подається, за якістю задовольняла вимоги санітарних норм. Цього досягають відповідним настроюванням автоматичних регуляторів, а за їх відсутності - встановленням дросельних пристроїв, які гасять надлишковий напір.
Контроль за налагодженням теплових пунктів здійснює служба вимірювань, налагодження і випробувань (СВНВ) спільно з районом (дільницею) ПТКЕ.
9.3.3. Під час експлуатації насосно-підмішувальних станцій СВНВ повинна постійно стежити за справністю клапанів зміщування і розсікання, щоб у разі аварійної зупинки підмішувального насоса вода з подаючого трубопроводу не надходила до системи опалення, оскільки це може викликати аварійну ситуацію у цій системі.
9.3.4. Експлуатація елеваторних вузлів. Основним показником
якості нормального функціонування елеватора є коефіцієнт
змішування елеватора, який в експлуатаційних умовах визначають за
виміряними температурами. Якщо u / u < 1 (де u -
фак роз фак
фактичний коефіцієнт змішування елеватора, що визначається в
результаті вимірювань; u - розрахунковий коефіцієнт
роз
змішування), то внаслідок зниженої витрати води у системі опалення
буде спостерігатися нерівномірний розподіл води по окремих
ділянках системи і, як наслідок, нерівномірне прогрівання
приміщень.
9.3.5. Незалежно від теплового навантаження будівлі кожний елеватор повинен мати свій паспорт.
9.3.6. Випробування місцевих систем. Місцева система перед випробуванням повинна бути відділена від теплового пункту шляхом встановлення після вхідних засувок заглушок товщиною не менше ніж 3 мм. У ній повинні бути відкриті запірно-регулювальні органи, включаючи крани біля нагрівальних приладів. Системи опалення заповнюють водою через зворотний трубопровід. Для випробування систем опалення з чавунними радіаторами використовують водопровідну воду, а для систем опалення із стальними радіаторами (панельні нагрівальні прилади, стальні штамповані радіатори) - мережну воду. Заповнення системи водою закінчують після повного видалення з неї повітря. З повітрозбірників і кранів у верхніх частинах системи повинна з'явитися вода. Обпресувальний агрегат приєднують до зворотного трубопроводу системи опалення тимчасовим трубопроводом, на якому встановлюють запірний вентиль і зворотний клапан. На зворотному трубопроводі повинен бути встановлений манометр, розрахований на обпресувальний тиск.
Гідравлічні випробування провадять у такій послідовності: за допомогою преса піднімають тиск до робочого значення (фактичний тиск у зворотному трубопроводі), відключають прес вентилем і оглядають трубопроводи, арматуру і радіатори систем. Огляд провадять протягом не менше 10 хв. Якщо під час огляду не виявлено тріщин, свищів, витікань та інших нещільностей, то вентиль відкривають і підвищують тиск до випробувального, а потім вентиль закривають. Система вважається такою, що витримала випробування: якщо не виявлено витікання в трубопроводах, арматурі, радіаторах та іншому обладнанні; якщо в системах опалення, вентиляції і гарячого водопостачання протягом 5 хв. після відключення преса тиск знизився не більше ніж на 0,02 МПа (для систем панельного опалення падіння допускається не більше ніж 0,01 МПа протягом 15 хв.).
9.3.7. Випробувальний тиск приймають таким, що дорівнює 1,25 робочого у нижній точці системи, і відповідно не нижче: для систем водяного опалення з чавунними і штампованими стальними радіаторами - 0,7 МПа, а з панельними і конвекторними нагрівальними приладами - 1,0 МПа; для калориферів системи опалення і вентиляції - 0,9 МПа; для системи гарячого водопостачання, приєднаних до відкритих теплових мереж - 0,75 МПа; до закритих - 0,6 МПа. Якщо результати випробувань не задовольняють вказані вимоги, то слід виявити і усунути нещільність і провести випробування. Після закінчення випробувань треба видалити із системи водопровідну воду і заповнити ії мережною водою. Якщо теплова мережа під час випробувань системи була в ремонті, то воду в системі заміняють після пуску теплової мережі.
9.3.8. Випробування елеваторного вузла. Трубопроводи і обладнання елеваторного вузла повинні бути від'єднані від теплової мережі (на вхідних засувках) і від системи опалення (на вихідних засувках) заглушками товщиною не менше ніж 3 мм. Регулятори, встановлені на елеваторному вузлі, повинні бути у відкритому стані. Для гідравлічних випробувань елеваторний вузол приєднують до обпресувального агрегату тимчасовим трубопроводом, на якому встановлюють запірний вентиль і зворотний клапан. Після заповнення вузла водою і повного видалення повітря з верхніх точок тиск у ньому за допомогою гідравлічного преса доводять до робочого і витримують протягом часу, потрібного для огляду, але не менше ніж 10 хв. Якщо протягом цього часу не буде виявлено будь-яких дефектів у всіх зварних і фланцевих нарізних з'єднаннях, трубопроводах і арматурі, то тиск піднімають до випробувального, що дорівнює 1,25 робочого, і включають прес вентилем. Робочий тиск приймають по подаючому трубопроводу в тепловій мережі у місці приєднання елеваторного вузла. При цьому випробувальний тиск повинен бути не нижчим ніж 1 МПа. Результати гідравлічних випробувань вважають задовільними, якщо у зварних швах, фланцевих з'єднаннях, в трубопроводах і арматурі не виявлено ознак витікання або потіння і не знизився тиск протягом 10 хв. після відключення преса.
9.3.9. Гідравлічні випробування водопідігрівачів провадять у два етапи. На першому етапі випробовують міжтрубний простір, під час якого визначають герметичність і міцність корпусу водонагрівача, трубок і вальцьованих з'єднань трубок з трубною решіткою. На другому етапі випробовують трубний простір, під час якого визначають щільність і міцність стінок з'єднувальних калачів, а також фланцевих з'єднань калачів з трубними решітками. Після закінчення випробувань міжтрубний простір звільняють від водопровідної води.
9.3.10. Випробування міжтрубного простору. Міжтрубний простір теплової мережі від'єднують від подаючого і зворотного трубопроводів теплової мережі заглушками товщиною не менше ніж 3 мм, які встановлюють у фланцевих з'єднаннях. Калачі знімають. До корпусу підігрівача за допомогою штуцера приєднують тимчасовий трубопровід для заповнення міжтрубного простору водопровідною водою і для приєднання обпресувального агрегата. На трубопроводі повинен бути встановлений вентиль і зворотний клапан. Після заповнення міжтрубного простору водою і повного видалення повітря тиск піднімають до робочого (тиск у подаючому трубопроводі теплової мережі у тепловому пункті) і витримують протягом часу, потрібного для огляду корпуса (не менше 10 хв.), а також трубних решіток і трубок з метою виявлення свищів і нещільностей вальцювання їх в трубних решітках. Якщо з будь-якої трубки тече вода, то її треба замінити. Нещільності у місцях з'єднання трубки з решіткою підвальцьовують. Після усунення дефектів провадять поворотне випробування на робочий тиск. Якщо під час поворотного випробування не виявлено видимого витікання і зниження тиску, то тиск піднімають до 1,25 робочого. Результати гідравлічних випробувань вважають задовільними, якщо у зварних з'єднаннях, корпусі, вальцьованих з'єднаннях і трубках не виявлено витікання і не знизився тиск протягом 10 хв.
9.3.11. Під час випробувань трубного простору встановлюють калачі. За допомогою заглушок від'єднують трубний простір від міського водопроводу і системи гарячого водопостачання, потім приєднують тимчасовий трубопровід для заповненням і пересування на ньому вентилів і зворотного клапана. Піднімають тиск до робочого і витримують протягом часу, потрібного для огляду (не менше ніж 10 хв.) поверхонь калачів і фланцевих з'єднань. При відсутності нещільностей піднімають тиск до 1,25 робочого і знову оглядають. Результати гідравлічних випробувань вважають задовільними, якщо у фланцевих з'єднаннях і калачах відсутнє витікання і не відбулося падіння тиску протягом 10 хв.
9.3.12. Після випробувань та визначення готовності до постійної експлуатації місцевих систем теплоспоживання, опалювально-вентиляційних установок, водопідігрівачів, теплових пунктів та відгалужень до абонента складаються відповідні акти (додатки 28, 29).
9.3.13. Гідравлічні випробування водонагрівачів, включених до системи теплопостачання за належною схемою, провадять 1 раз на 2 роки.
9.4. Експлуатація пристроїв автоматичного регулювання, технологічних захистів і блокування систем теплоспоживання
9.4.1. Встановлення засобів автоматизації (автоматичних регуляторів, пристроїв захисту і блокування) у системах централізованого теплопостачання спад провадити згідно з проектом, виконаним спеціалізованою організацією.
9.4.2. До обслуговування і ремонту засобів автоматизації допускається спеціально навчений персонал, який повинен знати:
- технологічну схему об'єкта автоматизації, характеристики і режими роботи обладнання;
- призначення, будову і принцип дії регуляторів;
- правила виключення і відключення регуляторів та їхніх окремих елементів;
- методики і способи перевірки, випробування і визначення несправності регуляторів та їх технічне обслуговування;
- місцеві інструкції, складені стосовно до конкретного об'єкта автоматизації.
9.4.3. Обслуговуючий персонал відповідає за роботоздатний стан засобів автоматизації, прийнятих до постійної або тимчасової експлуатації.
9.4.4. Перед включенням засобів автоматизації в роботу після монтажу чи ремонту, у тому числі технологічного обладнання, необхідно:
- перевірити відповідність монтажу всіх вузлів регулятора робочій схемі і вказівкам інструкції заводів-виробників;
- переконатися у справності вентилів на з'єднувальних (імпульсних) лініях, у відсутності нещільностей у сальниках, виконавчих пристроях (клапанах) і з'єднувальних (імпульсних) лініях;
- продути з'єднувальні (імпульсні) лінії;
- переконатися у працездатності кожного елемента регулятора.
9.4.5. Під час пуску регулятора необхідно:
- при режимі об'єкта регулювання, який склався, включати і настроювати регулятор на підтримання заданих параметрів;
- настроювати регулятор на задане значення параметра слід обережно, перевіряючи після кожного часткового впливу на настроєний елемент за приладами і діаграмами значення і напрямок зміни параметра, а також стабільність протікання процесу регулювання і час, через який настає режим, що встановився, прагнучи до того, щоб воно було мінімальним;
- переконатися у справній роботі регулятора за покажчиком положення і значення зміни регульованого параметра;
- нанести збурення (у межах 5 - 8 % регульованого діапазону) і перевірити роботу регулятора за покажчиком положення, індикаторними лампочками тощо, проаналізувавши його дії за діаграмами самопишучих приладів; при правильній роботі регулятора залишити його в експлуатації і записати і оперативному журналі час включення.
9.4.6. В операціях включення регуляторів у роботу після монтажу чи ремонту повинні брати участь як персонал, що обслуговує автоматику, так і представники організації, яка провадили монтаж чи ремонт засобів автоматизації і технологічного обладнання.
9.4.7. Під час обслуговування засобів автоматизації необхідно:
- щоденно перевірити роботу регуляторів з переглядом оперативного журналу і журналу дефектів і аналізом роботи регуляторів за діаграмами реєструючих приладів;
- щотижня перевіряти настроювання регуляторів, стан рухомих частин при заданому режимі і при різких змінах параметрів, що викликаються штучно (з дозволу диспетчера ПТС), і підлягає регулюванню;
- щомісячно перевіряти щільність з'єднувальних (імпульсних) ліній і продувати їх;
- під час зупинки мережі провадити планово-попереджувальний ремонт засобів автоматизації, перевірку стану ущільнюваних кромок гідравлічних клапанів, якість притирання їх до сідел; стан пружин, штоків, мембран і сильфонів регулюючих, імпульсних і відсічних клапанів та ін.;
- не рідше одного разу на місяць (з записом в оперативному журналі об'єкта) передбачати переключення регуляторів з одного джерела живлення на інше, у схемах яких за умовами надійності їх роботи передбачено два джерела живлення робочою енергією (вода, повітря, електроживлення тощо).
9.4.8. Працівники, які обслуговують засоби автоматизації і відключають їх, повинні повідомити працівників оперативних служб у таких випадках:
- при виявленні несправностей регулятора чи його вузлів;
- при зникненні живлення на діючому регуляторі.
9.4.9. Під час спрацювання пристроїв захисту (розсікання) теплових мереж виконавчий орган, встановлений на подаючому трубопроводі, повинен закріпитися скоріше, а відкритися повільніше ніж виконавчий орган, встановлений на зворотному трубопроводі.
Час випередження або запізнення визначається під час проведення налагоджувальних робіт і фіксується у місцевій інструкції.
Робота пристроїв захисту перевіряється перед початком і після закінчення опалювального сезону.
9.4.10. Усі автоматизовані об'єкти теплових мереж (насосні станції, ЦТП та ін.), де немає постійного чергування, повинні перевірятися обслуговуючим персоналом не рідше ніж 1 раз на добу, а при отриманні сигналу про несправність чи неполадки - негайно.
Аварійний сигнал повинен спрацьовувати у таких основних випадках:
- обезстурмлювання (втрата електроживлення) насосної;
- відключення основного і включення від АВР резервного насоса;
- нагрівання підшипників насоса чи електродвигуна понад допустимі межі (теплове реле, електронний тепловий захист);
- затоплення приміщень насосної, пов'язане з аварійним надходженням води, з відкачуванням якої не справляється дренажний насос, а також у разі виходу його з ладу;
- помилкове спрацьовування захисних або блокувальних систем;
- аварійне відхилення без відновлення регульованих параметрів за межі допустимих значень.
Інші випадки подачі сигналу визначаються проектними та експлуатаційними організаціями, виходячи з технологічних особливостей об'єкта.
10. Метрологічне забезпечення обліку використання теплової енергії систем теплопостачання
10.1 Загальні положення
10.1.1 Основою обліку відпускання і використання теплової енергії є вузол обліку теплової енергії, організований на межі розподілу теплових мереж енергопостачальної організації і абонента.
При організації вузла обліку не на межі розподілу розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки розрахункових приладів.
10.1.2 Для обліку відпускання і використання теплової енергії повинні застосовуватись засоби вимірювальної техніки, занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні, або ті, що пройшли державну метрологічну атестацію (далі - ЗВТ).
10.1.3 Розрахунковими приладами на вузлах обліку теплової енергії є теплолічильники. При використанні автоматизованих вузлів обліку теплової енергії вони повинні забезпечувати вимірювання всіх параметрів теплоносія, що й теплолічильники.
10.1.4 Обладнання вузлів обліку на джерелі теплоти і на тепловому пункті споживача повинно виконуватись відповідно до чинних правил обліку відпускання та використання теплової енергії.
10.2 Основні вимоги до ЗВТ обліку
10.2.1 При устаткуванні вузла обліку необхідно вибирати ЗВТ, діапазони вимірювань яких відповідають діапазону зміни параметрів теплоносія на об'єкті.
10.2.2 Межі допустимої відносної похибки теплолічильників при вимірювання кількості теплоти повинні бути, залежно від різниці температур теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводах (дельта t), не більше:
+- 7 % (+ - 10 %) за дельта tmin <= дельта t < 10 град. С;
+- 6 % (+ - 8 %) за 10 град. С <= дельта t < 20 град. С;
+- 5 % (+- 7 %) за 20 град. С <= дельта t <= дельта tmax,
де дельта tmin, дельта tmax - найменша та найбільша різниця температур теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводі відповідно, град. С.
10.2.3 Межі допустимої відносної похибки теплолічильників при вимірювання об'єму (маси) теплоносія повинні бути не більше +- 3%.
10.2.4 Межі допустимої абсолютної похибки теплолічильників при вимірюванні температури теплоносія повинні бути не більше +- (1,3 + 0,003 х t) град. C.
10.2.5 Межі допустимої відносної похибки теплолічильників при вимірюванні часу напрацювання та простою повинні бути не більше +- 0,1 %.
10.2.6 Межі допустимої зведеної до верхньої межі діапазону вимірювань похибки теплолічильників при вимірюванні надлишкового тиску повинні бути не більше +- 4%.
10.2.7 При використанні вимірювальних інформаційних систем обліку теплової енергії границі допустимої похибки каналу вимірювання відповідної фізичної величини повинні відповідати вимогам пп. 10.2.2-10.2.6.
10.3 Проектування та монтаж вузла обліку
10.3.1 Проект вузла обліку теплової енергії виконується на підставі технічних умов, що видаються теплопостачальною організацією.
10.3.2 Вибір і монтаж устаткування вузла обліку теплової енергії на джерелі теплоти виконується на основі проекту, розробленого відповідно до вимог чинних нормативних документів та погодженого з Держенергонаглядом і територіальним органом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології (далі - територіальний орган ЦОВМ).
10.3.3 Вибір і монтаж устаткування вузла обліку теплової енергії на тепловому пункті споживача виконується на основі проекту, розробленого відповідно до вимог чинних нормативних документів та погодженого з енергопостачальною організацією та територіальним органом ЦОВМ.
10.3.4 Монтаж устаткування вузла обліку повинен виконуватись організацією, яка має ліцензію на проведення відповідних робіт.
10.4 Допуск до експлуатації вузла обліку теплової енергії джерела теплоти
10.4.1 Допуск до експлуатації вузла обліку джерела теплоти здійснюється представником Держенергонагляду в присутності представника джерела теплоти, теплових мереж і територіального органу ЦОВМ, про що складається відповідний акт. Акт складається у чотирьох примірниках, один з яких одержує представник джерела теплоти, другий - представник Держенергонагляду, третій - представник теплових мереж, а четвертий - це представник територіального органу ЦОВМ. Акт допуску до експлуатації вузлів обліку теплової енергії на джерелі теплоти повинен бути затверджений керівником підрозділу Держенергонагляду.
Для допуску вузла обліку теплової енергії до експлуатації представник джерела теплоти повинен пред'явити:
- принципові схеми підключення виводів джерела;
- проект вузла обліку, погоджений з Держенергонаглядом та територіальним органом ЦОВМ;
- паспорти ЗВТ, що входять до складу вузла обліку;
- документи про повірку ЗВТ вузла обліку з діючим тавром держповірника;
- свідоцтво про державну метрологічну атестацію вузла обліку теплової енергії (ця вимога стосується тільки тих ЗВТ, які вимірюють масу або об'єм теплоносія методом змінного перепаду тиску);
- акт про відповідність монтажу вимогам чинних нормативних документів (ця вимога стосується тільки тих ЗВТ, які вимірюють масу або об'єм теплоносія методом змінного перепаду тиску);
- змонтований і перевірений на працездатність вузол обліку теплової енергії і теплоносія, включаючи ЗВТ, що реєструють параметри теплоносія.
10.4.2 При допуску вузла обліку до експлуатації повинні бути перевірені:
- відповідність заводських номерів на ЗВТ обліку вказаним у їх паспортах;
- відповідність діапазонів вимірювань встановлених ЗВТ обліку діапазонам вимірюваних параметрів;
- якість монтажу ЗВТ і ліній зв'язку, а також відповідність монтажу вимогам паспорта і проектної документації;
- наявність пломб.
10.4.3 У випадку виявлення невідповідності вимогам цих Правил вузол обліку до експлуатації не приймається і в акті наводиться повний перелік виявлених недоліків щодо пунктів Правил, положення яких порушені.
10.4.4 При допуску до експлуатації вузла обліку джерела теплоти після отримання акта представник Держенергонагляду пломбує ЗВТ вузла обліку теплової енергії і теплоносія.
10.4.5 Вузол обліку джерела теплоти визнається придатним для здійснення обліку постачання теплової енергії і теплоносія з моменту підписання акта представником джерела теплоти, представником підрозділу Держенергонагляду, представником теплових мереж та представником територіального органу ЦОВМ.
10.4.6 Виклик представників Держенергонагляду, теплових мереж і територіального органу ЦОВМ для оформлення допуску вузла обліку джерела теплоти здійснюється не пізніше, ніж за 10 днів до передбачуваного дня оформлення вузла обліку, а допуск до експлуатації повинен бути зроблений не пізніше ніж через 15 днів з моменту подачі заявки.
10.4.7 Перед кожним опалювальним сезоном здійснюється перевірка готовності вузлів обліку теплової енергії до експлуатації, про що складається відповідний акт.
10.5 Допуск до експлуатації вузла обліку теплової енергії у споживача
10.5.1 Допуск до експлуатації вузла обліку у споживача здійснюється представником енергопостачальної організації в присутності представника споживача та територіального органа ЦОВМ, про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, один з яких одержує представник споживача, другий - представник енергопостачальної організації, а третій - представник територіального органу ЦОВМ. Акт допуску до експлуатації вузла обліку теплової енергії у споживача повинен бути затверджений керівником енергопостачальної організації.
Для допуску вузла обліку теплової енергії до експлуатації представник споживача повинен пред'явити:
- принципову схему теплового пункту;
- проект вузла обліку, погоджений з енергопостачальною організацією та територіальним органом ЦОВМ;
- паспорти на ЗВТ вузла обліку;
- документи про повірку ЗВТ вузла обліку з діючим тавром державного повірника;
- свідоцтво про державну метрологічну атестацію вузла обліку теплової енергії (ця вимога стосується тільки тих ЗВТ, які вимірюють масу або об'єм теплоносія методом змінного перепаду тиску);
- акт про відповідність монтажу вимогам чинних нормативних документів (ця вимога стосується тільки тих ЗВТ, які вимірюють масу або об'єм теплоносія методом змінного перепаду тиску);
- змонтований і перевірений на працездатність вузол обліку теплової енергії і теплоносія, включаючи ЗВТ, що реєструють параметри теплоносія.
10.5.2 При допуску вузла обліку до експлуатації повинні бути перевірені:
- відповідність заводських номерів на ЗВТ обліку вказаним у їх паспортах;
- відповідність діапазонів вимірювань встановлених ЗВТ обліку діапазонам вимірюваних параметрів;
- якість монтажу ЗВТ і ліній зв'язку, а також відповідність монтажу вимогам паспортів і проектної документації;
- наявність пломб.
10.5.3 У разі виявлення порушень вимог цих Правил вузол обліку до експлуатації не приймається і в акті наводиться повний перелік виявлених недоліків із вказівками пунктів Правил, положення яких порушено.
10.5.4 При допуску до експлуатації вузла обліку у споживача, після одержання акта, представник енергопостачальної організації пломбує ЗВТ вузла обліку теплової енергії і теплоносія.
10.5.5 Вузол обліку споживача визнається допущеним до ведення обліку отриманої теплової енергії і теплоносія після підписання акта представником енергопостачальної організації, представником споживача і представником територіального органу ЦОВМ та його затвердження в установленому порядку.
Облік теплової енергії і теплоносія на основі показань ЗВТ вузла обліку споживача здійснюється з моменту підписання акта про його прийняття в експлуатацію.
10.5.6 Виклик споживачем представника енергопостачальної організації та територіального органу ЦОВМ для оформлення допуску вузла обліку здійснюється не пізніше ніж за 5 днів до передбаченого дня оформлення вузла обліку, а рішення про допуск в експлуатацію повинно бути прийняте не пізніше ніж через 10 днів з моменту подання заявки споживачем.
10.5.7 Перед кожним опалювальним сезоном здійснюється перевірка готовності вузла обліку теплової енергії до експлуатації, про що складається відповідний акт.
10.6. Експлуатація вузла обліку теплової енергії на джерелі теплоти
10.6.1 Вузол обліку теплової енергії на джерелі теплоти повинен експлуатуватися відповідно до технічної документації, перелік якої наведено у п. 10.4.1. цих Правил.
10.6.2 За технічний стан приладів вузла обліку джерела теплоти несе відповідальність, зазначену в акті допуску вузла обліку до експлуатації, службова особа організації, на балансі якої перебуває вузол обліку.
10.6.3 Вузол обліку джерела теплоти експлуатується персоналом джерела теплоти.
10.6.4 Керівник джерела теплоти повинен на першу вимогу забезпечити представникам Держенергонагляду і теплових мереж безперешкодний доступ до вузла обліку теплової енергії, надати їм для ознайомлення документацію, причетну до вузла обліку.
Безперешкодний доступ забезпечується також представнику споживача, якщо облік отриманої споживачем теплової енергії робиться по ЗВТ, які встановлено на вузлі обліку джерела теплоти.
10.6.5 Порушення вимог експлуатації, визначених технічною документацією згідно з п. 10.4.1 цих Правил, прирівнюється до виходу із ладу вузла обліку теплової енергії джерела.
Час виходу із ладу вузла обліку теплової енергії джерела теплоти фіксується відповідним записом до журналу з негайним (не більше ніж доба) повідомлення про це представника Держенергонагляду і теплових мереж.
10.6.6 Вузол обліку теплової енергії визнається таким, що вийшов з ладу, у випадку:
- несанкціонованого втручання у його роботу;
- порушення пломб на устаткуванні вузла обліку, ліній електричних зв'язків;
- механічного пошкодження ЗВТ і елементів вузла обліку;
- роботи будь-якого з них за межами норм точності, які встановлено у розділі 10.2;
- підключення до трубопроводів, не передбачених проектом вузла обліку.
Представник джерела теплоти повинен також повідомити Держенергонагляд і теплові мережі про показання ЗВТ вузла обліку на момент їх виходу з ладу.
Порядок ведення обліку теплової енергії і теплоносія, а також його параметрів після виходу з ладу ЗВТ вузла обліку приймаються спільним рішенням представників джерела теплоти і теплових мереж і оформлюється Протоколом.
Представник джерела теплоти повинен повідомити представника абонента про вихід з ладу ЗВТ вузла обліку, якщо облік отриманої теплової енергії здійснюється ЗВТ, які встановлено на вузлі обліку джерела теплоти, і передати споживачу дані показань ЗВТ на момент їх виходу з ладу.
Взаємозв'язок між енергопостачальною організацією і споживачем у таких випадках регламентується Договором.
10.6.7 Показання ЗВТ даного вузла обліку джерела теплоти щодоби в один і той же час фіксуються у журналах. Час початку записів показань ЗВТ вузла обліку у журналі фіксується в акті допуску вузла обліку до експлуатації.
До журналу повинні додаватися записи показань ЗВТ, які реєструють параметри теплоносія.
10.6.8 Періодичну перевірку вузлів обліку джерела теплоти здійснюють представник Держенергонагляду і теплових мереж у присутності представника джерела теплоти, а також представника споживача, якщо облік спожитої теплової енергії ведеться ЗВТ обліку, які встановлені на вузлі обліку джерела теплоти.
10.7 Експлуатація вузла обліку теплової енергії у споживача
10.7.1 Вузол обліку теплової енергії у споживача повинен експлуатуватися згідно з технічною документацією відповідно до п. 10.5.1 цих Правил.
10.7.2 Відповідальність за експлуатацію і поточне обслуговування вузла обліку споживача несе службова особа, призначена керівником організації, у віданні якої перебуває даний вузол обліку.
10.7.3 Роботи з обслуговування вузла обліку, пов'язані з демонтажем, монтажем і ремонтом устаткування, повинні виконуватися персоналом спеціалізованих організацій, які мають ліцензію на право виконання відповідних робіт.
10.7.4 Керівник організації, у віданні якої перебуває вузол обліку теплової енергії споживача, зобов'язаний на першу вимогу представників енергонагляду та енергопостачальної організації забезпечити їм безперешкодний доступ на вузол обліку теплової енергії.
10.7.5 Показання ЗВТ вузла обліку споживача щодобово в один і той же час фіксуються у журналах. Час початку записів показань ЗВТ вузла обліку в журналі фіксується актом введення вузла обліку в експлуатацію.
10.7.6 У термін, який визначено Договором, споживач зобов'язаний подати до енергопостачальної організації журнал обліку теплової енергії і енергоносія, а також відомості щодо показань ЗВТ обліку споживання теплової енергії.
У разі відмови у прийнятті неякісно чи невірно оформлених відомостей показань ЗВТ обліку споживання теплової енергії, які використовують для розрахунків із споживачем за отриману теплову енергію і теплоносії, енергопостачальна організація зобов'язана у триденний строк повідомити споживача у письмовій формі про причини відмови відповідно до пунктів цих Правил і Договору.
10.7.7 Порушення вимог експлуатації, визначених технічною документацією згідно з п. 10.5.1 цих Правил, прирівнюється до виходу з ладу вузла обліку, фіксується відповідним записом у журналі з негайним (не більш ніж протягом доби) повідомленням про це енергопостачальної організації і оформлюється протоколом.
Представник споживача повинен повідомити енергопостачальну організацію про показання ЗВТ вузла обліку на момент їх виходу з ладу.
10.7.8 При виході з ладу ЗВТ обліку, за допомогою яких визначається кількість теплової енергії і маса (об'єм) теплоносія, а також ЗВТ, що реєструють параметри теплоносія, ведення обліку теплової енергії і маси (об'єму) теплоносія та реєстрація його параметрів (на період загалом не більше 15 діб протягом року з моменту прийняття вузла обліку на комерційний розрахунок) здійснюється на підставі показань цих приладів, які знято за попередні перед виходом з ладу три доби, з коригуванням за фактичною температурою зовнішнього повітря на період перерахунку.
10.7.9 При несвоєчасному повідомленні споживачем про порушення режиму і умов роботи у вузлах обліку і про вихід його з ладу вузол обліку вважається таким, що вийшов з ладу, з моменту його останньої перевірки енергопостачальною організацією. У цьому випадку кількість теплової енергії, маса (об'єм) теплоносія і значення його параметрів визначаються енергопостачальною організацією на підставі розрахункових теплових навантажень згідно з Договором і показаннями ЗВТ вузла обліку джерела теплоти.
10.7.10 Вузол обліку теплової енергії вважається таким, що вийшов з ладу, у випадках:
- несанкціонованого втручання у його роботу;
- порушення пломб на устаткуванні вузла обліку, ліній електричних зв'язків;
- механічного пошкодження ЗВТ і елементів вузла обліку;
- роботи будь-якого з ЗВТ за межами норм точності згідно з розділом 10.2;
- підключення у трубопроводи, не передбачені проектом вузла обліку.
При цьому положення п. 10.7.8 на цих споживачів не поширюються, а розрахунки за теплову енергію здійснюються енергопостачальною організацією з моменту останньої перевірки енергопостачальною організацією вузла обліку споживача на підставі розрахункових теплових навантажень згідно з Договором і показаннями ЗВТ вузла обліку джерела теплоти.
10.7.11 Після закінчення строку дії повірки хоча б одного з ЗВТ вузла обліку теплової енергії і теплоносія показання ЗВТ цього вузла обліку не враховують при взаємних розрахунках між енергопостачальною організацією і споживачем. Вузол обліку вважається таким, що вийшов з ладу, згідно з п. 10.7.9.
10.7.12 Після відновлення до технічного стану вузла обліку до рівня, який відповідає вимогам цих Правил та проекту вузла обліку теплової енергії і теплоносія, допуск його в експлуатацію здійснюється відповідно до п. 10.5, про що складається акт.
10.8. Повірка засобів вимірювальної техніки
10.8.1 ЗВТ, що входять до вузла обліку теплової енергії, підлягають періодичній повірці з міжповірочним інтервалом, встановленим ЦОВМ.
10.8.2 Переліки ЗВТ обліку складаються їх користувачами ( за винятком фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності) і подаються на погодження до відповідного територіального органу ЦОВМ.
10.8.3 Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням встановлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.
10.8.4 Порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками ЗВТ, що входять до вузла обліку теплової енергії, на періодичну повірку встановлюється Кабінетом Міністрів України.
10.8.5 Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) ЗВТ, які належать фізичним особам, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з теплопостачання.
( Розділ 10 в редакції Наказу Державного комітету з питаньжитлово-комунального господарства N 234 від29.12.2004 )
Додаток 1
(обов'язковий)
БУДІВЕЛЬНИЙ ПАСПОРТ ПІДЗЕМНОГО
(надземного) газопроводу, газового вводу (непотрібне закреслити)
збудованого ______________________________________________________
(назва будівельно-монтажної організації та номер проекту)
__________________________________________________________________
за адресою: ______________________________________________________
(місто, вулиця, прив'язка початкового й кінцевого пікетів)
1. Характеристика газопроводу (газового вводу)
Вказується довжина (для вводу - підземної і надземної ділянки),
діаметр, робочий тиск газопроводу, тип ізоляційного покриття
лінійної частини і зварних стиків (для підземних газопроводів і
газових вводів), число встановлених запірних пристроїв та інших
споруд
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Перелік доданих сертифікатів, технічних паспортів (або їх
копій), інших документів, які засвідчують якість матеріалів та
обладнання _______________________________________________________
__________________________________________________________________
Примітка. Допускається додавати (або розміщувати у цьому розділі) витяги із вказаних документів, завірених особою, відповідальною за будівництво об'єкта, які містять необхідні відомості (N сертифіката, марка (тип), ГОСТ (ТУ), розміри, номер партії, завод-виробник, дата випуску, результати випробувань).
3. Дані про зварювання стиків газопроводів
------------------------------------------------------------------
| Прізвище, | Номер | Зварено стиків |Дата проведення |
| ім'я, по | (клеймо) | | зварювальних |
| батькові | зварника | | робіт |
| зварника | | | |
|--------------+-----------+--------------------+----------------|
| | | діаметр |число, | |
| | | труб, мм | шт. | |
|--------------+-----------+----------+---------+----------------|
| | | | | |
------------------------------------------------------------------
__________________________________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище виконавця робіт)
1. "___" ____________ 199_ р. перед випробуванням на міцність
проведено продування газопроводу повітрям.
2. "___" ____________ 199_ р. проведено пневматичне
випробування (гідравлічне) газопроводу на міцність тиском _____
МПа (____кгс/кв.см) з витримкою протягом ____ год. Газопровід
випробування на міцність витримав.
3. "___" ____________ 199_ р. записаний до проектних позначок
газопроводів із встановленою на ньому арматурою та відгалуженнями
і об'єктами до запірних пристроїв, що відключають (або підземна
частина газового вводу), випробуваний на герметичність протягом
____ год.
До початку випробувань підземний газопровід був під тиском
повітря протягом ____ год. для вимірювання температури повітря у
газопроводі з температурою грунту.
Заміри провадилися манометром (дафманометром) згідно з
ГОСТ _____, клас ____.
Приклад оформлення плану (схеми) зварних
стиків підземних газопроводів
Дані замірів тиску під час випробування
підземного газопроводу
----------------------------------------------------------------
| Дата | Заміри тиску, кПа |Падіння тиску, кПа|
| випробування | (мм рт. ст.) | (мм рт. ст.) |
|-------------------+-----------------------+------------------|
|місяць|число|години|манометричні|барометри-|допустиме|фактичне|
| | | | | чні | | |
|------+-----+------+------------+----------+---------+--------|
| | | | | | | |
----------------------------------------------------------------
Згідно з даними наведених замірів тиску підземних
газопроводів випробування на герметичність витримав, витікання і
дефектів у доступних для перевірки місцях не виявлено.
"___" ____________ 199_ р. проведено випробування надземного
газопроводу (надземної частини газового вводу) на герметичність
тиском ____ МПа (____ кгс/квсм) з витримкою протягом ____ год.,
наступним зовнішнім оглядом і перевіркою усіх зварних, нарізних і
фланцевих з'єднань. Витікання і дефектів не виявлено. Надземний
газопровід (надземна частина газового вводу) випробування на
герметичність витримав.
Виконавець робіт _________________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище)
Представник газового господарства
_________________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище)
4. Перевірка глибини закладання газопроводу, схилів, постелі
улаштування футлярів, колодязів, конвертів (складається для
підземних газопроводів і газових вводів).
Встановлено, що глибину закладання газопроводу від поверхні
землі до верху труби усій довжині, ухили газопроводів, постіль під
трубами, а також улаштування футлярів, конвертів відповідають
проекту.
Виконавець робіт _________________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище)
Представник газового господарства
_________________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище)
5. Перевірка якості захисного покриття підземного газопроводу
(газового вводу).
1. Перед укладанням у траншею перевірено захисне покриття
труб і стиків: на відсутність механічних пошкоджень і тріщин під
час зовнішнього огляду: товщина - заміром згідно з ГОСТ 9.602-89
____ мм; адгезія до сталі - згідно з ГОСТ 9.602-89; суцільність -
дефектоскопом.
2. Стики, ізольовані у траншеї, перевірені під час
зовнішнього огляду на суцільність покриття, відсутність механічних
пошкоджень і тріщин.
3. Перевірка на відсутність електричного контакту між металом
труби і грунтом проведена після повної засипки траншеї
"___" ____________ 199_ р.
Примітка. Якщо траншея була засипана у холодний період року і
при глибині промерзання фунту понад 10 см, то будівельно-монтажна
організація повинна виконувати перевірку після відтавання грунту,
про що слід зробити запис в акті про приймання закінченого
будівництвом об'єкта системи газопостачання.
Під час перевірки якості захисного покриття дефектів на
виявлено.
Начальник лабораторії ____________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище)
Представник газового господарства
____________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище)
6. Продування газопроводу, випробування його на міцність і
герметичність.
7. Висновок.
Газопровід (газовий ввід) збудовано згідно з проектом, розробленим
__________________________________________________________________
(назва проектної організації і дата випуску проекту)
__________________________________________________________________
з урахуванням погоджених змін, внесених до робочих креслень N ___.
Будівництво розпочато "___" ____________ 199_ р.
Будівництво закінчено "___" ____________ 199_ р.
Головний інженер СБМУ ____________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище)
Представник газового господарства
____________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище)
Додаток 2
(обов'язковий)
БУДІВЕЛЬНИЙ ПАСПОРТ
внутрішніх газопроводів і газового обладнання котельні
змонтованого _____________________________________________________
(назва будівельно-монтажної організації і номер проекту)
__________________________________________________________________
за адресою _______________________________________________________
1. Характеристика газообладнання.
Вказується для газообладнання котельні - загальна довжина
газопроводу, тип і число встановленого газового обладнання,
робочий тиск газу
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Перелік доданих сертифікатів, технічних паспортів (їх
копій) та інших документів, які засвідчують якість матеріалів та
обладнання
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Примітка. Допускається додавати (або розміщувати у даному
розділі) витяги із вказаних документів, завірені особою,
відповідальною за будівництво об'єкта, і які містять потрібні
відомості (номер сертифіката, марка (тип), ГОСТ (ТУ), розміри,
номер партії, завод-виробник, дата випуску, результати
випробувань).
3. Дані про зварювання стиків газопроводу
------------------------------------------------------------------
|Прізвище, ім'я,| Номер | Зварено стиків | Дата |
| по батькові | (клеймо) | | проведення |
| зварника | зварника | |зварювальних |
| | | | робіт |
|---------------+-----------+----------------------+-------------|
| | | діаметр |число, шт.| |
| | | труб, мм | | |
|---------------+-----------+-----------+----------+-------------|
| | | | | |
------------------------------------------------------------------
__________________________________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище виконавця робіт)
4. Випробування газопроводу на міцність і герметичність.
1. Перед монтажем газопроводу труби оглянуті і внутрішня
порожнина їх очищена від бруду, окалини та інших забруднень.
2. "___" ___________ 199_ р. газопровід випробувано на
міцність тиском повітря на вводі до кранів на спуску до обладнання
(приладів).
Випробування на міцність газопровів витримав.
3. "___" ___________ 199_ р. газопроводів випробувано на
