8.7.9.10. Контрольні випробування на герметичність теплових мереж, що експлуатуються, повинні провадитися по окремих відвідних від джерела теплоти магістралях при відключених водопідігрівальних установках, системах теплоспоживання і відкритих повітряних клапанах у споживачів. Ці магістралі випробовуються повністю або частинами залежно від наявності оперативних засобів транспорту і зв'язку між диспетчером ПТКЕ, черговим інженером теплового району і бригадою, виділеною для провадження випробувань, - а також від чисельності останніх.
8.7.9.11. Під час випробувань на герметичність тиск у найвищих точках мережі повинен доводитися до пробного (1,25 робочого), але не нижче ніж 1,6 МПа, за рахунок тиску, що розвивається мережним насосом джерела теплоти або спеціальним насосом з обпресувального пункту.
Температура води в трубопроводах під час випробувань повинна бути не більше ніж 45 град.C.
8.7.9.12. Тривалість контрольних випробувань на герметичність визначається часом, потрібним для огляду мережі, повинна бути не менше ніж 10 хв. з моменту встановлення витрати підживлення на нормативному рівні.
8.7.9.13. Під час випробувань ділянок мережі, в яких за умовами профілю місцевості мережні насоси не можуть створити тиск, що дорівнює 1,25 робочого, застосовуються пересувні насосні установки або гідравлічні преси.
8.7.9.14. Мережа вважається такою, що витримала випробування на герметичність, якщо під час перебування її протягом 10 хв. під заданим тиском підживлення не перевищує нормативного значення.
8.7.9.15. Випробування на гідравлічні й теплові втрати теплових мереж провадять, як правило, при відключених відгалуженнях і теплових пунктах систем теплоспоживання.
8.7.9.16. Випробуванням на розрахункову температуру слід піддавати всю теплову мережу від джерела тепла до теплових пунктів систем теплоспоживання, включаючи магістральні, розвідні теплопроводи і абонентські відгалуження.
Випробування теплових мереж на розрахункову температуру слід провадити до закінчення опалювального сезону при встановленні плюсових температур зовнішнього повітря.
Для зниження температури води, що надходить у зворотний трубопровід, випробування на розрахункову температуру провадять з включеними системами опалення, приєднаними через змішувальні пристрої та водопідігрівачі, а також з включеними системами гарячого водопостачання, приєднаними автоматичними регуляторами температури.
8.7.9.17. На усіх теплових пунктах, які використовуються для циркуляції або охолодження теплоносія, під час проведення випробувань мережі на розрахункову температуру повинно бути організоване чергування обслуговуючого персоналу абонента - не менше ніж два слюсарі на кожному пункті.
8.7.9.18. На час випробувань на розрахункову температуру повинні бути відключені:
- опалювальні системи дитячих і лікувальних установ;
- неавтоматизовані закриті системи гарячого водопостачання;
- системи гарячого водопостачання, приєднані за відкритою схемою;
- системи опалення, приєднані через елеватори з заниженими у порівнянні з розрахунковими коефіцієнтами зміщення;
- калориферні установки;
- опалювальні системи з безпосередньою схемою приєднання.
8.7.9.19. Відключення відгалужень, які не беруть участі у випробуваннях, провадиться в камерах засувками.
Теплові пункти і системи теплоспоживамия відключаються першими засувками (з боку теплової мережі), встановленими на подаючому і зворотному трубопроводах теплових пунктів, а у разі негерметичності цих засувок - засувками в камерах відгалуження до теплових пунктів.
У місцях, де засувки не забезпечують герметичності відключення, слід встановлювати заглушки.
8.7.9.20. Абоненти повинні бути попереджені про час проведення будь-яких випробувань і строк відключення споживачів із зазначенням необхідних заходів безпеки за три дні до початку випробувань. Попередження слід вручити під розписку відповідальній особі абонента.
Під час випробувань на розрахункову температуру для вжиття особливих заходів безпеки і виділення чергового персоналу в попередженнях повинні бути вказані теплові пункти, які залишаються підключеними до теплових мереж.
8.8. Аварійно-відновлювальні роботи на теплових мережах
8.8.1. Завдання персоналу ПТКЕ під час аварії є якомога швидше виявлення пошкодження і обмеження його поширення, терміновий ремонт чи заміна трубопроводів і обладнання, що вийшли з ладу, та відновлення у найкоротші строки нормального теплопостачання споживачів тепла.
У разі, коли відновлення пошкодженого обладнання теплової мережі потрібно буде значну кількість часу, персонал ПТКЕ зобов'язаний використати кільцеві і поперечні зв'язки між магістралями, щоб тривалість перерви у подачі теплоти споживачам була мінімальною.
8.8.2. У кожному ПТКЕ (експлуатаційному районі) повинна бути складена інструкція, затверджена головним інженером підприємства, з чітко розробленим оперативним планом дій під час аварій на будь-якій з тепломагістралей стосовно до місцевих умов і комунікацій мережі, яка передбачає порядок відключення магістралей, відгалужень від них і абонентських мереж, порядок обходу камер і теплових пунктів, можливі переключення під час подачі тепла споживачам від інших магістралей. До інструкції повинні бути додані схеми можливих аварійних переключень між магістралями.
Для підготовки схем повинні бути розраховані зміни напорів у різних мережах залежно від пропускної здатності магістралей, що залишилися у роботі. Схема і розрахунок повинні передбачати мінімально допустиму циркуляцію води у системах опалення.
8.8.3. Схеми резервування повинні передбачати використання засобів автоматичного підтримання заданих параметрів теплоносія за нормального та аварійних режимів, які забезпечують захист від підвищення тиску понад допустимий і спорожнення мереж і систем, а також від надходження перегрітої води до мережі змішаної води після насосних станцій змішування.
8.8.4. Залежно від місцевих кліматичних умов, утепленості і конструкції будівель споживачів теплоти повинна бути визначена можлива тривалість відключення окремих будівель і ділянок мережі при розрахунковій зовнішній температурі без спускання води і умов, за яких потрібне спорожнення системи.
До розрахунку повинен бути додатковий графік черговості відключень і наповнень ділянок і опалювальних систем будівель при розроблених варіантах режимів. У разі необхідності повинна бути зміна схеми роботи теплофікаційного обладнання котельні.
8.8.5. Для кожної секціонованої ділянки мережі повинна бути перевірена герметичність арматури, що відключається, і встановлена можливість спускання з неї води, а також фактична швидкість її спорожнення і наповнення.
8.8.6. За розробленими схемами з персоналом експлуатаційних районів і операторами районів слід регулярно, але не рідше ніж 1 раз на квартал, провадити тренування з відпрацюванням чіткості, послідовності й швидкості виконання протиаварійних операцій з відображенням їх на оперативній схемі.
8.8.7. Для швидкості проведення робіт щодо обмеження поширення аварій і ліквідації пошкоджень і неполадок кожний експлуатаційний район теплової мережі повинен мати необхідний запас арматури і матеріалів. У районі також повинні зберігатися патрубки труб і відводи різних діаметрів.
Встановлена у мережі арматура повинна бути однотипна за довжиною і фланцями.
8.8.8. При наявності зручних транспортних зв'язків аварійний запас діаметром 300 мм і більше і сальникових компенсаторів діаметром 250 мм і більше для декількох експлуатаційних районів може за розсудом керівника ПТКЕ зберігатися в одному місці (на центральному складі ПТКЕ або на складі ремонтного підприємства).
8.8.9. Аварійний запас матеріалів кожного експлуатаційного району ПТКЕ повинен бути розміщений у двох місцях: основна частина повинна зберігатися у коморі району, а деяка кількість аварійного запасу (витратного) повинна бути у спеціальній шафі у безпосередньому розпорядженні оператора району.
8.8.10. Запас матеріалів, який є у розпорядженні оператора району, витрачається в міру потреби для проведення поточних ремонтів і технічного випробування. Витрачені матеріали повинні бути поповнені протягом 24 годин.
8.8.11. Запас арматури і матеріалів для кожного експлуатаційного району встановлюється головним інженером ПТКЕ.
8.8.12. Для виконання робіт по ліквідації аварій і пошкоджень на трубопроводах і обладнання на великих підприємствах ТПКЕ - у кожному експлуатаційному районі наказом директора з числа ремонтного персоналу створюються аварійно-відновлювальні бригади (АВБ).
В оперативному відношенні АВБ підпорядковуються диспетчеру ПТКЕ (оператору експлуатаційного району) та директора ПТКЕ (начальнику експлуатаційного району).
8.8.13. Залучення АВБ до робіт, не пов'язаних з ліквідацією аварій та пошкоджень, провадиться за вказівкою керівника ПТКЕ через диспетчера.
8.8.14. При виникненні великих аварійних пошкоджень персонал АВБ району може залучати для їх ліквідації в інші райони за розпорядженням диспетчера ПТКЕ.
8.8.15. Персонал АВБ і закріплені за нею машини і механізми для ліквідації пошкоджень повинні бути у постійній цілодобовій готовності.
8.8.16. Чергування АВБ організується цілодобово, позмінно.
8.8.17. Під час приймання і здачі змін слід перевіряти наявність інструмента, обладнання, механізмів і машин згідно із затвердженим табелем та їх справність.
8.8.18. Аварійно-відновлювальну бригаду очолює майстер, призначений наказом директора ПТКЕ. Майстер відповідає за правильну й безпечну організацію робіт персоналу бригади, за строки виконання і якість робіт.
До складу АВБ входять слюсарі, газоелектрозварники, екскаваторники, автокранівники, машиністи пересувних електростанцій, а також водії оперативних автомашин.
8.8.19. Кількість АВБ у ПТКЕ чи експлуатаційному районі, їх склад, а також табель закріплювальних за кожною з них парку машин і механізмів, інструментів і пристроїв затверджується головним інженером ПТКЕ.
8.8.20. Під час одержання сигналу про аварію (пошкодження) черговий диспетчер ПТКЕ (оператор експлуатаційного району) зобов'язаний:
- уточнити у особи, яка повідомила, координати місця пошкодження (докладну адресу, орієнтири тощо);
- повідомити про те, що сталося, керівникові експлуатаційного району, в якому відбулося пошкодження;
- негайно направити на місце пошкодження аварійно-відновлювальну бригаду, повідомивши майстра АВБ про всі наявні відомості характеру пошкодження, орієнтований набір матеріалів, машин і механізмів, потрібних для ліквідації аварії;
- негайно вжити заходів щодо огородження місця пошкодження, встановлення попереджувальних плакатів, за обмеженої видимості - червоних ліхтарів для запобігання нещасним випадкам з пішоходами і автотранспортом (огорожі, ліхтарі й плакати повинні постійно бути в аварійній автомашині);
- на безканальних прокладках, особливо за піщаних грунтів, де можливі розмиви грунту на значній площі, виставити чергових;
- одержавши точну інформацію про характер і місце пошкодження, вжити термінових заходів щодо відключення пошкодженої ділянки тепломережі;
- вжити заходів щодо ліквідації пошкодження і запобігання розвитку аварійної та посилення її наслідків і відновлення нормального режиму роботи теплової мережі;
- записувати на магнітофонну стрічку всі оперативні переговори щодо ліквідації пошкодження, починаючи з моменту одержання сигналу про пошкодження.
Одночасно із зазначеними діями черговий диспетчер згідно з місцевою інструкцією щодо організації аврійно-відновлювальних робіт повинен сповістити старшого диспетчера ПТКЕ і керівництво ПТКЕ про пошкодження чи аварію.
8.8.21. Старший диспетчер чи керівництво ПТКЕ, а за їх відсутності - черговий диспетчер ПТКЕ повинні повідомити про аварію міську або районну адміністрацію та органи міліції для вжиття додаткових заходів безпеки і при потребі для сповіщення населення через мережу радіомовлення про необхідні заходи безпеки.
8.8.22. Оперативні працівники незалежно від присутності працівників адміністративно-технічного персоналу несуть особисту відповідальність за ліквідацію аварій, приймаючи рішення і здійснюючи заходи щодо відновлення нормального режиму.
У разі необхідності старший диспетчер, головний інженер або директор ПТКЕ мають право взяти керівництво по ліквідації аварії на себе, про що в оперативному журналі чергового диспетчера повинен бути зроблений відповідний запис. У цьому разі черговий диспетчер виконує свої прямі обов'язки.
8.8.23. Аварійно-відновлювальна бригада після прибуття на місце аварії надходить у розпорядження особи, відповідальної за ліквідацію пошкодження.
8.8.24. Працівник, відповідальний за ліквідацію пошкодження, віддає розпорядження членам бригади тільки через майстра, який очолює АВБ.
8.8.25. Керівництво ПТКЕ або експлуатаційного району зобов'язане попередити, а за потреби викликати відповідальних представників інших організацій і відомств, які мають підземні комунікації у місці пошкодження, і погодити з ними, а також з місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, розкопування траншей і котлованів, необхідне для ліквідації пошкодження.
8.8.26. Якщо робота по ліквідації пошкодження за своїм обсягом не може бути виконана силами АВБ, майстер бригади повинен доповісти про це особі, відповідальній за ліквідацію аварії, або диспетчеру, які в цьому разі зобов'язані вжити заходів щодо залучення додаткової сили.
8.8.27. Відповідальний за ліквідацію пошкодження зобов'язаний через функціональні відділи і служби підприємства ПТКЕ забезпечити АВБ необхідними матеріалами, машинами і механізмами, а також відповідною технічною документацією.
8.8.28. При пошкодженнях, які викликають різку зміну гідравлічного режиму джерела тепла (зниження тиску у подаючому та поворотному колекторах, загрозливе порушення теплопостачання всього району; збільшення підживлення до значення, яке перевищує продуктивність підживлювальних пристроїв; значне підвищення витрати мережної води у пошкодженій тепломагістралі), диспетчер ПТКЕ повинен віддати команду начальнику зміни джерела тепла на відключення усієї магістралі.
8.9. Ремонт теплових мереж
8.9.1. Загальні положення
8.9.1.1. Ремонтно-експлуатаційні роботи на теплових мережах організовуються згідно з Нормами часу на ремонт і технічне обслуговування обладнання теплових мереж.
8.9.1.2. Обсяг ремонтних робіт по кожному району теплової мережі визначається з урахуванням дефектів, виявлених під час експлуатації, а також на підставі даних випробувань, планових і позачергових шурфувань і ревізій.
Виявлені під час експлуатації дефекти залежно від їх характеру і можливого впливу на надійність та економічність роботи усуваються негайно або під час капітального і поточного ремонту. В усіх випадках слід вжити заходів щодо попередження розвитку процесу руйнування конструкцій, трубопроводів та обладнання.
8.9.1.3. Роботи поточного ремонту теплової мережі слід провадити регулярно протягом року за графіком, складеним начальником району і затвердженим головним інженером ПТКЕ.
8.9.1.4. Пошкодження аварійного характеру, які порушують умови безпечної експлуатації теплової мережі та абонентських приєднань або які можуть призвести до руйнування мереж і суміжних конструкцій, слід усувати негайно.
8.9.1.5. Капітальний ремонт одночасно з поточним слід провадити у літній період за завчасно складеним для кожної магістралі і району в цілому планом-графіком, затвердженим головним інженером ПТКЕ і погодженим з місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.
8.9.1.6. Графік ремонтних робіт слід, як правило, складати з умови почергового ремонту магістральних теплопроводів. Ремонт відгалужень треба провадити одночасно з ремонтом відповідальної магістралі.
8.9.1.7. Поточний і капітальний ремонти теплових пунктів і систем теплоспоживання абоненти повинні провадити за планом-графіком, ув'язаним за строками виконання з графіком ремонту теплової мережі.
Обсяг і план-графік ремонтних робіт, що провадяться абонентами, слід погодити з районом ПТКЕ.
При складанні плану-графіка по кожному району теплової мережі повинні бути прийняті реальні мінімальні строки закінчення робіт поточного і капітального ремонту для того, щоб не допускати тривалих перерв гарячого водопостачання.
8.9.1.8. Тривалість відключення споживачів гарячого водопостачання встановлюють місцеві органи державної влади і органи місцевого самоврядування за погодженням з теплопостачальницькими організаціями.
Відключення абонентами своїх систем теплоспоживання на ремонт одночасно з ремонтом теплових мереж провадиться тільки з дозволу органів місцевої державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, за відомчою належністю і за погодженням з районом ПТКЕ.
8.9.2. Поточний ремонт теплових мереж
8.9.2.1. Поточний ремонт являє собою комплекс профілактичних заходів, який здійснюється під час експлуатації теплових мереж для гарантованого забезпечення їх роботоздатності, попередження спрацювання окремих елементів системи теплопостачання і усунення дрібних дефектів на період до наступного капітального ремонту. Поточний ремонт провадять в міру потреби за затвердженим графіком.
8.9.2.2. До переліку основних робіт, які виконуються під час поточних ремонтів теплових мереж, входять:
- по трубопроводах, обладнанню мереж, насосних підстанцій, теплових пунктів тощо;
- заміна окремих труб, відводів, трійників, переходів;
- зварювання або ремонт теплової ізоляції у прохідних каналах і камерах;
- розкриття, ревізія і ремонт із заміною окремих деталей запірної, дренажної, повітропускної та регулюючої арматури; притирання дисків чи золотників; набивання чи заміна сальникових ущільнень; заміна прокладок і підтяжка болтів фланцевих з'єднань;
- ревізія і дрібний ремонт насосів;
- ревізія і дрібний ремонт електричних, електромагнітних та гідравлічних приводів запірної і регулюючої арматури, електродвигунів насосів і пускової апаратури до них;
- заміна і ремонт гільз для термометрів і кранів для контрольно-вимірювальних приладів;
- розкриття і очищення грязьовиків, фільтрів і акумуляторних баків;
- дрібний ремонт автоматичної апаратури і самопишучих приладів контролю та обліку;
- з будівельних конструкцій (канали, камери, павільйони, естакади, опори тощо);
- відновлення окремих руйнувань частин стін прохідних каналів і камер і закріплення окремих конструкцій;
- заміна і ремонт окремих сходів (ходових скоб), площадок і огороджень з підварюванням металоконструкцій;
- відновлення пофарбування металоконструкцій;
- очищення дротяними циліндричними щітками трубопроводів від відкладів мулу;
- відновлення і закладання зруйнованих люків.
8.9.2.3. Дрібний ремонт, наприклад, ліквідацію витікань сальникових ущільнень, фланцевих з'єднань чищення дренажів, повітряних клапанів, правку і закріплення опор, змащення тертьових вузлів виконують без відключення теплопроводів. Поточний ремонт більшого обладнання виконують при короткочасному відключенні ділянок теплової мережі.
8.9.3. Капітальний ремонт теплових мереж
8.9.3.1. Капітальний ремонт призначений для повного відновлений спрацьованих теплових мереж або їх частин та їх модернізації із застосуванням більш економічного і сучасного обладнання. До капітального ремонту приурочують також реконструкцію з метою приєднання нових споживачів і подальшого збільшення потужності теплових мереж. До капітального ремонту відносять такі роботи:
- по трубопроводах, обладнанню мереж, насосних підстанцій, теплових пунктів тощо;
- заміна на більший діаметр окремих ділянок теплопроводів, що вийшли з ладу, із встановлення нового обладнання (опор, компенсаторів, засувок тощо);
- повна або часткова заміна теплової ізоляції трубопроводів:
- відновлення або нанесення заново гідролізаційного покриття;
- заміна запірної, регулювальної та запобіжної арматури, компенсаторів і фасонних частин або їх ремонт із заміною деталей, що вийшли з ладу. Ліквідація перекосів арматури і обладнання, що утворилися в результаті осідання трубопроводів (особливо при безканальній прокладці);
- заміна чи ремонт з заміною деталей електричних, електромагнітних, гідравлічних та інших приводів засувок, регуляторів, насосів, а також пускової апаратури до них;
- заміна чи ремонт з заміною деталей насосів, грязьовиків, підігрівачів, елеваторів, акумулюючих місткостей та іншого теплотехнічного обладнання, теплових станцій і абонентських вводів;
- заміна і ремонт з заміною деталей силової, контрольно-вимірювальної та освітлювальної апаратури;
- ремонт або встановлення заново на діючих мережах пристроїв для захисту від електрокорозії;
- очищення внутрішньої поверхні і тепломеханічного обладнання від накипу і продуктів корозії механічним або хімічним методом з наступним гідропневматичним промиванням;
- з будівельних конструкцій (канали, камери, павільони, естакади, опори тощо);
- відновлення пошкоджених або заміна конструкцій каналів, камер, павільйонів і опор надземного прокладання, що прийшли до непридатного стану;
- відновлення пошкоджених, заміна тих, що вийшли з ладу, або прокладання додаткових дренажних пристроїв з камер і каналів, а також попутних дренажів для зниження рівня грунтових вод у діючих теплових мережах;
- відновлення або улаштування нового захисного шару в залізобетонних конструкціях каналів, камер, павільйонів, а також тинькування конструкцій;
- повна або часткова заміна гідроізоляції каналів, камер і павільйонів;
- відновлення або заміна рухомих і нерухомих опор, а також системи кріплень при надземному прокладанні;
- розкриття і очищення каналів від нанесеного під час експлуатації мулу;
- заміна металевих сходів у камерах і на естакадах або ходових скоб;
- заміна люків.
8.9.3.2. Ремонтні роботи, які відповідають поточному, але виконуються на даній ділянці теплової мережі одночасно з капітальним ремонтом, належать до капітального ремонту. Капітальний ремонт і виконувані одночасно з ним роботи поточного ремонту, як правило, провадять у літній період за заздалегідь складеним планом-графіком. План-графік ремонтних робіт складають із умови почергового ремонту магістральних теплопроводів. Відгалуження ремонтують одночасно з ремонтом відповідальної магістралі, а капітальний ремонт теплових пунктів провадять одночасно з ремонтом теплових мереж.
8.9.3.3. Для поліпшення якості ремонту і скорочення строків простою обладнання в ремонті, а також зниження затрат на капітальний ремонт в цілому застосовують швидкісні методи ремонту. Роботи з капітального ремонту теплових мереж слід виконувати індустріальним методом з попередньою заготовкою і складанням укрупнених вузлів та елементів трубопроводів у заготовчих майстернях або на заводах. Після закінчення капітального ремонту теплові мережі випробовують і промивають до повного освітлення теплоносія.
8.10. Охорона теплових мереж
8.10.1. Заходи щодо охорони праці теплових мереж повинні виконуватися усіма підприємствами і організаціями, незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форм власності, які здійснюють будівництво, реконструкцію, технічне переозброєння та експлуатацію теплових мереж на території міста або населеного пункту, а також перекладання і експлуатацію шляхів, трамвайних і залізничних колій, переїздів, зелених насаджень, електросилових кабелів, ліній зв'язку, інших підземних і наземних споруд, розміщених поблизу від теплових станцій.
8.10.2. Вказані заходи повинні відповідати вимогам відповідних пунктів ДНАОП 0.00-1.11-98, СНиП 2.04.07-86, СНиП 3.05.03-85 та СНиП III-4-80* "Техника безопасности в строительстве".
8.10.3. Охорона теплових мереж здійснюється з метою забезпечення надійного та безперебійного теплопостачання споживачів, збереження усіх їх елементів і обладнання від псування і пошкоджень, а також запобігання нещасним випадкам. Охороні підлягає увесь комплекс споруд і обладнання, входять до теплової мережі: трубопроводи, павільйони і камери з запірною і регулюючою арматурою, контрольно-вимірювальними приладами, компенсатори, опори, насосні станції, баки-акумулятори гарячої води, центральні та індивідуальні теплові пункти, електрообладнання керування засувками, пристрої та обладнання зв'язку і телемеханіки.
8.10.4. Охорона теплових мереж повинна виконуватися підприємством, на балансі якого перебувають теплові мережі.
8.10.5. Підприємства, організації та окремі громадяни в охоронних зонах теплових мереж зобов'язані виконувати вимоги працівників підприємств, у підготуванні яких перебувають теплові мережі, направлені на забезпечення збереженості теплових мереж і запобігання нещасним випадкам.
8.10.6. Охоронні зони теплових мереж установлюються вздовж трас прокладання теплових мереж у вигляді земельних ділянок шириною, яка визначається кутом природного укосу грунту, але не менше ніж 3 м у кожний бік від краю будівельних конструкцій у разі канального прокладання теплотрас, або від зовнішньої поверхні заізольованого теплопроводу при безканальній прокладці.
Мінімально допустимі відстані від теплових мереж до будівель, споруд, лінійних об'єктів визначаються залежно від способу прокладання і підлягають обов'язковому витримуванню при проектуванні, будівництві і ремонті вказаних об'єктів згідно з вимогами СНиП 2.04.07-86, СНиП 3.05.03-85, ДНАОП 0.00-1.11-98.
8.10.7. У межах охоронних зон теплових мереж не допускається:
- робити дії, які можуть призвести до порушень нормальної роботи теплових мереж, їх пошкоджень, нещасних випадків або заважають проведенню ремонтних робіт на теплових мережах;
- розміщувати автозаправні станції, склади паливно-мастильних матеріалів, складувати агресивні хімічні матеріали;
- зарахувати підходи і під'їзди до об'єктів і споруд теплових мереж, складувати важкі та громіздкі вантажі або конструкції, зводити тимчасові й постійні будівлі та огорожі;
- споруджувати спортивні та ігрові майданчики, неорганізовані базари, місця зупинок міського транспорту, стоянки усіх видів машин і механізмів, гаражі, підвали тощо;
- улаштовувати різні смітники, розпалювати вогнища, спалювати побутове сміття чи промислові відходи;
- провадити роботи ударними механізмами, скидати або зливати їдкі та корозійно-активні речовини, паливно-мастильні матеріали;
- заходити у приміщення центральних та індивідуальних теплових пунктів стороннім громадянам, відкривати, знімати, засипати люки камер теплових мереж; скидати у теплові камери сміття, відходи, сніг тощо;
- знімати захисний металевий шар теплової ізоляції; руйнувати теплову ізоляцію; ходити по трубопроводах надземного прокладання (перехід через трубопроводи дозволяється тільки по спеціальних перехідних містках);
- займати підвали будівель, в яких прокладені теплові мережі чи обладнані теплові вводи і які можуть піддаватися затопленню, під майстерні, склади тощо.
Теплові вводи і будівлі повинні бути загерметизовані.
8.10.8. У межах території охоронних зон теплових мереж без письмового дозволу підприємств і організацій, у підпорядкуванні яких перебувають ці мережі, забороняється:
- провадити будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію чи знесення будівель і споруд;
- виконувати земляні роботи, планування грунту, насадження дерев, декоративних зелених насаджень, розбивку клумб;
- виконувати вантажно-розвантажувальні роботи, а також роботи, пов'язані з розкриванням дорожнього покриття і грунту;
- споруджувати переїзди і переходи через трубопроводи теплових мереж зовнішнього прокладання.
8.10.9. На проведення перелічених у п. 8.7.8 робіт слід отримати письмовий дозвіл від власника теплових мереж не пізніше ніж за 3 дні до початку робіт. Присутність при цьому представника власника теплових мереж необов'язкова, якщо це передбачено угодою.
Підприємство, яке одержало письмовий дозвіл на проведення вказаних робіт в охоронних зонах теплових мереж, повинно виконувати їх з дотриманням умов, які забезпечують збереження цих мереж.
8.10.10. Перед початком робіт в охоронних відповідальні виконавці робіт повинні бути проінструктовані власником теплових мереж стосовно порядку їх проведення і ознайомлені з розташуванням мереж підземного прокладання, про що слід зробити запис у реєстраційному журналі або скласти відповідний акт.
Інструктаж майстрів, бригадирів, робітників, мотористів землерийних машин, водіїв автокранів та іншого персоналу покладається на виконавця робіт.
8.10.11. Підприємства, які виконують роботи з капітального ремонту і реконструкції теплових мереж, повинні після закінчення робіт відновити дорожнє покриття і зелені насадження, знесені чи пошкоджені під час виконання робіт.
Підземні споруди, які ліквідуються, як правило, повинні демонтуватися і видалятися з грунту. За значних обсягів і високої вартості по демонтажу і видаленню з грунту чи з інших причин можна залишати в грунті за умови:
- повного відключення їх від діючих теплових мереж або споруд із застосуванням заглушок у місцях їх роз'єднання;
- спорожнення їх від теплоносія;
- демонтажу теплових камер на глибину не менше ніж 1 м;
- демонтажу арматури;
- якісного заповнення усіх пустот грунтом.
8.10.12. При виявленні витікань пари чи води через пошкодження трубопроводів теплової мережі або виявленні теплопроводів, не вказаних у документації і на схемах, виконавець робіт повинен припинити проведення робіт і терміново сповістити про це підприємство, якому належать ці теплові мережі.
8.10.13. Місце витікання пари чи гарячої води повинно бути загороджене, за огорожею встановлені попереджувальні знаки і сигнальне освітлення (у необхідних випадках повинні бути виставлені спостерігачі).
Підприємства, яким належать теплові мережі, повинні регулярно сповіщати населення про необхідність дотримуватися цих вимог через засоби масової інформації (радіо, телебачення).
8.10.14. Підприємства, які виконують роботи, пов'язані з необхідністю перекладання теплових мереж або захисту їх від пошкоджень, повинні провадити їх згідно з проектною документацією на ці роботи за рахунок своїх коштів за згодою з власником теплових мереж.
8.10.15. Підприємства, виробнича діяльність яких призводить до забруднення або збільшення корозійної активності грунту в зоні розміщення теплових мереж, повинні здійснювати заходи, спрямовані на усунення причин, які призводять до вказаних наслідків, а також заходи щодо захисту теплових мереж від корозії блукаючими струмами.
Збитки, нанесені тепловим мережам під час проведення в охоронних зонах дозволених і не дозволених робіт, повинні бути відшкодовані за рахунок підприємств-виконавців робіт у встановленому законодавством порядку.
8.10.16. Роботи в охоронних зонах теплових мереж, які збігаються з ділянками, відведеними під залізниці та автомобільні шляхи з охоронними зонами ліній електропередач і зв'язку, інших лінійних об'єктів, провадяться за погодженням із заінтересованими організаціями.
8.10.17. Підприємства, яким належать мережі, водопроводи і каналізації, повинні вживати термінових заходів щодо запобігання причинам, які викликають потрапляння води до теплових мереж, під час надходження на їх адресу відповідних повідомлень від власника теплових мереж.
8.10.18. Підприємства, по території яких проходять теплові мережі або експлуатуються споруди, в яких розміщені трубопроводи теплових мереж (мости, колектори, шляхопроводи), повинні вжити заходи щодо попередження і усунення факторів, що негативно впливають на надійність теплових мереж і безперебійність теплопостачання.
8.10.19. Підприємства, які вживають заходи щодо катодного захисту належних їм підземних інженерних комунікацій від електрохімічної корозії, повинні при цьому передбачати погоджені з власником теплових мереж заходи, які перешкоджають шкідливому впливу цього захисту на теплові мережі, що проходять поряд.
8.10.20. Працівникам підприємств, у розпорядженні яких є теплові мережі, повинна бути забезпечена можливість вільного доступу до об'єктів теплових мереж, що є на території інших підприємств, для їх обслуговування і ремонту.
8.10.21. На автомобільних шляхах і залізницях у місцях їх перетину тепловими мережами (при надземному прокладанні - на естакадах) слід встановлювати дорожні габаритні знаки, які встановлюють максимально допустимі розміри вантажів і механізмів, що перевозяться. Габаритні знаки повинне встановлювати підприємство, у підпорядкуванні якого перебуває дорога, після відповідного звернення для погодження з підприємством, що експлуатує теплові мережі.
Місця перетину теплових мереж з річками, каналами позначаються сигнальними знаками згідно із чинним законодавством.
Щоб уникнути пошкодження трубопроводів надземного прокладання, які проходять вздовж автомобільних шляхів, під час дорожньо-транспортних аварій, а також для запобігання виникненню аварійних ситуацій на шляхах під час пошкодження теплових мереж, слід влаштовувати захисні споруди, які розділяли б автошляхи і теплові мережі.
8.10.22. Планові роботи по ремонту, реконструкції теплових мереж, що супроводжуються руйнуванням дорожнього покриття, слід провадити після попереднього погодження умов їх проведення з підрозділами державної автоінспекції і підприємствами, у підпорядкуванні яких перебувають автомобільні шляхи, а також з місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування міст і населених пунктів. Умови проведення робіт повинні відповідати діючим правилам виконання цих робіт і бути погоджені не пізніше ніж за 3 дні до дня початку.
8.10.23. Роботи по запобіганню аварій чи ліквідації їх наслідків повинні виконуватись з попереднім попередженням міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підрозділів ДАІ, підприємств і організацій у підпорядкуванні яких перебувають автомобільні шляхи.
8.10.24. Роботи, пов'язані з аварійним розкриттям підземних комунікацій, слід провадити у присутності представників підприємств, у підпорядкуванні яких перебувають вказані комунікації.
Підприємства, які виконують ці роботи, повинні влаштовувати об'їзди, обгородження місць виконання робіт, встановлювати відповідні дорожні й попереджувальні знаки, а після закінчення робіт провадити відновлення дорожнього покриття.
8.10.25. Службові особи і громадяни, які порушують Правила охорони теплових мереж, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
9. Експлуатація теплових пунктів і систем теплоспоживання
9.1. Загальні положення
9.1.1. Тепловий пункт є вузлом керування приєднання до теплової мережі теплоспоживання і служить для обліку, регулювання і розподілу теплоти по окремих частинах системи.
9.1.2. Основне завдання персоналу ПТКЕ - контроль за експлуатацією теплових пунктів і його регулювання, які повинні забезпечувати безперебійну нормальну його роботу і раціональне використання теплоносія.
9.1.3. Обхід теплових пунктів персонал теплового району повинен провадити за графіком, затвердженим начальником району, але не рідше ніж один раз на два тижні.
Обхід теплових пунктів провадить оператор теплових пунктів. Він повинен мати при собі набір необхідних інструментів і приладів.
9.1.4. Оператор теплових пунктів повинен записувати в оперативному журналі теплового пункту всі виявлені несправності і дефекти із зазначенням строків їх усунення.
Під час повторного відвідування теплового пункту персонал теплового району повинен перевірити виконання недоліків і про результати перевірки зробити запис у журналі.
9.1.5. Теплові пункти повинні бути оснащені КВПіА та приладами обліку згідно з Правилами відпускання і споживання теплової енергії.
Під час вибору місця для встановлення засобів вимірювання витрати теплоносія звужуючими пристроями слід дотримуватися вимог РД-50-213-80.
9.1.6. Контрольно-вимірювальні прилади, за показниками яких здійснюються взаємні розрахунки між теплопостачальною організацією і абонентами, повинні бути на балансі ПТКЕ і експлуатуватися останнім за його рахунок.
Якщо прилади обліку знаходяться у власності абонента, ПТКЕ повинно здійснювати нагляд за цими приладами і за наявності виробничих потужностей і спеціалістів надавати технічну допомогу у їх перевірці та ремонті на договірних засадах.
9.1.7. Підключення до парової (водяної) мережі абонента здійснюється тільки після складання акта про наявність справного вузла обліку.
Нагляд на підключення затверджує керівник тепломережі (додаток 27).
9.1.8. Представник ПТКЕ під час кожного відвідування теплового пункту повинен фіксувати в журналі покази контрольно-вимірювальних приладів незалежно від записів показів цих приладів, що проводяться персоналом абонента.
При виявленні несправного приладу представник ПТКЕ повинен віддати розпорядження персоналу абонента про ремонт чи заміну приладу і зробити в журналі відповідний запис.
9.1.9. Під час експлуатації представник ПТКЕ повинен систематично уточнювати теплове навантаження кожного споживача, не допускаючи тривалого перегрівання чи недогрівання опалювальних приміщень.
Перевірку встановленої норми витрати теплоносія повинен провадити персонал ПТКЕ разом з персоналом абонента і про результати перевірки складати спільний акт. В акті слід вказувати також на необхідні заходи щодо усунення виявленого перегрівання чи недогрівання опалювальних приміщень.
9.2. Приймання в експлуатацію теплових пунктів
9.2.1. Прийманню в експлуатацію підлягають теплові пункти, збудовані за проектами, погодженими і затвердженими у встановленому порядку, і такі, що перебувають під технічним наглядом експлуатуючої організації. Приймання в експлуатацію здійснюється згідно з вимогами ДБН А.3.1-3-94. Приймання провадять у два етапи: проміжне приймання і остаточне приймання.
9.2.2. Під час будівництва провадять проміжне приймання окремих вузлів представника замовника, експлуатаційною та будівельно-монтажною організацією із складанням тристоронніх актів. Під час приймання прихованих робіт акт оформляють за участю представників проектної організації.
9.2.3. Проміжній перевірці підлягають:
- елеваторні вузли (якість монтажу, відповідність номера елеватора і діаметр сопла проекту; щільність примикання кінця сопла до привареного переднього фланця);
- паспорт підігрівача гарячого водопостачання і опалення і результати випробування підігрівачів;
- регулятори витрати, тиску, температури й відпуску теплоти на опалення;
- заводські паспорти насосних установок і правильність їх монтажу;
- автоматичні пристрої пуску насосних установок;
- грязьовики (діаметр і місце їх встановлення);
- запірно-регулювальна арматура (результати ревізії та випробувань);
- баки-акумулятори і фільтри (перевірка розмірів оглядових люків, запірної арматури, КВП, а також заповнення фільтрів);
- установка захисту від корозії та накипоутворення (паспорти на обладнання, правильність монтажу, результати випробування);
- контрольно-вимірювальні прилади (перевірка шкал термометрів і манометрів по параметрах теплоносія, наявність пломб на манометрах, правильність встановлення гільзи термометрів і приладів обліку);
- опалювальні та вентиляційні системи і системи гарячого водопостачання (перевірка запірно-регулювальної арматури для гідравлічного регулювання, відключення і спорожнення окремих кілець, стояків тощо);
- гідравлічні і пневматичні випробування трубопроводів.
Ревізію технологічного обладнання теплових пунктів під час монтажу здійснює персонал ПТКЕ за рахунок коштів замовника.
9.2.4. Змонтоване обладнання теплових пунктів піддають обкатці і випробуванням від діючої теплової мережі протягом 72 год. Випробуванням підлягають:
- насосні агрегати на відповідність характеристики паспортним даним;
- водопідігрівачі - на теплопродуктивність і гідравлічні втрати з паспортними даними;
- автоматичні пристрої щодо включення і виключення насосів на надійність роботи;
- електрообладнання і електродвигуни на надійність роботи;
- регулятори витрати, тиску, температури, спуску теплоти на опалення - на розрахункові режими;
- елеватори на одержання потрібного коефіцієнта зміщування;
- системи опалення - на "Тепловий ефект" при розрахунковій витраті води;
- системи гарячого водопостачання - на герметичність і ефективність дії усіх елементів, включаючи подачу гарячої води до точок водорозбору потрібної температури.
9.2.5. Остаточне приймання теплових пунктів провадить комісія із зазначеного складу. Для приймання індивідуальних теплових пунктів участь представників проектної організації не потрібна. Вбудовані теплові пункти з насосним обладнанням приймають при наявності акта про допустимий рівень шуму, що проникає у житлові приміщення. До здачі в експлуатацію усі трубопроводи і обладнання теплових пунктів повинні бути ретельно промиті.
9.2.6. Приймальній комісії повинна бути представлена така документація:
- робочі креслення проекту об'єкта, що здається в експлуатацію, з внесеними до них змінами під час будівництва;
- акти на приховані роботи щодо будівельних конструкцій;
- акти на гідравлічні випробування трубопроводів і обладнання;
- акти проміжного приймання робіт по обладнанню теплових пунктів;
- сертифікати на труби, зварювальні матеріали і фасонні частини заводського виготовлення;
- паспорти на запірно-регулювальну арматуру;
- журнал провадження робіт і висновок з перевірки зварних швів фізичним методом контролю;
- акт на промивання трубопроводів і обладнання теплових пунктів, а також внутрішньоквартальних мереж і системи опалення;
- акт гідравлічного і теплового випробування системи центрального опалення;
- акт обкатки обладнання, виконавчі креслення у трьох примірниках (у тому числі на кільці).
9.2.7. Комісія по прийманню перевіряє технічну та виконавчу документацію, ретельно оглядає доступні вузли, вибірково випробовує окремі елементи і на підставі проведених перевірок складає приймальний акт з доданням до нього відомості недоробок із зазначенням строків їх усунення. Для одержання дозволу на включення об'єкта, що здається в експлуатацію, будівельно-монтажна організація повинна усувати недоробки, зазначені у відомості. За рішенням комісії об'єкт може бути прийнятий в експлуатацію за наявності незначних недоробок, які не перешкоджають його нормальній експлуатації, не погіршують санітарно-гігієнічних умов і не порушують безпеки праці обслуговуючого персоналу.
9.2.8. Тепловий пункт може бути включений в експлуатацію після того, як проведено підготовку до експлуатації місцевих систем споживання (опалення, гарячого водопостачання, вентиляції). Місцеві системи повинні бути відремонтовані, промиті і обпресовані. Перед включенням в експлуатацію теплового пункту після ремонту провадять промивання трубопроводів і обладнання та гідравлічні випробування. Промивання рекомендується провадити гідропневматичним способом. У разі, якщо з будь-яких причин не можна провести гідропневматичне промивання, то під час промивання систем водою швидкість промивання повинна перевищувати експлуатаційну в 3 - 5 разів, що досягається застосуванням спеціального насоса.
Перед пуском слід перевірити відповідність виконання ремонтних робіт проекту, їх якість, а також:
- стан приміщень центральних та індивідуальних теплових пунктів;
- наявність і відповідність розрахунку вимірювальних діафрагм;
- наявність і стан контрольно-вимірювальної апаратури і автоматичних пристроїв;
- наявність і стан теплової ізоляції трубопроводів і обладнання на теплових пунктах і місцевих системах теплоспоживання;
- відсутність не передбачених проектом прямих з'єднань з водопроводом і каналізацією;
- наявність актів промивання і гідравлічних випробувань;
- наявність паспорта теплового пункту;
- наявність схем, інструкцій і покажчиків (бирок) на обладнанні і запірно-регулювальній апаратурі із зазначенням основних характеристик і номерів, що відповідають принциповій схемі.
Тепловий пункт може бути включений тільки після заповнення місцевих систем опалення і вентиляції і трубопроводів теплового пункту по тракту опалення мережною водою згідно з графіком, затвердженим ПТКЕ. При масовому включенні в роботу опалювальних систем (наприклад, після літньої перевірки) їх включають згідно з графіком, затвердженим ПТКЕ. При цьому включення слід провадити у такій послідовності: при рівному і знижуючому профілі місцевості від джерела теплоти - у напрямку від джерела до кінцевих споживачів, а при підвищувальному профілі місцевості від джерела - у напрямку від кінцевого споживача до джерела. Така послідовність включення сприяє найшвидшому видаленню повітря з усієї системи теплопостачання.
У момент наповнення системи всі повітрозбірники у верхніх точках повинні бути відкриті до моменту появи води. Наповнення системи провадиться відкриванням головної засувки на зворотному трубопроводі. При цьому тиск не повинен знижуватися більше ніж на 0,03 - 0,05 МПа. Якщо на зворотному трубопроводі системи опалення встановлено витратомір, то систему наповнюють по обвідному трубопроводу, а за відсутності його замість витратоміру тимчасово встановлюють патрубок з фланцями. Якщо тиск у зворотному трубопроводі (в метрах) нижчий за висоту системи опалення, то на поворотному трубопроводі слід встановити регулятор тиску "до себе" (регулятор підпору).
Заповнення системи опалення при наявності у зворотному трубопроводі регулятора тиску "до себе" не можна зробити звичайним відкриванням засувки на зворотному трубопроводі, оскільки за відсутності води у системі опалення і циркуляції у ній на клапан регулятора буде діяти одностороннє зусилля від пружини, яка прагне закрити клапан. Тому для заповнення системи слід провести такі дії: відкрити повітрозбірники у верхній частині системи, відкрити засувки на зворотному трубопроводі, ослабити пружину клапана, трохи відкрити засувки на подаючому трубопроводі і почати поступово заповнювати систему з боку подаючого трубопроводу. У цей час слід спостерігати за манометром з боку системи опалення. Як тільки тиски перед клапаном і за клапаном (на зворотному трубопроводі теплової мережі) порівняються, провадять натискування пружини. Пружини натягують доти, доки із системи не буде видалено усе повітря і з повітрозбірників не буде надходити вода. Після цього повітряні крани закривають і провадять подальше натягування пружини для того, щоб тиск перед регулятором дорівнював висоті системи плюс 3 - 5 м.
9.2.9. Якщо система заповнилася водою під час літнього періоду, то її слід відключити прикриттям засувок спочатку на зворотному трубопроводі, що внаслідок нещільності прикриття клапана верхня частина системи може поступово оголятися і заповнюватися повітрям. Після одержання дозволу на пуск системи після її заповнення відкривають засувки на зворотному, а потім на подаючому трубопроводі і в системі створюється циркуляція. На теплових пунктах, обладнаних авторегуляторами для створення циркуляції, в системі споживання слід відкрити крани на імпульсних трубках регуляторів. Регулятори повинні бути настроєні на підтримання потрібного режиму в системі теплоспоживання. Після включення циркуляції слід через кожні 2 - 3 год. видаляти повітря із системи.
9.2.10. Під час приймання теплового пункту після проведення капітального ремонту повинна бути оформлена, за потреби поновлена і представлена комісії така технічна документація:
- паспорт теплового пункту;
- оперативний журнал;
- журнал дефектів обладнання;
- схема теплового пункту;
- режимна карта;
- принципова схема внутрішньодворової розводки;
- однолінійна розрахункова схема електрообладнання;
- однолінійна схема автоматики;
- маршрутна схема руху обслуговуючого персоналу по закріплених теплових пунктах;
- посадові обов'язки слюсаря-сантехніка;
- інструкція по експлуатації автоматизованої схеми роботи насосного обладнання;
- графік планово-попереджувального (ремонту) огляду обладнання (ППО);
- інструкція з техніки безпеки під час роботи на тепловому пункті;
- температурний графік роботи тепломережі;
- Положення про технічних огляд, обслуговування інженерних систем і обладнання теплових пунктів, елеваторних вузлів, водопідкачок.
9.2.11. Паспорт теплового пункту повинен бути повністю заповнений: внесені відомості про заміну несправного основного обладнання новим або капітально відремонтованим; проставлені строки проведення капітального ремонту; в оперативному журналі зроблена помітка про проведення капітального ремонту і ведеться регулярний запис контрольованих параметрів теплового пункту; в журналі дефектів повинен бути зроблений запис про усунення всіх несправностей і дефектів, виявлених у міжремонтний період. Схема теплового пункту повинна бути скоригована і відповідати реально встановленому обладнанню і його нумерації; режимна карта повністю заповнена, підписана і затверджена посадовими особами.
На принциповій схемі внутрішньодворової розводки повинні бути вказані всі приєднані до теплового пункту будівлі, їх адреси, поверховість, діаметри і довжина внутрішньоквартальних теплових мереж, навантаження, а принципова схема автоматики роботи насосного обладнання виконана в однолінійному виконанні і вивішена на внутрішньому боці дверцят електрошафи. На маршрутній схемі руху обслуговуючого персоналу треба вказати всі закріплені за ними теплові пункти, маршрути руху і час відвідування кожним технічним працівником. Посадова інструкція слюсаря-сантехніка повинна бути підписана і затверджена посадовими особами ПТКЕ.