Відпрацювання нових виробничих процесів, проведення випробувань зразків новорозробленого обладнання, випробування дослідних засобів механізації і автоматизації повинні виконуватись за спеціальної програмою, погодженою з органами Держнаглядохоронпраці.
7.10.2. За наявності на підприємстві газової служби, введення в експлуатацію (пуск газу) нового газового обладнання проводиться газовою службою підприємства.
Про дату проведення пуску газу підприємство повідомляє СПГГ не пізніше ніж за 5 днів.
7.10.3. Закінчення робіт з пуску газу фіксується в наряді на газонебезпечні роботи, який повинен бути доданий до виконавчо-технічної документації об'єкта і зберігатися разом з нею (підрозділ 7.11 цих Правил).
7.10.4. СПГГ і підприємства повинні скласти акт і схему розмежування ділянок обслуговування.
7.10.5. Розмежування ділянок обслуговування зовнішніх і внутрішніх газопроводів, а також газопроводів і установок в середині підприємства повинно бути оформлене наказом (розпорядженням) по підприємству з додатком схем пограничних ділянок з зазначенням меж.
7.10.6. Межа обслуговування газопроводів СПГГ і газоспоживальними організаціями встановлюється за домовленістю. Схеми розмежування зон обслуговування наведені у додатку 8.
7.10.7. Підприємство повинно скласти паспорт на газове господарство (цех, ділянку, котельню, газовикористовувальну установку).
У паспорті повинні зазначатися всі зміни, які вносяться в об'єкт, з доданням відповідних схем, а також повинні відображатися такі основні дані:
- повідомлення про відповідальних осіб;
- короткі повідомлення про газопроводи ГРП (ГРУ);
- повідомлення про газовикористовувальні установки;
- повідомлення про проведені ремонти і заміни обладнання;
- відмітки контролювальних органів.
7.10.8. На окремі об'єкти газового господарства - цех (котельню), а також в цілому на цех повинні вестися два журнали: агрегатний - з вказівками про виконані ремонти, ревізії, налагодження тощо і експлуатаційний - з вказівками виявлених несправностей в кожній зміні, в тому числі порушень ПБСГ, а також заходів щодо усунення порушень і строків їх фактичного виконання. Журнали повинні бути прошнуровані і знаходитись у чергового персоналу.
7.10.9. Контроль за правильним веденням журналів покладається на осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію газового господарства об'єкта.
7.10.10. Всі однотипні газовикористовувальні установки, а також вузли і деталі на кожному об'єкті повинні бути пронумеровані.
7.10.11. Біля кожного агрегату або в місці перебування обслуговуючого персоналу повинні бути вивішені чіткі схеми газових пристроїв із зазначенням номерів цих пристроїв.
7.10.12. Газопроводи і газовикористовувальні установки повинні проходити технічне обслуговування і поточний ремонт відповідно до затвердженого керівником підприємства графіка.
При складанні графіків повинні витримуватися строки, які вказані в паспортах або інструкціях заводів - виготовлювачів обладнання, приладів, арматури з урахуванням місцевих умов експлуатації. При цьому технічне обслуговування повинно провадитися не рідше 1 разу на місяць, а поточний ремонт - не рідше 1 разу на рік.
Перевірка і прочищення газоходів повинні провадитися водночас із поточним ремонтом печей, котлів і іншого обладнання, а також після кожного випадку порушення тяги, але не рідше 1 разу на рік. Результати оформлюються актом, у якому зазначається відсутність засмічення, відокремленість, герметичність, справність оголовків.
7.10.13. Перевірка герметичності приєднання імпульсних труб і гумотканних рукавів до штуцерів приладів або газопроводів повинна провадитися не рідше 1 разу на тиждень за допомогою приладів або мильної емульсії.
7.10.14. Контрольний огляд газового господарства підприємства повинен провадитись не рідше 2 разів на рік.
Огляд провадиться комісією, призначеною керівником підприємства.
Обсяг перевірок при контрольному огляді встановлюється наказом по підприємству при організації технічного обслуговування і поточного ремонту газового господарства підприємства.
7.10.15. Зовнішні поверхні газопроводів, обладнання, арматура фарбується не рідше 1 разу на 5 років фарбами або іншими покриттями відповідно до вимог ГОСТ 14202-69.
Потреба нанесення покриття в коротші строки визначається при контрольному огляді газового господарства.
7.10.16. Роботи із застосуванням зварювання і відкритого полум'я повинні виконуватися відповідно до ДНАОП 0.01-1.01-95 при проведенні зварювальних і інших вогневих робіт, встановлених чинним законодавством України.
7.10.17. Перед ремонтом і при тривалій зупинці (понад три доби) агрегату газопроводів до нього і газопроводів до запальника (при його живленні від колектора до відключення на агрегат) повинні відключатися від діючих газопроводів першим по ходу газу вимикальним пристроєм на агрегат із встановленням інвентарної заглушки.
Газопроводи безпеки при цьому повинні залишатися у відкритому стані.
7.10.18. Газоходи агрегатів, які виведені в ремонт або зупинку понад один місяць, повинні відключатися від діючих за допомогою глухих шиберів.
Газоходи агрегатів, що наново монтуються, повинні бути відключені від діючих за допомогою глухих перегородок.
7.10.19. Первинні перевірки і прочищення димовідвідних пристроїв і газоходів повинні виконуватися спеціалізованою організацією.
Наступні перевірки і прочищення допускається виконувати службами підприємства, персонал яких пройшов навчання і перевірку знань з безпечних методів і прийомів виконання робіт у газовому господарстві у відповідності з ДНАОП 0.00-4.12-94 і одержав дозвіл на виконання таких робіт від місцевого органу Держнаглядохоронпраці України.
7.10.20. Внутрішній огляд і ремонт топок агрегатів (котлів) з перебуванням у них людей дозволяється тільки після відключення агрегатів від діючих газопроводів з встановленням заглушок, відключення газоходів з встановленням глухих шиберів, вентиляції топок і перевірки її закінчення за допомогою приладів відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-58 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".
При цьому вміст кисню в пробах повинен бути не менше 20%, а вміст окису вуглецю не повинен перевищувати 20 мг/куб.м. Кількість послідовно взятих проб повинна бути не менше двох.
При роботі в середині топок дверці і люки топок (агрегатів) повинні бути відчинені.
У разі потреби в топки повинно подаватися чисте повітря "примусово".
7.10.21. Приміщення, в яких прокладені газопроводи, встановлені газорегулювальні пристрої, газовикористовувальні агрегати і арматура, повинні бути доступні для обслуговуючого персоналу.
Пристосовувати ці приміщення під склади й майстерні забороняється.
7.10.22. Забороняється навантажувати газопроводи і використовувати їх як заземлення.
7.10.23. Робота газовикористовувальних установок без включення і при несправності приладів контролю і захисту забороняється.
7.10.24. Якщо при розпалюванні пальника або в процесі регулювання стався відрив, проскакування або загасання полум'я, подача газу на пальник і запальний пристрій повинна бути негайно припинена.
До повторного розпалювання дозволяється приступати після вентиляції топки і газоходів протягом часу, вказаного у виробничій інструкції, а також після усунення причин неполадок.
7.10.25. Не дозволяється залишити працюючу газовикористовувальну установку без постійного нагляду обслуговуючого персоналу.
7.10.26. Робота газовикористовувальних установок без постійного обслуговуючого персоналу допускається за умови:
- розміщення газовикористовувальних установок і допоміжного обладнання у відокремлених замикальних приміщеннях, обладнаних охоронною сигналізацією і аварійним вибухозахищеним освітленням, з ввімкненням його поза приміщенням;
- оснащення газовикористовувальних установок системами автоматизації, які забезпечили б їхню безаварійну роботу, протиаварійний захист, відключення подачі газу на установку при загазованості приміщення, пожежі в приміщенні і вимкнення електропостачання;
- виводу сигналів про загазованість приміщення і спрацювання захистів на диспетчерський пункт або в приміщення з постійністю чергового;
- наявності в оперативному підпорядкуванні у диспетчера чергового персоналу, здатного до виконання робіт з аварійної зупинки обладнання.
7.10.27. При вибуху і пожежі в цеху або котельні обслуговуючий персонал повинен негайно перекрити подачу газу вимикальним пристроєм, який встановлений на вводі газопроводу в приміщення газовикористовувальних установок.
7.10.28. Адміністрація підприємства перед включенням в роботу установок сезонної дії, в тому числі опалювальних котлів, повинна забезпечити:
- перевірку виробничого персоналу на знання виробничих інструкцій з охорони праці відповідно до вимог підрозділу 1.2 ПБСГ;
- прочистку газоходів, перевірку справності газоходів, а також систем вентиляції;
- виконання робіт згідно з п. 5.5.5 цих Правил.
Для вбудованих котелень необхідно перевірити газонепроникність приміщень.
Готовність до роботи газового обладнання сезонної дії підприємства повинна бути оформлена актом, згідно з формою, наведеною в Правилах технічної експлуатації.
Зняття заглушок і пуск газу дозволяється тільки за наявності документів, які підтверджують виконання вказаних робіт.
7.10.29. Коли на підприємстві газова служба відсутня, введення в експлуатацію проводиться спеціалізованою службою СПГГ за договорами, укладеними в установленому порядку.
Для пуску і налагодження складних газифікованих агрегатів можуть залучатись спеціалізовані організації.
7.10.30. Підприємства і організації, які експлуатують системи газопостачання, виконують аварійні роботи силами і засобами власної газової служби.
За аварійними викликами підприємств, що мають власну газову службу, АДС СПГГ беруть участь і подають їм практичну, методичну допомогу з локалізації аварій і їх наслідків.
7.10.31. Діяльність аварійних бригад з локалізації і ліквідації аварійних ситуацій повинна обумовлюватися планом локалізації і ліквідації аварій та планом взаємодії служб різних відомств (цивільної оборони, пожежної охорони, швидкої допомоги, міліції, організацій, які експлуатують інженерні комунікації тощо), розробленими кожним підприємством з урахуванням місцевих умов.
Відповідальність за складання планів, своєчасність внесення в них доповнень і змін, перегляд і перезатвердження їх (не рідше 1 разу на 3 роки) несе власник підприємства.
7.10.32. На кожному підприємстві з бригадами АДС повинні проводитися тренувальні заняття з наступною оцінкою дії персоналу:
- з планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій по кожній темі для кожної бригади - не рідше 1 разу на 3 місяці;
- з планів взаємодії служб різного призначення підприємств і населеного пункту - не рідше 1 разу на 6 місяців.
Тренувальні заняття повинні проводитися в умовах, максимально наближених до реальних.
Проведені тренувальні заняття повинні реєструватися в спеціальному журналі. Результати тренувальних занять повинні бути розглянуті і вжиті заходи по усуненню недоліків.
7.10.33. Роботи з ліквідації аварій або аварійних ситуацій АДС може передавати експлуатаційним службам після того, як будуть вжиті всі заходи щодо унеможливлення вибухів, пожеж, отруєнь.
7.11. Газонебезпечні роботи при експлуатації та ремонті обладнання газифікованих котелень
7.11.1. Газонебезпечними вважаються роботи, які виконуються в загазованому середовищі або за яких можливе витікання газу.
До газонебезпечних робіт належить:
- приєднання новозбудованих газопроводів до діючої системи газопостачання;
- пуск газу в системи газопостачання об'єктів при введенні в експлуатацію, після ремонту і їх реконструкції, виконання пусконалагоджувальних робіт; введення в експлуатацію ГРП;
- технічне обслуговування і ремонт діючих зовнішніх і внутрішніх газопроводів, споруд систем газопостачання, регуляторів тиску, газообладнання ГПР (ГРУ), газовикористовувальних установок, вибухозахищеного електрообладнання;
- робота на байпасі ГРП (ГРУ);
- усунення закупорок, установка і зняття заглушок на діючих газопроводах, а також від'єднання від газопроводів агрегатів, обладнання і окремих вузлів;
- відключення від діючих газопроводів, консервація і реконструкція газопроводів і обладнання сезонної дії;
- ремонт і огляд колодязів, видалення води і конденсату з газопроводів і конденсатозбірників;
- розкопка грунту в місцях витоку газу до їх усунення;
- всі види робіт, які пов'язані з виконанням вогневих і зварювальних робіт на діючих газопроводах ГРП;
- технічне обслуговування і ремонт побутових газовикористовувальних приладів і апаратів.
7.11.2. Газонебезпечні роботи повинні виконуватися під керівництвом найбільш кваліфікованого працівника.
7.11.3. Газонебезпечні роботи повинні виконуватися бригадою в складі не менше двох працівників.
Ремонтні роботи в колодязях, тунелях, траншеях і котлованах глибиною понад 1 м, колекторах і резервуарах повинні виконуватися бригадою не менше як із трьох працівників.
7.11.4. На виконання газонебезпечних робіт видається наряд-допуск (додаток 9) з додатком інструкції їх заходів безпеки.
7.11.5. Особи, які мають право видавати наряди, визначаються наказом по підприємству, яке здійснює експлуатацію системи газопостачання власною газовою службою. Ці особи призначаються з керівних працівників і спеціалістів, які здали екзамен відповідно до вимог ПБСГ.
7.11.6. Газонебезпечні роботи, які періодично повторюються і виконуються в аналогічних умовах, як правило, постійним складом працюючих, можуть проводитись без оформлення наряду-допуску за затвердженими для кожного виду робіт виробничими інструкціями і інструкціями з безпечних методів роботи.
До таких належать роботи по ремонту і огляду колодязів, видалення води і конденсату з газопроводів і конденсатозбірників, а також технічне обслуговування газопроводів і газового обладнання без відключення газу, технічне обслуговування запірної арматури і компенсаторів, роботи на газовикористовувальних установках, котлах і агрегатах.
На кожному підприємстві повинен бути розроблений перелік газонебезпечних робіт, які виконуються без керівництва спеціаліста.
Первинне виконання вищезазначених робіт проводиться з оформленням наряду-допуску.
7.11.7. Особі, відповідальній за виконання газонебезпечних робіт, видається наряд-допуск відповідно до плану робіт.
Наряди-допуски на газонебезпечні роботи повинні видаватися завчасно для проведення необхідної підготовки до роботи.
7.11.8. В плані робіт вказуються: послідовність проведення робіт; розташування працівників; потреба в механізмах і пристроях; заходи, які б забезпечували безпеку проведення робіт; особи, відповідальні за проведення кожної газонебезпечної роботи, за загальне керівництво і координацію робіт.
7.11.9. До плану робіт і наряду-допуску додається виконавче креслення або викопіювання з нього із зазначенням місця і характеру виконуваної роботи. Перед початком проведення газонебезпечних робіт особа, відповідальна за їх проведення, повинна перевірити відповідність виконавчого креслення або викопіювання фактичному розміщенню об'єкта на місці.
7.11.10. Роботи з локалізації і ліквідації аварій провадяться без наряду-допуску до усунення прямої загрози життю людей і пошкодженню матеріальних цінностей.
Після усунення загрози роботи з приведенням газопроводів і газового обладнання у технічно справний стан повинні проводитися за нарядом-допуском.
У тому випадку, коли аварія від початку до кінця ліквідується аварійною службою, складання наряду-допуску не вимагається.
7.11.11. В наряді-допуску вказуються термін його дії, час початку і закінчення роботи. При неможливості закінчити роботу до встановленого строку наряд-допуск на газонебезпечні роботи підлягає продовженню особою, яка його видала.
Наряди-допуски реєструються в журналі за формою згідно з додатком 10.
Відповідальний, отримуючи наряд-допуск і повертаючи його після закінчення роботи, зобов'язаний поставити свій підпис у журналі.
7.11.12. Наряди-допуски повинні зберігатися не менше одного року. Наряди-допуски, які видаються на врізання в діючі газопроводи, на первинний пуск газу, виконання ремонтних робіт на підземних газопроводах із застосуванням зварювання, зберігаються постійно у виконавчо-технічній документації.
7.11.13. Якщо газонебезпечні роботи, виконувані згідно з нарядомдопуском, проводяться понад 1 день, відповідальний за їх виконання повинен щоденно доповідати про хід робіт особі, яка видала наряд-допуск на цю роботу.
7.11.14. Перед початком газонебезпечної роботи, яка проводиться за нарядом-допуском, відповідальний за проведення зобов'язаний проінструктувати всіх робітників на робочому місці про необхідні заходи безпеки.
Після цього кожен робітник, який одержав інструктаж, повинен підписатися в наряді-допуску.
7.11.15. В процесі проведення газонебезпечної роботи всі розпорядження повинні видаватися особою, відповідальною за роботу.
Інші посадові особи і керівники, які беруть участь у проведенні роботи, можуть давати вказівки працівникам тільки через відповідального за проведення даної роботи.
7.11.16. Газонебезпечні роботи виконуються, як правило, вдень. Роботи з локалізації аварій виконуються в будь-який час у присутності і під безпосереднім наглядом керівника або спеціаліста.
8. Реєстрація, технічне опосвідчення і дозвіл на експлуатацію трубопроводів теплових мереж
8.1. Реєстрація
8.1.1. Згідно з ДНАОП 0.00-1.11-98 трубопроводи теплових мереж відносяться до IV категорії та 1 групи (температура вище 115 град.C до 250 град.C, тиск більше 0,07 МПа до 1,6 МПа).
8.1.2. Трубопроводи IV категорії з умовним проходом більше 100 мм (що знаходиться в межах котелень), до пуску в роботу повинні бути зареєстровані в ЕТЦ. Інші трубопроводи, на які поширюються вимоги ДНАОП 0.00-1.11-98, підлягають реєстрації на підприємстві-власникові трубопроводу.
8.1.3. Реєстрація трубопроводів в ЕТЦ проводиться на підставі письмової заяви підприємства-власника при наявності позитивного результату первинного технічного опосвідчення, виконаного експертом ЕТЦ.
При реєстрації підприємством-власником трубопроводу подають такі документи:
- паспорт трубопроводу відповідно до додатка 11;
- виконавча схема трубопроводу з позначенням на ній;
- марка сталі, діаметр, товщина труб, довжини трубопроводу;
- розташування опор, компенсаторів, підвісок (пружин), арматури, вентилів спуску та дренажних пристроїв;
- зварних з'єднань з зазначенням відстаней між ними та від них до колодязів і абонентських вводів;
- для трубопроводів, що працюють при температурах, що викликають повзучість металу (пункти 8.8 та 9.43 ДНАОП 0.00-1.11-98), розташування покажчиків для контролю теплових переміщень з зазначенням проектних величин переміщень і пристроїв для вимірювання повзучості;
- свідоцтво про виготовлення елементів трубопроводу відповідно до додатка 12;
- свідоцтво про монтаж трубопроводу відповідно до додатка 13;
- акт згідно НД про прийняття трубопроводу власником від монтажної організації;
- паспорт та інша документація на посудини, що є невід'ємною частиною трубопроводу. Форма паспорта і документація, що повинна подаватися при реєстрації, приведені в ДНАОП 0.00-1.07-94.
Зазначені документи складаються українською та, за вимогою замовника, також і іншою мовою, підписуються керівником підприємства-власника трубопроводу та скріплюються печаткою.
8.1.4. Подана документація розглядається в ЕТЦ не пізніше п'яти днів з дня її отримання. При відповідності документації вимогам цих Правил трубопровід реєструється в установленому порядку, подані документи прошнуровуються, в паспорті ставиться штамп, реєстраційний номер і всі документи повертаються власникові трубопроводу. Відмова в реєстрації трубопроводу повідомляється власнику письмово з обгрунтуванням причин відмови та посиланням на відповідні пункти ДНАОП 0.00-1.11-98.
8.1.5. У разі зміни власника до пуску в роботу трубопровід підлягає перереєстрації.
8.1.6. Для зняття зареєстрованого трубопроводу з обліку власник представляє в ЕТЦ обгрунтовану заяву та паспорт трубопроводу.
8.1.7. При відсутності у власника паспорта трубопроводу підприємством-виготівником (або монтажною організацією) направляється його дублікат. У випадку неможливості цього спеціалізована організація або ЕТЦ складає в установленому порядку новий паспорт за формою, наведеною у додатку 11.
8.2. Технічне опосвідчення
8.2.1. Трубопроводи теплових мереж IV категорії перед пуском в роботу, процесі експлуатації, а в потрібних випадках - достроково, підлягають технічному опосвідченню: зовнішньому оглядові та гідравлічному випробуванню.
8.2.2. Технічне опосвідчення (зовнішній огляд та гідравлічне випробування) зареєстрованих в ЕТЦ трубопроводів проводиться експертом ЕТЦ у наступних випадках:
- перед пуском в роботу заново змонтованих трубопроводів;
- після відпрацювання нормативного строку експлуатації;
- після аварії трубопроводу або його елементів, якщо це вимагається обсягом відновлювальних робіт;
- після ремонту з застосуванням зварювання;
- перед пуском трубопроводу після перебування його на консервації більше двох років;
- на вимогу інспектора Держнаглядохоронпраці або особи, відповідальної за справний стан та безпечну експлуатацію трубопроводу;
- зовнішній огляд вказаних трубопроводів проводиться експертом не менше одного разу протягом трьох років.
8.2.3. Після відпрацювання розрахункового строку служби (розрахункового ресурсу) експлуатації перед технічним опосвідченням, а також в інших потрібних випадках, проводиться технічне діагностування трубопроводу спеціалізованою організацією або ЕТЦ, що мають отриманий в установленому порядку дозвіл Держнаглядохоронпраці, згідно з вимогами НД, погодженої з Держнаглядохоронпраці.
8.2.4. Трубопровід повинен бути виведений з експлуатації не пізніше терміну технічного опосвідчення, зазначеного в його паспорті.
Підприємство-власник трубопроводу не пізніше як за 5 днів до закінчення встановленого експертом терміну дії останнього опосвідчення повинне повідомити ЕТЦ про готовність трубопроводу для проведення опосвідчення.
8.2.5. Технічні опосвідчення трубопроводів, що не реєструються в ЕЦ, проводяться особою, відповідальною за їх справний стан та безпечну експлуатацію, в наступних випадках:
- зовнішньому оглядові - не рідше одного разу на рік в процесі роботи трубопроводів усіх категорій;
- зовнішньому оглядові та гідравлічному випробуванню - перед пуском трубопроводів в експлуатацію; після монтажу або ремонту трубопроводів з застосуванням зварювання, а також перед пуском після знаходження їх на консервації більше двох років.
8.2.6. Під час проведення технічних опосвідчень трубопроводів слід встановити:
- при первинних - що трубопровід змонтовано та обладнано згідно з вимогами цих Правил та пред'явлених для реєстрації документів, а також, що трубопровід та його елементи не мають пошкоджень;
- при періодичних і дострокових - технічний стан та справність трубопроводу з метою встановлення можливості його подальшої експлуатації.
8.2.7. Зовнішній огляд трубопроводів, прокладених відкритим способом або в прохідних і напівпрохідних каналах, дозволяється проводити без зняття ізоляції. Зовнішній огляд трубопроводів, прокладених в непрохідних каналах, а також у випадках безканального прокладання проводиться шляхом розкриття грунту окремих ділянок та зняття ізоляції згідно з НД Міненерго України.
У випадках виявлення небезпечного стану стінок або зварних швів трубопроводу, особа, яка проводить технічне опосвідчення, має право домогтися часткового або повного зняття ізоляції. Цю вимогу слід виконувати.
8.2.8. Заново змонтовані трубопроводи до накладання ізоляції підлягають зовнішньому оглядові та гідравлічному випробуванню.
При використанні преізольованих труб технічне опосвідчення проводиться згідно з НД, узгодженою з Держнаглядохоронпраці.
8.2.9. Гідравлічне випробування трубопроводів проводиться після закінчення всіх зварювальних робіт, термообробки, контролю зварних з'єднань, а також після встановлення і остаточного закріплення опор та підвісок. При цьому слід подати документи, що підтверджують якість виконаних робіт.
8.2.10. Гідравлічне випробування трубопроводів проводиться згідно з вимогами, викладеними в розділах 10 та 11 ДНАОП 0.00-1.11-98, а величина пробного тиску приймається згідно з вимогами пунктів 10.108 - 10.109, ДНАОП 0.00-1.11-98.
8.2.11. Для проведення гідравлічного випробування трубопроводів, змонтованих на висоті більше трьох метрів, влаштовуються помости або інші пристрої, що забезпечують можливість безпечного виконання робіт та огляду трубопроводів.
8.2.12. Під час контролю якості з'єднувального зварного стику трубопроводу з діючою магістраллю (при наявності між ними тільки однієї засувки для відключення, а також під час контролю не більше двох з'єднань, виконаних при ремонті) гідравлічне випробування може бути замінено перевіркою зварного з'єднання двома видами контролю - радіаційним і ультразвуковим.
8.2.13. Технічне опосвідчення зареєстрованих в ЕТЦ трубопроводів проводиться в присутності особи, відповідальної за їх справний стан та безпечну експлуатацію.
8.2.14. Результати технічного опосвідчення та висновок про можливість подальшої експлуатації трубопроводу з зазначенням параметрів роботи (тиск і температура) та строків проведення наступного опосвідчення записуються в паспорт трубопроводу особою, яка проводила опосвідчення.
Якщо під час опосвідчення трубопроводу буде встановлено, що він знаходиться в аварійному стані або має дефекти, що викликають сумніви в його надійності або міцності, то подальша експлуатація трубопроводу забороняється у встановленому порядку з відповідним мотивованим записом у паспорті.
8.3. Приймання та пуск в експлуатацію заново змонтованих трубопроводів
8.3.1. Прийняття в експлуатацію заново змонтованих трубопроводів здійснюється згідно з вимогами ДБНП А.3.1-3-94, ДНАОП 0.00-1.11-98 і після реєстрації (перереєстрації) їх в ЕТЦ.
8.3.2. Пуск в експлуатацію трубопроводів, що підлягають реєстрації (перереєстрації) в ЕТЦ, проводиться за наказом підприємства-власника трубопроводу при позитивних результатах технічного опосвідчення, готовності трубопроводу до експлуатації, відповідності обслуговування, нагляду та монтажу вимогам проекту, ДНАОП 0.00-1.11-98 і НД, встановлених під час його обстеження експертом ЕТЦ.
8.3.3. Пуск в експлуатацію трубопроводів, що не підлягають реєстрації (перереєстрації) в ЕТЦ, проводиться за наказом підприємства-власника трубопроводу при позитивних результатах технічного опосвідчення, готовності трубопроводу до експлуатації, відповідності обслуговування, нагляду та монтажу вимогам проекту, ДНАОП 0.00-1.11-98 і НД, встановлених під час його обстеження особою, відповідальною за справний стан і безпечну експлуатацію трубопроводів.
8.3.4. Рішення щодо можливості експлуатації трубопроводів, що підлягають і не підлягають реєстрації, оформляється в паспорт особою, яка його прийняла.
8.3.5. Включення в роботу трубопроводів, що підлягають та не підлягають реєстрації в ЕТЦ, проводиться за розпорядженням особи, відповідальної за справний стан та безпечну експлуатацію трубопроводів, та оформляється записом у змінному журналі.
8.3.6. На введений в експлуатацію трубопровід прикріплюються металеві таблички (не менше 400 х 300 мм) з такими даними: реєстраційний номер, дозволений тиск, температура середовища, дата (місяць та рік) наступного технічного опосвідчення.
На кожному трубопроводі прикріплюються не менше трьох табличок, що встановлюються на кінцях та посередині трубопроводу. Якщо один і той самий трубопровід прокладено через декілька приміщень, таблички прикріплюються на трубопроводі в кожному приміщенні.
8.3.7. У випадку незгоди замовника з представленим йому експертно-технічним центром або спеціалізованою організацією висновком за результатами виконаних робіт, зазначених у договорі між ними, він може оскаржити його у місячний термін з дня отримання висновку Держнаглядохоронпраці.
8.3.8. Скарга повинна бути розглянута Держнаглядохоронпраці протягом місяця з дня її отримання.
8.4. Експлуатація теплових мереж
8.4.1. Експлуатація теплових мереж здійснюється згідно з ДНАОП 0.00-1.11-98, цими Правилами та іншими діючими інструкціями, положеннями, які видаються відповідальними міністерствами та відомствами України.
8.4.2. Основною базовою виробничою організацією щодо експлуатації теплових мереж є територіальне підприємство "Теплокомуненерго" (ПТКЕ) із своїми структурними підрозділами (тепловими районами, дільницями тощо), що передбачено постановою Ради Міністрів України від 12.09.83 р. N 381 та наказом Мінжитлокомунгоспу України від 12.10.83 р. N 276.
8.4.3. ПТКЕ експлуатує зовнішні мережі та обладнання, які є на його балансі, у межах обслуговування, встановлених між ПТКЕ та підприємствами теплових мереж (ПТМ) Міненерго, з одного боку, та відомчими споживачами, з другого боку, і здійснює контроль за експлуатацією теплових мереж і теплових пунктів, які є на його балансі.
8.4.4. Взаємовідносини ПТКЕ з ПТМ і відомчими споживачами теплоенергії щодо експлуатації єдиної системи теплопостачання регулюються Тимчасовим положенням.
8.4.5. На кожному підприємстві ПТКЕ повинні бути складені місцеві експлуатаційні інструкції стосовно до конкретних умов експлуатації (додаток 14).
Перелік місцевих інструкцій, які треба скласти, встановлюється головним інженером ПТКЕ.
8.4.6. ПТКЕ повинно мати технічну документацію на обладнання, що є на балансі, а також технічну документацію на контрольоване обладнання, включаючи мережу і системи теплоспоживання, які експлуатуються споживачами теплоти.
У складі взаємної документації повинні бути:
- паспорт трубопроводів (додаток 11);
- свідоцтво на виготовлення елементів трубопроводів (додаток 12);
- свідоцтво на монтаж трубопроводів (додаток 13); паспорти технічного стану теплових мереж (додаток 15);
- паспорти теплових мереж (додаток 16), котельних насосних станцій (додаток 17) з додаванням сертифікатів; документи на зварювання, акти проміжного й остаточного приймання в експлуатацію;
- експлуатаційні схеми мереж, камер, насосних станцій і котелень;
- проектна та виробнича документація на обслуговувані мережі;
- списки усіх споживачів теплоти із зазначенням теплових навантажень по кожному виду теплоспоживання (опалення, вентиляція, гаряче водопостачання, технологія), параметрів теплоносія у системах теплоспоживання, схеми приєднання підігрівачів гарячого водопостачання і встановлених авторегуляторів.
8.4.7. Паспорти теплових мереж, насосних станцій і котелень і також усі додатки до них повинні відбивати фактичний стан обладнання з урахуванням усіх поточних змін і доповнень, що вносяться під час експлуатації. Усі зміни слід вносити у паспорти негайно після реконструкції.
Щорічно працівники експлуатаційного району повинні складати і вивіряти усі паспорти за станом на 1 січня. Паспорти повинні зберігатися в експлуатаційному районі.
8.4.8. У містах, де експлуатація квартальних теплових мереж здійснюється підприємствами і організаціями, що перебувають у підпорядкуванні міністерств і відомств, технічна документація, перелічена в п. 8.1.6, і паспорти теплових пунктів повинні бути в цих підприємствах і організаціях.
8.4.9. Оперативне керування роботою теплових мереж, встановлення теплових і гідравлічних режимів системи теплопостачання, керівництво ліквідацією аварій у теплових мережах здійснює диспетчерська служба, яка повинна бути організована згідно з типовими структурами підприємства.
8.5. Приймання теплових мереж в експлуатацію
8.5.1. Видача дозволів, технічних умов і погодження проектів на приєднання споживачів до теплової мережі
8.5.1.1. Для приєднання нових споживачів до теплових мереж замовник зобов'язаний до складання завдання на проектування одержати від ПТКЕ дозвіл і технічні умови (ТУ) на приєднання (додаток 18).
8.5.1.2. Для одержання дозволу і ТУ замовник повинен подати до ПТКЕ:
- план ділянки будівництва на геодезичній підоснові з нанесенням усіх існуючих підземних комунікацій у масштабі 1:2000;
- копію рішення місцевих органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування про виділення ділянки під будівництво;
- опитувальний листок з характеристикою приєднуваного об'єкта (призначення будівлі, об'єм, висоту чи поверховість, проектні значення питомих теплових втрат, теплові навантаження на окремі види теплоспоживання, розрахункові параметри теплоносія у системах теплоспоживання), підписаний замовником і проектною організацією.
8.5.1.3. До початку будівельних робіт на об'єкті замовник за участю проектної організації зобов'язаний подати до ПТКЕ для погодження відповідні розділи проекту і робочі креслення у потрібному обсязі.
8.5.1.4. Під час розгляду робочих креслень слід перевірити відповідність прийнятих проектних вирішень виданим технічним умовам, вказівкам, діючим будівельним нормам і правилам.
За відсутності зауважень до поданого проекту на кресленнях ставиться штамп "Погоджено" із зазначенням дати і номера погодження за книгою реєстрації проектів. Під час погодження проектів на квартальні мережі та абонентські приєднання штампи погодження підписує начальник виробничо-технічного відділу ПТКЕ, під час погодження проектів магістральних і розвідних мереж - головний інженер ПТКЕ.
8.5.2. Технічний нагляд за будівництвом теплових мереж
8.5.2.1. Будівництво теплових мереж провадиться під технічним наглядом ПТКЕ.
До функцій технічного нагляду входять контроль за якістю виконуваних робіт та відповідністю застосовуваних матеріалів і обладнання затвердженому проекту, проміжні випробування і поопераційне приймання споруди.
Організовує технічний нагляд керівник (директор) ПТКЕ.
8.5.2.2. Виконавець робіт не пізніше ніж за 5 діб до початку провадження робіт зобов'язаний письмово повідомити експлуатаційний район, до якого належить територія, про початок робіт і погодити порядок проведення їх у зоні дії теплових мереж.
8.5.2.3. Виконавець робіт зобов'язаний викликати представника ПТКЕ, який здійснює технічний нагляд, і подати йому на ознайомлення висновок і проміжне приймання до початку робіт наступної операції всі елементи теплових мереж і теплових пунктів, які споруджуються.
8.5.2.4. Перелік робіт, які підлягають контролю і проміжному прийманню представником технічного нагляду, повинен відповідати вимогам СНиП 3.05.03-85 "Тепловые сети".
Представник технічного нагляду зобов'язаний бути присутнім також під час промивання і гідравлічного обпресування обладнання теплових пунктів і систем теплоспоживання, приєднаних до обслуговуваних теплових мереж.
Підготовку, організацію і проведення попередніх та остаточних випробувань, а також промивання мережі і систем, їх комплексне випробування і налагодження повинна здійснювати будівельна організація.
Проміжне приймання виконаних робіт, проведення випробувань і промивання мережі оформляється актами (додатки 19 - 24). Промивання трубопроводів діаметром до 500 мм слід провадити гідропневматичним способом.
8.5.2.5. Усі новозбудовані теплові мережі і споруди повинні бути виконані згідно з проектною документацією, погодженою з ПТКЕ, повинні задовольняти вимоги технічних умов ПТКЕ, а також повинні бути забезпечені технічною і приймально-здавальною документацією у потрібному обсязі. Склад документації, яку споживач теплоти подає під час здачі в експлуатацію, повинен відповідати вимогам СНиП 3.05.03-85.
8.5.2.6. На теплових мережах, які вводяться в експлуатацію, слід провадити вибіркову перевірку якості зварних швів неруйнівними методами контролю в обсязі не менше ніж 5% від загальної кількості стиків.
8.5.3. Приймання в експлуатацію
8.5.3.1. Теплові мережі повинні відповідати вимогам ДБН А.3.1-3-94, СНиП 2.04.07-86 і ДНАОП 0.00-1.11-98.
8.5.3.2. Після закінчення будівництва об'єкти теплових мереж приймаються комісією.
Склад і організація роботи комісії регламентуються ДБН А.3.1-3-94 і СНиП 3.05.03-85.
8.5.3.3. Не допускається приймання в експлуатацію незакінчених будівництвом об'єктів, в тому числі підземних споруд, не забезпечених захистом від електрохімічної корозії.
8.5.3.4. Приймання закінчених робіт щодо захисту підземних споруд від електрохімічної корозії провадиться згідно з вказівками СНиП 3.04.03-85 "Защита строительных конструкций от коррозии".
Обсяг і якість виконаних робіт повинні відповідати вимогам, викладеним в Інструкції щодо захисту мереж від електрохімічної корозії.
8.5.3.5. Остаточне приймання провадиться після виконання усіх монтажних робіт і вимірювання різниці потенціалів "труба-земля", а також перевірки електричних параметрів захисних пристроїв, які виконуються згідно з Інструкцією щодо захисту теплових мереж від електрохімічної корозії.
8.5.3.6. Приймання закінченого будівництвом об'єкта теплових мереж оформляється актом (додаток 25).
8.5.3.7. Після закінчення капітального ремонту головних магістралей, квартальних і розподільчих теплових мереж, насосних станцій проводиться приймання їх в експлуатацію від будівельно-монтажної організації.
8.5.3.8. Приймальна комісія оглядає об'єкт будівництва в натурі, ознайомлюється з технічною документацією, яку представляє будівельно-монтажна організація і, при умові відсутності недоробок, які перешкоджають нормальній експлуатації об'єкта, і при позитивній оцінці якості головних видів робіт (будівельні, монтажні та ізоляційні) складає приймальний акт (додаток 26).
До акта здачі-приймання робіт повинні бути прикладені виконавчі креслення.
8.5.4. Правила обпресування теплових мереж
8.5.4.1. Усі новозмонтовані трубопроводи теплової мережі повинні бути піддані гідравлічному обпресуванню.
Обпресування підземних трубопроводів, прокладених у непрохідних каналах і траншеях, повинно провадитися у два прийоми (попереднє і остаточне). Обпресування трубопроводів, доступних для огляду під час експлуатації (таких, що прокладаються надземно і у прохідних каналах), може провадитись за один раз після закінчення монтажу.
8.5.4.2. Попереднє гідравлічне обпресування теплопроводів слід провадити окремими ділянками після їх зварювання і укладання на постійні опори до встановлення на них обладнання і перекриття каналів чи засипання траншей.
Обпресування слід провадити у такій послідовності:
- випробувану ділянку трубопроводу ізолювати від діючих мереж встановленням глухих фланців або заглушок; використання засувок для цієї мети не дозволяється;
- у подаючому і зворотному трубопроводах після наповнення водою і спуску повітря з найвищої точки випробуваної ділянки встановити пробний тиск, що дорівнює 1,25 робочого, але не нижче ніж 1,6 МПа, і витримати ділянку при цьому тиску не менше ніж 5 хв., після чого знизити тиск до робочого. За робочого тиску провести ретельних огляд трубопроводів по усій їх довжині.
При значному перепаді тиску випробуваній дільниці значення допустимого тиску у його нижній точці повинно бути погоджено з проектною організацією для забезпечення міцності трубопроводів і стійкості нерухомих опор. У протилежному разі випробування слід провадити по окремих ділянках.
8.5.4.3. Під час випробування трубопроводів слід застосовувати пружинні манометри класу точності не нижче ніж 1,5 з діаметром корпуса не менше ніж 150 мм і шкалою на номінальний тиск близько 3/4 вимірюваного. Манометри повинні бути запломбовані організаціями Держстандарту України. Використання манометрів з простроченими термінами перевірки не допускається.
8.5.4.4. Гідравлічне обпресування арматури слід провадити до її встановлення на трубопроводі.
Випробування поділяються на два основних види:
- випробування на міцність і щільність металу;
- випробування на негерметичність рухомих і нерухомих з'єднань (сальникового улаштування запірних органів тощо).
8.5.4.5. Остаточне гідравлічне обпресування слід провадити після закінчення будівельно-монтажних робіт, встановлення усього обладняння теплових мереж (засувки, компенсатори тощо) і засипки траншей, випробування пробного тиску, що дорівнює 1,25 робочого, але не менше ніж 1,6 МПа. Усі секціонуючі засувки і засувки на відгалуженнях випробуваної мережі повинні бути відкриті. Час витримки трубопроводів та їх елементів під пробним тиском повинен бути не менше ніж 5 хв.
Результати випробувань вважаються задовільними, якщо під час їх проведення не відбулося падіння тиску за манометром і не виявлено ознак розриву, витікання в корпусах і сальниках арматури або фланцевих з'єднаннях тощо.
8.5.4.6. При температурах зовнішнього повітря нижче ніж +1 град.C трубопроводи заповнюються водою, підігрітою до температури 50 - 60 град.C, а обпресування провадиться після зниження температури води до 45 град.C.
При виявленні дефектів, які потребують для усунення значного часу, трубопроводів слід негайно спорожнити.
8.6. Пуск теплових мереж, теплових пунктів і систем теплоспоживання
8.6.1. Загальні положення
8.6.1.1. На всі трубопроводи на підставі документації, яку представляють заводи-виробники і монтажні організації, повинні бути складені паспорти за встановленою формою.
8.6.1.2. До пуску в роботу всі трубопроводи, на які поширюються правила Держнаглядохоронпраці України, залежно від їх категорії повинні бути зареєстровані у місцевих органах державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.
8.6.1.3. Пуск теплових мереж провадиться пусковою бригадою на чолі з відповідальним працівником - начальником пускової бригади.
Пуск повинен провадитися за спеціальною програмою, затвердженою головним інженером ПТКЕ, а для новозбудованих магістральних мереж, які відходять безпосередньо від колекторів ТЕЦ, програма повинна бути погоджена також з головним інженером теплоенерго мережі.
Перед пуском робоча програма повинна бути передана:
- начальнику пускової бригади;
- черговому диспетчеру ПТКЕ;
- черговому інженеру джерела теплоти;
- оператору експлуатаційного району.
Програма пуску теплової мережі повинна включати:
- комунікаційну схему водонагрівальної установки (джерела тепла) і режим її роботи при пуску мережі;
- оперативну схему теплової мережі під час пуску;
- черговість і порядок пуску кожної окремої магістралі та її відгалужень;
- час наповнення кожної магістралі з урахуванням її об'єму і швидкості заповнення;
- розрахунковий статичний тиск кожної заповненої магістралі і вплив цього тиску суміжні трубопроводи мережі;
- склад пускової бригади, розстановку і обов'язки кожного працівника під час кожного етапу пуску;
- організацію і засоби зв'язку начальника пускової бригади з черговим диспетчером ПТКЕ, оператором експлуатаційного району, черговим інженером джерела тепла, працівниками пускової бригади, а також між окремими членами бригади.
8.6.1.4. Усі дефекти трубопроводів, арматури, компенсаторів, опор, дренажних і відкачувальних пристроїв, повітряних клапанів і контрольно-вимірювальних приладів, а також люків, сходів і скоб, виявлені в результаті ретельного огляду мережі, повинні бути усунені до початку пуску.
При виконанні цих вимог слід враховувати, що підтягування болтів фланцевих з'єднань треба провадити при тиску в трубопроводі не вище ніж 0,4 МПа.
8.6.2. Заповнення трубопроводів водою під час пуску водяної теплової мережі
8.6.2.1. Усі трубопроводи теплової мережі незалежно від того, перебувають вони в експлуатації чи в резерві, повинні бути заповнені деаерованою водою. Спорожнення трубопроводів провадиться тільки на час ремонту, після закінчення якого трубопроводи після обпресування і промивання повинні бути негайно заповнені водою.
8.6.2.2. Незалежно від джерел водопостачання трубопроводи теплових мереж слід заповнювати водою з температурою не вище ніж 70 град.C.
Заповнення мережі водою, температура якої більша ніж 70 град.C, не допускається.
Заповнення трубопроводів водою безпосередньо з баків деаераторів атмосферного типу за відсутності охолоджувачів підживлення слід провадити або після остигання у них води до 70 град.C, або шляхом підмішування до деаерованої води із поворотних трубопроводів раніше заповнених мереж з таким розрахунком, щоб загальна температура суміші була не вище 70 град.C.
8.6.2.3. Заповнювати трубопроводи слід під тиском, який не перевищує статичний тиск тієї частини теплової мережі, що заповнюється, більше ніж на 0,2 МПа.
Швидкість заповнення теплової мережі повинна бути ув'язана з продуктивністю джерела підживлення.
8.6.2.4. Наповнення водою основної магістралі теплопроводу слід провадити у такій послідовності:
- на дільниці трубопроводу, який заповнюється, закрити усі дренажні пристрої і засувки на перемичках між подаючим і поворотним трубопроводами, відключити всі відгалуження і абонентські вводи, відкрити всі повітряні клапани заповнюваної частини мережі і секціонуючі засувки, крім головних;
- на поворотному трубопроводі ділянки, яка заповнюється, відкрити байпас головної засувки, а потім засувку; провести наповнення трубопроводу.
На весь час наповнення міра відкривання засувок установлюється постійною і змінюється тільки за вказівкою і з дозволу диспетчера ПТКЕ:
- в міру заповнення мережі і припинення витіснення повітря повітряні клапани закрити;
- після закінчення заповнення поворотної магістралі відкрити кінцеву перемичку між подаючим і поворотним трубопроводами і почати заповнення водою подаючої магістралі у тій самій послідовності, як і поворотною;
- наповнення теплопроводу вважати закінченим, коли вихід повітря з усіх повітряних кранів припиниться і працівники, які спостерігали за повітряним клапаном, повідомлять начальнику пускової бригади про їх закриття;
- після закінчення заповнення трубопроводів слід протягом 2 - 3 годин декілька разів відкривати повітряні крани, щоб переконатися в остаточному видаленні повітря. Підживлювальні насоси при цьому повинні бути в роботі для підтримання статичного тиску заповненої мережі.
8.6.2.5. Заповнення розподільних і внутрішньоквартальних мереж слід провадити після заповнення водою магістральних трубопроводів, а відгалужень до абонентів - після заповнення розподільних внутрішньоквартальних мереж.
Заповнення внутрішньоквартальних мереж і відгалужень провадити так само, як і основних магістралей.
8.6.2.6. Заповнення теплових мереж, на яких є насосні (підкачувальні або зміщувальні) станції, слід провадити через обвідні трубопроводи.
8.6.2.7. Встановлені на теплопроводах регулюючі клапани на період заповнення повинні бути вручну відкриті й відключені від вимірювально-керуючих пристроїв.
8.6.3. Встановлення циркуляційного режиму у водяній тепловій мережі
8.6.3.1. Встановлення циркуляційного режиму у магістральних теплопроводах треба здійснювати через кінцеві перемички при відкритих секційних засувках і відключених відгалуження і системах споживачів.
8.6.3.2. Включення водопідігрівальної установки джерела тепла, якщо вона не працювала до пуску магістралі, яку включають, провадять в момент встановлення циркуляційного режиму.
8.6.3.3. Встановлення циркуляційного режиму в мережі слід провадити у такій послідовності:
- відкрити засувки на вході і виході води з мережі біля підігрівачів мережі (за наявності обводу підігрівачів відкрити засувку на обводі, засувки біля підігрівачів у цьому разі залишаються закритими);
- відкрити засувку на всмоктувальних патрубках мережних насосів (засувки на нагнітальних патрубках залишаються при цьому повністю закритими);
- включити один мережний насос;
- плавне відкрити спочатку байпас засувки на нагнітальному патрубку мережного насоса, а потім засувку і встановити циркуляцію, після чого почати підігрівання води із швидкістю не вище ніж 30 град.C/год.;
- після встановлення циркуляційного режиму витрату підживлення відрегулювати так, щоб тиск у зворотному колекторі відповідав розрахунковому згідно з п'єзометричним графіком при робочому режимі.
8.6.3.4. Встановлення циркуляційного режиму в магістралі, яку включають під час роботи водопідігрівальної установки, слід провадити почерговим і повільним відкриванням головних засувок, на зворотному (в першу чергу) і подаючому трубопроводах; при цьому треба стежити за манометрами, встановленими на подаючому і зворотному колекторах і на зворотному трубопроводі магістралі, яку включають, до засувки (за ходом води) для того, щоб коливання тиску в зворотному і подаючому колекторах не перевищувало встановлених ПТКЕ норм і тиск у поворотному трубопроводі магістралі, яку пускають, не перевищував його розрахункового значення.
