Інструкція N 4 про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України

1. Ця Інструкція розроблена згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність", Статутом Національного банку України, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України.

Інструкція регламентує порядок організації роботи установами банків України з готівкового обігу національної валюти як законного платіжного засобу на території України.

Вимоги Інструкції поширюються на всі установи банків, інших юридичних осіб незалежно від форм власності і виду діяльності та їх відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення та інші), які не мають статусу юридичної особи (далі - підприємства), а також фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі - індивідуальні підприємці), що користуються в своїй роботі готівкою в національній валюті, і є обов'язковими для виконання ними.

2. Національний банк України, як єдиний емісійний банк і касовий центр держави, організовує та регулює обсяг і структуру готівкової маси в обігу на підставі основних напрямів грошово-кредитної політики й показників економічного і соціального розвитку України.

Установи банків відповідно до нормативних актів Національного банку України здійснюють аналіз готівкового обігу, організують і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики на території регіону.

3. Важливою умовою нормального функціонування господарського механізму, яка необхідна для забезпечення прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, є стабільність готівкового обігу на основі збалансування платоспроможного попиту населення з пропозицією товарів та послуг.

Зважаючи на це, основними завданнями установ банків у роботі з готівкового обігу є:

- безумовне виконання актів Верховної Ради України, законів України, Указів Президента України, нормативних актів Національного банку України з питань регулювання обсягу і структури готівкової маси в обігу;

- аналіз сукупних оцінок стану збалансованості грошових доходів і витрат населення у взаємозв'язку із загальним економічним станом та вироблення на підставі цього пропозицій і заходів щодо стабілізації готівкового обігу;

- прогнозування готівкового обігу за загальним обсягом і структурою з урахуванням основних напрямів грошової політики і показників економічного та соціального розвитку;

- раціональна організація готівкового обігу, всебічне сприяння розвитку і впровадженню нових форм безготівкових розрахунків, якнайшвидше залучення готівки до кас банків;

- врахування інтересів подальшого зміцнення готівкового обігу - економне витрачання кредитних ресурсів і підвищення ефективності використання кредиту;

- обмеження готівкової емісії економічно обґрунтованими вимогами зростання обігу готівки;

- своєчасна видача готівки підприємствам і індивідуальним підприємцям на оплату праці, пенсій, допомог та на інші цілі;

- здійснення контролю за економним витрачанням готівки у господарстві;

- дотримання встановленого порядку ведення касової та емісійної роботи.

4. Прогноз готівкового обігу встановлює розмір і джерела надходжень готівки до кас банків, розмір і цільове спрямування готівки, виданої з кас банків, розмір випуску грошей або вилучення їх з обігу в цілому по країні, Автономній Республіці Крим і областях та здійснюється на підставі аналізу динаміки звітних показників касових оборотів та прогнозних і звітних показників балансу грошових доходів та витрат населення.

5. Порядок і форми складання розрахунків балансу грошових доходів і витрат населення визначаються: звітного - Державним комітетом статистики України; прогнозного - Міністерством економіки України.

Під час складання звітного балансу грошових доходів і витрат населення Кримське республіканське, обласні та по м. Києву і Київській області управління Національного банку України (далі - регіональні управління НБУ) подають регіональним державним статистичним органам звітну інформацію про касові обороти.

6. Прогнози касових оборотів складаються на підставі показників економічного і соціального розвитку на регіональному рівні з урахуванням основних напрямів державної грошово-кредитної політики. Для обгрунтування прогнозних розрахунків регіональні управління НБУ щоквартально аналізують стан готівкового обігу в області.

У процесі аналізу визначаються:

- тенденції, що складаються в готівковому обігу, структура обігу;

- джерела надходжень готівки в каси банків та напрями видачі її з кас банків;

- швидкість повернення готівки в каси банків;

- зміни в тенденціях економічного розвитку в регіоні;

- динаміка індексу споживчих цін;

- рівень інкасації готівкової виручки у сфері споживчого ринку;

- зміни в напрямах використання грошових доходів населення та джерел їх формування.

7. Прогноз касових оборотів складається за такими джерелами надходжень і напрямами видачі готівки:

Зміст статей касових оборотів викладено в додатку 12 до цієї інструкції.

8. Регіональні управління НБУ для складання прогнозів касових оборотів одержують від республіканських, обласних органів виконавчої влади (у тому числі від органів статистики) такі звітні та прогнозні матеріали:

- розрахунки роздрібного товарообороту державної і кооперативної торгівлі і дані про обсяги продажу товарів за безготівковим розрахунком;

- розрахунки доходів за окремими видами платних послуг, що надаються населенню;

- розрахунки про надходження страхових платежів і виплати страхових відшкодувань;

- фонд оплати праці;

- дані про обсяги реалізації послуг зв'язку населенню, прогнозні розрахунки реалізації друкованих видань за раніше сплаченою передплатою, а також дані про очікувані в цьому кварталі надходження передплати готівкою;

- дані про витрати на виплату пенсій і допомог.

9. Регіональні управління НБУ складають прогнози готівкового обороту за формами додатків 2, 3, 4, 5 відповідно до положень розділу III цієї інструкції "Складання прогнозних розрахунків за окремими статтями".

Комерційні банки для визначення потреби в готівці можуть використовувати методику прогнозних розрахунків касових оборотів за окремими статтями, що пропонується для регіональних управлінь НБУ.

10. Розподіл квартальних прогнозів касових оборотів за місяцями установи НБУ здійснюють з урахуванням:

а) кількості днів кожного місяця та інших особливостей;

б) можливих змін за місяцями обсягу роздрібного товарообороту, фонду оплати праці, обсягу закупівлі продукції і продуктів її переробки (залежно від сезонності роботи окремих галузей промисловості, сільського господарства, будівництва, впливу свят і т.ін.);

в) строків сплати населенням податків, зборів і інших платежів; часу масових відпусток робітників і службовців.

11. Регіональні управління НБУ прогнози касових оборотів надсилають Національному банку України електронною поштою за 10 робочих днів до початку кварталу.

12. Департамент готівково-грошового обігу Національного банку України складає квартальні прогнози касових оборотів у цілому по країні, Автономній Республіці Крим, областях і місту Києву із щомісячним розподілом.

Регіональні управління НБУ для обгрунтування прогнозних розрахунків касових оборотів складають прогнози за статтями, наведеними в розділі III.

13. Розрахунок надходжень торговельної виручки складається за формою додатка 2. За основу розрахунку береться прогноз роздрібного товарообороту торговельних підприємств, включаючи товарооборот громадського харчування.

14. Визначення фактичних обсягів роздрібного товарообороту здійснюється згідно з Інструкцією про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 28.12.96 N 389 і зареєстрованою Міністерством юстиції України 28.01.97 за N 13/1817.

Крім того, враховується товарооборот підприємств, які не звітуються перед органами державної статистики щодо товарообороту, виручка яких відображається за символом 03 згідно з Методичними вказівками про порядок складання статистичної звітності про касові обороти банків України (додаток 12), а також передплата, що надходить у цьому кварталі готівкою за періодичні видання майбутнього періоду.

15. З одержаної суми відраховуються суми виручки, що не інкасуються (додаток 2, рядок 5).

Елементи виручки, що не інкасуються, розраховуються на підставі річного звіту про оборот каси з урахуванням їхньої питомої ваги в роздрібному товарообороті.

16. Сума виручки, що не інкасується, прогнозується з урахуванням фактичного відсотка інкасації, аналізу його динаміки за минулий час та прогнозу роздрібного товарообороту по регіону.

Розрахований на період, що прогнозується, процент інкасації торговельної виручки порівнюється з фактичним процентом інкасації за минулий час; аналізуються причини змін процента інкасації, їх обгрунтованість, можливості збільшення розміру інкасації.

17. Решта торговельної виручки підлягає інкасації, тобто має бути здана торговельними підприємствами безпосередньо в банк готівкою та розрахунковими чеками, переказана торговельними підприємствами на їхні рахунки в банку через пошту, а також надійти на рахунки торговельних підприємств безготівковими перерахуваннями від населення в оплату за товари.

18. До загальної суми надходжень торговельної виручки вносяться поправки на різницю в перехідній виручці на початок і кінець кварталу (місяця):

- поправка на перехідну виручку на початок і кінець періоду робиться в тому разі, якщо в періоді, що прогнозується, кількість днів торгівлі не збігається з кількістю днів, за які установа банку обліковує за своїм балансом надходження виручки, а також, якщо кількість днів збігається, але є різниця в розмірах перехідної виручки на початок і кінець періоду, що прогнозується.

При цьому сума виручки, що підлягає здаванню торговельними підприємствами на їхні рахунки в банку, в періоді, що прогнозується, збільшується на суму виручки від торгівлі за останні дні періоду, що передує прогнозованому, і буде проведена за балансом установи банку у кварталі (місяці), що прогнозується, і зменшується на суму виручки від торгівлі за останні дні періоду, що прогнозується, яка буде прийнята на баланс установи банку в наступному кварталі (місяці).

Після цього визначається сума торговельної виручки, що здається підприємствам поштового зв'язку для переказу в банк; у каси банків готівкою; що надходить у банк розрахунковими чеками і перерахуваннями від населення в оплату за товари.

19. У разі визначення суми торговельної виручки, що надходить через підприємства поштового зв'язку, слід виходити з обороту торговельних підприємств, які здають виручку на підприємства поштового зв'язку, а також брати до уваги фактичний розмір цих надходжень за минулий час.

Суми торговельної виручки, що надходять розрахунковими чеками і безготівковими перерахуваннями в оплату за товари, визначаються з урахуванням даних за попередні періоди і здійснюваних заходів щодо розвитку цих форм розрахунків.

Суми торговельної виручки, яка здається на підприємства поштового зв'язку, враховуються в прогнозних розрахунках касових оборотів за операціями підприємств поштового зв'язку.

20. Розмір видачі готівки на оплату праці, що прогнозується, визначається регіональними управліннями НБУ з урахуванням фактичних даних про склад фонду оплати праці в цілому по республіці, області та його динаміки за минулий час.

21. Для визначення прогнозного розміру видачі готівки з кас банків на заробітну плату та інші види оплати праці регіону регіональні управління НБУ:

- виключають із загальної суми фонду оплати праці області, республіки суми безготівкових перерахувань і утримань (додаток 3, рядок 2, 3);

- додають суму податків, що утримуються при видачі допомоги за тимчасовою непрацездатністю, і суму депонованої заробітної плати з урахуванням динаміки та аналізу фактичних даних за минулий час.

До одержаної суми видачі готівки на виплату заробітної плати, включаючи премії, додають суми видачі на інші види оплати праці, що не входять у фонд оплати праці.

22. При складанні прогнозних розрахунків на оплату праці не враховуються суми прибуткового податку з громадян, перерахувань в Пенсійний фонд України, Державний фонд сприяння зайнятості населення та членських внесків громадських організацій, які утримуються із заробітної плати.

23. Сума заробітної плати, що перераховується на рахунки банків для зарахування на вклади, приймається на підставі аналізу динаміки за минулий час (звітність про касові обороти за формою 748) з урахуванням можливих змін цієї форми розрахунків у прогнозному періоді.

24. Суми депонованої, тобто не виплаченої у встановлений строк окремим робітникам і службовцям заробітної плати, визначаються, виходячи з відносного рівня, що склався в аналогічні тому, що прогнозується, періоди минулих років, а також за останні місяці - на підставі звітності про касові обороти за статтею "Повернення заробітної плати". Обсяг депонованих сум, що запроектований до здавання в банк при розрахунку статті "Видача на заробітну плату", має бути врахований при визначенні розміру приходу готівки за статтею прогнозного розрахунку "Інші надходження".

25. Видача готівки на оплату праці збільшується на суми виплат, що здійснюються за строками, які припадають на перші числа наступного кварталу у зв'язку з вихідними днями, і зменшуються на суми, що виплачені у кварталі, що передує прогнозованому.

26. При розподілі видачі готівки на заробітну плату за місяцями враховується, що в четвер і п'ятницю здійснюють видачу готівки на виплату заробітної плати за строками, що припадають на суботу й неділю (у четвер може також проводитися видача грошей за строками, що припадають на п'ятницю); тим підприємствам, вихідні дні яких не збігаються із суботою і неділею, видача готівки на виплату заробітної плати за строками, що припадають на вихідні дні підприємств, проводиться напередодні цих днів. Якщо місяць закінчується середою, то платежі за строками, які припадають на наступний місяць, не прогнозуються. Має бути врахована також видача грошей на виплату заробітної плати за строками, що припадають на святкові дні.

27. Загальний обсяг пенсій, допомоги і страхових відшкодувань визначається на підставі прогнозних і звітних матеріалів органів Пенсійного фонду України (про виплати трудових пенсій за віком, за інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років та соціальних пенсій, виплати допомоги сім'ям на дітей, доплати, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виплати пенсій та допомоги, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України, додаткові грошові виплати, виплати пенсій та допомоги, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виплати, передбачені Законом України "Про зайнятість населення") , Фонду соціального страхування України (про витрати за тимчасовою непрацездатністю, витрати за вагітністю і пологах, витрати при народженні дитини, витрати на поховання), органів Державного казначейства України (про виплати пенсій військовослужбовцям офіцерського складу).

28. Із загальної суми усіх видів допомог і страхових відшкодувань виключають податки, що утримують при виплаті допомоги за тимчасовою непрацездатністю, а також бюджетних асигнувань на оплату поштових послуг при виплаті пенсій через підприємства поштового зв'язку.

29. При розподілі виплат пенсій і допомоги за окремими каналами (пошта, каси банків) регіональні управління враховують таке:

- допомога за тимчасовою непрацездатністю, за вагітністю та пологами, допомога на дітей малозабезпеченим родинам та інші види допомоги за рахунок бюджету соціального страхування виплачуються за місцем роботи одержувачів підприємствами, які отримують на ці цілі готівку в установах банків;

- пенсії, допомога інвалідам з дитинства, допомога багатодітним і одиноким матерям виплачується через підприємства поштового зв'язку або за їхнім бажанням можуть перераховуватися на поточні (вкладні) рахунки в установах банків;

- страхові суми за дорученням органів страхування виплачуються установами банків або перераховуються на поточні (вкладні) рахунки;

- пенсії, що належать пенсіонерам-військовослужбовцям та їхнім родинам, виплачуються установами банків або можуть за їхнім бажанням виплачуватись через підприємства поштового зв'язку чи перераховуватися на поточні (вкладні) рахунки.

30. Фактичний розмір виплат через підприємства поштового зв'язку визначається як різниця між загальною сумою усіх видів пенсій, допомоги, з одного боку, і сумами, що видаються через установи банків, з другого.

31. Прогнозний загальний обсяг пенсій, допомоги і страхових відшкодувань розподіляється по каналах виплат на підставі відсотків фактичних виплат по кожному каналу.

32. Враховані у прогнозних розрахунках касових оборотів за пенсіями і допомогами суми виплат через підприємства поштового зв'язку мають збігатися з відповідними показниками прогнозних розрахунків касових оборотів за операціями зв'язку.

27. Загальний обсяг пенсій, допомоги і страхових відшкодувань визначається на підставі прогнозних і звітних матеріалів органів Пенсійного фонду України (про виплати трудових пенсій за віком, за інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років та соціальних пенсій, виплати допомоги сім'ям на дітей, доплати, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виплати пенсій та допомоги, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України, виплати додаткових грошових виплат, виплати пенсій та допомоги, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виплати, передбачені Законом України "Про зайнятість населення") , Фонду соціального страхування України (про витрати за тимчасовою непрацездатністю, витрати за вагітністю і пологах, витрати при народженні дитини, витрати на поховання), органів Державного казначейства України (про виплати пенсій військовослужбовцям офіцерського складу).

28. Із загальної суми усіх видів допомог і страхових відшкодувань виключають податки, що утримують при виплаті допомоги за тимчасовою непрацездатністю, а також бюджетних асигнувань на оплату поштових послуг при виплаті пенсій через підприємства поштового зв'язку.

29. При розподілі виплат пенсій і допомоги за окремими каналами (пошта, каси банків) регіональні управління враховують таке:

- допомога за тимчасовою непрацездатністю, за вагітністю та пологами, допомога на дітей малозабезпеченим родинам та інші види допомоги за рахунок бюджету соціального страхування виплачуються за місцем роботи одержувачів підприємствами, які отримують на ці цілі готівку в установах банків;

- пенсії, допомога інвалідам з дитинства, допомога багатодітним і одиноким матерям виплачується через підприємства поштового зв'язку або за їхнім бажанням можуть перераховуватися на поточні (вкладні) рахунки в установах банків;

- страхові суми за дорученням органів страхування виплачуються установами банків або перераховуються на поточні (вкладні) рахунки;

- пенсії, що належать пенсіонерам-військовослужбовцям та їхнім родинам, виплачуються установами банків або можуть за їхнім бажанням виплачуватись через підприємства поштового зв'язку чи перераховуватися на поточні (вкладні) рахунки.

30. Фактичний розмір виплат через підприємства поштового зв'язку визначається як різниця між загальною сумою усіх видів пенсій, допомоги, з одного боку, і сумами, що видаються через установи банків, з другого.

31. Прогнозний загальний обсяг пенсій, допомоги і страхових відшкодувань розподіляється по каналах виплат на підставі відсотків фактичних виплат по кожному каналу.

32. Враховані у прогнозних розрахунках касових оборотів за пенсіями і допомогами суми виплат через підприємства поштового зв'язку мають збігатися з відповідними показниками прогнозних розрахунків касових оборотів за операціями зв'язку.

33. Підприємства поштового зв'язку здійснюють операції з приймання і видачі готівки. У результаті цих операцій у підприємств поштового зв'язку або створюється надлишок грошей, який повинен бути зданий до банку, або виникає потреба в грошових підкріпленнях, що надходять з кас банків.

В обліку про касові обороти установ банків відображаються повністю всі надходження грошей до банку від підприємств поштового зв'язку і вся видача їм грошових підкріплень, а в прогнозних розрахунках касових оборотів передбачається лише сальдо цих операцій тільки в приході або тільки у видатках.

34. Регіональні управління Національного банку України одержують від підприємств поштового зв'язку дані про обсяг реалізації послуг зв'язку населенню (звітні й прогнозні). За рештою операцій, що здійснюються через пошту, розрахунки складаються на підставі звітних даних банків.

35. При визначенні окремих показників прогнозних розрахунків з операцій підприємств поштового зв'язку регіональні управління НБУ керуються таким:

- обсяг реалізації послуг зв'язку населенню приймається на підставі даних підприємств поштового зв'язку;

- надходження торговельної виручки передбачаються в прогнозних розрахунках з операцій підприємств поштового зв'язку в сумах, що визначені у відповідному прогнозному розрахунку касових оборотів;

- виплати пенсій і допомоги прогнозуються відповідно до розрахунків з пенсій і допомоги.

36. Сальдо інших операцій підприємств поштового зв'язку (за приходом або за видатками) приймається в прогнозних розрахунках, виходячи з фактичного його рівня за аналогічні прогнозованому періоди минулих років. За минулий час це сальдо виводиться як різниця між усіма показниками приходу і видатків, що наведені в розрахунку, включаючи підкріплення, що одержані цими підприємствами з банку, і здавання ними надлишків до банку.

37. Регіональні управління НБУ при визначенні окремих показників прогнозних розрахунків касових оборотів з операцій підприємств поштового зв'язку в цілому по регіону забезпечують взаємопов'язання прогнозних розрахунків за відповідними статтями касових оборотів (надходження торговельної виручки, на виплату пенсій, допомоги і страхових відшкодувань тощо).

38. Прогнозні розрахунки за статтями "Надходження виручки від усіх видів транспорту", "Надходження квартирної плати і комунальних платежів", "Надходження виручки видовищних підприємств", "Надходження виручки підприємств побутового обслуговування", "Надходження на рахунки колективних сільськогосподарських підприємств", "Надходження на рахунки за вкладами громадян", "Надходження від продажу іноземної валюти", "Видача на закупівлю сільськогосподарських продуктів", "Видача з рахунків колективних сільськогосподарських підприємств", "Видача на купівлю товарів, оплату послуг і за виконані роботи", "Видача з рахунків за вкладами громадян", "Видача грошей за придбану іноземну валюту" здійснюються на підставі аналізу динаміки фактичних надходжень та видатків за відповідними статтями в минулому періоді з урахуванням змін факторів, що можуть вплинути на їх обсяги в періоді, який прогнозується.

39. Стаття "Інші надходження" при складанні прогнозних розрахунків включає сукупність сум, які враховуються у звітності про касові обороти окремими показниками: "Надходження податків і зборів", "Надходження на рахунки фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності", "Надходження на рахунки орендарів та фермерських господарств", "Повернення заробітної плати", "Надходження від продажу акцій та інших цінних паперів", "Інші надходження".

40. Стаття "Видача на інші цілі" при складанні прогнозних розрахунків включає сукупність сум, що обліковуються у звітності про касові обороти банку за статтями: "Видача на стипендії", "Видача на витрати за відрядженнями", "Видача з рахунків фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності", "Видача позик індивідуальним позичальникам і готівки на операції ломбардів", "Видача з рахунків орендарів та фермерських господарств", "Видача на викуп акцій та інших цінних паперів", "Видача на інші цілі".

При складанні прогнозу касових операцій враховується зміст статей касових оборотів, викладених у додатку 12 "Методичні вказівки щодо порядку складання статистичної звітності про касові обороти банків України" (форми 747 і 748).

41. Касові обороти банків за статтями "Інші надходження" і "Видача на інші цілі" на період, що прогнозується, визначається на підставі аналізу фактичних даних за минулий час з тим, щоб забезпечити максимальне залучення в каси банків готівки й економію у витрачанні готівкових коштів підприємств.

42. Регіональні управління НБУ:

- проводять і організовують роботу з готівкового обігу так, щоб активно впливати на дотримання основних пропорцій економічного і соціального розвитку, зокрема співвідношення темпів зростання грошових доходів населення і роздрібного товарообороту та платних послуг, співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати;

- систематизують показники, що характеризують стан готівкового обігу, вивчають і аналізують його, контролюють виконання прогнозів касових оборотів;

- вивчають територіальне розміщення емісії грошей, шляхи і причини їх міграції, економічні пропорції між грошовими доходами і витратами населення по республіці, областях, містах і районах;

- здійснюють у встановленому порядку регулювання касових ресурсів, маючи на меті забезпечення своєчасних розрахунків готівкою в господарстві, прискорення обіговості касових ресурсів;

- контролюють роботу установ банків з готівкового обігу.

43. Установи банків:

- систематично аналізують стан надходжень і видатків готівки, обсяги виробництва товарів народного споживання, роздрібного товарообороту, надання платних послуг населенню у взаємозв'язку з показниками економічного і соціального розвитку;

- вживають заходів щодо залучення вільних коштів населення на вклади, розширення безготівкових перерахувань грошових доходів громадян за їх бажанням на вклади в установах банків, сприяють подальшому розвитку безготівкових розрахунків за товари і послуги;

- встановлюють підприємствам ліміти залишку готівки в їх касах, порядок і строки здавання грошової виручки з метою забезпечення щонайшвидшого надходження готівки в банк;

- здійснюють контроль за повнотою і своєчасністю надходження в каси банків грошової виручки, за дотриманням підприємствами касової дисципліни і заощадливим витрачанням готівки в господарстві, своєчасно задовольняють потреби народного господарства і населення у готівці.

44. Фактичні касові обороти за надходженнями і видатками повинні сальдуватись за рахунок операцій за вкладами громадян, підприємств зв'язку, які в обліку показуються розгорнуто за приходом і видатками. Отже, при сальдуванні касові обороти за приходом і видатками зменшуються на ту величину, яка при порівнянні виявилася меншою.

45.

Установи банків на підставі даних про фактичні касові обороти здійснюють оцінку очікуваного виконання прогнозів касових оборотів до кінця місяця.

Фактичний емісійний результат за підсумками роботи за звітний період визначається як різниця між надходженнями і видатками готівки.

46. Відповідно до чинного порядку ведення касових операцій в України усі підприємства, а також індивідуальні підприємці, які мають поточний рахунок в банку, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків.

Установи банків забезпечують своєчасне одержання від підприємств, незалежно від форм власності та виду діяльності, заявки-розрахунку на встановлення ліміту залишку готівки в касі відповідно до форми додатка 6.

47. Ліміти залишку готівки в касі встановлюються усім підприємствам, визначеним у п.46, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою. Підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку в межах лімітів залишку готівки в касі на кінець робочого дня, що встановлюються їм установою банку щорічно протягом першого кварталу (до встановлення ліміту каси на поточний рік і одержання його клієнтом продовжує діяти ліміт попереднього року). У разі звернення протягом року клієнта (або з ініціативи банку) щодо перегляду ліміту каси поданні ним відповідного документа - заявки-розрахунку, остання має бути розглянута банком, і за умови її обґрунтованості встановлений раніше ліміт каси має бути переглянутий.

Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства (незалежно від того, перебуває чи не перебуває воно на самостійному балансі) встановлюється, як правило, комерційними банками за місцем відкриття рахунка з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки (надходжень) та графіка заїзду інкасаторів:

- для підприємств торгівлі і сфери обслуговування населення, які мають постійну грошову виручку із строком здавання її в банк щоденно наприкінці робочого дня (при наявності вечірньої каси і інкасації), - в розмірах, що необхідні для забезпечення нормальної роботи вранці наступного дня; із строком здавання виручки наступного дня (у разі відсутності вечірньої каси і інкасації) - в межах середньоденної виручки;

В окремих випадках, пов'язаних з надходженням до каси підприємства наприкінці робочого дня після завершення інкасації або закінчення роботи вечірньої каси значних сум готівки від реалізації товарів (робіт, послуг), в результаті чого перевищується встановлений ліміт каси, вказані підприємства повинні здати цю виручку в повній сумі на наступний день в обслуговуючу установу банку з поданням їй обґрунтувань, які б підтверджували факт отримання вказаної суми у зазначений вище час. У разі відсутності таких обґрунтувань ці суми вважаються понадлімітними у день їх оприбуткування в касі підприємства:

- для інших підприємств, що мають касові надходження і ліміт каси яким встановлюється, виходячи з цього показника, - у розмірах, що залежать від встановлених строків здавання цих готівкових надходжень (не рідше одного разу на п'ять днів) і їх суми;

- для підприємств, ліміти каси яким встановлюються, виходячи з фактичних витрат готівки (крім витрат на заробітну плату, допомоги за тимчасовою непрацездатністю, премії, стипендії), - в межах середньоденного видатку готівки;

- торговельним та іншим підприємствам усіх форм власності й виду діяльності, які розташовані в інших, ніж головна організація, населених пунктах (районах міста) і не мають відкритих у банку поточних рахунків, ліміти залишку готівки в касі встановлюються установою банку, в якому знаходиться рахунок головної організації; у разі, якщо зазначені підприємства мають відкриті поточні рахунки, ліміти залишку готівки в касі встановлюються і контролюються установами банків, до якого підприємства здають готівкову виручку з повідомленням їх розміру головній організації;

- Державному казначейству України та його територіальним органам ліміти залишку готівки в касі встановлюються установами банків, в яких відкриті бюджетні рахунки цих органів. Зазначені органи, в свою чергу, встановлюють ліміти залишку готівки в касі підприємствам, установам і організаціям, які ними обслуговуються.

Колективні сільськогосподарські підприємства, колгоспи, сільськогосподарські кооперативи, селянські спілки (далі - колективні сільськогосподарські підприємства) самостійно визначають розміри готівки, що постійно знаходиться в їх касах, як це передбачено статтею 17 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", з відповідним повідомленням у першому кварталі кожного року обслуговуючих установ банків. Готівка понад визначені розміри має здаватися ними до банків і вільно отримуватися з кас банків на цілі, вказані у чеку.

Для військових частин, установ, підприємств і організацій Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Управління державної охорони та інших міністерств і відомств, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування (за винятком торговельних підприємств і видовищних закладів), а також органів Державної митної служби України ліміт залишку готівки в касі встановлюється установами банків за погодженням з керівниками цих організацій з урахуванням специфіки роботи кожної такої організації.

Ліміт залишку готівки в касі не встановлюється селянським (фермерським) господарствам, які займаються виключно виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції, та індивідуальним підприємцям. Якщо селянські (фермерські) господарства займаються ще й іншими видами діяльності в сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування тощо і відповідно мають магазини, ларки, підприємства громадського харчування та побутового обслуговування, то вказані ліміти встановлюються їм в установленому порядку.

Розташованим на території України іноземним дипломатичним, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам, міжнародним організаціям та їх філіям, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також тим представництвам інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності, ліміти залишку готівки в касі не встановлюються і дотримання касової дисципліни установами банків не перевіряється.

Для новостворених підприємств, які здійснюють операції з готівкою і тільки розпочинають свою діяльність, на перший місяць їх роботи ліміти залишку готівки в касі мають встановлюватися обслуговуючими установами банків (у п'ятиденний строк після відкриття рахунка), виходячи з представлених ними розрахунків. Зазначені ліміти уточнюються вказаними підприємствами за фактичними показниками своєї діяльності за місяць з подальшим їх перезатвердженням (у десятиденний термін після завершення першого місяця роботи підприємства) у встановленому порядку обслуговуючими установами банків на підставі відповідних заявок-розрахунків, що обов'язково мають подаватися цими підприємствами банкам.

Усю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати у порядку і строки, встановлені установою банку для зарахування на їх рахунки. У разі, якщо ліміт залишку готівки в касі підприємству взагалі не встановлено, вся наявна готівка в його касі на кінець дня має бути здана до банку (незалежно від причин відсутності ліміту каси).

Дотримання підприємствами лімітів залишку готівки в касі, порядку і строків здавання готівки має контролюватися установами банків незалежно від того, чи встановлені ці ліміти безпосередньо установами банків або самостійно визначені клієнтами у порядку, передбаченому відповідними нормативними актами.

В окремих випадках, пов'язаних з надходженням до каси підприємства наприкінці робочого дня після завершення інкасації або закінчення роботи вечірньої каси значних сум готівки від здійснення господарської діяльності, в результаті чого перевищується встановлений ліміт каси, такі підприємства не пізніше наступного робочого дня (банку і клієнта) повинні здати цю готівку (в частині, що перевищує ліміт каси) в обслуговуючу установу банку. За такої умови зазначені кошти не вважаються понадлімітними у день їх оприбуткування в касі підприємства.

Підприємства торгівлі та сфери обслуговування населення при здійсненні касових операцій з готівкою повинні забезпечувати постійну наявність в своїх касах розмінної монети різних номіналів (у розмірі не менше 5% від суми встановленого підприємству ліміту залишку готівки в касі) для видачі здачі громадянам. В окремих випадках, якщо через специфіку діяльності підприємства виручка отримується головним чином за рахунок реалізації окремих груп товарів (послуг) високої вартості, обслуговуючою установою банку такому суб'єкту господарювання може бути встановлено наявність обов'язкової суми розмінної монети в розмірі 2-5% від встановленого підприємству ліміту залишку готівки в касі. Невидача (або несвоєчасна видача) громадянам здачі через відсутність або нестачу розмінної монети на цих підприємствах протягом робочого дня, а також її наявність на підприємстві у розмірах, менших від зазначених, є порушенням касової дисципліни, і за це до винних осіб вищезазначених підприємств можуть застосовуватися штрафні санкції, визначені статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як за порушення правил ведення касових операцій.

У разі наявності у клієнта поточних рахунків у кількох установах банків зазначені суб'єкти господарювання протягом трьох робочих днів визначають основний поточний рахунок, за місцем відкриття якого установа банку встановлює ліміт залишку готівки в касі. Заявка-розрахунок на встановлення ліміту залишку готівки в касі складається таким клієнтом, виходячи з його загальних касових оборотів (надходжень і видатків). При затвердженні ліміту каси установа банку, в якій відкрито основний рахунок, повинна проаналізувати наведені в заявці-розрахунку показники на підставі касової книги клієнта та (у разі потреби) інших обгрунтувальних документів. Копія заявки-розрахунку із затвердженим лімітом представляється клієнтом протягом трьох робочих днів (враховуючи день затвердження) іншим установам банків, у яких відкрито його додаткові поточні рахунки.

У разі закриття основного поточного рахунку клієнта встановлений ліміт каси на його прохання може бути переглянутий іншою установою банку, в якому залишився поточний рахунок підприємства, що буде визначений ним як основний, і у разі потреби встановлений новий ліміт каси.

Порядок відкриття, здійснення операцій та закриття поточних рахунків визначено Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 N 527 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.12.98 за N 819/3259.

48. Для встановлення підприємствам лімітів залишку готівки в касах установи банків одержують від них заявку-розрахунок за формою додатка N 15. Торговельні й інші організації, які мають у своєму підпорядкуванні не виділені на самостійний баланс підприємства, подають заявку-розрахунок з зазначенням кожного магазину, їдальні, підприємства (крім дрібнороздрібної мережі).

У разі неподання клієнтом обслуговуючій установі банку у визначені Інструкцією строки вказаної заявки-розрахунку, йому встановлюється цією установою банку ліміт залишку готівки в касі у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

У договорі на розрахунково-касове обслуговування (укладені договори підлягають маркуванню згідно з Указом Президента України від 06.11.98 N 1222/98 "Про гербовий збір") підприємств установи банків можуть передбачати застосування штрафних санкцій до клієнтів за неподання заявок-розрахунків на встановлення лімітів залишку готівки в касі і неотримання ними затверджених лімітів залишку готівки в касі в установі банку.

Відповідальність за невстановлення лімітів залишку готівки в касах підприємств незалежно від форм власності покладається на установи банків згідно з чинним законодавством України (у тих випадках, коли вони безпосередньо встановлюють ці ліміти).

49. Встановлені ліміти залишку готівки в касі, порядок і строки здавання виручки у триденний строк від дати затвердження ліміту повідомляються установами банків кожному підприємству, якому відкритий поточний рахунок, у тому числі і не виділеним на самостійний баланс, з видачею їх безпосередньо клієнту (під його розписку). З метою посилення контролю за встановленням банками

лімітів каси у разі відсутності клієнта за зазначеним місцезнаходженням, неповідомленні ним банку своєї нової адреси та неможливості встановлення фактичної адреси такого клієнта, установа банку повідомляє про це відповідному органу державної податкової адміністрації. Інформація про встановлений ліміт залишку готівки в касі підприємства надається на запит податкових органів у триденний строк з дня отримання письмового запиту від цього органу.

Керівники установ банків за письмовою домовленістю з керівниками торговельних підприємств та інших підприємств, які мають централізовані бухгалтерії, можуть запровадити порядок, за яким встановлені ліміти каси, порядок і строки здавання виручки повідомляються обслуговуючою установою банку цим підприємствам, а останні доводять їх до кожного підприємства, що знаходиться на їх балансі.

На розсуд керівників установ банків для повідомлення встановлених лімітів, порядку і строків здавання виручки використовуються другі примірники заявок-розрахунків (додаток N 15), які подаються підприємствами.

Підприємства, виконавчі органи селищних, міських та районних у містах рад мають право зберігати протягом 3 робочих днів понад встановлений ліміт у касах готівку, що одержана в банку для виплати заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій (далі - виплати, пов'язані з оплатою праці), пенсій, стипендій, відряджень, дивідендів (доходу); колективні сільськогосподарські підприємства, підприємства залізничного транспорту та морські порти для проведення таких виплат працівникам віддалених підрозділів, виконавчі органи сільських рад - протягом 5 робочих днів, включаючи день одержання готівки у банку. Після закінчення цих строків суми готівки, що не використані за призначенням, повертаються в банк не пізніше наступного робочого дня (клієнта та банку) і в подальшому видаються підприємствам за їх першою вимогою на ті самі цілі.