Про затвердження стандартів державної акредитації закладів охорони здоровя України

3.2.6.5. Консультації з питань планування сім'ї.

3.2.6.6. Диспансерний нагляд і оздоровлення осіб з патологією і ризиком розвитку таких захворювань, як гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, ревматизм, діабет, бронхіальна астма, туберкульоз, виразка шлунку і 12-ти палої кишки.

3.2.7. Лікар ПМСД організовує надання медичної допомоги більш високих рівнів (спеціалізованої амбулаторної та стаціонарної) пацієнтам з району обслуговування.

Лікар первинної ланки визначає необхідність отримання пацієнтом спеціалізованої стаціонарної допомоги і направляє його при наявності показів до відповідних спеціалістів та медичних закладів.

3.2.8. Відрегульовані питання про обсяг допомоги, покази і порядок скерування хворих для надання їм спеціалізованої амбулаторної і стаціонарної допомоги.

Існують письмові затверджені інструкції, які періодично переглядаються.

3.2.9. Дотримується встановлений порядок звернень пацієнтів за спеціалізованою амбулаторною і стаціонарною допомогою.

3.2.10. Забезпечується безперервність і наступність медичної допомоги.

3.2.10.1. Налагоджена система інформування лікаря ПМСД про результати консультацій та лікування пацієнтів в інших медичних закладах та спеціалістів.

3.2.10.2. Лікар ПМСД виконує рекомендації вузьких спеціалістів та рекомендації, надані при виписці зі стаціонару.

3.2.10.3. Лікар ПМСД проводить доліковування і реабілітацію хворих після одержання ними інших (крім первинної) видів медичної допомоги.

3.2.11. З метою розвантаження стаціонарної ланки заклад використовує широкий спектр форм надання медичної допомоги:

3.2.11.1. Надання стаціонарної допомоги на дому.

3.2.11.2. Навантаження лікаря при наданні стаціонарної допомоги на дому 12-14 хворих на день (при виділенні окремої посади).

3.2.11.3. Надання медичної допомоги в умовах денного стаціонару.

3.2.11.4. Навантаження лікаря денного стаціонару 20-25 хворих на день (при виділенні окремої посади).

3.2.12. У закладі виконується визначений мінімум параклінічних обстежень.

На місці виконуються визначення антропометричних даних, гостроти зору і слуху, температури тіла, вимірюється внутрішньоочний тиск, артеріальний тиск, проводиться ЕКГ. Лабораторне обстеження включає всі необхідні тести експрес-діагностики, загальні аналізи крові і сечі, глюкозометрію. Для більш складних видів лабораторних, біохімічних, імунологічних, серологічних і бактеріологічних досліджень проводиться збір матеріалу з подальшою відправкою в базову лабораторію. Для проведення скрінінгу за здоров'ям жінок беруться цитологічні та інші мазки з піхви. В разі необхідності в складних високоспеціалізованих дослідженнях існує система скерування у відповідні заклади.

3.2.13. Медична карта амбулаторного хворого заповнюється на кожного з пацієнтів, які отримали амбулаторно-поліклінічну допомогу. У карті відображається наступна інформація:

3.2.13.1. Паспортні дані.

3.2.13.2. Анамнез захворювання, його симптоми, травми та операції, що були перенесені в минулому.

3.2.13.3. Клінічні огляди.

3.2.13.4. Діагностичні і лікувальні призначення та їх результати.

3.2.13.5. Діагноз (попередній і/або остаточний) за результатами лікування.

3.2.13.6. Наявний листок заключних діагнозів.

3.2.13.7. Наявні витяги з карток стаціонарного лікування.

3.3. Служба швидкої і невідкладної медичної допомоги

Основне призначення служби - забезпечення високого рівня швидкої і невідкладної допомоги мешканцям району, який обслуговується, при нещасних випадках, у випадках гострих захворювань і травм.

Нормативна база:

накази МОЗ СРСР:

- від 09.08.86 N 1527 "О мероприятиях по совершенствованию специализированной медицинской помощи при острых отравлениях";

- від 09.05.88 N 404 "О мерах по дальнейшему совершенствованию скорой медицинской помощи населению";

- від 05.01.90 N 22 "Об организации выездной реанимационной неотложной бригады";

- від 04.05.90 N 193 "О создании в стране службы экспертной медицинской помощи в чрезвычайных ситуациях".

Накази МОЗ УРСР та МОЗ України:

- від 02.03.83 N 118 "О создании бригад для оказания срочной помощи местным органам здравоохранения в проведении мероприятий при возникновении массовых несчастных случаев и эпидемических вспышек";

- від 26.09.84 N 565 "О дополнительных мерах по организации экстренной и консультативной медпомощи при возникновении массовых несчастных случаев";

- від 25.12.90 N 209 "Про організацію експертної медичної допомоги в надзвичаних ситуаціях".

3.3.1. Служба функціонує цілодобово.

3.3.2. Служба забезпечена спеціально обладнаним автомобілем (автомобілями) швидкої допомоги і медперсоналом у відповідності з існуючими нормативами.

3.3.3. Бригади надання швидкої і невідкладної допомоги забезпечені у необхідній кількості обладнанням згідно з існуючими нормативами:

3.3.3.1. Запасами кисню і масками для кисневої терапії.

3.3.3.2. Укладками з медикаментами, включаючи розчини і крапельниці.

3.3.3.3. Набором для коніко(трахео)стомії.

3.3.3.4. Малим хірургічним набором.

3.3.3.5. Шинами і шийними комірцями.

3.3.3.6. Електрокардіографом.

3.3.3.7. Відсмоктувачем.

3.3.3.8. Дефіблятором.

3.3.4. Наявні затверджені нормативи по наданню швидкої допомоги, в яких обумовлено час доїзду на виклик.

3.3.5. Налагоджена система взаємодії служби швидкої медичної допомоги зі стаціонарами регіону обслуговування.

Наявні графіки ургентних чергувань лікарень та відділень, відповідними інструкціями обумовлено порядок госпіталізації хворих і взаємодії з іншими установами.

3.3.6. Налагоджена система взаємодії служби швидкої медичної допомоги з амбулаторно-поліклінічними закладами регіону обслуговування.

3.3.7. Питання надання допомоги потерпілим і хворим при стихійних лихах, катастрофах та надзвичайних ситуаціях вирішуються згідно з розробленими правилами.

3.4. Амбулаторно-поліклінічна служба

Накази МОЗ СРСР:

- N 1157 від 09.11.81 "О мерах по дальнейшему улучшению экспертизы временной нетрудоспособности и усилению контроля за выдачей больничных листков в лечебно-профилактических учреждениях";

- N 938 від 07.08.87 "О свободном выборе участкового врача";

- N 1278 від 06.12.87 "Об организации стационара (отделений, палат) дневного пребывания в больницах дневного стационара в поликлиннике и стационара на дому";

- N 125 від 07.05.91 "Об утверждении Положения о базовом амбулаторно-поликлиническом учреждении".

Накази МОЗ УРСР та МОЗ України:

- від 03.03.88 N 40 "Об утверждении Инструкции по формированию и диспансерному наблюдению групп повышенного риска заболеваний";

- від 28.12.92 N 527 "Про удосконалення протитуберкульозної роботи в країні";

- від 30.12.92 N 206 "Про заходи щодо поліпшення організації та підвищення якості кардіологічної допомоги населенню України";

- від 26.08.93 "Про удосконалення медичної допомоги хворим пульмонологічного профілю";

- від 14.04.93 N 77 "Про стан і заходи подальшого розвитку медико-генетичної допомоги в Україні";

- від 03.06.93 N 127 "Про організацію відділень (центрів) хірургії одного дня";

- від 15.09.93 N 206 "Про перегляд первинної медичної облікової документації".

3.4.1. Амбулаторно-поліклінічне відділення для ефективної діяльності забезпечене наступним:

3.4.1.1. Реєстратурою.

У реєстратурі пацієнти записуються на прийом, тут належним чином реєструються виклики лікаря додому, проводиться виписка рахунків за лікування, страхування чи готуються інші форми платіжних документів. Наявна інформація про прізвища лікарів, графіки їх роботи, та чергування медперсоналу, журнали виклику лікарів, інформація про вищих посадових осіб і т.і. Карта пацієнта, а також всі платіжні документи слідують за пацієнтом під час проходження всіх етапів лікування і повертаються до реєстратури чи бухгалтерії лікарні по завершенні візиту.

3.4.1.2. Обладнаними кабінетами (палатами) для діагностики і лікування.

Пацієнти оглядаються і лікуються в умовах, відповідних до складності і типу захворювання чи травми. Кабінети (палати) обладнані відповідно до вимог лікування і відповідають кількості пацієнтів.

3.4.1.3. Лабораторією і параклінічними обстеженнями.

3.4.1.4. Рентгенкабінетом.

3.4.1.5. Існує чіткий порядок скерування пацієнтів на складні діагностичні обстеження, доступні у найближчому діагностичному центрі.

3.4.1.6. Фізіотерапевтичними послугами.

Фізіотерапевтичні послуги надаються в достатньому обсязі для виконання лікарських призначень.

3.4.2. У амбулаторно-поліклінічній карті відображається слідуюча інформація:

3.4.2.1. Паспортні дані.

3.4.2.2. Анамнез захворювання, його симптоми, травми та операції, що були перенесені в минулому.

3.4.2.3. Клінічні огляди.

3.4.2.4. Діагностичні і лікувальні призначення та їх результати.

3.4.2.5. Діагноз (попередній і/або остаточний) та результати лікування.

3.4.2.6. Наявний листок заключних діагнозів.

3.4.2.7. Наявні витяги з карток стаціонарного лікування.

3.5. Стаціонарна допомога

Нормативна база:

Накази МОЗ України:

- від 25.12.90 N 209 "Про організацію служби екстреної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях";

- від 30.12.92 N 206 "Про заходи щодо поліпшення організації та підвищення якості кардіологічної допомоги населенню України";

- від 26.08.93 N 191 "Про удосконалення медичної допомоги хворим пульмонологічного профілю";

- від 14.02.94 N 24/39 "Про удосконалення роботи дитячої офтальмологічної служби";

- від 08.10.97 N "Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України";

- від 30.03.94 N 41 "Про регламентацію ортопедо-травматологічної служби в Україні";

- від 05.05.95 N 84 "Про дитячу ортопедо-травматологічну службу України";

- від 14.04.93 N 77 "Про стан і заходи подальшого розвитку медико-генетичної допомоги в Україні";

- від 28.11.97 N 340 "Про удосконалення організації служби променевої діагностики та променевої терапії";

- від 29.12.94 N 318 "Про удосконалення рефлексо-терапевтичної служби в Україні".

3.5.1. Загальні положення

3.5.1.1. Кожний пацієнт госпіталізований в лікувально-профілактичний заклад, обстежується в необхідному обсязі лікарем:

3.5.1.1.1. Лікар визначає обсяг і глибину обстежень пацієнта і встановлює клінічний діагноз (не пізніше 72 годин від моменту поступлення).

Лікарем розробляється і виконується план обстеження пацієнта для встановлення клінічного діагнозу, про що робляться записи в медичній карті.

3.5.1.1.2. Щодня лікар оглядає пацієнта і робить запис в медичній карті стаціонарного хворого про динаміку захворювання та корегує призначення.

У записах в медичній карті повинні бути обгрунтована необхідность подальшого перебування хворого у межах даного лікувально-профілактичного закладу, записи про виконані медичні втручання.

3.5.1.1.3. При переміщенні пацієнта до інших підрозділів закладу лікар оформляє детальний етапний епікриз в медичній карті.

Лікарем робиться детальний етапний епікриз з вказанням динаміки захворювання та стану хворого на час огляду, результатів діагностичних процедур та отримане лікування.

3.5.1.2. Для кожного пацієнта розробляється план обстеження і лікування.

Згідно з стандартом якості діагностично-лікувального процесу, затвердженим у кожному підрозділі, розробляється план обстеження і лікування персонально для кожного пацієнта, про що робляться записи в медичній карті.

3.5.1.3. У разі складного перебігу хвороби та у важких випадках адміністрація відділення скликає консіліум лікарів, який очолює заступник головного лікаря (начмед). Відповідальність за виконання рішення консіліума несе лікар, який здійснює лікування хворого.

Лікар, який здійснює лікування хворого, заносить рішення консіліума до медичної карти і в подальшому виконує усі рекомендації щодо діагностики і лікування пацієнта.