ПРОГРАМА соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 рік

Програма соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 рік (далі - Програма), виходячи з оцінки ресурсного потенціалу міста, його конкурентних переваг, проблем і зовнішніх викликів, формулює ключові цілі та пріоритети розвитку м. Києва на 2008 рік, визначає шляхи і механізми їх реалізації.

Законодавчим підґрунтям розроблення Програми є Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про столицю України - місто-герой Київ"; Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 N 1001; Генеральний план розвитку м. Києва на період до 2020 року, схвалений рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804; комплексні та галузеві загальнодержавні й міські програми.

Структура Програми враховує вимоги Типової структури програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, області, району, міста на короткостроковий період, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 N 621.

Завдання і заходи Програми узгоджені з бюджетом м. Києва. В 2008 році витрати бюджету м. Києва становитимуть 24,88 млрд. грн., що в 3 рази більше показника 2005 року.

У процесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни та доповнення до Програми затверджуються Київською міською радою за поданням постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Для оцінки повноти та якості реалізації програмних завдань виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) здійснюватиметься моніторинг виконання Програми.

Протягом 2007 року соціально-економічний розвиток міста характеризувався подальшим накопиченням потенціалу зростання, стабільною позитивною динамікою більшості сфер і галузей господарського комплексу. Відносно диверсифікована структура економіки, більш розвинута, порівняно з іншими регіонами, ринкова інфраструктура, наявність висококваліфікованої робочої сили, переваги, пов'язані зі столичним статусом, сприяли зростанню інвестиційної привабливості, споживчого попиту та місткості внутрішнього ринку міста, пожвавленню ділової активності суб'єктів господарювання.

Як очікується, у 2007 році реальне зростання валової доданої вартості становитиме 11,0 %, її номінальна величина досягне 115,5 млрд. грн. Складовими росту ВДВ є збільшення валового нагромадження основного капіталу, поліпшення фінансового стану підприємств, підвищення грошових доходів населення, що стимулює сукупний споживчий попит.

Обсяг реалізованої промислової продукції порівняно з 2006 роком зросте на 8,0 % (до 27,0 млрд. грн.), у т. ч. обробної промисловості - на 10,0 %. Позитивним явищем є подальше збільшення у загальному випуску промислової продукції питомої ваги обробної промисловості та випереджаючий розвиток високотехнологічних і стратегічно важливих для міста галузей, що виробляють продукцію кінцевого споживання: машинобудування - 112,0 %, виробництво інших неметалевих мінеральних виробів - 115,2 %, харчова промисловість - 114,0 %, целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа - 110,0 %. Аналіз вказує на наявність потенціалу для подальшого збереження високих темпів росту промислового виробництва. Нині можливості розвитку промисловості обмежуються незадовільним станом її матеріально-технічної бази, високою фізичною зношеністю виробничих фондів. На низькому рівні залишається інноваційна активність підприємств, включаючи впровадження нових технологічних процесів, у т. ч. маловідходних, ресурсозберігаючих, інноваційна продукція становить лише 11,6 % загального обсягу реалізованої промислової продукції. Поліпшенню ситуації сприятиме спрямування бюджетних коштів на розвиток інноваційної інфраструктури та підтримку наукових розробок, а також переорієнтація ресурсів на пріоритетні напрями науково-технічного й інноваційного розвитку з урахуванням показників перспективної окупності витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування очікується в обсязі 39,1 млрд. грн., що на 29,1 % більше порівняно з 2006 роком. Вирішальну роль у його формуванні відіграють прибутки підприємств промисловості (зокрема з виробництва електроенергії, газу та води), пошти та зв'язку, фінансової діяльності, фінансового посередництва та страхування, питома вага яких у сукупній величині фінансового результату становитиме 90 %.

Розвиток підприємництва в м. Києві характеризується збільшенням кількості суб'єктів економічної діяльності, зростанням надходжень податків і зборів від них до бюджету, підвищенням внеску у забезпечення зайнятості населення міста. Як очікується, на кінець 2007 року кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності - платників податків становитиме 320,9 тис. од., що на 2,4 % більше, ніж у попередньому році. Кількість малих підприємств зросте на 10,3 % до 62,7 тис. або 230 підприємств у розрахунку на 10 тис. наявного населення, що втричі перевищує середній показник по Україні. Позитивній динаміці сприяла реалізація міською владою низки заходів у сфері підтримки малого бізнесу, зокрема, фінансування розвитку малого підприємництва з міського бюджету в розмірі 53,8 млн. грн.

З іншого боку, за часткою малого підприємництва у забезпеченні зайнятості населення, надходженні податків і зборів, формуванні валового регіонального продукту м. Київ поступається багатьом європейським столицям. Згідно з оцінками фахівців, ці показники, за умови повноцінного використання наявних переваг (інвестиційна привабливість, велика місткість ринку будівельних робіт, транзитне географічне положення тощо), уже в середньостроковій перспективі можуть бути істотно збільшені. Неоднозначними змінами характеризується господарська діяльність підприємницького сектора: з одного боку, зростанням фінансових результатів, з іншого - недостатньою економічною ефективністю виробництва, коли 37 % малих підприємств у 2007 році працювало збитково, а питома вага продукції, реалізованої малими підприємствами, в загальному обсязі реалізації по місту становить лише 3,8 %.

Обсяги зовнішньоторговельного обороту товарів за підсумками 2007 року очікуються у розмірі 23942,9 млн. дол. США: експорт - 5127,0 млн., імпорт - 18815,9 млн. дол. США. Зберігається тенденція випереджального зростання імпорту товарів, що обумовлено дією чинників, які мали місце у попередньому році, зокрема, це потреба в імпортованому обладнанні для модернізації підприємств і підвищення цін на енергоносії, як наслідок, погіршення позицій київських експортерів на світових ринках за товарними групами "хімічна промисловість" і "металопродукція".

В разі збереження у 2007 році тенденції щодо зростання надходжень іноземних інвестицій, річні прогнозні показники приросту прямих іноземних інвестицій очікуються на рівні 3522,3 млн. дол. США, що становить 118,9 % до рівня 2006 року. Сукупний капітал нерезидентів у Києві зросте на 63,6, % і на кінець 2007 року становитиме 9060,5 млн. дол. США, що в розрахунку на особу населення складе 3306,8 дол. США.

Київ демонструє високі темпи зростання капітальних інвестицій, з яких понад 80 % припадає на інвестиції в основний капітал. За очікуваними даними, обсяги інвестицій в основний капітал у 2007 році становитимуть 30624,7 млн. грн., що в порівняних цінах на 12,0 % перевищуватиме обсяги 2006 року. Збереглася позитивна тенденція до зростання норми нагромадження (відношення інвестицій в основний капітал до ВДВ), що свідчить про продовження процесів оновлення основних фондів і виробничого потенціалу міста. У структурі інвестицій 42,4 % складуть витрати на придбання машин і обладнання, 57,6 % - на капітальне будівництво.

Пріоритетним напрямом капітального будівництва є спорудження житла, що засвідчує лідируюча позиція м. Києва серед регіонів України за темпами введення в експлуатацію житлової площі. Очікується, що в 2007 році буде введено в експлуатацію 1400 тис. м-2 загальної житлової площі (107,6 % величини 2006 року). Зросли обсяги будівництва житла для черговиків квартобліку, які потребують соціального захисту. Їм безоплатно передано 84,5 тис. м-2 житла, збудованого за кошти міського бюджету й одержаного від підприємств та організацій у порядку відрахувань, що на 14,0 % більше, порівняно з попереднім роком.

Економічне зростання та збільшення бюджетних надходжень є чинниками поліпшення рівня життя населення. У 2007 році реальні грошові доходи киян зростуть на 13,6 % (до 26170 грн. у розрахунку на одну особу), передусім за рахунок підвищення рівня оплати праці зайнятих в усіх сферах економічної діяльності, зростання державних соціальних стандартів.

Доволі успішно вирішується проблема зайнятості в столиці, яка забезпечує роботою не лише киян, але й осіб, що мешкають у приміській зоні та більш віддалених регіонах. Чисельність зайнятого населення у віці 15 - 70 років у 2007 році становитиме 1399 тис. осіб, що на 23,4 тис. (на 1,7 %) більше, ніж у 2006 році. Рівень зайнятості є найвищим серед регіонів України. В усіх сферах економічної діяльності буде створено 73 тис. нових робочих місць, із них близько 43,7 % - у торгівлі, 7,3 % - промисловості, 7,1 % - у будівництві.

Рівень життя населення є одним із чинників формування демографічного потенціалу міста. Як очікується, станом на 1 січня 2008 року чисельність наявного населення м. Києва згідно з офіційними даними становитиме 2742,1 тис. осіб. Характерними рисами демографічної ситуації є зростання кількості жителів (на 36,5 тис. або 1,3 % протягом 2007 року) за рахунок міграції при від'ємному природному прирості. В 2007 році сальдо міграції складе 28,9 тис. осіб, з яких майже 90 % - міжрегіональні мігранти, насамперед, із сусідніх областей.

Співставлення потенціалу та конкурентних переваг м. Києва з оцінкою його сучасного стану і тенденцій соціально-економічного розвитку на основі SWOT-аналізу дозволяє виявити головні проблеми столиці, що потребують першочергового вирішення та концентрації зусиль міської влади. Насамперед це:

• критичний стан міської інженерної інфраструктури, дефіцит пропускної спроможності та неефективна конфігурація дорожньо-транспортної мережі (доріг, мостів, місць для паркування та ін.), що обумовлює значні втрати води та тепла в мережах, одні з найвищих серед європейських столиць показники дорожньо-транспортних пригод, збільшення об'ємів викидів шкідливих речовин автотранспортом у навколишнє природне середовище;

• високий рівень зношеності виробничих фондів базових промислових підприємств, недостатні темпи їх модернізації і технологічного переоснащення, впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій, наслідком чого є зменшення стійкості столичної економіки до впливу зовнішніх ризиків. На актуальність цієї проблеми вказує подорожчання в 2008 році вартості імпортного природного газу до критичного, за оцінками фахівців, рівня для багатьох підгалузей хімічної промисловості, а також житлово-комунального господарства;

• зростання рівня забруднення природного середовища внаслідок відсутності дієвої системи роздільного збирання відходів, відставання темпів модернізації очисних споруд і впровадження нових технологій уловлення, переробки й утилізації шкідливих речовин від темпів збільшення техногенного навантаження;

• недостатній розвиток організаційних передумов для повноцінної реалізації економічного потенціалу міста;

• надмірна соціальна стратифікація та низький рівень доходів значної частини киян в умовах вирівнювання внутрішніх і світових цін та швидкого зростання вартості життя, що обмежує споживчий попит як вагомий чинник росту регіональної економіки (за обсягами споживання продуктів харчування, насамперед м'яса, риби, овочів, фруктів, багато домогосподарств столиці істотно відстають від фізіологічних норм, за забезпеченістю товарами тривалого користування - від показників розвинутих країн);

• невідповідність житлової політики потребам і можливостям киян (на ринку житла існує дефіцит квартир економ-класу, натомість відбувається стрімке збільшення елітних новобудов, при цьому близько третини нового житла слугує засобом вкладення капіталу й/або використовується для одержання тіньової ренти);

• недостатня ефективність механізмів управління розвитком міста, неузгодженість дій структурних підрозділів міської влади щодо впровадження низки першочергових ініціатив. Як засвідчує аналіз ходу реалізації програми капітальних вкладень у 2007 році, основною проблемою при оформленні документів для виконання робіт із будівництва та реконструкції автомобільних шляхів та інженерних споруд є вирішення питань відведення земельних ділянок. Унаслідок незадовільної роботи райдержадміністрацій та інших замовників по відведенню земельних ділянок і розробці проектно-кошторисної документації ускладнюється можливість збереження в 2008 році обсягів будівництва бюджетного житла для черговиків квартобліку на рівні 2007 року.

Вирішення завдання перетворення Києва у європейське столичне місто з високим рівнем життя населення насамперед залежить від спроможності міської влади створити якісне середовище життєдіяльності, що передбачає належне функціонування інженерної та транспортної інфраструктури, доступність широкого спектра соціальних послуг, дотримання високих екологічних стандартів, а також побудувати ефективну економіку, яка надасть можливість людям одержувати гідну зарплату, а бюджету - податки, достатні для фінансування нагальних соціальних програм.

Столиця не володіє ресурсами, необхідними для швидкого розв'язання всього комплексу існуючих проблем, це було б не під силу і найбагатшим містам світу, звідси необхідність чітко вибудувати середньо- та довгострокові стратегічні завдання та поетапно концентруватися на найважливішому.

Виходячи з оцінки головних проблем та потенціалу м. Києва, в тому числі бюджетних можливостей, можливостей залучення банківських кредитних ресурсів, ресурсів підприємств і організацій, ресурсів національного та міжнародного ринків капіталу, інвестиційних ресурсів тощо, в Програмі визначені конкретні цілі, завдання та заходи на 2008 рік, включаючи започаткування низки масштабних проектів капітального будівництва, спрямовані на поетапну реалізацію пріоритетних стратегічних завдань соціально-економічного розвитку м. Києва на середньо- та довгострокову перспективи, в тому числі створення правових, соціальних, економічних і організаційних умов для успішного проведення в Україні чемпіонату Європи 2012 року з футболу та його фінальної частини у м. Києві, а саме:

• Розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури та поліпшення транспортного забезпечення

• Модернізація та розбудова інженерних мереж міста, реформування житлово-комунального господарства

• Збереження довкілля, підвищення рівня безпеки киян, реалізація принципу сталого розвитку

• Створення сприятливого інвестиційного та підприємницького клімату

• Забезпечення конкурентоспроможності економіки міста на основі прогресивних структурних зрушень та інноваційної спрямованості

• Повноцінне використання культурно-туристичного потенціалу міста

• Розвиток людського потенціалу та його ефективне використання

• Зростання рівня доходів населення, підвищення ефективності системи соціального захисту

• Поліпшення якості та доступності медичних послуг

• Зростання ролі м. Києва у світових глобалізаційних та інтеграційних процесах

Таким чином, алгоритм дій міської влади передбачає відхід від практики "розпорошення" коштів на численні, не завжди узгоджені між собою заходи різноманітних міських цільових програм й інвестиційні проекти без суттєвого економічного та соціального ефекту для міста, натомість концентрацію ресурсів на вирішенні ключових проблем, які створюють реальні загрози життю та безпеці мешканців столиці, підвищенні стійкості економіки до впливу зовнішніх ризиків і стимулюванні перспективних виробництв (точок росту), що в кінцевому рахунку матиме загальний макроекономічний і соціальний ефект.

Чітке формулювання стратегічних середньо- та довгострокових пріоритетів і відповідних річних програмних цілей і завдань дозволяє вибудувати паритетні відносини з центральною владою, залучити кошти державного бюджету на виконання програми капітального будівництва, а також приватні вітчизняні й іноземні інвестиційні ресурси.

3.1. Ресурсне забезпечення розвитку міста

3.1.1. Бюджетно-фінансова політика

Ціллю бюджетно-фінансової політики є забезпечення надходжень фінансових ресурсів, необхідних для комплексного соціально-економічного розвитку міста, започаткування масштабних проектів у рамках підготовки м. Києва до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, підвищення результативності бюджетних видатків і відповідальності розпорядників бюджетних коштів за виконання програмних завдань і заходів.

Пріоритетними завданнями на 2008 рік є збільшення надходжень до міського бюджету, залучення фінансових ресурсів державного бюджету, ресурсів національного та міжнародного ринків капіталу, а також інвестиційних ресурсів для будівництва соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, прискорення модернізації економіки м. Києва; оптимізація напрямів використання бюджетних коштів, повне фінансування соціальних зобов'язань держави й органів місцевого самоврядування перед населенням; розширення доступу до кредитних ресурсів з боку бізнесу та населення шляхом:

• удосконалення внутрішнього фінансового контролю - ГУВФКА;

• впровадження міжнародних стандартів прозорості бюджетного процесу та звітності про результати виконання бюджету, регулярне оприлюднення індикаторів, які характеризують фінансовий стан міста. Це розширить можливості для громадського контролю, підвищить інвестиційну привабливість столиці, сприятиме поліпшенню якості аналітичної обробки інформації та оперативної оцінки фінансової ситуації - ГФУ;

• покращення платіжної дисципліни суб'єктів господарювання, забезпечення погашення податкового боргу підприємств-боржників, у т. ч. шляхом їх реструктуризації - ГФУ;

• проведення інвентаризаційних робіт щодо земель бюджетних установ і житлового фонду, розроблення механізмів вилучення земельних ділянок підприємств-боржників із подальшою передачею їх в оренду - ГУЗР;

• забезпечення надходжень до бюджету міста від приватизації згідно з Програмою приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки та продажу земельних ділянок - ГУКВ, ГУЗР;

• підвищення ефективності використання фінансових активів і об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва:

- поліпшення якості менеджменту та фінансового планування на підприємствах комунальної власності, посилення відповідальності керівників таких підприємств за виконання показників фінансових планів і контролю за дотриманням умов їхніх трудових контрактів - ГУКВ;

- запровадження системи моніторингу за виконанням функцій з управління об'єктами комунальної власності й оцінки ефективності використання комунального майна - ГУКВ;

- удосконалення процедури надання майна в орендне користування, забезпечення контролю за дотриманням нової Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, реалізація заходів щодо зменшення заборгованості орендарів - ГУКВ;

• удосконалення тарифної політики, зокрема, методики формування тарифів і механізмів оплати послуг із паркування транспортних засобів, а також послуг із примусової евакуації автотранспортних засобів - ГУЦП;

• поглиблення співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями щодо залучення кредитних ресурсів для розбудови транспортно-інженерної інфраструктури - ГФУ, ГУЕІ;

• забезпечення доступу середнього та малого бізнесу до фінансових ресурсів, підтримка програм мікрокредитування підприємницької діяльності, надання часткової компенсації за рахунок міського бюджету відсотків по кредитах - ГФУ, ГУПРПП;

• розроблення механізмів легалізації заробітної плати в м. Києві, включаючи доходи неофіційних трудових мігрантів - ГУПЗ;

• виконання заходів, передбачених на 2008 рік Програмою інформування громадськості та розміщення соціальної реклами з питань оподаткування та діяльності органів Державної податкової адміністрації м. Києва в 2007 - 2009 роках, у першу чергу по платежах, що надходять до бюджету м. Києва - ДПА у м. Києві.

Очікувані результати. Внаслідок реалізації програмних заходів очікується прискорення темпів зростання фінансових ресурсів м. Києва та підвищення ефективності їх використання, що дозволить сконцентрувати кошти, необхідні для вирішення головних проблем у транспортній, житлового-комунальній і соціальній сферах, створення передумов для посилення конкурентоспроможності столичної економіки.

3.1.2. Інвестиційна політика

Головною ціллю інвестиційної політики є формування в м. Києві привабливого інвестиційного клімату, а також створення дієвих механізмів надання організаційної підтримки й економічного стимулювання інвестиційної діяльності, спрямованої на поліпшення міського середовища життєдіяльності (розбудову транспортної, житлово-комунальної, екологічної інфраструктури), модернізацію та інноваційний розвиток економіки, впровадження сучасних технологій.

Столиця володіє значним інвестиційним потенціалом. Очікується, що в 2007 році за рахунок усіх джерел фінансування буде освоєно 30624,7 млн. грн. інвестицій в основний капітал, що у порівняних цінах на 12,0 % більше показника попереднього року. Збереглася позитивна тенденція до зростання норми нагромадження (відношення інвестицій в основний капітал до ВДВ), що свідчить про продовження процесів оновлення основних фондів і виробничого потенціалу міста. У структурі інвестицій 42,4 % становитимуть витрати на придбання машин і обладнання, 57,6 % - на капітальне будівництво. За джерелами фінансування провідну роль відіграють власні кошти підприємств, зростає значення залучених фінансових ресурсів, насамперед кредитів банків та інших позик.

Зросли обсяги фінансування з міського бюджету муніципальних проектів, які відіграють важливе соціально-економічне значення для міста. Як очікується, в 2007 році за рахунок спеціального фонду міського бюджету буде освоєно 3,4 млрд. грн. капітальних вкладень, у структурі яких 45 % припадає на комунальне будівництво, 20 % - спорудження метрополітену, 13,5 % - житлове будівництво, 11,0 % - охорону здоров'я, 7,5 % - освіту. Порівняно з попереднім роком збільшились інвестиції в спорудження метрополітену (більше ніж у 3 рази), житлове будівництво (в 1,5 раза), освіту (в 2 рази).

У разі збереження у 2007 році тенденції щодо зростання надходжень іноземних інвестицій, річні прогнозні показники приросту прямих іноземних інвестицій очікуються на рівні 3522,3 млн. дол. США, що становить 118,9 % до рівня 2006 року. Сукупний капітал нерезидентів у Києві зросте на 63,6, % і на кінець 2007 року становитиме 9060,5 млн. дол. США, що в розрахунку на особу населення складе 3306,8 дол. США.

Пріоритетними завданнями на 2008 рік є підвищення ефективності використання бюджетних коштів на інвестиційні програми, створення режиму максимального сприяння інвесторам у сфері будівництва нових і реконструкції діючих об'єктів міської інженерно-транспортної інфраструктури, забезпечення необхідного обсягу внутрішніх інвестицій та залучення іноземного капіталу у рамках підготовки до Євро-2012, формування передумов для переорієнтації приватних інвестицій у перспективні види економічної діяльності, що визначатимуть спеціалізацію столиці в міжнародному поділі праці:

• забезпечення реалізації Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яким передбачається запровадження міжнародної практики проведення інвестиційних конкурсів і укладення інвестиційних договорів, коли на розгляд виноситься не об'єкт як такий, а "інвестиційний проект" з розробленою землевпорядною, містобудівною проектною документацією та протоколом результатів попередніх громадських слухань. Інвестор одержує можливість в стислі терміни доопрацювати передпроектні матеріали, розробити стадію "Проект", узгодити й затвердити її в установленому порядку та через 6 - 8 місяців одержати дозвіл на проведення робіт - ГУЕІ;

• підготовка та проведення конкурсів із залучення інвесторів до реалізації проектів капітального будівництва, зокрема: будівництва накриттів відкритих частин Подільсько-Воскресенської лінії метрополітену; реконструкції Бортницької станції аерації; реконструкції Поштової площі; будівництва офісно-торгового центру та підземного паркінгу на площі Тараса Шевченка; багатоповерхових наземних і підземних паркінгів; готелю і торгово-офісного комплексу, центру дозвілля на Ленінградській площі; торгово-розважального комплексу і конференц-залу на Либідській площі; автостанцій на шести основних в'їздах у м. Київ та ін. - ГУЕІ;Рис 2

• розробка механізмів залучення приватних інвестицій у будівництво та реконструкцію об'єктів міської інженерної інфраструктури (зокрема, будівництво тунельного переходу через р. Дніпро від станції "Лівобережна" до площі Перемоги) з використанням механізму концесії - ГУЕІ, ГУЖГ, ГУТЗ;

• збільшення інвестиційних пропозицій за рахунок об'єктів незавершеного будівництва, територій непрацюючих промислових підприємств, неефективно використовуваних земельних ділянок, а також проектів комплексної реконструкції і реновації будинків (насамперед, 5-поверхових будинків, споруджених у 60-х роках, і гуртожитків) - ГУЖГ, РДА, ГУЕІ;

• сприяння просуванню інвестиційних пропозицій промислових підприємств міста, насамперед у сфері авіабудування, енергозберігаючих технологій, випуску вкрай необхідної для міста й імпортозамінюючої продукції, створення виробництва полікристалічного кремнію для систем сонячної електроенергетики та ін. - ГУЕІ;

• розвиток системи зовнішніх запозичень на потреби капітального будівництва, транспорту та впровадження енерго- й ресурсозберігаючих технологій - ГФУ, ГУЕІ;

• залучення інвестицій у будівництво офісних будівель і складських приміщень. Щорічні темпи зростання обсягів будівництва бізнес-центрів у Києві становлять 30 - 40 %, однак навіть двократне збільшення кількості київських офісів не перекриває попиту на них (потреба у висококласній офісній нерухомості оцінюється в 1,5 - 2 млн. м-2), при цьому дохідність офісної нерухомості в Києві становить близько 18 % річних - ГУЕІ;

• розвиток ринкової інфраструктури інвестиційної діяльності (фондового ринку, іпотечного кредитування, лізингових операцій тощо) - ГУЕІ;

• поліпшення інвестиційного клімату для приватного капіталу шляхом подальшої лібералізації ділової та підприємницької діяльності, підвищення прозорості процедур прийняття рішень органами влади, формування системи інвестиційних гарантій і страхування інвестиційних ризиків - ГУЕІ, ГУПРПП;

• орієнтація інформаційно-рекламної роботи на перспективні групи інвесторів, організація її змісту відповідно до сучасних технологій маркетингових досліджень і рекламних кампаній, підвищення результативності виставкової діяльності, використання можливостей міжнародних форумів, семінарів, конференцій тощо - ГУЕІ.

Очікувані результати. За прогнозом, обсяги інвестицій в основний капітал у 2008 році зростуть на 13,0 % порівняно з 2007 роком і складуть 37270,6 млн. грн., що в розрахунку на особу населення становитиме 13455,1 грн. З них 42,4 % буде спрямовано на придбання машин та обладнання (15807,4 млн. грн.).

У 2008 році за рахунок проведення міською владою інвестиційних конкурсів по залученню інвесторів міський бюджет заплановано збільшити на 500 млн. грн., що в 44 рази більше показника 2005 року.

За прогнозними розрахунками, в 2008 році в економіку міста буде внесено 3171,2 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій (на 35,0 % більше, ніж у 2007 році), основна частина яких буде спрямована у промисловість на створення високотехнологічних виробництв. На кінець 2008 року загальний обсяг коштів іноземних інвесторів, залучених в економіку м. Києва, прогнозується на рівні 12231,7 млн. дол. США, що на одного мешканця міста становитиме 4415,8 дол. США.

3.2. Поліпшення міського середовища життєдіяльності

3.2.1. Розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури та поліпшення транспортного забезпечення

Ціллю діяльності міської влади є формування ефективного транспортного комплексу, спроможного задовольнити потреби населення у відповідних послугах та сповна реалізувати переваги транспортно-географічного розташування м. Києва. Аналіз соціально-економічної ситуації в столиці вказує на пріоритетність даної цілі для забезпечення її сталого розвитку. Розширення площі житлових масивів, збільшення чисельності населення та підвищення його мобільності (з урахуванням приїжджих, іногородніх студентів, трудових і маятникових мігрантів людність Києва оцінюється на рівні близько 4 млн. осіб), швидке зростання парку приватного автотранспорту (за останні 10 років кількість транспортних засобів, зареєстрованих у м. Києві, зросла на 84 % і в 2010 році прогнозується на рівні близько 900 тис. автомобілів) обумовили поглиблення невідповідності між пропускною спроможністю транспортної мережі та потребами в ній.

Зі швидкою забудовою лівобережної частини міста загострились проблеми з обслуговуванням транспортних потоків на мостових переходах через р. Дніпро. Інтенсивність руху між правим і лівим берегом становить понад 300 тис. приведених одиниць на добу, в т. ч. за "години пік" - 27,1 тис., що на 20 % перевищує пропускну спроможність діючих мостів. Такі ж тенденції характерні для більшості магістралей Києва, особливо його центру. Це призводить до значних економічних витрат, пов'язаних із простоями та перепробігами транспорту, втрат пального, погіршення безпеки руху й екологічної ситуації.

Зростає навантаження на громадських транспорт. У "години пік" наповнюваність транспортних засобів перевищує їх пасажиромісткість у 1,5 - 2 рази, при цьому близько 70 % парку транспортних засобів має понаднормативний знос (один і більше амортизаційних строків), створюючи тим самим перманентну аварійно небезпечну ситуацію.

Існуючі підходи до управління транспортним комплексом Києва не спроможні вирішити наявні проблеми. Необхідним є перехід від практики вибіркової реконструкції окремих, найбільш перевантажених елементів вулично-шляхової мережі до комплексної реконструкції та будівництва магістралей і транспортних вузлів різних рівнів відповідно до положень Комплексної схеми транспорту м. Києва на період до 2020 року, забезпечення випереджаючого розвитку електричного пасажирського транспорту (метрополітену, швидкісного трамваю, тролейбусів) і скорочення кількості маршрутних таксомоторів як найбільш невигідного, з огляду на стан довкілля і безпеку руху, виду транспорту.

Завданням 2008 року є започаткування реалізації (проведення інвестиційних конкурсів, розроблення проектно-кошторисної документації та початок будівництва) ряду потужних інфраструктурно-інвестиційних проектів, направлених на створення збалансованої опорної транспортної мережі, а також забезпечення підготовки транспортного комплексу м. Києва до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

В 2008 році порівняно з попереднім роком заплановано збільшити обсяги фінансування розвитку метрополітену більш як у 2 рази (1994,6 млн. грн., у т. ч. кошти спеціального фонду міського бюджету - 1817,1 млн. грн.). Здійснюватиметься будівництво:

• другого входу на ст. м. "Вокзальна" (Святошинсько-Броварська лінія). У комплекс спорудження вестибюлю N 2 на примиканні вул. Комінтерну до Вокзальної площі входять: пішохідні тунелі, обладнання ескалаторами для забезпечення підземного зв'язку вестибюлю з підземними переходами, залізничними пасажирськими платформами та центральним вокзалом; влаштування пересадочного вузла зі ст. "Вокзальна" на Подільсько-Вигурівську лінію метрополітену, що проектується; спорудження ескалаторного тунелю; проведення реконструкції службових і спеціальних приміщень, пов'язаних із продовженням існуючої платформи. Реалізація проекту дозволить покращити транспортне обслуговування пасажирів центрального та приміського залізничних вокзалів;

• дільниці від ст. м. "Харківська" до Харківської площі з електродепо "Харківське" (Сирецько-Печерська лінія). Дільниця розташована в Дарницькому районі та проходить уздовж багатоповерхової забудови великих житлових масивів Осокорки, Позняки, Харківський, чисельність жителів яких згідно з прогнозами зросте з 293 до 378 тис. осіб у 2020 році та на більш віддалену перспективу досягне 440 тис. У 2008 році планується введення в експлуатацію II черги електродепо. Це дасть можливість подовжити будівництво до Дарницького вокзалу, забезпечивши можливість швидко дістатись на правий берег міста. З вводом в експлуатацію дільниці передбачається реконструкція Харківської площі з розміщенням на ній міського автовокзалу, готельно-офісного центру, багаторівневих паркінгів тощо;

• облаштування вентиляційних кіосків шахт NN 215, 216, 217 на дільниці від ст. "Дорогожичі" до ст. "Сирець" (Сирецько-Печерська лінія), що дозволить досягнути проектних показників мікроклімату в спорудах метрополітену;

• здійснення проектних робіт по будівництву виходу зі ст. м. "Львівська брама" (Сирецько-Печерська лінія);

• виконання робіт із проектування реконструкції пересадочного вузла між ст. м. "Майдан Незалежності" та "Хрещатик" (Куренівсько-Червоноармійська лінія) зі встановленням 2-х травілаторів для обслуговування пасажирів;

• дільниці від ст. м "Либідська" до ст. м. "Виставковий центр" (Куренівсько-Червоноармійська лінія). Територія району, де будується дільниця, становить близько 15 тис. га, населення - 180 тис. осіб, житловий фонд - 3,6 млн. м-2, кількість робочих місць - близько 70 тис. У 2008 році планується ввести в експлуатацію I пусковий комплекс від ст. м. "Либідська" до ст. м. "Васильківська" з 3-ма станціями, протяжністю 3,8 км;

• дільниці від ст. м. "Глибочицька" до ст. м. "Райдужна" (Подільсько-Вигурівська лінія) з відгалуженням на станцію "Проспект Ватутіна" (6 станцій, протяжність 8,37 км). З'єднає центр міста з житловим масивом Вигурівщина-Троєщина, ст. "Глибочицька" передбачається як пересадочна на ст. "Лук'янівська" Сирецько-Печерської лінії, ст. "Подільська" - як пересадочна на ст. "Тараса Шевченка" Куренівсько-Червоноармійської лінії;Рис. 6

• I черги дільниці від ст. м. "Вулиця Милославська" до ст. м. "Проспект Ватутіна" з електродепо "Троєщина" (Лівобережна лінія). Протяжність - 5,65 км, 6 станцій. Дозволить суттєво покращити обслуговування мешканців житлового масиву Троєщина;

• монтаж і наладка ескалаторів на ст. м. "Проспект Палладіна" ("Академмістечко");

• придбання обладнання та рухомого складу метрополітену, в т. ч. 100 вагонів.

Для м, Києва характерна низька щільність вулично-шляхової мережі - 1,95 км/км-2 при відповідних показниках у Москві - 4,4, Лондоні - 9,9, Нью-Йорку - 12,4, Парижі - 15,0 км/км-2. При цьому можливості будівництва нових доріг у центральних районах столиці є обмеженими, що вказує на необхідність вирішення проблеми насамперед за рахунок розширення діючих магістралей, спорудження багаторівневих транспортних розв'язок і підземних тунелів. На 2008 рік заплановано проведення таких робіт:

• продовження будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро з Лівобережними та Правобережними підходами пропускною спроможністю 60 тис. авто на добу. По трасі мостового переходу буде побудовано шість мостів, чотири транспортні розв'язки різних рівнів і 2,4 км естакади. Мостовий перехід забезпечить транспортним зв'язком (у т. ч. метро) районів Троєщина, Вигурівщина, Воскресенка та масиву Райдужний із правобережною частиною міста;Рис. 7

• продовження розробки проекту реконструкції мосту ім. Є. О. Патона через р. Дніпро, що в подальшому дасть можливість продовжити експлуатацію мосту, розширити проїзну частину до 8-ми повноцінних смуг руху, тим самим збільшити пропускну спроможність споруди з 3500 до 5600 авт./год., забезпечити рух автомобілів без обмеження ваги навантаження;

• будівництво вул. Здолбунівської на ділянках від Харківського шосе до вул. Тепловозної та від залізничних колій до Дніпровської набережної, реконструкція вул. Здолбунівської на ділянці від вул. Тепловозної до залізничних колій. Дозволить розвантажити транспортні потоки по проспекту Возз'єднання, Ленінградській площі та шляхопроводах на Харківському шосе через залізничні колії станції "Дарниця", організувати маршрути громадського транспорту для обслуговування мешканців нових мікрорайонів;

• реконструкція транспортної розв'язки на Московській площі. Проектом передбачено будівництво естакади з бульв. Дружби Народів на просп. 40-річчя Жовтня на перетині просп. Науки та Червонозоряного просп. з організацією безперешкодних лівих поворотів, надземного та двох підземних пішохідних переходів, а також реконструкцією існуючого підземного пішохідного переходу. Пропускна спроможність розв'язки збільшиться з 9000 до 12000 авт./год., що, в свою чергу, зменшить навантаження на довкілля за рахунок скорочення простою транспорту в заторах;

• реконструкція транспортної розв'язки на Ленінградській площі, включаючи будівництво естакади та тунелю. Дозволить організувати безперешкодний рух переважаючих автомобільних потоків і збільшити пропускну спроможність розв'язки з 6000 до 12000 авт./год.;Рис. 8

• будівництво транспортної розв'язки біля ст. м. "Дніпро". Збільшить пропускну спроможність з 6000 до 8000 авт./год., дозволить організувати безперервний рух автомобільного транспорту по Дніпровській набережній та покращити транспортну ситуацію на Броварському проспекті;

• реконструкція транспортної розв'язки в районі ст. м. "Сирецька". Забезпечить вільний під'їзд автотранспорту до пересадочного вузла біля станції метро, а також розвантажить основні транспортні магістралі за рахунок відстою маршрутних транспортних засобів у місцях, які не заважають вільному руху транспорту;

Будівництво транспортної розв'язки біля станції метрополітену "Дніпро"Рис. 9

• реконструкція Поштової площі. Дозволить організувати безперервний рух автомобільного транспорту по Дніпровській набережній та вул. Набережно-Хрещатицькій;

• перекладка мереж Великої окружної дороги на дільниці від вул. Богатирської до Мінського шосе (II п. к.). Дорога призначена для проїзду транзитного транспорту без в'їзду в місто. Нині через відсутність об'їзних доріг у Київ щоденно в'їжджає понад 150 тис. автомобілів з інших регіонів України та зарубіжжя, що збільшує навантаження на магістралі й погіршує технічних стан дорожнього покриття;

• реконструкція просп. 40-річчя Жовтня від вул. Васильківської до вул. Голосіївської;

• будівництво автомобільної дороги від Харківської площі до ст. м. "Червоний Хутір". Забезпечить рух транспортних потоків і відкриття додаткових маршрутів громадського транспорту для мешканців нових мікрорайонів;

• здійснення проектних робіт по реконструкції вул. Горького;

• будівництво багатоповерхових паркінгів на зарезервованих територіях за кошти інвесторів;

• облаштування бар'єрних огорож на осьових лініях магістральних вулиць загальноміського значення з інтенсивним рухом транспорту та високою аварійністю, встановлення направляючих пішохідних огороджень, покращення рівня освітлення та обладнання вулиць зеленими насадженнями;

• пристосування вулиць і переходів для потреб осіб із функціональними вадами (зокрема, інвалідів у колясках);

• завершення будівництва II черги АСКДР (автоматизована система керування дорожнім рухом). Очікується покращення дорожнього руху в місті, зокрема, зменшення кількості заторів, зниження затримок транспорту на 15 %; кількості ДТП з потерпілими - на 6 %, з матеріальними збитками - на 51 %.

У 2008 році здійснюватиметься будівництво (реконструкція) 35-ти об'єктів (10 - пускові, 8 - перехідні, 17 - нові) інфраструктури громадського транспорту. Серед іншого здійснюватиметься реконструкція лінії швидкісного трамвая від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги, яку буде введено в експлуатацію в 2009 році.

Об'єктами нового будівництває:

• реконструкція трамвайних переїздів у місцях перетину з проїзною частиною вулично-шляхової мережі. Нині під переїздами знаходиться майже 15 км трамвайних колій, значна кількість з яких не облаштована, що призводить до поломки наземного пасажирського транспорту та зниження швидкості руху;

• реконструкція фунікулера;

• будівництво трамвайної лінії від просп. Відрадного до вул. Симиренка;

• будівництво модульної котельної в трамвайному депо ім. Шевченка.

Окрім цього, на 2008 рік заплановано:

• оновлення рухомого складу наземного громадського транспорту, зокрема, придбання 160 нових автобусів, 160 тролейбусів і 8 вагонів трамваїв - ГУТЗ;

• раціоналізація схеми маршрутів пасажирського транспорту на основі визначення магістральних напрямів руху, де застосовуватиметься транспорт великої пасажиромісткості (трамваї, тролейбуси, автобуси), та підвізних маршрутів, де використовуватимуться автобуси малої місткості й мікроавтобуси. Серед іншого передбачається зняття з маршрутів у центральній частині міста автобусів малої місткості та їх заміна на автобуси великої місткості й тролейбуси - ГУТЗ;

• удосконалення управління транспортними процесами та потоками з використанням сучасних автоматизованих систем і технічних засобів регулювання дорожнього руху - ГУТЗ;

• поліпшення фінансового становища транспортних підприємств шляхом посилення контролю за фінансовими звітностями, удосконалення системи збору проїзної плати, реалізації Стратегії зміни системи пільг на проїзд у громадському транспорті на адресну грошову допомогу населенню (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2002 N 253) - ГУТЗ.

Очікувані результати. Реалізація перелічених завдань і заходів підвищить пропускну спроможність автошляхів, безпечність руху транспорту та пішоходів, сприятиме ліквідації заторів на дорогах і мостах, зменшенню числа загиблих і поранених від дорожньо-транспортних пригод. Очікується скорочення пробігу транспортних засобів за рахунок оптимізації маршрутів і графіка руху, виключення "холостих пробігів". Це дозволить зекономити моторесурс, знизити витрати паливо-мастильних матеріалів, затрати, пов'язані з утриманням і ремонтом транспортних засобів і дорожнього полотна, а також викиди автотранспортом шкідливих речовин в атмосферне повітря.

Детальний перелік об'єктів капітального будівництво подано в додатку.

3.2.2. Комунальне господарство. Модернізація та розбудова інженерних мереж

Ціллю діяльності міської влади є досягнення кращих європейських стандартів якості обслуговування споживачів житлово-комунальних послуг на основі реформування організаційно-економічного механізму функціонування комунального господарства, переходу на економічно ефективну, ресурсозберігаючу й екологічно безпечну модель його розвитку.

Низький рівень фінансування протягом останнього десятиліття заходів із модернізації та розбудови інженерних мереж, інертність у проведенні інституційних перетворень щодо демонополізації та створення конкурентного середовища в галузі обумовили нестабільність функціонування більшості підприємств комунального господарства, їх збитковість і неспроможність адекватно відреагувати на посилення техногенного навантаження. У 2007 році рівень зносу каналізаційних мереж досяг 35 %, обладнання - 70 %. У кризовому стані перебувають об'єкти комунальної сфери міста стратегічного значення:

• через процеси корозійного характеру в аварійному стані знаходиться Головний міський каналізаційний колектор (нормативний строк використання закінчився в 1992 році), його подальша експлуатація може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного масштабу в разі аварійного скиду великої кількості неочищених каналізаційних стоків в акваторію р. Дніпро;

• відпрацювали свій експлуатаційний термін очисні споруди Бортницької станції аерації, де проходять очистку побутові стічні води та стоки промислових підприємств;

• діючі потужності дозволяють переробити лише п'яту частину побутових відходів Києва.

Програма соціально-економічного розвитку м. Києва на 2008 рік передбачає пріоритетне спрямування ресурсів на розбудову інженерної інфраструктури, а також формування сприятливого інвестиційного клімату в житлово-комунальній сфері, що є необхідними передумовами для проведення подальших системних реформ. Насамперед, планується істотне зростання капіталовкладень у ремонт, модернізацію та спорудження нових водопровідних і каналізаційних мереж, підприємств з очистки води та переробки відходів. Для цього будуть збільшені видатки з міського бюджету, залучені кошти Державного бюджету України в рамках виконання Загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006 - 2020 роки, Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, приватні інвестиції і позикові кошти.

Водопостачання та водовідведення:

• будівництво другої (дублюючої) нитки Головного міського каналізаційного колектора, що дозволить провести ремонтно-відновлювальні роботи на нині діючому колекторі, забезпечить надійне відведення стоків всієї правобережної частини міста - ГУКГ, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України;

• будівництво Південно-Західного каналізаційного колектора. Забезпечить водовідведення існуючої та перспективної забудови південно-західної частини м. Києва та приміської зони - ГУКГ, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України;Рис. 11

• реконструкція Деснянської та Дніпровської водопровідних станцій - ГУКГ, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України;

• підвищення якості водопідготовки за рахунок використання високоефективних реагентів, коагулянтів, катіонних і аніонних флокулянтів, фільтруючих матеріалів і сорбентів - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

• реалізація Схеми раціонального розміщення бюветних комплексів на території адміністративних районів міста для забезпечення киян якісною природно чистою водою (на перспективу передбачається будівництво бюветів з розрахунку 1 бювет на 20 тис. жителів із радіусом обслуговування 500 метрів, а в межах малоповерхової приватної забудови - 1 бювет на 5 тис. жителів із радіусом обслуговування 800 метрів) - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

• обладнання дитячих дошкільних закладів, навчальних закладів і лікарень системами доочистки питної водогінної води - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

• встановлення квартирних і домових лічильників обсягів водоспоживання і втрат води - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

• здійснення організаційних заходів щодо попередження виникнення аварій і надзвичайних ситуацій, підтримання в робочому стані обладнання, технічних засобів і оснащення, необхідних для їх ліквідації - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал".

Санітарна очистка міста:

• реконструкція заводу "Енергія" та полігону по захороненню відходів N 5, освоєння третьої черги полігону N 6 - ГУКГ;

• будівництво ТЕЦ на відновлювальному паливі в Деснянському районі м. Києва біля ТЕЦ-6 (кошти інвесторів) - ГУКГ;

• впровадження комплексної системи санітарної очистки, яка базується на організації роздільного збирання твердих побутових відходів із подальшим їх сортуванням на спеціальних технологічних лініях, компостуванням органічної частини, брикетуванням залишку, що не піддається утилізації, та складуванням його на спеціальному полігоні - ГУКГ;

• оновлення парку автотранспорту зі збирання та вивозу побутових відходів (у т. ч. за рахунок поповнення його великовантажними сміттєвозами) - ГУКГ;

• дослідження можливостей впровадження прийнятних для міського середовища технологічних рішень щодо утилізації побутових відходів - ГУКГ.

Зелене господарство:

• здійснення інвентаризації земель зеленого господарства м. Києва й оформлення документів землекористування (державний акт) на земельні ділянки загального користування (парки, сквери, міські ліси тощо) - ГУЗР;

• реконструкція меморіального парку "Бабин Яр", парків Вічної Слави (8,34 га), "Володимирська гірка" (5,3 га), Партизанської Слави (111,97 га), парку ім. М. Т. Рильського (28,3 га), розробка проектно-кошторисної документації по реконструкції парку "Нивки" (6,8 га), розробка концепції та проекту створення науково-інформаційного комплексу ООН на території Наводницького парку - Мінжитлокомунгосп, ГУКГ, КО "Київзеленбуд";

• реалізація щорічних заходів із прочищення та проріджування насаджень лісопаркових господарств, догляду за декоративними деревами й кущами - ГУКГ, КО "Київзеленбуд";

• впровадження заходів підвищення стійкості гіркокаштану звичайного - ГУКГ, КО "Київзеленбуд";

• розвиток виробничої бази міського декоративного розсадника й оранжерейного господарства, запровадження нових підходів до вирощування садибного матеріалу декоративних дерев і кущів, розширення обсягів вирощування районованого для України насіння газонних трав; застосування технології посадки крупномірних саджанців дерев і кущів з глибою ґрунту - ГУКГ, КО "Київзеленбуд".

Охорона, утримання й експлуатація внутрішніх водойм:

• розробка регіональної програми відродження та збереження водних об'єктів м. Києва на період до 2015 року, а також схеми меж прибережних захисних смуг об'єктів водного фонду м. Києва - ГУКГ, ДКП "Плесо";

• розчистка та ремонт споруд Русанівського каналу - ДКП "Плесо";

• виконання робіт по очищенню від замулення та берегоукріпленню 3-х ставків у парку "Нивки", де за висновками Міської санепідемстанції формуються малярійні осередки - ГУКГ, КО "Київзеленбуд";