ПРОГРАМА соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 рік

• виконання щорічних заходів із благоустрою об'єктів водного господарства, створення прибережно-захисних смуг - ДКП "Плесо";

• розроблення проектів відведення земельних ділянок і надання актів на право користування земельними ділянками по об'єктах ДКП "Плесо" - ГУЗР.

Протизсувні заходи:

• розробка нової генеральної схеми протизсувних заходів - ГУКГ, ГУЗР, ГУМАДМС, КП "СУППР";

• проведення протизсувних заходів і укріплювальних робіт на схилі Божкового яру (9,0 га). Дніпровському схилі біля Пішохідного мосту (3,0 га), схилі навколо Свято-Макаріївської церкви (0,4 га), схилі вул. Нижньоюрківської біля д. 53 (1,4 га), садиби N 6-а по вул. Адмірала Ушакова (0,2 га) у Голосіївському районі, розробка проектно-кошторисної документації по укріпленню схилу по вул. Героїв Оборони, 11 у Голосіївському районі - КП "СУППР";

• забезпечення постійного моніторингу стану ділянок, де є загроза зсувів, - КП "СУППР";

• здійснення ремонту (капітального та поточного) гідротехнічних споруд, закупівля необхідних машин і механізмів - КП "СУППР".

Очікувані результати. Реалізація проектів і заходів із модернізації та будівництва інфраструктури комунального господарства дозволить запобігти виникненню надзвичайних техногенно-екологічних ситуацій, зменшити негативний вплив відходів на навколишнє середовище, скоротити втрати у водопровідно-каналізаційних мережах, покращити умови каналізування, зменшити вміст шкідливих речовин в очищених водах.

3.2.3. Житлова політика

Житловий фонд м. Києва становить 10,35 тис. будинків загальною площею 64,9 млн. м-2, а також 22,95 тис. жилих будинків приватного сектору площею 2,4 млн. м-2. Їх експлуатацію й утримання здійснюють 133 житлово-експлуатаційні організації, у т. ч. 10 приватних; із 258 будинків об'єднань співвласників багатоквартирних будинків 235 будинків перебувають на самообслуговуванні; з 929 будинків житлово-будівельних кооперативів 611 будинків утримуються власними силами правлінь цих кооперативів; 250 інвестиційних жилих будинків обслуговують 43 житлово-експлуатаційні організації різних форм власності.

Введення в дію житла загальною площею, тис. м-2Рис. 12

Ринок житлового будівництва столиці відзначається інвестиційною привабливістю та швидкими темпами розвитку. Як очікується, в 2007 році буде введено в експлуатацію 1400 тис. м-2 загальної житлової площі (107,6 % величини 2006 року). Зросли обсяги будівництва житла для черговиків квартобліку, які потребують соціального захисту. Їм безоплатно передано 84,5 тис. м-2 житла, збудованого за кошти міського бюджету й одержаного від підприємств та організацій у порядку відрахувань, що на 14 % більше порівняно з 2006 роком і майже в 2 рази - з 2005 роком.

Однак забезпеченість населення житлом у розрахунку на одну особу залишається на відносно низькому рівні - 20,3 м-2. За цим показником Київ поступається більшості європейських столиць (порівнюючи, в Берліні - понад 38, Римі - 35, Мадриді - 30 м-2). Для досягнення на перспективу до 2015 року мінімального соціального стандарту розвинутих країн (25 м-2) необхідне зростання обсягів житлового будівництва на рівні не менше 10 % на рік, а також здешевлення вартості житла, оскільки за існуючого рівня ринкових цін і відсоткових ставок іпотечних кредитів воно є практично недоступним для осіб із середнім рівнем доходів, особливо молодих сімей. Нині можливості виконання цих цілей обмежують: складність і тривалість процедури отримання дозвільних документів на будівництво; недостатня ефективність фінансово-кредитних механізмів залучення коштів населення та довготермінових банківських кредитів, недосконалість системи гарантій, страхування інвестицій та захисту прав інвесторів; повільні темпи модернізації матеріально-технічної бази будівельних організацій і технологій будівництва, що зумовлює його надмірну ресурсоємність; неврегульованість діяльності на ринку нерухомості численних посередницьких структур.

Виходячи з аналізу ситуації у житлово-комунальній сфері м. Києва, програмними цілями на 2008 рік насамперед є подальше поліпшення інвестиційного клімату в будівельній галузі, розроблення механізмів стимулювання будівництва житла економ-класу та формування муніципального фонду соціального житла, вдосконалення відносин щодо обслуговування й утримання житлових будинків і поліпшення якості житлово-комунальних послуг. Заплановано:

• удосконалення системи надання дозвільної документації (пов'язаної із виділенням земельних ділянок для будівництва нового житла, оформленням проектно-кошторисної документації тощо) за принципом організаційної єдності з одночасним посиленням контролю за цільовим використанням і дотриманням графіків будівництва - ГУМАДМС, ГУЗР;

• скорочення термінів розгляду дозвільних документів, пов'язаних із будівництвом бюджетних жилих будинків, реконструкцією гуртожитків, прийнятих до комунальної власності міста, під нове житло, в т. ч. на земельних ділянках, звільнених після знесення гуртожитків, які знаходяться в незадовільному санітарно-технічному стані - ГУМАДМС, ГУЗР;

• формування фонду "соціального житла" (розробка проектно-кошторисної документації та початок будівництва), що безоплатно надаватиметься в тимчасову або пожиттєву оренду малозабезпеченим та іншим пільговим категоріям населення, опрацювання процедури його одержання - Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України, ГУМАДМС, ГУЗР, ГУЖЗ;

• відведення земельних ділянок для будівництва бюджетного житла, запровадження технічних і організаційних заходів, спрямованих на зменшення його вартості, зокрема, шляхом відміни платежів при зборі вихідних даних (технічних умов, погоджень і т. п.), платежів за оренду та користування земельною ділянкою тощо - ГУЗР, ГФУ, ГУЖЗ;

• фінансування з міського бюджету будівництва та придбання житлової площі для пільгових категорій населення (багатодітних сімей, хворих ТБЦ, інвалідів ВВВ і сімей загиблих, дітей-сиріт) - ГФУ, ГУЕІ;

• будівництво житла для черговиків квартирного обліку - інвалідів війни та учасників бойових дій, офіцерів, звільнених у запас або відставку, членів сімей осіб, які загинули під час виконання службових обов'язків, - Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України, ГУЖЗ;

• подальший розвиток програм молодіжного житлового будівництва, виділення асигнувань (38,2 млн. грн.) на погашення відсоткових ставок за користування іпотечним кредитом та 6 % на обслуговування кредитів - ГФУ;

• проведення модернізації та комплексної реконструкції фізично і морально застарілого житлового фонду. В 2008 році буде завершено розробку та затвердження проектно-кошторисної документації по 14 об'єктах реконструкції гуртожитків і нового будівництва на ділянках після знесення гуртожитків, які знаходяться в аварійному стані. При реконструкції гуртожитків частина житлових площ надається їхнім мешканцям, які перебувають на квартирному обліку, за пільговою вартістю, що становить від 10 до 50 відсотків опосередкованої вартості спорудження житла по м. Києву, - ГУЖЗ;

• забезпечення контролю за дотриманням вимог щодо комплексного розвитку мікрорайонів нової забудови (пропорційним будівництвом житла, інженерної інфраструктури, об'єктів соціальної сфери) - ГУМАДМС, ГУЖЗ;

• поліпшення якості експлуатації житлового фонду й утримання прибудинкових територій у рамках виконання загальноміських заходів "Твій дім, твоє подвір'я", покращення технічного стану фасадів і естетичного вигляду будинків, розташованих в історичній частині міста, - РДА, ГУЖГ, ГФУ;

• проведення заміни або модернізації 1605 застарілих і фізично зношених ліфтів (порівнюючи, в 2007 році - 373) згідно з загальноміською програмою заміни або модернізації ліфтів у житловому фонді м. Києва на 2007 - 2010 роки (Програма "Ліфт") - ГУЖГ, Міністерство з питань житлово-комунального господарства України;

• дотримання графіка поетапного оснащення наявного житлового фонду м. Києва засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії до 2008 року, прийнятого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 07.04.2003 N 608 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.02.96 N 125" - ГУЖГ;

• відновлення циркуляційних систем централізованого гарячого водопостачання - ГУПЕЕ, РДА;

• стимулювання нових форм утримання й експлуатації житлового фонду (передусім об'єднань співвласників багатоквартирних будинків), урегулювання прав жителів багатоквартирних будинків на прибудинкові території, організація навчання управителів - ГУЖГ;

• відшкодування різниці між затвердженим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, вивезення побутових відходів - ГФУ, ГУЦП.

Очікувані результати. В 2008 році заплановано ввести в експлуатацію 1430,0 тис. м-2 загальної площі квартир, що становить 102,1 % до рівня 2007 року. За рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету буде введено 7 жилих будинків загальною площею 63,7 тис. м-2, продовжено розробку проектно-кошторисної документації і розпочато будівництво нових бюджетних жилих будинків. Ризики будівництва пов'язані з незадовільною роботою райдержадміністрацій та інших замовників по відведенню земельних ділянок і розробці проектно-кошторисної документації, а також протестами мешканців проти проведення будівництва.

3.2.4. Територіальний розвиток міста

Ціллю діяльності міської влади є створення ефективної системи управління процесами планування і використання території Києва та столичного регіону в цілому.

Нині щільність забудови міста в 1,4 - 1,6 раза поступається відповідним показникам співставних за масштабами міст розвинених країн. Понад 50 % території мікрорайонів існуючої багатоповерхової забудови загальною площею біля 4,5 тис. га мають щільність житлового фонду менше нормативної на 30 - 40 %. Це мікрорайони 5-поверхової забудови 60-х рр., які, насамперед, концентруються на житлових масивах Воскресенський, Комсомольський, Нивки, Відрадний, Сирець та інші.

Поряд з цим, у центральних районах міста та районах, привабливих для забудовників, щільність забудови перевищує норми. Будівництво, в т. ч. і житла, здійснюється в таких районах без урахування Генерального плану міста, без відповідних детальних планів і проектів забудови території, з порушенням правил регіональної забудови та норм інсоляції.

Процесам оптимізації земельних відносин і територіального розвитку столиці перешкоджають невизначеність правового статусу частини земельного фонду міста щодо розмежування земель державної і комунальної власності, земель Києва та Київської області, відсутність у деяких випадках чітких юридичних меж територій різного цільового призначення (природно-заповідного, рекреаційного, історико-культурного та ін. фонду), нерозвиненість інституціональної інфраструктури ринку землі, недосконалість фінансово-правових механізмів, що виникають при реалізації прав власності на землю.

Виходячи з аналізу наявних проблем, пріоритетними завданнями на 2008 рік є оптимізація процесів планування і використання території Києва, включаючи вдосконалення структури земельного фонду, поліпшення його інвестиційної привабливості, збільшення доходності, налагодження механізмів взаємодії з навколишніми територіями з питань перспективного просторового розвитку столичної агломерації шляхом:

• продовження процесів розмежування земель державної та комунальної власності у м. Києві відповідно до Концепції формування земель комунальної власності територіальної громади м. Києва, встановлення у натурі (на місцевості) меж відповідних земельних ділянок і виготовлення Державного акта на право комунальної власності на землю - ГУЗР;

• узгодження проекту встановлення меж міста Києва, подання його на розгляд Верховної Ради України, розробки пропозицій до проекту Концепції комплексної державної програми розвитку міста Києва та Київської області - ГУЗР;

• розроблення стратегії та механізмів формування київського (столичного) регіону (узгодження можливостей створення спільного консультативного органу з представників владних структур і громадськості міста й області, посилення координації житлової, інвестиційної політики тощо) - КМДА, Київська ОДА;

• встановлення юридичних меж земельного фонду міста різного функціонального призначення (території природно-заповідного й іншого природоохоронного призначення, сільськогосподарського призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, прибудинкові території, водний фонд, лісовий фонд), розробка проектів землеустрою - ГУЗР, ГУМАДМС;

• проведення земельно-кадастрової інвентаризації земель - ГУЗР, ГУМАДМС

• формування єдиної загальноміської системи управління земельними ресурсами: розвиток Автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, вдосконалення обліку та контролю за цільовим використанням земельних ділянок державними органами, підприємствами, установами й організаціями м. Києва - ГУЗР, ГУМАДМС;

• удосконалення нормативно-правового забезпечення протидії самовільній зміні цільового використання земельної ділянки - ГУЗР, ГУМАДМС;

• проведення комплексу землевпорядних і землеоціночних робіт, виготовлення містобудівної документації з підготовки земельних ділянок до продажу - ГУЗР;

• удосконалення інфраструктури земельного ринку, запровадження ефективної системи вивчення попиту та пропозицій на ринку землі, створення механізмів узгодження громадських, муніципальних і державних інтересів у процесі функціонування ринку землі та захисту прав його учасників - ГУЗР;

• розроблення економічного механізму та моделі адміністрування земельної ренти й моніторингу процесів землекористування - ГУЗР;

• підвищення ефективності використання земельних ресурсів міста суб'єктами економічної діяльності, зокрема, опрацювання можливостей вилучення земельних ділянок, які неефективно використовуються, промислово-складських територій, територій науково-дослідних і конструкторських установ, опрацювання спільно з Держкомземом і Київською ОДА можливостей, порядку та процедури перенесення окремих промислових підприємств за межі міста - ГУЗР, ГУМАДМС, ГУПНТІП.

Очікувані результати. У результаті виконання програмних заходів у 2008 році очікується підвищення рівня ефективності використання й охорони земель, удосконалення функціонально-планувальної організації забудови. Зростання вартості земельних ресурсів дозволяє одержати значні фінансові надходження від здачі в оренду та продажу земельних ділянок, залучити зовнішні інвестиції для реалізації будівельних проектів на вільних територіях. Отримані кошти частково будуть спрямовані на проведення землезахисних заходів, що дозволить підвищити якісні характеристики земель.

3.3. Збереження довкілля та підвищення рівня безпеки киян

3.3.1. Охорона навколишнього природного середовища. Екологічна безпека

Ціллю діяльності міської влади є реалізація принципу сталого розвитку шляхом екологізації економіки міста, вдосконалення механізмів управління та контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, становлення дієвої системи екологічного моніторингу.

Як очікується, в 2007 році обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становитиме 238,0 тис. т. (у 2006 році - 227,15 тис. т), у т. ч. від пересувних джерел забруднення - 212,0 тис. т, стаціонарних джерел - 26,0 тис. т. Найбільш забрудненими залишаються райони міста поблизу основних магістралей (Московська, Бессарабська, Харківська площі, бульвари Дружби Народів та Лесі Українки, проспект Перемоги в районі ст. м. "Святошин"), де фіксується перевищення гранично допустимих норм викидів формальдегіду, двоокису азоту, бенз(а)пірену, свинцю тощо. Така ситуація обумовлена швидким зростанням кількості міського та транзитного автотранспорту, в т. ч. маршрутних таксомоторів. Серед стаціонарних джерел найбільшими забруднювачами є підприємства енергетики (ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька ТЕЦ, Завод "Енергія", котельні теплових мереж).

У поверхневі водойми буде скинуто 910,0 млн. м-3 забруднених стічних вод (з них без очистки - 26,0 млн. м-3), що на 92,7 млн. м-3 (на 11,3 %) більше ніж у 2006 році. Маса скинутих забруднюючих речовин у цих стоках становитиме близько 170,0 т. Основними джерелами забруднення є ВАТ "АК "Київводоканал" і промислові підприємства.

У Києві щорічно утворюється близько 1,4 млн. т твердих побутових відходів (ТПВ) із тенденцією до зростання, з них 250 тис. т спалюється на сміттєспалювальному заводі "Енергія", 250 тис. т завозиться для захоронення на полігон твердих побутових відходів N 5 у с. Великі Дмитровичі Обухівського району, 200 тис. т вилучається підприємствами по збору вторинної сировини, решта (понад 700 тис. т) хорониться на звалищах. Використання полігонів на сьогоднішній день є екологічно недоцільним, а також спричиняє соціальну напругу серед мешканців Київської області, які проживають у наближених до полігонів місцях. Суттєву потенційну небезпеку становлять токсичні відходи.

Вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища й екологічної безпеки Києва потребує системного підходу, спрямованого на оптимізацію процесів природокористування та екологізацію міської економіки. Завданням 2008 року є продовження реалізації діючих і започаткування низки нових інвестиційних проектів у транспортній сфері, житлово-комунальному господарстві, промисловому комплексі міста, насамперед спрямованих на усунення причин зростання рівня забруднення довкілля, а саме:

• реконструкція та розбудова дорожньо-транспортної інфраструктури (будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро, будівництво та реконструкція багаторівневих транспортних розв'язок, перекладка мереж II пускового комплексу Великої Окружної дороги від Гостомельського шосе до вул. Богатирської та ін. - див. § 3.2.1), прискорення розвитку метро та скорочення ліній маршрутного таксі як найбільш екологічно невигідного виду транспорту, за рахунок цього підвищення пропускної спроможності доріг, виведення транзитних транспортних потоків за межі міста, виключення "холостих пробігів" і зниження викидів автотранспортом забруднюючих речовин в атмосферне повітря - ГУТЗ;

• будівництво каналізаційних колекторів (другої нитки Головного міського каналізаційного колектора, Південно-Західного каналізаційного колектора) та очисних споруд міських водогонів (див. § 3.2.2), що знизить ризик виникнення надзвичайних ситуацій унаслідок аварійного скиду неочищених каналізаційних стоків в акваторію р. Дніпро - ГУКГ, ВАТ "АК "Київводоканал";

• розробка техніко-економічного обґрунтування реконструкції споруд першої черги Бортницької станції аерації, проведення робіт на очисних спорудах другої та третьої черги БСА з метою підготовки їх до роботи з повним навантаженням при зупинці першої черги на реконструкцію - ГУКГ;

• реконструкція дамб мулових полів NN 1, 2 - ГУКГ;

• проектування будівництва станцій зневоднення осадів, утилізації та повернення промивних вод на Дніпровській і Деснянській водопровідних станціях - ГУКГ;

• будівництво очисних споруд зливових вод ж/м Вигурівщина-Троєщина (II черга) - ДКП "Плесо";

• будівництво нового сміттєпереробного підприємства - ТЕЦ на відновлювальному паливі N 1 в Деснянському р-ні м. Києва біля ТЕЦ-6 - ГУКГ;

• реконструкція "Заводу "Енергія" філіалу АЕК "Київенерго", впровадження системи комплексного очищення димових газів від сміттєспалювальних котлоагрегатів - АЕК "Київенерго".

Пріоритетними заходами на 2008 рік у сфері розбудови екологічної інфраструктури й охорони навколишнього природного середовища є:

• продовження робіт зі створення системи моніторингу довкілля м. Києва, поповнення ресурсних баз даних стану довкілля міста (в ДУОНПС та УОНПС), створення системи інформування щодо стану навколишнього середовища та гідрометеорологічних умов і явищ - ДУОНПС, УОНПС;

• охорона атмосферного повітря:

- встановлення нових і модернізація діючих стаціонарних автоматизованих постів спостереження за станом атмосферного повітря - УОНПС;

- продовження робіт з оснащення димових труб великих промислових підприємств міста стаціонарними комплексами екологічного контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря з передачею даних до інформаційно-аналітичного центру (ІАЦ) - УОНПС;

- розробка та затвердження нормативно-правових актів щодо заборони використання у місті (в т. ч. заборони в'їзду іногороднього транспорту) без каталізаторів відпрацьованих газів двигунів - УОНПС, ГУТЗ, Київрада;

- забезпечення жорсткого екологічного контролю за якістю та відповідністю державним стандартам пального, що реалізується автозаправними станціями міста, а також за екологічними параметрами автотранспорту - УОНПС, ГУПЗПС, ГУМВС;

- введення зон обмеженого доступу автотранспорту в разі перевищення на території житлової забудови гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин в атмосфері, а також гранично допустимого рівня шуму від автотранспорту - УОНПС;

- опрацювання можливостей, порядку та процедури перенесення окремих промислових підприємств - забруднювачів довкілля за межі міста - ГУЗР, ГУМАДМС, ГУПНТІП;

• охорона водних ресурсів міста:

- розробка регіональної програми відродження та збереження водних об'єктів м. Києва на період до 2015 року, а також схеми меж прибережних захисних смуг об'єктів водного фонду м. Києва - ГУКГ, ДКП "Плесо";

- проведення благоустрою й очищення водних об'єктів (Русанівського каналу) - ДКП "Плесо";

• озеленення міста, збереження біологічного і ландшафтного розмаїття у рамках виконання Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року:

- продовження робіт з інвентаризації природних комплексів територій природно-заповідного фонду м. Києва (проведення землевпорядних робіт із визначенням зовнішніх меж територій природно-заповідного фонду та закріплення цих територій за землекористувачами актами постійного землекористування) - ГУЗР, ККО "Київзеленбуд", ГУКГ, УОНПС;

- реконструкція та благоустрій парків міста (парку "Володимирська гірка", парку Вічної Слави, розробка проектної документації на виконання робіт по реконструкції меморіального парку "Бабин Яр"), реконструкція дикоростучих зелених насаджень на території Гідропарку та зелених насаджень на Дніпровських схилах від Києво-Печерської лаври до Поштової площі - ККО "Київзеленбуд";

- будівництво парків і скверів у районах новобудов, створення буферних парків - ККО "Київзеленбуд";

- впровадження заходів щодо підвищення стійкості гіркокаштану звичайного, лікування вікових дерев - пам'яток природи - ККО "Київзеленбуд";

• поліпшення стану земельних ресурсів:

- забезпечення інженерного захисту території міста від зсувів (див. § 3.2.2) та рекультивації порушених земель - КП "СУППР";

- збір і демеркуризація відпрацьованих ртутьвмісних ламп, що зберігаються в закладах та установах міста, впровадження системи збору й утилізації відходів автотранспорту (відпрацьованих акумуляторів, нафтомасел, масляних фільтрів, автошин, мулу, що утворюється при митті транспортних засобів, тощо) - УОНПС;

- розробка та затвердження нормативно-правових актів щодо обов'язкового будівництва локальних очисних споруд на пунктах розвантаження паливно-мастильних матеріалів, автотранспортних підприємствах, автостоянках, АЗС та деяких інших господарських об'єктах, забезпечення контролю за їх реалізацією - УОНПС;

- використання новітніх способів утримання доріг у зимовий період, які дозволять зменшити негативний вплив матеріалів проти ожеледиці - ГУТЗ;

• використання, утилізація та захоронення відходів, у т. ч. токсичних:

- проведення заходів щодо зберігання та перевезення на спеціалізований полігон берилієвих відходів із державного науково-виробничого підприємства "Захід" - ГУНС;

- мінімізація наслідків аварії на пункті захоронення радіоактивних відходів КДМС УкрДО "Радон" шляхом локалізації розповсюдження тритію, вивезення радіоактивних відходів з аварійних сховищ NN 5, 6, 7 до сховищ комплексу "ВЕКТОР" у зоні відчуження, а також у подальшому перепрофілювання пункту захоронення радіоактивних відходів на пункт їх зберігання, проведення технічного переоснащення спецкомбінату - ГУНС, Мінприроди;

- продовження робіт із санації території ВАТ "Радикал" (обеззараження, вивезення небезпечних відходів із території підприємства з наступною їх утилізацією), що усуне забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами та сприятиме створенню тут привабливого інвестиційного клімату для підприємництва - ГУНС;

- впровадження комплексної системи санітарної очистки міста, яка базується на організації роздільного збирання твердих побутових відходів із подальшим їх сортуванням на спеціальних технологічних лініях, компостуванням органічної частини, брикетуванням залишку, що не піддається утилізації, та складуванням його на спеціальному полігоні - ГУКГ;

- розробка біотехнологічного методу утилізації органічних відходів м. Києва з використанням отриманих продуктів - ГУНС, Мінприроди;

• активізація інформаційно-агітаційної та виховної роботи, спрямованої на підвищення екологічної культури та свідомості суб'єктів господарювання і населення, видання поліграфічної та кінопродукції з екологічної тематики, зокрема щоквартального бюлетеню щодо інформування громадськості м. Києва з питань охорони довкілля, у т. ч. про об'єкти, які є найбільшими забруднювачами, та про надзвичайні ситуації, пов'язані із забрудненням навколишнього природного середовища - УОНПС.

Очікувані результати. Виконання заходів дозволить послабити негативний вплив зростаючого техногенного навантаження на довкілля, збільшити рівень використання вторинних ресурсів, запобігти виникненню надзвичайних техногенно-екологічних ситуацій, покращити стан зелених насаджень і водних об'єктів міста. Реалізація заходів у сфері поводження з токсичними відходами сприятиме ліквідації потенційних небезпек радіаційного забруднення (насамперед, районів Феофанія та Конча-Заспа), запобіганню ймовірним економічним збиткам і зменшенню соціальної напруги серед мешканців міста.

3.3.2. Природно-техногенна безпека

Ціллю діяльності міської влади є поліпшення рівня захисту території Києва та його жителів від надзвичайних ситуацій шляхом забезпечення ефективного функціонування єдиної державної системи цивільного захисту.

У структурі потенційно небезпечних об'єктів перші місця посідають промислові підприємства, міські комунікації, АЗС і вузлові залізничні станції. Загальна площа зон можливого ураження від надзвичайних ситуацій техногенного походження становить близько 93 % території столиці, природного походження - 28 %. Відмічається негативна тенденція до підвищення рівня катастрофічності техносфери в результаті зростання обсягів фізичного та морального зносу інженерних мереж міста й основних засобів промислових виробництв.

Водночас, матеріально-технічна база та діюча мережа служб реагування на надзвичайні ситуації не дозволяє повною мірою виконувати поставлені перед ними завдання. В Києві розташовано 506 потенційно небезпечних об'єктів, які потребують особливої уваги і контролю. Щорічне збільшення автотранспорту та, як результат, постійні затори на дорогах і мостах через р. Дніпро унеможливлюють оперативне прибуття рятувальників на місце події.

Головними завданнями є скорочення кількості потенційно небезпечних об'єктів, реалізація комплексу організаційних, інженерно-технічних та інших заходів, спрямованих на зниження техногенних ризиків, а також підвищення ефективності діяльності служб, задіяних у ліквідації і пом'якшенні наслідків впливу надзвичайних ситуацій, шляхом реалізації в 2008 році таких заходів:

• створення єдиної системи оперативно-диспетчерського управління (ЄСОДУ) в надзвичайних ситуаціях м. Києва з єдиним телефонним номером виклику аварійних служб 128 як складової частини територіальної підсистеми Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру м. Києва. Завданням ЄСОДУ є організаційно-технічне об'єднання чергових і диспетчерських органів міських служб, що мають сили та засоби постійної готовності до екстрених дій при загрозі чи виникненні надзвичайних ситуацій - ГУНС;

• модернізація автоматизованої системи централізованого оповіщення населення м. Києва та системи моніторингу та системи транкового зв'язку - ГУНС;

• створення Лівобережного аварійно-рятувального підрозділу КАРС "Київська служба порятунку" та загальноміської мережі опорних пунктів аварійних бригад служб комунального господарства м. Києва - ГУНС;

• виготовлення пересувного автомобіля - штабу начальника Цивільної оборони м. Києва - ГУНС;

• впровадження системи моніторингу надійності існуючих будівель і споруд при здійсненні забудови - ГУНС;

• поліпшення якості навчання населення порядку дій при НС, у т. ч. у межах відповідних програм закладів освіти - ГУОН, ГУНС;

• вирішення проблем у сфері зберігання, утилізації та захоронення відходів, особливо високотоксичних, радіоактивних (див. § 3.3.2).

Очікувані результати. Реалізація програмних завдань забезпечить покращення оперативності реагування та ефективності функціонування аварійно-рятувальних служб міста різної відомчої підпорядкованості при спільних діях під час ліквідації надзвичайних ситуацій, а також своєчасне оповіщення населення, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, оперативно-чергових служб аварійно-рятувальних сил, персоналу підприємств, установ, організацій про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій. Організаційне та технічне об'єднання регіональної і загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення з об'єктами та локальними системами оповіщення на потенційно небезпечних об'єктах і об'єктах підвищеної небезпеки значно скоротить час отримання інформації про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій. Розміщення опорних пунктів комунальних аварійних служб в адміністративно-територіальних районах м. Києва дозволить визначити зони відповідальності та скоротити час прибуття на виклик до 15 хв.

3.4. Підвищення конкурентоспроможності економіки

3.4.1. Реформування відносин власності

Головною ціллю процесів реформування відносин власності є проведення прозорої та справедливої приватизації державного майна та майна комунальної власності, спрямованої на підвищення ефективності функціонування приватизованих об'єктів і збільшення бюджетних надходжень з урахуванням інтересів територіальної громади міста Києва.

У 2007 році очікується залучити до міського бюджету понад 150,0 млн. грн. від відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності міста. Протягом поточного року Головним управлінням комунальної власності м. Києва буде здійснено приватизацію 65 підприємств, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, з них 55 - шляхом викупу товариством покупців, 10 - шляхом продажу акцій відкритих акціонерних товариств. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву буде приватизовано 84 об'єкти, з них 75 - шляхом викупу товариством покупців, 5 - продажу на аукціоні, 4 - шляхом продажу за некомерційним конкурсом (із загальної кількості 81 об'єкт - групи "А", 2 - групи "В", 1 об'єкт - групи "Д").

Пріоритетними завданнями на 2008 рік є забезпечення здійснення приватизаційних процесів згідно з Програмою приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки, затвердженою рішенням Київради N 62/723 від 08.02.2007, гарантування захисту права власності, недопущення незаконного її відчуження шляхом реалізації таких заходів:

• проведення оцінки фінансово-господарської діяльності товариств, пакети акцій (частка) яких перебувають у власності територіальної громади м. Києва - ГУКВ;

• продаж на аукціоні пакетів акцій господарських товариств, які неефективно здійснюють господарську діяльність, отримали незадовільні фінансово-економічні показники і мають в статутних фондах частку територіальної громади м. Києва, що не дозволяє впливати на управління господарськими товариствами (ВАТ "Завод "Керамік", ВАТ "Київський завод електротранспорту", ВАТ "ПТІ "Київоргбуд", повторний продаж пакета акцій СВАТ "Агрокомбінат "Калина" та ін.), - ГУКВ;

• призначення уповноважених осіб, які здійснюватимуть функції по управлінню акціями власності територіальної громади м. Києва, впровадження критеріїв визначення ефективності їх діяльності та міри відповідальності за порушення умов контракту - ГУКВ, Київський міський голова;

• удосконалення нормативно-правової бази, якою регулюються питання управління корпоративними правами територіальної громади, - ГУКВ;

• проведення приватизації об'єктів, подальше перебування яких у державній власності та власності територіальної громади м. Києва є недоцільним з точки зору їх соціальної значимості й економічної ефективності, - РВФДМУ, ГУКВ;

• забезпечення надходжень до бюджету коштів, одержаних від приватизації, в сумі, передбаченій бюджетом м. Києва на 2008 рік, - РВФДМУ, ГУКВ;

• вирішення питання щодо об'єктів, які рішеннями Київради передбачені до приватизації, однак є пам'ятками культурної спадщини та не підлягають приватизації відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини", - ГУКВ, Київрада;

• всебічне й оперативне висвітлення у засобах масової інформації процесів реформування відносин власності (використання медіа-ресурсів міської влади, проведення прес-конференцій керівників структурних підрозділів органів виконавчої влади тощо) - ГУКВ, ГУПВЗМІЗГ.

Очікувані результати. У 2008 році Головним управління комунальної власності м. Києва передбачається приватизувати 64 об'єкти комунальної власності територіальної громади м. Києва (з них: 55 - шляхом викупу; 3 - шляхом продажу на аукціоні; 2 - шляхом продажу за конкурсом). Очікується отримати надходження коштів у сумі 80,0 млн. грн. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву заплановано приватизувати 66 об'єктів (30 - комунальної власності міста, 22 - комунальної власності районів, 14 - загальнодержавної власності) загальною вартістю близько 55 млн. грн.

3.4.2. Розвиток підприємництва та інфраструктури його підтримки

Ціллю діяльності міської влади є становлення сприятливого підприємницького клімату, досягнення показників розвитку малого бізнесу на рівні провідних європейських столиць, що, в свою чергу, дозволить прискорити темпи економічного зростання, збільшити надходження податків і зборів, підвищити зайнятість населення та рівень його доходів.

Як очікується, на кінець 2007 року кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності - платників податків становитиме 320,9 тис. од., що на 2,4 % більше, ніж у попередньому році. Кількість малих підприємств зросте на 10,3 % до 62,7 тис. або 230 підприємств у розрахунку на 10 тис наявного населення, що втричі перевищує середній показник по Україні. Позитивній динаміці сприяла реалізація міською владою низки заходів у сфері підтримки малого бізнесу, зокрема, фінансування розвитку малого підприємництва з міського бюджету в розмірі 53,8 млн. грн.

Київ є лідером серед регіонів України у формуванні ринкової інфраструктури. Тут зосереджено третину всіх бізнес-центрів, більше половини технопарків і лізингових компаній, три чверті інвестиційних та інноваційних фондів. Протягом 2007 року мережа об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва розширилась за рахунок збільшення кількості: лізингових центрів - на 21 од., кредитних спілок - на 11 од., інвестиційних фондів і компаній - на 17 од., інноваційних фондів і компаній - на 33 од., інформаційно-консультативних установ - на 88 од., громадських об'єднань підприємців - на 32 од., аудиторських фірм - на 9 од.

Неоднозначними змінами характеризується господарська діяльність підприємницького сектору: з одного боку, зростанням фінансових результатів, з іншого - недостатньою економічною ефективністю виробництва, коли 37 % малих підприємств працювало збитково, а питома вага продукції, реалізованої малими підприємствами, в загальному обсязі реалізації по місту становить лише 3,8 %.

Негативно на розвиток підприємництва насамперед впливають такі чинники, як недосконала та суперечлива нормативно-правова база, особливо щодо фінансово-кредитного забезпечення підприємницької діяльності; суттєвий податковий тиск; складна адміністративна дозвільно-контролююча система та процедура одержання документів дозвільного характеру на започаткування і ведення бізнесу; малоефективна політика мікрокредитування підприємництва, брак стартового капіталу й обігових коштів, низький рівень економічної безпеки бізнес-структур; недостатнє забезпечення відкритого доступу підприємців до інформації про ресурси територіальних громад.

Діяльність міської влади у сфері підприємництва виходитиме з необхідності: подальшого спрощення реєстраційних процедур; мінімального адміністративного втручання у ведення бізнесу в разі дотримання встановлених норм і правил; забезпечення фінансової підтримки з бюджету інноваційно активних, ресурсозберігаючих і соціально значущих виробництв, а також конкретних підприємницьких проектів, які мають високий мультиплікативний ефект і бюджетну віддачу. Слід максимально використати можливості, пов'язані з підготовкою Києва до чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що є потужним стимулом для розвитку малого бізнесу в туристично-готельній сфері, ресторанному господарстві, будівництві тощо.

Основним інструментом реалізації державної політики розвитку підприємництва є Київська міська програма підтримки малого та середнього підприємництва на 2007 - 2008 роки, затверджена рішенням Київради від 19.12.2006 N 288/345. На 2008 рік передбачені наступні заходи:

• вдосконалення дозвільної системи, забезпечення функціонування міського "Єдиного офісу" з видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності (Управління з надання дозвільних та адміністративних послуг), розвиток автоматизованої системи взаємодії державних реєстраторів із міськими органами, задіяними у післяреєстраційних процедурах, - УНДАП, ГУПРПП;

• підвищення ефективності реалізації державної регуляторної політики, запровадження проведення регуляторними органами консультацій із підприємцями та їх громадськими об'єднаннями на етапі розробки проектів регуляторних актів до моменту їх оприлюднення, а також публічних обговорень і громадських слухань оцінки результативності дії регуляторних актів, круглих столів і семінарів з проблемних питань реалізації державної регуляторної політики та ін. - ГУПРПП;

• оптимізація нормативного забезпечення надання майнових і фінансових гарантій і страхування підприємницьких структур, розширення організаційної та фінансової участі державних інституцій у функціонуванні інфраструктури підтримки малого бізнесу - ГУПРПП;

• удосконалення фінансово-кредитної підтримки суб'єктів господарювання, забезпечення часткової компенсації за рахунок міського бюджету відсотків по кредитах. Всього з бюджету міста по статті "Підтримка малого і середнього підприємництва" в 2008 році заплановано виділити 63,8 млн. грн. - ГУПРПП, ГУПНТІП;

• забезпечення відкритості інформації щодо ресурсів територіальної громади міста, розвиток діяльності Міжрегіонального маркетингового центру - ГУПРПП, ГУКВ, ГУЗР;

• удосконалення інфраструктури підтримки підприємництва та його інформаційного забезпечення, зокрема, розширення Київської міської інформаційної мережі для надання оперативного доступу до інформаційних, комунікаційних, банківських послуг та іншої інформації, необхідної підприємцям; розвиток і підтримка в актуальному стані Інтернет-ресурсів ("Столичний діловий портал", "МЕТ-ОНЛАЙН"); розвиток мережі електронних консультаційних пунктів для підприємців-початківців; випуск теле- і радіопрограм з питань розвитку підприємництва; розширення мережі районних (міжрайонних) центрів інформаційно-консультативних послуг із використанням ресурсів територіальних громад районів міста; забезпечення реалізації проекту Київського міського бізнес-центру "Бізнес-інкубатор КМБЦ", а також проекту "Київський ресурсний центр", створення районних ресурсних центрів - ГУПРПП, ГУПВЗМІЗГ;

• впровадження на малих підприємствах системи управління якістю, проведення на підприємствах - дипломантах програми "Київська якість" заходів із розробки систем менеджменту якості згідно з міжнародними стандартами ISO 9000 - ГУПРПП, ГУПНТІП;

• підвищення ролі малого бізнесу в інноваційному оновленні столичної економіки шляхом сприяння створенню науково-виробничих кластерів, формуванню навколо потужних науково-освітньо-виробничих комплексів "інноваційної периферії" у складі численних сітьових інноваційних високотехнологічних структур і малих підприємств, що активно працюють із замовленнями місцевих органів влади, промисловості, бізнесу, - ГУПРПП, ГУПНТІП;

• сприяння участі підприємницьких структур міста в реалізації державних і регіональних програм і проектів, залучення до реалізації заходів Міської цільової програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу - ГУПРПП, ГУЕІ;

• стимулювання (за допомогою організаційних і фінансово-кредитних механізмів) процесів створення малих підприємств у містообслуговуючих ланках - житловому будівництві, сферах побуту і туризму, індустрії розваг та відпочинку, готельному, ресторанному і комунальному господарстві (зокрема, в діяльності з утилізації побутових і промислових відходів, збирання та переробки вторинних ресурсів) - ГУПРПП;

• збільшення соціальної складової малого та середнього підприємництва: реалізація та подальше удосконалення Комплексної програми навчання, профорієнтації та працевлаштування молоді "Освіта. Робота. Бізнес", проведення щорічного Київського міського конкурсу "Молодий підприємець року" тощо - ГУПРПП;

• підвищення доступності бізнес- і менеджмент-освіти для підприємців, реалізація міської освітньої програми для підприємців та управлінських кадрів у сфері підтримки підприємництва, Програми заходів з перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва ("Українська ініціатива") - ГУПРПП;

• сприяння співпраці державних, громадських, профспілкових та інших організацій, причетних до підприємницької діяльності, з відповідними міжнародними (в т. ч. донорськими) структурами - ГУПРПП.

Очікувані результати. Внаслідок реалізації програмних завдань і заходів очікується подальше спрощення дозвільної та реєстраційної процедур, зменшення адміністративних перешкод і можливостей для корупційних дій, впровадження сучасних ринкових методів і форм управління у сфері підприємництва, підвищення його інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності, що супроводжуватиметься зростанням ефективності економіки міста в цілому, створенням нових робочих місць, поліпшенням зайнятості населення, збільшенням надходжень від підприємницького сектору до Зведеного та міського бюджетів.

Прогнозується зростання протягом 2008 року кількості малих підприємств на 9,9 %, фізичних осіб - підприємців - на 8,7 %, поліпшення фінансових результатів діяльності та підвищення заробітної плати працівників.

3.4.3. Науково-технічна й інноваційна політика

Ціллю міської влади є підвищення результативності реалізації державної та міської політики у сфері розвитку науки й інновацій, що дасть змогу створити конкурентоспроможний сектор досліджень і розробок, забезпечити сприятливі умови для його розширеного відтворення, збільшити обсяги виробництва інноваційної продукції, залучити інвестиції для реалізації інноваційних проектів.

Київ характеризується унікальною концентрацією науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів з потужними науковими школами світового значення, 7 технопарків ("Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка", "Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона", "Інститут монокристалів", "Інститут технічної теплофізики", "Київська політехніка", "Інтелектуальні інформаційні технології", "Агротехнопарк"). Відносно розвинутою є інфраструктура інноваційної діяльності (створено КП "Центр високих технологій та інновацій", діє 300 інноваційних фондів і компаній). Як очікується, в 2007 році загальний обсяг науково-технічних робіт, виконаний власними силами наукових організацій, становитиме 119,4 % показника 2006 року. Проте повноцінна реалізація наявного потенціалу обмежується недостатнім рівнем фінансування наукової діяльності, а також низькою ефективністю використання ресурсів. Існує негативна тенденція відтоку наукових кадрів до інших галузей економіки та за межі України (протягом 2007 року чисельність наукових працівників основної діяльності наукових організацій зменшилась на 2,4 %). Найбільшого розмаху такі процеси одержали в галузевому та заводському секторах науки, які максимально зорієнтовані на науково-технологічне забезпечення виробництва.

Очікується, що в 2007 році буде освоєно 945 нових видів продукції (в 2006 році - 538), з них 125 - нових видів техніки; впроваджено 501 новий технологічний процес (2006 рік - 311), з них 98 - маловідходних, ресурсозберігаючих. Водночас, скорочення на 1,9 % загальної величини фінансування технологічних інновацій призвело до зменшення обсягу реалізованої інноваційної продукції на 5,5 % та її питомої ваги в загальному обсязі реалізованої промислової продукції - з 15,5 до 11,6 %. Причиною гальмування інноваційної діяльності є недостатня фінансова підтримка держави саме на етапі впровадження інновацій у виробництво, що становить лише 9,6 % від загальної величини фінансування технологічних інновацій. З міського бюджету фінансуються тільки прикладні дослідження, спрямовані на одержання нових знань із метою їх практичного використання у господарстві міста. Чинним законодавством і нормативно-правовими актами капіталовкладення на наукове забезпечення міської інфраструктури, а саме: впровадження результатів наукових розробок, не передбачаються. У зв'язку з цим виконання науково-технічних робіт призупиняється на завершальних, найбільш ресурсоємних етапах виготовлення та дослідження експериментальних зразків.

Темпи інноваційного оновлення економіки стримує недостатня ефективність організаційного механізму реалізації повного циклу створення і впровадження наукоємних технологій, а також фінансово-кредитної підтримки інноваційної діяльності, зокрема, тривалість і складність процедури; розгляду інноваційних проектів з метою надання їм передбачених законодавством пільг.

Завдання та заходи на 2008 рік

Пріоритетними завданнями на 2008 рік є підвищення результативності видатків на науково-технічне й інноваційне оновлення економіки та відповідальності розпорядників коштів, прискорення технологічного оновлення виробництва з одночасним зменшенням непродуктивних витрат, забезпечення ефективного функціонування "Центру високих технологій та інновацій", що сприятиме створенню системи управління інноваційними процесами, спрямованої на перетворення винаходів і технологічних відкриттів у комерціалізований продукт та їх подальше впровадження у виробництво. Заплановано:

• формування бази даних інноваційних проектів і наукових розробок (пошук, аналіз і відбір інноваційних пропозицій, включаючи інформацію про наявність науково-технічних розробок у київських науково-дослідних установах, або про можливість їхнього проведення, а також здійснення їх комплексної експертизи), забезпечення вільного доступу до бази даних усім суб'єктам економічної діяльності міста - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП;

• проведення технологічного аудиту й оцінки виробничого потенціалу промислових підприємств, на базі яких можуть бути впроваджені інновації, - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП;

• сприяння розвитку та забезпеченню діяльності комунальної інноваційної фінансово-кредитної установи "Київський інноваційний фонд" для фінансування інноваційних проектів із залученням коштів міського бюджету, іноземного та вітчизняного капіталів - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП;

• надання фінансово-кредитної підтримки інноваційної діяльності шляхом компенсування відсотків за користування банківським кредитом за Програмою фінансово-кредитної підтримки суб'єктів господарювання в Києві під випуск інноваційної продукції - ГУПРПП;

• започаткування практики створення малих інноваційних підприємств - господарських товариств із впровадження необхідних місту інноваційно-технологічних проектів з енергозбереження, екології, високих технологій за пріоритетними для столиці науково-технічними напрямами - ГУПНТІП;

• розробка проектів створення нових форм взаємодії суб'єктів науково-технічної й інноваційної діяльності, зокрема, інноваційних та екоінноваційних кластерів, інноваційно орієнтованих консорціумів (об'єднують провідні технічні університети, наукові установи, підприємства, фінансові установи з наступним формуванням на цій основі стійких інноваційних кластерів), науково-освітньо-інноваційних комплексів (поєднають навчальний процес і наукові дослідження з розвинутою мережею високотехнологічних інноваційних структур) - КП "ЦВТІ", ГУПНТІП, ГУОН, ГУПРПП;

• сприяння розвитку інвестиційно-інноваційної інфраструктури (бізнес-інкубаторів, інноваційних центрів, центрів комерціалізації технологій, технопарків, венчурних компаній та ін.) - ГУПНТІП;

• розвиток міської системи венчурного фінансування та венчурної індустрії, включаючи проведення інноваційних венчурних ярмарків, організаційну й інституційну підтримку у створенні відповідної інфраструктури (інноваційних венчурних фондів, фондів інноваційно-технологічного розвитку, інших фондів підтримки інноваційної діяльності, технологічних трансферних фірм, інкубаторів технологій тощо) - ГУПНТІП;

• посилення міжнародної кооперації в інноваційній сфері - ГУПНТІП.

Очікувані результати. У 2008 році прогнозується збільшення на 8,9 % загального обсягу науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій. Цьому сприятиме зростання на 8,7 % фінансових видатків на виконання науково-технічних робіт, у т. ч. з державного бюджету - на 14,3 %, місцевого бюджету - на 7,6 %. У результаті реалізації передбачених заходів очікується збільшення порівняно з попереднім роком кількості укладених ліцензійних угод на 33 од., отримання 798 патентів, поліпшення показників діяльності технопарків, підвищення інноваційної активності підприємств, у т. ч. щодо впровадження нових технологічних процесів, освоєння нових видів продукції.

3.4.4. Промислова політика

Відповідно до Київської міської програми розвитку промисловості на інноваційній основі на 2007 - 2011 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради N 287/344 від 19.12.2006, ціллю промислової політики є запровадження моделі сталого економічного зростання промислового потенціалу м. Києва шляхом формування умов для розвитку промисловості на інноваційній основі з метою забезпечення міських і загальнодержавних потреб у промисловій продукції, збільшення обсягів виробництва високотехнологічних, конкурентоспроможних, екологічно чистих, експортоорієнтованих та імпортозамінюючих її видів.

Очікується, що в 2007 році обсяг промислового виробництва збільшиться на 8,0 %. Позитивну динаміку найбільшою мірою визначає зростання у харчовій промисловості, машинобудуванні та виробництві інших неметалевих мінеральних виробів. Уповільнення темпів росту порівняно з 2006 роком (110,5 %) обумовлене процесами приватизації промислових підприємств із подальшою їх ліквідацією (насамперед, підприємств, розташованих у центральних районах міста), високою енерго- та матеріалозатратністю виробництва в умовах значного підвищення вартості енергоносіїв. Фізична зношеність виробничих фондів промисловості становить 46 %, зокрема, в машинобудуванні - 58 %, легкій промисловості - 46 %, виробництві та розподіленні електроенергії, газу і води - 61 %.

Невирішеною залишається проблема низького рівня інноваційної активності в промисловості. Порівняно з 2006 роком обсяг реалізованої інноваційної продукції зменшився на 5,5 %. Частка інноваційно активних підприємств у загальній кількості промислових підприємств становить 34,3 % (як свідчить досвід розвинутих країн, для забезпечення інтенсивного розвитку економіки цей показник повинен досягати 70 %).